Іщенко Т.Д., Бендера І.М. Дипломне проектування у ВНЗ Мінагрополітики України

Подождите немного. Документ загружается.

19. Живоплоти у місті ….: видовий склад, особливості створення та

догляду.

20. Біолого-екологічні особливості видів роду Клематис та можливо-

сті їх використання в озелененні.

3. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ЗА

НАПРЯМАМИ

Особливості проведення наукових досліджень у випускних роботах

визначаються загальними та специфічними вимогами, які висуваються до

наукових робіт.

Цей розділ в агробіологічних галузях складає основу дипломної ро-

боти, тому є найбільш важливим і об’ємним (понад 50% загального обся-

гу). Він включає ряд самостійних підрозділів, присвячених матеріалу і ме-

тодикам наукових досліджень.

дипломних роботах із інженерних галузей цей розділ може мати

першорядне значення для прийняття основних рішень, а саме: вивчення

об’єкта проектування, патентний огляд, дослідження впливу експлуатацій-

них, технологічних, конструктивних показників сільськогосподарської

техніки на якість роботи, урожайність та стан навколишнього середовища.

Незалежно від змісту наукових досліджень розкриття їх суті має від-

буватися за класичною схемою.

Місце збору матеріалів для виконання випускної роботи відіграє істо-

тну роль в отриманні результатів. У цьому розділі слід вказати регіон, гос-

подарство, де здійснювався збір матеріалів для написання роботи або про-

водилися експерименти.

Оскільки методика є сукупністю правил і способів досягнення постав-

лених мети і задач, то

у її змісті викладають перелік тих показників, за до-

помогою яких вирішувалося основне питання роботи, до того ж вказують

методи їх одержання (із планів, звітів чи інших документів, шляхом прове-

дення дослідів, спостережень), принцип групування і обробки (за віком,

призначенням, статтю, порідною приналежністю, продуктивністю, морфо-

метричним показникам і т. ін.).

Структуру розділу доцільно побудувати відповідно до структури всієї

роботи, вказуючи методику застосування (рис.6.).

Рис.6. Структура розділу наукових досліджень

Якщо робота розрахункового характеру, то наводять нормативні пока-

зники та визначають шлях розрахунків (конкретні формули розрахунків за

окремими технологічними операціями доцільніше дати у відповідних роз-

ділах роботи).

Якщо робота має експериментальний характер, то слід обов’язково

наводити

схему досліду, в якій зазначають кількість груп, чисельність, пе-

ріоди досліду, їх тривалість, а також описати умови, за яких проводився

експеримент та показники, які визначалися у досліді, та методи отримання

їх з посиланням на авторів.

Тему досліджень визначає керівник дипломного проекту кожному

студентові індивідуально і оформлюють спеціальною відомістю. Тема нау-

кового дослідження має бути конкретною і посильною для студента,

пов’язаною з тематикою дипломного проекту.

Вихідними матеріалами для дослідження є матеріали, зібрані студен-

том для дипломного проектування. До них відносять різноманітні вишуку-

вання території об’єкта (ґрунтові, меліоративні, матеріали агроекономічної

і землевпорядної підготовки, матеріали комплексного землевпорядного або

спеціального обстеження з кресленнями

, матеріалами схем і проектів зем-

леустрою тощо). Використовують наукову літературу, підібрану за темою

Мета дослідження

Задачі досліджень

Огляд літератури

Програма і методика досліджень

Теоретичні передумови досліджень

Результати досліджень

Обґрунтування прийнятих рішень

Висновки і пропозиції

дослідження, нормативні дані довідників і методичних вказівок. Вивчають

передовий досвід проектування в інститутах землеустрою, регіональних

центрах ДЗК.

Програму проведення досліджень складають перед початком диплом-

ного проектування, де передбачають мету дослідження і основні питання,

які слід вирішити, методи досліджень, вихідні матеріали і строки завер-

шення досліджень. Строки завершення визначає керівник проекту з

таким

розрахунком, щоб за результатами досліджень студент підготував і висту-

пив з доповіддю перед студентами наукового гуртка або наукової конфе-

ренції ВНЗ. Кращі розробки і доповіді рекомендують на конкурси подіб-

них робіт різних рівнів.

