Пиріг С.О. Платіжні системи

Подождите немного. Документ загружается.

обслуговування і т.п. Такі картки мають, як правило, фотографію власника,

його прізвище, ім’я, по батькові, дату народження, дату видачі і закінчення

терміну дії, спеціальні номери і службові відмітки.

Ідентифікаційні картки можуть грати роль ключів-ідентифікаторів,

які видаються користувачам системи автоматизованого контролю доступу

(асcess control). Найбільшого поширення у сфері управління

доступом

отримали магнітні картки, картки із захищеним штрих-кодом і безконтактні

(proximity-картки). Безконтактні картки є на сьогоднішній день

найпрогресивнішим варіантом, з погляду зручності експлуатації і терміну

служби.

Крім функції безпеки, наявність ідентифікаційних карток спрощує

процес спілкування і робить перебування відвідувачів або клієнтів в

установі більш комфортним. Наприклад, покупцю супермаркету, який

шукає до кого б звернутися за консультацією, легко зрозуміти за

ідентифікаційною карткою, що перед ним продавець, прибиральниця або

співробітник охорони. Якщо відвідувач забув або не розчув ім’я

представленого йому співробітника, він уникне незручності, просто

поглянувши на картку.

В Україні очікується заміна паспорта на ідентифікаційну картку

громадянина України у вигляді пластикової

картки із вмонтованим чіпом, на

який буде занесена інформація про номер картки і який буде єдиним для

використання як у податковій інспекції, так і в Пенсійному фонді.

Планується, що така пластикова картка одночасно буде і посвідченням

водія.

Картка ІSІС (рис. 3.5) –

міжнародна студентська ідентифікаційна

картка, яка більше 30 років тому була

створена з ініціативи UNESCO. Зараз ІSІС

– єдине визнане в 95 країнах світу офіційне

посвідчення студента. Штаб-квартира ІSІС

розташовується в Амстердамі, при

Міжнародній Студентській Конфедерації

Подорожей (ІSTC), яка працює через

мережу своїх уповноважених офісів по

всьому світі. Один з них „КЛУБ АйСІК” – єдиний уповноважений офіс у

західній Україні.

Пластикові картки

ISIC, ITIC, IYTC, визнані у світі, як міжнародні

посвідчення особи Студента, Викладача та Молоді (від 12 до 26 років) –

отримали якісно новий статус – власник однієї з таких карток автоматично

стає членом міжнародного дисконтного КЛУБу АйСІК. У 2004 році більш

ніж 26000 українських студентів приєднались до КЛУБу.

Рис. 3.5. Міжнародна

ідентифікаційна картка

На сьогоднішній день власниками ISIC стали більше 4,5 мільйонів

студентів з різних країн світу, 26 тисяч з яких – українські студенти.

Клубні та дисконтні картки випускаються окремими організаціями,

асоціаціями, клубами і поширюються серед членів цих організацій. Власник

такої картки може одержати знижку (discount) на товари чи послуги,

придбані у визначених торгових місцях.

Дисконтні картки (від

англ. discount -

знижка) надають певні знижки і найбільш

популярні як спосіб заохочення постійних

клієнтів і залучення нових. Вони дозволяють

одержувати власнику знижки, пільги,

привілейоване обслуговування. У свою чергу,

підприємство, розширюючи коло постійних

клієнтів, підвищує свій престиж, збільшує

об’єми продажів і, відповідно, прибуток.

Дисконтні картки як засіб реклами вже давно

набули

поширення. Людині приємно носити у своєму гаманці естетично

виготовлену і престижну в розумінні оточуючих (з написом „VIP” )

пластикову картку (рис. 3.6). Дисконтну картку успішно можна

використовувати в різних рекламних акціях, вона є своєрідною візитною

карткою фірми й одним з ефективних і достатньо дешевих способів

реклами.

Крім „залучення” клієнта, у дисконтної пластикової картки є

ще

одна, дуже важлива місія, яку, правда, багато компаній вважають за краще

не афішувати. Подібні картки є ще і прекрасним інструментом для

маркетингових досліджень. Якщо картка з магнітною смугою, то з її

допомогою легко прослідкувати всю історію клієнта: наприклад, як часто

він приходить в той чи інший магазин, які покупки

є постійними, які -

випадковими, яку суму людина залишає в магазині і т.п. Не треба

витрачатися на дорогі дослідження, достатньо лише рахувати інформацію з

пластикової картки.

