Скібіцький О.М. Інноваційний та інвестиційний менеджмент

Подождите немного. Документ загружается.

161

Трудові ресурси

Наявність та можливість їх використання

Програма забезпечення ними виробництва та витрати на їх підготовку

Виробнича інфраструктура Наявність

егіоні об’єктів ви

обничої ін

фр

аст

ру

кт

ур

и, їх пот

жність та

можливість використання

Соціальна інфраструктура Забезпеченість населення

егіон

житлом та іншими об’єктами соціальної

сфери. Можливі витрати на ці цілі

Схема управління Схема управління виробництвом

Необхідність залучення спеціалістів, їх стажування, необхідні витрати

Оплата консалтингу

Обсяги та строки інвестування

Розрахунок обсягів витрат інвестицій та будівельно-монтажних робіт

Обґрунтування варіантів термінів реалізації проекту

Фінанс

вання ок

емих стадій

проекту

Розрахунок обсягів інвестицій за окремими стадіями проекту: передпроектна ста-

дія, проектування, будівництво окремих черг, досягнення проектної потужності

Склад та структура джерел фі-

нансування

Обґ

ру

нт

вання доцільної ст

ру

кт

ур

и дже

ел

інанс

вання та

екомендації

щодо можливих учасників проектного фінансування

Баланс доходів та витрат

Обґрунтування бюджету інвестиційного проекту за альтернативними варіа-

нтами

Визначення прибутку Роз

ах

нок очік

ваного п

иб

тк

до і після оподатк

вання

(

мінімально та

максимально можливого)

Заходи щодо захисту інвестицій Пропозиції щодо страхування та перестрахування проекту.

Заходи щодо освоєння проекту

Обґрунтування способу ведення будівельно-монтажних робіт

Рекомендації щодо залучення виконавців робіт або посередників

Банківський моніторинг проекту Пропозиції щодо методів банківського контролю та моніторингу під час ре-

алізації проекту

ЕКОНОМІЧНИЙ

ІНЖИНІРИНГ ПРОЕКТУ

Економічні та соціальні наслід-

ки проекту

Підвищення життєвого

івня населення, ство

ення

обочих місць, зал

чення

іноземних інвестицій, створення соціально-побутової інфраструктури тощо

161

162

Техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) інновацій є основ-

ним документом, що доводить доцільність та ефективність інвес-

тицій в зазначений проект. У ньому деталізується та уточнюють-

ся рішення, прийняті на стадії передпроектних обґрунтувань інве-

стицій: технологічні, проектно-кошторисні, конструктивні, при-

родоохоронні; достовірно оцінюються екологічна, санітарно-епіде-

міологічна та експлуатаційна безпека проекту, а також його еко-

номічна ефективність та соціальні післядії.

Якісне проведення техніко-економічного обґрунтування пов’яза-

не з досить тривалим періодом переговорів, експертиз, узго-

джень, перевірок, які здійснюються майже всіма суб’єктами інве-

стиційної діяльності.

Техніко-економічне дослідження може проводитися багато

разів, повторюватися з введенням додаткових змінних парамет-

рів. Якщо отримані результати свідчать про недостатню ефектив-

ність проекту, доцільно коригувати окремі параметри, особливо у

виробничій частині програми, а також матеріальних факторів ви-

робництва, внести зміни до проекту з метою підвищення його

ефективності. Якщо при повторному аналізі проект залишається

нерентабельним, робиться остаточний висновок щодо недоціль-

ності його реалізації.

В ОСТАТОЧНОМУ ВИСНОВКУ ВИСВІТЛЮЮТЬСЯ

ТАКІ ПАРАМЕТРИ ПРОЕКТУ:

• загальна характеристика підприємства, його активи та основний капітал, пе-

ріод освоєння інвестицій, міра економічної та юридичної самостійності, наяв-

ність філій, дочірніх фірм і підрозділів, номенклатура та асортимент продукції;

• виробнича потужність підприємства, характеристика технологічних про-

цесів та обладнання;

• ха

акте

истика допоміжних та обсл

гов

ючих ви

обництв, складського

господарства, інженерних комунікацій;

• база сировини, постачальники основних та допоміжних матеріалів, перед-

бачувані форми матеріально-технічного забезпечення;

• екологічна характеристика, дані про техніку безпеки, сейсмічність, вітро-

ве навантаження, затоплюваність тощо;

• організація управління, кадровий склад підприємства, поточні витрати;

