Щетинін А.І. Гроші та кредит

Подождите немного. Документ загружается.

231

1997 р. наша країна приєдналась до VІІІ статті Статуту Міжнародного

валютного фонду, що означає визнання нашої валюти як конвертова-

ної за поточними операціями. Значно розширено права фізичних осіб-

іноземців за операціями з валютою. Вони можуть, як і резиденти Укра-

їни, купувати валюту на міжбанківському валютному ринку з правом

переказу її іншим

суб’єктам за межами нашої держави.

Четвертий етап валютного регулювання починається з 2000 р.

Його головні особливості в тому, що воно здійснюється на фоні ди-

намічного економічного зростання і такої важливої події як вступ

(лютий 2008 р.) України до СОТ.

В цілому, можна констатувати, що поступово, з подоланням

кризових явищ у нашій

економіці і поступовим піднесенням в

економіці валютна політика нашої держави стає більш виваже-

ною, ринковою і, головне, ефективною. Це знаходить свій вияв у

забезпеченні стабільності гривні, яка впродовж 2000—2007 рр. у

цілому зміцнювала свої позиції і характеризувалася стабільним

курсом.

. НОВІ КАТЕГОРІЇ ТА ПОНЯТТЯ

Валюта

Золотий паритет

Золоті крапки

Девальвація

Ревальвація

Фіксований курс валюти

Плаваючий курс валюти

Валютна інтервенція

Конвертованість валюти

Повна конвертованість валюти

Часткова конвертованість валюти

Зовнішня конвертованість валюти

Внутрішня конвертованість валю-

ти

Неконвертована валюта

Форвардна операція

Ставка ЛІБОР

Валютний ризик

Валютний СВОП

Валютний блок

Валютна зона

Бреттон-Вудська валютна система

Авуари

Спеціальні права (

засоби) запози-

чення (СDR)

Ямайська валютна угода

Європейська валютна система

Європейська валютна одиниця (екю)

ЄВРО

Валютне регулювання

232

Операція «СПОТ»

. ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Дайте визначення валюті.

2. Що таке валютний курс?

3. Чим у своїй основі визначається валютний курс?

4. Що таке золотий паритет?

5. Що таке золоті крапки?

6. Поясніть, яким був механізм саморегулювання валютного курсу в

умовах дії золотого стандарту.

7. Розкрийте найбільш поширені способи визначення валютного курсу.

8. Перелічіть основні чинники, зміна яких може

вплинути на курс

валюти.

9. Розкрийте механізм зміни валютного курсу від стану платіжного

балансу (активне або пасивне сальдо платіжного балансу).

10. Охарактеризуйте вплив інфляції на валютний курс.

11. Як може вплинути ревальвація валюти на її курс по відношенню

до інших валют?

12. Як впливає зростання рівня дохідності цінних паперів і відсотка

за

депозитами на валютний курс?

13. Дайте визначення фіксованому курсу валют і назвіть його різновиди.

14. Розкрийте переваги й недоліки фіксованого курсу.

15. Дайте визначення плаваючому курсу і назвіть його різновиди.

16. Розкрийте переваги й недоліки плаваючого курсу.

17. Охарактеризуйте механізм, цілі і наслідки валютних інтервенцій

центрального банку.

18. Розкрийте роль, яку відіграють операції центрального

банку на

відкритому ринку для зміни валютного курсу.

19. Охарактеризуйте вплив на валютний курс змін в обліковій полі-

тиці і зміни в нормі обов’язкових резервів.

20. Дайте визначення конвертованості валюти.

21. Що означає поняття «повна конвертованість валюти»?

22. Що означає конвертованість валюти за поточними операціями?

23. Розкрийте суть конвертованості за капітальними операціями

24. Що означає поняття «частково конвертована валюта»?

25. Назвіть країни, валюта яких є повністю конвертованою.

26. Дайте визначення внутрішній і зовнішній конвертованості валюти.