У процесі досліджень студент вивчає і обробляє зібрані матеріали, лі-

тературні джерела, виявляє особливості рішення проблеми

щодо конкрет-

них умов об’єкта, обґрунтовує проектні рішення за допомогою

комп’ютерних технологій і визначає екологічну, економічну ефективність

цих рішень.

Під час виконання наукової роботи студент має можливість ознайо-

митися з різними методами досліджень: статистичним, балансовим, розра-

хунково-конструктивним, монографічним, експериментальним, моделю-

вання та ін.

Науково-дослідна робота студента завершується

складанням пись-

мового звіту, який затверджує керівник дипломного проекту. Звіт має мати

не менше 15 сторінок комп’ютерного тексту з табличним матеріалом, гра-

фіками, кресленнями, включаючи вступ (5% загального обсягу), де пода-

ється чітке формулювання мети теми, обґрунтування її актуальності щодо

конкретного об’єкта роботи. Аналітичний огляд літератури повинен скла-

дати до 20%

загального обсягу. В проектній частині, яка складає майже

70% загального обсягу звіту, подають і обґрунтовують пропозиції із теми

та їх еколого-економічну ефективність. У висновках (5% загального обся-

гу) подають коротке формулювання запропонованих заходів та їх ефектив-

ності. Оформлення звіту складається із оформленого тексту, титульного

листа, змісту, списку використаної літератури і додатків.

3.1. Напрям “Механізація та електрифікація сільського господарства”

Розділ за результатами науково-дослідної роботи студентів (НДРС)

розташовано у пояснювальній записці перед технологічним або конструк-

торським розділом залежно від того, до якої галузі відносять наукові до-

слідження: до технологічних процесів чи конструкторської розробки.

Структура розділу має відображати основні етапи наукових дослі-

джень, зміст яких викладено нижче.

Мета і задачі досліджень

У цьому підрозділі наводять обґрунтовування доцільності даного на-

укового дослідження на основі аналізу проблем конкретного сільськогос-

подарського підприємства, літературних джерел. Формулюють мету і зада-

чі досліджень.

Теоретичні передумови

В цьому підрозділі студент, використовуючи відомі положення тео-

рії, вирішує поставлені перед ним задачі. В другому варіанті тут можливе

викладення результатів патентного пошуку, аналізу відомих технічних рі-

шень, виявлення тенденцій розвитку або проведення функціонально-

кошторисного аналізу, математичного моделювання з використанням

комп’ютерної техніки.

Методика експериментального дослідження

В цьому підрозділі обґрунтовують вибір і подають опис (із схемами,

фотографіями) об'єкта дослідження, вимірюваних параметрів і вимірюва-

льних приладів. Обґрунтовують число і повторюваність дослідів, матема-

тичний апарат для аналізу експериментальних даних, описують техніку

проведення досліджень (спостережень). До того ж метою експерименталь-

них досліджень має бути перевірка правильності висновків, отриманих під

час опрацювання теоретичних даних, або знаходження закономірності змі-

ни зареєстрованих параметрів.

Обробку і аналіз експериментальних даних рекомендують виконува-

ти з використанням комп’ютерної техніки.

Результати досліджень

У цьому підрозділі наводять результати спостережень у вигляді таб-

лиць, графіків, а також результати їх первинної обробки, зв'язані в основ-

ному з дослідженням отриманого матеріалу на наявність грубих помилок і

з обчислюванням статистичних оцінок для параметрів аналізу. Результата-

ми аналізу експериментальних даних, як правило, являються графічні і

аналітичні залежності.

У кінці підрозділу формулюють висновки.

Тема наукових досліджень

може бути присвячена рішенню однієї із

таких задач:

- прискорення розвитку даної галузі науки або техніки;

- варіантного проектування (порівняння різних варіантів з метою

знаходження найбільш прогресивного технічного рішення);

- функціонально-коштовного аналізу (порівняння різних варіантів

пристрою, технології з метою знаходження найбільш економічно доціль-

ного технічного рішення);

- оцінювання патентоспроможності (або конкурентоспроможності)

запропонованого в конструкторській частині проекту технічного рішення;

- теоретичного дослідження в різних галузях, пов'язаного з самостій-

ним математичним аналізом ефективності функціонування об'єкта;

- експериментального дослідження, яке включає створення експери-

ментальної установки.

