Пепа Т.В., Федорова В.О., Кондрашихін А.Б. Управління фінансовою санацією підприємств

Подождите немного. Документ загружается.

101

спроможної продукції, підвищенню ефективності виробництва та задо-

воленню вимог кредиторів.

Реструктуризація підприємства як захід з відновлення платоспро-

можності боржника, має бути включеною до плану санації та узгодженою

головними суб'єктами управління. Це дозволяє уникнути додаткових об-

межень в реалізації соціальних та економічних інтересів в ході фінансо-

вої санації.

Реструктуризація підприємства як комплексний управлінський за-

сіб в тлумаченні Закону „Про відновлення платоспроможності боржника

або визнання його банкрутом” може здійснюватися шляхом:

1) поділу, що передбачений у плані санації, та переведенню боргів до ін-

шої юридичної особи;

2) зміни форми власності;

3) оновлення системи управління підприємства-боржника;

4) перетворення організаційно-правової форми боржника.

Управлінські дії суб'єктів фінансової санації з приводу реструктури-

зації підприємства-боржника регламентовані чинним законодавством.

Поділ підприємства-боржника з одночасної передачею боргових

зобов'язань до іншої юридичної особи здійснюється через процедуру

припинення юридичної особи боржника. Цивільний кодекс України пе-

редбачає:

- порядок припинення юридичної особи в результаті передання всього

її майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам – правонаступ-

никам;

- дії суб'єктів управління, їх черговість та підпорядкованість.

Припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється двома

шляхами:

1) його реорганізації, зокрема злиття, приєднання, поділу, перетворен-

ня;

2) його ліквідації.

Загальний порядок реорганізації передбачає вирішення комплексу

питань, головними з яких виступають:

- вибір форми реорганізації (злиття, приєднання, поділ, виділ, пере-

творення);

- визначення основних умов реструктуризації суб’єкта (головна мета,

пошук і вибір інвестора, у тому числі іноземного, підготовка проектів

установчих документів юридичних осіб, забезпечення державної реє-

страції);

- вивчення міжнародної практики з питань реорганізації та фінансової

санації суб’єктів господарювання;

- встановлення спеціальних вимог до поглибленого факторного ана-

лізу фінансового стану (зокрема, щодо фінансового аудиту, діагнос-

102

тики активів, обстеження ризикових операцій з цінними паперами,

аналізу угод та умов щодо конвертації акцій);

- визначення раціональної вартості статутного (акціонерного) капіта-

лу юридичної особи та ефекту на добробут її учасників (акціонерів);

- аналіз можливих кризових ситуацій;

- порядок ліквідації новоутвореної оридичної особи;

- означення джерел фінансування заходів з реорганізації;

- розгляд процедури банкрутства, санації як примусових видів реорга-

нізації та інші питання.

Ліквідація підприємства-боржника внаслідок дій з фінансового оздо-

ровлення чи банкрутства здійснюється з урахуванням вимог Закону

„Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його бан-

крутом”.

У разі прийняття рішення про припинення підприємства-боржника

керуючий санацією, суд або учасники юридичної особи – підприємства

зобов'язані негайно повідомити про це орган, що здійснює державну ре-

єстрацію, для внесення до єдиного державного реєстру відомості про те,

що юридична особа перебуває у процесі припинення.

За погодженням з органом державної реєстрації призначається ко-

місія з припинення (ліквідаційна комісія, ліквідатор, орган управління

боржника), встановлюються порядок і строки припинення.

Комісія з припинення юридичної особи:

1) набуває прав з управління справами підприємства-боржника;

2) поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публіку-

ються відомості про державну реєстрацію юридичної особи та її при-

пинення, повідомлення про припинення юридичної особи та про

порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї ( не менш двох

місяців з дати публікації);

3) вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів;

4) письмово повідомляє про припинення юридичної особи усіх наявних

кредиторів;

5) складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетво-

рення) або розподільчий баланс (у разі поділу), які мають містити

положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної

особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників,

включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами;

6) забезпечує виготовлення нотаріально посвідчених копій передаваль-

ного акту та розподільчого балансу та їх передачу до органів держав-

ної реєстрації за місцем державної реєстрації юридичної особи, що

припиняється, та її правонаступника;

103

7) отримає інформацію про внесення до державного реєстру відомостей

про припинення юридичної особи та державну реєстрацію створюва-

них юридичних осіб – правонаступників.

