Шпори по Методика викладання інформатики

Подождите немного. Документ загружается.

виводити на екран 24 рядка по 40-60 символів: у графічному

режимі 132256 крапок 16-ти квітів, нагромаджувач на ГМД

розрахований на диски в 9 мм =3,5 дюйми ємністю дискет 360

і 720 кбайт.

ІВМ сумісні ПК. Фірма ІВМ перейшла на випуск

програмних пристроїв з 1982 р..

Групи:

ІВМ РС ХТ має 16-ти розрядний МП Intel 8086(88).

Тактова частота – 8 млн. Операцій в сек.., ОП – 68 кбайт,

дисковод на 5,25 дюйма з дискетами V-360 кбайт, ЖМД

“Вінчестер” 20-30 Мбайт(пізніше 40, 80 Мбайт). Дисплей із

графічним адаптером EGA. Здатність екрану, що дозволяє,

640350 крапок у 16-ти квітах.

“Правець” і “Правець 8А”, “Пошук-1”, “Пошук-2”(випускав

в Києві з деталей ІВМ, робилася зборка).

ІВМ РС/АТ: МП Intel 80286(80386). Тактична частота 20

МГц. ОП – 1 Мбайт і більше. Дисководи (уставлений за

бажанням користувача) на 5,25 і 3,5 дюйми(комп’ютер з

косими дисководами). Ємність диска 5,25 дюйми – ємність

1,44 Мбайт і 720 кбайт(Вінчестер на цих машинах ємністю 120

Мбайт і більше, кольорові і монохромні дисплеї з графічним

адаптером EGA і VGA). Здатність екрану, що дозволяє,

дисплея від 640480 до 1024640 крапок.

ПК ІВМ РС/АТ: МП Intel 80486 Pentium із тактовою

частотою 100Мгц, PS/2.

Pentium: ОП 4-6 Мбайт, 2 косих дисковода, є можливість

установки CD-ROMа(дисководу для читання інформації з

лазерних дисків, вінчестер 1,2 Гбайт і більше).

Pentium 2: (тактова частота – 266 МГц); Pentium3 (ще

більше); Pentium Pro (тактова частота не менше 300 МГц).

Дисплей SVGA. Дозволяють виводити на екран 1024768

крапок і більше, 256 кольорів і більше.

Типовий шкільний кабінет обчислювальної

техніки, його призначення та обладнання.

1. основні вимоги по устаткуванню кабінету інформатики:

приміщення рекомендується вибирати з орієнтацією на північ,

північний схід, північний захід. Приміщення повинно мати

вікна, розташовані тільки на одній стіні. Приміщення

необхідно вибирати таких розмірів, щоб на одне робоче місце

приходилось 4.5-6 м

площі кабінету. У кабінеті повинно бути

передбачене устаткування: комплект учбово-обчислювальної

техніки і технічних засобів; охоронна сигналізація;

світлорегулюючі пристрої – жалюзі; кондиціонер; комплект

меблів для оснащення робочих місць учнів і викладача, що

передбачає ряд спец елементів для розміщення системного

блоку, монітора, клавіатури, принтера й ін., що враховує

антропометричні характеристики школярів; робочі місця,

призначення для роботи без використання обчислювальної

техніки(оснащені столами і стільцями); сейф для збереження

дисків, що комплектують, документів та технічне

устаткування; шафи для збереження документів, літератури,

дидактичних матеріалів; шафи для збереження верхнього

одягу і речей учнів; вогнегасник переносний, придатний для

гасіння пожеж електроустаткування. У кабінеті повинні бути

передбачені приміщення: для збереження верхнього одягу і

речей учнів(при відсутності такого приміщення у кабінеті

повинно бути місце обладнане спец шафами); лаборантська

кімната для збереження тех. засобів, апаратури,

транспортувальних пакувань, площею не менше 16 м

. У

кабінеті при роботі з дошкою не припустимо використання

крейди.

