Пехтерев В.А. Судебная психиатрия

Подождите немного. Документ загружается.

- із посиленим наглядом може бути застосовано судом щодо психічно хворого, який

вчинив суспільно небезпечне діяння, не пов'язане з посяганням на життя інших осіб і

за своїм психічним станом не становить загрози для суспільства, але потребує

тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах посиленого нагляду або

який перебував у

минулому в психіатричному закладі із суворим наглядом і при зміні

його психічного стану, який привів до зниження його суспільної небезпечності,

унеможливив подальше лікування в раніше зазначених судом умовах стаціонару. До

таких хворих відносяться особи з пасивним або активним типами суспільної

небезпечності;

- із суворим наглядом може бути застосована судом щодо психічно

хворих, які

вчинили суспільно небезпечне діяння, пов'язане з посяганням на життя інших осіб, а

також які за своїм психічним станом і характером учиненого суспільно небезпечного

діяння становлять особливу небезпеку для суспільства і потребують тримання у

психіатричному закладі та лікування в умовах суворого нагляду. До таких хворих

відносяться особи з активним

типом суспільної

небезпечності.

9. Примусові заходи медичного характеру здійснюються у психіатричних закладах з

відповідними умовами нагляду за наявності рішення суду й акта судово-психіатричної

експертизи (або акта психіатричного огляду засуджених) з відповідними висновками

про характер та тяжкість психічного захворювання в особи, ступінь її суспільної

небезпечності для себе або інших осіб за

характером її захворювання і медичних

підстав для застосування відповідного примусового заходу медичного характеру, а

також документів, які посвідчують особу і місце

проживання.

10. Виконання рішення суду про госпіталізацію особи до психіатричного

закладу:

- із звичайним наглядом здійснюється закладами охорони здоров'я за

сприяння, у разі потреби, органів внутрішніх справ;

- з посиленим

та суворим наглядом, а також осіб, які тримаються під вартою,

здійснюється органами внутрішніх справ.

11. Особи, госпіталізовані до психіатричного закладу, розміщуються у його

відділеннях (палатах) відповідно до їх психічного стану, ступеня суспільної

небезпечності, утримуються в умовах, які унеможливлюють скоєння ними

нового суспільно небезпечного діяння. Їм забороняється надавати лікувальні відпустки

та виписувати

із стаціонару без рішення суду.

12. Особи, до яких застосовано примусовий захід медичного характеру, підлягають

огляду не рідше одного разу на шість місяців комісією лікарів-психіатрів

психіатричного закладу в складі: головного лікаря (заступника з медичної частини),

завідувача відділення і лікуючого лікаря. Продовження шестимісячного терміну між

оглядами забороняється. При потребі до складу

комісії можуть бути залучені

висококваліфіковані фахівці інших закладів охорони здоров'я, науково-дослідних

установ тощо згідно з чинним законодавством.

13. Комісія визначає психічний стан особи і наявність підстав для звернення

до суду із заявою про продовження, зміну або припинення застосування

примусового заходу медичного характеру.

14. У разі значного поліпшення психічного стану особи, одужання або коли дані

психіатричного огляду викликають сумніви щодо наявності психічного розладу,

складається відповідний висновок комісії лікарів-психіатрів психіатричного закладу,

який направляється його керівництвом достроково (до закінчення шестимісячного

терміну) до суду, який виніс рішення за цією справою для вирішення питання про її

перегляд

згідно з чинним законодавством.

15. Продовження, зміна або припинення примусових заходів медичного характеру

здійснюються судом за заявою представника психіатричного закладу (лікаря-

психіатра), який надає особі психіатричну допомогу. До заяви додається висновок

комісії лікарів-психіатрів, який обґрунтовує необхідність продовження, зміни

або припинення застосування таких примусових заходів. У висновку вказуються зміни

психічного стану

особи та ступеня її суспільної небезпечності. Висновок викладається

в акті психіатричного огляду, копія якого додається до картки стаціонарного хворого.

16. Заява представника психіатричного закладу (лікаря-психіатра), який надає особі

психіатричну допомогу, про продовження, зміну або припинення виду примусового

заходу медичного характеру разом з актом психіатричного огляду направляється до

суду не пізніше

десяти діб після прийняття комісією відповідного рішення.

