Штефан М.Й. та ін. Виконання судових рішень

Подождите немного. Документ загружается.

Цей порядок встановлений відповідно до ст. 55 Закону «Про

виконавче провадження» і визначає основні вимоги щодо накла-

дення арешту на цінні папери під час виконавчого провадження.

Для цього державний виконавець виносить окрему постано-

ву або в постанові про відкриття виконавчого провадження за-

значає про накладення арешту на цінні папери боржника. При

цьому арешт може бути накладений на будь-які цінні папери не-

залежно від їх виду та форми випуску як одного власника, так і

кількох співвласників.

Копія постанови про накладення арешту на іменні цінні па-

пери у документарній формі надсилається реєстратору або емі-

тенту, що веде реєстр власників іменних цінних паперів згідно із

законодавством (реєстроутримувачем), а у випадку накладення

арешту на цінні папери, випущені у бездокументарній формі, або

знерухомлені цінні папери — зберігачу, а також іншим особам,

визначеним законодавством про виконавче провадження.

Цінні папери, на які накладено арешт, описуються, про що

складається акт за встановленою формою, в якому зазначається

їх вид, найменування випуску, категорія та кількість.

Описані іменні цінні папери у документарній формі та цінні

папери на пред'явника у документарній формі підлягають

обов'язковому вилученню та негайній передачі на зберігання до

установ Національного банку. Крім того, такі цінні папери обме-

жуються в обігу шляхом їх блокування реєстроутримувачем на

особовому рахунку власника негайно після отримання копії від-

повідної постанови державного виконавця. Блокування полягає в

припиненні реєстрації переходу права власності на іменні цінні

папери, обтяжені зобов'язаннями.

Цінні папери, випущені у бездокументарній формі, та знеру-

хомлені цінні папери обмежуються в обігу шляхом здійснення

зберігачем відповідної облікової операції негайно після отриман-

ня копії постанови державного виконавця. У цьому випадку цін-

ні папери (частина або всі) на рахунку власника обмежуються в

обігу шляхом виконання відповідного облікового запису.

Арештоване майно вилучається з передачею його для реалі-

зації державним виконавцем у встановлений ним строк, але не

раніше п'яти днів після накладення арешту. Негайно після на-

кладення арешту вилучаються і передаються для продажу про-

дукти та інші речі, що швидко псуються.

Реалізація майна, на яке накладено арешт, провадиться за

правилами ст. 61 цього Закону і здійснюється державним вико-

навцем у двомісячний строк з дня накладення арешту шляхом

продажу такого майна, за винятком майна, виключеного за зако-

ном з обігу, шляхом його продажу через торговельні організації,

- 99 -

відповідні структури Міністерства фінансів на прилюдних тор-

гах, аукціонах, якщо інше не передбачене законом.

Речі та предмети рухомого майна продаються спеціалізова-

ною торговельною організацією на комісійних та інших договір-

них засадах, установлених законом. Нерухоме майно боржника

реалізується шляхом проведення торгів спеціалізованими органі-

заціями, які мають право здійснювати операції з нерухомістю в

порядку, встановленому законодавством України. При цьому по-

рядок реалізації коштів і цінностей (ч. 5 ст. 55 цього Закону) ви-

значається Національним банком України, а іншого майна — Мі-

ністерством юстиції України.

При реалізації майна боржник має право визначити, в якій

послідовності необхідно продавати майно. Тоді, коли від прода-

жу певної частини майна буде виручено суму, достатню для за-

доволення вимог стягувача і для сплати всіх витрат на виконавче

провадження, подальший продаж арештованого майна припиня-

ється. Державний виконавець має право відхилити заяву борж-

ника щодо черговості продажу майна, якщо внаслідок її задово-

лення виникнуть перешкоди чи додаткові труднощі для виконан-

ня або продовжиться його строк.

Передане торговельній організації майно, не реалізоване

впродовж двох місяців, переоцінюється державним виконавцем

за участю представника торговельної організації в присутності

стягувача і боржника чи їх представників. Неявка сторін, викли-

каних на переоцінку майна, не перешкоджає вчиненню дій із йо-

го переоцінки.

У випадку, коли після переоцінки майна воно не буде прода-

не протягом двох місяців торговельною організацією, державний

виконавець повідомляє про це стягувача і пропонує йому зали-

шити за собою непродане майно боржника за рахунок покриття

стягнення за рішенням суду.

