Полянський Ю., Долежан В. Акти прокуратури: підготовка і внесення

Подождите немного. Документ загружается.

Зміст касаційного подання повинен відповідати вимогам до апеляції (ч. 2

ст. 387 КПК), а варіанти постановки питання про усунення порушень закону

визначені у ст. 396 КПК.

Відповідно при підготовці апеляційних подань по цивільних справах

прокурор керується статтями 293 та 314 ЦПК, а касаційних подань — статтями

322 і 334 ЦПК; при підготовці апеляційних подань по господарських спорах —

статтями 94 і 103 ГПК, а касаційних подань — статтями 111 та 111-9ГПК.

При мотивуванні апеляцій, апеляційних і касаційних подань необхідно

враховувати також підстави для перегляду судових рішень, визначені у

відповідних нормах закону (статті 367, 398 КПК, статті 307-309, 336-340 ЦПК,

статті 104, 111-1 ГПК).

Певні труднощі мають місце при вирішенні питання про те, які саме

посадові особи прокуратури мають право вносити зазначені вище акти

прокурорського реагування.

Відповідно до ст. 37 Закону «Про прокуратуру» право внесення

апеляційного, касаційного і окремого подання на вироки, рішення, ухвали і

постанови судів має прокурор і заступник прокурора в межах їх компетенції,

незалежно від участі в розгляді справи в суді першої інстанції. Помічники

прокурора, прокурори управлінь та відділів можуть вносити ці подання лише у

справах, у розгляді яких вони брали участь.

Цій нормі в принципі відповідають положення ГПК (статті 29, 91, 107),

проте від неї істотно відрізняються положення КПК і ЦПК. У п. 8 ст. 348 КПК

передбачено, що апеляційні подання можуть виходити лише від прокурора,

який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, а також від

прокурора, який затвердив обвинувальний висновок — у межах обвинувачення,

що підтримував прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої

інстанції. Суб'єктами касаційних подань на вироки і постанови апеляційного

суду, постанови апеляційного суду, постановлені ним в апеляційному порядку,

можуть бути: прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої чи

апеляційної інстанції, а також Генеральний прокурор України, його заступники,

прокурори обласного рівня та їх заступники в межах їх повноважень —

незалежно від участі в розгляді справи судом першої чи апеляційної інстанції

(п. 4 ч. 2 ст. 384 КПК). Право внесення апеляційного подання на судове

рішення у цивільній справі має лише прокурор, який брав участь у розгляді

справи (ч. 1 ст. 290 ЦПК), а касаційне подання має право внести прокурор, який

уже брав участь у розгляді справи, або коли суд вирішив питання щодо його

прав і обов'язків (ч. 1 ст. 320 ЦПК).

Очевидно, що на практиці для прокурора є безперспективним посилатись

на ст. 37 Закону «Про прокуратуру», оскільки останнє слово при вирішенні

цього питання безумовно залишиться за судом, а суд керуватиметься при цьому

нормами КПК і ЦПК.

У процесі участі прокурора в судових засіданнях, розгляду справ в

апеляційному і касаційному порядку його звернення до суду, як і при розгляді

справ по першій інстанції, можуть мати місце у формі висловлювання

клопотань і думок, а також заперечень у зв'язку з висловлюваннями інших осіб.

У ч. 1 ст. 362 КПК передбачено також, що прокурор може давати пояснення з

приводу своєї апеляції, а в судових дебатах виступає з промовою, якщо він

підтримує апеляцію, подану ним чи іншим прокурором (ч. 6 ст. 362 КПК). Ці ж

правила поширюються і на участь прокурора у розгляді справи касаційною

інстанцією (ч. З ст. 394 КПК).

Пояснення і промова прокурора в дебатах як форми його звернення до

суду в апеляційному процесі передбачені у ст. 302 ЦПК. Для касаційного

розгляду (ст. 331 ЦПК) проведення дебатів не передбачено.

В особливих процесуальних формах з виданням відповідних актів

здійснюються участь прокурора в перегляді судових рішень в порядку

виключного провадження (за нормами КПК), у зв'язку з нововиявленими та

винятковими обставинами (за нормами ГПК).