17. Документація на осіб, до яких згідно з рішенням суду застосовані примусові

заходи медичного характеру у відповідних психіатричних закладах, виділяється в

окреме діловодство і зберігається в умовах, що забезпечують її недоторканність для

сторонніх осіб. Перелік таких осіб проводиться у спеціальному журналі або

картотеці.

До

картки стаціонарного хворого додаються:

- копія рішення суду про застосування примусового заходу медичного характеру;

- копія акта судово-психіатричної експертизи або акта психіатричного огляду;

- листування адміністрації психіатричного закладу з установами і родичами з

приводу психічного стану цієї особи, її соціально-побутових питань і, при потребі,

медичні довідки тощо.

18. Відомості, що містяться у цих документах і стосуються психічного і соматичного

станів особи, є медичною таємницею і не можуть оприлюднюватися без її

згоди або згоди її законного представника, опікуна, за винятком випадків,

передбачених чинним законодавством.

Сама особа або її законний представник має право на ознайомлення з історією

хвороби (карткою стаціонарного хворого), а також на отримання в письмовому вигляді

будь-яких рішень щодо надання їй психіатричної допомоги.

19. Право на допуск до зазначеної документації мають спеціалісти, які займаються

лікувально-діагностичним процесом особи, адміністрація психіатричного

закладу, представники вищих органів охорони здоров'я, прокуратури і судово-

слідчих органів.

20. Під час застосування примусових заходів медичного характеру до хворих

застосовуються тільки дозволені Міністерством охорони здоров'я України

методи діагностики, лікування, профілактики та реабілітації

21. Під час застосування примусових заходів медичного характеру лікування,

харчування, відпочинок, реабілітація хворих та лікарняний режим забезпечуються

згідно з чинними нормативно-правовими документами.

22. Санітарно-епідемічний режим психіатричних закладів, в яких

застосовуються примусові заходи медичного характеру, забезпечується згідно із

санітарним законодавством.

23. Після виписки особи з психіатричного закладу згідно з рішенням суду картка

стаціонарного хворого передається до архіву відповідного психіатричного

закладу. Картка амбулаторного хворого може бути використана для подальшого

лікарського нагляду.

24. Якщо особа під час застосування примусового заходу медичного характеру

скоїла нове суспільно небезпечне діяння, передбачене кримінальним законодавством,

то відповідні матеріали направляються керівництвом психіатричного закладу до

територіальної прокуратури або органу внутрішніх справ для вирішення питання про

порушення кримінальної справи.

25. У разі втечі особи під час застосування примусового заходу медичного характеру

керівництво психіатричного закладу негайно сповіщає про це територіальну

прокуратуру, орган внутрішніх справ, суд, що призначив примусовий захід

медичного характеру, психоневрологічний диспансер, законних представників

(родичів, опікунів) та вживає заходів до розшуку особи та її повернення до лікарні.

Оформляти виписку хворого в такому разі не дозволяється.

26. У разі смерті особи під час застосування примусового заходу медичного

характеру керівництво психіатричного закладу повідомляє про це її законних

представників (родичів, опікуна), територіального прокурора, суд, який виніс рішення

про застосування цього заходу, психоневрологічний диспансер.

27. У разі втечі або смерті осіб, стосовно яких кримінальну справу не закінчено,

керівництво психіатричного закладу повинно повідомити також орган досудового

слідства, у провадженні якого перебуває припинена кримінальна справа, та суд.

28. Особа виписується за місцем проживання з психіатричного закладу або

переводиться до іншого з умовами нагляду, призначеними судом, після того як

рішення суду набирає законної сили. Переведення особи до іншого

психіатричного закладу згідно з рішенням суду здійснюється органами охорони

здоров'я.

29. У разі припинення за рішенням суду застосованих примусових заходів

медичного характеру залежно від стану здоров'я особу виписують самостійно в

супроводі законних представників (родичів або опікунів) або медичних

працівників з обов'язковим лікарським наглядом за місцем проживання.. До

психоневрологічного диспансеру (кабінету) направляються витяг з картки

стаціонарного хворого і копія рішення суду.

30. Особа, у якої відсутній законний представник і яка за психічним станом потребує

постійного стороннього догляду, після припинення застосованих примусових

заходів медичного характеру може бути переведена до психіатричної лікарні

за місцем проживання до вирішення її соціальних питань.

