Сергєєнкова О.П. Вікова психологія

Подождите немного. Документ загружается.

ПСИХОЛОГІЯ ДОРОСЛІШАННЯ І ДОРОСЛОСТІ

341

13-а

Спостерігати, вивчати роботу

гуртків художньої самодіяль-

ності

13-б

Спостерігати, вивчати життя

мікробів

14-а

Обслуговувати, налагоджува-

ти медичні прилади, апарати

14-б

Надавати людям медичну до-

помогу при пораненнях, трав-

мах, опіках тощо

15-а

Складати точні описи чи звіти

про явища чи події, що спосте-

рігаються

15-б

Художньо описувати, зобра-

жати події (реальні чи уявні)

16-а

Робити лабораторні аналізи в

лікарні

16-б

Приймати, оглядати хворих,

спілкуватись з ними, призна-

чати лікування

17-а

Фарбувати чи розмальовувати

приміщення, поверхню виро-

бів

17-б

Здійснювати монтаж будівель

чи збирання машин, приладів

18-а

Організовувати культурні

чи туристичні походи дітей,

екскурсії

18-б

Грати на сцені, брати участь в

концертах

19-а

Виготовляти деталі, вироби за

кресленнями, будувати будівлі

19-б

Займатися кресленням, скла-

данням карт

20-а

Вести боротьбу з хворобами

рослин, з шкідниками саду,

лісу

20-б

Працювати на комп’ютері,

іншій оргтехніці

РОЗДІЛ 3

342

Перенесіть відповіді у бланку відповідно до п’яти сфер діяль-

ності людини, далі знайдіть алгебраїчну суму по кожній сфері.

Переважаюча кількість балів за певною сферою показує схиль-

ність до цього напрямку діяльності.

Бланк відповідей

1 сфе-

ра

2 сфе-

ра

3 сфе-

ра

4 сфера 5 сфера

1-а

3-б

6-а

10-а

11-а

13-б

16-а

20-а

1-б

4-а

7-б

9-а

11-б

14-а

17-б

19-а

2-а

4-б

6-б

8-а

12-а

14-б

16-б

18-а

2-б

5-а

9-б

10-б

12-б

15-а

19-б

20-б

3-а

5-б

7-а

8-б

13-а

15-б

17-а

18-б

«+»

«+» «+» «+» «+»

«–» «–» «–» «–» «–»

С= С= С= С= С=

В останні три рядки бланку заносимо 1) кількість балів за

позитивно оцінені сфери діяльності, 2) кількість балів за не-

гативно оцінені сфери діяльності, 3) алгебраїчну суму балів за

двома вищеозначеними показниками

Приклади професій відповідно до сфер

професійної діяльності

1 сфера

Природа

(біолог, агроном,

ветеринар, еко-

лог, селекціонер,

синоптик)

2 сфера

Техніка

(конструктор,

будівельник,

механік,інженер,

слюсар, технолог)

3 сфера

Людина

(лікар, юрист,

вчитель, психо-

лог, менеджер,

продавець)

ПСИХОЛОГІЯ ДОРОСЛІШАННЯ І ДОРОСЛОСТІ

343

Завдання 3

Теми: психологічні особливості раннього дорослого віку,

психологія середньої дорослості.

Мета: виявлення базових особистісних якостей представників

ранньої та середньої дорослості, їх диференціація.

Форма роботи: модифіковане анкетування.

Обладнання: по два екземпляри аркушів з формами для

анкетування.

Хід дослідження

Запропонуйте одному представнику ранньої дорослості та ще

одному – середньої дорослості – скласти своєрідний герб своєї

особистості, почергово заповнивши питання анкети:

Три ваші найважливіші особистісні риси:

-------------------------------------------------------

Три ваші найважливіші життєві цінності:

-----------------------------------------------------

Три ваші найвагоміші життєві досягнення:

------------------------------------------------------

Три ваші найважливіші задуми на майбутнє:

--------------------------------------------------------

4 сфера

Знакова система

(програміст, бухгал-

тер, статист, тех-

нічний редактор)

5 сфера

Художній образ

(дизайнер, моде-

льєр, стиліст, ху-

дожник, фотограф,

актор, режисер)

РОЗДІЛ 3

344

Після заповнення дорослими анкети, проаналізуйте записи

та співставте їх, визначивши спільні та відмінні психологічні

прояви представників різних вікових періодів.