Стягувач має право впродовж п'яти днів подати письмову

заяву про залишення за собою непроданого майна. Якщо в зазна-

чений строк така заява не надійде до державного виконавця, ос-

танній знімає арешт з майна і воно повертається боржникові без

виконання.

Відповідно до ст. 61 Закону України «Про виконавче прова-

дження» наказом Міністерства юстиції України від 15 липня

1999 року № 42/5 був затверджений «Порядок реалізації ареш-

тованого майна» (зареєстрований в МЮ України 19 липня

1999 р. за № 480/3773), який регулює реалізацію арештованого

майна, за винятком нерухомого майна, майна, вилученого зако-

ном з обігу, і грошових коштів у гривнях та іноземній валюті, а

також цінностей, визначених у ч. 5 ст. 55 Закону «Про виконавче

провадження».

-100-

«Порядок» встановлює, що реалізація арештованого майна

здійснюється державним виконавцем шляхом його продажу на

комісійних та інших договірних засадах і шляхом продажу на

аукціоні. (При цьому продовольчі товари реалізуються держав-

ним виконавцем шляхом продажу на комісійних та інших дого-

вірних началах через торговельні організації негайно).

Для цього відділ державної виконавчої служби укладає дого-

вір, яким доручає реалізацію майна спеціалізованій організації

незалежно від форми власності, яка здійснює реалізацію майна

на комісійних та інших договірних началах і шляхом проведення

аукціону за визначену комісійну винагороду, розмір якої не по-

винен перевищувати двадцяти відсотків від суми коштів, одержа-

них від реалізації майна.

Сторона договору — спеціалізована організація (організатор

аукціону) — повинна мати власне або орендоване приміщення з

відповідними умовами для зберігання, перепродажної підготовки

і демонстрації майна, яке відповідає торговельно-технологічним,

санітарно-гігієнічним і протипожежним нормам, а також примі-

щення для проведення аукціону.

Майно, яке передається на аукціон, приймається матеріально

відповідальною особою організатора аукціону відповідно до акта

передачі арештованого майна та інших необхідних документів,

що містять інформацію про аукціонне майно.

В акті зазначається: найменування організатора аукціону,

місцезнаходження, телефон, факс, ідентифікаційний код в

ЄДРПОУ, розрахунковий рахунок, посада, прізвище, ім'я та по

батькові особи, що прийняла майно; прізвище, ім'я, по батькові

державного виконавця, який передав майно; назва майна, харак-

теристика майна, його кількість, ціна, стартова ціна лота тощо;

підпис особи, що приймає майно, і підпис державного виконавця,

число, місяць, рік передачі майна.

На прийняте майно організатор аукціону складає інформа-

ційні картки на кожний лот із зазначенням стартової ціни. Лот —

одиниця майна, що виставляється для продажу на аукціоні, або

партія аукціонного майна, що пропонується для продажу як одне

ціле. Кожному лоту надається свій номер, який зазначається в

інформаційній картці і оголошується ліцитатором (ведучий аук-

ціону, який повинен знати порядок і володіти технікою прове-

дення торгів).

Інформаційна картка має містити в собі: найменування орга-

нізатора аукціону; місцезнаходження, телефон, факс; ідентифіка-

ційний код в ЄДРПОУ (Єдиному державному реєстрі підпри-

ємств та організацій України); номер розрахункового рахунку в

банку, МФО; номер інформаційної картки, назва лота, харак-

теристика лота, стартова ціна лота; прізвище, ініціали, підпис

-101-

відповідальної особи організатора аукціону, печатка, число, мі-

сяць, рік.

Організатор аукціону несе відповідальність, встановлену за-

конодавством, за відповідність майна характеристиці, зазначеній

в інформаційній картці. Він несе також відповідальність за збе-

реження майна з часу прийняття його на аукціон до видачі опла-

ченого майна покупцю.

Для проведення продажу майна організатор аукціону визна-

чає термін (дату і час), який не повинен перевищувати 45 днів з

дня прийняття майна організатором аукціону до дня проведення

аукціону. Але не пізніше як за ЗО днів до проведення аукціону

організатор дає інформаційне повідомлення про проведення аук-

ціону — публічно оголошує через рекламні повідомлення на те-

лебаченні, по радіо, у пресі перелік майна, що виставляється на

аукціоні для продажу, відомості про майно, стартові ціни, кінце-

вий термін реєстрації для участі в аукціоні, дату, час, місце озна-

йомлення з майном та проведення аукціону, а також адресу, но-

мери телефонів.