Клубні картки – це один з

найнадійніших і поширених способів

ідентифікації членів різних клубів,

привілейованих гостей дискотек, барів,

ресторанів, баз відпочинку і т.п. (рис. 3.7).

Власникам таких карток можуть надаватися

будь-які знижки та додаткові послуги. У деякі

клуби можливий вхід тільки для власника

картки та його гостей. У ряді випадків за допомогою такої картки можуть

оплачуватися послуги і товари цього казино, ресторану, клубу.

Рис. 3.6.

Дисконтна картка

Рис. 3.7.

Клубна картка

3.1.3. Банківська платіжна картка

Банківська платіжна картка (БПК) – це персоніфікована

пластикова картка з магнітною смугою або чіп-модулем, яка є ключем

доступу до управління банківським рахунком і надає її власнику можливість

безготівкової оплати товарів або послуг в різних торгових і сервісних

підприємствах, що приймають картки до оплати, одержувати готівку

відділеннях банків і в банкоматах, а також користуватися іншими

додатковими послугами та певними перевагами.

З’явившись в середині минулого століття, банківські картки набули

поширення в більш як 200 країнах світу і стали невід’ємним атрибутом

цивілізованої людини.

Сьогодні банківські картки виступають ключовим елементом

електронних банківських систем, все більш активно витісняючи звичні

чекові книжки та готівку. Та особливість, що на картці міститься певна

інформація, яка необхідна для доступу до рахунку в банку, проведення

розрахунків за товари та послуги, а також зняття готівки, дозволяє їй

слугувати простим і прогресивним засобом в організації безготівкових

розрахунків.

Крім того, що банківська пластикова картка надає цілодобовий

доступ

до банківського рахунку, в держателя такої картки з’являється цілий

ряд переваг. Повний перелік цих переваг залежить від типу картки. Проте

якою б не була картка, її переваги перед готівкою такі:

¾ Надійність. Втрата банківської картки не означає, що гроші

пропали. Картку можуть вкрасти, її можна втратити, вона може згоріти

при

пожежі, але гроші все одно зберігатимуться на банківському рахунку. Якщо

навіть хтось і заволодіє карткою, він не зможе скористатися грошовими

коштами внаслідок надійного захисту.

¾ Зручність. У держателя картки зникають проблеми,

пов’язані із здачею при розрахунку за товари та послуги. Йому не зможуть

видати фальшиві купюри, обрахувати і

недодати здачу, і розміри гаманця не

будуть змінюватись від розміру суми на картці.

¾ Простота. При виїзді за кордон у держателя банківської

картки виникають набагато менше проблем, ніж при вивезенні готівки.

Картка є ключем доступу до грошових коштів на банківському рахунку, а

значить, йому не треба її декларувати. Так само

відпадає необхідність

обміну валюти на місцеву, оскільки при оплаті товарів і послуг конвертація

здійснюється автоматично.

¾ Економія. При здійсненні валютно-обмінних операцій за

межами України витрати, пов’язані з цим, знижуються, оскільки

конвертація здійснюється за більш вигідним курсом, ніж в обмінних

пунктах.

¾ Дохід. На відміну від готівки, кошти, розміщені на рахунку в

банку, яким користується держатель при проведенні операцій з

використанням картки, приносять додатковий дохід у вигляді відсотків на

залишок коштів.

¾ Контроль. Маючи картку, дуже зручно контролювати

сімейний бюджет і вести домашню бухгалтерію. Держателю картки не треба

згадувати скільки і

на що він витратив коштів, оскільки завжди можна

отримати виписку з рахунку.

Залежно від типу розрахункової схеми розрізняють кредитні і

дебетові картки.

Кредитна картка – це універсальний платіжний засіб, за

допомогою якого власник картки може здійснювати платежі за товари і

послуги і отримувати готівку не тільки за рахунок власних коштів, але

й за

рахунок кредиту, наданого банком (рис. 3.8).

Головна особливість кредитної картки – відкриття банком кредитної

лінії, яка використовується автоматично кожного разу, коли здійснюється

придбання товару або береться кредит у грошовій формі (видача готівки).

Кредитна лінія діє в межах встановленого банком ліміту. В деяких системах

банківська кредитна картка може використовуватись для пільгової

оплати

деяких видів послуг, а також для отримання грошей в банківських

автоматах.

