Іщенко Т.Д., Бендера І.М. Дипломне проектування у ВНЗ Мінагрополітики України

Подождите немного. Документ загружается.

160

У вступі має міститися стисла характеристика об’єкта, що проекту-

ється, його функціональне призначення.

1-й розділ – “Архітектурно-планувальний”. У розділі надається зага-

льна характеристика об’єкта, що проектується; характеристика проектної

ділянки; генеральний план. (1 м

креслень).

2-й розділ – “Архітектурно-будівельний”. У розділ входять: загальна

характеристика об’єкта; об’ємно-планувальне вирішення об’єкта; функці-

ональне вирішення об’єкта; архітектурно-художнє вирішення об’ємно-

планувальної структури будівлі.( 2-4 м

креслень).

3-й розділ – “Розрахунково-конструктивний”. У розділ входить опис

конструктивної схеми та конструктивних елементів запроектованих

об’єктів і розрахунок одного виду конструкцій (1 м

креслень).

4-й розділ – “Економіка архітектурного проектування”. У розділі ви-

конується локальний кошторис запроектованого об’єкта (для ОКР “Бака-

лавр”) та бізнес-план (для ОКР “Спеціаліст”).

5-й розділ – “Охорона навколишнього середовища”. У розділі ви-

кладається матеріал:

1. Вивчення технічного стану існуючих природоохоронних споруд

на відведеній для будівництва території.

2. Проведення аналізу природоохоронних факторів, які впливають на

стан життєвого середовища.

3. Вивчення впливу антропогенних факторів, що регулюють екологі-

чний стан господарства.

4. Визначення поширення ерозійних процесів на силових землях, їх

вплив на родючість ґрунтів.

5. Виявлення джерела забруднення

ґрунтів, води і повітря.

6. Описати стан водопостачання, його організацію, джерела

забруднення.

7. Джерела забруднення атмосферного повітря, моніторинг за його

станом.

8. Охорона від шуму, електромагнітного та радіаційного випроміню-

вання.

9. Стан шляхів сполучення, їх відповідність вимогам охорони природи.

10. Загальна характеристика стану рослинного вкриття і тваринного

світу, як біотичного чинника.

11. Формування єдиної

системи зелених насаджень та покращання

ландшафту.

6-й розділ – “Охорона праці”.

7-й розділ – Науково-дослідна робота.

Склад та зміст розділу визначає керівник проекту індивідуально, від-

повідно до тематики науково-дослідницької роботи.

Тематика наукових досліджень присвячена :

- варіантному проектуванню (порівняння різних варіантів із метою

знаходження найбільш прогресивного технічного рішення);

161

- кошторисному аналізу (порівняння різних варіантів конструкції,

пристрою, технології з метою знаходження економічно доцільного техніч-

ного рішення):

- теоретичному дослідженню, пов'язаному з математичним аналізом

ефективності проектування ;

У висновках і пропозиціях слід вказати практичну цінність роботи, її

техніко-економічну ефективність, науково-господарську, соціальну цін-

ність.

У кінці проекту надають список використаної літератури та інших

джерел інформації ( Інтернет, аналогічні проекти, фондова література то-

що).

Для ОКР "Магістр"

Дипломний проект ( магістерська робота) ОКР “Магістр” складаєть-

ся з пояснювальної записки на аркушах формату А-4 та ілюстративного

матеріалу на аркушах формату 1м

Таблиця 27. Обсяг кваліфікаційних робіт ОКР “Магістр”

Освітньо-

кваліфікаційний

Рівень

Обсяг розрахунково-

пояснювальної і по-

яснювальної записки

Обсяг графічної час-

тини

Магістр 70-100 сторінок маши-

нописного тексту

6-12 м

ілюстрованого

матеріалу

У вступі відмічають практично розв’язані задачі, прогалини знань,

що існують у даній галузі, провідні фірми і провідних вчених та фахівців

даної галузі. Відтак формують мету і завдання дослідження, визначають

методи дослідження та практичне значення одержаних результатів, вказу-

ють апробації результатів роботи.

Основна частина роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів.

Кожний розділ розпочинають з нової сторінки. Основному тексту кожного

розділу може передувати передмова зі стислим описом вибраного напряму

та обґрунтуванням застосованих методів досліджень. Наприкінці кожного

розділу після абзацного відступу формулюють висновки зі стислим викла-

денням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає

змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць. У розді-

лах основної частини подають:

- огляд зарубіжної та вітчизняної літератури за темою вибраного

напряму дослідження;

- виклад загальної методики й основних методів досліджень;

- виклад результатів теоретичних і (або) експериментальних до-

сліджень;

- аналіз і узагальнення результатів досліджень.

