Штефан М.Й. та ін. Виконання судових рішень

Подождите немного. Документ загружается.

Об'єктом стягнення є також кошти боржника-юридичної осо-

би, що знаходяться в кредитних установах. При цьому підприєм-

ства, установи, організації при зверненні стягнення на належні їм

грошові суми, що знаходяться в кредитних установах, подають

виконавчі документи безпосередньо до кредитних установ згідно

з правилами, встановленими законодавством України. При від-

сутності даних про наявність у боржника-юридичної особи ра-

хунків і вкладів у банках чи інших установах, державний вико-

навець запитує про такі дані у податкових органів, які зобов'яза-

ні надати йому необхідну інформацію протягом трьох днів.

Якщо у боржника-юридичної особи буде виявлено декілька

рахунків у різних кредитних організаціях, державний виконавець

роз'яснює стягувачу його право одержати від органу або посадо-

вої особи, рішення яких виконується, необхідну кількість ек-

земплярів виконавчих документів для звернення стягнення на

такі грошові кошти.

При відсутності у боржника-юридичної особи необхідних

коштів, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення

звертається на інше майно, що належить боржникові-юридичній

особі на праві власності або закріплене за ним (за винятком май-

на, виключеного з обороту або обмеженого в обороті) незалежно

від того, хто фактично використовує це майно.

Накладення арешту і реалізація такого майна проводиться в

установленому порядку черговості: у першу чергу — майно, яке

безпосередньо не використовується у виробництві (цінні папери,

кошти на депозитних та інших рахунках боржника, валютні цін-

ності, легковий автотранспорт, предмети дизайну офісів та інше

майно); у другу чергу — готова продукція (товари), а також інші

матеріальні цінності, які безпосередньо не використовуються у

виробництві; у третю чергу — об'єкти нерухомого майна, верста-

ти, обладнання, інші основні засоби, а також сировина і матеріа-

ли, призначені для здійснення виробництва.

Про накладення арешту на майно третьої черги державний

виконавець у триденний строк повідомляє власника або уповно-

важений ним орган, до сфери управління якого належить майно,

та у разі необхідності — Фонд державного майна України про це,

а також дані про склад і вартість такого майна та про розмір ви-

мог стягувача за виконавчими документами. Копія зазначеного

повідомлення надсилається до податкового органу, який кон-

тролює здійснення юридичною особою-боржником платежів до

бюджетів усіх рівнів.

Відповідний орган управління чи Фонд державного майна

України можуть запропонувати державному виконавцю опублі-

кувати в пресі повідомлення про звернення стягнення на майно

боржника-юридичної особи. Така публікація провадиться за ра-

-109-

хунок коштів на фінансування державної виконавчої служби

(ч. 4 ст. 64 цього Закону) із спеціального фонду виконавчого

провадження, Положення про який затверджено постановою Ка-

бінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1351.

У разі одержання повідомлення від відповідного органу уп-

равління Фонду державного майна України про його звернення

до Арбітражного суду із заявою про порушення справи про бан-

крутство боржника-юридичної особи, державний виконавець, ке-

руючись ст. 33 цього Закону, звертається до суду із заявою про

відстрочку виконання.

Тоді, коли справа про банкрутство боржника-юридичної осо-

би була порушена в суді, державний виконавець виносить поста-

нову про зупинення виконавчого провадження.

При реорганізації (злиття, приєднання, розділення, виділен-

ня, перетворення) боржника-юридичної особи стягнення за вико-

навчими документами звертається на кошти та інше майно юри-

дичної особи, на яку відповідно до закону покладено відповідаль-

ність за зобов'язаннями боржника-юридичної особи.

У разі ліквідації боржника-юридичної особи, в тому числі

внаслідок визнання його банкрутом, виконавчий документ пере-

дається державним виконавцем до ліквідаційної комісії для вирі-

шення питання про подальший порядок виконання рішення у

встановленому законодавством порядку, про що повідомляється

стягувач.

