Пиріг С.О. Платіжні системи

Подождите немного. Документ загружается.

101

• придбати згідно з узгодженим Проектом інші необхідні програмно-

технічні засоби НСМЕП, які пройшли випробовування в Національному

банку і дозволені до використання в НСМЕП;

• узгодити дизайн картки банку з виробником та затвердити його в

Платіжній організації. Після затвердження дизайну замовити виготовлення

карток у виробника;

• укласти договір з Головним/ Регіональним процесинговим центром

НСМЕП;

• укласти договір з Розрахунковим банком НСМЕП;

• укласти з Платіжною організацією договори: про ініціалізацію та

системну персоналізацію карток НСМЕП; про генерацію ключової

інформації; про використання товарного знаку НСМЕП;

• провести роботи з інсталяції програмно-технічних засобів АКС (за

участю Платіжної організації та розробника програмного забезпечення

комерційного банку);

• провести навчання обслуговуючого персоналу;

• розгорнути в банку програмно-технічні засоби АКС, провести

емісію карток і отримати досвід роботи в одноемітентному (локальному)

режимі роботи АКС в НСМЕП;

• провести перехід до міжбанківського режиму роботи в НСМЕП (за

процедурою, визначеною Платіжною організацією) [27].

4.1.3. Система інтернет-платежів НСМЕП

В Україні наприкінці травня 2001 року НБУ, фірмою «Юнісистем»

та компанією Microcos-mic Group було представлено проект «Internet-

платежі в Національній системі масових електронних платежів». Завдяки

системі «Інтерплат» (www.interplat.com.ua) кожний користувач Internet, який

має smart-картку НСМЕП та зчитуючий пристрій (карт-рідер), зможе

швидко і надійно здійснювати розрахунки в Internet-магазинах і на

комерційних сайтах, робити грошові перекази, оплачувати комунальні

послуги, послуги Internet-провайдерів, IP- телефонії і мобільного зв’язку,

оплачувати за авіа - і залізничні квитки в режимі он-лайн. Розроблена

система дозволяє в реальному часі здійснювати авторизацію і процесинг

платежів. Проект виконувався за участю: провайдера Internet — Elvisti,

УДППЗ «Укрпошта» та страхової компанії «Кий-Авіа-Гарант».

Переваги системи Інтерплат:

- високий рівень захисту інтернет-платежів;

- можливість здійснювати оплату безпосередньо зі свого домашнього чи

робочого комп’ютера;

- після сплати користувач одержує платіжний чек з електронним

підписом;

102

- інтернет-платежі виконуються банками НСМЕП;

- при виконанні інтернет-платежів НСМЕП клієнт не сплачує додатково

комісійні;

- відразу після сплати клієнту надається послуга, за яку він заплатив,

оскільки електронні платежі в системі виконуються в режимі „on-lіne”.

Система інтернет-платежів зручна в користуванні і відзначається

простою процедурою проведення операцій, дозволяє економити

час при

здійсненні платежів у мережі Інтернет.

Для того, щоб мати змогу здійснювати сплату за послуги (товари) в

інтернет-магазинах або на сайтах, підключених до системи Інтерплат,

потрібно мати:

1) персональний коп’ютер, підключений до мережі Інтернет;

2) платіжну картку НСМЕП;

3) зчитувач смарт-карток, під’єднаний до комп’ютера;

4) встановлену

та настроєну клієнтську частину інтернет-терміналу –

спеціальне програмне забезпечення, яке надає доступний інтерфейс користувача

при виконанні платежів, „спілкується” з платіжною карткою та забезпечує захист

інформації, що передається в систему під час виконання платежу.

Робота в системі Інтерплат дозволяє банкам знизити собівартість

масових операцій, витрати на інкасацію, вакансію касира та операціоніста,

розширити

час обслуговування клієнтів, підвищити привабливість банку для

клієнтів. Безпека та надійність системи Інтерплат гарантується

застосуванням криптографічних методів захисту інформації. Розрахунки в

системі Інтерплат виконуються через Національний банк України, що

гарантує проведення взаєморозрахунків своєчасно та у повному обсязі.

У НСМЕП та системі Інтерплат застосовуються платіжні картки з

вбудованими мікропроцесорами (чіп-модулями) –

смарт-картки, які є носієм копії

фінансової інформації в НСМЕП. На відміну від пластикової картки з магнітною

смугою, смарт-картка найбільш повно задовольняє вимоги безпеки, повністю

захищена від підробки, оскільки підробити чіп-модуль практично неможливо.