2. комплект учбово-обчислювальної техніки і технічних

засобів: робочих місць у комп’ютерному класі повинно бути не

менше 15 шт, тобто по двоє чоловік за комп’ютером. До

складу робочого місця викладача повинно входити: сучасний

комп’ютер(за станом на жовтень 2002 р не гірше Pentium - 3);

модем; принтер; сканер; відео проектор або демонстраційний

монітор з розміром екрана 21 дюйм; екран для відео

проектора; відеомагнітофон або відеоплеєр; телефон

підключений до міської телефонної лінії(неспарений);

комплект компакт-дисків із програмним забезпеченням;

комплект дискет для збереження і переносу інформації. До

складу робочого місця учнів повинні входити: сучасний

комп’ютер(за станом на жовтень 2002 р не гірше Pentium - 3);

принтер(не обов’язково).

3. гігієнічні вимоги: при організації навчальних занять у

кабінеті інформатики необхідно в першу чергу дотримуватися

розпорядку безперервної роботи з дисплеєм і режим

відпочинку. Температура в кабінеті при включених

комп’ютерах рекомендується не вище 17 – 21

С, відносна

вологість повітря 40 – 60 %. Кабінет повинен бути обладнаний

кондиціонером. При відсутності кондиціонера перед початком

занять і під час перерв варто ретельно провітрювати

приміщення. Установка робочих місць повинна бути зроблена

таким чином, щоб: безпосередньо на очі учнів, на екран

дисплея не падало природне або штучне світло; при роботі за

екраном монітора людина знаходиться на відстані не менше

50 см від екрана свого комп’ютера і – не менше 1.5 м від

задніх і бічних стінок сусідніх комп’ютерів. На уроці

інформатики діти не тільки працюють за комп’ютером: вони

записують пояснення вчителя, пишуть алгоритми, програми.

Вирішують логічні задачі. Учні не повинні знаходитись за

включеним комп’ютером у той час, коли вони не займаються

роботою за комп’ютером. Для такої роботи необхідно мати

окремі не комп’ютеризовані місця, розташовані на відстані не

менше 1.5 м від найближчого комп’ютера. При фарбування

стін і стелі кабінету рекомендується використовувати м’які

тони, що знаходяться в одній кольоровій гамі. Поверхня стін і

стелі повинна бути матовою.

Локальна мережа шкільних ПЕОМ. Їх дидактичні

можливості.

Основне призначення комп’ютерних мереж –забезпечити

передачу інформації між комп’ютерами мережі. Локальні

мережі (ЛОМ – локальні обчислювальні мережі) – це мережі,

які мають які-небудь обмеження. ЛОМ забезпечують

підключення декількох окремих комп’ютерів до каналу

передачі даних.

Призначення ЛОМ:

 поділ ресурсів;

 поділ даних;

 поділ програмних засобів

 поділ ресурсів процесора

 багатокористувальницький ... (можливість

працювати з ін. комп’ютерами )

 електронна пошта. INTERNET

практично всі ЛОМ мають у своєму складі:

 сервер – комп’ютер , який має великі ресурси і

пам’ять, розмір вінчестера, пристрій запису.

 робоча станція комп’ютерів, що працюють.

Сервери – виділені – спеціально відведений комп’ютер.

Невиділені – усі комп’ютери в мережі.

Види топологій ЛОМ :

Загальна шина – особливості: в будь-який час може

вступити в контакт з комп’ютером, підключеним, або

відключеним в цей час. При розриві кабелю можна відновити

ушкоджений шматок.

Кільце. Особливості: перший комп’ютер з’єднаний з

останнім. Робоча станція, яка може виводити з ладу всю

мережу.

Зірка. Особливості: усі комп’ютери підключені до сервера.

Добре захищена.

Педагогічні можливості глобальних комп’ютерних

мереж.

Глобальні комп’ютерні мережі Internet усілякі канали

передачі інформації.

Педагогічні можливості:

Доступ до будь-якої інф. дитина одержує сидячі в будинку.

Мережа міста з містом і школи зі школою через Internet

дозволяє проводити конкурси і т.д.

Дистанційне навчання школи по засобам мережі

відбувається навчання на відстані або учень має можливість

консультуватися з учителем.

Дистанційна освіта: особливості, принципи, методи,

організаційні форми.

