ЛЕКСИКА
«значних розмірів, безладно завалена голим камінням»
(О. Гончар). Переносно вживається в таких словосполученнях:
виробнича площа, засівна площа, газетна площа, площа
трикутника й ін. Виходить, значення «частина міста чи
села» є вторинним — ділянка землі, виділена для певної
мети. Слова площа в розумінні частини населеного пункту
немає в двох найбільших дожовтневих словниках
української мови — Б. Грінченка (наддніпрянському) та
Є. Желехівського й С Недільського (галицькому).
Слово майдан через посередництво тюркських мов (ту-
рецьке meydan — арена, площина, рівнина) прийшло до
нас із перської (mejdan — арена, площа) або арабської
(maydan —царина, місце для гри). При запозичанні слова,
як правило, семантично звужуються. Багатозначне турець-
ке meydan з'явилося в українській мові спочатку як назва
незабудованої частини населеного пункту. Отже, це його
первісне українське значення: «До сходу сонця, рано-рано!
У Віфлеємі на майдані зійшовся люд і шепотить» (Т. Шев-
ченко); «В центрі містечка коло майдану стояла стара
похилена хата» (С. Васильченко); «Колись бувало сильний
чуженин Слов'ян-рабів виводив на майдани» (Леся Укра-
їнка); «Де колись на майдані роєм гули на раді запорожці,
там тепер паслася німецька череда» (І. Нечуй-Левицький);
«Сіло сонце, На майдані Сяйні огнища горять. І дівчата
заквітчані з парубками гомонять» (Я. Щоголів); «Я іду повз
пам'ятник Богдана, де шумить Софіївський майдан, І ас-
фальт на сонці наче тане, Як на луках голубий туман»
(В. Сосюра).
Саме так майдан фіксується в усіх словниках україн-
ської мови. Згодом слово набуло інших, переносних зна-
чень —лісова галявина; розкопана згори стародавня моги-
ла; рівне поле, низовина, оточена лісом або будівлями;
острів, укритий рослинністю; озеро в полі; смолярня,
смолокурня (Словник української мови. Т. 4. С. 597;
Етимологічний словник української мови: У 7 т. К., 1989.
Т. 3. С. 361). Зменшене від майдан —майданчик уживається
зі значенням «місце для певних робіт, ігор, спортивних
тренувань, танців тощо»: будівельний майданчик, дитячий
майданчик, спортивний майданчик, танцювальний май-
данчик, сходовий майданчик. Подеколи використовува-
не в цих випадках слово площадка є непотрібним запози-
66
Синонімічне багатство української мови
ченням з російської мови (бо в українській не існує пло-
щадь і відсутній суфікс -дка).
Отже, для назви незабудованої частини населеного
пункту перевагу слід віддати слову майдан, а лексему площа
в цьому значенні використовувати як рідше вживаний
синонім. Єдиною назвою місця для спортивних та інших
занять є майданчик.
Позитивний, додатний, ствердний
і негативний, від'ємний, заперечний
Ще один випадок збіднення синоніміки маємо при
перекладі російських слів положительный і отрицательный.
У різних словосполученнях українська мова має неодна-
кові відповідники: положительный (отрицательный) отзыв
—
позитивний (негативний) відгук, положительный (отри-
цательный) ответ — ствердна (заперечна) відповідь. Не
збігаються відповідники в різних термінологічних систе-
мах: у граматиці — ствердна (заперечна) частка, у фізиці
— позитивний (негативний) заряд, у математиці — додатні
(від'ємні) числа. Тож не варто, як це нерідко трапляється
в мові газет, радіо- й телепередач, користуватися в усіх
випадках лише словами позитивний та негативний, нехту-
ючи інші.
Раніше слова від'ємний і додатний були не тільки мате-
матичними термінами, а вживались і як терміни фізичні,
а також у переносному значенні, тобто можна було сказати
додатний (від'ємний) заряд, додатні (від'ємні) риси, наслідки
тощо. «Ядро атома має додатний заряд, який чисельно
дорівнює від'ємному зарядові всіх електронів, що рухають-
ся навколо ядра» (журн.); «А за найбільше від'ємний бік
нашого галицького життя ми уважаємо апатію до пуб-
лічних справ» (І. Франко); «Вона не раз боляче переживала
від'ємне, насторожене, а то й просто вороже ставлення до
себе однокласників» (О. Донченко). У період боротьби зі
«шкідництвом на мовному фронті» ці слова разом з багать-
ма іншими були усунуті звідусіль, якимось дивом зали-
шившись у математиці. Тепер треба повернути їх до актив-
ного вжитку.
67