З цього часу фізичним та юридичним особам, які бажають

взяти участь в аукціоні, надається можливість попередньо озна-

йомитися з аукціонним майном. Для цього майно, призначене на

аукціон, з інформаційними картками виставляється у спеціально

відведеному для цього приміщенні для демонстрації покупцям.

Фізична або юридична особа (покупець), які виявили бажан-

ня взяти участь в аукціоні, сплачують реєстраційний внесок у

розмірі, визначеному організатором аукціону, який не може пе-

ревищувати двох неоподатковуваних мінімумів доходів грома-

дян, та подає організатору аукціону заяву на участь в аукціоні.

В заяві зазначається: найменування заявника (для юридичної

особи — найменування, організаційно-правова форма, місцезна-

ходження, ідентифікаційний номер у Державному реєстрі

юридичних осіб, реєстраційний номер; для фізичної особи —

прізвище, ім'я, по батькові, паспортні дані (серія, номер, коли і

ким виданий, місце прописки), ідентифікаційний номер у Дер-

жавному реєстрі фізичних осіб, реєстраційний номер); телефон,

факс; прохання про надання дозволу взяти участь у аукціоні;

повідомлення про те, що з умовами продажу майна на аукціоні

ознайомлений і зобов'язаний їх виконувати; підпис заявника.

Особа, яка прийняла заяву (відповідальна особа організатора

аукціону), зазначає свою посаду, прізвище, ім'я, по батькові і да-

ту реєстрації заяви. Реалізація права на подачу заяви закінчуєть-

ся за три дні до початку проведення аукціону.

Під час подачі заяви заявник пред'являє паспорт або інший

документ, що засвідчує його особу, а представник юридичної осо-

би — також документ, що підтверджує його повноваження.

-102-

Всі учасники аукціону заносяться до книги реєстрації із за-

значенням необхідних про них відомостей, вказаних у заяві. Але

стосовно юридичних осіб-нерезидентів вказується тільки їх най-

менування, місцезнаходження та країна, де зареєстрована особа.

Стосовно іноземців — прізвище, ім'я, по батькові (у разі наявно-

сті такого), адреса їх постійного місця проживання за межами

України.

Зареєстровані учасники аукціону отримують виготовлені

друкарським способом вхідні квитки, в яких на зворотній стороні

зазначені умови проведення аукціону, та картки з аукціонними

номерами, які відповідають реєстраційним номерам і за якими

вони беруть участь у торгах.

Відомості про учасників аукціону, їх кількість і пропозиції не

підлягають розголошенню до визначення остаточного переможця.

На аукціоні можуть бути присутні й інші особи за умови вне-

сення вхідної плати, розмір якої визначається організатором аук-

ціону. Без оплати входу на аукціоні можуть бути присутні борж-

ник, стягувач, державний виконавець.

Для проведення аукціону встановлюється такий порядок.

Розпочинається аукціон з оголошення ліцитатором порядку його

проведення. Потім він за кожним лотом, що виставляється на

продаж, оголошує номер, вказаний в інформаційній картці, наз-

ву, коротку характеристику майна, стартову ціну (ціна, яка фор-

мується, виходячи з ціни аукціонного майна, з урахуванням ви-

трат на підготовку та проведення аукціону) і крок аукціону (мі-

німальна надбавка, на яку в ході торгів здійснюється підвищення

стартової та кожної наступної ціни, оголошеної ліцитатором. Йо-

го розмір встановлює організатор аукціону на кожний лот, але не

менше як на 10 відсотків вищий за попередню ціну).

Лот виставляється на торги за наявності не менше двох по-

купців. У випадку, коли протягом трьох хвилин після триразово-

го оголошення стартової ціни учасники не виявляють бажання

придбати запропонований ліцитатором лот, то об'єкт продажу

знімається з торгів і аукціон за цим лотом не проводиться.

Учасники аукціону, які виявили бажання придбати заявле-

ний лот на оголошену ліцитатором ціну, піднімають квиток учас-

ника з номером, повернутим до ліцитатора або одночасно підні-

мають квиток з номером і проголошують свою ціну.