Реалізацію арештованого майна боржника-юридичної особи

організують і проводять спеціалізовані організації, що мають

право здійснювати операції з нерухомістю, з якими державною

службою укладено відповідний договір. Такі організації прова-

дять прилюдні торги (аукціони) за заявкою державного виконав-

ця, в якій зазначається мінімальна початкова ціна майна, що ви-

ставляється на торги, до якої повинні бути додані необхідні до-

кументи, а саме: копія виконавчого документа; копія акта арешту

майна; документи, що характеризують об'єкт нерухомості; копії

документів, що підтверджують право користування земельною

ділянкою чи право власності на неї, якщо вона розташована

окремо від будівлі. Коли об'єктом продажу є незавершене будів-

ництво, то до заявки додається також копія рішення про від-

ведення земельної ділянки та копія дозволу місцевого органу

виконавчої влади і (чи) органу місцевого самоврядування на

будівництво.

Для проведення прилюдних торгів передбачений двомісяч-

ний строк з дня одержання спеціалізованою організацією заявки

державного виконавця на їх проведення (ст. 66 цього Закону).

Такі прилюдні торги проводяться в порядку, який визначається

законом.

-110-

Розділ 9

Звернення стягнення на заробітну плату та

інші види доходів боржника

Заробітна плата та прирівняні до неї платежі — пенсія, сти-

пендія, авторська винагорода й інші — є основним джерелом фі-

нансового забезпечення проживання переважної більшості насе-

лення України, тому ст. 67 цього Закону передбачає можливість

звернення стягнення за виконавчим документом на такі доходи

боржника тільки у встановлених нею випадках: 1) при відсутності

у боржника коштів у кредитних установах; 2) при відсутності чи

недостатності майна боржника для повного покриття належних

для стягнення сум; 3) при стягненні періодичних платежів; 4)

при стягненні суми, що не перевищує одного мінімального

розміру заробітної плати.

За загальним правилом, передбаченим ст. 50 цього Закону,

стягнення за виконавчими документами в першу чергу зверта-

ється на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші

цінності, в тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника в

установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунках в

цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

При відсутності у боржника коштів та інших цінностей, до-

статніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається

на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке

згідно із законом не може бути накладене стягнення («Перелік

видів майна громадян, на яке не може бути звернене стягнення

за виконавчими документами» / Додаток до Закону України від

21 квітня 1999 р. «Про виконавче провадження»).

У випадку відсутності у боржника майна чи його недостат-

ності для повного покриття належних до стягнення сум держав-

ний виконавець накладає стягнення на заробітну плату, пенсію,

стипендію та інші доходи боржника, зокрема на:

а) доходи, отримані фізичною особою, яка є суб'єктом під

приємницької діяльності;

б) доходи за працю в колективному сільськогосподарському

підприємстві (фермерському господарстві);

-111-

в) авторську винагороду за твори літератури, науки або мис

тецтва, премії, що присуджуються за видатні досягнення в галузі

науки, літератури і мистецтва, винагороду за відкриття, винахід,

на який видано авторське свідоцтво, корисну модель, промисло

вий зразок і раціоналізаторську пропозицію;

г) суми на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або

іншим ушкодженням здоров'я, а також втратою годувальника

(ст. 69 цього Закону). Але не повинне звертатися стягнення на

суми цільового характеру — на протезування, витрати на догляд,

посилення харчування та інше.

При недостатності у боржника майна для повного покриття

належних до стягнення сум, визначених виконавчими докумен-

тами, звернення стягнення на заробітну плату і прирівняні до неї

платежі допускається після реалізації описаного майна борж-

ника.

Але, незалежно від наявності у боржника коштів і цінностей

чи іншого майна, стягнення на заробітну плату, пенсію, стипен-

дію чи інші доходи боржника накладається у всіх випадках, коли

за виконавчими документами стягуються періодичні платежі та

сума, яка не перевищує одного мінімального розміру заробітної

плати.