27. Дайте визначення неконвертованій валюті і поясніть, за яких умов

валюта отримує такий статус?

28. Чи стала гривня конвертованою і якщо так, то коли і який ступінь

конвертованості нашої валюти

29. Що таке валютний ринок?

233

30. Охарактеризуйте валютний ринок як складову структури грошо-

вого ринку.

31. Охарактеризуйте об’єкт і суб’єкти валютного ринку.

32. Що таке спот-операція?

33. Визначте суть форвардної операції.

34. Як визначається відсоткова ставка за форвардними опера-

ціями?

35. Що таке ставка ЛІБОР і яке значення вона має для організації

валютних операцій?

36. Що

таке відкрита і що таке закрита валютна позиція?

37. Поясніть, що означають поняття «довга відкрита позиція», «ко-

ротка позиція».

38. Що таке валютний ризик і як можна його зменшити за рахунок

валютних операцій?

39. У чому суть операції, яка носить назву валютний СВОП?

40. Дайте визначення міжнародній валютній системі.

41. Назвіть основні елементи,

які притаманні сучасній міжнародній

валютній системі.

42. Що являли собою валютні блоки?

43. Охарактеризуйте валютну зону і перелічіть найбільш потужні

валютні зони.

44. Охарактеризуйте ті основні протиріччя, які виникали між краї-

нами-учасниками валютної зони.

45. Коли відбулась Бреттон-Вудська конференція, і які теоретичні

суперечки передували цій конференції.

46. Назвіть і охарактеризуйте основні

положення валютної угоди,

підписаної в 1944 р. в Бреттон-Вудсі.

47. Які переваги давала Бреттон-Вудська валютна система Сполуче-

ним Штатам Америки?

48. На чому базувались певні переваги США перед іншими країна-

ми-учасниками Бреттон-Вудської конференції?

49. Яким був механізм підтримки фіксованого курсу, встановленого

Бреттон-Вудською угодою?

50. Які переваги країнам-учасникам (окрім

США) давала Бреттон-

Вудська угода?

51. Поясніть, що таке «золотий пул», з якою метою і коли він був

створений і коли припинив своє існування?

52. Поясніть, що таке СDR і з чим була пов’язана їх емісія?

53. Коли і чому долар США був уперше за післявоєнні роки деваль-

вований?

54. Коли

було офіційно введено плаваючі курси?

55. Коли було підписано Ямайську валютну угоду і які її основні

положення?

56. Коли і в яких розмірах було здійснено другу емісію СDR?

57. Яка проблема є однією з найскладніших для країн в умовах дії

Ямайської валютної угоди?

234

58. Коли була підписана і коли почала діяти угода про створення

Європейської валютної системи?

59. Що було причиною створення Європейської валютної системи і

які цілі ставили її фундатори?

60. Назвіть і охарактеризуйте основні елементи Європейської валю-

тної системи.

61. Як визначався курс Європейської валютної одиниці (ЕКЮ)?

62. Розкрийте механізм підтримки фіксованого курсу валют

країн

ЄС по відношенню до ЕКЮ.

63. Яку роль відігравало золото в Європейській валютній системі?

64. У чому полягав проект подальшого розвитку Європейської ва-

лютної системи, започаткований комісією Делора?

65. Коли була підписана Маастріхтська угода?

66. Які умови повинні були виконати держави, що хотіли ввести євро?

67. Коли і як було введено євро?

68. Яка глибинна причина введення євро?

69. Чим можна підтвердити певну співставність американського до-

лара і євро?

70. Які проблеми можуть виникнути в процесі застосування євро?

71. Розкрийте теоретичні засади сучасного валютного регулювання.

72. Охарактеризуйте валютне регулювання, яке склалось в Україні.

73. Визначте суб’єкти і об’єкти валютного регулювання.

74. Які органи державного

управління здійснюють валютний конт-

роль?

