Шпори по Методика викладання інформатики

Подождите немного. Документ загружается.

редактором. Наступний крок - порівняння зразка з тим, що

зробив учень, і, якщо необхідно, коригування. Після

підготовки першого документа учню видається наступний,

більш складно оформлений текст.

Важливо розуміти різницю задач, що стоять перед учнем і

педагогом, на етапах підготовки і виконання проектного

завдання. По-перше, у них різні цілі. Для учня важливо

одержання готового продукту, а для педагога потрібно, щоб у

ході виконання проектного завдання учень засвоїв ті або інші

комп'ютерні засоби або прийоми роботи. Тому для педагога

проектне завдання (або зразок, що дасться учню) - це, по суті,

набір засобів, що повинний засвоїти учень.

Етап контролю знову ж пов'язаний із різними завданнями

з погляду учня і вчителя. Для учня важливо перевірити, чи

досяг він результату, а для вчителя - зрозуміти, чи засвоїв

учень той або інший засіб, і перевірити наскільки правильно

було складено проектне завдання.

Досвід використання проектного підходу показав, що він

цілком прийнятний при вивченні більшості тем

„користувального” розділу шкільного курсу інформатики. Він

дозволяє:

організувати не вивчення комп’ютерних технологій, а їх

засвоєння у процесі практичного використання комп'ютера;

прищеплювати школяру навики самостійного оволодіння

незнайомими комп'ютерними засобами;

реалізувати самостійний вибір учнем зручного для нього

стилю вивчення тем або прийомів роботи [22].

Курсове проектування в курсі інформатики найчастіше

розглядається; як створення навчальної курсової програми з

метою завершення вивчення програмування і курсі ОІОТ у

цілому. Курсове проектувань використовується, здебільшого, в

класах з поглибленім вивченням інформатики.

Курсовий проект припускає виконання самостійної творчої

роботи учнів з створення програми протягом усієї четвертої

чверті одинадцятого класу. Етап курсових проектів повинний

підбити підсумок усьому навчанню інформатики в школі. У

цей період актуалізуються знання, отримані за весь курс

ОІОТ. Відпрацьовуються практичні навики налагодження й

оптимізації програм.

У процесі виконання курсового проекту можні виділити

декілька етапів:

Перший етап - підготовчий. Ні цьому етапі здійснюється:

добірка груп і вибір завдання. Оптимальна форма організації

роботи - з 1-2 учнями На цьому етапі, має здійснюватися

головний педагогічний принцип: як можна повніше врахувати

інтереси школярів, підібрати посильне завдання, що сприяє

розвитку особистості. Розмову про курсовий проект бажано

почати ще на початку навчального року, заздалегідь

націлюючи учнів на серйозну роботу. Крім того, у школярі

буде досить часу, щоб підібрати тему для своєї роботи.

Необхідно мати декілька готових програм, розроблених

учнями школи у різні роки, для демонстрації зразка.

Другий етап - формальна постановка завдання На цьому

етапі здійснюється визначення типів і логічних структур

вхідних і вихідних даних, установлюється їхній логічний

зв'язок. Учні складають сценарій програми. Етап закінчується

шкільною конференцією – своєрідною формою контролю -

виступ учнів групи перед класом із розповіддю про проект.

Таку конференцію організовує вчитель на уроці. Метою такого

уроку є ознайомлення учнів класу із розмаїтістю завдань,

розв'язуваних за допомогою ЭОМ. Крім того, це і контроль за

виконанням курсової роботи.

Третій етап - алгоритмізація і програмування.

Розробляється алгоритм, пишуться я налагоджуються

програми. Школярі використовують усі знання і уміння, які

вони одержали на урока програмування, уперше на практиці

стикаючись з особливостями програмування серйозних

завдань. Розв'язуючи навчальне завдання, учень іноді

одержує позитивну оцінку тільки за спробу вирішити його або

за вірний хід розв'язку. Тут робота спрямована на

обов’язковий кінцевий результат.

Останній етап - упорядкування звіту. У звіті учні

вказують тему, мету роботи, описують завдання,

обґрунтовують вибір методу, спосіб вирішення завдання,

описують структури даних. Етап закінчується семінаром, де

учні демонструють результати своєї роботи.

