Школьник І.О. Фінансовий ринок України: сучасний стан і стратегія розвитку

Подождите немного. Документ загружается.

181

водночас обмежує можливості їх кредитної діяльності, сприяючи

зниженню ставки відсотків по кредитах, збільшити терміни кредиту-

вання і розробляти та впроваджувати нові фінансові інструменти та

продукти.

Слід зазначити, що на початку ХХІ сторіччя спостерігається ви-

сокий рівень конкуренції на міжнародному фінансовому ринку між

його учасниками. Розвиток міжнародних ринків призвів до того, що

світова фінансова система стала функціонувати на глобальному рівні.

Фактично виникла єдина мережа, що об’єднала провідні фінансові

центри – Нью-Йорк, Лондон, Токіо, Франкфурт-на-Майні, що призве-

ло до перетворення національних ринків в єдиний світовий фінансо-

вий простір [20].

Фінансові посередники є сполучною ланкою між фінансовою

системою та реальним сектором економіки. Вони відіграють важливу

роль у покращенні інвестиційного клімату та економічної безпеки

країни в розвитку як національної, так і міжнародної економіки. Вод-

ночас високий рівень конкуренції призводить до того, що змінюється

структура фінансових посередників від банків та фінансових інститу-

тів до інтегрованих потужних фінансових посередників – фінансових

конгломератів. Окремо ролі банків та фінансових інститутів у розвит-

ку фінансового ринку приділяється на сьогодні досить значна увага,

що ж стосується інтегрованих фінансових посередників, то дослі-

дження їх ролі та значення особливо на національному фінансовому

ринку знаходяться лише на початковій стадії.

Створення інтегрованих фінансових посередників на міжнарод-

ному рівні обумовлюється перш за все стратегією виживання в умовах

жорсткої конкуренції в боротьбі за клієнтів шляхом універсалізації

своєї діяльності.

Структурні зміни, що відбулись в національних і міжнародних

фінансах, привели до глобалізації фінансів, ключовими елементами

якої стали:

· зростання технічних можливостей для здійснення операцій;

· інтеграція національних фінансових ринків, інвесторів і позичаль-

ників у глобальний ринок;

· стирання відмінностей між фінансовими інститутами та ринками, де

вони здійснюють свої операції;

· виникнення міжнародного фінансового конгломерату, що став про-

понувати набір фінансових продуктів і послуг на безлічі ринків,

у різних країнах.

182

Таким чином, тенденція до універсалізації підсилилася, тому що

прийнятним видом стали не універсальні банки (наприклад, німецько-

го типу), а скоріше холдинги, групи компаній із правами власності,

що переплітаються, тобто фінансові конгломерати, які почали пропо-

нувати всі види послуг від класичних фінансових до операцій

з нерухомістю та ін.

У світовій фінансовій практиці досить часто використовується

поняття “фінансовий конгломерат” та “фінансовий супермаркет”, на

нашу думку, ці поняття є ідентичними, оскільки це – інтегровані фі-

нансові посередники, які мають можливості пропонувати клієнтам набір

різноманітних фінансових продуктів та комплекс фінансових послуг

як виключно банківського характеру, так і небанківських фінансових

продуктів та послуг.

Взагалі у міжнародній практиці термін “фінансовий конгломе-

рат” уживається щодо групи компаній, що перебувають у загальній

власності, основним полем діяльності яких є фінансова сфера (опера-

ції із цінними паперами, банківський бізнес, страхування та інші).

Конгломерат повинен містити в собі, щонайменше, два з наступних

типів фінансових інститутів:

· банк;

· страхова компанія;

· інвестиційна компанія;

· лізингова компанія.

Як правило, в групі компаній буде присутнім банк і один або де-

кілька інших фінансових інститутів.

На нашу думку, фінансовий супермаркет – це висококонвергент-

ний інтегрований фінансовий посередник, що здатен забезпечити про-

позицію інтегрованих фінансових продуктів з метою комплексного

обслуговування своїх клієнтів – фізичних та юридичних осіб.