Захист інформації, яка передається каналами зв’язку у системі

Інтерплат, грунтується на криптографічних методах та використанні

електронно-цифрового підпису для кожної трансакції, які гарантують

незмінність змісту інформації та обмеження доступу до неї.

Електронно-цифровий підпис (ЕЦП) - це унікальний електронний

цифровий код, який обчислюється за допомогою спеціального алгоритму та

забезпечує цілісність електронного банківського повідомлення (у даному

випадку платіжного карт-чека), переданого каналами зв’язку. ЕЦП дозволяє

гарантувати

достовірну ідентифікацію особи, яка підписала документ і

формується на основі інформації, що зберігається на картці.

103

Ключова система НСМЕП базується на системних та банківських

ключах. При виконанні фінансових операцій для криптування та операцій

ЕЦП використовуються системні та банківські сесійні ключі (які діють лише

під час цієї операції). Банки-учасники НСМЕП генерують свої ключі

самостійно. Для генерації ключів використовується банківський системний

модуль безпеки, який встановлюється у сервері авторизації

Розрахунки в системі інтернет-платежів відбуваються за такою

схемою (рис. 4.3), [27]:

1. Покупець через Інтернет відвідує веб-сторінку інтернет-магазину,

обирає товари та вирішує оплатити платіжною карткою НСМЕП.

2. Інтернет-магазин формує замовлення та встановлює захищене

з’єднання з сервером авторизації системи Інтерплат та передає номер, суму

та специфікацію замовлення. Сервер авторизації

перевіряє наявність

магазину у системі та відповідність даних замовлення встановленним

правилам. В разі невдалої авторизації магазин отримує відмову з вказанням

номера замовлення та причини відмови. В разі успішної авторизації

замовлення на сплату надходить до інтернет-терміналу системи.

Рис. 4.3. Схема розрахунку в системі інтернет-платежів

104

3. Серверна частина інтернет-терміналу ініціює встановлення

захищеного з’єднання з комп’ютером покупця. Покупець вставляє платіжну

картку у зчитувач і після встановлення захищенного з’єднання отримує

специфікацію замовлення.

4. Покупець підтверджує специфікацію. Картка покупця проходить

необхідні перевірки, після чого з неї знімається відповідна сума. Покупець

отримує електронний чек, який є аналогом

фіскального чека.

5. Система Інтерплат повідомляє інтернет-магазин про результат

завершення транзакції і передає електронний чек разом з специфікацією

замовлення.

6. Інтернет-магазин повідомляє покупця про те, що сплата прийнята,

і надає послугу (відпускає товар).

7. За встановленим регламентом проходить розвантаження інтернет-

терміналу, при цьому кошти надходять до банку на рахунок інтернет

магазину.

8. У разі вичерпання коштів на платіжній картці, клієнт поповнює

баланс картки шляхом завантаження коштів зі свого рахунку [27].

Для підключення інтернет-магазину до Інтерплат інтернет-торговцю

необхідно укласти наступні угоди (рис. 4.4), [27]:

1. Із системою Інтерплат – на обслуговування (Провайдером

інтернет-терміналів НВФ „ЮНІСІСТЕМ” – на технічне обслуговування

інтернет-терміналу НСМЕП).

2. З банком - на відкриття карткового рахунку та отримання модуля

безпеки (SAM) (інформаційне обслуговування інтернет-терміналу НСМЕП

та інформаційно-розрахункове обслуговування інтернет-

торговця) [27].

Після укладання угод Інтернет-магазин отримує пакет програмного

забезпечення та документацію для організації взаємодії між інтернет-

магазином та системою Інтерплат, разом з інструкціями по його

встановленню. Для проведення операцій з Internet-терміналом системи

Інтерплат адміністратор магазину повинен установити на своєму

комп’ютері клієнтську частину Internet- терміналу (КЧІТ). За допомогою

КЧІТ він матиме змогу переглядати статистику Internet-терміналу та

проводити його розвантаження. Для роботи з КЧІТ необхідно мати картку

адміністратора магазину та зчитувач smart-карток, під’єднаний до

комп’ютера. На період пілотного проекту було встановлено такі орієнтовні

тарифи на підключення Internet-магазинів до системи Інтерплат:

реєстраційний внесок — 200 у. о., щомісячна абонентська плата — 59 у. о.,

комісія — 0,9 % від суми платежів, не включаючи комісію банку.