Витрати щодо переведення осіб покладаються на психіатричний заклад, з якого він

вибуває.

31. Керівництво психіатричного закладу:

- уживає необхідних заходів щодо захисту і охорони прав та законних інтересів осіб,

до яких застосовані примусові заходи медичного характеру згідно з рішенням суду;

- за наявності підстав клопоче перед судом про визнання особи недієздатною і

встановлення над нею опіки.

32. Скарги та заяви осіб, до яких застосований примусовий захід медичного

характеру, повинні розглядатися у встановленому чинним законодавством

порядку адміністрацією психіатричного закладу, установами, на які покладено нагляд і

контроль за здійсненням примусових заходів медичного характеру тощо.

33. Особи, до яких застосовані примусові заходи медичного характеру, можуть

піклуватися про захист своїх прав та свобод особисто або через своїх законних

представників у порядку, установленому Цивільним, Цивільно-процесуальним

кодексами України, Законом України "Про психіатричну допомогу" та іншими

законами України.

34. Права та обов'язки працівників психіатричних закладів (медичний та інший

персонал) регламентуються Законом України "Про психіатричну допомогу" і

чинним законодавством.

35. Контроль за своєчасним і правильним проведенням лікувально-

реабілітаційних заходів під час застосування примусового заходу медичного характеру

здійснюється Міністерством охорони здоров'я і територіальними органами охорони

здоров'я.

36. Науково-методичне забезпечення щодо застосування примусових заходів

медичного характеру здійснюється Міністерством охорони здоров'я через

Український НДІ соціальної і судової психіатрії та наркологи МОЗ України.

37. Нагляд за дотриманням законності у психіатричних закладах під час

застосування примусових заходів медичного характеру здійснює Генеральний

прокурор України і підпорядковані йому прокурори відповідно до Закону України

"Про прокуратуру України".

Начальник Головного управління

організації медичної допомоги населенню М.П. Жданова

Дополнение №4.

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства охорони

здоров'я України

08.10.2001 №397

Аркуш погодження:

Верховний суд України

Генеральна прокуратура України

Міністерство внутрішніх справ України

ПОРЯДОК

ЗАСТОСУВАННЯ ПРИМУСОВИХ ЗАХОДІВ МЕДИЧНОГО

ХАРАКТЕРУ ДО ОСІБ, ЯКІ ХВОРІЮТЬ НА ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ І

ВЧИНИЛИ СУСПІЛЬНО НЕБЕЗПЕЧНІ ДІЇ, У ВІДДІЛЕННІ ПАЛАТІ)

ДЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ ПРИМУСОВИХ ЗАХОДІВ МЕДИЧНОГО

ХАРАКТЕРУ З ПОСИЛЕНИМ НАГЛЯДОМ

1. Відділення (палата) для застосування примусових заходів медичного характеру з

посиленим наглядом (далі - відділення), які є структурними підрозділами

психіатричних лікарень, призначені для застосування за рішенням суду примусових

заходів медичного характеру до осіб, які хворі на психічна розлади (далі - хворі) і за

своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння

становлять небезпеку для суспільства та потребують госпіталізації до психіатричного

закладу з посиленим наглядом.

2. Підставою для госпіталізації хворого є рішення суду про застосування

до нього примусового заходу медичного характеру з посиленим наглядом.

3. Госпіталізація хворих здійснюється до відділень за територіальним

розподілом, затвердженим Міністерством охорони здоров'я України.

4. Територію відділення, його приміщення, технічне обладнання

планують та організовують у встановленому порядку і забезпечують засобами

охоронної та протипожежної сигналізації з урахуванням умов, які необхідні для

забезпечення посиленого нагляду за хворими, і утримують відповідно до вимог

санітарного законодавства.

5. Охорона відділення здійснюється згідно з чинним законодавством.

6. Приймання хворих до відділення здійснюється черговим лікарем

психіатричної лікарні за наявності рішення суду, копії акта судово-

психіатричної експертизи, паспорта або документа, який засвідчує особу

хворого. На хворих, які до винесення рішення суду утримувались гад вартою,

додається довідка про термін перебування під вартою

7. Хворих, яких госпіталізовано до відділення, розміщують у палатах

згідно з їх психічним станом та статтю. Залежно від їх стану за ними

встановлюють відповідний медичний нагляд і призначають відповідне

лікування.