Злиття, приєднання, поділ та перетворення підприємства-боржника

як захід фінансового оздоровлення виробництва здійснюється згідно пла-

ну санації та за рішенням господарського суду. Особливості цих управ-

лінських дій визначаються чинним законодавством, зокрема Цивільним

Кодексом.

Перетворення юридичної особи відбувається шляхом зміни її

організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної

особи переходять усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

Законодавство країни може встановлювати обмеження щодо вибору

форми особи – правонаступника.

Виділ – це перехід за розподільчим балансом частини майна, прав

та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових

юридичних осіб. Виділ здійснюється за аналогічними правилами з інши-

ми формами реструктуризації.

У разі злиття суб'єктів господарювання усі майнові права та

обов'язки кожного з них переходять до суб'єкта господарювання, що

утворений внаслідок злиття.

У разі приєднання одного або кількох суб'єктів господарювання до

іншого суб'єкта господарювання до цього останнього переходять усі май-

нові права та обов'язки приєднаних суб'єктів господарювання.

У разі поділу суб'єкта господарювання усі його майнові права і

обов'язки переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних

частках до кожного з нових суб'єктів господарювання, що утворені вна-

слідок цього поділу.

У разі виділення одного або кількох нових суб'єктів господарювання

до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповід-

них частках майнові права і обов'язки реорганізованого суб'єкта.

У разі перетворення одного суб'єкта господарювання в інший до но-

воутвореного суб'єкта господарювання переходять усі майнові права і

обов'язки попереднього суб'єкта господарювання.

Особливості управлінських дій з реструктуризації підприємства у

ході його фінансової санації додатково встановлюються нормативними

актами центральних органів влади та управління (Національним банком

України, відповідними комісіями з регулювання ринків фінансових по-

слуг та іншими комітетами), а також внутрішніми документами суб'єктів

господарювання. Насамперед, особливості ліквідаційної та реструктури-

заційної процедур встановлюються в Статуті господарського товариства.

Окремі положення також містяться у внутрішніх інструкціях, методиках,

інформаційних технологіях суб'єкта господарювання.

104

Необхідним елементом реструктуризаційних заходів є вміле пово-

дження з інсайдерською інформацією – будь-яка неоприлюднена інфор-

мація про емітента, його цінні папери або правочини щодо них, оприлюд-

нення якої може значно вплинути на вартість цінних паперів.

Управлінці з фінансової санації вступають в інформаційні відноси-

ни та змушені шукати компромис між завданнями обмеження доступу

інших суб’єктів до інформації – з одного боку, а з іншого – забезпечення

своєчасного та повного оприлюднення інформації згідно вимог законо-

давства.

Порушення умов зберігання інформації може нанести збитків гос-

подарському суб'єктові, його кредиторам, засновникам, учасникам чи

пошкодити проведенню санаційних та реструктуризаційнихзаходів.

Наприклад, порядок розрахунку збитків від несанкціонованого корис-

тування інсайдерською інформацію акціонерного товариства розробле-

но та втілено у господарську практику [30]. Відшкодування нанесеного

збитку відбувається у добровільному порядку чи за судовим позовом. У

будь-який ситуації виникнення збитків економічні відносини суб’єктів

фінансової санації деформуються. У разі, якщо збитки нанесено з боку

підприємства-банкрута, його фінансово-господарський стан внаслідок

відшкодування збитків погиршується.

Несвоєчасне, не в повному обсязі оприлюднення інформації про дії з

фінансової санації, реструктуризації призводить також до негативних

наслідків. Законодавство передбачає цілий перелік ситуацій з неякісно-

го оприлюднення інформації, внаслідок яких можуть виникати збитки.

Один із засобів відшкодування збитку внаслідок порушення умов опри-

люднення - визнання угоди недійсною. Практикам свідомо, що такій

випадок – найбільш небажаний у відносинах, оскільки визнання угоди

недійсною влечє реституцію сторін угоди – повернення сторін до первіс-

ного стану, що існував до укладення цієї угоди.

Завданням контролінгу інформаційних відносин у реструктуризації

стає класифікація інформації на групи:

1) інформація з відкритим доступом – та, що підлягає оприлюдненню

або вже оприлюднена у встановленому порядку;

2) інформація з обмеженим доступом, зокрема, інсайдерська, конфіден-

ційна, комерційна тощо.

При плануванні заходів з реструктуризації слід враховувати можливі

негативні наслідки, в першу чергу соціально-економічного характеру: звіль-

нення працівників, скорочення виробництва продукції в регіоні та інші.

Питання для самоконтролю до теми 6

1. Що розуміється під аудитом згідно із законодавством України?

2. Який аудит вважається санаційним?