Організація додаткових позаурочних форм

навчання інформатики в школі6 гуртки,

факультативи, олімпіади.

Позакласна робота — це система занять, заходів і

організованого навчання учнів, що проводяться в школах і

поза ними під керівництвом учителів, громадськості, органів

учнівського самоврядування.

позаурочні заняття вільні щодо вибору конкретної

тематики, рівня самостійності учнів у набутті прикладних

знань і умінь, здійснення цілеспрямованої творчої діяльності.

Позакласна робота побудовані з урахуванням пізнавальних

і творчих інтересів учнів на основі їхньої добровільної участі.

Цілі - розширення і поглиблення знань учнів з

інформатики, підвищення пізнавальних інтересів шляхом

проведення цікавих заходів.

Не варто вважати позакласною роботою додаткові заняття

з тими учнями, які не повністю опанували шкільну програму з

інформатики, а також індивідуальні і групові заняття з тими,

хто навчається з випередженням.

Можна виділити основні вимоги до організації позакласної

роботи в школі:

• залучення до позакласної діяльності учнів з урахуванням

їхніх інтересів і здібностей;

• органічна єдність навчальної і позакласної діяльності;

• цілеспрямованість, суспільне корисна значущість

позакласної роботи;

• доступність навчального матеріалу, відповідність його віку

учнів, рівню їхнього розвитку;

• зв'язок різних форм позакласної роботи: індивідуальних,

групових і масових;

• поєднання добровільності участі учнів у позакласній роботі з

обов'язковістю її виконання.

Додаткові заняття з інформатики сприяють кращому

розвитку індивідуальних здібностей учнів і переслідують такі

основні цілі:

а) пробудження і розвиток інтересу до

поглибленого вивчення інформатики та її відгалужень;

б) формування навичок науково-дослідницького характеру;

в) забезпечення допрофесійної трудової підготовки

школярів в галузі застосування інформаційних технологій;

г) організація вільного часу і дозвілля.

Позакласна робота з школярами з інформатики в ряді

випадків може проходити в традиційних формах (гуртки,

факультативні курси, олімпіади), а може набувати нових,

специфічних форм (комп'ютерні клуби, очні і заочні, літні і

зимові школи юних програмістів, дистанційні олімпіади,

участь в телекомунікаційних проектах тощо).

Гуртки з інформатики

Гурток — найбільш гнучка, глибоко індивідуальна форма

роботи з різним змістом. У гуртку беруть участь учні різних

вікових категорій, займаються тільки ті, хто проявив явний і

підвищений інтерес до предмета. Гуртки успішно

організовуються і працюють там, де є кабінети комп'ютерної

техніки, однак для початку роботи гуртка достатньо навіть

одного комп'ютера.

Робота гуртка проходить ефективніше, якщо він працює за

заздалегідь розробленим планом.

Недостатнє оснащення шкіл комп'ютерами призвело в свій

час до поширення заочних форм позакласної роботи.

З появою персональних ЕОМ та доступу до Інтернету

набувають поширення нові, нетрадиційні організаційні форми

позашкільної роботи учнів. У їх числі платні комп'ютерні

клуби, що надають школяреві самостійний вибір мети і

періодичність занять; Інтернет-кафе, в яких створено умови

для використання послуг глобальної мережі. Роботі з

комп'ютером у гуртку можна легко надати цікавого ігрового

характеру, тому гурткові заняття з інформатики приваблюють

учнів, у тому числі й учнів середніх класів.

Зазначимо основні напрями проведення гурткових занять

з інформатики:

• основи роботи на комп'ютері для запуску прикладних

програм навчального призначення та подальшого їх

використання для розв'язування різних завдань;

• правила роботи з електронною поштою та броузерами для

перегляду гіпертекстових сторінок, форумами для подальшої

роботи в телекомунікаційних проектах;

• пошук інформації в глобальній мережі за допомогою

використання пошукових систем;

• мова розмітки гіпертексту та створення веб-сторінок;

• принципи створення графічних зображень;

• основи алгоритмізації в середовищі Логосвітів тощо.