8. Огляд хворих, їх санітарна обробка, прийняття речей, документів, а

також оформлення медичної документації проводяться в установленому

порядку.

9. Під час огляду хворого черговий лікар досліджує психічний,

неврологічний і соматичний стани, збирає необхідні анамнестичні відомості і

заносить відповідні дані до журналу обліку приймання хворих та відмовлень у

госпіталізації і в картку-стаціонарного хворого.

10. Хворий не пізніше першої доби з часу перебування у відділенні

підлягає огляду лікуючим лікарем і завідувачем відділення (за винятком

вихідних та святкових днів).

11. Результати дослідження психічного, неврологічного та соматичного

станів хворого, анамнестичні (катамнестичні) дані, попередній діагноз,

результати нагляду, діагностичні і лікувальні призначення фіксуються в картці

стаціонарного хворого (історії хвороби).

Клінічний діагноз установлюється лікуючим лікарем, після проведення усіх

необхідних досліджень і отримання даних об'єктивного анамнезу. Формулювання

діагнозу проводиться згідно з діючою міжнародною класифікацією хвороб, травм і

причин смерті Термін установлення клінічного діагнозу не повинен перевищувати 10 діб

з часу госпіталізації.

Усі записи, які зроблені лікарем в картці стаціонарного хворого, засвідчуються

його особистим підписом.

12. Хворі підлягають не рідше одного разу на 6 місяців огляду комісією

лікарів-психіатрів (далі - комісія), яка визначає психічний стан особи і

наявність підстав для звернення до суду із заявою про продовження, зміну або

припинення застосування примусового заходу медичного характеру.

13. Склад комісії затверджується управлінням охорони здоров'я за

поданням керівника психіатричного закладу.

14. У складних та спірних випадках щодо стану психічного здоров'я

хворого до складу комісії запрошуються висококваліфіковані фахівці інших

закладів охорони здоров'я, науково-дослідних установ тощо згідно з чинним

законодавством на підставі клопотання управління охорони здоров'я, якому

підпорядкований психіатричний заклад.

15. При застосуванні примусових заходів медичного характеру у

відділенні:

лікувальні відпустки хворим не надаються;

для хворих обов'язковими є щоденні прогулянки, за винятком тих, яким призначено

постільний режим;

місця для прогулянок хворих повинні бути ізольовані від інших відділень,

технічно зміцнені та обладнані засобами охоронної сигналізації;

вихід хворих за межі відділення з майданчика для прогулянок

дозволяється тільки для проведення лікувально-реабілітаційних та

діагностичних заходів і в супроводі медичного персоналу;

побачення проводяться у спеціально обладнаному приміщенні, яке повинно

унеможливлювати втечу хворого, і в присутності медичного персоналу;

час побачення хворих та приймання передач регламентується правилами

внутрішнього розпорядку, який затверджує керівник психіатричної лікарні;

хворі можуть користуватись особистими речами та предметами особистої

гігієни, окрім тих, що можуть бути застосовані для заподіяння фізичної шкоди собі

або, оточенню;

доступ у відділення, за винятком приміщення для побачень, дозволяється

тільки обслуговувальному персоналу, адміністрації психіатричної лікарні та черговому

лікарю;

допуск інших осіб у відділення здійснюється тільки з дозволу адміністрації

лікарні, а за їх відсутності з дозволу чергового лікаря.

16. Особи, які скоїли суспільно небезпечні дії в стані осудності, але

захворіли до постановлення вироку на тимчасовий психічний розлад, і до яких

було застосовано примусові заходи медичного характеру з посиленим

наглядом, після скасування примусових заходів медичного характер)

направляються у розпорядження судово-слідчих органів, у проваджені яких

перебуває кримінальна справа, силами і за рахунок органів внутрішніх справ.

17. У разі припинення за рішенням суду застосованих примусових заходів

медичного характеру у відділенні залежно від стану здоров'я особу виписують

самостійно, у супроводі законних представників (родичів або опікунів) або

медичних працівників з обов'язковим лікарським наглядом за місцем

проживання. До психоневрологічного диспансеру (кабінету) направляються

витяг з картки стаціонарного хворого і копія рішення суду.

18. Хворим відділення видається довідка про термін перебування ;

лікарні.

