Шпори по Методика викладання інформатики

Подождите немного. Документ загружается.

Методика викладання

1. Нові інформаційні технології навчання.

2. Навчальноорієнтоване програмне забезпечення.

Структура і призначення.

3. Дистанційна освіта: особливості, принципи, методи,

організаційні форми, програмне забезпечення.

4. Вимоги до створення та експлуатації педагогічних

програмних засобів.

5. Типи шкільних ПЕОМ. Основні характеристики шкільних

ПЕОМ.

6. Типовий шкільний кабінет обчислювальної техніки, його

призначення і обладнання.

7. Локальна мережа шкільних ПЕОМ, її функції і дидактичні

можливості.

8. Проведення досліджень на комп'ютері у процесі вивчення

фізики та математики.

9. Педагогічні можливості глобальних комп'ютерних мереж.

10. Педагогічні можливості мультімедійних програм.

11. Контроль у навчально-виховному процесі. Автоматизація

контролю. Функції перевірки знань, суть біжучого і

підсумкового контролю.

12. Використання обчислювальної техніки в управлінні

освіти.

13. Цілі та задачі викладання інформатики в середній школі.

14. Зміст і структура шкільного курсу інформатики. Діючі

програми курсу інформатики.

15. Критерії оцінювання знань та вмінь учнів з шкільного

курсу інформатики.

16. Змістовні лінії курсу ОІОТ: лінія теоретичної

інформатики.

17. Змістовні лінії курсу ОІОТ: лінія алгоритмізації та

програмування.

18. Змістовні лінії курсу ОІОТ: лінія інформаційних

технологій.

19. Безперервний курс ОІОТ: інформатика у початковій

школі.

20. Безперервний курс ОІОТ: базовий курс інформатики.

21. Безперервний курс ОІОТ: профільна диференціація в

старших класах.

22. Педагогічні технології викладання інформатики у школі.

23. Організація додаткових позаурочних форм навчання

інформатики у школі: гуртки, факультативи, олімпіади.

24. Специфіка уроку інформатики. Підготовка вчителя до

уроку. Організація і проведення різних типів уроку з

інформатики.

25. Навчально-методичне та програмне забезпечення

шкільного курсу інформатики. Класифікація педагогічних

програмних засобів. Приблизний склад програмного

забезпечення.

26. Метод послідовного уточнення алгоритмів у шкільному

курзсі інформатики.

27. Методичні особливості навчальних посібників з

інформатики.

28. Методика ознайомлення учнів з прикладним програмним

забезпеченням.

29. Методика ознайомлення учнів з роботою у глобальній

мережі Internet.

30. Методика навчання учнів мові програмування.

31. Методика ознайомлення учнів з поняттям алгоритму.

32. Методика ознайомлення учнів з алгоритмічними

структурами, описаними на учбовій алгоритмічній мові та

мові програмування.

33. Методика ознайомлення учнів з алгоритмами роботи з

літерними величинами.

34. Методика ознайомлення учнів з табличними величинами.

35. Методика навчання учнів загальним методам складання

алгоритмів.

Нові інформаційні технології навчання. (НІТ)

Усі згодні з тим, що певна адаптація школи до комп’ютерного

століття необхідна. Єдиної думки ж про те, якою вона повинна

бути, на сьогоднішній день не існує. Ми існуємо в стані

переходу від індустріального століття до інформаційного.

В літературі з інформаційних технологій навчання

трапляються синонімічні вирази, тісно пов’язані з поняттям

„нові інформаційні технології навчання”: такі як „сучасні

інформаційні технології навчання”, „НІТ освіти”, „технології

комп’ютерного навчання”, „ЕКСЗТН – електроно-

комунікативні системи, засоби і технології навчання” тощо.

Це свідчить про те, що термінології інформаційних технологій

навчання і відповідно поняття ще не усталилися.

Розкриття поняття „НІТ” ми починаємо з понять

„інформатизація суспільства” та „інформатизація освіти”,

тому що НІТ є рушійною силою цих процесів.