Створенню фінансових конгломератів сприяли певні мотиви. По-

перше, зниження, а іноді й ліквідація, деяких регулюючих бар’єрів

ознаменувало те, що банки могли порівняно легко входити в новий бі-

знес, це дозволило їм диверсифікувати свої джерела доходів шляхом

проведення операцій як на грошовому ринку, так і на ринку капіталу.

На рівні міжнародного фінансового ринку створення фінансових кон-

гломератів стало можливим після прийняття певних змін до законодав-

чих документів, зокрема, прийняття в США Закону Грема-Ліча-Блайлі

замість Закону Гласса-Стігалла, що розширив доступ до інвестиційних

ресурсів для банківських установ у межах ринково орієнтованої моделі

фінансового ринку з одного боку, з іншого боку, прийняття Базеля ІІ

183

створило більш сприятливі умови для розвитку фінансових інститутів

в умовах банкоцентричної моделі. Але як в першому, так і в другому

випадку, всі можливості, які передбачені даними нормативними до-

кументами, перш за все можуть бути використані саме потужними фі-

нансовими конгломератами, міжнародно активними банками.

По-друге, розосередження банків і подальший розвиток та вдос-

коналення ринків капіталу в світовому просторі дозволило корпораці-

ям мобілізувати кошти прямо за допомогою емісії облігацій і акцій.

У результаті традиційне джерело банківського доходу – кредитування

малих і великих підприємств ресурсами, що генеруються на низько-

дохідних депозитах, – суттєво знизилось через конкуренцію з боку

ринку капіталу і його професійних учасників. Така ситуація змусила

банки знаходити інші джерела доходів. Зокрема банки почали активно

просуватись на інші сегменти фінансового ринку, паралельно збільшую-

чись у розмірах. Так, банки активізували операції з цінними паперами,

почали входити у страховий бізнес. Хоча частина банків намагається

заснувати й розвивати свою страхову справу, більшість із них через

ринок M&A придбали страхові компанії.

У США, де традиційно сильні обмеження на страхові операції

для банків, цей процес стосувався лише накопичувального страхування

життя. Банки ввійшли в бізнес по управлінню активами як заснувавши

свої власні підрозділи з керування активами, так і купуючи спеціалі-

зовані фірми у цій сфері. Крім того, конкуренція в банківському сек-

торі підштовхнула їх до консолідації активів, що супроводжувалася

хвилею злиттів і поглинань на ринках, в основному, Північної Америки,

Японії та Європи.

Таким чином, зняття певних обмежень щодо переливу капіталу

в різні сегменти фінансового ринку, а також суттєве загострення кон-

курентної боротьби підштовхнуло фінансових посередників до консо-

лідації активів, до створення потужних, працюючих у глобальному

масштабі фінансових груп, представлених практично на всіх сегментах

фінансового ринку. Суттєва концентрація капіталу дозволила безпе-

решкодно проводити експансію на будь-які ринки. Надлишок вільних

фінансових ресурсів може без суттєвих обмежень переміщуватись

у межах фінансової групи, забезпечуючи тим самим найбільш ефекти-

вний перерозподіл коштів, не “заморожучи” жодної грошової одиниці.

В умовах зростаючих фінансових ринків, що розвиваються, фінансові

конгломерати мають всі можливості зайняти лідируючі позиції, прак-

тично повністю витіснивши конкурентів.

184

Історично створення фінансових супермаркетів починалось

з об’єднання банків та страхових компаній. Сам термін bancassurance

з’явився наприкінці 70-х – початку 80-х років ХХ століття у Франції

і означав форму продажу страхових продуктів через банківську мере-

жу [38].