Для учнів старшого віку можна ставити задачі-проекти

великого обсягу: створення баз даних для школи, розробка

сервісних засобів — програм для вчителя інформатики.

Гурткова робота дає можливість враховувати і розвивати

здібності і нахили учнів. У цьому одна із її переваг перед

звичайними заняттями. Різноманітність пристроїв, які

вивчаються та використовуються в гуртках, різний рівень

складності і трудомісткості питань і завдань, необхідність

широких теоретичних і практичних знань дають змогу

шляхом продуманого добору тем задовольнити інтереси всіх

членів гуртка незалежно від їхніх знань, досвіду і здібностей.

На основі гуртків можуть створюватись наукові спільноти

(шкільні академії і ін.), які об'єднують і координують роботу

гуртків, проводять масові заходи, організовують конкурси,

олімпіади, телекомунікаційні проекти.

Факультативні курси з інформатики

Особливу актуальність має проблема розробки змісту і

методики проведення факультативних занять з інформатики.

Факультативи з інформатики не є формою позакласної роботи.

Це одна з форм диференційованого навчання інформатики,

мета якого - поглиблення і розширення знань учнів.

Факультативні заняття передбачають поглиблене вивчення

інформатики. Факультатив пов'язує уроки і позакласні

заняття, створює умови для переходу від засвоєння шкільного

курсу до вивчення інформатики як науки.

Важливою проблемою є взаємозв'язок факультативних

занять з вивченням обов'язкового курсу, узгодженість у часі і

змісті вивчення тих чи інших питань.

При цьому домашні завдання на факультативних заняттях

доцільно звести до мінімуму і пропонувати їх лише для того,

щоб учні були підготовленими до наступного заняття.

Цілями факультативних курсів є: поглиблення знань в

галузі інформатики чи іншої дисципліни, вивчення якої

пов'язано з комп'ютерами; профорієнтація.

Орієнтовний перелік тем факультативних курсів може бути

таким:

1. Комп'ютер як засіб вивчення: комп'ютер і фізика

(математика, біологія, іноземна мова, географія); комп'ютер

як засіб для економічних розрахунків і засіб обліку та

контролю; комп'ютер і управління школою; комп'ютер як

засіб спілкування (комунікації); комп'ютер і моделювання,

комп'ютер і графіка, комп'ютер і архітектура.

2. Комп'ютер, програмне забезпечення, як об'єкт вивчення:

вивчення мови програмування, вивчення будови комп'ютера,

вивчення програмних засобів.

Масові заходи позакласної роботи з інформатики

До масових форм позакласної роботи з інформатики можна

віднести:

Тематичні вечори. Залежно від мети, яку ставлять

організатори, вечори з інформатики можуть бути кількох

типів:

• вечори, головною метою яких є розширення і

поглиблення знань та умінь учнів, набутих на заняттях з

інформатики.

• вечори, головною метою яких є розвиток інтересу до

інформатики, розширення кругозору учнів шляхом здійснення

міжпредмет-них зв'язків.

Тижні інформатики. Заходи, що проходять під час

тижня, різноманітні: зустрічі з програмістами, людьми, чия

професія пов'язана з використанням комп'ютерів; екскурсія

на комп'ютерну виставку або на виробництво, де

використовується комп'ютерна техніка; випуск стінних газет;

виставки з конкретними результатами робіт учнів на комп'ю-

тері: перегляд програм, розроблених учнями, комп'ютерних

газет, комп'ютерних презентацій, баз даних, графіків та

малюнків, музичнихфрагментів, рефератів, веб-сторінок тощо.

Турніри, творчі ігри з інформатики. Олімпіади

Специфіка уроку інформатики. Підготовка

вчителя до уроку. Організація і проведення

різних типів уроку з інформатики

Проведення уроку інформатики.

ЦільПринципиЗмістМетодиЗасобиФорми.

Методи навчання:

1)По джерелах пізнання (словесні, практичні, наочні),

2)На основі структури особистості(методи формування

пізнання, поводження, почуттів)

3)По ступені продуктивності(пояснювально-ілюстративні,

репродуктивні, проблемні, частково-пошукові,

дослідницькі).