105

Рис. 4.4. Схема договірних стосунків

Сьогодні система Інтерплат працює в режимі реально діючого

проекту, через що кількість сайтів, підключених до інтернет-проекту

НСМЕП, постійно зростає. Маючи платіжну картку НСМЕП, можна

переконатися, що процес сплати за послуги або товари через Інтернет є

зручним та безпечним.

Участь банків у системі Інтерплат може, по-перше, збільшити

кількість клієнтів.

Запланована емісія 10 млн. карток НСМЕП приведе до

появи великої кількості платників, для переважної частини яких це буде

пов’язано з відкриттям банківського рахунку. З іншого боку, можна

передбачити появу великої кількості Ітернет-торговців, кожен з яких

потребує банківського обслуговування. Вони теж можуть бути клієнтами

банку.

По-друге, зменшити витрати. Надання послуг

, пов’язаних з

електронною комерцією, потребує вкладання значних коштів в обладнання,

організацію каналів зв’язку та створення служб технічної підтримки.

Порівняння вартості підключення до системи Інтернет-платежів НСМЕП

(постачання і налагодження програмних засобів, навчання персоналу та ін.)

з вартістю підключення до інших карткових платіжних систем (VІSA,

Master Card або ін.), дуже

відрізняє НСМЕП. Значно менша вартість

проведення трансакції робить НСМЕП дуже привабливою. Крім того,

можливість дистанційного обслуговування клієнта через Інтернет, яка не

вимагає безпосереднього контакту співробітника банку з клієнтом

приводить до значної економії часу. Інтернет-платежі НСМЕП дуже

відрізняються від платежів готівкою оперативністю та безпекою, вони

зручніші при менших витратах. Участь у

системі дозволяє банкам

перекласти вирішення питань організаційного та технічного характеру на

провайдера Інтернет-платежів, яким є система Інтерплат.

106

По-третє, на імідж банку позитивно впливає впровадження

надійних і перспективних технологій. Участь НБУ та комерційних банків у

НСМЕП підтверджує надійність та перспективність проекту.

Партнерськими програмами розвитку банку можуть стати системи B2B-

рішення, Інтернет-банкінг, а серед клієнтів банку з’являться власники нових

торгових майданчиків в Інтернеті (Інтернет-магазини, Інтернет-аукціони, та

ін.). Таке партнерство, безумовно, збільшить рейтинг будь-якого банку.

4.1.4. Нормативна база НСМЕП

Нормативна база НСМЕП - це документи, які визначають

нормативні та технологічні вимоги, а також методичні положення щодо

діяльності НСМЕП і функціонування АПК, до яких належать: нормативні та

методичні документи щодо діяльності Платіжної організації, а також членів

та учасників

НСМЕП (інструкції, положення, правила, порядки, регламенти

тощо); технологічні документи щодо функціонування АПК; Правила.

Перелік документів Платіжної організації, за допомогою яких

забезпечується діяльність НСМЕП, наведено в реєстрі нормативних,

методичних та технологічних документів НСМЕП, який ведеться

Платіжною організацією.

На сьогодні робота НСМЕП регламентується такими документами:

1. Положення про порядок емісії платіжних карток і

здійснення операцій

з їх застосуванням, затверджене постановою Правління Національного банку

України від 27.08.2001 № 367. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15

листопада 2001р. за № 954/6145 зі змінами та доповненнями.

2. Правила Національної системи масових електронних платежів,

що затверджені постановою Правління Національного банку України від

10.12.2004 № 620, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 11 січня

2005р.

за № 25/10305.

3. Про впровадження пілотного проекту Національної системи

масових електронних платежів, затверджене Постановою Правління

Національного банку України від 07.09.2000 № 352.

4. Про завершення впровадження пілотного проекту і перехід

Національної системи масових електронних платежів до промислової

експлуатації, затверджене постановою Правління Національного банку

України від 26.10.2004 за № 512.

5. Про внесення змін до постанови

Правління Національного банку

України від 12.08.2003 № 333, що затверджені постановою Правління

Національного банку України від 29.10.2004 за № 520 і зареєстровані в

Міністерстві юстиції України 11 листопада 2004р. за № 1438/10037.