ПСИХОЛОГІЯ ДОРОСЛІШАННЯ І ДОРОСЛОСТІ

345

Література до розділу

1. Байярд Р.Т., Байярд Д. Ваш беспокойный подросток. – М.,

1991.

2. Берн Ш. Гендерная психология. – СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК,

2001.

3. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание. – М.: Про-.: Про-

гресс, 1986.

4. Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання. – К.: ІЗМН,

1998.

5. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском

возрасте. – СПб.: Питер, 2009.

6. Вікова психологія / За ред. Костюка Г.С. – К.: Радянська

школа, 1976.

7. Вікова та педагогічна психологія / За ред. Скрипченка О.В.

– К.: Просвіта, 2001.

8. Говорун Т.В., Кікінежді О.М. Гендерна психологія. – К.:

Видавничий центр «Академія», 2006.

9. Деркач А.А. Акмеологические основы развития профес-

сионала. – М.: Издательство Московского психолого-социального

института; Воронеж: НПО «МОДЭК», 2004.

10. Зеер Э.Ф. Психология профессий. – М.: Академический

проект; Фонд «Мир», 2006.

11. Ильин Е.П. Дифференциальная психология мужчины и

женщины. – СПб.: Питер, 2006.

12. Кле Мишель. Психология подростка: психосексуальное

развитие. – М., 1999.

13. Коляда М. Шпаргалка для родителей. Что делать, если

подросток говорит: «Нет, не хочу, не буду!»? – Донецк, 1988.

14. Кон И.С. Психология ранней юности. – М.: Просвещение,

1979.

15. Колесов Д.В., Мягков И.Ф. Учителю о психологии и

физиологии подростка. – М.: Владос, 1994.

16. Кон И.С. Психология старшеклассника. – М.: Просвещение,

1981.

17. Крайг Г. Психология развития. – СПб.: Питер, 2002.

18. Крюкова Т.Л., Сапоровская М.В., Куфтяк Е.В. Психология

семьи: жизненные трудности и совладание с ними. – СПб.: Речь, 2005.

РОЗДІЛ 3

346

19. Леви В. Нестандартный ребенок. – М., 1992.

20. Маркова А.К. Формирование мотивации учения. – М.:

Просвещение, 1990.

21. Немов Р.С. Психология: В 3 кн. – 3-е изд. – М.: Владос, 1999.

– Кн.2: Психология образования.

22. Орлов Ю.М. Восхождение к индивидуальности. – М., 1991.

23. Орлов Ю.М. Самопознание и самовоспитание характера.

– М., 1987.

24. Основи практичної психології / В. Панок, Т. Титаренко, Н.

Чепелєва та ін. – К.: Либідь, 2006.

25. Подмазин С.И., Сибиль Е.А. Как помочь подростку с

трудным характером. – К.: НПЦ Перспектива, 1996.

26. Психология возрастных кризисов: хрестоматия / Сост.

К.В. Сельченок. – Мн.: Харвест, 2003.

27. Психология и психоанализ любви / Под ред. Райгородского

Д.Я. – Самара: Издательский Дом Бархат-М, 2007.

28. Психология зрелости / Под ред. Райгородского Д.Я. – Са-

мара: Издательский Дом Бархат-М, 2003.

29. Психология человека от рождения до смерти. Психоло-

гический атлас человека / Под ред. А.А. Реана. – СПб.: Прайм-

ЕВРОЗНАК, 2007.

30. Психология старости / Под ред. Райгородского Д.Я. – Са-

мара: Издательский Дом Бахрат-М, 2004.

31. Психотерапия семейных отношений / Под ред. Райгород-

ского Д.Я. – Самара: Издательский Дом Бархат-М, 2004.