75. Охарактеризуйте основні елементи системи валютного регулю-

вання.

76. Охарактеризуйте найбільш важливі складові валютної політики

Національного банку України.

77. Розкрийте основні етапи проведення в Україні валютної політи-

ки з моменту отримання незалежності.

235

КІЛЬКІСНА ТЕОРІЯ ГРОШЕЙ

І СУЧАСНИЙ МОНЕТАРИЗМ

РОЗДІЛ

Теорії походження грошей, як зазначалося в пер-

шому розділі, повною мірою розкривають внутрішню

природу грошей і їх місце в системі суспільного виро-

бництва. Але розвиток товарно-грошових відносин

сприяв появі нових зв’язків між сферою обігу грошей і

сферою виробництва. Це посилювало і поглиблювало

інтерес учених до природи грошей. Уже

в XVI—XVII

ст. з’являється металістична теорія грошей. Вона від-

дзеркалює новий і в той же час глобальний процес пе-

рвинного нагромадження капіталу. Цей процес суттєво

посилює значення грошей як утілення вартості та уо-

соблення багатства як такого.

У подальшому первинне нагромадження, виконав-

ши свою історичну місію, відходить на другий план,

поступаючись

процесові розвитку товарного виробни-

цтва. Саме цей процес, а не накопичення капіталу стає

визначальним моментом у функціонуванні суспільного

виробництва. Це розставляє нові акценти в підходах до

грошового феномену. Водночас із розвитком капіталі-

стичного виробництва виникає певна суперечність між

динамікою зростання суспільного виробництва і наяв-

ною грошовою масою, представленою золотом і

сріб-

лом. Ця причина, а також низька еластичність метале-

вих і поява паперових грошей сприяли виникненню

номіналістичної теорії грошей.

В умовах розвинутого товарного виробництва і

трансформації товарної природи грошей у кредитну

особливо важливим питанням стає взаємозв’язок гро-

шової маси і цін. Це привертає увагу багатьох економіс-

тів, і як наслідок

їхніх зусиль, виникає кількісна теорія

грошей, що в процесі свого розвитку проходить кілька

236

етапів і в сучасних умовах являє собою найбільш фундаменталь-

ну теоретичну підвалину, виходячи з якої вчені-економісти до-

сліджують взаємозв’язок між рухом грошей і процесами, прита-

манними сучасній ринковій економіці.

7.1 МЕТАЛІСТИЧНА І НОМІНАЛІСТИЧНА ТЕОРІЇ ГРОШЕЙ

Визначенням раціоналістичного й еволюційного напрямків у

розвитку економічної думки стосовно походження грошей не можна

обмежити теоретичні підходи до з’ясування ролі грошового феноме-

ну в суспільному виробництві. Перш за все необхідно зупинитись на

металістичній та номіналістичній теоріях грошей. З’ясування суті

цих теорій, їхнього зв’язку з тим чи іншим

станом розвитку суспіль-

ного виробництва відкриває шлях до чіткого розуміння сучасних те-

орій грошей, і зокрема кількісної теорії.

Металістична теорія грошей з’являється на межі XVI—XVII

ст. Суть цієї теорії полягає в тому, що гроші — це благородні ме-

тали: золото і срібло. Ці метали вже самі по собі є гроші. Золото,

яке у вигляді самородка лежить у землі — це вже гроші по своїй суті.

Металістична теорія грошей виникла як складова частина ме-

ркантилізму, першої системної політекономічної теорії, суть якої

зводилась до такого: багатство нації полягає в золоті та сріблі, а

для його збільшення необхідно розвивати зовнішню торгівлю,

при цьому більше експортувати, ніж

імпортувати, що збільшить

потік золота і срібла в країну.