19. Особа виписується з відділення за місцем проживання або

переводиться до психіатричного закладу з умовами нагляду, призначеним:

судом, після того як рішення суду набирає законної сили.

20. У разі втечі особи під час застосування примусового заходу;

медичного характеру керівництво психіатричного закладу негайно сповіщає

про це територіальну прокуратуру, орган внутрішніх справ, суд, що призначив

примусовий захід медичного характеру, психоневрологічний диспансер

законних представників (родичів, опікунів) та спільно з підрозділом охорон:

вживає заходів до розшуку особи та її повернення до лікарні.

21. У разі смерті хворого адміністрація лікарні повідомляє: суд, який

призначив примусові заходи медичного характеру; прокурора, який здійсню

нагляд за відділенням; психоневрологічний диспансер; його законних

представників. Про померлих хворих, щодо яких кримінальні справ

призупинені, інформують орган, у провадженні якого перебуває ця справа.

22. Констатація смерті хворого, патолого-анатомічне дослідження трупа

померлого та зберігання і видача трупів здійснюються згідно з чинним

законодавством.

23. Контроль за наданням психіатричної допомоги у відділенні

здійснюють адміністрація психіатричної лікарні та управління охорони здоров'я,

якому вона підпорядкована.

Начальник Головного управління організації

медичної допомоги населенню М.П. Жданова

Дополнение №5.

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства охорони

здоров'я України 08.10.2001 №397

Аркуш погодження:

Верховний суд України

Генеральна прокуратура України

Міністерство внутрішніх справ України

ПОРЯДОК

ЗАСТОСУВАННЯ ПРИМУСОВИХ ЗАХОДІВ МЕДИЧНОГО

ХАРАКТЕРУ ДО ОСІБ, ЯКІ ХВОРІЮТЬ НА ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ І

ВЧИНИЛИ СУСПІЛЬНО НЕБЕЗПЕЧНІ ДІЯННЯ, У ПСИХІАТРИЧНІЙ

ЛІКАРНІ В СУВОРИМ НАГЛЯДОМ

1. Психіатрична лікарня із суворим наглядом (далі - лікарня, із суворим

наглядом) є закладом охорони здоров'я, призначеним для застосування за

рішенням суду примусових заходів медичного характеру до осіб, які хворі на

психічні розлади (далі - хворі) і за своїм психічним станом та характером

вчиненого суспільно небезпечного діяння становлять особливу небезпеку для

суспільства і потребують госпіталізації до психіатричного закладу з суворим

наглядом.

2. Підставою для госпіталізації хворого є рішення суду про застосування

до нього примусового заходу медичного характеру з суворим наглядом.

3. Госпіталізація хворих, незалежно від місця їх проживання,

здійснюється тільки до лікарні із суворим наглядом, яка безпосередньо

підпорядкована Міністерству охорони здоров'я.

4. Територію лікарні, її приміщення, технічне обладнання планують та

організовують у встановленому порядку і забезпечують засобами охоронної та

протипожежної сигналізації з урахуванням умов, які необхідні для

забезпечення суворого нагляду за хворими, і утримують відповідно до вимог

санітарного законодавства.

5. Охорона лікарні здійснюється згідно з чинним законодавством.

6. Приймання хворих до психіатричної лікарні із суворим наглядом

проводиться черговим помічником головного лікаря (далі - черговий лікар) і

черговим помічником начальника відділу охорони лікарні:

а) черговий лікар перевіряє медичну документацію (копію акта судово-

психіатричної експертизи);

б) черговий помічник начальника відділу охорони лікарні перевіряє

наявність рішення суду та документів, які засвідчують особу (паспорт, довідка,

що засвідчує особу, довідка про звільнення з місць позбавлення волі та слідчих

ізоляторів);

в) паспорт та інші документи долучаються до особової справи хворого і

здаються у спеціальну частину відділу охорони психіатричної лікарні із

суворим наглядом.

7. Огляд хворих, їх санітарна обробка, прийняття речей, документів, а

також оформлення медичної документації проводяться в установленому порядку.

8. Під час огляду хворого черговий лікар досліджує психічний,

неврологічний і соматичний стани, збирає необхідні анамнестичні відомості і

заносить відповідні дані до журналу обліку приймання хворих та відмовлень у

госпіталізації і в картку стаціонарного хворого. При виявленні ознак отруєння

або тілесних ушкоджень черговий лікар негайно повідомляє про це в місцевий

орган внутрішніх справ.