Педагогічні засоби:1) Учбово-методичні посібники 2)

наочні приладдя

Форма - стійка організація пед.процесу(урок, залік,

факультатив, іспит)

Класифікація уроку по пед. цілям:

Урок засвоєння нових знань

Урок закріплення ЗУН

Урок контролю і корекції знань по інформатиці:

1) Теоретичні

2) з частковим використанням ПК

3) уроки практичної роботи

Етапи уроку:

1) Об'явлення теми

2) Повідомлення мети уроку

3) Перевірка д/з (візуальна - прохід по рядах, усна -

обговорення, вибіркове на дошці - паралельно з

фронтальним опитуванням, фронтальний – збір зошитів).

4) АОЗ (фронтальне опитування, міні с/р)

5) пояснення нового матеріалу (використовувати

ілюстрації і наочний матеріал (опорні конспекти), виділяти

дітям, що потрібно записати)

6) закріплення навчального матеріалу.

Порядок методичного розбору задачі:

прочитати умову задачі

виділити аргументи і результати з указівкою типу

величини

побудувати математичну модель

проговорити алгоритм на природної мові

виділити основні алгоритмічні структури,

скласти блок-схему

скласти алгоритм

аналіз алгоритму

тестування алгоритму

7) Підсумок уроку, Д/З

Навчання здійснюється на таких етапах: 1

)сприйняття 2)осмислення, 3)запам’ятовування,

4)застосування на практиці. Урок вдався, якщо навчання

доведено до осмислення!

У навчанні користувальницького циклу можна виділити

такі методичні підходи:

формально-операційний (учитель знайомить учнів з

функціональними можливостями програмного засобу й

алгоритмом виконання деяких операцій)

задачно-технологічний (вказується технологія створення

продукту і дається кінцевий результат)

задачний (дається тільки кінцевий результат)

проблемний (перед учнями ставиться проблема)

Підготовка вчителя до уроку здійснюється, як правило,

в два етапи: загальна і безпосередня підготовка

Загальна або попередня підготовка до викладання

предмету починається ще заздалегідь, ще з попереднього

навчального poку. Вчитель: 1)вивчає індивідуальні

особливості дітей, їхню підготовку, розвиток, нахили,

інтереси, ставлення до навчання і т.д., що дасть і можливість

визначити найбільш ефективні засоби педагогічного впливу

на них, 2)докладно вивчає програми, діючий підручник,

спеціальну і методичну літературу; 3)складає тематичний

план.

Безпосередня підготовка вчителя до уроку; має 4

аспекти:

1) Дидактичний - вчитель продумує зміст проведення

уроку.(тема, цілі і завдання; тип, зміст матеріалу,

методи)

2) Розвиваючо-виховний(воспитательно-розвиващий) –

як і що виховувати. Виховує дисципліну, самостійність

та ін. Якщо сьогоднішнє опирається на вчорашнє і

прокладає дорогу в завтрашнє, значить урок

розвиваючий.

3) Організаційний - створення моделі уроку, конспект

(перші роки викладання), план уроку (наступні роки

викладання)

При складанні поурочного плану слід керуватися

принципом: план повинен допомогти вчителю в чіткій

opганізації і проведенні уроку. План - не мета, a засіб

реалізації педагогічних задумок вчителя. Після закінчення

уроку бажано робити самоаналіз.

4) Підготовка техніки та програмних засобів до роботи

(установка програм, копіювання навчального матеріалу

на всі комп'ютери)

Типи уроків:

Лекція. Термін «лекція» має два змісти: це і форма, і

метод. Лекція завжди фронтальна. Вона може підтримуватися

комп’ютером як засобом наочності і демонстрації і, якщо

дозволяє устаткування кабінету, проводиться в

комп’ютерному класі. Керування виконує вчитель. При

наявності в учнів підготовлених на комп'ютері конспектів

підсилюється самоврядування пізнавальною діяльністю,

знімається острах не записати щось важливе. Оптимальна

форма конспекту: ліворуч тезисно уже віддруковане головне,

праворуч залишене місце для. коментарів учня. Це може

привести до індивідуалізації діяльності, розгортанню в учнів

розумових операцій. З іншого боку, „гарантований” конспект

дозволяє і слухати «впіввуха». Тут усе вирішує мотивація;

інтерес до справи.