В огляді літератури магістрант виділяє основні етапи розвитку нау-

кової та науково-педагогічної думки за темою досліджень. Стисло, крити-

чно висвітлюючи роботи попередників, магістрант окреслює те коло пи-

162

тань, які залишаються невирішеними і, отже, визначає своє місце у розв'я-

занні проблеми. Розділ закінчують висновком щодо необхідності прове-

дення досліджень невирішеного кола питань.

У наступних розділах, як правило, обґрунтовують вибір напряму до-

сліджень, описують методи вирішення завдань та їх порівняльне оціню-

вання, розробляють загальну методику проведення дослідження, виклада-

ють результати власних досліджень з висвітленням того нового, що вно-

сить виконавець у розробку проблеми.

Дипломник повинен розробити концептуальний проект вирішення

містобудівельної, архітектурно-просторової проблеми окремих будівель і

споруд та проблеми дизайну архітектурного середовища. Успішно вирі-

шити завдання наукового дослідження вибраної теми, зробити аналіз ви-

вчених літературних джерел та наукових публікацій зарубіжного та вітчи-

зняного досвіду, запропонувати висновки та пропозиції з цієї проблеми.

У висновках формулюють найвагоміші результати роботи. Зокрема,

у першому пункті стисло оцінюють стан питання, у подальших пунктах

розкривають методи вирішення поставленої проблеми (задачі), їх практи-

чний аналіз, порівняння з відомими розв'язками. У пропозиціях вказують

можливу сферу (галузь) застосування результатів дослідження, ефект від

зазначеного застосування.

За висновками з нової сторінки розміщують список літературних

джерел, у якому за алфавітним порядком записують використані в дипло-

мній роботі літературні джерела.

У додатках розміщують графічний матеріал, який є необхідним для

магістерської роботи У додатки включають додаткові ілюстрації або таб-

лиці, матеріали, які через великий обсяг, специфіку викладення або форму

подання не можуть бути віднесені до основної частини (фотоматеріал, ан-

кети та дані анкетування, архівні матеріали тощо).

5.10.12. Напрям “Лісове і садово-паркове господарство”

Кваліфікаційні роботи виконуються на основі глибокого вивчення

наукової літератури зі спеціальності (монографій, статей, авторефератів

дисертацій, періодичної літератури, нормативної літератури тощо) та за

результатами самостійної практичної, дослідної та експериментальної ро-

боти.

У кваліфікаційні роботі має бути висвітлена основна тема дослі-

дження відповідно до програм, затверджених кафедрою, у тому числі

окремі сучасні і

перспективні теоретичні і практичні питання (детальна

розробка роботи).

Структура пояснювальної записки кваліфікаційної роботи окремо

для різних освітньо-кваліфікаційних рівнів має наступний вигляд:

163

Таблиця 28. Структура кваліфікаційних робіт за ОКР

Освітньо-кваліфікаційний рівень

Назва

розділу

Бакалавр Спеціаліст Магістр

Зміст Зазначають структуру роботи

Обґрунтовують актуальність обраної теми, мету та зміст постав-

лених завдань

Вступ

Зазначають при-

кладну значи-

мість очікуваних

результатів

Формулюють об’єкт і

предмет досліджень, зазна-

чають обраний метод до-

слідження, теоретичну цін-

ність та прикладну значи-

мість отриманих результа-

тів

Основ-

на час-

тина

Детально розглядають методику і техніку проведених дослі-

джень, узагальнюють одержані результати

Розділ 1

Наводять характеристику підприємства, на базі якого проводи-

лись дослідження або використовувався дослідний та експери-

ментальний матеріал

Розділ 1

Ґрунтово-клі-

матичні та лісі-

вничі умови

території, хара-

ктеристика пе-

реважних дере-

вних порід,

особливості

виробничої ді-

яльності під-

приємства

Теж що в ОКР

“Бакалавр” та ха-

рактеристика еко-

номічної та фі-

нансової діяльно-

сті підприємства,

умови праці пра-

цівників

Теж що в ОКР “Спеціаліст”

та основні теоретичні

по-

ложення досліджуваної

проблеми, огляд літератури

Розділ 2 Наводять короткий огляд літерату-

ри, основні результати попередніх

досліджень з обраної теми

Обґрунтовують вибір на-

пряму досліджень, наво-

дять методи вирішення за-

дач, розробляють загальну

методику проведення до-

сліджень

Насту-

пні роз-

діли

Наводять послідовність виконання досліджень із зазначенням

кожного окремого етапу та узагальненням отриманих результа-

тів

164

Освітньо-кваліфікаційний рівень Назва

розділу

Бакалавр Спеціаліст Магістр

Розраховують

економічну ефек-

тивність запропо-

нованих заходів

або нововведень.

