Іщенко Т.Д., Бендера І.М. Дипломне проектування у ВНЗ Мінагрополітики України

Подождите немного. Документ загружается.

фектів товарів, які надійшли у торгівлю; часу, затраченого покупцем на

придбання товару тощо).

Суцільні спостереження – прийом статистичного дослідження фак-

тичного стану об’єктів, які вивчають, наприклад, проведення хронометра-

жних спостережень під час дослідження норм виробітку, використання ро-

бочого часу працівників за звітний період тощо.

Технологічні дослідження – прийом дослідження інженерної і технічної

підготовки виробництва, а також якості продукції, яку випускають, її відповід-

ності технічним умовам, що перевіряють відділ технічного контролю (ВТК) та

інші служби підприємства в процесі попереднього, поточного і заключного

контролю виробництва. Одним із видів технологічного дослідження є контро-

льний запуск сировини і матеріалів у виробництво для дослідження оптималь-

ності технології виробництва, обґрунтованості норм витрат матеріальних ре-

сурсів і повноти виходу готової продукції.

Хіміко-технологічні дослідження – прийом визначення якості си-

ровини і матеріалів, які використовують у виробництві продукції, а також

якісних характеристик виробів. У громадському харчуванні застосовують

для встановлення калорійності, смакових якостей, повноти додержання

рецептур страв та інших якісних і кількісних показників продукції. Здійс-

нюють цей вид досліджень лабораторним аналізом, перевіркою продукції

на технологічному конвеєрі, фінішній стрічці та іншими способами.

Експертизи різних видів – прийоми експертного оцінювання, що за-

стосовуються технологічними, судово-бухгалтерськими, криміналістични-

ми, товарознавчими та іншими експертизами під час дослідження соціаль-

них питань, пов'язаних із конкретною економікою. До експертиз вдаються

тоді, коли у складі дослідників немає відповідних фахівців, або за виявле-

ними результатами виникла потреба в експертних висновках.

Експертиза проектів і кошторисної документації – прийом перевірки

технологічного рівня, прогресивності норм і нормативів, організації та ін-

дустріалізації будівництва, відображених у проектно-кошторисній докуме-

нтації на спорудження об'єктів і придбання обладнання, яке потребує і не

потребує монтажу. Здійснюють експертизу спеціальні підрозділи підпри-

ємств-замовників проектно-кошторисної документації, а на великих будо-

вах – спеціальні державні установи.

Розрахунково-аналітичні прийоми – функціонально-вартісний ана-

ліз (ФВА), економічний аналіз, статистичні розрахунки, економіко-

математичні методи.

Функціонально-вартісний аналіз – метод дослідження об’єкта (ви-

робу, процесу, структури) за його функцією і вартістю, що застосовують

під час вивчення ефективності використання матеріальних і трудових ре-

сурсів. Найважливішими його функціями є такі:

• функціональний підхід під час дослідження функцій об’єкта та його

елементів з метою найповнішого задоволення вимог у виборі раціональних

шляхів їх реалізації;

• народногосподарський підхід до оцінювання споживчих якостей і

витрат на їх розробку, виробництво і використання об’єкта;

• відповідність корисності функцій витратам на їх здійснення;

• колективна творчість, яка використовує методи пошуку і формуван-

ня технічних рішень, якісного і кількісного оцінювання варіантів рішень.

Цільовою функцією ФВА є досягнення оптимального співвідношен-

ня між споживчою вартістю об’єкта і витратами на його розробку, знижен-

ня собівартості продукції, яка випускається, і підвищення її якості, зрос-

тання продуктивності праці.

Економічний аналіз – система прийомів дослідження для розкриття

причинних зв’язків, що зумовлюють результати явищ і процесів. Застосо-

вують економічний аналіз у всіх видах досліджень виробничої і фінансово-

господарської діяльності об’єднань, корпорацій.

Статистичні розрахунки – прийоми одержання таких величин і

якісних характеристик, яких немає безпосередньо в економічній інформа-

ції підприємства, що досліджується. Застосовуються вони у разі потреби

відтворення реальних кількісних відношень, виправлення приблизних ве-

личин або переходу від одних величин до найбільш точних характеристик

якісних зв'язків і відношень. За допомогою статистичних розрахунків ви-

значають коефіцієнти трудової участі членів бригади, використання обла-

днання і виробничих потужностей, ритмічність випуску продукції, динамі-

ку виконання плану виробництва тощо.