Тематику розділу визначають напрямом наукових досліджень, які

виконують з викладачами профільних кафедр, потребою виробництва, во-

на може бути (орієнтовно

) такою:

1. Аналіз виробничої діяльності господарства (цеху) за 5 років.

2. Аналіз технічного стану зношених деталей і обґрунтування вибору

способу їх відновлення.

3. Дослідження одного із способів (гальванічне покриття, наплавлен-

ня та ін.) відновлення деталей.

4. Аналіз якості ремонту машин (або відновлення деталей) з розроб-

кою заходів щодо його підвищення.

5. Дослідження способів обробки відновлених деталей.

6. Оцінювання точності реалізації заданої глибини обробки (посіву,

посадки) під час використання різних засобів регулювання (висотний

, си-

ловий, комбінований, позиційний) гідроначіпної системи МТА на базі тра-

ктора і розробка рекомендацій щодо їх застосування у разі виконання

польових робіт.

7. Обґрунтування алгоритму автоматичного регулювання моторнот-

рансмісійної установки одного із типів трактора, гідроначіпної системи або

контролю технічного стану, автоводіння та ін.

8. Дослідження впливу якості ТО тракторів (автомобілів) у

господар-

стві на показники машиновикористання.

9. Дослідження впливу ущільнення ґрунту тракторами різних типів

на урожайність сільськогосподарських культур.

10. Дослідження методів стабілізації прямолінійного руху МТА під

час міжрядної обробки просапних культур.

11. Оцінювання здатності плуга (культиватора, сівалки, саджалки

або двох сільськогосподарських машин) реалізувати задану глибину обро-

бки (посадки) за “плаваючої позиції” гідророзподільника трактора

і роз-

глядання доцільності автоматичного регулювання гідроначіпної системи

трактора в різних умовах експлуатації.

12. Дослідження гідроначіпної системи трактора як об'єкта автома-

тичного регулювання.

13. Знаходження залежності для довантаження ведучих коліс тракто-

ра в функції сили тяги на крюку, яка забезпечує мінімальне буксування і

достатнє навантаження на вісь направних коліс.

14. Дослідження

кабіни трактора як об'єкта регулювання мікрокліма-

ту: знаходження залежностей для температури, вологості, загазованості і

рухомості повітря в кабіні за різних умов експлуатації.

15. Статистичний аналіз відмов трактора за визначений період і об-

ґрунтування параметрів для контролю технічного стану.

16. Дослідження характеру зміни одного із ресурсних параметрів

трактора і автомобіля, визначення залишкового

ресурсу.

17. Дослідження роботи доїльного апарата з механічним масажистом

і без нього.

18. Дослідження роботи низьковакуумної доїльної системи.

19. Розрахунок коефіцієнта готовності машин і обладнання в тварин-

ництві за результатами аналізу відмов і їх усунення.

20. Розрахунок коефіцієнта технічного використання машин і обладнання в

тваринництві за результатами експериментальних спостережень за їх роботою.

21. Дослідження методів ефективного використання нетрадиційних

джерел енергії у технологічних процесах сільськогосподарського виробництва.

22. Розрахунок і оптимізація параметрів вітродвигунів (геліоустано-

вок) у конкретних технологічних процесах.

23. Дослідження процесу роботи сільськогосподарських машин у га-

лузі рослинництва (плуг, сівалка, культиватор, копалка, комбайн тощо, або

окремих їх вузлів).

24. Дослідження процесу роботи машин із механізації роботи

в тва-

ринництві, або окремих їх вузлів.

25. Дослідження процесу роботи машини переробної галузі, або

окремих їх вузлів.

3.2. Напрям “Агрономія”

Методику проведення наукових досліджень із підготовки випускних

робіт визначають загальними та специфічними вимогами, що ставлять до

наукових робіт із агрономії.

До основних методів агрономічного дослідження належать: лабора-

торний, вегетаційний, лізиметричний, вегетаційно-польовий. Серед вказа-

них методів головним є дослід у полі.