Разом з тим, Законом «Про виконавче провадження» вста-

новлена заборона накладення стягнення за виконавчими доку-

ментами на певні виплати. Відповідно до ст. 73 стягнення не мо-

же бути звернене на такі кошти і витрати:

1) вихідну допомогу, що виплачується у разі звільнення пра

цівника;

2) компенсацію працівникові за невикористану

відпустку,

крім випадків, коли особа при звільненні одержує компенсацію

за відпустку, не використану протягом кількох років;

2) компенсацію працівникові витрат у зв'язку із

переведен

ням, направленням на роботу чи відрядженням до іншої

місце

вості;

2) дольове забезпечення, надбавки до заробітної плати,

інші

кошти, які виплачуються замість добових і квартирних;

2) матеріальну допомогу особам, які втратили право на

допо

могу при безробітті;

2) допомогу при вагітності та пологах;

2) одноразову допомогу при народженні дитини;

2) допомогу із догляду за дитиною;

2) допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше

дітей

віком до 16 років, із догляду за дитиною-інвалідом, при тимчасо

вій непрацездатності у зв'язку з доглядом за хворою дитиною; ін

ші допомоги на дітей, передбачені законодавством;

10) допомогу на лікування;

-112-

11) допомогу на поховання;

11) щомісячну грошову допомогу у зв'язку з

обмеженням

споживання продуктів місцевого виробництва та особистого під

собного господарства громадянам, які проживають на території

радіоактивного забруднення;

11) дотації на обіди, придбання путівок до санаторіїв та

бу

динків відпочинку за рахунок фонду споживання;

11) суми неоподатковуваного розміру матеріальної

допомоги;

11) грошову компенсацію за видане обмундирування і

нату

ральне постачання;

11) вихідну допомогу у разі звільнення (виходу у

відставку)

з військової служби та органів внутрішніх справ, а також грошо

ве забезпечення, що не має постійного характеру, та в інших ви

падках, передбачених законодавством.

Крім цього, на деякі виплати встановлена можливість звер-

нення стягнення тільки на виконання певних рішень. Так, на до-

помогу із державного соціального страхування, яка виплачується

у разі тимчасової непрацездатності та інших випадках, і допомо-

гу по безробіттю стягнення може бути звернене тільки за рішен-

ням про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподія-

ної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також втра-

тою годувальника (ст. 72 цього Закону).

Зазначені обмеження пояснюються призначенням допомоги

із соціального страхування. Вона виплачується у разі непраце-

здатності та в інших випадках і повинна забезпечувати утриман-

ня і лікування боржника, тому з такої допомоги допускається

тільки стягнення, пов'язане з утриманням стягувача.

Розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та

інших доходів боржника допускається у межах, точно визначе-

них законодавством, і вираховується із суми, що залишається

після утримання податків (ст. 70 цього Закону).

Із суми заробітної плати, яка виплачується боржнику, пенсії,

стипендії й інших доходів боржника може бути утримано за ви-

конавчими документами до повного погашення заборгованості;

1) у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди,

заподіяної

каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, а також втратою го

дувальника та збитків, заподіяних злочином — п'ятдесят відсот

ків заробітної плати, пенсії, стипендії, іншого доходу боржника;

1) за всіма іншими видами стягнень, якщо інше не

передбачене

законом, — двадцять відсотків.

При цьому загальний розмір відрахувань при кожній виплаті

заробітної плати не може перевищувати п'ятдесяти відсотків за-

робітної плати, яка належить до виплати працівникові, в тому

числі при відрахуванні за кількома виконавчими документами.

Але це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної

8 - 1-1485 - 113 -

плати при відбуванні виправних робіт і при стягненні аліментів

на неповнолітніх дітей. У цих випадках розмір відрахувань із за-

робітної плати, пенсії, стипендії, інших доходів боржників не мо-

же перевищувати семидесяти відсотків (ст. 70 Закону, ст. 128

КЗпП).