105

3. Згадайте сутність аудиторської діяльності.

4. Хто може виступати аудитором?

5. Що розуміється під аудиторським висновком?

6. Назвіть функції Аудиторської палати України та її склад.

7. Вкажіть суттєві умови договору про аудит підприємства-боржника.

8. Якими правами наділяється аудитор під час перевірки?

9. Згадайте зобов'язання, що покладаються на аудитора.

10. Які існують обмеження щодо проведення аудиту?

11. Вкажіть види та розмір відповідальності аудитора.

12. У якій спосіб забезпечується державний фінансовий контроль і ау-

дит?

13. Вкажіть особливості та етапи проведення державного аудиту.

14. У яких випадках проведення санаційного аудиту є обов’язковим?

15. Які питання вирішуються в ході санації балансу підприємства?

16. Згадайте особливості зменшення статутного капіталу товариства.

17. Що розуміється під вартістю чистих активів господарського

суб’єкта?

18. У який спосіб визначається статутний капітал товариства?

19. Вкажіть склад активів, які приймаються до розрахунку вартості чис-

тих активів господарського товариства.

20. Згадайте склад зобов'язань, що приймаються до розрахунку вартості

чистих активів господарського товариства.

21. Що означає реструктуризація підприємства-боржника?

22. Яким чином робиться припинення юридичної особи?

23. Який існує порядок реорганізації підприємства-боржника?

24. Які функції виконує комісія з припинення юридичної особи?

25. Що означає перетворення юридичної особи?

26. Як здійснюється виділ у реструктуризації?

27. Що розуміється під злиттям юридичних осіб?

28. У який спосіб відбувається приєднання юридичної особи?

29. Що означає поділ?

30. Як розуміти термін „Інсайдерська інформація”?

31. Назвіть особливості поводження з інформацією фінансового ринку.

Словник до теми 6

Аудит - перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінан-

сової звітності суб'єкта господарювання з метою висловлення незалежної

думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповід-

ність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського

обліку або інших правил (внутрішніх положень суб'єктів господарюван-

ня) згідно із вимогами користувачів.

106

Аудиторська діяльність - підприємницька діяльність, яка включає

в себе організаційне і методичне забезпечення аудиту, практичне вико-

нання аудиторських перевірок (аудит) та надання інших аудиторських

послуг.

Аудитором може бути фізична особа, яка має сертифікат, що визна-

чає її кваліфікаційну придатність на заняття аудиторською діяльністю на

території України.

Аудиторська фірма - юридична особа, створена відповідно до законо-

давства, яка здійснює виключно аудиторську діяльність.

Аудиторський висновок – офіційний документ, що складений відпо-

відно до стандартів аудиту та передбачає надання впевненості корис-

тувачам щодо відповідності фінансової звітності або іншої інформації

концептуальним основам, які використовувалися при її складанні, зокре-

ма, законодавству про банкрутство, іншим нормативно-правовим актам

України, положенням (стандартам) бухгалтерського обліку, внутрішнім

вимогам та положенням суб'єкта господарювання – боржника.

Аудиторський звіт – документ, який складається представниками

державної контрольно-ревізійної служби та повинен включати висно-

вки стосовно дотримання законодавства і забезпечення ефективності

фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання та обґрун-

товані рекомендації щодо її удосконалення.

Вартість чистих активів господарського товариства - це величина,

яка визначається шляхом вирахування із суми активів, прийнятих до

розрахунку, суми його зобов'язань, прийнятих до розрахунку.

Виділ – це перехід за розподільчим балансом частини майна, прав

та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових

юридичних осіб. Виділ здійснюється за аналогічними правилами з інши-

ми формами реструктуризації. У разі виділення одного або кількох нових

суб'єктів господарювання до кожного з них переходять за роздільним ак-

том (балансом) у відповідних частках майнові права і обов'язки реорга-

нізованого суб'єкта.

Злиття суб'єктів господарювання – перехід усіх майнових прав та

обов'язків кожного з них до суб'єкта господарювання, що утворений вна-

слідок злиття.

Інсайдерська інформація – будь-яка неоприлюднена інформація про

емітента, його цінні папери або правочини щодо них, оприлюднення якої

може значно вплинути на вартість цінних паперів.

Механізм проведення органами державної контрольно-ревізійної

служби державного фінансового аудиту полягає у перевірці та аналізі

діяльності, фактичного стану справ щодо законного та ефективного ви-

користання державних чи комунальних коштів і майна, інших активів

держави, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності

107

фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю

суб'єктів господарювання, що отримують чи отримували кошти з бюдже-

тів усіх рівнів та державних фондів або використовують чи використову-

вали державне чи комунальне майно.