Практична робота. Практична робота є основною

формою в комп’ютерному класі. Тут вирішальну допомогу

вчителем зроблять їм же підготовлена інструкція. Початку

роботи може передувати швидкий контроль готовності. Тим,

хто не готовий, не варто сідати за комп'ютер. Тут виявляються

зручніше класи, обладнані, крім ЕОМ, і столами для

звичайних занять. Бажано, щоб учень не сприймав таке

«відсадження» як покарання: це може знизити і без того

невисокий, раз він не готовий до заняття, рівень інтересу Але

причиною неготовності може бути і зайва самовпевненість,

надія розібратися по ходу справи. Видимо, учителеві тут варто

дотримувати ім же встановлених правил: не готовий — не

працюєш за комп'ютером. Учні можуть працювати по двох або

по одному за машиною, у залежності від складності роботи й

оснащеності комп'ютерами.

Індивідуальний практикум. Індивідуальний практикум

— більш висока форма роботи в порівнянні з фронтальними

практичними. Її характерні риси: різнотипність завдань за

рівнем і складністю, велика самостійність, велика опора на

підручники, довідковий матеріал, більш складні питання до

вчителя. Прикладом завдання на практикум може бути

складання опису або інструкції до нової програми.

Екскурсія. Можна сформулювати три основні цілі

екскурсії: показати «живу» інформатику в керуванні або на

виробництві; провести профорієнтацію на професії, зв’язані з

використанням ЕOM; скорегувати в учнів „книжкові” і

умоглядні представлення про дійсну інформатику. Екскурсія

може проводитися до і після вивчення курсу. У першому

випадку одна з її цілей — формування інтересу до предмета, у

другому — узагальнення знань, їхня систематизація, зв'язок з

реальністю.

Факультативні курси. Цілями факультативних занять є

поглиблення знань в області інформатики або іншої

дисципліни, вивчення якої зв'язане з ЕОМ, профорієнтація.

Корисний по спрямованості факультативний курс зв'язаний з

керуванням школою. Саме пропозиція створити базу даних

«Батьки», якщо згадати, що школу треба ремонтувати...

Придасться директорові база даних «Устаткуванням», де, що,

коли придбано і скільки коштує.

Олімпіади. Олімпіади по інформатиці націлені на

наступне: пошук обдарованих, розвинених і освічених

школярів; оцінку рівня викладання інформатики в школі в

цілому; пред'явлення граничного рівня вимог, реалізацію

зворотного зв'язку в ланці школа — вуз.

Навчально-методичне та програмне

забезпечення шкільного курсу інформатики.

Класифікація педагогічних програмних засобів.

Приблизний склад програмного забезпечення.

Навчально-методичне забезпечення.

До них відносяться:

1)Навчальний посібник

2)Методичний посібник

3)Дидактичні матеріали.

І. Навчальні посібники:

A . I . Єршов „Основи інформатики і ОТ ”

В.М. Чемпів; концепція автора: інформатика розуміється

як наука, що вивчає методи нагромадження, формування

алгоритмічної культури, комп’ютерної грамотності.

Алгоритмічна культура - культура мислення, що виражається

в умінні будувати і розуміти алгоритм. Вона є частиною

комп’ютерної грамотності.

Єршов: « програмування - це друга грамотність».

У змісті підручника:

Розділ 1: 1) Алгоритм і алгоритмічна мова, 2) Побудова

алгоритму для рішення задач.

Розділ 2:1) Пристрій ЕОМ,2) Знайомство з

програмуванням, 3)Роль ЕОМ у сучасному суспільстві

перспективи розвитку обчислювальної техніки.

– И.Т. Зарецька й ін. „Інформатика”, Київ 2001

Інформатика – це галузь науки, що вивчає структурні

загальні властивості інформації, а також питання, пов’язані з

її збором, збереженням, пошуком, переробкою,

перетворенням, поширенням, використанням у різних сферах

діяльності.

У змісті підручника: (див. самостійно).

А.Ф Верлань « Інформатика» Київ, 2001.

Інформатика - це наука про методи і способи одержання,

обробки, збереження, передачі, представлення інформації.