Мовчання учасника аукціону, який першим підняв квиток з

номером, приймається ліцитатором як згода учасника з оголоше-

ною ціною. Після цього ліцитатор оголошує наступну ціну відпо-

відно до кроку аукціону. Запропонована учасником аукціону ці-

на має бути більшою від ціни, оголошеної ліцитатором.

У випадку, коли ціна, запропонована учасником аукціону,

який першим підняв квиток з номером, є більшою від ціни, за-

-103-

пропонованої ліцитатором, останній називає номер учасника і за-

пропоновану ним ціну.

Тоді, коли після триразового повторення чергової ціни тіль-

ки один з учасників аукціону, тримаючи квиток з номером, дає

згоду на його придбання, торги за цим лотом закінчуються, і лі-

цитатор оголошує про продаж лота, називає продажну ціну і аук-

ціонний номер переможця.

У процесі проведення аукціону ведеться протокол, в якому

зазначається: номер лота, стартова та продажна ціна майна (ло-

та), пропозиції покупців і відомості про покупця, який запропо-

нував під час аукціону найвищу ціну (переможця аукціону).

Протокол підписують ліцитатор та переможець аукціону. Ке-

рівник організації, яка проводила аукціон, зазначає у протоколі

відповідні суми, і у разі сплати їх у багаторазовому порядку,

номери рахунків, на які переможцю потрібно внести кошти на

придбане майно, та затверджує протокол у день проведення

аукціону.

Переможець аукціону, який відмовився від підписання про-

токолу аукціону, позбавляється права на подальшу участь у

цьому аукціоні. За наявності достатньої кількості покупців торги

за цим лотом відновлюються.

При підписанні протоколу ліцитатором, переможцем аукціо-

ну і керівником організатора аукціону копії такого протоколу ви-

даються переможцю аукціону, а також державному виконавцю в

строк не пізніше трьох днів з дня проведення аукціону.

Державний виконавець на підставі протоколу складає акт

про проведений аукціон і подає його на затвердження суду, який

прийняв рішення про звернення стягнення на майно, або нота-

ріусу, що вчинив нотаріальний напис.

Акт державного виконавця повинен містити в собі: ким, коли

і де проводиться аукціон; перелік і коротка характеристика реа-

лізованого майна; початкова і остаточна ціна реалізованого май-

на; назва і адреса покупця (прізвище, ім'я, по батькові, назва

юридичної особи); сума, внесена переможцем аукціону за при-

дбане майно. До акта додається список учасників аукціону. Копія

затвердженого акта видається переможцю аукціону (покупцю) та

організатору аукціону. Придбане покупцем на аукціоні майно по-

верненню організатору аукціону не підлягає.

За результатами проведення аукціону складається аукціонна

відомість, копія якої протягом трьох днів передається державно-

му виконавцю.

У процесі проведення аукціону можуть виникати обставини,

які ускладнюють виконання і викликають переоцінку майна.

Майно (лот), яке виставлене на аукціон і не продане, або придба-

не в кількості, що не перевищує тридцять відсотків його обсягу,

-104-

підлягає уцінці не більше, ніж на двадцять відсотків вартості, ви-

значеної в акті опису, оцінки та передачі майна. Але товари, на

які згідно із законодавством установлено мінімальні ціни, мо-

жуть бути уцінені лише до розміру мінімальної ціни, затвердже-

ної в установленому порядку.

Переоцінка провадиться державним виконавцем за участю

представника організатора аукціону в присутності стягувача і

боржника чи їх представників (ч. З ст. 61 Закону), але неявка

стягувача і боржника не перешкоджає проведенню переоцінки.

Про уцінку майна складається акт, який додається до акту опису,

оцінки та передачі майна.

Після уцінки майна проводиться повторний аукціон, але не

пізніше ЗО днів після складання акту уцінки майна та дати ін-

формаційного повідомлення про проведення аукціону. Якщо

майно не було продане або якщо аукціон не відбувся, майно зні-

мається з аукціонних торгів.

За придбане на аукціоні майно переможці аукціону на під-

ставі копії затвердженого протоколу протягом трьох днів з дня

затвердження протоколу, не враховуючи дня проведення аукціо-

ну, вихідних і святкових днів, здійснюють розрахунки за придба-

ні на аукціоні товари в порядку, визначеному законодавством. У

випадку продажу майна за готівку оформлення провадиться че-

рез електронні контрольно-касові апарати не пізніше трьох днів

з дня проведення аукціону.

