Іщенко Т.Д., Бендера І.М. Дипломне проектування у ВНЗ Мінагрополітики України

Подождите немного. Документ загружается.

100

принципом груп періодів:

метод паралельних груп-періодів;

метод зворотного заміщення:

 стандартний;

 без контрольної групи;

метод повторного заміщення:

 двократний;

 багатократний;

метод латинського квадрата:

 стандартний метод;

 за Лукасом.

3.9. Напрям “Ветеринарна медицина”

Дипломна робота – це перша самостійна наукова праця майбутнього

лікаря ветеринарної медицини, який повинен мати відповідну теоретичну

та практичну підготовку, організаторські навички, діловитість, досвід до-

слідницької роботи, вміти творчо мислити й працювати з людьми. Вико-

нуючи її, студент поглиблює знання з фундаментальних та клінічних дис-

циплін, освоює методики експериментальних досліджень, оволодіває на-

вичками співставлення результатів своїх досліджень із літературними да-

ними, аналізу, узагальнення і літературного оформлення одержаних ре-

зультатів з теми дослідження, набуває вміння вести науковий пошук, який

розвиває у молодого лікаря ветеринарної медицини творчий підхід до роботи.

Місцями виконання дипломних робіт можуть бути сільськогоспо-

дарські підприємства різних видів власності, навчальні господарства, спец-

госпи індустріального типу, м’ясокомбінати, державні чи приватні заклади

ветеринарної медицини (клініки, лабораторії та ін.), а також лабораторії

кафедр і клініки факультетів ветеринарної медицини, де під

час виробни-

чої практики проводять основні клініко-експериментальні дослідження.

Матеріалом або об’єктом дослідження за темою дипломної роботи

можуть бути тварини, продукція тваринницького походження, лікарські та

інші біологічно активні засоби, що застосовують у ветеринарній медицині,

комплекси заходів із недопущення захворювання тварин та ліквідації зара-

зних і незаразних хвороб тварин тощо.

До методів проведення клініко-експериментальних досліджень слід

віднести клінічне дослідження стану тварин, продукції тваринницького

походження та інших об’єктів, що є матеріалом дослідження (анамнез,

огляд, пальпація, перкусія, аускультація, органолептичні дослідження то-

що) та лабораторні дослідження (УЗД-діагностика, рентгенологічні, гема-

тологічні, гістологічні, гістохімічні, біохімічні, бактеріологічні, вірусологі-

чні, копрологічні, дослідження вмісту органів травного

та сечостатевого

апаратів, а також інших субстратів тваринного організму та кормів, лікар-

ських та інших біологічно активних засобів, що виробляють для застосу-

вання у ветеринарній медицині тощо). До обов’язкових методів, що засто-

101

совують під час виконання дипломної роботи слід віднести статистичне

оброблення цифрових даних досліджень, проводять його з визначенням

таких показників: М (середньої), т (помилки середньої), р (достовірність

результатів). За необхідності визначають й інші показники варіаційної ста-

тистики.

Насамперед необхідно скласти план роботи, визначити місце, обсяг

досліджень і спостережень та розробити схему досліду

, написати і оволо-

діти методикою проведення досліджень, передбачити очікувані результати

і календарні терміни виконання розділів теми. Результати експерименталь-

них досліджень дипломник систематично і акуратно записує у щоденник

або спеціальний журнал. В окремих випадках записи оформлюють як про-

токоли. Клініко-експериментальне дослідження за темою дипломної робо-

ти є її обов'язковим

елементом і передбачає дотримання правил формуван-

ня дослідних (однієї чи двох) та контрольної груп тварин (у кожній групі

не менше 7-8). Відмінності за тим чи іншим показником у тварин-аналогів

не повинні перевищувати 2-3%.

Під час проведення досліду тварини всіх груп мають знаходитися в

однакових умовах годівлі і утримання. Для тварин дослідних груп

ство-

рюють додаткові фактори (призначають різні лікувальні чи профілактичні

засоби тощо), що можуть вплинути на стан тварин чи перебіг їх захворю-

вання. До того ж враховують всі зміни у тварин експериментальної групи

порівняно з контрольною.

Важливим моментом контролю за станом тварин дослідної та конт-

рольної груп є реєстрація даних клінічного

дослідження (температури тіла,

частоти дихання, пульсу, стану слизових оболонок, лімфовузлів та ін.), яке

проводять в одні і ті ж години доби.

Зважування тварин рекомендується здійснювати у ранкові години,

до годівлі.