Інформатизація суспільства є процесом активного

повсюдного використання інформаційної техніки для

виробництва, переробки, збереження і поширення інформації

й особливо знань. Обсяги інформації в сучасному суспільстві

настільки великі, що звичайні шляхи пошуку, передачі,

роботи з інформацією стають неефективними. З іншого боку,

сучасні потужні комп’ютери і засоби зв’язку дозволяють

швидко знаходити, передавати і обробляти необхідну

інформацію. Але для цього потрібно вміти користуватися цими

засобами, тобто володіти відповідними технологіями. Такі

технології мають назву „нових інформаційних технологій”.

У науковій літературі термін „НІТ” визначається як

сукупність методів і технічних засобів збирання, організації,

збереження, опрацювання, передачі і подання інформації, що

розширює знання людей і розвиває їхні можливості щодо

керування технічними і соціальними проблемами.

Складовими НІТ є засоби і методи НІТ. Засоби НІТ:

апаратні ЕОМ, персональні ЕОМ, локальні і глобальні мережі,

пристрої введення – виведення, засоби збереження великих

обсягів інформації та інше сучасне периферійне обладнання.

Програмні (програмні комплекси, інформаційні системи,

системи машинної графіки, системи мультимедіа та

гіпермедіа, системи штучного інтелекту. Програмні засоби

міжкомпютерного зв’язку).

Методи (системний аналіз, системне проектування,

методи передачі, збереження та захисту інформації, без

паперові технології, методи колективного користування

різноманітних інформаційних ресурсів тощо).

Процес інформатизації суспільства неминуче тягне за

собою процес інформатизації освіти.

Основна соціальна функція школи – підготовка людини до

повноцінної життєдіяльності в умовах сучасного суспільства.

Аби випускник школи знайшов своє місце в інформаційному

суспільстві, він повинен опанувати НІТ, оволодіти навичками

використовувати комп’ютер як інструмент повсякденної

діяльності: чи то для складання звіту, чи для моделювання

експерименту.

Інформатизація суспільства – це процес забезпечення

сфери освіти теорією і практикою розробки і використання

сучасних НІТ, орієнтованих на реалізацію психолого-

педагогічної мети навчання і виховання.

Головною ланкою процесу інформатизації освіти є зміна

мети і змісту навчання. Технологічне переоснащення

навчального процесу, поява нових методів і організаційних

форм навчання.

Перший напрям пов’язаний зі становленням навчальних

дисциплін, що забезпечують підготовку учнів у галузі

інформатики.

Другий напрям пов’язаний з активним використанням

комп’ютерів і комп’ютерних комунікацій, застосування яких

стає нормою в усіх галузях людської діяльності. Цей процес

приносить з собою зміну предметного змісту всіх навчальних

дисциплін на всіх рівнях освіти.

Третій напрям пов’язаний із впливом інформатизації на

мету навчання. Це буде дедалі відчутнішим з розвитком

процесів інформатизації суспільства, проведенням робіт з

переструктуруванням знань, накопичуваних людством.

Складовими НІТ навчання є засоби НІТ навчання і методи

їх використання в навчальному процесі. Засоби НІТ

навчання: апаратні (класи навчально обчислювальної

техніки, локальні і глобальні навчальні комп’ютерні мережі,

електронне демонстраційне обладнання тощо); програмно-

методичні (програмно-методичні засоби (навчальні,

контролюючі, інструментальні, службові програми),

комп’ютерні курси тощо); навчально-методичні (навчальні

та методичні посібники, організаційно-інструктивні матеріали

тощо).

Методи НІТ: традиційна модель навчання

(фрагментарне використання комп’ютера на уроках як

тренажера або для демонстрації, контроль знань та

тестування, тощо); нетрадиційна модель навчання

(дослідницька робота в комп’ютерних лабораторіях,

обчислювальні експерименти, дистанційне навчання,

використання гіпертекстових довідкових систем із

можливістю виходу у світову інформаційну мережу).