Ліміт кредитування визначається банком-емітентом кожному

власнику картки індивідуально, залежно від фінансового стану клієнта і

його кредитної історії. Після закінчення звітного місяця клієнт одержує

виписку за рахунком, де вказується, яку частку використаного кредиту він

повинен відшкодувати для відновлення кредитного

ліміту.

Банк-емітент, як правило, встановлює конкретні терміни повернення

кредиту клієнтом. У разі затримки повернення кредиту, банк має право

стягувати наперед обумовлені з клієнтом відсотки за кожний день

прострочення.

Рис. 3.8. Кредитні картки ПС „Visa” емітовані ПриватБанком

Умови надання кредиту та порядок здійснення платежів за

кредитними картками визначають банки-емітенти. Вони можуть помітно

відрізнятися залежно від окремих емітентів. Так, за одними картками

наданий платіжний кредит повинен бути погашений протягом місяця, а за

іншими здійснені платежі протягом 25 днів взагалі не вважаються кредитом

і за ними не стягується відсоток. За

одними картками разові платежі можуть

обмежуватися певними сумами, за другими – ні, а тільки загальним лімітом

кредитної лінії, за третіми може допускатися навіть перевищення цього

ліміту. Конкурентна боротьба між банками за своїх клієнтів змушує їх

постійно вдосконалювати кредитні картки та робити їх дедалі

привабливішими для клієнтів.

Розглянемо більш детально види кредитних

карток (рис. 3.9) і дамо

їм коротку характеристику.

Кредитні картки можна поділити на дві групи – банківські картки та

картки для туризму і розваг. Банківські картки можуть бути особистими та

корпоративними.

Особиста картка (індивідуальна) видається окремим клієнтам

банку (емітовані на фізичну особу) і може бути “Стандартною” (звичайною),

тобто розрахованою на масовий ринок

, або “Золотою” (елітною),

розрахованою на громадян з великими доходами і високим кредитним

рейтингом. Елітні (привілейовані) картки призначені для осіб з високою

кредитоспроможністю і передбачають для їх власників багато додаткових

послуг та пільг.

Кредитні

картки

Банківські

Для туризму

та розваг

Особисті Ко

по

ативні

Звичайні Елітні

Рис. 3.9. Види кредитних карто

Корпоративна картка видається працівникам юридичної особи

(фірми, організації і т. і.) для оплати витрат, пов’язаних з їх господарською

діяльністю та зі службовими відрядженнями. На основі корпоративної

картки організація може видавати індивідуальні картки вибраним особам

(керівникам або цінним співробітникам). Їм відкривають персональні

рахунки, “прив’язані” до корпоративного карткового рахунку. Власниками

рахунків корпоративних карток є юридичні особи. Відповідальність перед

банком за корпоративним рахунком несе організація, а не індивідуальні

власники корпоративних карток.

Картки для туризму і розваг – випускаються компаніями, які

спеціалізуються на обслуговуванні туристичних послуг, наприклад

American Express та Diners Club. Картки приймаються до обслуговування

сотнями тисяч торгівельних і сервісних підприємств у всьому світі для

оплати

товарів і послуг, а також надають власникам пільги на бронювання

авіаквитків, номерів у готелях, отримання знижок з ціни товару,

страхуванню життя та ін.

Головні відмінності цього виду карток від банківських кредитних

карток – відсутність разового ліміту на покупки і обов’язок власника картки

погасити заборгованість протягом місяця без права пролонгувати кредит.

випадку прострочення платежу з власника картки стягується підвищений

відсоток.

Механізм розрахунків на основі кредитних карток

Розглянемо послідовність операцій, які виконуються суб’єктами

платіжної системи в процесі надання послуг і придбання товарів за

допомогою кредитних карток:

1. Бажаючи здійснити покупку (або оплатити отриману послугу),

держатель картки дає її продавцеві.

2. Продавець повинен

переконатися у можливості здійснення угоди.

Для цього він перевіряє справжність картки і правомірність розпорядження

нею покупцем (візуально – чи відповідає картка специфікаціям платіжної

системи, чи співпадає зовнішність пред’явника картки з зображенням на

фотокартці (якщо така присутня), або за допомогою POS-терміналу –

термінал зчитує номер картки і перевіряє, чи не має її

в стоп-листі) і, за

необхідністю (якщо сума угоди не перевищує ліміту платіжної системи),

проводить авторизацію (голосову по телефону або через POS-термінал)

(рис. 3.10). При прийнятті рішення банк-еквайєр керується даними, які

надійшли від точки обслуговування, а також інформацією про держателя

картки, його ліміти, здійсненні угод, що зберігаються в базі даних

. Ця

інформація може знаходитися або в базі банка-еквайєра, або процесингового

центру, або банка-емітента. Місце розташування інформації залежить від

конкретної організації зберігання даних в платіжній системі на даний

момент. При перевищенні ліміту платіжної системи еквайєр в

обов’язковому порядку повинен передати запит на авторизацію платіжній

системі, яка і здійснює прийняття рішення.