Кров для морфологічних і біохімічних досліджень беруть до годівлі

тварин і досліджують їх не пізніше 24 годин після взяття проб. Досліджен-

ня молока, молозива, сечі, вмісту травного апарату тощо здійснюють про-

тягом перших годин після взяття проб. Терміни і кратність інших лабора-

торних досліджень регламентуються методиками або відповідними наста-

новами Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства

аграрної політики України.

Хід та результати експериментальних досліджень бажано висвітлити

якісними і змістовними ілюстраціями (оригінальними фотографіями, схе-

мами, діаграмами тощо).

3.10. Напрям “Будівництво“

Спеціальність “Промислове і цивільне будівництво”

Під час виконання наукових досліджень має бути наведено огляд і

критичний аналіз існуючих методів розрахунку будівельних конструкцій

102

та технологій виконання будівельних робіт, які використані у кваліфіка-

ційній роботі, дані досліджень на основі математичного моделювання чи

експериментальних натурних або лабораторних випробувань, застосованих

нових конструктивних і технологічних рішень та ін.

Мета і задачі наукових досліджень ґрунтуються на доцільності даного

наукового дослідження, аналізі літературних джерел, патентного пошуку.

Якщо наукова робота є

теоретичною, то в наступних підрозділах мо-

жуть бути викладені результати аналізу відомих технічних рішень на ос-

нові патентного пошуку, порівняльного аналізу методів розрахунку, ре-

зультати математичного моделювання з використанням комп’ютерної тех-

ніки прийнятих конструктивних та організаційно-технологічних рішень.

Якщо наукова робота носить експериментальний характер, то пода-

ють опис об'

єкта дослідження, методів, засобів дослідження та аналізу ре-

зультатів, включаючи і статистичне оброблення. Для аналізу та оброблен-

ня результатів слід застосовувати сучасні комп’ютерні засоби. Результати

експериментів оформлюють у вигляді таблиць та графіків. Результатами

аналізу та оброблення експериментальних даних, як правило, є аналітичні

залежності та графіки.

У кінці розділу формулюють висновки

Тематика розділу може бути такою:

• Дослідження напружено-деформованого стану конструкцій на

основі математичного та комп’ютерного моделювання.

• Вивчення зміни напружено-деформованого стану у разі посилен-

ня будівельних конструкцій.

• Порівняння існуючих підходів до розрахунку будівлі та її конс-

труктивних елементів.

• Вивчення можливостей і особливостей використання місцевих

матеріалів.

• Дослідження методів

посилення будівельних конструкцій.

• Дослідження основ та фундаментів.

3.11. Напрям “Архітектура”

Спеціальність “Архітектура будівель та споруд”

Спеціальність “Дизайн архітектурного середовища”

Особливості проведення наукових досліджень у кваліфікаційних ро-

ботах визначають загальними та специфічними вимогами, що висувають

до наукових робіт.

Цей розділ в архітектурно-дизайнерських

дипломних проектах

складає основу роботи, тому є найбільш важливим і об’ємним (понад 50%

загального обсягу). Він включає ряд самостійних підрозділів, присвячених

матеріалу і методикам наукових досліджень – оцінювання реальних зна-

чень навантажень і впливів на будівлі.

103

Структура розділу має відображати основні етапи наукових дослі-

джень, зміст яких викладено нижче.

Мета і задачі досліджень.

У цьому підрозділі наводять обґрунтовування доцільності даного на-

укового дослідження на основі аналізу літературних джерел, патентного

пошуку. Формулюють мету і задачі досліджень.

Теоретичні передумови.

У цьому підрозділі студент, використовуючи відомі положення тео-

рії, намагається вирішити поставлені перед ним задачі. Тут можливе ви-

кладення результатів патентного пошуку, аналізу відомих технічних рі-

шень, виявлення тенденцій розвитку або проведення функціонально аналі-

зу, математичного моделювання з використанням комп’ютерної техніки.

Методика експериментального дослідження.

У цьому підрозділі обґрунтовують вибір і наводять опис (із схемами,

фотографіями) об'єкта дослідження, вимірюваних параметрів і вимірюва-

льних приладів. Обґрунтовують число і повторюваність дослідів, матема-

тичний апарат для аналізу експериментальних даних. Описують техніку

проведення досліджень (спостережень). Водночас метою експерименталь-

них досліджень має бути перевірка правильності висновків, отриманих під

час

опрацювання теоретичних даних, або знаходження закономірності змі-

ни параметрів.

Оброблення і аналіз експериментальних даних рекомендують вико-

нувати з використанням комп’ютерної техніки.