Меркантилізм як теорія відображав певний етап у розвитку

суспільного виробництва, а саме процес первинного нагрома-

дження капіталу. Цей процес суттєво вплинув і на розвиток тео-

рії грошей. Гроші були метою нагромадження, і тому не дивно,

що меркантилісти надавали благородним металам властивість

бути грішми вже за самою їх природою.

Найбільш відомим представником цієї школи був англійський

меркантиліст Томас Мен (1571—1641 рр.). Як і інші представни-

ки цього напрямку в розвитку політичної економії, він акценту-

вав увагу переважно на таких функціях грошей, як міра вартості,

засіб нагромадження і світові гроші.

Металістична теорія грошей не є

науковою, бо вона ототожнює

гроші, їхні властивості з природними властивостями золота і срібла

як шляхетних металів. Повністю ігнорується той факт, що гроші —

237

це наслідок розвитку товарного виробництва і, за своєю глибинною

сутністю цей загальний еквівалент відображає виробничі відносини,

які виникають між людьми в умовах наявності товарного виробницт-

ва. Проте ця теорія, як і меркантилізм у цілому, відіграла позитивну

роль, сприяючи процесові первинного нагромадження капіталу.

У більш пізній період, у XVIII—на початку ХІХ ст

. мерканти-

лізм вичерпав себе, а з ним і металістична теорія. Розвиток капі-

талізму в той час уже вийшов за межі первинного нагромаджен-

ня, і тому процес накопичення грошей у вигляді золота і срібла

почав стримувати розвиток капіталістичного виробництва. Не

випадково вже класики політичної економії А. Сміт та Д. Рікардо

виступили

з критикою меркантилізму, а заодно і постулатів ме-

талістичної теорії грошей. Так, Д. Рікардо підкреслював, що над-

лишок грошей має такі самі негативні наслідки для суспільного

виробництва, як і їх нестача.

Розвиваючи теорію грошей, Д. Рікардо підкреслював, що гро-

шова система повинна бути не тільки стійкою, але й економною.

Він виступав

за систему золотого стандарту, але розуміючи, що

це досить дорого обходиться суспільству, вважав за необхідне

використовувати розмінні на золото паперові гроші. Щоб трохи

уповільнити цей розмін, Д. Рікардо пропонував обмінювати па-

перові гроші не на золоті монети, а на золоті зливки.

Металістична теорія в цілому відійшла в минуле. Але в

другій

половині ХІХ ст. вона знову поширилася. До цього доклали зу-

силь німецькі економісти К. Кніс (1821—1898 рр.), В. Лексіс

(1837—1914 рр.) та ін. Вони вважали, що золото і срібло- за сво-

єю природою гроші. При цьому вони, виходячи із загальної тези,

що гроші- це технічний засіб обігу, припускали можливість па-

перових

грошей, але вважали, що вони повинні обов’язково бути

розмінними на грошовий метал.

Отже, металістична теорія стала досить поширеною і перетво-

рилась на базу для здійснення практичних заходів у сфері грошо-

вого обігу. Практика, яка була реалізована в системах золотомо-

нетного і золотозливкового стандартів знаходить своє відлуння й

сьогодні в поглядах

деяких учених-економістів. Справа в тому,

що у другій половині ХІХ—на початку ХХ ст. в більшості розви-

нених країн сформувався так званий золотий стандарт. Ця гро-

шова система виявилась найбільш стійкою і надійною з усіх сис-

тем, які знало людство. І хоча вона теж зникла, бо суперечила

новим умовам

суспільного виробництва, але її відгук знаходимо

в теоріях сучасних представників металістичної теорії, які, що-

правда, вважають золоті гроші хоч і не єдиним, але кращим ви-

238

дом грошей. Певний сенс у цьому є, бо коли в обігу функціону-

ють гроші-товар у вигляді золота і срібла, то базою тих виробни-

чих відносин, які складаються між людьми в процесі виробницт-

ва й реалізуються через гроші, виступає вартість звичайного

товару і вартість самих грошей. Це дуже надійна і реальна

база,

яка за певних умов організації суспільного виробництва забезпе-

чує сталість відносин, які відображають гроші.