Якщо виникають сумніви продавець має право вимагати

пред’явлення документу, що підтверджує особу, а, у випадку його

відсутності відмовитися від здійснення угоди.

3. Впевнившись у тому, що угода

може бути здійснена, продавець

оформляє чек (сліп), при цьому переносить на нього дані з картки. При

ручній обробці для цього використовують імпринтер, де держатель картки

потім підписується (найчастіше три екземпляра чека) і продавець

зобов’язаний перевірити, чи підпис на сліпі співпаданя зі зразком підпису на

картці (підпис на картці є обов

’язковим).

При автоматичній обробці чек друкується у двох екземплярах POS-

терміналом, які підписуються покупцем: 1-й видається покупцю, а 2-й чек

залишається у продавця (підприємства).

4. Картка, придбаний товар і 1-й екземпляр чека передаються

покупцеві.

5. У кінці дня точка обслуговування пересилає в банк-еквайєр

відомості про трансакції за день (при обробці вручну

пересилання може

здійснюватися один раз в декілька днів). При цьому у випадку ручної

обробки пересилаються екземпляри сліпів, а при автоматичній обробці POS-

термінал передає каналом зв’язку накопичені за день дані.

Оплата

карткою

Відповіль

платіжної

системи

Маршрутизація

запиту

Товар, послуга

(або відмова)

Маршрутизація

запиту

Власник

кредитної

картки

Точка

обслуговування

Банк-еквайєр

Процесинговий

центр

БАНК-

ЕМІТЕНТ

Рис. 3.10. Схема операції з кредитною карткою

режимі on-line

6. Банк-еквайєр перевіряє трансакції і здійснює розрахунки з точкою

обслуговування (робить перерахунок коштів на її розрахунковий рахунок).

Трансакції, які стосуються держателів карток – клієнтів інших емітентів,

передаються в процесинговий центр.

7. Процесинговий центр проводить обробку переданих банками-

еквайєрами трансакцій і формує звітні дані для проведення

взаєморозрахунків між банками - учасниками платіжної системи. Загальні

підсумки передаються в розрахунковий банк системи, а окремі

розсилаються банкам-учасникам як повідомлення про проведення

взаєморозрахунків.

8. Розрахунковий банк проводить взаєморозрахунки між банками-

учасниками, які відкрили в нього кореспондентські рахунки. Інші банки

учасники здійснюють перерахування самостійно.

9. Держателі карток повертають банкам-емітентам кошти, надані їм

у кредит на придбання товарів і

отримання послуг.

Процес видачі готівки за кредитною карткою повністю аналогічний

процедурі платежу за товари (послуги), з тією лише відмінністю, що в цьому

випадку точками обслуговування є самі банки-еквайєри - їх відділення і

філіали, і/або банкомати. Крім того, банкомати працюють в режимі on-line і

проводять авторизацію при кожній видачі готівки.

Дебетові картки

призначені для оплати товарів і послуг, одержання

готівки в банках шляхом прямого списання грошей з рахунка власника

картки в банку. Дебетовою карткою не можна скористатися при оплаті

покупки, якщо на рахунку відсутні гроші.

У випадку відсутності або нестачі коштів на картрахунку по

виконанні операцій з використанням картки по дебетовій схемі

є можливість

надання короткострокового кредиту – овердрафта.

Картки з овердрафтом дають можливість робити платежі понад

суму, що зараховується на рахунок власника картки (невелика сума кредиту

без спеціального кредитного договору).

Умови овердрафта визначаються при відкритті картрахунка і

вказуються в угоді, яка укладається між держателем дебетової картки і

банком-емітентом.

Отже банківська платіжна картка

– це персоніфікований

платіжний інструмент, який надає можливість власнику картки здійснювати

безготівкові розрахунки по оплаті товарів або послуг, а також отримання

готівки у відділеннях банків і банківських автоматах (АТМ). Прийняття

картки до оплати і видача готівки по ній здійснюється підприємствами

торгівлі (сервісу) і банками, які є членами платіжної системи, яка

обслуговує

картки.