Результати досліджень.

У цьому підрозділі наводять результати спостережень у вигляді таб-

лиць, графіків, а також результати їх первинного оброблення, зв'язані в ос-

новному з дослідженням отриманого матеріалу на наявність грубих поми-

лок : з обчислюванням статистичних оцінок для параметрів аналізу. Ре-

зультатами аналізу експериментальних даних, як правило, являються гра-

фічні і аналітичні

залежності.

У кінці підрозділу формулюють висновки.

3.12. Напрям “Лісове і садово-паркове господарство”

Підготовка фахівців в Україні, як і у багатьох зарубіжних країнах,

здійснюється не лише за фаховим спрямуванням для потреб тієї чи іншої

галузі, але і як резерву для використання у науково-дослідних установах,

вищих навчальних закладах. В умовах виробництва для успішного засто-

сування отриманих у

вузі теоретичних знань зі своєї спеціальності потрібні

знання з питань методології та методики наукових досліджень. Під час

підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “Магістр” відомості

про наукові дослідження студенти отримують у передбачених навчальним

планом дисциплінах. Під час підготовки фахівців більш низьких освітньо-

кваліфікаційних рівнів студенти повинні користуватися рекомендованою

104

літературою з вказаних питань, якщо вони будуть орієнтуватися на науко-

во-дослідну роботу і готувати випускну роботу науково-дослідного харак-

теру.

Кваліфікаційні роботи науково-дослідного характеру доцільно ви-

конувати студентам, які у період навчання брали участь у роботі наукових

студентських гуртків, залучалися до виконання науково-дослідної темати-

ки кафедр тощо. Студент

має мати чітке уявлення про науку і наукові

знання, проблему, тему та предмет наукових досліджень, гіпотезу, законо-

мірність, закон, принцип і постулат, мати уяву про теорію та знати, як по-

ставити науковий експеримент.

Оскільки у лісовому та лісопарковому господарстві здійснюють нау-

кові дослідження прикладного характеру, які стосуються пізнання складної

природи

лісових і садово-паркових насаджень, потрібно чітко уявляти ме-

тодологію досліджень, тобто принципи побудови, форми і способи науко-

во-пізнавальної діяльності. Методологія дозволяє отримати характеристи-

ку об’єкта, предмета досліджень, сукупність засобів, які необхідні для ви-

рішення задачі, формує уявлення про послідовність прийомів дослідження

для вирішення задач.

Прикладні наукові дослідження у

галузі лісового та садово-

паркового господарства здійснюють шляхом взаємопроникнення різних

методів, найчастіше опрацьованих для лісознавства, лісової таксації, фізіо-

логії рослин, ґрунтознавства. Оскільки лісові і лісопаркові насадження є

найбільш складними і неоднорідними за просторовою будовою рослинних

угруповання, то методи лісівничих досліджень враховують ці якості і най-

частіше передбачають їх вивчення, враховуючи

парцелярну структуру. Для

вивчення деревостанів – основного компонента лісу, застосовують метод

пробних площ, які мають певні розміри, конфігурацію та формуються на

площі відповідно до розроблених методик, що діють офіційно. Результати,

отримані на пробних площах, переносять на весь об’єкт, який досліджується.

Дослідження підпологової рослинності також здійснюють за мето-

дом пробних площадок або

стрічкових проб. Отримані результати перено-

сять на усю площу об’єкта, який вивчається.

Дослідження лісових ґрунтів, впливу лісу на ґрунтові умови здійс-

нюють за методом ґрунтових розрізів відбором зразків ґрунту та їх лабора-

торними дослідженнями, за стандартними методиками.

У низці випадків наукові дослідження потребують проведення екс-

перименту. Студенти повинні знати,

що організація експерименту має кі-

лька послідовних стадій, а саме:

• використання наукової гіпотези;

• ставлення конкретної задачі і вибір об’єкта досліджень;

• підготовка матеріальної бази для проведення експерименту;

• вибір оптимального шляху експерименту;

• спостереження за ходом досліду, заміри необхідних параметрів,

опис явищ та процесів тощо;

105

• аналіз узагальнення отриманих результатів;

• формування висновків, пропозицій, оцінювання значення

експерименту.

Отже, важливо чітко уявляти собі, що таке спостереження, а також

наскільки отримані результати можна віднести до наукових фактів як ос-

нови наукових знань. Науковими фактами вважаються такі, яким прита-

манні вірогідність, новизна, точність та соціальне значення.