• фінансове забезпечення оцінки результатів діяльності, включаючи зовні-

шньоекономічну, за минулий період (для проектів реконструкції та техніч-

ного переоснащення);

• економічна частина проекту;

163

• обсяг інвестицій за

оки

еалізації п

оект

та дже

елами

інанс

вання,

вит

ати за відведення земельної ділянки під б

дівельно-монтажні

оботи,

придбання технологічного обладнання, інші витрати;

• етапи

еалізації п

оект

і пе

едбач

вані п

иб

ток, інвесто

и та

часники

проекту;

• оцінка ринку збуту продукції, яка планується до випуску, її основні спо-

живачі, конкуренти, ціновий прогноз;

• можливість фінансування проекту за рахунок випуску акцій;

• загальні висновки щодо переваг та недоліків проекту порівняно з анало-

гами вітчизняної та зарубіжної практики.

У додатках до ТЕО наводяться документи узгодження, графіч-

ні матеріали, таблиці, діаграми, кошториси тощо.

ПРИ РОЗРОБЦІ ТЕО ІНВЕСТИЦІЙ НЕОБХІДНО:

• передбачити для складних та значних об’єктів альтернативні варіанти до-

сягнення мети, встановленої замовником, включаючи різні варіанти фінан-

сування інвестицій;

• враховувати податкову, амортизаційну та кредитну політику, що прово-

диться де

жавою та місцевими о

ганами влади, вимоги законодавства та

нормативних актів, які регулюють інвестиційну діяльність, умови користу-

вання землею та іншими природними ресурсами;

• забезпечити захист інтересів інвестора, з одного боку, та загальнонаціо-

нальних інтересів (інтересів регіону), — з другого;

• при виборі показників для оцінки ефективності інвестицій віддавати пе-

ревагу дисконтним показникам, що враховують фактори часу;

• встановити

оз

ах

нковий пе

іод, в межах якого повинні викон

ватися

економічні розрахунки (розрахунковий період складається в період будів-

ництва, освоєння п

оектної пот

жності та експл

атації підп

иємства до

пе

шої його

еконст

ру

кції або заве

шення те

мін

ок

пності капітальних

вкладень).

Державний інноваційний фонд відповідно до покладених на

нього завдань проводить комплексну науково-технічну експерти-

зу інноваційних проектів.

Передінвестиційні дослідження проектів здійснюються різни-

ми проектно-дослідними, інжиніринговими, консалтинговими

фірмами (державними та приватними). Тривалість дослідження

коливається від декількох місяців до 1—2 років залежно від

складності, вартості та новизни проекту.

164

У СВІТОВІЙ ПРАКТИЦІ ІСНУЮТЬ ДЕЯКІ ОРІЄНТИРИ, ЗГІДНО З ЯКИМИ

ВИТРАТИ НА ПЕРЕДІНВЕСТИЦІЙНІ ДОСЛІДЖЕННЯ КОЛИВАЮТЬСЯ:

• дослідження можливостей — від 0,2 до 1 % від загальної вартості про-

екту;

• попереднє техніко-економічне дослідження — від 0,25 до 1,5 %;

• техніко-економічне обґрунтування — від 0,2 до 3,0 %.

В Україні у зв’язку з відсутністю нормативної бази за багать-

ма параметрами проектів ці витрати можуть бути вищими.

Техніко-економічне обґрунтування невеликих об’єктів фінан-

сується за рахунок проектно-дослідних робіт у складі зведеного

кошторису проекту. Це, як правило, виключає можливість проек-

тування на конкурентних засадах. Тому попереднє ТЕО і розроб-

ка поглибленого ТЕО в умовах України належить до інвестицій-

ної фази і фінансується інвестором.

4.5. ПІДГОТОВКА ТА СКЛАДАННЯ

БІЗНЕС-ПЛАНІВ ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ

Формування ринкових відносин в Україні сьогодні немислиме

без розвитку підприємництва, що являє собою різнобічну еконо-

мічну (виробничу, господарську, посередницьку) діяльність окре-

мих громадян, груп, підприємств, яка спрямована на отримання

прибутку.

Під бізнесом розуміється діяльність, спрямована на виробни-

цтво товарів (послуг, робіт), які б задовольняли потреби покупців

і одночасне одержання відповідного прибутку. Бізнесмен — вла-

сник капіталу, який перебуває в обороті і приносить прибуток,

людина, яка в умовах ринку «робить гроші». Вона не обов’язково

керує людьми або виробництвом. Керівництво найчастіше вико-

нує менеджер.