Сутність цього поняття практично не змінилась і до сьогодні

і означає об’єднання банків та страхових компаній з метою коорди-

нації продажів своїх продуктів та їх інтеграції, налагодження спіль-

них каналів їх розповсюдження, використання єдиної клієнтської

бази з метою розширення своєї діяльності та зростання прибутку.

На сучасному етапі розвитку банкострахування (bancassurance) як

вид фінансового супермаркету найбільш розвинуте у країнах Бені-

люксу, Південної Європи та Америки. Водночас, спроба створення

таких альянсів в найбільш консервативній Північній Європі не дали

позитивного результату [182].

Слід відзначити, що у процесі розвитку співпраці банку та стра-

хової компанії можна виділити декілька етапів (рис. 3.10):

1. Договірні відносини стосовно обслуговування один одного.

2. Співпраця в рамках розповсюдження своїх продуктів – страхових

продуктів, за погодженням з банком через його мережу або креди-

тів клієнтам страхової компанії через її мережу, або ж банк і стра-

хова компанія домовляються про взаємне розповсюдження своїх

продуктів (перехресні продажі).

3. Альянс – наступний етап кооперації між страховою компанією та

банком, результатом чого є створення нової страхової компанії.

4. Злиття та поглинання – найбільш розповсюджена стратегія реалі-

зації банкострахування на світовому фінансовому ринку.

5. Фінансовий конгломерат (супермаркет), що передбачає високий рі-

вень інтеграції бізнес-процесів щодо задоволення потреб своїх клі-

єнтів.

Необхідно підкреслити, що запропонована схема не передбачає

обов’язково наявності всіх визначених етапів. Крім того, співпраця

в напрямку банкострахування може також передбачати паралельні

угоди між декількома банками та страховими компаніями, при цьому

в кожному конкретному варіанті можуть визначатись свої завдання та

цілі. В даному випадку найвищий рівень інтеграції між банком та

страховою компанією може бути досягнутий у рамках створення фі-

нансового супермаркету.

185

186

Процес створення фінансового супермаркету здійснюється за та-

кими етапами:

· вибір рівня інтеграції між банком та страховою компанією;

· чітке визначення цілей створення супермаркету;

· окреслення сегмента ринку, на який буде спрямовано діяльність су-

пермаркету;

· визначення структури управління;

· визначення маркетингової стратегії;

· створення оптимального продуктового ряду;

· розробка інформаційної системи фінансового супермаркету;

· підбір та навчання персоналу;

· управління якістю обслуговування клієнтів.

Прикладами розвитку інтеграційних процесів bancassurance

в Україні є фінансова група ТАС, яка включає АКБ “ТАС-Комерцбанк”,

ЗАТ “ТАС-Інвестбанк”, ЗАТ “Страхова група “ТАС” та ЗАТ “Страхо-

ва компанія “ТАС”.

Систему bancassurance розвиває і ОТП Банк на основі договорів

взаємного обслуговування та угоди про розповсюдження продуктів.

Крім того, ОТП Банк поступово починає розширювати діяльність і пе-

реходить від співпраці в рамках банкострахування до безпосередньо

інвестиційної діяльності, оскільки 26.07.2007 було створено компанію

з управління активами ТОВ КУА “ОТП Капітал”.

Засновниками компанії стали спільно український банк ЗАТ “ОТП

Банк” та угорська компанія з управління активами “OTP Fund

Management” LTD.

Кожен із наступних етапів співпраці між банком та страховою

компанією стає всі більш складним і більш взаємопов’язує банк та

страхову компанію.

Процес інтеграції банків та страхових компаній починається із

взаємного обслуговування, яке проявляється, наприклад, у вигляді

страхування застави в процесі кредитування банком клієнта, у вигляді

співпраці банку та страхової компанії через розміщення резервів стра-

хової компанії в банку, водночас страхова компанія здійснює страху-

вання банківських ризиків. Кожен варіант співпраці оформляється

окремими угодами (рис. 3.11).