Економіко-математичні методи застосовуються у наукових до-

слідженнях у разі визначення впливу факторів на результати господарсь-

ких процесів з метою оптимізації їх на стадії планування і проектування, а

також після завершення господарських процесів, якщо іншими методич-

ними прийомами встановити взаємозв'язки факторів неможливо, напри-

клад, оптимізація маршрутів перевезення вантажів і пасажирів автомобіль-

ним транспортом, кореляційний аналіз собівартості продукції, витрат ви-

робництва, виконання планів виробництва та інші.

Документалістика – інформаційне моделювання, дослідження до-

кументів, нормативно-правове регулювання тощо.

Інформаційне моделювання – це інформаційна сукупність, яка подає

досліджуваний об'єкт у вигляді моделі. Під час формування інформаційної

моделі слід забезпечити повноту характеристики об’єкта дослідження, вибір

істотних змінних і подання їх у формі інформаційного образу. Метою моде-

лювання у дослідженнях є одержання необхідної інформації про об’єкт для

вивчення його стану, участі в процесах розширеного відтворення суспільно

необхідного продукту, виявлення відхилень і збуджень у них, прийняття рі-

шень щодо регулювання у межах заданих оптимальних параметрів. Під час

моделювання використовують нормативно-правову, договірну, облікову, зві-

тну та іншу інформацію про об'єкти. До того ж вивчають об’єкти основних

фондів, товарно-матеріальні цінності, кошти та інші засоби, відображені в

системі планової, договірної, нормативно-правової та облікової інформації.

Дослідження документів – прийоми документалістики, які застосо-

вують під час вивчення достовірності, доцільності, ефективності господар-

ських операцій за документами, відповідності їх законодавчим та нормати-

вно-правовим актам, що регулюють процес виробництва.

Нормативно-правове регулювання – система прийомів, що викори-

стовують у наукових дослідженнях для виявлення нормативних і правових

актів, які не відповідають оптимізації виробництва та реалізації продукції,

об’єкта послуг.

Аналітичне і синтетичне документування – ґрунтується на індукти-

вних і дедуктивних загальнонаукових методичних прийомах, застосовують під

час дослідження закономірностей явищ і наслідків у фінансово-господарській

діяльності підприємств, банківської справи, грошового обігу тощо.

3.4. Напрям “Екологія”

Структура розділу має відображати основні етапи наукових дослі-

джень, зміст яких викладають відповідно до нижче наведеної послідовності.

1. Обґрунтування актуальності теми досліджень (до 20% обсягу роботи).

У цьому підрозділі наводять обґрунтовування доцільності даного науко-

вого дослідження на основі аналітичного огляду літературних джерел і аналізу

екологічних проблем конкретного регіону (сільськогосподарського підприємс-

тва). Як висновок формулюють, уточнюють мету і задачі досліджень.

2. Теоретичні дослідження (передумови).

Використовуючи відомі положення теорії (закони екології, термоди-

наміки, загальної фізики та відомі рівняння поширення речовин у різних

середовищах тощо), розробляють математичну модель основних процесів,

спрямовану на вирішення поставлених задач. За іншого варіанту тут мож-

ливий аналіз відомих технологічних рішень, виявлення тенденцій розвитку

або проведення імітаційного математичного моделювання і просторового

аналізу екосистем з використанням комп’ютерних технологій (зокрема,

ГІС/ДЗЗ-технологій).

3. Методика експериментального дослідження

У цьому підрозділі обґрунтовують вибір і подають опис (із схемами,

фотографіями) об'єкта дослідження, вимірюваних параметрів і вимірюва-

льних приладів та загальну характеристику ґрунтово-кліматичних умов

зони, в якій проводяться польові досліди. Обґрунтовують вибір математи-

чного апарату для аналізу експериментальних даних. Описують методику

проведення досліджень (спостережень), до того ж експериментальні дослі-

дження супроводжують перевіркою правильності висновків, отриманих у

ході опрацювання теоретичних даних або знаходження закономірностей

зміни параметрів, що досліджуються.

Оброблення та аналіз експериментальних даних рекомендується ви-

конувати з використанням комп’ютерної техніки.