Окремо висвіт-

люють питання

охорони праці на

підприємстві та

підчас проведен-

ня досліджень

Теж що в ОКР “Спеціаліст”

та зазначають новизну,

внесену автором роботи у

досліджувану проблему,

оцінюють повноту вирі-

шення проблеми, достовір-

ність результатів та порів-

няння з існуючими анало

гічними дослідженнями

Висно-

вки

Практичні ре-

зультати про-

веденої роботи,

загальні висно-

вки з виконаної

роботи

Наводять конкре-

тні висновки та

загальні пропози-

ції виробництву

щодо вдоскона-

лення діяльності

підприємства

Наводять наукові та прак-

тичні результати, форму-

люють їх значення для на-

уки та виробництва, реко-

мендації щодо практичного

використання

Список

літера-

тури

Містить літературні джерела на які є посилання у випускній ро-

боті

Додат-

ки

Допоміжні матеріали, що використовувались у роботі (експери-

ментальні дані пробних площ, статистичні дані, копії бухгалтер-

ської та звітної документації тощо)

Обсяг

роботи

До 50 стор. 50-60 стор. 75-85 стор.

5.11. Розробка заходів з охорони праці

У цьому розділі мають відображатися питання техніки безпеки на

виробництві, які запобігають зараженню працівників галузей рослинницт-

ва і тваринництва антропозоонозами, травматизації машинами і прилада-

ми, а також тваринами у період дослідження і надання лікування. Ці пи-

тання мають бути пов'язані з урахуванням теми дипломної роботи. Обсяг

розділу “Охорона праці” до

7 сторінок і залежно від характеру роботи мо-

же мати такі підрозділи:

1. Аналіз стану охорони праці у визначеному господарстві (об’єкті

проектування).

(Дотримання трудового законодавства; паспортизація робочих місць

з умов праці; контроль служби охорони праці; організація навчання з охо-

165

рони праці у господарстві; планування заходів з охорони праці; фінансу-

вання заходів з охорони праці у господарстві; аналіз виробничого травма-

тизму (причини, кількість днів втрати працездатності; проходження меди-

чних оглядів працівниками тощо).

2. Аналіз небезпечних та шкідливих виробничих факторів.

3. Пожежна безпека.

4. Пропозиції щодо покращання охорони праці.

На підставі результатів власних

досліджень автором повинні бути

написані висновки і пропозиції для практики у вигляді стисло сформульо-

ваних і пронумерованих тез. Кількість висновків і пропозицій залежить від

обсягу одержаних результатів і значення проведених дослідів.

Кожна теза висновків має містити конкретні дані (цифрові), отри-

манні як результат виконання дипломної роботи.

Пропозиції мають бути змістовними, придатними

до впровадження у

виробництво в господарстві, групі господарств чи масштабі району, області.

Доцільність розділу “Охорона праці” визначає кафедра залежно від

особливостей тематики.

Проте питання, які регламентують безпечні методи роботи, організа-

ційні аспекти охорони праці мають бути вирішені в тексті змісту розділів,

підрозділів, окремих пунктів. Наприклад, під час розробки (модернізації)

інженерної

конструкції обов’язково розробляють інструкції з техніки без-

пеки безпосередньо в розділі.

5.12. Обґрунтування прийнятих рішень у кваліфікаційних

роботах за напрямами

Під час виконання різних тем кваліфікаційних робіт можуть розроб-

лятись такі рішення: технічні; організаційні; соціально-екологічні; струк-

турні; інформаційні; методичні; науково-технічні.

У цьому розділі кваліфікаційної роботи слід визначити і навести ха-

рактеристику виду ефекту, який очікується від запропонованих пропози-

цій, з подальшим розрахунком та описом кількісно-вартісних або якісних

показників їх ефективності.

Залежно від виду пропонованих рішень економічне оцінювання ефе-

ктивності їхньої розробки, обґрунтування та впровадження здійснюють за

різними методиками з урахуванням специфіки та змісту конкретного захо-

ду, що пропонується.

Економічне обґрунтування проектних рішень, а також відповідні

розрахунки мають ґрунтуватися на положеннях, викладених в офіційних

документах (Законах України, постановах Кабінету Міністрів України,

окремих міністерств та відомств), які є чинними під час дипломного прое-

ктування.