Дистанційне утворення – це комплекс освітніх послуг,

наданих світовими організаціями, що знаходяться осторонь,

за рубежем в допомогу спеціалізованого інформаційно-

освітнього середовища, що базується на засобах обміну

навчальною інформацією на відстані. Це навчання на відстані,

але підтримується діалог з викладачами за допомогою засобів

комунікації. Дистанційне утворення підвищує його

навчальний і науковий потенціал. Якість дистанційного

утворення не уступає очному навчанню, а іноді і перевищує.

Ціль навчання придбати систему навчань, умінь які

формуються відповідно до моделі фахівця держзамовлення.

Об’єкт навчання це слухач, соціальна група ( особи, не

спроможні навчатися стаціонарно) Суб’єкт викладач.

Методи навчання 5 загальних дидактичних методів

(інформаційно-рецентивний, репродуктивний, проблемне

навчання, естетичний, евристичний).

Учбово-наукова матеріальна база:

а) комплекс математичних і технічних засобів;

б) учбово-електроне завдання;

в) комп’ютер вивчає систему;

г) аудіо-відео навчальний матеріал.

Організаційна форма навчання:

1) Лекція. Дистанційне утворення – виняткове живе

спілкування з викладачами.

2) Семінари за допомогою відео конференції.

3) Консультації по телефону, електронній пошті з

призначенням часу.

4) Лабораторна робота за допомогою використання

мультимедіа.

5) Контроль дистанційного навчання тісний контроль.

Програмне забезпечення:

1) Засоби навігації;

2) Інформаційно-навчальний матеріал, лекції, підручники,

словники, мережні ресурси і т.д.

3) Засоби контролю знань;

4) Засоби спілкування: електронна пошта, аудіо-відео

конференції.

Проведення досліджень на комп’ютері у процесі

вивчення фізики та математики.

Задания исследовательского характера практически

отсутствуют в школе, а большинство заданий выполняются по

готовому алгоритму. Такую проблему позволяет решить

компьютер за счет повышения наглядности изучаемого

материала и за счет организации исследовательской работы

при изучении темы.

Исследовательский метод целесообразен в старших

классах, т.к.:

- сформированы соответствующие умения и навыки;

- соответствующее содержание учебного материала.

План проведения исследовательской работы

Постановка проблемы

Составление плана проведения исследования

Проведение испытания

Формулировка гипотезы

Проверка гипотезы проведением дополнительных

испытаний

Формулировка окончательного вывода

Результаты эксперимента не строгое доказательство.

Необходимо проведение строго математического

доказательства. Например, при изучении предела функции

необходимо пронаблюдать изменение значений функции при

изменении аргумента– это очень удобно организовать с

помощью компьютера и таких программ как (табулирование

функции), (построение графиков, трассировка) и т. д., также с

помощью них очень удобно проиллюстрировать влияние

параметров на поведение графика функции. С помощью

моделирующей программы ученики могут вводить разные

параметры и проверять гипотезу о их влиянии на график

функции.

В физике исследования с помощью компьютера можно

проводить с помощью программ, моделирующих различные

физические явления. Например, броуновское движение

( изменяемые параметры: масса и скорость частиц,

температура плотность среды), диффузию и т. д.

Педагогічні можливості глобальних комп’ютерних

мереж.

Глобальні комп’ютерні мережі Internet усілякі канали

передачі інформації.

Глобальні комп’ютерні мережі Internet усіякі канали

передачі інформації.

Педагогічні можливості:

1)Доступ до будь-якої інф. дитина одержує сидячі в

будинку.

2)Мережа міста з містом і школи зі школою через Internet

дозволяє проводити конкурси і т.д.

3)Дистанційне навчання школи по засобам мережі

відбувається навчання на відстані або учень має

можливість консультуватися з учителем.

Дистанційна освіта: особливості, принципи, методи,

організаційні форми.

Дистанційне утворення – це комплекс освітніх послуг,

наданих світовими організаціями, що знаходяться осторонь,

за рубежем в допомогу спеціалізованого інформаційно-

освітнього середовища, що базується на засобах обміну

навчальною інформацією на відстані. Це навчання на відстані,

але підтримується діалог з викладачами за допомогою засобів

комунікації. Дистанційне утворення підвищує його

навчальний і науковий потенціал. Якість дистанційного

утворення не уступає очному навчанню, а іноді і перевищує.