4. Результати досліджень

У цьому підрозділі наводять результати спостережень і вимірювань,

а також результати їх первинного статистичного оброблення (дослідження

отриманого матеріалу на наявність грубих помилок та визначення статис-

тичного оцінювання). Результати аналізу експериментальних даних, як

правило, подають у графічному вигляді і у вигляді аналітичних залежнос-

тей. У кінці підрозділу формують висновки.

Тематика розділу визначається напрямом наукових досліджень, які

виконують під керівництвом викладачів профільних кафедр із урахуван-

ням екологічних проблем регіону.

3.5. Напрям “Геодезія, картографія і землевпорядкування”

Спеціальність “Землевпорядкування та кадастр”

Під час дипломного проектування важливе місце займає науково-

дослідна робота студента.

Тему дослідження, яка має бути конкретною і посильною для студе-

нта, визначає викладач випускної кафедри для кожного студента індивіду-

ально, її оформлюють у вигляді спеціального завдання.

У період проходження виробничих практик після 3 і 4 курсів на-

вчання

студент в умовах виробництва збирає, якщо це передбачено за-

вданням, необхідні планово-картографічні, обстежувальні, земельно-

облікові та інші матеріали і відомості щодо об’єкта досліджень.

Наукові дослідження виконують в наступній послідовності.

Мета і задачі досліджень.

У цьому підрозділі на основі детального вивчення об’єкта дослі-

дження, земельно-законодавчих і нормативних матеріалів і документів,

літературних джерел обґрунтовують доцільність виконання цієї роботи,

формулюють мету і задачі наукового дослідження.

Огляд літератури.

У цьому підрозділі студент аналізує погоджену з викладачем спеціа-

льну літературу із теми дослідження, виявляє ступінь вирішення конкрет-

ного питання, передбаченого дослідженням, та, виходячи з положень Зе-

мельного кодексу України, Законів “Про землеустрій”, “Про оцінку зе-

мель” та інших земельно-законодавчих документів, вимог виробництва ви-

значає перелік питань, які підлягають

дослідженню.

Теоретичні передумови

У цьому підрозділі студент, використовуючи відомі положення тео-

рії і передового практичного досвіду виконання проектних землевпоряд-

них, земельно-кадастрових та інших робіт, визначає шляхи вирішення по-

ставленого перед ним завдання, методи проведення досліджень.

Методика дослідження.

На основі проведеного аналізу і систематизації вихідних матеріалів,

які характеризують об’єкт дослідження, виявлення питань, які підлягають

дослідженню, студент теоретично обґрунтовує шляхи їх вирішення. За не-

обхідності їх обґрунтованість перевіряється в процесі експериментального

проектування. До того ж можуть бути використані різні методи наукових

досліджень: історичний, монографічний, розрахунково-статистичний, екс-

периментального проектування, абстрактно-логічний, методи системно-

структурного аналізу та економіко-статистичні (групувань, порівняння по-

казників, експертних оцінок), економіко-математичного моделювання з

використанням комп’ютерної техніки.

Результати досліджень

У цьому підрозділі подають результати проведених досліджень у ви-

гляді таблиць, графіків, креслень, розрахунків з еколого-економічної, тех-

нічної і соціальної ефективності цих результатів.

Висновки і пропозиції

У висновках дається короткий зміст проведених досліджень та їх ре-

зультатів, значущість та можливість впровадження їх у землевпорядне ви-

робництво.

Список літератури.

Подають відповідно зі встановленими вимогами.

Програму проведення досліджень складають на початку дипломного

проектування, де передбачають мету досліджень і основні питання, методи

досліджень, вихідні матеріали і терміни завершення досліджень. Результати

досліджень розміщують у пояснювальній записці до дипломного проекту

перед розділом, до якого відносять виконані студентом дослідження. За-

вдання на проведення наукового

дослідження може бути видане студенту

ще в період переддипломної виробничої практики з врахуванням майбут-

ньої теми дипломного проекту.

Хід досліджень складається із вивчення, аналізу і систематизації зі-

браних матеріалів і літературних джерел, визначення особливостей вирі-

шення проблеми щодо конкретних умов об’єкта, а також з розроблення

проектних пропозицій і визначення їх

еколого-економічної ефективності.

Орієнтовна тематика досліджень

1. Завдання землеустрою, земельного кадастру, управління земель-

ними ресурсами в умовах реформування земельних відносин і переходу до

ринкової економіки.

2. Земельно-майнові відносини на території населеного пункту.

3. Основні питання організації території сівозмін в умовах складно-

го рельєфу.