32. Рабочая книга школьного психолога / Под ред. Дуброви-

ной И.В. – М.: Просвещение, 1991.

33. Райс Ф. Психология подросткового и юношеского возрас-

та. – СПб.: Питер, 2000.

34. Родители и дети: хрестоматия / Под ред. Райгородского

Д.Я. – Самара: Издательский Дом Бархат-М, 2003.

35. Рыбалко Е.Ф. Возрастная и дифференциальная психоло-

гия. – СПб.: Питер, 2001.

36. Савчин М.В., Василенко Л.П. Вікова психологія. – К.:

Академвидав, 2006.

37. Сатир В. Вы и ваша семья. Руководство по личностному

росту. – М.: ИОИ, 2007.

38. Сатир В. Как строить себя и свою семью. – М.: ИОИ, 2007.

ПСИХОЛОГІЯ ДОРОСЛІШАННЯ І ДОРОСЛОСТІ

347

39. Стюарт-Гамильтон Я. Психология старения. – СПб.:

Питер, 2005.

40. Сысенко В.А. Супружеские конфликты. – М., 1980.

41. Толочек В.А. Современная психология труда. – СПб.:

Питер, 2008.

42. Трудный подросток: причины и следствия / Под ред.

Татенко В.А.– К.: Радянська школа, 1985.

43. Франкл В. Человек в поисках смысла. – М.: Прогресс, 1990.

44. Фридман Л.М., Кулагина И.Ю. Психологический

справочник учителя. – М.: Просвещение, 1991.

45. Шахманов Н.Ф. Психическое старение: счастливое и

болезненное. – М., 1996.

46. Шеффер Д. Дети и подростки: Психология развития. –

СПб.: Питер, 2003.

47. Шнейдер Л.Б. Семейная психология. – М.: Академический

проект, Екатеринбург: Деловая книга, 2006.

48. Целуйко В.М. Психология современной семьи. – М.: Владос,

2006.

49. Эйдемиллер Е.Г., Юстицкис В. Психология и психотерапия

семьи. – СПб.: Питер, 2000.

50. Эриксон Э. Идентичность: юность и кризис. – М.: Прогресс,

1996.

СЛОВНИК

348

СЛОВНИК

Аа

Абстрактне мислення – один із найскладніших, специфічно

людських видів мислення, що передбачає розуміння та викорис-

тання понять, термінів та інших абстрактних категорій.

Автоевтаназія – дії приреченої людини, спрямовані на при-

скорення власної смерті.

Агресивність – емоційний стан або особистісна риса людини,

що характеризується грубістю, нестриманістю, прагненням не-

вмотивовано заподіяти шкоду іншим людям.

Агресія – дії чи наміри людини заподіяти навмисну шкоду

іншим чи собі, прояви ворожості, нападу тощо.

Адаптація – в широкому розумінні – пристосування до по-

дразників, зовнішніх умов існування. Найчастіше проявляється в

людини як сенсорна – зміна чутливості як реакція пристосування

аналізатора на подразник, і соціальна – процес та результат актив-

ного пристосування людини до нових умов соціального середовища.

Адаптація (як механізм соціалізації) – пристосування дитини

до вимог дорослого, ототожнення з ним та наслідування його

поведінки.

Адекватність – філософське поняття, що вживається в пси-

хології як відповідність суб’єктивних образів психіки людини

об’єктивній дійсності (наприклад, сприймання, уяви, самооцін-

ки). Також вживається у виявленні співвідношення рівня пси-

хічного розвитку певного індивіда віковим нормам.

Акме (в психології) – вершина розвитку особистості, досягнен-

ня найвищої точки її розквіту.

Акселерація – явище прискорених темпів фізичного розви-

тку та фізіологічного дозрівання дітей та підлітків, що вивча-

ється з ХХ століття.

Активність (як фактор психічного розвитку) – умова і ре-

зультат психічного розвитку індивіда, що виявляється в його

діяльності.