Перетворення юридичної особи відбувається шляхом зміни її

організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної

особи переходять усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

Законодавство країни може встановлювати обмеження щодо вибору

форми особи – правонаступника.

Приєднання одного або кількох суб'єктів господарювання до іншого

суб'єкта господарювання – це реструктуризаційний захід з переходу до

цього останнього усіх майнових прав та обов'язків приєднаних суб'єктів

господарювання.

Поділ суб'єкта господарювання - це реструктуризаційний захід з пе-

реходу усіх його майнових прав і обов'язків за роздільним актом (балан-

сом) у відповідних частках до кожного з нових суб'єктів господарювання,

що утворені внаслідок цього поділу.

Реструктуризація підприємства – здійснення організаційно-

господарських, фінансово-економічних, правових, технічних заходів,

спрямованих на реорганізацію підприємства, зокрема шляхом його поді-

лу з переходом боргових зобов'язань до юридичної особи, що не підлягає

санації, якщо це передбачено планом санації, на зміну форми власності,

управління, організаційно-правової форми, що сприятиме фінансовому

оздоровленню підприємства, збільшенню обсягів випуску конкуренто-

спроможної продукції, підвищенню ефективності виробництва та задо-

воленню вимог кредиторів.

Статутний капітал акціонерного товариства утворюється з вартості

вкладів акціонерів, внесених внаслідок придбання ними акцій. Він визна-

чає мінімальний розмір майна товариства, який гарантує інтереси його

кредиторів та не може бути меншим розміру, встановленого законом. До

повної сплати статутного капіталу відкрита підписка на акції товариства

не провадиться.

Статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю скла-

дається з вартості вкладів його учасників. Відповідно до нього визнача-

ється мінімальний розмір майна товариства, який гарантує інтереси його

кредиторів.

108

ТЕМА 7. ДЖЕРЕЛА ФІНАНСОВОЇ САНАЦІЇ

ПІДПРИЄМСТВА

7.1. Порядок фінансування заходів з санації виробництва та активізації

господарства

7.2. Залучення фінансових ресурсів із зовнішніх та внутрішніх джерел

Заходи з фінансового оздоровлення виробництва тривають певний

проміжок часу. До виконання дій з фінансової санації залучаються певні

працівники, сторонні організації, участь яких потребує витрат. Тому ви-

значення джерел для фінансового забезпечення усього комплексу заходів

санації підприємства – важливе питання, що вимагає чіткого та прозоро-

го рішення. Плутанина у розподілі фінансових ресурсів на етапі санації

є неприпустимим явищем, вона завжди супроводжується всілякими по-

рушеннями, зловживаннями та іншими негараздами.

Для кваліфікованого вирішення питань фінансового забезпечення

управлінці мають розглянути загальні та конкретні джерела, визначити

вимоги законодавства з цього питання, здійснити пошук інвесторів чи

потенційних джерел фінансування робот.

7.1. Порядок фінансування заходів з санації виробництва та

активізації господарства

Залучення фінансових коштів до підприємства-боржника розпочи-

нається з класифікації джерел фінансових ресурсів. Найчастішим сьо-

годні є розподіл джерел за ознакою походження у співставленні до межі

виробничої системи. За цією ознакою усі джерела фінансової санації гос-

подарюючого суб’єкта розподіляються на зовнішні (тобто існуючі поза

межами виробничої системи) та внутрішні (ті, що знаходяться усередині

виробничої системи чи її елементів).

Керуючий санацією складає перелік надходжень, які можна викорис-

товувати для фінансування оздоровчих заходів на етапі санації виробни-

цтва. Джерелами погашення витрат з фінансової санації можуть бути зо-

внішні і внутрішні надходження.

До внутрішніх джерел фінансової санації відносять надходження від

реалізації готової продукції та інших ліквідних активів, реструктуриза-

цію активів боржника, зниження собівартості продукції та згортання ін-

вестиційних програм, підвищення ефективності системи збуту, а також

залучення коштів власників боржника та його працівників.

До зовнішніх джерел відносяться кошти державного бюджету, кре-

дитні ресурси інших юридичних осіб, кошти кредиторів боржника і за-

лучені інвестиції.