З погляду необхідності залучення додаткових коштів на розробку і

впровадження проектного заходу рішення поділяють на інвестиційні прое-

ктні рішення та рішення, що не потребують залучення додаткових джерел

166

фінансування. Фінансово-економічне оцінювання останніх є досить спе-

цифічною. Для безінвестиційних проектних рішень у виробничій сфері

оцінювання ефективності виробництва може здійснюватися за показником

умовно-річної економії або зміни потрібних та використовуваних ресурсів

(економії на матеріальних ресурсах, підвищення продуктивності праці,

підвищення рівня використання виробничих потужностей).

Кінцевою метою будь-яких проектних рішень є збільшення продук-

тивності (наприклад, біологічної маси з 1 га поля). Проектні рішення до-

зволяють отримати ефект (прибуток):

- у сфері виробництва за рахунок зменшення браку, відходів, надно-

рмативних залишків матеріалів; за рахунок вдосконалення технології, ор-

ганізації виробництва, підвищення рівня автоматизації; за рахунок поліп-

шенням технічних характеристик, продуктивності, надійності, сервісу, га-

рантійного обслуговування, екологізації виробничих процесів, і безпеки

готового продукту;

- у невиробничій сфері за рахунок покращання соціальних показни-

ків; якості інформації; оптимізації товарного асортименту; зміцнення рин-

кової позиції фірми; збільшення частки ринку; посилення конкурентосп-

роможності підприємства, його ділового та “зеленого” іміджу тощо.

У процесі проектування важливо зорієнтуватись у видах проектних

рішень і відповідним чином їх розробляти або реалізувати.

Проектні рішення за ознакою цільового використання поділяють на

товарні та для внутрішнього споживання в межах організації, що є важли-

вим для обґрунтування доцільності інвестування в такі заходи.

За тривалістю заходи можуть мати стратегічний характер (2-5 років),

бути середньотерміновими (1-2) і короткотерміновими (до 1 року).

За причиною виникнення з погляду взаємодії із навколишнім сере-

довищем проектні рішення поділяють на реактивні та превентивні. Реакти-

вні рішення мають на меті сформувати відповідну реакцію фірми на вижи-

вання або розвиток. Превентивні рішення мають випереджувальний відно-

сно екзогенних факторів характер і мають запобігти негативній їх дії.

Залежно від кількості опрацьованих у рішеннях варіантів проектних

пропозицій всі заходи поділяють на альтернативні або безальтернативні.

За ознакою “радіуса дії” (за ступенем впливу на систему) проектні

рішення можуть бути локальними та системними.

За характером взаємозв'язку інвестиційні рішення можуть бути неза-

лежні один від одного, а можуть і залежати. Це так звані “похідні” інвес-

тиції. Крім того, виділяють і такі інвестиційні рішення, що виключають

одне одного (альтернативне інвестування).

З погляду гарантованості одержання позитивних результатів проект-

ні рішення поділяють на надійні та ризикові. У цих ситуаціях важливо ви-

ділити види можливих ризиків проекту та оцінити їх вплив на кінцевий

результат.

167

Наведена змістовна характеристика проектних рішень формує вихід-

ну інформаційну базу для визначення конкретного виду ефекту від розроб-

ки і впровадження проектних заходів з подальшим вибором специфічних

методів і показників для його оцінювання.

У загальному випадку під ефектом розуміють результат зіставлення

нової якості стану явища після досягнення проектованих цілей з якістю

його вихідного стану. Залежно від сфери виникнення виділяють такі види

ефекту від проектних рішень: економічний, фінансово-економічний, нау-

ковий, науково-технічний, соціальний (соціально-політичний), екологічний.

Економічний ефект відображає результат перевищення доходів від

проектного заходу над видатками на його розробку і впровадження.

Фінансово-економічний ефект поряд із економічним передбачає по-

кращання кінцевого стану організації з точки зору її фінансової стійкості,

ліквідності та платоспроможності.

Науковий ефект означає приріст кількості та якості інформації або

суми знань з певної галузі науки.

Науково-технічний ефект пов’язаний із аналогічним приростом нау-

ково-технічної інформації як результату виконання комплексу робіт із ци-

клу створення та освоєння нової техніки.

Соціальний ефект відображає покращання якості життя людей, що

адекватно до зростання доходів персоналу, забезпечення їх зайнятості, під-

вищення кваліфікації, поліпшення умов праці, скорочення кількості трав-

матичних випадків та професійних захворювань, поліпшення умов соціа-

льної захищеності.