Виконання студентом кваліфікаційної роботи

неможливе без умін-

ня автора працювати з науковою літературою. Щоб її отримати, потрібно

навчитися здійснювати пошук необхідних джерел інформації через катало-

ги – алфавітний, систематичний. Іноді необхідно здійснювати патентний

пошук із теми досліджень. Також потрібно засвоїти способи накопичення

отриманої із літературних джерел інформації, які б дали можливість зруч-

но нею користуватися.

На основі виконаних наукових досліджень оформляють випускну

роботу відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня. Текст роботи має

відповідати вимогам наукового стилю, якому притаманні витонченість,

виразність, чіткість і якість формулювань. Потрібно уникати частих повто-

рів спеціальних термінів, вживаючи, коли потрібно, синоніми. Кваліфіка-

ційну роботу оформляють відповідно до вимог Державного стандарту

України ДСТУ-300018-95. Під час

підготовки рукопису роботи до

комп’ютерного друку особливо ретельно уточнюють абзаци, підрозділи,

параграфи і т. ін. Зовнішнє оформлення випускної роботи повинне відпові-

дати вимогам про випускну роботу.

4. ОСОБЛИВОСТІ ВИКОНАННЯ КОМПЛЕКСНИХ КВАЛІФІ-

КАЦІЙНИХ РОБІТ

Комплексні дипломні проекти виконує група дипломників за завдан-

ням керівника комплексного дипломного проекту в тому випадку, якщо

обсяг технологічних та конструкторських розробок виходить за межі вста-

новленого обсягу одного дипломного проекту.

Комплексний дипломний проект може бути виконаний із таких напрямів:

1. По одній складній машині (наприклад, комбайну), коли здійсню-

ється її (

його) глибока модернізація, або нова розробка.

2. По комплексу взаємопов'язаних технологічних процесів машин, у

разі модернізації деяких з них.

3. Міжкафедральний комплексний дипломний проект розробляють

на одному господарстві, у якому модернізують машини або технологічні

процеси різних галузей виробництва (наприклад: ремонт, експлуатація

машин, їх застосування в землеробстві та наступні процеси машини в

кор-

моприготуванні, під час роздачі кормів і т.ін.).

Під час виконання комплексного дипломного проекту кожному дип-

ломнику видається окреме завдання з конкретизацією тих питань, які ма-

ють бути розроблені. Кожний дипломний проект, який являється складо-

106

вою частиною комплексного дипломного проекту, повинен мати поясню-

вальну записку та листи графічної частини, які б за об’ємом та структурою

відповідали вимогам до дипломного проекту, викладених в цих методич-

них рекомендаціях. Листи графічної частини та пояснювальної записки

мають бути взаємопов’язані із комплексною темою та відповідати їй.

Захист комплексного дипломного

проекту проводять одночасно на

одному засіданні ДЕК.

Таблиця 20. Виконання комплексних кваліфікаційних робіт

№

з/п

Вид кооперації

Приклад тем комплексних кваліфікаційних

робіт

В межах однієї

дисципліни

“Розробка конструкції сільськогосподарської

машини:

Ч.1. – Ходова частина системи управління;

Ч.2. – Робочі органи;

Ч.3. – Допоміжні системи і механізми”.

Примітка: частини 1,2,3 кваліфікаційної робо-

ти виконують різні студенти

В межах двох,

або більше ка-

федр

“Розробка механізованої технології вирощу-

вання, зберігання та переробки сільськогоспо-

дарської культури:

Ч.1. – Технологія вирощування культури;

Ч.2. – Технологія збирання врожаю;

Ч.3. – Технологія переробки врожаю”.

Примітка: частини 1,2,3 кваліфікаційної робо-

ти виконують на різних кафедрах різні студенти

Між спеціаль-

ностями (факу-

льтетами)

“Розробка бізнес-плану вирощування страусів:

Ч.1. – Племінна робота;

Ч.2. – Кормова база;

Ч.3. – Ветеринарне обслуговування;

Ч.4. – Механізація виробництва процесів”.

Примітка: частини 1,2,3,4 кваліфікаційної ро-

боти виконують на різних спеціальностях (фа-

культетах) різні студенти

5. ОФОРМЛЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ

5.1. Загальні вимоги

Кваліфікаційна робота має бути написана державною мовою.

Текст розміщують на одному боці аркуша паперу формату А4 (297 х

210 мм) за одним із наведених нижче способів:

- машинописним, з обов'язковим дотриманням вимог ГОСТ 13.1.002-

80. Шрифт має бути чітким, стрічка тільки чорного кольору (напівжирна);

107

- рукописним шрифтом (ГОСТ 2.304-81) із висотою літер і цифр не

менше 2,5 мм. Формули і літери необхідно писати чітко чорною тушшю,

або чорнилом;

- із застосуванням принтерів: текстовий редактор Word 6,0; 7,0.