У кримінальному процесі роль прокурора в ініціюванні такого перегляду

є визначальною, оскільки зацікавлені у цьому особи мають звертатись з цих

питань саме до прокурора, якщо йдеться про нововиявлені обставини,

передбачені у ч. 1 ст. 400-5 КПК. За наявності підстав прокурор виносить

постанову про призначення розслідування у зв'язку з відомостями про

наявність нововиявлених обставин. Вона являє собою певний аналог постанови

про порушення кримінальної справи, оскільки розслідування проводиться за

правилами, встановленими для досудового слідства (ч. З ст. 400-8 КПК). її

особливістю є те, що розслідування проводиться за наявності не скасованого

судового рішення, яке набрало законної сили. В описово-мотивувальній частині

дається оцінка вагомості інформації про наявність нововиявлених обставин, які

можуть обумовити необхідність перегляду судового рішення. У заключній

частині формулюється рішення прокурора: «Провести розслідування

нововиявлених обставин у справі про...». На підставі матеріалів розслідування і

висновку прокурора за цими матеріалами прокурор Автономної Республіки

Крим, прокурор області, міста Києва чи Севастополя військовий прокурор (на

правах прокурора області) вносить подання до апеляційного суду, в якому

обґрунтовується необхідність перегляду судового рішення (ч. 4 ст. 40-8 КПК).

Якщо вирок у справі винесено апеляційним судом, подання до касаційного суду

приносить Генеральний прокурор України.

У випадках, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 400-4 КПК (неправильне

застосування кримінального закону та істотне порушення вимог кримінально-

процесуального закону, які істотно вплинути на правильність судового

рішення) клопотання, а не подання, до Верховного Суду України має право

подати прокурор, який брав участь в розгляді справи судом першої, апеляційної

чи касаційної інстанції, Генеральний прокурор України та його заступники,

прокурор Автономної Республіки Крим, прокурор області, міст Києва і

Севастополя, прирівняні до них прокурори та їх заступники в межах їх

повноважень — незалежно від їх участі в розгляді справи судом.

Відповідно до ч. 6 ст. 400-8 КПК, коли прокурор не вбачає підстав для

перегляду справи в зв'язку з нововиявленими обставинами, він відмовляє в

цьому своєю вмотивованою постановою, про що повідомляє заявників. Ця

постанова є аналогом постанови про відмову в порушенні кримінальної справи.

Вона може бути винесена як до призначення розслідування, так і за його

результатами. У постанові обґрунтовується або відсутність нових обставин по

справі, на які посилались заявники, або те, що наявність цих обставин не може

поставити під сумнів законність та обґрунтованість судового рішення. У

заключній частині постанови рішення прокурора формулюється так:

«Відмовити в перегляді справи в зв'язку з нововиявленими обставинами, про

що повідомити...». Така постанова може бути винесена і прокурорами вищого

рівня в разі їх незгоди з висновком підпорядкованого прокурора.

Постанова прокурора може бути оскаржена вищестоящому прокуророві.

Тому, на нашу думку, просте повідомлення особам, які звернулись з

клопотаннями, про відмову в їх задоволенні, є недостатнім. Для того, щоб вони

могли реально скористатись своїм правом на оскарження, їм необхідно вислати

або вручити копію постанови, про що вказати в її заключній частині.

У цивільному судочинстві формою звернення прокурора (без обмеження

використання цього права певним колом посадових осіб прокуратури) про

перегляд судових рішень і ухвал у зв'язку з нововиявленими і винятковими

обставинами є його заява до апеляційного суду (в зв'язку з нововиявленими

обставинами) чи до Верховного Суду України (в зв'язку з винятковими

обставинами) — ч. 1 ст. 347-4 ЦПК.

Рішення господарського суду може бути переглянуте судом, який його

прийняв, за поданням прокурора.

2. ПРАКТИЧНІ СИТУАЦІЇ, ЯКІ ПОВ'ЯЗАНІ ЗІ СКЛАДАННЯМ ТА

ВНЕСЕННЯМ АКТІВ

2.1. При здійсненні нагляду за додержанням і застосуванням законів:

1. За наслідками перевірки за скаргою Г. на порушення трудового

законодавства прокурор встановив, що директор приватної фірми звільнив її з

роботи на шостому місяці вагітності. Хоча мотивом звільнення було власне

бажання працівниці, перевіркою було встановлено, що умовою при йому її на

роботу було одночасне написання двох заяв: про прийом і про звільнення

(друга заява без дати).

