Шпори по Методика викладання інформатики

Подождите немного. Документ загружается.

корисною для всього класу. Слухаючи змістовну

відповідь товариша, учні звіряють свої знання, ставлять

запитання. Освітня ф-я чітко виявляється також у тому,

що учень, який відповідає перед класом, повторює

вивчений матеріал, виконує практичні завдання,

закріплюючи ЗУН, краще усвідомлює навч. матеріал.

2. Виховну – виходить з того, що очікування перевірки

спонукає учня регулярно готувати уроки. Крім того,

перевірка і оцінювання знань допомагають учневі

самому оцінити свої знання і здібності.

3. Розвиваючу – в процесі навчання в учнів розвивається

логічне мислення, зокрема вміння аналізу і синтезу,

порівняння і узагальнення, мовлення, пам’ять, увага.

4. Діагностичну – у процесі контролю виявляють успіхи

та недоліки в знаннях, встановлюють причини і шляхи їх

усунення, визначають заходи, спрямовані на поліпшення

успішності.

5. Стимулююча – схвалення успіхів учня сприяє

розвитку в нього спонукальних мотивів до навчання.

6. Оцінювальну – об’єктивна оцінка знань, умінь та

навичок учнів, сприяє кращому навчанню.

Управлінську – на основі контролю визначається стан

успішності учнів, що дає змогу запобігти неуспішності або

подолати її. В цьому разі вчитель корегує і свою власну

діяльність – змінює методику викладання, вдосконалює

навчальну діяльність учнів.

Використання обчислювальної техніки в

управлінні освіти.

Компьютер в сфере просвещения может выполнять такие

функции:

1) Предмет обучения;

2) Средство организации и управления учебным

процессом.

Как предмет обучения компьютер рассматривается на

занятиях по информатике. В 1985г. ЦК КПСС принял

постановление о компьютеризации обучения в школах и

ВУЗах. С 1986г. в школах появился предмет «Основы

информатики и вычислительной техники». Деление на три

периода: 1) нижний уровень преподавания и отсутствия

техники(1986-89гг.).в связи с отсутствием техники был

придуман учебный план в 2-х вариантах: машинный(2 часа в

неделю) и безмашинный (1 час в неделю); 2) 1990-93 гг. – в

школы были направлены подготовленные специалисты,

начала поступать вычислительная

техника(несистематизированная и самая разная). Основные

виды техники: «Корвет», «Электроника УК-НП»,

«Электроника БК-0010», «Агат», «Ямаха»; 3) 1994-98 гг.

появляются в школах ВМ совместимой техники. Виды: «Поиск

-1», «Поиск-2»? IBM PC AT , Pentium.появилась возможность

использования компьютера при изучении других школьных

дисциплин.

Характерные особенности учебного процесса при

использовании компьютера. В учебном процессе

функционируют различные потоки информации:

ТСОучебникиученикикомпьютеручительучебные

пособия. В отличии от других средств, компьютер является

посредником в процессе обмена информацией. Главной

особенностью обучения с использованием компьютера

является возможность осуществления диалогового обучения.

Направление компьютеризацией учебного процесса с точки

зрения методики обучения: 1) компьютер используется для

повышения эффективности процесса обучения при прежней

методике обучения; 2) компьютер используется для

достижения новых целей обучения. Если в настоящее время

главной целью обучения является передача готовых знаний

от учителя ученикам, то новая цель обучения может быть

сформулирована как обучение учащимися навыкам и

умениям самостоятельного приобретения знаний. В качестве

одного из средств получения информации ученику дается

компьютер. Он является также средством исследований.

Ученик получает знания также в ходе исследования, таким

образом меняется роль ученика: из «обучаемого» он

превращается в «обучающегося».

1) характеризуется такими принципами: остаются

прежние цели, содержание и методы обучения. Компьютер

является средством репродукции знаний, обеспечивает в

нужном объеме тренировку знаний и умений, автоматизирует

процесс сбора информации о результатах обучения,

индивидуализирует процесс обучения. Данный подход

использования компьютера ориентирован прежде всего на

результат. Компьютер используется не постоянно, а

фрагментарно. Поставленные цели могут быть организованы

контрольно-обучающими программами, тестирующими

тренажерами и некоторыми другими. Эти программы могут

создаваться без больших затрат материальных и человеческих

ресурсов.

2) Это направление связано с изменением целей обучения.

Главная цель – оказать помощь в осуществлении самооценки

и самоконтроля знаний. Компьютер является средством

получения информации.

Цілі і задачі викладання інформатики в

середній школі.