Прийомами наукового дослідження є висунення гіпотез, спостере-

ження і експеримент

Польовий дослід – це дослідження, яке проводиться в польових умо-

вах на спеціально виділеній ділянці. Метою досліду є встановлення різниці

між варіантами.

Методичні вимоги до польового досліду: типовість, принцип єдиної

логічної відміни, проведення досліду на спеціально виділеній і вирівняній

за родючістю ділянці, облік врожаю, вірогідність досліду за сутністю.

Види польових дослідів:

агротехнічні (однофакторні, багатофактор-

ні, одиничні і масові, короткострокові і тривалі, стаціонарні і нестаціонар-

ні) та досліди з сортовипробування.

Вимоги до земельної ділянки, яку планують під дослід: типовість

(репрезентативність), однорідність ґрунтового покриву, рельєф.

Під методикою польового досліду розуміють сукупність складових

елементів: число варіантів; площа ділянок, їх форма та напрям; повтор-

ність;

система розміщення ділянок, повторностей і варіантів на території;

метод обліку врожаю і організація досліду в часі.

Дослідний варіант – це рослина, за якою вивчають сорт, умови ви-

рощування, агротехнічний прийом або їх поєднання. Один або декілька

варіантів, з якими порівнюють дослідні варіанти, називають контролем або

стандартом. Сукупність дослідних і контрольних варіантів складає

схему

досліду, об'єднану однією ідеєю.

Повторення – це частина площі досліду з повним набором всіх варі-

антів згідно зі схемою досліду.

Умови та методика проведення дослідів (7−10 % від загального обсягу).

У цьому розділі зазначають місце проведення досліджень, територіа-

льне розташування. Подають загальну характеристику грунтово-

кліматичних умов зони, в якій проводять польові досліди, із зазначенням їх

відповідності біологічним особливостям досліджуваної польової плодо-

овочевої культури.

В описі ґрунтових умов подають характеристику ґрунту: повна назва,

тип, відміна, сума увібраних основ, рН і гідролітична кислотність

, вміст

гумусу макро- і мікроелементів.

Описують основні елементи погоди за роки досліджень у порівнянні

з багаторічними даними.

Метеорологічні дані подають у вигляді таблиці або графіка за веге-

таційний період або календарний рік.

Завдання цієї частини тексту − виявити типовість між погодними

умовами років досліджень і елементами погоди чи метеорологічними яви-

щами.

Подають методику проведення досліджень із обов'язковим зазначен-

ням всіх її основних елементів: схема досліду, розміри облікових і захис-

них частин дослідних ділянок, форми ділянок і їх просторові орієнтації,

кількість дерев або дослідних кущів у плодівництві, повторності досліду,

методи розміщення варіантів та повторень, методика проведення обліків і

спостережень.

Серед обліків

і спостережень за польовими й овочевими рослинами обо-

в'язковими мають бути: фенологічні спостереження, поява сходів, облік густоти

посівів, поява справжнього листка, початок цвітіння, початок і кінець плодоно-

шення, загальна площа листкової поверхні, облік урожаю і його якість.

У дослідах з плодовими культурами в садах і на ягідниках основни-

ми

є метеорологічні і фенологічні спостереження, облік росту рослин і їх

плодоношення, облік урожаю і його якість. Крім того, вивчають хімічний

склад рослин, вологість ґрунту і вміст у ньому поживних речовин.

Подається агротехніка вирощування польових, плодових та овочевих

культур у досліді.

Подаються методи проведення досліджень (визначення показників,

облік урожаю, статистичні методи обробки

експериментальних даних тощо).

Розділ “Результати досліджень” (50−60 % від загального обсягу) за-

ймає основне місце в дипломній роботі. В ньому докладно і послідовно

викладають зміст виконаної науково-дослідної роботи, описують всі про-

міжні і кінцеві результати, в тому числі й негативні.

Результати досліджень подають у вигляді таблиць, рисунків, світлин

та тексту.