Які заходи реагування слід вжити прокурору і які у зв'язку з цим внести

акти прокурорського реагування?

2. До транспортної прокуратури надійшла колективна скарга

працівників локомотивного депо, в якій повідомлялось про численні порушення

закону з боку посадових осіб підприємства, зокрема, про незаконне списання і

крадіжки матеріальних цінностей, випуск рухомого складу на лінію з

несправностями, що загрожують безпеці руху тощо. У зв'язку з цим прокурор

вніс подання начальникові відділку заліз ниці, в якому зажадав перевірки

зазначених відомостей, притягнення за її результатами винних осіб до

дисциплінарної і матеріальної відповідальності, та про наслідки і вжиті заходи

повідомити в прокуратуру у встановлений законом місячний строк.

Дайте оцінку обґрунтованості вжитих прокурором заходів.

3. Беручи участь в засіданні виконкому міської ради, міський

прокурор звернув увагу на проект рішення, підготовлений завідуючим бюро з

працевлаштування: «З метою більш раціонального використання робочої сили

зобов'язати підприємства й організації міста здійснювати прийом на роботу

лише за направленнями бюро з працевлаштування». Як слід діяти прокурору у

цій ситуації?

4. Районний прокурор вніс подання начальнику райвідділу УМВС

«Про незадовільну боротьбу з корупцією».У поданні зазначалось, що в районі

має місце дуже багато проявів корупції, але міліція не веде з цим належної

боротьби. Про це свідчить те, що в 2001 році було складено всього два

протоколи про корупційні діяння, а в 2002 році — один. У заключній частині

подання містилась вимога активізувати цю роботу, і покарати в

дисциплінарному порядку працівників міліції, які проявляли бездіяльність.

Дайте оцінку цьому документу.

5. Розглянувши скарги представників ряду громадських організацій

щодо порушення вимог виборчого законодавства, прокурор Центрального

району м. Н-ська встановив, що на декількох виборчих дільницях по 16-му

виборчому округу з виборів народного депутата України розташування

виборчих скриньок не відповідало вимогам закону. Ці скриньки знаходились

біля столів, за якими перебували члени виборчих комісій, а кабіни для таємного

голосування — в протилежних кінцях приміщень, де проводилось голосування,

хоча за законом вони мають бути розташовані таким чином, щоб голосуючі при

підході до них мали можливість проходити через кабіни або кімнати для

таємного голосування. Оскільки в бюлетенях для таємного голосування

залишився один кандидат, голосування в таких умовах не забезпечує принципу

таємниці голосування, закріпленого у ч. 1 ст. 71 Конституції України.

На момент виявлення цих порушень до виборів залишилось два дні.

Які заходи реагування може вжити прокурор?

6. На території сільськогосподарського підприємства «Промінь»

знаходився склад отрутохімікатів. Через незадовільний технічний стан складу

хімічні речовини видувались з нього і засмічували територію, що призвело до

масової загибелі бджіл і отруєння криниць. Головлікар райсанепідстанції К.

неодноразово вносив приписи голові правління підприємства Р. про усунення

порушень, які останній проігнорував. Врешті-решт загинули двоє підлітків, які

займались пустощами на складі і отруїлися.

Які заходи і стосовно кого слід вжити прокуророві, і які документи

реагування використати?

7. До районної прокуратури надійшли матеріали з районного відділу

земельних ресурсів про те, що підприємець 3. самовільно зайняв 0,10 га землі з

фонду місцевої ради і готується до будівництва там бензозаправної станції. В

іншому матеріалі було поставлено питання про притягнення до

відповідальності директора комунального торфопідприємства Ш., з вини якого

майже на рік порушені встановлені строки рекультивації земельної ділянки

площею 2,5 га. У результаті проведеної прокуратурою перевірки ці відомості

підтвердились.

Які заходи і з використанням яких актів слід вжити прокуророві?