Основні цілі:

1) Формування основ наукового світогляду, тобто

формування представлень про:1) інформацію й

інформаційні процеси(збір, обробка, збереження,

пересилання, використання); 2) єдність інформаційних

принципів; 3) будівлю і функціонування інформаційних

систем різної природи.

2) Розвиток мислення школярів:1) логіко-алгоритмічне

мислення виявляється в умінні будувати логічні

твердження; 2) системно-комбінаторне мислення

виявляється в умінні бачити предмети і явища в

цілісності, взаємозв’язках; уміння будувати кілька

взаємодоповнюючих точок зору на той самий об’єкт;

уміння комбінувати понятійні засоби з різних дисциплін,

наприклад, з погляду алгебри, функція є відповідність, з

погляду геометрії – алгоритм обчислення результату по

заданому аргументу.

3) Підготовка школярів до практичної діяльності, праці,

продовженню освіти, тобто підготовка до повноцінного

життя в комп’ютерному суспільстві.

Основні уміння:

 Уміння планувати структуру дій, необхідних для

досягнення поставленої мети за допомогою фіксованого

набору засобів;

 Уміння організовувати пошук інформації, необхідної для

розвязку поставленої задачі;

 уміння

 будувати інформаційну структуру(модель) для оису

об’єктів і систем.

4) Звичка своєчасного звертання до комп’ютера при

рішенні задач з різних областей.

5) Технічні навички взаємодії з комп’ютером.

Навчання проводиться в три етапи:

1.1-7 кл. – пропедевтичний курс, що забезпечує попереднє

знайомство з комп’ютером;

2.8-10 кл. – базовий курс, що забезпечує основний

загальноосвітній мінімум знань по інформатиці;

10-12 кл. – профільне навчання інформатики.

Зміст і структура ШКІ. Діючі програми курсу

інформатики.

Місце і зміст шкільного предмета "Основи інформатики"

значною мірою залежить від рівня інформатизації

навчального процесу, розробки нових інформаційних

технологій навчання (НІТН) та їх використання при вивченні

різних навчальних предметів.

Обов'язковий мінімум змісту освіти:

JОсновна школа

Інформація та інформаційні процеси. (Інформація,

форми подання інформації. Носії інформації. Інформаційні

процеси. Кодування інформації. і т.д.)

…Моделювання.(Моделювання як метод пізнання.

Основні типи моделювання. Інформаційне моделювання. і

т.д.).

…Інформаційні технології. (Інформаційна система.

Структура інформаційної системи. Апаратна і програмна її

складові. Функціональна схема комп'ютера. Основні пристрої

апаратної складової. Програмне забезпечення. Операційна

системаПоняття файла. Каталоги. Операції з файлами.

Системи опрацювання текстів. Системи опрацювання

графічних зображень. Електронні таблиці. Інформаційно-

пошукові системи. Бази даних. Експертні системи. Програмні

засоби навчального призначення для підтримки вивчення

шкільних предметів. і т.д. Технологія розв'язування задач з

використанням засобів НІТ).

Алгоритмізація і програмування (Поняття алгоритму.

Основні властивості алгоритмів. Способи опису алгоритмів.

Алгоритмічні мови. Навчальна алгор. мова. Програма і мови

програмування. Поняття транслятора. Інтегровані

середовища програмування. і т.д.)

Старша школа

Інформація та інформаційні процеси(Кодування та

подання інформації в комп'ютері)

…Інформаційні технології (Інформаційна система.

Мережі. Архівація і розархівація файлів. Віруси й антивірусні

програми. Видавничі системи. Системи Мultymedіа.

Інтелектуальні бази даних. Штучний інтелект. Експертні

системи.

Технологія розв'язування задач з використанням засобів

НІТ. Чисельні методи розв'язування найпростіших задач.

Подання чисел в пам'яті комп'ютера, виконання

арифметичних операцій. Розв'язування навчально-

дослідницьких задач.)

Алгоритмізація і програмування. (Системи візуального

програмування. Об'єктно-орієнтоване програмування.

Поняття про числення висловлень. Процедурне і

функціональне програмування. Поняття про логічне

програмування.)

Програма “Основи інформатики та обчислювальної

техніки” для загальноосвітніх навчальних закладів.

(Автори: Жалдак М.І., Морзе Н.В., Науменко Г.Г. )

Програми класифікуються на машинний і безмашинний

варіант; для операційної системи MS-DOC та Windows; за

профільним навчанням для гуманітарних та фізико-

математичних класів.

Критерії оцінювання знань та вмінь

Визначення рівня навчальних досягнень учнів є особливо

важливим з огляду на те, що навчальна діяльність у кінцевому

підсумку повинна не просто дати людині суму знань, умінь та

навичок, а сформувати її компетенції.

