ФРАЗЕОЛОГІЯ
З емоційно-експресивною метою в публіцистичних
текстах використовують літературні цитати. Наприклад, у
газетному матеріалі на теми родинного життя читаємо:
«Пам'ятаєте, як у першому акті кохає Ромео Розаліну?
«Прекраснее ее на свете нет и не было с тех пор, как создан
свет». Начебто все добре, але постає запитання: чому в
українському тексті слова англійського автора наведені
російською мовою? Адже є цілком пристойний україн-
ський переклад «Ромео і Джульєтги» Ірини Стешенко, де
ці рядки звучать так:
Гарніша? Ні! Як світ
почав стояти,
Під сонцем кращої
не відшукати.
Фразеологізми треба відтворювати мовою, якою писано
даний текст, або мовою оригіналу. Якась третя мова тут
абсолютно недоречна.
Одна з газет опублікувала матеріал під назвою «А в
іншому, прекрасна маркізо, усе добре». Це рядок із французь-
кої жартівливої пісеньки, відомої в російському перекладі:
«А в остальном, прекрасная маркиза, все хорошо, все
хорошої». Газетний же матеріал названо не віршованим
рядком, а його прозовим варіантом. Точний український
переклад цього рядка такий: «А поза тим, добродійко мар-
кізо, усе гаразд, усе гаразд
1
.» Тут українська мова засвідчує
свою милозвучність і вміння відтворити французький
шарм.
Фразеологічні одиниці є дуже важливим семантичним
та стилістичним засобом. Одні фразеологізми спільні для
багатьох мов. До таких належать вислови давньогрецькі (ріг
Амальтеї, яблуко розбрату), євангельські (шлях на Голготу),
біблійні (дух і буква), літературні цитати (« Спинись, хвилино,
гарна ти!»). Є фразеологічні звороти, належні тільки одній
мові, і для відтворення позначуваних ними понять в інших
мовах слід шукати рівноцінних відповідників.
В українських газетах можна прочитати: задаватись
метою, знищувати на корені й под. Ніякого стосунку до
української фразеології такі синтаксичні побудови не
мають, оскільки в нашій мові їм відповідають — ставити
собі за мету, знищувати на пні.
142
ФРАЗЕОЛОГІЯ
«Жила-була одна жінка», «Жив-був один голова колгос-
пу», «Жив-був один спортсмен» — так часто починають
свої твори автори різних газетних жанрів. Та й сучасні
казкарі здебільшого вдаються до такого початку, який
нібито запозичений з українських народних казок. Але річ
у тім, що словами жили-были починаються російські на-
родні казки. Що ж до казок українського народу, то в них
на початку стоять слова: «Жили собі дід та баба», «Був (були)
собі чоловік та жінка» тощо.
Тут ідеться про використання в засобах масової інфор-
мації фразеологічних одиниць книжного та фольклорного
походження. Коли фразеологізми вживаються недоречно,
вони викликають негативний відрух у читачів, слухачів,
глядачів.
У царині фразеології, як і на рівні лексики, виявляється
синонімічне багатство української мови. Скажімо, на по-
значення поняття «людина невизначених здібностей, не-
виразної вдачі» існують такі фразеологізми: ні се ні те, ні
риба ні м'ясо, ні рак ні риба, ні пес ні баран, ні пава ні ґава,
ні два ні півтора, ні Богові свічка ні чортові кочерга, ні швець,
ні жнець, ні грач ні помагач. До слова тікати є ціла низка
фразеологічних висловів: увіритися ногам, кидатися навті-
кача, намазати η 'яти салом, накивати η 'ятами, дати ходу,
дати тягу, взяти ноги на плечі тощо.
На жаль, у численних засобах масової інформації
вживана досить обмежена кількість фразеологічних
зворотів. Нерідко оригінальних українських фразеологіз-
мів не використовують зовсім, віддаючи перевагу калько-
ваним з російської мови зворотам.
Поєднання однокореневих слів (тавтологія) широко
вживається як стилістичний засіб. Це здебільшого фразео-
логічні одиниці на зразок сила-силенна, рано-вранці, вільна
воля, любий-любесенький, милий-милесенький. Коли нагро-
мадження в тому самому вислові однокореневих слів не
викликане ні стилістичними, ні значеннєвими міркуван-
нями, тавтологія стає вадою тексту. До появи тавтологіч-
них словосполучень, що знижують мовленнєвий рівень
викладу, призводить бездумне калькування російських ви-
словів: совершить преступление — вчинити злочин, обес-
печить безопасность — забезпечити безпеку. Цього можна
і треба уникати, замінюючи один із компонентів синоні-
мічним відповідником: скоїти злочин, гарантувати безпеку.
143