6. Постанова Правління Національного банку України від

14.05.2002 № 177 „Про прискорення впровадження НСМЕП в банківських

107

установах України”. Банкам-членам НСМЕП надана можливість відстрочки

на 1 рік платежів у частині вартості чіп-модулів для карток НСМЕП [27].

Окрім того, Рада НСМЕП на першому своєму засіданні, яке

відбулося 28.09.2000, затвердила такі документи :

1. Ліміти платіжних карток та SAM.

2. Розміри міжбанківських комісійних в НСМЕП.

3. Бухгалтерську модель НСМЕП („Тимчасовий порядок здійснення

бухгалтерських

операцій з банківськими платіжними картками НСМЕП у

банках”).

Cтаном на 01.08.2005 року членами НСМЕП є такі банки: АБ

“Експрес-Банк”, АКБ “Iмексбанк”, ВАТ “Мегабанк”, ВАТ Банк “Демарк”,

АСУБ “Грант”, ВАТ “Кредитпромбанк”, ВАТ КБ“Хрещатик”, АКБ “Мрія”,

“Брокбізнесбанк”, ВАТ Банк “БІГ Енергія”, ВАТ “Інпромбанк”,

“Полікомбанк”, АБ “Експрес-Банк”, АБ “Муніципальний”,

АКБ “Одеса-

Банк”, АКБ “Інтербанк”, АКБ “Чорноморський банк розвитку та

реконструкції”, АБ “Київська Русь”, АКБ “Меркурій”, ТОВ КБ“СоцКом

Банк” і Національний банк України.

За час функціонування НСМЕП в банках-членах НСМЕП і їх філіях

встановлено 29 автоматизованих карткових систем, 27 з яких працює в

міжбанківському режимі, створено 3 процесингові центри. Мережа

обслуговування карток

НСМЕП на 10.05.06 р. налічує 2 680 одиниць

термінального устаткування (рис. 4.6). В обороті НСМЕП – 1 262 093 карток

(рис. 4.5). 18 липня 2005 року був зареєстрований випуск мільйонної

платіжної картки НСМЕП.

4,5

118,9

159,4

366,5

239,6

373,3

100

150

200

250

300

350

400

2001р. 2002р. 2003р. 2004р. 2005р. 10.05.06р.

Тисячі шт.

Рис. 4.5. Динаміка емісії карток НСМЕП по роках (тис. шт)

У п’ятірку лідерів за кількістю емітованих карток НСМЕП входять

АБ “Експрес-Банк”, “Імексбанк”, “Демарк”, Мегабанк, Банк ”Грант”.

108

846

430

524

576

263

100

200

300

400

500

600

700

800

900

2001р. 2002р. 2003р. 2004р. 2005р. 10.05.06р.

шт.

Рис. 4.6. Динаміка кількості введених в дію терміналів НСМЕП по

роках (шт.)

Загальні обороти грошових коштів системи досягли

24 634 081 656 грн., у тому числі міжбанківські обороти – 283 242 395 грн.

(рис. 4.7, 4.8).

З рисунків видно, наскільки динамічно розвивається цей бізнес-

проект. Але говорити про їх розумну достатність, звичайно ж, не можна.

Хоча великі можливості НСМЕП очевидні вже сьогодні.

42,0

426,8

3 912,8

9 739,2

3 582,2

6 931,1

0,0

115,6

54,0

35,5

77,6

0,5

2 000

4 000

6 000

8 000

10 000

12 000

2001р. 2002р. 2003р. 2004р. 2005р. 10.05.06р.

млн.

100

120

140

млн.

Річні обороти НСМЕП (грн.)

Міжбанківські обороти НСМЕП (грн.)

Рис. 4.7. Динаміка загальних та міжбанківських річних оборотів

НСМЕП (млн. грн.)