Шрифт "Times New Roman" 14-го розміру.

Обсяг кваліфікаційної роботи – 45-60 с. машинописного тексту (без

урахування додатків), надрукованого через 2 інтервали (29 рядків на арку-

ші А4), з полями: верхнє та

нижнє – по 2 см, праве – 1,5 см, а ліве – 3 см.

Допускають рукописні роботи, написані розбірливим почерком обсягом

50-80 с.

Заголовки відділяють від тексту зверху і знизу трьома інтервалами.

Знаки, літери, символи, позначення, які відсутні у друкарських машинках

(принтерах), а також математичні і хімічні формули, іноземні прізвища і

слова вписують від руки чорнилом (

пастою) чорного кольору.

Абзаци в тексті починають відступом, що дорівнює п’яти ударам

друкарської машини (15-17 мм для принтера).

Помилки, описки і графічні неточності, виявлені у процесі виконан-

ня роботи, допускається виправляти підчищанням, або з використанням

коректора і нанесенням на тому ж місці виправленого тексту (графіки)

машинописним чи рукописним способом (чорними чорнилом

, пастою, ту-

шшю).

Пошкодження аркушів, помарки і сліди неповністю видаленого по-

переднього тексту в роботі не допускаються.

Список використаної літератури має містити 30-50 літературних

джерел, опублікованих переважно за останні 10-15 років.

5.2. Кодування та шифрування документів

Кожному документу випускної роботи присвоюється відповідне по-

значення. Згідно з ГОСТ 2.201-80 це позначення повинно мати таку струк-

туру:

Таблиця 21. Структура позначень

ХХ.ХХ – ХХ. ХХХХ ХХ ХХ ХХ. ХХХ. ХХХХ

(1 група) (2 група) (3 група) (4 група)

Перша група – код навчального закладу (може встановлюватися са-

мим навчальним закладом). Наприклад, у Національному аграрному уні-

верситеті (НАУ) перші чотири знаки коду, розділені навпіл крапкою: по-

переду код факультету, після крапки код кафедри (табл. 21). Два останні

знаки після дефісу – код виду документа, що розробляється: дипломний

проект – ДП, дипломна робота – ДР.

Друга група – номер наказу ректора ВНЗ про закріплення тем

дипломних робіт і далі, через пропуски, рік (останні дві цифри), місяць і

число підписання наказу.

108

Третя група – порядковий реєстраційний номер документа, що є по-

рядковим номером прізвища студента в наказі про затвердження теми його

дипломної роботи.

Четверта група – шифр документа згідно з ГОСТ 2.102-68 і ГОСТ

2.601-74. Непередбачені стандартами шифри присвоюються науково-

методичною комісією за погодженням з деканатами. Так, для факультету

ветеринарної медицини – ПЗ (пояснювальна записка).

Короткий перелік

інших шифрів для текстових документів наведено в таблиці 22.

Зразок позначення випускної роботи в НАУ (проставляється на об-

кладинці і титульному аркуші) :

03.01.01. - ДР. 137с 01 05 12. 027. ПЗ

Таблиця 22. Зразки шифрів документів, що входять до складу дипломних

проектів

Назва документа Шифр документа

Текстові документи

1. Відомість проекту

ВП

2. Пояснювальна записка

ПЗ

3. Таблиця (як окремий документ)

ТБ

4. Розрахунок (як окремий документ)

РР

109

5.3. Титульний аркуш

Титульний аркуш – це перша сторінка дипломної роботи, що оформ-

люється згідно з ГОСТ 2.105-95.

Титульний аркуш (формат А4) розподіляється на 9 полів (рис. 7):

Поле 1 – назва міністерства або відомства, в систему якого входить ВНЗ

Поле 2 – назва навчального закладу, факультету, шифр і назва спеціаль-

ності

Поле 3 – у правій частині – гриф допуску дипломної роботи до захисту

Поле 4 – тема дипломної роботи (виконується великим шрифтом)

Поле 5 – назва і позначення документа (виконується меншим шрифтом)

Поле 6 – підпис виконавця дипломної роботи

Поле 7 – підпис керівника

Поле 8 – підпис консультанта

Поле 9 – місто та рік розроблення дипломної роботи без слів "рік" або "р"

Рис. 7. Розподіл полів титульного аркуша (формат А4).