Встановлений розмір утримань (20, 50, 70 відсотків) із заро-

бітної плати, пенсії, стипендії, інших доходів забезпечує як інте-

реси стягувачів, так і боржників. Для стягувачів — досягнення

наслідків виконання рішень, для боржників — збереження за ни-

ми певної частини заробітної плати і інших доходів, необхідних

для задоволення їх життєво важливих потреб.

Але відрахування із заробітної плати боржника, який за ви-

роком суду відбуває покарання без позбавлення волі, прова-

дяться з усієї суми заробітної плати без урахувань стягнень за

вироком.

Із засуджених, які відбувають покарання у вигляді позбав-

лення волі, а також з осіб, які знаходяться в наркологічних відді-

леннях психіатричних диспансерів та стаціонарних лікувальних

закладах, відрахування провадиться з усієї заробітної плати

без урахування відрахувань на витрати з їх утримання в цих

закладах.

Відрахування із заробітної плати й іншого доходу боржника

проводить адміністрація підприємств, установ, організацій на

підставі надісланих їм державним виконавцем розпоряджень із

доданим виконавчим документом, про що повідомляється стягу-

вачеві. В розпорядженні зазначається порядок стягнення суми

боргу і розмір відрахувань із заробітної плати і іншого доходу

боржника.

Якщо боржник отримує декілька видів доходів (заробітну

плату, авторський гонорар та інші), то в кожну організацію на-

правляються дублікати виконавчих документів з пропозицією

державного виконавця бухгалтерії цих організацій про звернення

стягнення на заробітну плату, інший доход боржника. Самостій-

но змінювати порядок стягнення суми боргу та розмір відраху-

вань адміністрація організації не має права.

У випадку зміни боржником місця роботи або місця прожи-

вання чи навчання організація (підприємство, установа), яка от-

римала виконавчий документ, повертає його не пізніше, як у три-

денний строк, державному виконавцеві з відміткою про нове міс-

це роботи, проживання чи навчання, якщо воно відоме, а також

повідомляє про проведені ними стягнення періодичних платежів

за виконавчими документами. За неповідомлення про це без по-

важних причин винних осіб може бути притягнено до відпові-

дальності, встановленої ст. 88 цього Закону.

-114-

Якщо виконавчий документ повертається у зв'язку із звіль-

ненням боржника з роботи, то у відповідних графах виконавчого

документа робиться запис про утримання суми боргу та про

утримання періодичних платежів, який завіряється підписами

добровільних осіб та скріпляється печаткою.

Виконавчий документ повертається із супровідним листом

організації, яка проводила стягнення, в якому зазначається нове

місце роботи боржника, його місце проживання чи навчання, як-

що вони відомі. Копія такого листа для інформації надсилається

стягувачеві. Передавати виконавчий документ сторонам і третім

особам на руки забороняється.

Певні особливості має встановлений порядок виконання рі-

шення про стягнення аліментів.

Стягнення аліментів належить до періодичних платежів, то-

му відповідно до ст. 67 цього Закону воно провадиться із заро-

бітної плати чи інших доходів боржника. Якщо протягом трьох

місяців підряд неможливо стягнути аліменти із зарплати та ін-

ших доходів боржника, то стягнення звертається на майно борж-

ника.

До виконання рішення про стягнення аліментів державний

виконавець приступає негайно, одержавши виконавчий лист,

вживаючи заходів до встановлення місяця роботи і місця прожи-

вання боржника. Якщо такі місця не були встановлені, держав-

ний виконавець зобов'язаний завернутися до суду з поданням

про розшук боржника через органи внутрішніх справ.

Після встановлення місця роботи боржника туди надсилаєть-

ся виконавчий лист з розпорядженням до адміністративної орга-

нізації, за яким провадиться стягнення із заробітної плати. У роз-

порядженні зазначається розмір утримання і заборгованості в

гривнях, якщо вона має місце, порядок утримання у випадку

пред'явлення декількох виконавчих листів про стягнення алімен-

тів і адреса стягувача (стягувачів), за якою потрібно надсилати

утримані суми.