187

Рис. 3.11. Інтеграція банку та страхової компанії

на першому рівні – взаємного обслуговування

Після проходження першого етапу інтеграції, за умови взаємної

згоди між банком та страховою компанією, укладаються угоди про

розповсюдження продуктів, у результаті того, що на попередньому

етапі відбулось налагодження базових механізмів взаємодії, які пере-

творюються у форму агентських відносин (рис. 3.12).

Рис. 3.12. Інтеграція банку та страхової компанії

на другому рівні – угоди про розповсюдження продуктів

Банки розповсюджують продукти страхування окремо або разом

з банківськими продуктами за комісійну винагороду. При цьому конт-

рагенти не надають доступ до бази даних своєї клієнтської бази або

надають у дуже обмеженому обсязі.

На наступному етапі відносини контрагентів входять в фазу коопе-

рації, метою якої є утворення договірного альянсу для співпраці у всіх

напрямках. На цьому етапі стає можливим створення інтегрованого

Банк

Клієнт

Страхова

компанія

Страхування

банківських ризиків

Класична

банківська

послуга

Розміщення

резервів

страхової комп

нії

Продаж через банківську мережу різних страхових продуктів,

зокрема не пов’язаних з діяльністю банку

Банк

Клієнт

Страхова

компанія

Страхування

банківських ризиків

Класична

банківська

послуга

Розміщення

резервів

страхової комп

нії

Страхування

застави,

страхування

життя клієнта

(фізичної особи)

188

продукту банку та страхової компанії та взаємне його просування

(рис. 3.13).

Рис. 3.13. Інтеграція банку та страхової компанії

на третьому рівні – кооперації

Такий рівень взаємної співпраці передбачає високий рівень інтег-

рації при розвитку фінансових продуктів та каналів розповсюдження.

Відповідно на такому рівні може бути передбачено спільне викорис-

тання бази даних з метою ефективного просування інтегрованих про-

дуктів контрагентів.

Найвищим рівнем інтеграції на сучасному етапі розвитку фінан-

сового ринку є створення фінансового супермаркету на основі конт-

ролю за діяльністю обох контрагентів та їх конвергенції (рис. 3.14).

Подальша співпраця може перетворитись у злиття банку та

страхової компанії або ж поглинання одним із контрагентів іншого

і появою нового типу фінансового попередника – фінансового супе-

рмаркету.

На сьогодні фінансовий супермаркет можна розглядати, по-

перше, як модель клієнтоорієнтованого бізнесу, який являє собою

єдиний інтегрований канал доступу клієнтів до фінансових продуктів

та послуг, по-друге, як територіальне або маркетингове об’єднання

фінансових інститутів, що пропонують широкий асортимент послуг –

банківських, страхових, лізингових, інвестиційних та інших.

Продаж

банківських

послуг через

страхову

компанію

Клієнт

страхової

компанії

Страхова

компанія

Банк

Клієнт

банку

Інтегрований продукт банку

та страхової компанії

Продаж

класичних

страхових

продуктів

Продаж

класичних

банківських

продуктів

Продаж

полісів

через

банки

Страхування

банківських ризиків

Розміщення резервів

стр

хової компанії

189

Рис. 3.14. Інтеграція банку та страхової компанії

на четвертому рівні – фінансового супермаркету

Бурхливий розвиток фінансових супермаркетів за кордоном при-

звів до того, що в 1993 року Базельський комітет, Технічний комітет

міжнародної організації комісії по цінних паперах та Міжнародна

асоціація органів страхового нагляду почали спільно досліджувати

проблемні питання нагляду фінансових груп (наприклад, питання оці-

нки адекватності власного капіталу). В межах проведеної роботи за-

значені організації визначили термін “фінансовий конгломерат” як

групу організацій під спільним контролем, в яких виключна або пере-

важна діяльність полягає у наданні суттєвих послуг щонайменше

в двох секторах фінансового ринку (грошовому ринку, ринку капіта-

лу) та пов’язана з наданням страхових послуг.