109

Фінансування заходів з санації стосується прав співвласників статут-

ного капіталу підприємства. Внаслідок санаційних заходів досить часто

змінюється структура власників акцій, часток, паїв, також змінюється

структура власного капіталу. Внаслідок цього відбувається зміна особо-

вого складу осіб, які контролюють виробничу систему через механізми

корпоративного управління. Для забезпечення фінансування санації та

розрахунків з кредиторами та інвесторами боржника використовуються

наступні види капіталу господарського товариства, що визначені у зако-

нодавстві та відображені у балансі.

Власний капітал - частина в активах підприємства, що залиша-

ється після вирахування його зобов'язань.

Статутний капітал - зафіксована в установчих документах загаль-

на вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу під-

приємства. Підприємства, для яких не передбачена фіксована сума ста-

тутного капіталу, відображають у цій статті балансу суму фактичного

внеску власників до статутного капіталу підприємства.

Пайовий капітал - сума пайових внесків членів спілок та інших під-

приємств, що передбачена установчими документами.

Додатковий вкладений капітал - сума, на яку вартість реалізації ви-

пущених акцій перевищує їхню номінальну вартість (для акціонерних

товариств) або сума капіталу, який вкладено засновниками понад статут-

ний капітал (для інших підприємств).

Інший додатковий капітал - сума дооцінки необоротних активів, вар-

тість необоротних активів, безкоштовно отриманих підприємством від

інших юридичних або фізичних осіб, та інші види додаткового капіталу.

Резервний капітал - наводиться сума резервів, створених відповідно

до чинного законодавства або установчих документів, за рахунок нероз-

поділеного прибутку підприємства.

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) - або сума нерозподі-

леного прибутку, або сума непокритого збитку. Сума непокритого збитку

у балансі підприємства наводиться в дужках та вираховується при ви-

значенні підсумку власного капіталу.

Неоплачений капітал – сума заборгованості власників (учасників)

за внесками до статутного капіталу. Ця сума у балансі підприємства на-

водиться в дужках і вираховується при визначенні підсумку власного ка-

піталу.

Вилучений капітал – відображає фактичну собівартість акцій власної

емісії або часток, викуплених товариством у його учасників. Сума вилу-

ченого капіталу наводиться в дужках і підлягає вирахуванню при визна-

ченні підсумку власного капіталу.

Керуючий санацією забезпечує ведення бухгалтерського обліку на

підприємстві та відображення у його фінансовій звітності будь-яких опе-

110

рацій із залучення ресурсів (грошей, майна та майнових прав, інших фі-

нансових активів) на заходи з фінансового оздоровлення.

Ефективним прийомом фінансування санації виступає збільшен-

ня капіталу (акціонерного чи пайового) підприємства-боржника. Для

господарських суб’єктів у формі акціонерного товариства розроблено

спеціальне Положення про порядок збільшення (зменшення) розміру

статутного капіталу акціонерного товариства [26]. Зміст цього поряд-

ку враховує нормативні вимоги щодо функціонування господарських

суб’єктів, зокрема, Закони України «Про державне регулювання рин-

ку цінних паперів в Україні», «Про цінні папери та фондовий ринок»,

«Про господарські товариства», «Про Національну депозитарну систему

та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні», «Про бух-

галтерський облік та фінансову звітність в Україні», «Про оцінку майна,

майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Положення визначає порядок збільшення (зменшення) розміру ста-

тутного капіталу акціонерного товариства, за винятком випадків збіль-

шення розміру статутного капіталу, яке здійснюється в порядку обміну

облігацій на акції, збільшення розміру статутного капіталу в зв'язку з ін-

дексацією основних засобів та збільшення статутного капіталу внаслідок

реорганізації.

Порядок передбачає особливості виконання управлінських дій з на-

ступних питань:

1. Реєстрація випуску, проспекту емісії акцій, звіту про розміщення ак-

цій в Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку.

2. Розповсюдження акцій товариства, які передбачені до розміщення,

шляхом відкритого (публічного) або закритого (приватного) розмі-

щення.

3. Особливості дій з закритого (приватного) розміщення.

4. Вимоги щодо змісту рішення загальних зборів акціонерів про розмі-

щення акцій.

5. Порядок реалізації акціонерами переважного права на придбання ак-

цій, що випускаються додатково.

6. Визначення строку, протягом якого реалізується переважне право ак-

ціонерів на придбання акцій, та кількості акцій для придбання, фор-

мування інформаційних відносин з приводу розподілу додаткового

капіталу (акцій), оформлення угод з цінними паперами.

7. Правила взаємодії у разі відмови власника акцій від використання

свого переважного права на придбання акцій.

Джерелами збільшення розміру статутного капіталу акціонерного то-

вариства можуть бути:

а) додаткові внески (вклади), якими можуть бути будинки, споруди,

обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користу-