9. Хворих, яких госпіталізовано до лікарні, розміщують у відділеннях і

палатах згідно з їх психічним станом та статтю. Залежно від їх стану за ними

встановлюють відповідний медичний нагляд і призначають відповідне

лікування.

10. Хворий не пізніше першої доби з часу перебування у відділенні

підлягає огляду лікуючим лікарем і завідувачем відділення (за винятком

вихідних та святкових днів).

11. Результати дослідження психічного, неврологічного та соматичного

станів хворого, анамнестичні (катамнестичні) дані, попередній діагноз,

результати нагляду, діагностичні і лікувальні призначення фіксуються в картці

стаціонарного хворого (історії хвороби).

Клінічний діагноз установлюється лікуючим лікарем після проведення усіх

необхідних досліджень і отримання даних об'єктивного анамнезу. Формулювання

діагнозу проводиться згідно з діючою міжнародною класифікацією хвороб, травм і

причин смерті. Термін установлення клінічного діагнозу не повинен перевищувати 10

діб з часу госпіталізації.

Усі записи, які зроблені лікарем в картці стаціонарного хворого, засвідчуються

його особистим підписом.

12. Хворі підлягають не рідше одного разу на 6 місяців огляду комісією

лікарів-психіатрів (далі - комісія), яка визначає психічний стан особи і

наявність підстав для звернення до суду із заявою про продовження, зміну або

припинення застосування примусового заходу медичного характеру.

13. Склад комісії затверджується наказом Міністерством охорони

здоров'я України за поданням головного лікаря.

14. У складних та спірних випадках щодо стану психічного здоров'я

хворого до складу комісії запрошуються висококваліфіковані фахівці інших

закладів охорони здоров'я, науково-дослідних установ тощо згідно з чинним

законодавством на підставі клопотання керівника психіатричної лікарні із суворим

наглядом.

15. Після отримання адміністрацією психіатричної лікарні із суворим

наглядом рішення суду про зміну чи припинення примусових заходів

медичного характеру хворі переводяться в інші лікарні або виписуються в

порядку, установленому МОЗ України.

16. Хворим, які перебувають у лікарні із суворим наглядом, мають право

на побачення за своїм бажанням або бажанням законного представника в

присутності медичного персоналу і контролера відділу охорони лікарні в

спеціально обладнаному для цього приміщенні.

Тимчасова заборона побачень (крім установлених карантином) накладається лише

комісією у складі заступника головного лікаря з медичних питань, лікуючого лікаря та

завідувача відділення, якщо вона продиктована станом хворого та інтересами їх

лікування.

Години на відвідування хворих родичами, їх законними представниками і на

приймання передач регламентуються правилами внутрішнього розпорядку,

затвердженими головним лікарем.

Хворі можуть користуватись особистими речами та предметами особистої гігієни,

окрім тих, що можуть бути застосовані для заподіяння фізичної шкоди собі або

оточенню.

Листування адміністрації лікарні з установами і законним представниками хворого

з приводу його психічного стану і громадсько-побутових питань зберігається в картці

стаціонарного хворого.

17. Усні, письмові заяви та скарги хворих, їх родичів або законних

представників на неправильне ставлення до них персоналу психіатричної

лікарні негайно перевіряються завідувачем відділення і надалі головним

лікарем або його заступником. Реєструються і розглядаються у встановленому

порядку, передбаченому Законом України "Про звернення громадян".

18. Залучення хворих до трудового процесу, спортивних заходів,

культтерапії та інших реабілітаційних заходів організовується медичним

персоналом. Спостереження і нагляд за поведінкою хворих у відділенні під час

зазначених заходів, прогулянок, побачень покладаються на медичний персонал,

а також на контролерів відділу охорони лікарні.

19. Вихід хворих за межі лікарні із суворим наглядом не дозволяється

Для запобігання втечі, а також проникненню на територію сторонніх осіб

запроваджується контрольно-пропускна система та охорона силами відділу

охорони лікарні. Відпустка хворим не надасться.