Підприємництво — це, здебільшого, окремий різновид бізне-

су. Підприємець — людина, яка здійснює бізнес, починає нову

справу, реалізує певні нововведення, вкладає власні кошти у но-

вий бізнес, беручи на себе при цьому певний ризик.

Бізнес-план (БП) підприємства чи організації — це письмо-

вий документ, в якому викладено суть, напрямки і способи реалі-

зації підприємницької ідеї, охарактеризовано ринкові, виробничі,

організаційні та фінансові аспекти майбутнього бізнесу, а та-

кож особливості управління ним. Він є дозвільною підставою для

165

здійснення підприємницької діяльності, необхідною передумо-

вою залучення інвестицій для розробки та реалізації підприємни-

цької ідеї, будь-яких інноваційно-інвестиційних проектів. БП —

це документ, який містить систему пов’язаних в часі і просторі та

узгоджених з метою і ресурсами заходів і дій, спрямованих на

отримання максимального прибутку внаслідок реалізації підпри-

ємницького проекту. Розробка бізнес-планів характерна для всіх

форм і видів підприємництва. Це складова частина підприємни-

цьких угод виробничого, торговельно-комерційного і фінансово-

кредитного характеру.

Бізнес-план — це специфічний документ, який являє собою

структурований за найголовнішими напрямками та оформлений

відповідним чином план організації, розвитку бізнесу чи проекту.

Тобто, бізнес-план являє собою програму підприємницької дія-

льності; він описує підприємство, продукцію чи послуги, які пла-

нуються, ринки їхнього збуту, фінансові потреби та прогнозовані

фінансові результати.

Обсяг бізнес-плану в середньому становить 30—50 сторінок

(не враховуючи додатків), а в скороченій версії може не переви-

щувати 15.

Оскільки бізнес-план розробляється для реалізації певної мети

(наприклад, отримання кредиту від фінансових установ, вимога

одного із власників підприємства тощо), то він орієнтований на

певну аудиторію. Розрізняють внутрішні та зовнішні завдання

бізнес-плану.

Внутрішні завдання бізнес-плану (складання останнього

перш за все в інтересах самого підприємства, організації):

 обґрунтування та формулювання цілей підприємства;

 аналіз сильних та слабких сторін підприємства;

 вироблення програми досягнення поставлених цілей;

 оцінка наявних ресурсів (людських, матеріальних, фінансових, інформа-

ційних), визначення стратегій залучення тих ресурсів, обсяг яких недостат-

ній для реалізації проекту.

Отже, можлива розробка бізнес-плану тільки для внутрішньо-

го користування. У цьому разі зацікавленими сторонами мо-

жуть виступати:

 акціонери;

 менеджмент компанії (перш за все вищий рівень);

 компанія в цілому.

166

Зовнішнє завдання бізнес-плану — залучення тих ресурсів,

обсяг яких недостатній, за допомогою інвестицій.

БІЗНЕС-ПЛАН НАЙЧАСТІШЕ РОЗРОБЛЯЄТЬСЯ ДЛЯ

ПРЕД’ЯВЛЕННЯ ПЕВНИМ КОНТРАГЕНТАМ ОРГАНІЗАЦІЇ, ЗОКРЕМА:

 банкам;

 інвестиційним фондам та компаніям;

 о

ганізації вищого

івня іє

хії в складних ст

ру

кт

ур

ах ко

по

ативного

типу (головній компанії, холдингу тощо);

 акціонерам;

 іншим зацікавленим сторонам.

Підсумовуючи сказане вище, необхідно підкреслити, що, як

правило, бізнес-план розробляють у разі:

 потреби у фінансових ресурсах (задовольняється найчастіше за допомо-

гою банківського кредитування);

 формуванні стратегії розвитку бізнесу;

 у разі реалізації спеціальних проектів.

ІСНУЮЧІ ПІДХОДИ ДО РОЗРОБКИ БІЗНЕС-ПЛАНІВ:

 загальний підхід, який використовується на практиці, та відповідає вимо-

гам зацікавлених сторін (кредиторів, інвесторів);

 відповідно до вимог станда

тів UNIDO

(

United Nations Industrial

Development Organization, міжнародної організації, яка займається рекоменда-

ціями щодо економічної стратегії розвитку країн із перехідною економікою).

У БП розглядаються науково-технічні, технологічні, організа-

ційні соціальні та інші аспекти реалізації підприємницького про-

екту, але основна увага зосереджується на її фінансово-економіч-

них аспектах.