Наявність заборгованості про стягнення аліментів і її розмір

визначаються державним виконавцем, виходячи з фактичного за-

робітку (доходу), одержаного боржником за час, протягом якого

стягнення не провадилось, або одержуваного ним на момент ви-

значення заборгованості у твердій грошовій сумі або у відсотко-

вому відношенні.

У випадку, коли боржник у цей період не працював, заборго-

ваність визначається, виходячи із середньої заробітної плати для

цієї місцевості. Про розмір підрахованої заборгованості держав-

ний виконавець повідомляє сторони — стягувача і боржника.

х* -115-

Якщо між сторонами виник спір про розмір заборгованості з

аліментів, то на заяву заінтересованої сторони такий спір вирі-

шується у порядку цивільного судочинства.

Адміністрація підприємства, установи, організації на підставі

виконавчого листа зобов'язана щомісячно утримувати аліменти

із зарплати, пенсії, стипендії, інших доходів і перераховувати їх

стягувачеві не пізніше, ніж у триденний термін з дня виплати за-

робітної плати та інших доходів особі, зазначеній боржником у

виконавчому листі.

Утримання аліментів провадиться із суми заробітку платни-

ка аліментів після утримання з нього обов'язкових платежів.

Стягнуті суми перераховуються стягувачеві за рахунок боржни-

ка. Якщо адреса особи, на користь якої стягнуто аліменти, неві-

дома, утримані суми перераховуються на депозитний рахунок

відділу державної виконавчої служби і зберігаються там в межах

загального строку позовної давності.

Утримані суми не можуть бути меншими від розміру, прису-

дженого судом і зазначеного у виконавчому листі, та 1/2 частини

неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на кожну дити-

ну, але не можуть бути більшими 70% (семидесяти відсотків)

розміру заробітної плати, пенсії, стипендії, іншого доходу.

Постановою Кабінету Міністрів України № 146 від

26.02.1993 р. «Про види заробітку (доходу), що підлягають облі-

ку при відрахуванні аліментів» встановлено положення, за яким

осіб, що зобов'язані сплачувати аліменти, у разі виїзду їх для по-

стійного проживання за кордон у країни, з якими Україна не має

договорів про надання правової допомоги, стягнення аліментів

провадиться на час виїзду за рішенням суду за весь період до до-

сягнення дитиною повноліття. Розрахунок суми, що підлягає

сплаті, провадиться, виходячи із заробітку боржника за останній

місяць роботи на час виїзду, або ж з п'ятикратного неоподатко-

вуваного мінімуму доходів. З осіб, які працюють за контрактом в

іноземних державах і одержують заробітну плату тільки за кор-

доном, аліменти стягуються в порядку та розмірах, передбачених

законом: не менше 25 неоподатковуваних мінімумів доходів гро-

мадян на кожну дитину (ст. 82 КпШС).

Стягнення аліментів за виконавчим листом за минулий час

провадиться в межах трирічного строку, що передував пред'яв-

ленню виконавчого документа до виконання. Якщо за виконав-

чими документами, пред'явленими до виконання, утримання алі-

ментів не провадиться в зв'язку з розшуком боржника-платника

аліментів, стягнення аліментів повинне провадитися за весь пері-

од, незалежно від встановленого трирічного строку та досягнення

повноліття особою, на утримання якої присуджені аліменти.

-116-

Коли за рішенням суду з відповідача належить стягнути алі-

менти на утримання трьох і більше дітей, а також заборгованість

аліментів за минулий час, державний виконавець дає вказівку

про стягнення 50% із заробітку боржника для забезпечення по-

точних платежів. Заборгованість за минулий час у таких випад-

ках може бути погашена шляхом звернення стягнення на майно

боржника. Покладання стягнення на майно боржника провадить-

ся і тоді, коли сумарний розмір усіх відрахувань перевищує 70%

заробітку чи іншого доходу боржника.