Компетенція - загальна здатність, що базується на

знаннях, досвіді, цінностях, здібностях, які набуті завдяки

навчанню. Отже, поняття компетентності не зводиться тільки

до знань і навичок, а належить до сфери складних умінь і

якостей особистості.

Основними групами компетенцій, яких потребує сучасне

життя, є:

- соціальні, пов'язані з готовністю брати на себе

відповідальність, бути активним у прийнятті рішень, в

суспільному житті в регулюванні конфліктів ненасильницьким

шляхом, у функціонуванні і розвитку демократичних

інститутів суспільства;

- полікультурні, що стосуються розуміння несхожості

людей, взаємоповаги до їх мови, релігії, культури тощо;

- комунікативні, що передбачають опанування важливим

у роботі і суспільному житті усним і писемним спілкуванням,

оволодіння кількома мовами:

- інформаційні, що зумовлені зростанням ролі інформації

у сучасному суспільстві і передбачають оволодіння

інформаційними технологіями, уміннями здобувати, критично

осмислювати і використовувати різноманітну інформацію;

- саморозвитку та самоосвіти, що пов'язані з потребою

і готовністю постійно навчатися як у професійному

відношенні, так і в особистому та суспільному житті;

- компетенції, які реалізуються у прагненні і здатності до

раціональної продуктивної, творчої діяльності.

Компетенції є інтегрованим результатом навчальної

діяльності учнів і формуються передусім на основі опанування

змістом загальної середньої освіти. Виявити рівень такого

опанування покликане оцінювання.

Об'єктом оцінювання навчальних досягнень учнів є

знання, вміння та навички, досвід творчої діяльності учнів,

досвід емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої

дійсності.

Основними функціями оцінювання навчальних досягнень

є:

- контролююча, яка передбачає визначення рівня

досягнень окремого учня (класу, групи), виявлення рівня

готовності до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу

вчителеві відповідно планувати і викладати навчальний

матеріал;

- навчальна, що зумовлює таку організацію оцінювання

навчальних досягнень учнів, коли його проведення сприяє

повторенню, уточненню і систематизації навчального

матеріалу, вдосконаленню підготовки учня (класу, групи);

- діагностико-коригуюча, яка допомагає з'ясовувати

причини труднощів, які виникають в учня під час навчання,

виявляти прогалини в знаннях і вміннях та коригувати його

діяльність, спрямовану на усунення недоліків;

- стимулюючо-мотиваційна, що визначає таку

організацію оцінювання навчальних досягнень учнів, коли

його проведення стимулює бажання покращити свої

результати, розвиває відповідальність та сприяє змагальності

учнів, формує мотиви навчання:

- виховна, яка передбачає формування вміння

відповідально й зосереджено працювати, застосовувати

прийоми контролю і самоконтролю, розвиток якостей

особистості: працелюбності, активності, акуратності та інших.

З метою забезпечення об'єктивного оцінювання рівня

навчальних досягнень учнів вводиться 12-ти бальна шкала,

побудована за принципом урахування особистих досягнень

учня.

При визначенні навчальних досягнень учнів аналізу

підлягають:

- характеристики відповіді учня: елементарна,

фрагментарна, неповна, повна, логічна, доказова,

обґрунтована, творча;

- якість знань, правильність, повнота, осмисленість,

глибина, гнучкість, дієвість, системність, узагальненість,

міцність;

- ступінь сформованості загальнонавчальних та

предметних умінь і навичок;

- рівень оволодіння розумовими операціями: вміння

аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати,

узагальнювати, робити висновки тощо;

- ступінь самостійності учнів у навчальній діяльності;

- досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми,

формулювати гіпотези, розв'язувати проблеми);

- самостійність оцінних суджень.

Вказані орієнтири покладено в основу виділених чотирьох

рівнів навчальних досягнень учнів: початкового, середнього,

достатнього, високого.

У загальнодидактичному плані рівні визначаються за

такими характеристиками:

І рівень - початковий. Відповідь учня при відтворенні

навчального матеріалу елементарна, фрагментарна,

зумовлюється нечіткими, розрізненими уявленнями про

предмет вивчення; уміння не сформовані, рівень

самостійності навчальної діяльності низький.

II рівень - середній. Знання неповні, поверхові. Учень

відтворює основний навчальний матеріал, але недостатньо

осмислено, не вміє самостійно аналізувати, робити висновки.

Здатний розв'язувати завдання за зразком. Володіє

елементарними вміннями навчальної діяльності.

III рівень - достатній - характеризується знаннями істотних

ознак понять, явищ. закономірностей, зв'язків між ними.

Учень самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях,

володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням,

узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти

допущені помилки. Відповідь учня повна, правильна, логічна,

обгрунтована, проте без елементів власних суджень. Він

здатний самостійно здійснювати основні види навчальної

діяльності.