Для підприємництва найбільш характерними є плани і про-

грами реалізації окремих проектів (угод). Стосовно значних і

тривалих проектів (угод) розробка плану або програми дій, які

передаються на реалізацію, є неодмінною умовою обґрунтування

задуму та надійності бажаного результату. У світовій практиці

плани реалізації підприємницьких проектів отримали назву біз-

нес-планів.

167

Бізнес-план розробляється в процесі обґрунтування економіч-

ної доцільності реалізації певного підприємницького проекту

(угоди), нового або часткового перепрофілювання діяльності фір-

ми, а також при створенні нової фірми. При цьому він акумулює

в собі концептуальні основи того чи іншого виду підприємництва.

Для кого розробляється бізнес-план? По-перше, для самих

підприємців та працівників фірми для детального аналізу всіх ас-

пектів організації нового бізнесу та оцінки очікуваних результа-

тів, по-друге, для потенційних інвесторів (банків, підприємств і

організацій, фондів та окремих громадян) з метою переконливої

мотивації щодо вкладання коштів у даний бізнес.

БП є ефективним засобом донесення нової ідеї, розробки або

проекту до осіб, спроможних фінансувати. Водночас — це основа

для оцінки перспективи розвитку та управління новим бізнесом.

БП дає опис основних аспектів майбутнього проекту, аналізує

всі проблеми, з якими проект може зіткнутися, а також визначає

засоби та шляхи їх вирішення. БП дозволяє оцінити можливості

проекту в умовах конкуренції, визначити доходи та витрати, здат-

ність самофінансування, розраховувати потік реальних коштів,

аналізувати окупність інвестиційного проекту та повну окупність

залучених кредитних коштів.

При складанні БП слід з’ясувати загальний стан справ з ви-

значеної проблеми на даний момент; мати чітке уявлення про той

рівень, якого може досягти проект (підприємство), планувати

процес переходу від одного стану до іншого, чітко виявити, які

перешкоди можуть виникнути на його шляху. Може бути так, що

ці перешкоди дуже серйозні і необхідно відмовитися від запро-

понованої ідеї. Це не найприємніший висновок, проте краще його

зробити зараз, поки проект на папері, ніж тоді, коли на його здій-

снення витрачені чималі кошти.

Наведені нижче основні методичні положення опираються на

вимоги Європейського банку реконструкції та розвитку до проек-

тів в Україні та на загальновідомі для фахівців підходи до скла-

дання бізнес-планів промислових інвестиційних проектів. Базо-

вими для підготовки розділу прийняті керівництво з оцінки ефек-

тивності інвестицій, та методичні рекомендації щодо розроб-

ки документів кредитного проекту та бізнес-плану АКБ «ОЛ-

Банк».

Запропоновані рекомендації повинні полегшити розуміння

структури БП. При підготовці БП, перш ніж передавати їх на роз-

гляд інвестору чи до фінансового закладу, необхідно звірити їх з

даним переліком.

168

При доборі проектів іноземні інвестори або міжнародні фінан-

сові організації користуються суворими критеріями. Наведений

нижче перелік вміщує положення, які повинні розглядатися при

підготовці будь-якого бізнес-плану, перш ніж проект можна буде

подавати до розгляду на предмет фінансування. Чим більше та-

ких аспектів буде висвітлено із самого початку, тим швидше роз-

глядатиметься проект у подальшому і буде менший ризик непе-

редбачених затримань.

Докладність на початку винагороджується. Проте перелік не є

вичерпним. Залежно від особливостей проекту може виникнути

необхідність висвітлити додаткові аспекти.

Нарешті міжнародні фінансові заклади не можуть витрачати

робочий час своїх працівників на розгляд бізнес-плану, що не

відповідає їх вимогам.

У ринковій системі господарювання БП виконує дві важливі

функції: зовнішню (ознайомлення заінтересованих ділових людей

із сутністю та ефективністю реалізації нової підприємницької

ідеї) і внутрішню (відпрацювання системи управління реалізаці-

єю підприємницького проекту).

КОНКРЕТНІ ЦІЛІ РОЗРОБКИ БП

ЯК БАГАТОФУНКЦІОНАЛЬНОГО ДОКУМЕНТА

• налагодження ділових стосунків між підприємцем і майбутніми постача-

льниками, продавцями та найманими працівниками;

• проектування системи управління започатковуваним бізнесом у конкрет-

ній сфері діяльності;

• своєчасне передбачення можливих перешкод і проблем на шляху до успі-

ху організації власної справи;

• формування та розвиток управлінських якостей підприємця;

• перевірка життєздатності підприємницької ідеї ще до її практичної реалі-

зації.