У процесі здійснення виконавчого провадження із стягнення

аліментів може бути змінено розмір доходів і місце проживання

платника аліментів, який зобов'язаний негайно повідомити про

це державного виконавця. Адміністрація підприємства, установи,

організації, яка провадить утримання аліментів на дітей за вико-

навчим листом, повинна повідомити в триденний строк держав-

ного виконавця і особу, яка отримує аліменти, про звільнення з

роботи боржника-платника аліментів, а також про його нове міс-

це роботи або проживання, якщо їй про це відомо, і одночасно

повернути державному виконавцю виконавчий лист.

У випадку неповідомлення без поважної причини зазначених

відомостей на винних у цьому посадових осіб і громадян, у тому

числі на платника аліментів, може бути накладено штраф у від-

повідності зі ст. 88 цього Закону.

Особливістю правового регулювання стягнення аліментів є

нормативне правило (ст. 92 КпШС) про те, що таке стягнення

можливе у добровільному порядку при відсутності про це рішен-

ня суду. Для цього особи, які є платниками аліментів, можуть

звернутися до адміністрації за місцем роботи чи одержання пен-

сії, стипендії, іншого заробітку з письмовою заявою про утриман-

ня з їх заробітку аліментів та передачу їх стягувачеві. Адмініст-

рація підприємства, установи, організації зобов'язана проводити

за такою заявою відрахування із заробітку чи іншого доходу в та-

кому ж порядку, як за виконавчим листом, виданим на примусо-

ве виконання рішення суду про стягнення аліментів.

Утримання аліментів на підставі заяви особи, яка виявила

бажання добровільно платити аліменти, можливе і тоді, якщо за-

гальна сума, яка підлягає стягненню на підставі заяви і виконав-

чого документа, перевищує 50 відсотків належних боржнику за-

робітної плати чи інших доходів, а також тоді, коли з такої особи

(боржника) аліменти стягуються за рішенням суду чи постано-

вою судді на дітей від другої матері.

-117-

Розділ 10 Виконання

рішень у немайнових справах

До судових рішень у немайнових справах належать: а) рішен-

ня, що зобов'язують боржника особисто вчинити певні дії на ко-

ристь стягувана або утриматись від їх вчинення, зокрема, про

поновлення на роботі, про відібрання дитини, про виселення з

приміщення, вселення в приміщення, про примусовий обмін;

б) рішення про заборону діяльності об'єднання громадян.

При виконанні таких рішень застосовуються правила ст. 76

цього Закону, якими встановлені загальні умови їх виконання і

серед яких особливо важливе значення набуває стадія добровіль-

ного виконання.

Державний виконавець повинен спочатку вичерпати всі на-

дані йому законом можливості для здійснення виконання в цій

стадії. З цією метою він у постанові про відкриття виконавчого

провадження на виконання рішення суду, яке зобов'язує боржни-

ка вчинити певні дії, або утриматись від їх вчинення, встановлює

відповідно до ст. 24 цього Закону строк для добровільного вико-

нання такого рішення і попереджає боржника про те, що після

закінчення цього строку буде проведено примусове виконання і

з боржника будуть стягнуті виконавчий збір і витрати, пов'язані

з проведенням виконавчих дій.

У випадку невиконання без поважних причин у встановле-

ний строк вимог про добровільне вчинення (утримання) певних

дій, державний виконавець застосовує до боржника заходи відпо-

відальності — штраф та виконавчий збір (статті 46, 87 Закону) і

визначає певний строк для виконання.

Виконавчий збір стягується у розмірі двох неоподатковува-

них мінімумів доходів громадян з боржника — громадянина і в

розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян —

із боржника — юридичної особи.

Штраф накладається в розмірі від двох до десяти неоподат-

ковуваних мінімумів доходів громадян — щодо фізичних осіб і

від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів

громадян — щодо посадових осіб.

-118-