З коштів, одержаних від реалізації майна на аукціоні, відра-

ховується комісійна винагорода, встановлена договором, а решта

суми перераховується організаторам аукціону у встановленому

порядку на відповідні рахунки виконавчої служби протягом семи

банківських днів від дня затвердження протоколу. За несвоєчас-

не перерахування належних коштів реалізатор аукціону сплачує

пеню, розмір якої обумовлений договором з відділом державної

виконавчої служби на реалізацію майна шляхом проведення

аукціону.

Майно, не реалізоване на аукціоні, повертається організато-

ром аукціону державному виконавцеві. Організатор аукціону має

право на відшкодування витрат, понесених на організацію і про-

ведення аукціону та зберігання нереалізованого майна, розмір

яких обумовлений у зазначеному договорі.

Після повного розрахунку за придбане майно до переможця

аукціону (покупця) переходить право власності на таке майно.

Плата за зберігання майна обумовлюється договором між його

власником і організатором аукціону. Документи, які підтверджу-

ють розрахунок за придбане на аукціоні майно, передаються до

бухгалтерії організатора аукціону та державному виконавцеві.

-105-

Несвоєчасна оплата придбаного на аукціоні майна є підста-

вою для анулювання результатів аукціону за цим лотом (тобто за

продажем такого майна).

Аукціон має бути припинено і майно зняте з продажу в разі:

1) невиконання правил проведення аукціону, передбачених

«Порядком реалізації арештованого майна», затвердженим МЮ

України 15 липня 1999 р. наказом № 42/5; 2) добровільного ви-

конання рішення боржником; 3) винесення державним виконав-

цем постанови про вікладення виконання; винесення судом ухва-

ли про відстрочку, розстрочку виконання, зміну способу і поряд-

ку виконання; зупинення виконання і закриття виконавчого про-

вадження (статті 31, 33, 34, 35, 37 Закону «Про виконавче

провадження»). Порушення правил проведення аукціону в по-

рядку, встановлену «Правилами...», може бути підставою для ви-

знання судом аукціону недійсним.

Реалізація майна боржника здійснюється державним вико-

навцем не тільки шляхом продажу на аукціоні, а також на комі-

сійних та інших договірних началах згідно з «Правилами комі-

сійної торгівлі непродовольчими товарами», затвердженими на-

казом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків України від

13 березня 1995 року № 37 і зареєстрованими в МЮ України

22 березня 1995 року за № 79/615.

Спори, що виникають при реалізації арештованого майна, ви-

рішуються в судовому порядку.

Порядок звернення стягнення на майно боржника, яке знахо-

диться в інших осіб, має певні особливості. Відповідно до ст. 53

Закону «Про виконавче провадження» звернення стягнення на

майно боржника, що знаходиться в інших осіб, а також на кошти,

належні боржникові від інших осіб, провадиться державним ви-

конавцем на пропозицію боржника або стягувача.

Державний виконавець надсилає запит відповідним організа-

ціям і громадянам, у яких може знаходитися належне боржнико-

ві майно та майно чи кошти, які вони повинні передати боржни-

кові, на який вони зобов'язані надати у визначений строк відпо-

відь про таке майно.

При одержанні відомостей від зазначених осіб про наявність

майна боржника державний виконавець описує це майно в при-

сутності понятих, вилучає і реалізує у встановленому Законом

порядку (гл. 5 Закону «Про виконавче провадження») і описано-

му в цьому розділі. При цьому кошти та майно, що належать бор-

жникові від інших осіб, вилучаються державним виконавцем у

цих осіб на підставі ухвали суду в присутності понятих.

Особа, у якої знаходиться майно боржника і яка ухиляється

від виконання розпоряджень державного виконавця, несе від-

-106-

повідальність за ст. 88 цього Закону — майнову (штраф) і кри-

мінальну.

У порядку, встановленому для виконання рішення суду шля-

хом звернення стягнення на майно боржника, за окремими ви-

нятками накладаються стягнення на належні йому будинок,

квартиру, приміщення, земельну ділянку (ст. 62 цього Закону),

Звернення стягнення на зазначене нерухоме майно прова-

диться при умові відсутності у боржника достатніх коштів чи ру-

хомого майна. Об'єктом стягнення в першу чергу є окрема від

будинку земельна ділянка, інше приміщення, що належить бор-

жникові. В останню чергу звертається стягнення на жилий буди-

нок чи квартиру.