Слід зазначити, що вітчизняним законодавством не визначено

поняття фінансовий конгломерат або ж фінансовий супермаркет, що

відповідно означає і відсутність консолідованого нагляду за його дія-

льністю. Законодавчо передбачено лише поняття “фінансова холдин-

гова група”. Так згідно із Законом України “Про банки та банківську

діяльність” [138] фінансова холдингова група має складатися перева-

жно або виключно з установ, що надають фінансові послуги, причому

серед них має бути щонайменше один банк, і материнська компанія

має бути фінансовою установою. Материнській компанії має належа-

ти більше 50 % акціонерного (пайового) капіталу кожного з учасників

фінансової холдингової групи. Таким чином, можна зробити висно-

вок, що у випадку коли для здійснення своєї діяльності компанії

об’єднуються у фінансовий конгломерат за принципом американської

моделі, то фактично, вони не зобов’язані формувати консолідовану

звітність і, відповідно, нагляд за їх діяльністю проводиться досить ха-

отично окремим державним регулятором стосовно окремих компаній.

Хоча при цьому фінансовий супермаркет може контролювати досить

значні обсяги тих чи інших сегментів фінансового ринку країни.

Страхова

компанія

Банк

Надання повного комплексу

фінансових продуктів та послуг

Фінансовий с

пермаркет

Клієнт

190

Отже, на сьогодні це питання потребує досить серйозного досліджен-

ня та уваги з боку законодавчих та регулюючих органів.

Незважаючи на досить короткий термін свого функціонування, на

сучасному етапі у світовій практиці вже виділяють три базові моделі

фінансових супермаркетів: по-перше, німецька модель, яка передбачає

повну інтеграцію, її основою є універсальний банк. Це єдина корпора-

тивна структура, в якій відсутні юридичні та операційні розподіли.

По-друге, британська модель, в її основі материнський банк, а небан-

ківські підрозділи – юридично самостійні компанії. По-третє, амери-

канська модель – головна холдингова компанія (всі види діяльності як

самостійні підрозділи). На відміну від попередньої моделі і банк, і не-

банківські структурні підрозділи знаходяться у власності однієї особи.

При цьому є значна і юридична самостійність, що певною мірою зме-

ншує ефект економії на масштабі.

Тенденція, що формується на міжнародному фінансовому ринку

із формування інтегрованих фінансових посередників, які отримали

назву фінансових супермаркетів, поступово починає проявлятись і в ме-

жах національного фінансового ринку. В зв’язку з цим виникає не-

обхідність дослідження особливостей їх формування та розвитку на

сучасному етапі функціонування фінансового ринку України.

В ході проведених досліджень нами було визначено, що в Україні

на сьогодні вже функціонують достатньо потужні фінансові групи, які

за всіма ознаками можна розглядати як фінансові супермаркети. При-

чому ми маємо як варіант американської моделі, так і варіант британ-

ської моделі.

Прикладом варіанта американської моделі, тобто коли до складу

фінансової групи входять незалежні фінансові інститути як банки, так

і небанківські фінансові установи, які є самостійними юридичними оди-

ницями, але належать одному власнику, є фінансова група “VAB Group”

(рис. 3.15).

Зазначена група була створена в жовтні 2006 року. До складу да-

ної групи входить 9 компаній, які охоплюють практично всі сегменти

і всі види діяльності, що можливі на фінансовому ринку, тобто вона

представлена на грошовому ринку банком VAB Банк та компанією

VAB Експрес, що надає послуги споживчого кредитування приватним

клієнтам, на ринку капіталу вона представлена як фінансовими ін-

ститутами, що є інвесторами (страховими компаніями, компанією

з управління активами та адміністрування пенсійних фондів та лі-

зинговою компанією), так і інститутами ринкової інфраструктури

(компанія з управління активами та інвестиційна компанія).