Небанківськими (торговими) є картки, які випускаються в обіг

юридичними особами для розрахунків за товари (послуги), які належать їм

на правах власності. Наприклад, телефонні картки, картки метрополітену,

інтернет-картки і т.і.

3.2. Технологія виготовлення пластикових карток

Основним матеріалом для виготовлення пластикових карток служить

полівінілхлорид (ПВХ). Він легко піддається обробці і

нейтральний до фарб,

що дозволяє одержувати на готових картках дуже чисті кольори.

Етапи виготовлення пластикових карток:

1. Підготовка макета.

Перший етап – підготовка макета. Виконується в будь-якій

професійній графічній програмі. Від розробленого макета багато в чому

залежить якість рисунка на пластиковій картці, тому йому приділяється

особлива увага.

2. Друк.

Для друку

на пластику використовують фолієві фарби, спеціально

призначені для нанесення на основу. Найпопулярніший спосіб нанесення

зображення на пластик – офсетний друк. Фарба наноситься за допомогою

плоских форм в декілька прогонів. Для сушки нанесеної фарби

використовуються спеціальні сушильні камери з ультрафіолетовим світлом.

3. Способи захисту поверхні карток:

Лакування карток

Надрукована картка покривається захисним

шаром спеціального УФ

лаку – матового або глянцевого, за бажанням клієнта.

Якісне лакування поверхні картки забезпечує високий ступінь її

збереження, збільшуючи тим самим термін її використання. Це істотно

розширює область застосування лакованих карток. Практично, лакована

пластикова картка може бути використана за будь-яким призначенням – від

дисконту до доступу в інтернет, у тому

числі і як платіжний засіб в системах

безготівкових розрахунків.

Ламінування карток

За такого способу пластикова картка з двох сторін покривається

захисною плівкою (ламінатом) і пресується за технологічно заданою

температури.

Ламінування – єдиний метод виготовлення карток, який дозволяє

"ховати" всередину картки мікрочіп і антену безконтактних карток або

наносити на картку "втоплену (

не виступає над поверхнею картки) магнітну

смугу".

4. Персоналізація.

Після виготовлення картки проводиться її персоналізація. На картку

або партію карток наносяться персональні дані: ПІН-код, ембосування,

штрих-код, запис магнітної смуги і т.д.

5. Додаткові елементи, що наносяться: магнітна смуга, смуга для

підпису, ембосування, нумерація/текстова персоналізація, штрих-код,

Scratch-смуга, голограма, “металічні” фарби (золото, срібло), ірідісцентні

фарби, ультрафіолетові фарби, мікросхема (чіп), тиснення фольгою.

Залежно від призначення карток, сфери застосування і специфічних

особливостей експлуатації на картках можуть наноситися різні додаткові

елементи.

Магнітна смуга на пластиковій картці – один з найпоширеніших

додаткових елементів, який з’явився в кінці 70 рр. З

одного боку, магнітна смуга підвищила захищеність

пластикової картки, а

з іншого – дозволила зробити

картку машинозчитуючою, придатною для

обслуговування в банкоматах і електронних прочитуючих пристроях.

Завдяки цьому розширилося коло можливих сфер її використання.

Магнітна смуга розрізняється за своїми коерцитивними

властивостями, (висококоерцитивна і низькокоерцитивна) і терміном

служби (від декількох місяців до довічної гарантії).

Смуга для підпису призначена для нанесення зразка підпису

і/або

іншої додаткової інформації. Смуга для підпису може бути

однотонною, із захисною сіткою або з логотипом

замовника. Вона може служити додатковим способом

захисту, оскільки при спробі стерти підпис власника

порушується структура рисунка смуги.

Ембосування – нанесення символьно-цифрової інформації методом

тиснення, з подальшим забарвленням (операція топіювання) рельєфної

інформації (золотим, срібним

, чорним і

іншими кольорами).

Ембосовані пластикові картки

виглядають набагато привабливіше і солідніше (особливо, якщо

ембосований текст забарвлений золотом або сріблом). Це, свого роду,

захист, тому що ембосовані картки складніше підробити.

Використання ембосованих карток дозволяє організувати простий

облік знижок і контроль над персоналом без придбання дорогого

устаткування і програмного забезпечення. За

допомогою імпринтера (ціна

від $20) продавець (касир) знімає відтиснення картки на спеціальний