Ціль навчання придбати систему навчань, умінь які

формуються відповідно до моделі фахівця держзамовлення.

Об’єкт навчання це слухач, соціальна група ( особи, не

спроможні навчатися стаціонарно) Суб’єкт викладач.

Методи навчання 5 загальних дидактичних методів

(інформаційно-рецентивний, репродуктивний, проблемне

навчання, естетичний, евристичний).

Учбово-наукова матеріальна база: а) комплекс

математичних і технічних засобів; б) учбово-електроне

завдання; в) комп’ютер вивчає систему; г) аудіо-відіо

навчальний матеріал.

Організаційна форма навчання: 1) Лекція. Дистанційне

утворення – виняткове живе спілкування з викладачами. 2)

Семінари за допомогою відеоконференції. 3) Консультації по

телефону, електронній пошті з призначенням часу. 4)

Лабораторна робота за допомогою використання мультимедіа.

5) Контроль дистанційного навчання тісний контроль.

Програмне забезпечення: 1) Засоби навігації; 2)

Інформаційно-навчальний матеріал, лекції, підручники,

словники, мережні ресурси і т.д. 3) Засоби контролю знань; 4)

Засоби спілкування: електронна пошта, аудіо-відіо

конференції.

Педагогічні можливості мультімедійних

програм.

Мультимедийный – многофункциональный. Медия – от лат.

Media – среда, или носитель информации. Мультимедия –

возможность работы с информацией в различных видах, а не

только в цифровом виде, как у обычных компьютеров.

Прежде всего, имеется в виду звуковая и видео информация.

Мультимедиа - компьютер - компьютеры с совокупностью

программных и аппаратных средств, позволяющие

воспроизводить звуковую, а также видео информацию.

Мультимедиа – компьютер должен иметь:

 Дисковод для компакт дисков;

 Звуковую карту, позволяющую воспроизводить звуковые

записи, а также синтезировать музыку, записную в

формате MIDI ;

 Видеосистему, позволяющую работать, как минимум, в

видеорежиме с разрешением 640*480 точек с 65536

цветами на экране;

 Программный или аппаратный MPEG-1 декодер,

позволяющий просматривать видеодиски в стандарте

CD-VIDEO с разрешением 352*240 точек и 32763

цветами с частотой 30 кадров в секунду без пропусков

кадров.

Кроме этого необходимы ещё и акустические системы

(колонки) или наушники.

Например, модель современного Мультимедийного

проекционного аппарата: Сери проекторов Philips ProScreen –

совместима со всеми графическими стандартами от VGA до

XGA благодаря специально разработанному конвертеру

Limesco TM. Он обеспечивает возможность проецирования с

компьютеров любого типа. Для этой версии специально

разработана лампа UHP, которая может работать до 1000

часов без потери яркости. Проекторы управляются

компьютером или мышью.

Мгновенная инсталляция – «подключи и работай»,

технология удвоения строки для обеспечения идеального

качества видеоизображения м=8кг – не очень тяжелая.

Современный компьютер в сочетании с мультимедийной

проекционной аппаратурой в принципе может заменить

практически все традиционные ТСО, но это не всегда

оправдано с психолого-педагогической и методической точки

зрения; и из соображений высокой стоимости подобного

оборудования.

Контроль у навчально-виховному процесі.

Автоматизація контролю. Функції перевірки

знань, суть біжучого і підсумкового контролю.

Важливим засобом підвищення рівня знань учнів є вміле

управління процесом їхнього засвоєння.

Види контролю:

1)Поточний

2)Тематичний (к.р., заліки)

3)Підсумковий (піврічні К.Р., річні К.Р., екзамени).

Методи контролю – це сукупність методів, які дають

можливість перевірити рівень засвоєння учнями знань,

сформованості вмінь та навичок.