Кожен отриманий показник досліду має бути ретельно проаналі-

зований, з виявленням залежності його змін від досліджуваних і супутніх

факторів. Особливо велику увагу слід приділяти урожайності, її залежності

від метеорологічних умов, вологості ґрунту, режиму живлення плодоово-

чевих рослин. Основні дані, отримані під час досліду (врожайність, якість

урожаю, взаємозв'язок урожайності з іншими

даними), піддають варіацій-

но-статистичному обробленню з використанням комп’ютерної техніки і

розміщують у додатках до дипломної роботи. В таблицях, розміщених у

тексті дипломної роботи, вказують тільки цифрові значення за роками до-

сліджень (Х %, НІР, коефіцієнти кореляції, регресії і варіації).

Після кожної таблиці слід розміщувати пояснювальний текст, який

не повинен бути простим переказом числових

даних таблиці, а має відмі-

чати наявні тенденції, розбіжності та закономірності.

3.3. Напрям “Економіка, підприємництво і менеджмент”

Кваліфікаційна робота з елементами наукових досліджень передба-

чає такі основні етапи виконання:

1. Вибір напряму та теми дослідження, подання відповідної заяви і

затвердження теми.

2. Визначення об’єкта, предмета, мети та задач дослідження, затвер-

дження індивідуального завдання на дипломну роботу.

3. Опрацювання джерел вторинної інформації, формування загальної

концепції дослідження, методичних підходів та інструментарію, складання

робочого плану кваліфікаційної роботи.

4. Формування теоретико-методологічних основ проблеми, яку до-

сліджують, узагальнення існуючих концепцій, вивчення еволюції підходів

до вирішення проблеми, систематизація сучасних поглядів вітчизняних та

закордонних науковців.

5. Збирання фактичного матеріалу, економічна діагностика об'єкта

дослідження, поглиблений аналіз та оцінка показників, що характеризують

предмет дослідження.

6. Обґрунтування напрямів вирішення проблеми, яку досліджують,

пошук засобів подолання перешкод їх реалізації, економічне обґрунтуван-

ня доцільності впровадження.

7. Викладення результатів дипломного дослідження в текстовій фор-

мі, підготовка вступу, висновків, додатків, упорядкування списку викорис-

таних джерел.

Об’єктом, за матеріалами якого виконують роботу, може бути під-

приємство, установа, організація будь-якої форми власності, що є юридич-

ною особою і має самостійну звітність. Об'єкт дипломного дослідження, як

правило, є місцем основної роботи, якщо студент працює за фахом, або ба-

зою переддипломної практики.

Бажаним є розробка теми на замовлення керівництва підприємства.

Це замовлення оформлюють листом-замовленням.

Крім того, об'єктом дипломного дослідження може бути певний регі-

он України або окрема його складова (наприклад, район, область).

Предмет становить наукову проблему дипломного дослідження. На-

приклад, предметом дослідження за спеціальністю “Менеджмент організа-

цій” може бути:

– система управління підприємством або його окремим структурним

підрозділом;

– система управління АПК в Україні або в певному регіоні;

– одна з функцій управління;

– одне з функціональних завдань системи управління (інформаційне

забезпечення, розробка стратегій розвитку, маркетинг, інноваційно-

інвестиційна діяльність, бізнес-планування, фінанси тощо).

Після остаточного визначення теми, об'єкта та предмета досліджен-

ня, студент за допомогою наукового керівника заповнює бланк завдання.

Завдання підписують студент, науковий керівник та завідувач кваліфіка-

ційної кафедри.

За допомогою керівника, виходячи з теми, мети, об'єкта та предмета

дослідження, студент складає проект плану (робочий план) кваліфікаційної

роботи. План має передбачати питання, які розкривають зміст теми.

Відповідно до теми студент самостійно або за рекомендацією науко-

вою керівника добирає літературні джерела (монографії, підручники, авто-

реферати кандидатських та докторських

дисертацій, брошури, статті у на-

укових фахових виданнях, тези наукових конференцій тощо).

Доцільно керуватися за цього традиційною логікою вивчення літера-

турних джерел:

– загальне ознайомлення з публікацією в цілому та її змістом;

– читання тексту послідовно або вибірково;

– виписування (копіювання) матеріалів, що безпосередньо стосують-

ся теми;

– критичне оцінювання вибраних матеріалів;

– формування відповідного фрагмента тексту кваліфікаційної роботи.