Крім терміна „НІТ навчання” іноді вживають ширший

термін – „НІТ освіти”. У зміст НІТ освіти крім складових НІТ

навчання, входять також нові засоби і методи керування

системою освіти(введення баз даних учнів і вчителів,

інформаційно-довідкові нормативні і методичні системи,

телекомунікаційні системи між школами і установами освіти

тощо).

Мета і завдання НІТ навчання. Основною метою НІТ

навчання є підготовка учнів до повноцінної життєдіяльності в

умовах інформаційного суспільства. Педагогічні завдання

НІТ навчання:

 Інтенсифікація всіх рівнів навчально-виховного процесу,

підвищення його ефективності та якості;

 Побудова відкритої системи освіти, що забезпечує кожній

дитині і дорослому власну траєкторію самоосвіти;

 Системна інтеграція предметних галузей знань;

 Розвиток творчого потенціалу учня, його здібностей до

комунікативних дій;

 Розвиток умінь експериментально-дослідницької

діяльності та культури навчальної діяльності;

 Формування інформаційної культури учнів;

 Реалізація соціального замовлення, обумовленого

інформатизацією сучасного суспільства(підготовка

фахівців у галузі інформатики та обчислювальної техніки,

підготовка користувача засобів НІТ).

Понятійний апарат.

Інформатика – це фундаментальна наукова дисципліна,

що вивчає структуру і загальні властивості інформації, а

також закономірності та методи її створення, збереження,

пошуку, перетворення, передачі та використання в різних

сферах людської діяльності.

НІТ – це сукупність методів і технічних засобів збирання,

організації, збереження, опрацювання, передачі й подання

інформації за допомогою комп’ютерів і комп’ютерних

комунікацій.

Засоби нових інформаційних технологій (ЗНІТ) – це

програмно-апаратні засоби і пристрої, що функціонують на

базі обчислювальної техніки, а також сучасні засоби і системи

інформаційного обміну, що забезпечують операції збирання,

накопичення, збереження, обробки, передачі інформації.

Інформатизація освіти – це процес забезпечення сфери

освіти теорією і практикою розробки і використання сучасних

НІТ, орієнтованих на реалізацію психолого-педагогічної мети

навчання і виховання.

Засоби інформатизації освіти – це ЗНІТ разом з

навчально-методичним, нормативно-технічним й

організаційно-інструктивним матеріалом, що забезпечує їх

педагогічно доцільне використання.

НІТ навчання – це методологія і технологія навчально-

виховного процесу з використанням новітніх електронних

засобів навчання й у першу чергу ЕОМ.

Програмно-педагогічні засоби – сукупність

комп’ютерних програм навчального призначення.

Дистанційне навчання – процес взаємодії викладача й

учня за допомогою комп’ютерних комунікацій.

Комп’ютерні комунікації(комп’ютерні мережі) –

засоби зв’язку для передачі інформації між комп’ютерами.

Мультимедіа – поєднання спеціальних апаратних засобів і

програмного забезпечення, що дозволяє на якісно новому

рівні сприймати, переробляти і надавати різноманітну

інформацію: текстову, графічну, звукову, анімаційну,

телевізійну тощо.

Текстовий редактор – комп’ютерна програма,

призначена для роботи з текстом. Дозволяє вводити,

зберігати, редагувати, друкувати у зручному вигляді текстову

інформацію.

Графічний редактор - комп’ютерна програма,

призначена для створення малюнків або мультиплікаційних

кадрів.

Електронна таблиця - комп’ютерна програма, що

дозволяє вводити й обробляти дані у табличній формі.

База даних – структурована певним чином сукупність

даних, що зберігається в пам’яті комп’ютера.

Система керування базами даних - комп’ютерна

програма, що дозволяє обробляти база даних.

Діалогова навчальна програма - комп’ютерна

програма, що імітує діалог учителя та учня.

Експертна система - комп’ютерна програма, що моделює

діяльність людини-експерта в певній предметній галузі,

фахівця з розв’язання задач із неповними вихідними даними

або вірогідними результатами розв’язку.