4. Використання комп’ютерних технологій і розмножувальної тех-

ніки у разі оптимізації складу угідь, визначення структури посівних площ

тощо.

5. Обґрунтування заходів щодо консервації земель.

6. Способи визначення середніх віддалей між господарським

центром і землекористуванням.

7. Способи територіального оцінювання землекористувань і

землеволодінь.

8. Визначення збитків землекористувачів і втрат сільськогосподар-

ського виробництва під час відведення земель для ...

9. Способи складання планово-картографічних матеріалів і оціню-

вання їх точності.

10. Особливості розміщення полів і робочих ділянок за контурно-

меліоративної організації території.

11. Розміщення лісових смуг у різних природно-економічних зонах

України.

12. Аналіз стану використання земель сільськогосподарських під-

приємств сільської (селищної) ради.

13. Теоретичні основи земельного кадастру.

14. Способи використання і організації

території природних кормо-

вих угідь.

15. Типи структури управління в сучасних сільськогосподарських

підприємствах та їх вплив на використання земель і організацію території.

3.6. Напрям “Водні ресурси”

Під час виконання наукових досліджень студентам слід керуватися

такими принципами:

- визначати напрям, мету і завдання досліджень водогосподарсь-

ких об’єктів;

- проводити наукові експерименти;

- формувати концепцію щодо проведення досліджень і впрова-

дження їх результатів.

Під час підготовки фахівців напряму “Водні ресурси” застосовують

наступні види експериментів:

1. Науковий – проводиться в лабораторії, в умовах водогосподарсь-

ких об’єктів – на мережах і спорудах. Мета – дати відповідь на питання

технологічного, конструкторського та соціально-екологічного характеру.

2. Науково-господарський

– проводиться апробація наукової роз-

робки, що дозволяє оцінити кінцеву технічну, технологічну, екологічну та

економічну ефективність того чи іншого елементу системи або споруди.

3. Виробничий – дає можливість виявити технічні, технологічні та

економічні параметри розробки (наукового продукту), визначити їх опти-

мальні значення і рекомендувати для широкого впровадження в умовах

підприємств.

Методами наукових

досліджень можуть бути: гідрологічні, гідрогео-

логічні, ґрунтові, гідрохімічні, агрохімічні, фізичні, технологічні, матема-

тичні та комп’ютерне моделювання.

Планами дипломних проектів ОКР “Бакалавр” і “Спеціаліст” перед-

бачено розділи, де подають і узагальнюють матеріали науково-

дослідницьких робіт, виконаних студентами під час виробничої практики.

Під час практики під керівництвом викладача студент має виконати цикл

експериментальних досліджень об’єктів водогосподарського призначення,

їх окремих елементів, технологій. Дослідження проводять за індивідуаль-

ним планом, результати висвітлюють у звітах, певні матеріали обробляють,

на їх основі готують доповіді на студентські науково-технічні конференції.

Дослідження проводять у лабораторіях спеціальних випускних ка-

федр, СКБ (студентських конструкторських бюро) та в умовах виробницт-

ва. Студентів забезпечують методиками проведення досліджень і прово-

дять досліди на лабораторних та експериментальних пілотних установках,

дослідних ділянках, гідротехнічних спорудах, вузлах і т. ін. Результати за-

носять до журналів (зошитів) дослідження.

Напрям наукових досліджень за ОКР “Спеціаліст” і “Магістр” фор-

мується згідно з тематикою держбюджетних та господарсько-договірних

НДР кафедр. Тому дослідницька робота може здійснюватися за технологі-

чним і конструкторським напрямами.

Технологічний напрям

Об’єктом дослідження є новий або існуючий технічний об’єкт, тех-

нологічний процес, властивості якого вивчено недосконало щодо динамі-

ки, автоматичного керування, використання та ефективності енергоспожи-

вання. Результат таких наукових досліджень це:

- підвищення надійності, продуктивності, зменшення матеріало- та

енергоємності технічного об’єкта, ресурсозбереження;

- встановлення раціональних (оптимальних) параметрів технологіч-

них процесів;

- підвищення ефективності технологічних процесів, зокрема, під-

вищення надійності, точності, продуктивності, зменшення ресур-

со-, та енергоємності;

- розробка методів автоматичного управління технологічними про-

цесами.