IV рівень - високий - характеризується глибокими,

міцними, узагальненими, системними знаннями учня з

предмета, вміннями застосовувати знання творчо, його

навчальна діяльність має дослідницький характер, позначена

вмінням самостійно оцінювати різноманітні життєві ситуації,

явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію.

Тематичному оцінюванню підлягають основні результати

вивчення теми. які визначаються вчителем на основі вимог

навчальної програми і мають бути відомі учням з самого

початку її вивчення, слугуючи орієнтиром у процесі роботи

над темою.

Перед початком вивчення чергової теми усі учні мають

бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість

уроків); кількістю і тематикою обов'язкових робіт і термінами

їх проведення; питаннями атестації, якщо вона проводиться в

усно-письмовій формі, або орієнтовними завданнями

(задачами) тощо; терміном і формою проведення тематичної

атестації; умовами оцінювання.

Якщо темою передбачено виконання учнями практичних,

лабораторних робіт та інших обов'язкових практичних

завдань, то їх виконання є обов'язковою умовою допуску учнів

до тематичної атестації.

Тематична атестація може проводитись у різних формах.

Головною умовою при їх виборі вчителем є забезпечення

об'єктивного оцінювання навчальних досягнень учнів. Кожну

оцінку рівня досягнень учня вчитель повинен аргументовано

умотивувати, доводити до відома учня та оголошувати перед

класом (групою).

Протягом вивчення значних за обсягом тем дозволяється

проводити кілька проміжних атестацій. І навпаки, якщо на

опанування матеріалу теми передбачено, наприклад, одну -

дві навчальні години, об'єднувати їх для проведення

тематичної атестації.

Перед учнями, які не засвоїли матеріал теми і одержали

бали на початковому рівні, ставиться вимога обов'язкового

його доопрацювання; їм надається для цього потрібна

допомога, визначається термін повторної атестації. Учень має

право на переатестацію також для підвищення атестаційного

балу.

Підсумкове оцінювання здійснюється наприкінці семестру

або навчального року. Підсумкова оцінка за семестр

виставляється за результатами тематичного оцінювання, за

рік - на основі семестрових оцінок.

Змістовні лінії курсу ОІОТ: лінія теоретичної

інформатики.

В действующей программе ШКИ сказано, что целью изучения

является формирование теоретической базы знаний

учащихся по основам информатики и практических навыков

использования средств современных информационных

технологий. К теоретической базе знаний относятся:

 Представление об информации и ее свойствах

 Информационные процессы и информационные системы

 Общие принципы решения задач с помощью

компьютера

 Формулирование проблем и постановка задач

 Построение соответствующих информационных, в

частности, математических моделей

 Основы алгоритмизации и программирования

 Принципы построения и действие компьютера

 Представления о возможностях использования

глобальной сети Интернет

 Поиск нужной информации

К основным теоретическим понятиям относятся:

1. информация: виды, свойства, кодирование,

информационные процессы

2. информационное моделирование: модель,

информационная модель, виды, способы построения

модели.

Примером программы, которая изучает теоретические

основы информатики является программа, разработанная

комитетом образования С-Петербурга «Информатика».

Змістовні лінії курсу ОІОТ: лінія

алгоритмізації та програмування.

У чому полягає лінія алгоритмізації і програмування? 1 )

знати поняття, властивості і форми представлення алгор, 2)

основні алгоритмічні конструкції зacтoc для алгоритмів

розв'язування задач, 3) одержати інформацію про одну з мов

програмування.

Ціль:

1. Формування умінь вирішувати задачі за допомогою

ЕОМ:

уміння формалізувати задачу (підгот задачу для рішення

на компютері)

уміння структурувати задачу

уміння складати алгоритми і програми

уміння аналізувати результати задачі

Етапи рішення задач за доп ЕОМ:

1) постановка задачі.

2) вибір інформаційної моделі;

3)складання алгоритму,

4) складання програми.

5)тестування й аналіз результатів]

2. Розвиток мислення школярів:

 розвиток логічного мислення

 розвиток структурно-модульного мислення(мислення

підпрограмами)

 розвиток навички-пошукового. оптимального

рішення

Зміст (48-52 години):

1.Інформаційна модель (2ч )

2..Алгоритми (7ч.)

3.Програма. Мова програмування (10ч )

4.Звертання до алгоритмів і функцій (5ч.)

5.Команди повторення і розгалуження(8ч.)

6.Табличні величини (8ч )

7.Строкові величини (3ч).

Зміст націлений на формув знань і умінь процедурного

програм. Особливості процедурного програмування:

 структурність програм;

 структурність даних;