Екологічний ефект означає зменшення шкідливих впливів на навко-

лишнє середовище, впровадження безвідходних технологій на базі замкне-

ного технологічного циклу, раціонального використання ресурсів або

більш повної переробки відходів, наближення до біосумісних типів техно-

логій та підвищення рівня екологічної безпеки або зменшення екологічних

ризиків. Своєрідною комбінацією економічного, фінансового, науково-

технічного ефектів, які у сукупності можуть забезпечувати ще один особ-

ливий синергічний ефект, є так званий ринковий, який проявляється у змі-

цненні конкурентоспроможної позиції фірми на ринку і одержанні певних

конкурентних переваг за рахунок підвищення якості продукту, цінової по-

літики, маркетингової програми, ефективного менеджменту, раціональної

організаційної структури управління, корпоративної культури.

Комплексний підхід до оцінювання проектних рішень вимагає вра-

хування всіх видів ефектів і втрат, які виникають під час розроблення і

впровадження певного заходу, для визначення інтегрального корисного

ефекту від пропозицій, поданих в атестаційній роботі, та обґрунтування

доцільності опрацювання даної проблематики (теми роботи). Більш повний

опис методів оцінювання екологічних втрат під час виконання кваліфіка-

ційних робіт, незалежно від напряму і конкретної спеціальності, з

168

обов’язковим врахуванням можливого негативного впливу на довкілля по-

дано у розділі 5.12.4.

Слід зазначити, що для реальних дипломних робіт в умовах глобаль-

ної екологічної кризи найбільш притаманним має бути еколого-

економічний ефект.

Оцінювання ефекту повинно мати кількісно-вартісну і якісну форму.

Для економічного ефекту, який піддається вартісному вимірюванню ре-

зультатів, характерна вартісна форма оцінювання, для фінансово-

економічного ефекту в частині фінансових показників можлива кількісна

форма оцінювання результату.

У рішеннях наукового, науково-технічного, соціального, екологічно-

го тощо характеру, де застосовують специфічні методи

оцінювання, прак-

тично неможливо точно виміряти корисний ефект у кількісній чи вартісній

формі, застосовують якісні види оцінювання, наприклад, експертні (рейти-

нгові або бальні), які мають числовий вираз, чи описові (словесні, графічні,

вербальні тощо).

5.12.1. Напрям “Механізація та електрифікація сільського

господарства”

Техніко-економічне та екологічне обґрунтування прийнятих інжене-

рних рішень під час дипломного проектування визначається через порів-

няння показників, характеристик, режимів та параметрів нової технології,

апробації з існуючими в грошовому еквіваленті, від експлуатації облад-

нання, приросту урожаю, продукції рослинництва і тваринництва, збіль-

шення виходу продукції ремонтних та переробних підприємств, покра-

щання екологічного

стану довкілля. За основу методики розрахунку при-

ймають чинні державні документи з еколого-економічного обґрунтування.

За потреби розробляють бізнес-план для реалізації поставленого завдання.

Для визначення техніко-економічної ефективності машини, техноло-

гії, системи розраховують основні показники, приводять до одиниці вико-

наної роботи та одиниці отриманої продукції.

Основними техніко-економічними показниками

слід вважати:

- зменшення затрат праці;

- зменшення приведених затрат;

- економічний ефект;

- термін окупності;

Під час визначення економічної ефективності слід враховувати для

розробленої машини та прототипу наступні показники:

1. Продуктивність агрегату за годину чистої роботи.

2. Продуктивність агрегату за годину змінного часу.

3. Продуктивність агрегату за годину експлуатаційного часу.

4. Змінну продуктивність.

Експлуатаційну змінну продуктивність.

6. Загальні затрати праці на одиницю виконаної роботи чи одини-

169

цю отриманої продукції – енергоємність, металоємність опера-

ції, енергонасиченість конструкції.

7. Питомі затрати праці на виконання основного технологічного

процесу, усунення технічних відмов, планове технічне обслуго-

вування, монтаж, обкатку, переобладнання, зберігання.

8. Експлуатаційні затрати на заробітну плату, реновацію, капіталь-

ний ремонт, поточний ремонт і планово-технічне обслуговуван-

ня, паливно-мастильні матеріали, зберігання.

9. Затрати

на одиницю роботи виробленої продукції.

10. Річні затрати.

11. Економія затрат. Визначається як різниця величини параметрів

пунктів 6, 7, 8, 9 та прототипом.

12. Сукупність зменшення затрат у відсотках (пунктів 6, 7, 8, 9). Те-

рміни окупності додаткових капіталовкладень.

Додатково слід враховувати зміни вартості отриманої продукції че-

рез покращання її якості, збільшення кількості, зміни в затратах обігових

фондів (зерно, ядохімікати

, запчастини, тощо), динаміку енергетичних за-

трат, можливі екологічні наслідки від впровадження нових розробок.