Конструкторський напрям

Об’єктом дослідження є нове або існуюче технологічне обладнання,

оснащення, пристрої або стенди для реалізації технологічних процесів. Ре-

зультат такої випускної роботи це:

- розробка методів або методик розрахунку характеристик об’єкта

дослідження;

- розробка та дослідження обладнання, оснащення, пристроїв або

стендів для реалізації технологічних процесів, наукових дослі-

джень або навчального процесу.

3.7. Напрям “Водні біоресурси”

Методика досліджень під час виконання дипломного проектування у

вищих навчальних закладах Мінагрополітики України загалом є досить

важливою в системі підготовки фахівців іхтіологів-рибоводів із спеціаль-

ності “Водні біоресурси”, адже вона дає майбутнім фахівцям необхідні в

практиці рибництва знання, пов’язані з проведенням

природних та лабора-

торних експериментів і інтерпретацією отриманих результатів та форму-

люванням висновків і рекомендацій. Володіння прийомами планування та

проведення науково-дослідних, виробничих та експериментальних дослі-

джень необхідне майбутнім іхтіологам-рибоводам для здійснення контро-

лю за нормативними показниками якості води для водойм рибогосподар-

ського призначення, станом іхтіофауни, у тому числі і фізіологічним ста-

тусом

риб на різних стадіях росту і розвитку, наявністю природної кормо-

вої бази, рибогосподарськими показниками (ростом, розвитком тощо) на

основі вивчення живлення риб.

Під час організації наукових рибогосподарських досліджень для

успішного виконання дипломної роботи (проекту) слід послідовно ви-

конувати та дотримуватись наступних етапів, а саме:

1. Ознайомитися з досягненнями науки із даного

напряму дослі-

джень, наслідками новітніх досліджень у суміжних галузях науки і техні-

ки, розробками нових, ефективних методів та біотехнологій. Узагальнити

літературні джерела вітчизняних і зарубіжних дослідників, які працюють в

цьому напрямі досліджень. Здійснити патентний пошук із проблеми.

2. Спланувати науковий експеримент з рибогосподарських проблем.

Вибрати тему, провести її техніко-економічне обґрунтування

. Побудувати

робочу гіпотезу. Розробити структуру проблеми, визначити її актуальність,

наукову новизну. Висвітлення невирішених питань із даної проблеми.

Сформулювати мету і завдання наукових досліджень.

3. Разом з керівником дипломної роботи (проекту) скласти схему ме-

тодики досліду, назву теми і її розділів, провести обґрунтування проведен-

ня експерименту, визначити мету і завдання досліду, умови

, час, схему і

техніку досліджень, передбачити (очікуваний) результат досліду. Встано-

вити принципи та особливості проведення експериментальних робіт у ста-

вах, саджалках, басейнах, лотоках, акваріумах.

4. Вибрати методи проведення рибогосподарських досліджень, а саме:

Спостереження як метод вивчення стану іхтіофауни в природних

умовах без втручання в хід подій, які відбуваються у водоймі. Описовий

характер результатів спостережень.

Обстеження як метод оцінювання стану риб в природних умовах з

використанням фізіолого-біохімічних та іхтіологічних методик дослі-

джень. Інформативність результатів методу обстеження водойм рибогос-

подарського призначення.

Активний експеримент – дослідження явищ і процесів, які відбу-

ваються в популяціях та організмі риб. Особливості проведення активного

експерименту. Тривалість проведення експериментів

у природних і акварі-

альних умовах.

5. Придбати прилади та обладнання, які використовують під час про-

ведення експериментальних досліджень. Організувати метрологічне забез-

печення використання приладів для здійснення рибогосподарських експе-

риментів. Ознайомитись із вимогами до методик, що використовують під

час проведення науково-дослідних робіт у рибництві.

6. Провести відбір і комплектування піддослідних об’єктів аквакуль-

тури, дотримуючись принципів кількісного та якісного відбору певних ви-

дів риб для здійснення обстеження водойм рибогосподарського призна-

чення, а також значення особин з аномальними морфологічними ознаками

для оцінювання стану іхтіофауни в природних водоймах, для проведення

експериментальних досліджень в акваріальних умовах …………( утриман-

ня, догляду, годівлі контрольних і дослідних груп риб). Провести адапта-

цію піддослідних об’єктів аквакультури до умов експерименту.