Написання кваліфікаційної роботи передбачає вивчення чинного за-

конодавства, постанов Кабінету Міністрів України, рішень Верховної Ра-

ди, нормативних документів відповідних міністерств та інших органів

управління з питань, пов’язаних з темою кваліфікаційної роботи. Доцільно

також використовувати статистичні матеріали Міністерства статистики

України, зокрема, статистичний збірник “Україна в цифрах”, статистичні

дані Міністерств України.

Особливу увагу доцільно звернути на вивчення матеріалів, опубліко-

ваних у періодичній пресі (газети і журнали фахового спрямування), де по-

даються найсучасніші результати наукових досліджень.

На сучасному етапі розвитку суспільства важливим джерелом вто-

ринної інформації стає мережа Інтернет.

У разі запозичення визначень, цитат тощо, в тексті кваліфікаційної

роботи мають бути відповідні посилання.

Під час здійснення дипломного дослідження студент має опрацювати

не менше 50 інформаційних джерел.

Дипломна робота має виконуватися з використанням наукових дже-

рел та фактичного матеріалу, який відображає діяльність підприємства

(сукупності підприємств), що є об'єктом вивчення.

Джерелом інформації є планові і фактичні показники господарської

діяльності, статистична та бухгалтерська звітність, накази, розпорядження,

результати спостережень, опитувань тощо, які збирає студент під час пере-

ддипломної практики або за місцем роботи.

Особливе значення має правильне узагальнення накопиченого фактич-

ного матеріалу, групування та оброблення даних, на основі яких проводять

аналіз та обґрунтовують власні пропозиції щодо удосконалення діяльності.

З метою підтримки набутих навичок роботи на ПЕОМ і вмінь із ал-

горитмізації та складання програм кожен студент під час написання квалі-

фікаційної роботи повинен використовувати комп’ютер.

Робота має виконуватися на матеріалах реально функціонуючого

об'єкта. Об’єкт – організація будь-якої форми власності, яка є юридичною

особою, має самостійну звітність. Діяльність цієї організації повинна за-

безпечувати можливість інформаційного забезпечення дослідження обра-

ної теми. Ця організація є базою переддипломного стажування студента.

Предмет дослідження міститься в межах об’єкта.

У процесі досліджень використовують відповідні методи дослі-

дження для досягнення поставленої мети. Перераховувати їх у дипломній

роботі слід не відірвано від змісту, а коротко та змістовно визначаючи, що

саме досліджувалось тим чи іншим методом. Це дасть змогу пересвід-

читися в логічності прийняття вибору саме цих методів.

Конкретно-наукові методичні прийоми, які застосовують у різних

економічних науках, можна об’єднати у такі групи: органолептичні, розра-

хунково-аналітичні, документалістика.

Органолептичні (від грец. оrgапоп – знаряддя, інструмент) – мето-

дичні прийоми дотикового характеру, коли дослідження проводять спосо-

бом безпосереднього дотику до об'єктів спостереження. До них належать:

інвентаризація, контрольні заміри, вибіркові та суцільні спостереження,

технологічні та хіміко-технологічні дослідження, експертизи.

Інвентаризація – перевірка об’єктів дослідження в натурі кількіс-

ними прийомами здійснюється оглядом об’єктів, підрахунками, зважуван-

ням, обмірюванням. У економічних дослідженнях інвентаризацію застосо-

вують як основний методичний прийом для виявлення фактичного стану

товарно-матеріальних цінностей і коштів, а також розрахунково-кредитних

стосунків та інших активів і пасивів об’єднання, підприємства. Інвентари-

зація застосовується всіма видами досліджень, особливо поширена під час

дослідження у бухгалтерському обліку і аудиті.

Контрольні заміри робіт – прийом фактичного контролю, дослі-

дження будівельно-монтажних робіт, а також під час проведення фактич-

ного контролю обсягів виробництва, робіт і послуг. Цей методичний при-

йом використовують також у технічних науках.

Вибіркові спостереження – прийом статистичного дослідження які-

сних характеристик господарського процесу. Використовують в аудиті то-

ді, коли суцільний контроль технічно неможливий (під час визначення де-