При зверненні стягнення на жилий будинок разом з ним

стягнення звертається також на земельну ділянку, що належить

боржникові.

Початковою дією державного виконавця при зверненні стяг-

нення на будинок, квартиру, приміщення, земельну ділянку є на-

правлення ним запиту у відповідні місцеві органи виконавчої

влади та органи місцевого самоврядування про належність зазна-

ченого майна боржникові на праві власності та його вартість і на-

діслання нотаріальному органу запиту про те, чи не знаходиться

це майно під арештом.

Після одержання документального підтвердження належності

боржникові на праві власності будинку, квартири, приміщення,

земельної ділянки державний виконавець накладає на них арешт

шляхом опису і оцінки за їх вартістю на момент арешту та

надсилає повідомлення нотаріальному органу за місцем знахо-

дження майна вимогу про реєстрацію цього факту. А про накла-

дення арешту на будинок, квартиру, приміщення, земельну ді-

лянку, які перебувають під заставою, державний виконавець не-

гайно повідомляє про це осіб, яким заставлене це майно.

Реалізація описаного нерухомого майна боржника — будин-

ку, квартири, приміщення — провадиться відповідно до закону

шляхом продажу з прилюдних торгів.

Звернення стягнення на майно боржника може бути накладе-

не шляхом передачі стягувачеві предметів, зазначених у виконав-

чому документі (ст. 60 цього Закону).

Державний виконавець, одержавши від стягувача заяву з ви-

конавчим документом про присудження йому певних предметів,

виносить постанову про відкриття виконавчого провадження і

встановлює боржникові строк для добровільного виконання рі-

шення. У постанові також зазначається час та місце примусового

виконання рішення з передачі стягувачеві присуджених предме-

тів, якщо інше не буде виконане добровільно, а також вміщується

попередження стягувачеві про повернення йому виконавчого до-

-107-

кумента у випадку його неявки вдруге на виконання без поваж-

них причин.

Якщо боржник не виконав рішення добровільно, присуджені

стягувачеві предмети, зазначені у виконавчому документі, вилу-

чаються державним виконавцем у присутності понятих, боржни-

ка і передаються стягувачеві, про що складається акт. При втраті,

знищенні предмета, що мав бути переданий стягувачеві в натурі,

державний виконавець складає акт про неможливість виконання,

який є підставою для закриття виконавчого провадження.

У випадку, коли стягувач вдруге не з'явився на місце вико-

нання без поважних причин у вказаний в постанові про відкрит-

тя виконавчого провадження час, державний виконавець складає

про це акт і виносить постанову про повернення виконавчого до-

кумента стягувачеві (п. 4 ч. 1 ст. 40 цього Закону).

При наявності з боку боржника дій, які перешкоджають ви-

конанню рішення про передачу стягувачеві присуджених предме-

тів, державний виконавець повинен вирішити питання про при-

тягнення боржника до відповідальності в порядку, встановлено-

му законодавством, у тому числі і кримінальної, за ст. 176

КК

України.

Якщо стягувач відмовився від одержаних предметів, вилуче-

них у боржника при виконанні рішення, і свою відмову підтвер-

див письмово, державний виконавець повертає такі предмети

боржникові під розписку і виносить постанову про закриття ви-

конавчого провадження.

Звернення стягнення на майно боржника —

юридичної особи

Стягнення на майно боржника — юридичної особи звертаєть-

ся шляхом його виявлення, накладення арешту, вилучення і реа-

лізації. Спочатку стягнення за виконавчими документами накла-

дається на грошові кошти боржника. Виявлена готівка в гривнях

та іноземній валюті, що знаходиться в касах або сховищах борж-

ника — юридичної особи, підлягає негайному вилученню, про що

державним виконавцем складається відповідний акт, копія якого

вручається представнику боржника.

Готівка в гривнях і іноземній валюті здається державним ви-

конавцем не пізніше наступного дня в установу банку для пере-

рахування на рахунок стягувача для покриття боргу за виконав-

чими документами, на виконавчий збір та на покриття витрат на

проведення виконавчих дій. При цьому вилучена готівка в іно-

земній валюті також не пізніше наступного дня здається в банк

або іншу кредитну організацію, що має право продажу іноземної

валюти на внутрішньому валютному ринку України.

- 108-