Імітаційно-моделювальна програма – навчальна

комп’ютерна програма, що дозволяє спостерігати і

моделювати на екрані комп’ютера деяке явище або процес.

Навчвльно-орієнтоване програмне забезпечення.

Структура і призначення.

Педагогические программные средства (ППС) –

используются в ходе учебно-воспитательного процесса. ППС

можно разделить на две большие группы:

1. Программы общего назначения, кот решают общие

задачи учебно-восп процесса.

2. Программы спец назначения, кот решают задачи

обучения конкретному предмету.

ППС:

1. управляющие.

1.1. структурирующие;

1.1.1. конструкторы урока;

1.1.2. протоколирующие;

1.2. статистические;

1.3. сетевые;

1.3.1. распределители;

1.3.2. интеграторы;

2. предметные.

2.1. генерирующие;

2.1.1. генераторы заданий;

2.1.2. вариаторы задач;

2.2. функциональные;

2.2.1. контрольно-обчающие;

2.2.2. тестирующие;

2.2.3. моделирующие;

2.2.4. операционные;

2.2.5. игровые;

2.2.6. справочные;

2.3. демонстрационные;

2.3.1. активные программы;

2.3.2. пассивные программы;

3. инструментальные.

3.1. текстовый редактор;

3.2. электронные таблицы;

3.3. графический редактор;

3.4. музыкальные;

3.5. СУБД;

Исходя из определения ППС, можно проводить различную

их классификацию. В литературе часто под термином ППС

подразумевают программы, реализующие цели обучения

конкретному предмету, тогда подразумевают

функциональные программы и проводят соответствующую

классификацию.

Дистанційна освіта: особливості, принципи,

організаційні форма.

Д.О. – комплекс освітніх послуг, які надаються за

допомогою інформаційно освітнього середовища яке базується

на засобах обміну навчальною інформацією на відстані.

Дис. навчання (ДН) є комплексною пед., технологією, що

поєднує досягнення педагогіки і психології з дидактикою.

Можливими інформаційними телекомунікаційними

технологіями, що дозволяють використовувати ПК як засіб

організації спілкування особистості:

1) Гнучкість(можливість вчителя в інший час, місті і

темпі);

2) Модульність(з набору незалежних навчальних курсів –

модулів можна сформувати навчальний план, який відповідає

індивідуальним або ґрунтовим потребам );

3) Охоплення(одночасне звернення до багатьох джерел

навчання, інформації великої кількості учнів; спілкування

через мережі зв’язку один з одним та викладачами);

4) Економічність(ефективність викладання навчальних

площ технічними засобами);

5) Технологічність(використання освітніх досягнень

інформаційних і телекомунікаційних технологій);

6) Соціальна рівноправність(рівні можливості отримання

освіти);

7) Нова роль викладача(викладач має координувати

пізнавальний процес, постійно вдосконалювати навчальні

курси, підвищувати творчу активність і кваліфікацію,

відповідати нововведенням);

ДО використовує 5 загально дидактичних методів

навчання: інформаційний;рецептивний; репродуктивний;

проблемне виховання; евристичний.

Засоби навчання: інноваційні

а) навчальні електронні видання(компактне збереження в

пам’яті ПК, або більша можливість тиражування, зручність

пересилки електронною поштою);

б) комп’ютерні навчальні системи – програмні засоби

навчального призначення, які широко використовуються в

навчальному процесі і дозволяють: індивідуалізувати та

диференціювати процес навчання, контролювати учня зі

зворотнім зв’язком зі школою; забезпечити самоконтроль,

моделювати процеси і явища; підвищувати зацікавленість у

процесі навчання

Організаційні форми:

Лекції ДН – використовують живе спілкування але мають

переваги. … … , віртуальної реальності сприяє більшій

виразності та наочності. Непотрібно конспектувати.

Семінари ДН – активна форма, проводяться за допомогою

відео конференцій. Дозволяють ввійти у дитинство в будь-який

момент її розвитку, повернутися на кілька кроків назад.