7. Закласти досліди (постановка експериментів) та здійснювати кон-

троль за їх ходом. Дотримуватись встановлених принципів (за кількістю,

строками

, сезонами року тощо) відбору необхідних показників риби для

здійснення рибогосподарських, іхтіологічних, гідрохімічних, гідробіологі-

чних та інших досліджень.

8. Провести статистичне оброблення цифрового матеріалу, отрима-

ного під час досліджень. Згрупувати дані відповідно до мети та завдань

досліджень та критично оцінити. Здійснити аналіз отриманих матеріалів, їх

узагальнення, оцінити репрезентативність наслідків дослідження, співста-

вити

здобуті дані з результатами досліджень інших авторів, аналіз розхо-

джень. Встановити достовірність отриманих даних, взаємозв'язків між ни-

ми, оцінити закономірності та залежності між окремими величинами, уза-

гальнити одержані матеріали, сформулювати висновки та рекомендації.

Виконати розрахунок очікуваних результатів від прийняття еколого-

економічних рішень та впровадження одержаної науково-технічної продукції.

9. Оформити

і підготувати звіт про наукову роботу відповідно до

вимог Державного стандарту щодо технічного оформлення звіту для нау-

ково-дослідної роботи. Звести цифровий матеріал результатів досліджень у

таблиці, рисунки, діаграми тощо.

10. Підготувати результати наукових досліджень до опублікування в

матеріалах наукових з’їздів, конференцій, конгресів. Підготувати до друку

дипломну роботу (проект).

3.8. Напрям “Зооінженерія”

Під час виконання наукових досліджень студентам слід керуватися

такими принципами:

1. Правильно застосовувати види наукових експериментів.

2. Визначатися щодо напрямів досліджень у тваринництві.

3. Формувати основні питання щодо проведення досліджень у

тваринництві.

У тваринництві застосовують чотири види експериментів:

1. Науковий – проводиться в лабораторії на сільськогосподарських

або лабораторних тваринах. Мета – дати відповідь

на якесь питання фізіо-

логічного, біохімічного, мікробіологічного або генетичного характеру.

2. Науково-господарський – дозволяє оцінити кінцеву технологічну

ефективність того чи іншого елементу (корму, раціону, фактора утриман-

ня, спадкових особливостей будови і функцій організму). Це оцінювання

відзначається конкретністю і закінчується визначенням економічного ефекту.

3. Фізіологічний – проводиться у суворо регламентованих умовах,

відокремлених від господарської обстановки, на фоні науково-

господарського досліду чи окремо. Вивчають показники

перетравності ко-

рму, обміну речовин та енергії, гематологічні показники тощо.

4. Виробничий – дає можливість виявити всі технологічні і економі-

чні параметри і за позитивних результатів рекомендують їх для широкого

використання в аналогічних умовах сільськогосподарських підприємств.

Напрями досліджень у тваринництві: дослідження біологічних

процесів; дослідження з годівлі сільськогосподарських тварин; досліджен-

ня з

розведення сільськогосподарських тварин; дослідження з утримання

сільськогосподарських тварин; дослідження з технології виробництва про-

дукції тваринництва.

У тваринництві досліджують в основному такі актуальні питання:

Дослідження біологічних процесів у сільськогосподарських тварин:

1. Вивчення елементарних факторів життєдіяльності

сільськогосподарських тварин: необхідного рівня різних компонентів

(вітамінів, білків тощо) в раціоні, впливу факторів зовнішнього

середовища (температури,

вологості тощо) на організм, окремих ознак

тварин (екстер’єру, інтенсивності росту тощо).

2. Дослідження взаємодії факторів, що дозволяє глибше проникнути

в вияснення закономірностей протікання процесів живлення, розвитку,

спадковості.

3. Дослідження біохімічно зв’язаних факторів. Ці дослідження ба-

зуються на даних, одержаних в експериментах попередніх напрямів.

Дослідження виробничих процесів. Постановка дослідів включає

біологічну

характеристику тварин, конструкції виробничих приміщень,

технічне устаткування, зоогігієнічні умови утримання, організацію праці

робітників.

Залежно від того, на якому принципі організовується експеримент і

проводяться порівняння одержаних даних, всі методи досліджень у тва-

ринництві поділяються за:

принципом аналогічних груп:

метод відокремлених груп має декілька різновидностей:

 метод пар-аналогів;

 парний метод на

однояйцевих двійнятах;

 метод збалансованих груп-аналогів;

метод інтегральних груп:

 двофакторні комплекси;

 багатофакторні комплекси;