Існують такі методи контролю:

1)Метод усного контролю. Усний контроль

здійснюється шляхом індивідуального або фронтального

опитування. При індивідуальному опитуванні вчитель

ставить перед учнем декілька питань, відповідаючи на які

він показує рівень засвоєння навчального матеріалу. При

фронтальному опитуванні вчитель підбирає серію логічно

зв’язаних між собою питань і ставить їх перед усім

класом, викликаючи для короткої відповіді деяку кількість

учнів. У шкільному курсі ОІОТ учитель використовує

даний метод при актуалізації опорних знань, перед

вивченням нового матеріалу.

2)Метод письмового контролю. У процесі навчання цей

метод припускає проведення письмових самостійних і

контрольних робіт, заліків та інших видів письмового

контролю. Ці форми можуть бути як короткочасними(15-

20 хв.), так і на весь урок. Доцільно застосовувати

письмові контрольні роботи програмованого типу:

учитель складає перелік питань і для кожного з них

можливі варіанти відповідей, одні з яких більш повні і

точні, інші містять деякі неточності. Завдання учнів

перебуває в тому, щоб вибрати з ряду відповідей

правильну.

Даний метод можна застосовувати на уроках

безмашинного або мало машинного курсу інформатики при

перевірці основних термінів і понять вивченого матеріалу.

3)Метод комп’ютерного контролю. Труднощі, які

відчувають вчителі у процесі традиційних способів

перевірки засвоєння знань, частково або повністю можна

уникнути під час застосування комп’ютера, зокрема

мультимедійних програм.(мультимедіа – сполучення

спеціальних апаратних засобів і програмного

забезпечення, що дозволяють на якісно новому рівні

сприймати, переробляти і представляти різноманітну

інформацію: текстову, графічну, звукову, анімаційну і

т.д.). зміст контролю(самостійна і контрольна роботи,

вправи та запитання) можна легко запрограмувати і

здійснювати систематичний контроль, поєднуючи

перевірку знань учнів із ліквідацією прогалин у їхньому

засвоєнні.

Переваги мультимедійних контролюючих систем

зумовлені технічними можливостями комп’ютера:

 Збільшення обсягу пам’яті, що дозволяє значно

розширити й урізноманітнити матеріал, який підлягає

перевірці, удосконалити його структуру;

 Швидкодія, що забезпечує своєчасну обробку

інформації, якісний діалог між учнем і комп’ютером;

 Якість зображень, що відповідає естетичним та

гігієнічним нормам;

 Наявність звукового супроводу, що сприяє активізації

ще одного каналу сприймання через органи слуху.

Головні вимоги до контролюючого режиму:

1. Повідомлення про помилку у формі, що не принижує

гідність учня, має надавитися негайно;

2. Пояснення причини припущеної помилки повинні

надаватись з урахуванням віку учня, рівня його

підготовки;

3. На слід підкріплювати заохоченнями кожну правильну

відповідь;

4. Учневі слід надавати можливості порівнювати свою

відповідь з правильною.

Програми для контролю складаються за методикою

контрольних програмованих вправ. Відповіді набираються

цифрами або текстом. Машина забезпечує високий ступінь

об’єктивності контролю і відображає результат успішності,

враховуючи визначені фактори, але має і недолік: не може

врахувати психологічних особливостей учня. Не дозволяє вона

перевірити і логічність виконання завдання. У випадку

незадовільних результатів, крім рівня знань, важливим є і те,

які теми не були засвоєні та з яких причин. Тому в даному

випадку були б бажаними рекомендації вчителя – на що

звернути увагу, які теми довчити, щоб результат, що був

проставлений комп’ютером, не сприймався як вирок, а був

лише констатацією факту на даний момент і передбачав

подальшу роботу.

Місце і роль перевірки залежать від мети уроку, його типу,

змісту навчального матеріалу, мети перевірки. Якщо це

письмова або практична контрольна робота, урок-залік,

екзамен, урок-тестування тощо, то контроль на них займає

головне місце. На уроках вивчення нового матеріалу,

семінарах, практичних роботах, уроках повторення,

узагальнення й систематизації раніше вивченого матеріалу,

на комбінованому уроці контроль має підпорядковане

значення і проводиться паралельно з пізнавальною діяльністю

учнів.

Контроль виконує такі функції:

1. Освітню(навчальну) – суть якої в тому, що вона є