Загальна методологія розробки БП охоплює три стадії: почат-

кову, підготовчу та основну.

Початкова стадія є обов’язковою за умови започаткування

нової справи; вона передбачає опрацювання концепції майбут-

нього бізнесу.

169

На підготовчій стадії формується інформаційне поле, оціню-

ються сильні і слабкі сторони діяльності фірми, формулюються її

місія та конкретні цілі, розробляється стратегія й можливі страте-

гічні альтернативи.

На основній стадії здійснюється безпосередня розробка конк-

ретного БП.

На зміст і структуру БП істотно впливають: цілі розробки БП;

аудиторія, на яку розраховано БП; сфера та розміри бізнесу; ха-

рактеристика продукту бізнесу; фінансові можливості підприєм-

ця. Типову структуру БП показано на рис. 4.2.

РЕЗЮМЕ

Короткий огляд бізнес-проекту, його ключових

аспектів, повідомлення про наміри

ГАЛУЗЬ, ФІРМА ТА

ЇЇ

ПРОДУКЦІЯ (ПОСЛУГИ)

• Поточна ситуація і тенденції розвитку галузі

• Опис продукту • Стратегія фірми • Права власності

ДОСЛІДЖЕННЯ РИНКУ

• Характеристика ринку продукту • Цільовий ринок

бізнесу • Місцезнаходження фірми • Оцінка впливу

зовнішніх чинників

МАРКЕТИНГ-ПЛАН

• Стратегія маркетинку • Очікуванні обсяги продажу

продукту

ВИРОБНИЧИ

ПЛАН

• Основні виробничі операції • Машини та устатку-

вання • Приміщення • Сировина, матеріали, комплек-

туючі вироби

ОРГАНІЗАЦІ

НИ

ПЛАН

• Форма організації бізнесу • Потреба в персоналі

• Власники і менеджери бізнесу • Організація управ-

ління • Кадрова політика

ОЦІНКА РИЗИКІВ

• Типи можливих ризиків • Способи реагування н

загрози для бізнесу

ФІНАНСОВИ

ПЛАН

• Прибуток і збитки • План руху готівки

• Плановий баланс • Фінансові коефіцієнти

Типові

розділи БП

Рис. 4.2. Типова структура БП підприємства

170

РОЗРОБКИ БП ПІДПРИЄМСТВА ПЕРЕДБАЧАЮТЬ

ПОСЛІДОВНЕ ЗДІЙСНЕННЯ ТАКИХ ДІЙ:

1) вибір продукції (послуг) для ринку;

2) дослідження ринкового середовища для майбутнього бізнесу;

3) вибір та обґрунтування місця для розміщення фірми, яка вперше розпо-

чинає свою діяльність;

4) прогнозування можливих обсягів продажу продукції;

5) визначення виробничих параметрів майбутнього бізнесу;

6) розробка цінової та збутової політики;

7) обгрунтування вибору організаційних параметрів фірми;

8) опис потенційних ризиків і дій для їхньої мінімізації;

9) оцінка фінансових параметрів бізнесу;

10) узагальнення висновків з основних положень бізнес-плану.

Планування інвестиційного проекту та концепція «бізнес-

плану».

Від розгляду загальних тенденцій розвитку інвестиційних

процесів перейдемо до аналізу процесу створення, планування та

реалізації конкретного бізнес-проекту.

Зрозуміло, що будь-який інвестиційний проект не може роз-

глядатися у відриві від конкретного підприємства. Кожне підпри-

ємство під час свого життєвого циклу проходить різні стадії роз-

витку, які й обумовлюються тими проектами, які здійснює

підприємство, а оперативна діяльність вже є похідною від цього

процесу.

Таким чином, життєвий цикл підприємства складається з по-

ступового проходження різних інвестиційних проектів, як певних

стадій свого розвитку. Такі проекти не обов’язково повинні по-

вністю базуватися на окремому підприємстві, вони можуть роз-

роблятися спільно, фінансуватися з різних джерел та справляти

вплив на стан не лише конкретного підприємства, а й у межах мі-

ста чи держави.

Отже, відповідно до поставленої мети дослідження, розгляда-

тиметься саме процес планування та реалізацій інвестиційного

проекту, як складової частини будь-якої економічної активності.

Будь-який інвестиційний проект проходить три головні фази

свого розвитку: це передінвестиційна фаза, інвестиційна фаза та

експлуатаційна або оперативна фаза.