Активність особистісна – здатність особистості до виконан-

ня певного виду діяльності та цілеспрямованого перетворення

нею навколишнього середовища і самої себе.

СЛОВНИК

349

Акцентуація рис характеру – надмірне посилення окремих

рис характеру людини, крайній варіант норми, що може викли-

кати особистісні проблеми.

Амнезія дитинства – феномен психіки людини, що виявля-

ється в забуванні подій перших 3-4 років життя.

Анальна стадія (за Фройдом) – друга стадія психосексуально-

го розвитку, впродовж якої чуттєва насолода дитини пов’язана

з процесами дефекації.

Амбівалентність емоційна – суперечливе переживання

людиною двох протилежних емоцій чи почуттів одночасно до

одного об’єкту (любові і ненависті, радості і суму), поведінкова

– прагнення до одночасних дій в двох протилежних взаємови-

ключних напрямках.

Андрогінність – поєднання в психіці людини водночас жіно-

чих та чоловічих властивостей. Андрогінна особистість вбирає

в себе кращі статеворольові ознаки, тому має високі показники

психологічної гнучкості та адаптивності.

Анкетування – метод психологічного чи соціального дослі-

дження, що здійснюється на основі письмового опитування зна-

чної кількості людей за певним підбором запитань – анкетою.

Аутосоціальність – перша стадія соціального розвитку, в якій

дитина задовольняється грою наодинці.

Афект неадекватності – негативний емоційний стан, пе-

реживання суб’єктом уявної несправедливості і неадекватної

образи в ситуації невдачі при запереченні власної провини та

відповідальності.

Бб

Базова довіра (за Е.Еріксоном) – позитивне емоційне став-

лення дитини до оточуючого соціального світу, що формується

при наявності психологічної атмосфери любові, тепла і підтрим-

ки зі сторони дорослих.

Бесіда (як діагностичний психологічний метод) – метод отри-

мання інформації на основі усного спілкування із досліджуваним

за гнучким планом.

Білінгвізм дитячий – одночасне оволодіння дитиною двома

мовами.

Біографічний метод – метод психології, що базується на з’ясуванні

впливу життєвих подій на психологічні якості особистості.

СЛОВНИК

350

Біологічний фактор психічного розвитку – базові індивідні

властивості людини, що виступають основою, вихідним чинни-

ком становлення особистості.

Близькість (за Е.Еріксоном) – тип тісних позитивних емо-

ційних стосунків особистості з іншою людиною, що приносить

взаємне задоволення, сприяє формуванню ідентичності та збе-

реженню індивідуальності.

Бондінг – підтримуючий емоційно-тілесний контакт батьків

з новонародженим, спрямований на подолання почуття само-

тності і незахищеності малюка внаслідок різкої зміни середови-

ща його існування.

Вв

Важковиховуваність – явище несприймання чи опору ди-

тини виховному впливу дорослих, що має стійкий характер і по-

требує спеціальних корекційних психолого-педагогічних заходів.

Вербальний – словесний, мовний.

Вередливість дитяча – один із проявів неслухняності, що

виявляється у швидкій та недоречній зміні бажань дитини.

Вибір професії – свідоме формування людиною власних про-

фесійних інтересів для оптимальної самореалізації в трудовій

діяльності.

Вік – 1) тривалість життя живої істоти;

2) конкретний період цього життя.

Вік психологічний – конкретний, обмежений в часі етап пси-

хічного розвитку індивіда, що характеризується сукупністю за-

кономірних типових психологічних змін та якостей.

Віковий годинник – внутрішній часовий графік життя осо-

бистості, за яким вона визначає відповідність своїх життєвих

подій ключовим соціальним подіям періоду дорослості.

Вікова психологія – галузь психологічної науки, що вивчає

закономірності розвитку та функціонування психіки людини

на всіх етапах її онтогенезу. Внутрішні етичні інстанції (як но-

воутворення дошкільного віку) – засвоєні дошкільником мо-

ральні норми, які регулюють його поведінку у відповідності до

соціальних вимог і діють у дитини й при відсутності контролю

дорослих.