8. Міський прокурор виніс постанову про порушення

дисциплінарного провадження щодо інспектора податкової інспекції Д. за

порушення ним порядку складання протоколів про адміністративні

правопорушення. Не отримавши впродовж місяця інформації про результати

розгляду постанови, прокурор провів перевірку на місці і встановив, що

постанова була розглянута і відповідно до наказу винуватець був попереджений

про неприпустимість порушень. У своєму поясненні щодо причин

неповідомлення

прокуратури про вжиті заходи начальник податкової інспекції

стверджував, що відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про прокуратуру»

він не зобов'язаний цього робити.

Хто з них правий?

9. Транспортний прокурор виніс постанову про порушення

дисциплінарного провадження стосовно начальника дистанції захисних

лісонасаджень Н. за порушення законодавства про охорону праці. Одночасно

він за це ж порушив щодо Н. провадження про адміністративне

правопорушення.

У зв'язку з цим заступник прокурора області зробив транспортному

прокурору письмове зауваження, пославшись на те, що відповідно до п. З ч. 2

ст. 20 Закону України «Про прокуратуру» можна порушувати або

дисциплінарне провадження, або провадження про адміністративне

правопорушення, а не обидва одночасно, і запропонував відізвати один з цих

документів: якщо вони не розглянуті.

Як слід вирішити цю ситуацію?

10. Перевіряючи додержання трудового законодавства на підприємстві,

прокурор виявив 12 наказів, якими було встановлено для працівників іспитовий

строк тривалістю більше, ніж передбачено законом. На час перевірки іспитовий

строк закінчився стосовно 8 працівників.

Кожний з наказів прокурором було опротестовано.

У чому помилка прокурора?

Які акти реагування йому слід було обрати?

2.2. При здійсненні нагляду за додержанням законів органами, які

проводять оперативно розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство:

1. Відділом кримінальної міліції заведено розшукову справу стосовно гр-

ки Т. в зв'язку з підозрами у тому, вона причетна до незаконного заняття

підприємницькою діяльністю. Приводом для цього послужила анонімна заява.

Які заходи реагування слід вжити прокуророві?

2. Начальником спецпідрозділу по боротьбі з організованою

злочинністю було подано для санкціонування прокурору постанови про

накладення арешту на кошти і цінності приватного підприємства «Срібна

хвиля», опечатування його кас і складів строком на один місяць.

Що треба з'ясувати прокурору для вирішення питання про

санкціонування?

3. Ознайомившись з кримінальною справою, яка перебувала в

провадженні слідчого райвідділу УМВС В., прокурор встановив, що протягом

двох місяців ніякі слідчі дії по ній не проводились, що потягнуло за собою

порушення строків розслідування, не призначено автотехнічну експертизу,

безпідставно відхилялись клопотання потерпілого від автоаварії. Крім того, за

наявною у прокурора інформацією В. вступив у неслужбові стосунки з

підозрюваним у злочині П.; пиячив з ним у барі.

Які заходи необхідно вжити прокуророві, і які акти реагування для цього

використати?

4. Міський прокурор дав письмову вказівку старшому слідчому

прокуратури Л. про пред'явлення обвинувачення підозрюваному у

кримінальній справі, вказавши при цьому на необхідність кваліфікації діяння за

певною статтею Кримінального кодексу. Слідчий надіслав прокурору письмове

заперечення проти цієї вказівки і висловив думку що кваліфікація повинна бути

іншою. На категоричну вимогу виконати вказівку відмовився це зробити. Тоді

прокурор вилучив у нього справу і передав для розслідування іншому слідчому.

Якою є юридична сила вказівок прокурора по кримінальній справі?

Чи правильною є його позиція у цьому конфлікті?

5. Слідчий райвідділу УМВС звернувся до районного прокурора з

проханням дати згоду на направлення до суду свого подання про обрання

запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого К.

Проте, прокурор, вивчивши справу, дійшов висновку про відсутність підстав

для обрання такого запобіжного заходу, і що можна обмежитись підпискою про

невиїзд.

Яким актом має бути оформлене це рішення прокурора?