Консультації ДН – одна із форм керівництва роботою учнів

і надання їм допомоги. Використання телефон,

телекомунікації, електронна пошта.

Лабораторні роботи ДН – практичне засвоєння матеріалу.

Віртуальна реальність може показати явища, які в звичайних

умовах показати досить складно, або неможливо.

Контроль ДН – тестовий.

Програмне забезпечення:

1) Засоби навігації;

2) Інформаційно-навчальний матеріал, лекції, підручники,

словники, мережні ресурси і т.д.

3) Засоби контролю знань;

4) Засоби спілкування: електронна пошта, аудіо-відео

конференції.

Вимоги до створення та експлуатації педагогічних

програмних засобів (ППЗ).

ППЗ – це прикладні програмні продукти, призначені для

використання в навчальному процесі школи або ВУЗа.

Етапи створення ППЗ:

1. формулювання мети й ідеї створення;

2. написання сценарію;

3. аналіз сценарію;

4. програмування;

5. розробка методики використання програми в

навчальному процесі;

6. експериментальна перевірка;

7. тиражування;

8. підготовка супровідної документації;

9. передача програми замовникам;

10. опитна експлуатація.

Вимоги до ППЗ:

1. відповідність темі і меті уроку;

2. наявність розділів, що забезпечують передачу знань,

тренування і контроль за результатами навчання;

3. теоретичні відомості передаються невеликими порціями.

4. на кожній екранній сторінці повинний бути логічно

завершений розділ;

5. використання стандартних клавіш;

6. продовження роботи з програмою 25 хв.

Типи шкільних ПЕОМ. Основні характеристики

шкільних ПЕОМ.

Основные характеристики: тип процессора, объем ОП,

наличие и объем кэш-памяти, тип системной шины и ее

припускная способность, тип и емкость винчестера, тип

видеоконтроллера и объем видеопамяти, тип монитора и его

характеристики(размер кинескопа, разрешающая

способность, частота обновления изображения), наличие

мультимедийных компонентов(CD-ROM, Звуковая карта).

Було розроблено 2 комплекти УНТ спеціально для шкіл:

“Корвет”, “Електроніка УК-НЦ”.

“Корвет” – в основі одноплатна 8-ми розрядна мікро ЕОМ

із МП КР 580 ВМ 80А, ємність АЗУ користувача 62 кілобайта,

графіки – 48 кілобайта, ПЗУ – 24 кбайта, швидкодія – 625 тис.

Операцій в секунду.

“Електроніка УК-НЦ”. В основі 2-х машинний комплекс із

центральною і периферійною машинами на базі 16-ти

розрядного МП ДО 1801 ВМ2, ОЗУ на центральній машині 64

кбайта, периферійної – 32, графіки – 56, ПЗУ – 32. швидкодія

мікропроцесора – 800 тис. Операцій у сек... До системних

блоків даних машин підключаються кольорові і ч/б телевізори

з графікою високого дозволу 512256 – 8 квітів, принтер і

магнітофон.

Одночасно в школу поставлялися комп’ютери, що

випускаються для народного господарства й імпортні ПЕОМ

“Агат”(1981 р. застосувалися в автоматизації керування

діяльності охорони здоровя, сфери обслуговування і т.д.).

машина складалася із системного блоку, клавіатури і

монітора. АЗУ 64 (128) 256 кбайт, ПЗУ – 32. швидкодія – 300

тис. Операцій в сек.. На екрані в текстовому режимі 6432 ч/б

символи, 3232 кольорових символів, в 8-ми квітах. Графічний

екран 256256 ч/б крапок, 6464 крапки 16-ти квітів. ДВК

( диалогово-вычислительный комплекс і “Електроніка БК-

0010” для довідників).

ПВМ “Ямаха” – створена на базі 8-ми розрядного МП 280

фірми Z/ ємність АЗУ – 32 кбайта, ПЗУ – 32, екрана память –

16, швидкодія МП – 610 операцій в сек.. Монітор дозволяє