Інша справа — сучасні, неметалеві гроші. Вони так само відо-

бражають відносини між людьми в процесі функціонування сус-

пільного виробництва, але їх базою вже виступає, з одного боку,

реальний товар з його не менш реальною вартістю,

а з іншого —

гроші, які не мають власної вартості. Вони тільки відбивають пе-

вну вартість, яка в умовах перетворення паперових грошей у кре-

дитні вже не підкріплюється можливістю перетворення (вільного

обміну) паперових грошей на золото, а гарантується всією суку-

пністю кредитних відносин суспільства. Така гарантія є, але вона

вже не така

стабільна, як в умовах, коли гроші виступали у ви-

гляді золота або у вигляді паперових, але розмінних на золото

грошей. Тому погляди сучасних прихильників металістичної те-

орії грошей на золото як на один із можливих (не вичерпних, а

лише часткових) варіантів посилення стійкості грошей, досяг-

нення більш високого рівня надійності

у виконанні ними своєї

ролі в суспільному виробництві — цілком виправдані.

Далі проблема сутності грошей знайшла відображення в но-

міналістичній теорії, яка передбачає, що гроші не мають това-

рної природи, а являють собою умовний знак, вартість якого ви-

значається найменуванням і встановлюється державою.

Ця теорія зародилася ще в рабовласницькому суспільстві, коли

’явились монети, а відтак, і певна розбіжність між номінальною та

дійсною вартістю грошей, яка поглибилася з появою паперових гро-

шей та розповсюдженням безготівкових розрахунків. Проте система-

тичного розвитку номіналістична теорія набула у ХVIII ст., і це

пов’язано з тим, що розвиток капіталістичних виробничих відносин

вимагав створення достатньо ефективної та

еластичної грошової сис-

теми, яку вже не могли забезпечити тільки повноцінні гроші.

Засновником номіналістичної теорії вважають англійського фі-

лософа-ідеаліста XVIII ст. Берклі (1685—1759 рр.). За його уявлен-

нями гроші позбавлені будь-якої матеріальної субстанції. Приблиз-

но на таких самих позиціях стояв відомий англійський економіст

Джеймс Стюарт (1712—1780 рр.). Для нього гроші — це ідеальний

масштаб, рахунковий засіб, за допомогою якого можна визначити,

у скільки разів вартість одного товару більша від вартості іншого. У

239

розвиток цього напрямку економічної думки певний внесок зробив

і німецький економіст Г. Кнапп (1842—1926 рр.). Виходячи з раці-

оналістичної позиції стосовно походження грошей, він убачав їх

сутність у правових нормах, які регулюють використання грошей.

Гроші, за Г. Кнаппом, — це продукт права, а відтак, і держави, яка

спроможна встановлювати вартість грошей і закони

грошового обі-

гу. Щоправда, в сучасних умовах ідеї Г. Кнаппа стосовно того, що

держава встановлює вартість грошей, зазнали повного занепаду, і

відповідь на питання про вартість грошей економісти шукають у

зв’язку між масою грошей і товарною масою.

Номіналістична теорія отримала надзвичайного поширення.