6. Виступаючи на координаційній нараді керівників правоохоронних

органів, прокурор області піддав різкій критиці бездіяльність оперативних

підрозділів по оперативному супроводженню розслідування т. з. «резонансного

вбивства». Він запропонував ряд заходів, які, на його думку, мають сприяти,

активізації оперативно-розшукових заходів у цьому напрямку. Окремі учасники

наради поставили під сумнів ці пропозиції.

Які наглядові повноваження у зв'язку з цим може використати прокурор

та у формі яких актів?

7. Одержавши від слідчого копію постанови про порушення

кримінальної справи, прокурор дійшов висновку проте, що вона винесена

безпідставно. Затребувавши від слідчого всі матеріали, прокурор встановив, що

по порушеній справі вже допитано троє свідків, інші слідчі дії не виконувались.

З метою усунення порушення закону прокурор своєю постановою скасував

постанову про порушення кримінальної справи.

Чи правильно повівся прокурор?

8. Провівши у райвідділі УМВС перевірку виконання вимог закону

про приймання, реєстрацію і вирішення заяв та повідомлень про вчинені або

підготовлювані злочини, прокурор встановив масові факти приховування

злочинів від обліку, неприйняття від потерпілих заяв про злочини, незаконної

відмови в порушенні кримінальних справ з мотивів їх «безперспективності»,

фальсифікації матеріалів. Наприкінці перевірки начальник райвідділу наклав на

себе руки.

Які форми реагування та відповідні акти може застосувати прокурор?

9. Районний прокурор вніс на підставі ст. 23 Закону України «Про

прокуратуру» подання начальникові слідчого відділу РВ У^ЛВС «Про усунення

порушень закону при провадженні по окремих кримінальних справах». У

заключній частині подання він висунув конкретні вимоги щодо усунення

порушень (проведення слідчих дій, закриття незаконно порушених справ,

відновлення зупиненого досудового слідства, притягнення до дисциплінарної

відповідальності окремих слідчих).

Чи були підстави для внесення цього акта прокурорського реагування?

10. Розглядаючи справу, яка надійшла до нього з обвинувальним

висновком, прокурор дійшов висновку, що дії обвинуваченого слід

кваліфікувати як умисне вбивство (ст. 115 КК), а не як заподіяння тяжкого

тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого (ч. 2 ст. 121 КК). У

зв'язку з цим він на підставі ч. 2 ст. 231 КПК виніс постанову про внесення

відповідних змін до обвинувального висновку.

У чому полягає тут порушення з боку прокурора?

2.3. При здійсненні нагляду за додержанням законів при виконанні

судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших

заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи

громадян:

1. Під час відвідання приміщення районного відділу внутрішніх справ, де

утримувались особи, затримані за вчинення адміністративних правопорушень,

прокурор установив, що відповідно до протоколу, складеного стосовно гр-на

М., останнього було затримано за вчинення дрібного хуліганства 12 серпня о 16

год. 30 хвилин. На час перевірки 13 серпня о 18 год. 35 хв. М. продовжував

перебувати в приміщенні для затриманих. Черговий по райвідділу пояснив, що

за вказівкою начальника РВ УМВС адміністративні матеріали щодо М. повинні

бути направлені до суду для застосування до нього адміністративного арешту.

Проте один із суддів місцевого районного суду перебуває в лікарні, а другий

має повернутися з відрядження лише вранці.

Що повинен зробити у цій ситуації прокурор?

2. У виправно-трудовій колонії суворого режиму один з ув'язнених

взяв у заручники медсестру, і під загрозою її вбивства мисливським ножем,

приставленим їй до горла, вимагав надати йому можливість безперешкодно

залишити колонію. На місце події виїхав заступник прокурора з нагляду за

додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах.

Начальник колонії зажадав у прокурора санкцію на знешкодження нападника

стрільцем-снайпером.

Яке рішення повинен прийняти прокурор?

3. Під час опитування ув'язнених в колонії загального режиму для

жінок засуджена М. заявила прокуророві, що вона вважає своє засудження до

восьми років позбавлення волі за навмисне вбивство чоловіка несправедливим,

і що вона вирішила покінчити життя самогубством при першій можливості для

цього. Під час розмови з прокурором у неї стався істеричний напад, в процесі

якого вона щосили билась головою об стінку і залізні грати, роздирала нігтями

шкіру і рвала одежу, у зв'язку з цим персонал змушений був зробити їй ін'єкцію

значної дози транквілізатора.

