180
Найпоширеніші
імена,
їх
походження
та
варіанти
прикажчика та як вигукує! (Г. Косинка); —
Сіма
Андріївно,
— почав бити себе в груди патлатий
молодик, — та я ж як бик здоровий
(Ю.
Щербак).
СІЛЬВІЯ,
СІЛЬВА
лат.;
silva
— ліс.
СІЛЬВОНЬ-
КА,
СІЛЬВОЧКА,
СІЛЯ;
ІЛЯ;
ЛІЯ,
ЛІКА.
Минають ясні дні. Радіє батько,
Радіє й
Сільвія.
її дівоча
Уява вже малює їй чарівний,
Щасливий день, коли її любов
Найкращої дізнає
надгороди
(І. Франко).
СНІЖАНА
нов.;
від слова
сніг;
можливо, з болг. —
Снежана,
Снежина. ОТІЖАНОНЬКА,
СНІЖИНОЧКА,
СНІ-
ЖАНКА;
ЖАНА,
ЖАНОНЬКА,
ЖАНОЧКА,
ЖАНУСЯ.
Кому ти люба і жадана?
Кого в човні під сплеск весла
Це крижане ім'я —
Сніжана
—
зігріє подихом тепла? (В.
Базилевський).
СОЛОМІЯ, САЛОМЕЯ (СОЛбХА)
д.-евр.;
s515m
—
мир.
СОЛОМІЙКА,
СОЛОМІЄНЬКА,
СОЛОМІЄЧКА,
СОЛбІП-
КА,
СОЛЯ,
СОЛКЗНЯ,
СбЛЬКА;
ЛІбНЯ;
МІЯ;
ІЯ.
— Ти,
Соломіє?
— поспитав він і
одкрив
очі
(М.
Коцю-
бинський); Коли на сцену вийшла
Соломія
Крушельни-
цька,
усміхнена, в сріблястій сукні, сивенька, як голуб-
ка, зал устав і
вітав
її стоячи кілька хвилин. Вітали свою
славу, своє нескорене минуле, свою майбутню легенду!
(В.
Врублевська);
Прийшов же я та й у неділю —
Дала Солоха сорочку білу,
Дала, дала та ще й
наділа,
Тим моє серденько розвеселила (Народна пісня);
Коли
Солошці
виповнилося шість років, вона вперше сіла
до фортепіано (В. Врублевська); — Треба
лікувати,
—
гірко зітхає батько, — треба і мусимо, тільки надарма те
лікування,
Соломієчко,
надарма! (В. Врублевська); Неза-
баром
довелося
їй проспівати свою першу сольну
партію..
Солюні
виповнилося тоді дванадцять років (В. Врублев-
ська); У хаті з дітей тільки
Солошка.
Мати безпомічно
оглядається — нікого
взяти..
— Ходім зі мною,
Люню
(В. Врублевська);
Соля
не зможе залишитися в селі
(В. Врублевська).
СОЛОМОНЙДА
утв. від чол. імені
СОЛОМбН.
СбЛЯ,
СОЛІбНЯ...
(див. ще СОЛОМІЯ);
НІДА;
ІДА.
СОЛбХА див. СОЛОМІЯ.
181
ІІмочІ
Імена
СОФІЯ
гр.;
sophia
— мудрість.
СОФІЙКА,
СОФІ-
ЄНЬКА,
СОФІЄЧКА,
СОФА,
СбНЯ,
СбНЕНЬКА,
СбНЕЧКА;
ЗбНЯ,
ЗбНЕНЬКА,
ЗбНЕЧКА,
ЗбНЬКА,
ЗбСЯ,
ЗбСЕНЬКА,
ЗбСЕЧКА,
РОСЬКА.
Софія Петрівна — Соня — в свіжім літнім капоті, уже
тримала в руці срібний ополоник (М. Коцюбинський);
Свою другу дочку Річинські назвали Софією, тобто
мудрістю (І.
Вільде);
Ношу я, мов пам'ятку,
вицвіле
фото
Тієї чорнявої, що ти любив,
Софійки
(А. Малишко);
П'ять
літер у слові "Софія",
Склади голосні і відкриті:
Софієчко,
Сонечко, Мати... (Г. Чубач);
Ти чуєш, Софо,
Ластівко-Софіе,
На Україні сходить молодик,
Червоний обрій
У зіницях мріє (В. Юр'єв);
Вийшла та Соня з хати
Цвіт-калину
ламати (Народна пісня);
—
Сонечкої
Драстуй!
Добридень! Любонька моя! Ну, яка
ж ти тепер? (О.
Іваненко);
Господарювала в квартирі са-
нітарка
Зоня
(Ю. Щербак);
І я згадав веселий вірш Купали
Про польку
[танок]
в білоруському селі,
Де
Зосі
й
Стасі,
вчора ще малі,
Кружляють, бо уперше покохали (М. Рильський).
СТАНІСЛАВА
жін.
до СТАНІСЛАВ.
стАся,
стА-
СЕНЬКА,
СТАСЕЧКА,
СТАХА,
СТАШКА,
СТАНА,
СТАНЯ;
СЛАВА, СЛАВКА,
СЛАВЦЯ.
У панни
Стосі
очі так і грають (М. Рильський);
Ну, я піду... Ти тут замов тим часом
Обід...
Я скоро,
Стасенько,
верну...
(М. Рильський).
СТЁЛЛА
лат.;
stella — зірка.
СТЁЛЛОНЬКА,
СТЕЛЛОЧКА;
ЁЛА.
Ми мовчали, дослухуючи звучання останніх слів. Вони
довго завмирали. Стелла витерла сльозу (Ю.
Янов-
(
ський); Вас до
Стеллиі
—До
Стеллиі
Бач, кого згадав...
(І.
Муратов).
СТЕПАНЙДА,
СТЕФАНЙДА,
СТЕПАНЫ,
СТЕФА-
ШЯ,
СТЁФА,
СТЁПА,
СТЁХА
гр.;
Stephanos — вінок.
СТЕ-