Практично всі визначні вчені-економісти сучасності стояли

або

стоять на позиціях номіналізму. Дж. Кейнс, виступаючи проти

металевої теорії грошей, уважав золотий стандарт варварським. І

це зрозуміло, бо його теоретична концепція забезпечення зайня-

тості і збалансованого розвитку суспільного виробництва базува-

лась на втручанні держави в економіку, що вимагало повної сво-

боди дій держави у сфері грошового обігу. Металева теорія

, яка

на той час втілювалась у золотому стандарті, таких можливостей

не давала. Тому Дж. Кейнс вважав гроші творенням правопоряд-

ку. Засновник сучасного монетаризму М. Фрідмен ототожнює їх

з експериментальною теоретичною конструкцією, яка викорис-

товується для погашення заборгованості. П. Самуельсон вважає

гроші суспільною умовністю. Приблизно таких самих поглядів

дотримуються й інші

сучасні економісти. Усе більше і наших

учених-економістів стають на позиції номіналістів. Для цього є

певна об’єктивна основа. Вона полягає в тому, що в процесі роз-

витку грошей їх товарна природа трансформується в нетоварну, а

наслідком цього і є їх перетворення на умовний знак, на кредитні

гроші, які не мають

(принаймні щодо тієї вартості, яку вони

представляють в обміні) власної вартості.

7.2 КЛАСИЧНА КІЛЬКІСНА ТЕОРІЯ ГРОШЕЙ

Розуміння природи грошей і їх генезису, безсумнівно, важ-

ливе для формування наукового уявлення про цей феномен. Але

з розвитком товарного виробництва актуальною стає проблема

взаємозв’язку кількості грошей із цінами товарів. Вона знайшла

своє відображення перш за все в кількісній теорії.

240

Перші ідеї щодо залежності цін від кількості грошей з’яв-

ляються в XVI ст. Вважається, що першим сказав про це францу-

зький філософ Ж. Боден (1530—1596 рр.), який у праці «Відпо-

відь на парадокси де Мальструа» констатував, що збільшення цін

є наслідком збільшення кількості золота і срібла. Але засновни-

ками кількісної теорії грошей

стали француз Ш. Монтеск’є

(1689—1755 рр.), англійці Дж. Локк (1671—1729 рр.) і Д. Юм

(1711—1776 рр.). Особливо вагомий внесок у розробку кількісної

теорії на початковому етапі її розвитку зробив Д. Юм. У своїй

науковій праці «Про гроші» він стверджував, що збільшення кі-

лькості грошей за незмінності загальної товарної маси призво-

дить

до зростання цін. За його уявленням, товари входять в обіг

без ціни, а золото і срібло без вартості. Гроші тільки в процесі

обміну набувають фіктивної вартості і вона визначається як спів-

відношення між тією товарною масою, що знаходиться в обігу, і

кількістю грошей, яка обслуговує їх рух.

Появі кількісної теорії грошей

сприяли два суттєвих явища,

що відбулися в XVI ст. По-перше, це великий потік золота і сріб-

ла в Європу, що стало наслідком відкриття Америки і масового

пограбування європейськими колонізаторами місцевого населен-

ня. Саме в цей період у Європі відбувається суттєве зростання

цін на товари. Протягом століття ціни в середньому зросли

в 3—

5 разів. Поєднання цих двох явищ у свідомості науковців під-

штовхнуло їх до висновку, що саме значне збільшення кількості

грошей призвело до зростання цін. І хоча з позиції трудової тео-

рії вартості це неправильно, бо зростання цін було викликано

зменшенням вартості золота і срібла, зовні такий зв’язок між кі-

лькістю грошей і цінами, безперечно, існував.

По-друге, саме в цей період посилюється процес становлення

номіналістичної теорії, згідно з якою гроші — це тільки умовний

знак, що не має своєї внутрішньої вартості.

Поява тієї чи іншої економічної теорії, як правило, пов’язана з

реальною зміною обставин у суспільному виробництві та з вини

кненням нових суперечностей, для вирішення яких і застосову-

ються нові теорії. Саме в XVII — на початку XVIII ст. мерканти-

лізм (а відтак, і металістична теорія) як економічне вчення, що

відображало період первісного нагромадження і слугувало інте-

ресам торгової буржуазії, себе вичерпав і став певною перепоною

на шляху подальшого розвитку промисловості. Суть гальмівного

характеру металістичної теорії як складової меркантилізму поля-

гала в тому, що нагромадження золота у вигляді скарбу не давало

змоги швидко розвивати промисловість, яка стала основним дже-