109

0,0

10,0

20,0

30,0

40,0

50,0

60,0

70,0

80,0

90,0

100,0

04.01.0

.05

04.03.0

.05

05.05

04.06.0

07.05

08.05

04.09.0

10.05

11.05

.05

01.06

04.02.06

03.06

04.04.0

.06

Обо

оти за день

(

)

: Се

еднє значення денних обо

отів

Рис. 4.8. Динаміка денних оборотів по картках НСМЕП за період

04.01.2005 – 10.05.2006 рр. (млн. грн)

Про необхідність подальшого розвитку НСМЕП в нашій країні

говориться у схваленій Постановою Верховної Ради України від 4 лютого

2005 року № 2426-IV Програмі діяльності уряду „Назустріч людям”. Там

говориться про підтримку внутрішньодержавної системи масових

електронних платежів і реалізації карткових соціальних проектів.

Функціонування НСМЕП – одна з найважливіших стратегічних задач

державного розвитку. А здійснений не

так давно перехід до її промислової

експлуатації слід розглядати як істотний крок на цьому шляху.

Враховуючи світовий досвід, для ефективного функціонування

НСМЕП в Україні має бути емітовано не менше 10 мільйонів платіжних

карток НСМЕП, функціонуватиме щонайменше 100 тис. точок

обслуговування (платіжних терміналів у торгівлі, на транспорті, в сфері

послуг, банківських терміналів та

банкоматів у банках), а впровадження

системи “Інтерплат” дозволить кожному активному користувачеві Інтернет

стати платником системи.

Більше ніж у 300 населених пунктах України відкрито точки

обслуговування за картками НСМЕП.

Під час свого існування НСМЕП зарекомендувала себе не лише як

досконалий програмно-технологічний комплекс, а й як успішний бізнес-

проект, який здатний приносити користь

як банку, так і власнику платіжної

картки.

З точки зору розвитку власних систем автоматизації кредитно-

фінансового ринку, захисту вітчизняних інновацій і новітніх технологій і,

110

відповідно, захисту національних інтересів, держава, за сприянням

банківської системи України, повинна побудувати єдину, збалансовану

політику, спрямовану на підтримку вітчизняних виробників і користувачів

високотехнологічної та конкурентоспроможної продукції, якою є

Національна система масових електронних платежів.

Розвиток національних систем безготівкових розрахунків повною

мірою відповідає державним інтересам України.

Україна - не єдина країна, де функціонує національна

система

розрахунків на основі банківських пластикових карток. Національні системи

створені в багатьох країнах світу. У Франції діє система «СВ» (Cartes

Bancaіres), у Бельгії - «Bancontact», у Португалії - «Dankort» і «Danmont», в

Австрії - «Quіck» і «Bankomat», у Португалії - «Multіbanko», в Іспанії -

«Tarjeta 6000» і «Sіstema 4B», у Великобританії - «Swіtch», в Ірландії -

«Lazer», у Норвегії - «Bankort», у Фінляндії - «Avant» і т.д. Кожний

національних проектів має характерні риси, властиві тільки йому, але

загальним є те, що національні картки випускаються в обіг для рішення

внутрішніх проблем і за межами держави не обслуговуються.

Причин для створення власних незалежних платіжних систем

національного масштабу є декілька. Основною все ж, мабуть, є бажання

мати свій власний інструмент

обігу та нарощування вартості, що працює з

національною грошовою одиницею і спирається на внутрішню правову та

методологічну бази. Національні системи будуються з урахуванням рівня

розвитку економіки конкретної країни, специфіки грошово-кредитних

відносин у суспільстві, платіжних традицій і звичаїв, що діють в країні, а

також характеру розвитку внутрішнього споживчого ринку. У свою

чергу,

міжнародні карткові системи засновані на принципі «глобальної сумісності»

учасників, не є настільки гнучкими, щоб задовольняти специфіці кожного

конкретного національного ринку.

Ще одною з важливих причин створення національних систем є

шахрайство по картках міжнародних систем, що росте щорічно. Ця

проблема носить міжнародний характер і мало залежить від внутрішніх

заходів безпеки,

прийнятих кожною з країн окремо. Ще більші масштаби

має шахрайство по міжнародних картках у зв’язку з інтенсивним розвитком

нових видів електронної торгівлі за допомогою глобальної мережі Інтернет

(Іnternet commerce).

Створення національних систем на основі банківських платіжних

карток - це своєрідні заходи захисту грошово-кредитної системи та

економіки держави залежно від приватних

закордонних компаній.

На думку фахівців, відмова від розвитку національних платіжних систем і,

навпаки, поширення в широких масштабах у тій чи іншій країні тільки

карток міжнародних систем призводить до втрати контролю за