Представники адміністрації виправно-трудової установи підтвердили, що

М. уже робила спроби самогубства і що після останньої спроби їй ледве

вдалося врятувати життя. При цьому вони виразили співчуття М., висловлюючи

думку, що її покарано надто суворо, оскільки протягом тривалого часу вона

була об'єктом систематичних знущань з боку покійного. Троє малолітніх дітей

М. передані до дитячого будинку.

Чи є у прокурора можливість вжити якихось заходів для вирішення цієї

життєвої драми?

4. Пізньої ночі до квартири заступника районного прокурора

зателефонувала гр-ка П., яка повідомила, що її чоловіка добу тому було

затримано співробітниками карного розшуку, і з того часу він перебуває в

приміщенні РВ УМВС. Зі слів своєї сусідки — прибиральниці райвідділу: з

вечора із кабінету начальника відділення карного розшуку було чути крики і

стогін. Визирнувши у вікно, заступник прокурора звернув увагу на те, що цей

кабінет освітлений.

Будучи занепокоєний цим повідомленням, заступник прокурора

(районний прокурор на цей час був відсутній) разом з помічником прокурора,

який приєднався до нього, прибули в райвідділ міліції і ознайомились з

матеріалами реєстрації затриманих. З'ясувалось, що гр-н П. серед затриманих

не значиться. На вимогу дати їм можливість відвідати кабінет начальника

відділення карного розшуку черговий відмовився це зробити. Цю відмову

підтвердив і начальник райвідділу, який обвинуватив працівників прокуратури

в перевищенні своїх службових повноважень і запропонував перенести

з'ясування обставин цієї справи на денний час.

1) Чи справді працівники прокуратури перевищили свої

повноваження?

2) Спробуйте спрогнозувати їх подальші дії у цій ситуації.

5. За наслідками комплексної перевірки додержання кримінально-

виконавчого законодавства у виправно-тру довій колонії прокурор з нагляду за

додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах

встановив порушення Закону України «Про колективні договори та угоди», які

ущемлювали трудові права персоналу цієї установи. У зв'язку з цим прокурор

направив вказівку начальнику Управління державного департаменту УПВП в

Н-ській області з вимогою негайно усунути порушення, пославшись при цьому

на статті 44, 45 Закону України «Про прокуратуру».

Чи вірно повівся прокурор?

Який акт прокурорського реагування потрібно внести у цій ситуації?

6. До прокурора з нагляду за додержанням законів при виконанні

судових рішень у кримінальних справах звернувся з листом начальник

виправно-трудової колонії, в якому він просив прокурора дати санкцію на

короткотерміновий виїзд засудженого Щ. у місце постійного проживання у

зв'язку з тяжкими сімейними обставинами. На це прокурор відповів, що

санкціонування таких рішень не входить до його компетенції.

Чи мав рацію прокурор?

7. Встановивши, що двоє засуджених за постановою начальника

виправно-трудової колонії без належних підстав вміщені до штрафного

ізолятора, помічник прокурора з нагляду за додержанням законів при виконанні

судових рішень у кримінальних справах приніс протест начальнику, зажадавши

скасувати цю постанову.

Чи правильно ним обрано акт прокурорського реагування?

8. Проведеною прокуратурою з нагляду за додержанням законів при

виконанні судових рішень у кримінальних справах перевіркою було

встановлено, що черговим по слідчому ізолятору без дозволу слідчого було

надано побачення з родичами обвинуваченому К. З вини контролера, який

слідкував за побаченням, засуджений дістав змогу передати записку, в якій

повідомив, де знаходяться викрадені цінності, що дозволило родичам вилучити

їх та безперешкодно реалізувати.

За наслідками перевірки прокурор виніс постанову про порушення

дисциплінарного провадження щодо чергового та контролера, зажадавши при

цьому притягти їх до якнайсуворішої дисциплінарної відповідальності, аж до

звільнення з займаних посад.

Чи правильно обрано прокурором спосіб та акт прокурорського

реагування?