20. У разі втечі особи під час застосування примусового заходу

медичного характеру керівництво психіатричного закладу негайно сповіщає

про це територіальну прокуратуру, орган внутрішніх справ, суд, що призначив

примусовий захід медичного характеру, психоневрологічний диспансер,

законних представників (родичів, опікунів). Відділом охорони вживаються

заходи щодо його повернення.

21. Адміністрація лікарні із суворим наглядом видає довідки та виписки з

історії хвороби, підписані керівником лікарні і завірені печаткою, на письмову

вимогу прокуратури, слідчих органів і суду і на запит закладів охорони

здоров'я та соціального захисту. Запит має бути підписаний керівником органу і

завірений печаткою.

22. Адміністрація лікарні із суворим наглядом надає хворим або їх

законним представникам інформацію щодо надання їм психіатричної допомоги.

Обсяг інформації визначає лікуючий лікар (комісія лікарів-психіатрів) залежно

від психічного стану хворого з метою не завдати цією інформацією шкоди його

здоров'ю або унеможливити безпосередню небезпеку для інших осіб.

23. Адміністрація лікарні із суворим наглядом має право уповноважувати

лікуючого лікаря бути в суді представником психіатричного закладу.

24. Хворі, до яких застосовані судом примусові заходи медичного

характеру в лікарні із суворим наглядом, користуються правом на пенсійне

забезпечення в порядку, передбаченому чинним законодавством.

25. Доступ на територію і в лікувальні відділення лікарні, за винятком

приміщень для побачень, дозволяється тільки персоналу лікарні і прокурору.

Інші посадові особи допускаються з дозволу головного лікаря лікарні чи його

заступника з медичних питань.

26. Хворі, які скоїли суспільно небезпечні діяння у стані осудності, але

захворіли на тимчасовий розлад психічної діяльності до винесення вироку і до

яких застосовані примусові заходи медичного характеру в лікарні із суворим

наглядом, після скасування примусових заходів медичного характеру

направляються у розпорядження особи чи органу, у провадженні яких

перебуває справа, силами і на кошти органів внутрішніх справ.

27. Хворі, виписані під опіку і нагляд законних представників,

передаються їм безпосередньо у психіатричній лікарні, у разі відсутності чи

неможливості законного представника приїхати за особою остання

направляється за її місцем проживання у супроводі медичного працівника або

самостійно, у залежності від її стану.

Хворим, виписаним з лікарні із суворим наглядом, вартість проїзду до місця

проживання оплачується за рахунок лікарні або за рахунок законного представника за

наявності його письмової згоди.

28. Хворим, виписаним з лікарні із суворим наглядом, або їх законним

представникам видають довідки про час перебування у лікарні із суворим наглядом.

У довідці вказується термін перебування у лікарні з дня винесення рішення суду

про застосування примусових заходів медичного характеру в психіатричній лікарні із

суворим наглядом. Крім того, цим хворим видаються довідки встановленої форми про

час перебування під вартою з моменту затримання, з дня винесення рішення суду про

застосування примусових заходів медичного характеру. Другий примірник довідки

додається до особової справи.

При виписуванні хворих під опіку і лікарський нагляд документи та речі хворого

передаються під розписку законному представнику або опікуну, а при переведенні для

продовження лікування в іншу психіатричну лікарню - адміністрації цієї лікарні.

29. Після виписки хворого з лікарні картка стаціонарного хворого

передається до архіву психіатричної лікарні. Копія епікризу після виписки в

триденний термін направляється у психоневрологічний диспансер за місцем

проживання хворого, а в разі переведення хворого за рішенням суду до іншої

психіатричної лікарні - передається до неї з іншими документами.

30. У разі смерті хворого адміністрація лікарні повідомляє: суд, який призначив

примусові заходи медичного характеру; прокурора, який здійснює нагляд за

відділенням; психоневрологічний диспансер; його законних представників.

Про померлих хворих, щодо яких кримінальні справи призупинені, інформують

орган, у провадженні якого перебуває ця справа.

31. Констатація смерті хворого, патолого-анатомічне дослідження трупа

померлого та зберігання і видача трупів здійснюються згідно з чинним

законодавством.

32. Контроль за наданням, психіатричної допомоги в лікарні здійснюють

адміністрація психіатричної лікарні та Міністерство охорони здоров'я, якому вона

безпосередньо підпорядкована.

Начальник Головного управління

організації медичної допомоги населенню М.П. Жданова