2.4. При участі прокурорів в розгляді справ у судах:

1. Міський прокурор опротестував розпоряджання директора

приватної фірми про звільнення працівника як таке, що було видано з

порушенням трудового законодавства, і зажадав поновлення його на роботі.

Оскільки протест прокурора було відхилено, він на підставі ч. 4 ст. 21 Закону

України «Про прокуратуру» і ст. 248-15 ЦПК України звернувся до суду з

заявою про визнання цього розпорядження незаконним, та про його скасування.

Чи відповідає ця заява прокурора вимогам закону?

2. Міський прокурор звернувся з позовною заявою до господарського

суду, в якій просив стягнути з приватного підприємства з продажу овочів

заборгованість на користь акціонерного товариства з виробництва дерев'яної

тари у сумі 14 тис. грн. Крім наведення доказів заборгованості в позовній заяві

констатувалось, що наявність заборгованості порушує майнові права позивача.

Чи були підстави для подання позовної заяви?

3. У розгляді цивільної справи за позовом, поданим районним

прокурором, брав участь його помічник. Оскільки в задоволенні позову було

відмовлено, прокурор вніс на ухвалене судом рішення апеляційне подання.

Чи вірно поступив прокурор?

4. Міський прокурор, який не брав участі в розгляді цивільної справи,

подав касаційне подання на рішення суду.

Чи може бути це подання прийнято до розгляду у касаційній інстанції?

5. Підтримуючи державне обвинувачення в суді, прокурор заявив

клопотання про ведення аудіо запису судового засідання. З таким само

клопотанням звернувся і потерпілий. Однак головуючий відмовив у

задоволенні клопотань, мотивуючи це відсутністю такої необхідності і

технічної можливості. Тоді обвинувач вручив головуючому заяву в письмовій

формі, в якій зазначив, що його рішення суперечить Конституції України, і це

може бути підставою для скасування винесеного вироку. Але головуючий

відмовився долучити заяву прокурора до справи, заявивши що він поставить

питання про притягнення його до дисциплінарної відповідальності за тиск на

суд, після чого прокурор залишив судове засідання.

Чи були у прокурора-обвинувача підстави для подачі такої заяви?

Як ви оцінюєте поведінку учасників конфлікту?

6. Підтримуючи державне обвинувачення в суді, прокурор дійшов

висновку про його безпідставність і вручив головуючому свою постанову про

відмову від обвинувачення. Після цього суд своєю ухвалою закрив справу.

Вищестоящий прокурор подав апеляцію на цю ухвалу з посиланням на те,

що обвинувач не погодив з ним відмову від обвинувачення і зміст постанови

про це.

Чи згодні ви з такою мотивацією?

7. У ході судового розгляду кримінальної справи прокурор-обвинувач

дійшов висновку про необхідність змінити кваліфікацію злочину із статті, яка

передбачала більш сувору відповідальність, на статтю, яка передбачає менш

сувору відповідальність. Відповідні аргументи він виклав у своїй

обвинувальній промові.

Дайте оцінку діям прокурора.

8. Державне обвинувачення в суді підтримував помічник районного

прокурора, який погодився з вироком суду. Сам районний прокурор, який

затвердив обвинувальний висновок по справі, на час винесення вироку уже

припинив роботу в прокуратурі. Тому апеляцію на вирок подав

новопризначений районний прокурор, посилаючись на те, що відповідно до ст.

37 Закону України «Про прокуратуру» він вправі це зробити незалежно від

участі в розгляді справи в суді першої інстанції. Чи мав він рацію?

3. МАТЕРІАЛИ СПРАВ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО СКЛАДАННЯ

СТУДЕНТАМИ ПРОЕКТІВ ПРОКУРОРСЬКИХ АКТІВ

1. Рішенням Н-ської районної ради від 12.01.2003 р. було заборонено

промисловим підприємствам району всіх форм власності і незалежно від

підпорядкованості поставляти виготовлені ними товари народного споживання

за межі району, без попереднього погодження з постійною комісією райради по

торгівлі.

Підготуйте проект протесту на це рішення.

2. До прокурора м. Н-ська звернулась із скаргою гр-ка С, вдова, матір

трьох неповнолітніх дітей. Перевіркою по скарзі встановлено, що через