Островський А.Л., Мороз О.І., Тарнавський В.Л. Геодезія, частина II

Подождите немного. Документ загружается.

Г *

* • *

Ч • і

** *

І • я

ШШ

А і * * І

, ' '4-

„ -1

4 Н -V ^ * ,

• : • л

% і < ' •

/ «у

[ № ' " ' V' *

•У * • • • . ,

І*

• Г ' ,

ж * % " ^

| \ V " ' '

1 * -

7 А ' * •

' і • К

ж р

* Л| 4

•І

С,-

П* • и І - Г

» * І» >» • #

'-і

,. г •

-.. і * ; • •.,

І ^ 4 і *

4 :

» і.

і,

І . Л. Н

*«2 ^ -і

< І

І іішЯЕИіЗ

• - . * і ' : - * • 4

•ч *.

- .

* у

-• і"-. •

І-' ^

- і

• X*

і <

Ц .І.

«ж

Д-

, №

Г¥

• . • • -

'і

^ - Ч.

* т

•7

1А

: ^

>Л ЯЛ

Шіі

' -

^ V. " ЇЖ

• -ч- •

ші шР

№

•і >

і V

Міністерство освіти і науки України

Національний університет

„Львівська політехніка"

А.Л.Островський, О.І.Мороз,

В .Л.Тарнавський

& *

ГЕОДЕЗІЯ

Підручник

для студентів напряму "Геодезія, картографія

та землеустрій" вищих навчальних закладів

Частина друга

За загальною редакцією

заслуженого діяча науки і техніки України,

ДОКТОра ТеХНІЧНИХ няук, —п

професора ОсгровсьрїШр^СЛІТтТ Р К. А 1

філіал-'

і м

• "

Затверджено .Міністерством освіти і

науки України як підручник для

студентів напряму "Геодезія,

_2ВВЮврзфія та землеустрій" вищих

ЬіьпіО

ГКА Цавчальних закладів

Шві-'Хі""* К$»«ап-

інститут

(ВІСР*а XV І У*

.-'їв*

Львів • 2007 0 6 6 6 4 1

ББК26.1

Г38

УДК528

Затверджено Міністерством

освіти і науки України,

як

підручник

для студентів

напряму "Геодезія,

картографія та землеустрій "

вищих навчальних

закладів

(лист

1.4/І8-Г-706 від 07.05.07)

Рецензенти:

Войтенко С.П., доктор технічних наук, професор, зав. кафедрою інженерної

геодезії Київського

національного університету будівництва та архітектури

Заблоііький Ф.Д., доктор технічних наук, професор, зав. кафедрою вищої геодезії

та

астрономії Національного університету "Львівська політехніка"

Черняга П.Г., доктор технічних наук, професор, зав. кафедрою землеустрою,

геодезії і геоінформатики Національного університету водного господарства та

природокористування, м. Рівне

А.Л.Островський, О.І.Мороз, В.Л.Тарнавський

Г 38

Геодезія, частина

II:

Підручник для вузів. Львів. НУ "Львівська політехніка",

2007-508 ст.

Цей підручник написаний

на

основі багаторічного досвіду викладання курсу

геодезія

НУ "Львівська політехніка".

ньому вперше зроблена спроба

не

тільки

детально розглянути відсутні

попередніх підручниках питання теорії, електронних

приладів, методів супутникової геодезії, але

достатньо повно описати найсучасніші

автоматизовані прилади

та

методи створення геодезичної основи карт

та

планів,

виконання топографічного знімання територій дистанційними методами, розв'язання

на основі планів, карт та спеціальних геодезичних вимірювань найширшого спектру

наукових та інженерних задач в різноманітних галузях

та в

обороні країни.

Розгляд багатьох питань

підручнику виконаний значно ширше,

ніж

цього

вимагає програма вищого учбового закладу. Тому підручник може бути корисний

інжеиерам-геодезистам, аспірантам, викладачам геодезії

вузах, коледжах,

та

допоможе бажаючим знайти дорогу

світ геодезичної науки.

І5В№66-533-158-2

ББК

26.1

©А.Л.Островський, О.І.Мороз, В.Л.Тарнавський, 2007.

ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА 9

ПРЕДМЕТ ГЕОДЕЗІЇ 11

РОЗДІЛ І. ВИСОТНІ ГЕОДЕЗИЧНІ МЕРЕЖІ 14

1.1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ГЕОМЕТРИЧНЕ НІВЕЛЮВАННЯ ПІ І IV КЛАСІВ 14

1.1.1. Призначення державної нівелірної мережі 14

1.1.2. Класифікація державної нівелірної мережі 15

1.1.3. Особливості нівелірної мережі в

містах,

населених

пунктах

та на

будівельних майданчиках 18

1.1.4. Складання проекту нівелірної мережі 19

1.1.5. Нівелірні знаки 21

1.2. ПРИЛАДИ, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬ ДЛЯ ГЕОМЕТРИЧНОГО НГВЕЛЮВАННЯ Ш, IV КЛАСІВ 25

1.2.1. Головні вимоги до нівелірів, що використовують

для нівелювання III, IV класів 25

1.2.2. Головні вимоги до нівелірних рейок 27

1.2.3. Будова, перевірки та дослідження нівелірів із рівнями 28

1.2.4. Будова, перевірки та дослідження нівелірів з

компенсаторами

1.2.5. Електронні цифрові нівеліри. Тотальні нівелірні станції 39

1.2.6. Перевірки та дослідження нівелірних рейок 44

1.2.7. Визначення ціни поділки циліндричного рівня та

збільшення

зорової

труби за допомогою рейки 50

1.2.8. Дослідження руху фокусувальноїлінзи 53

1.3. ВИКОНАННЯ НІВЕЛЮВАННЯ III ТА IV КЛАСІВ. ПОХИБКИ ТА ТОЧНІСТЬ НІВЕЛЮВАННЯ 61

1.3.1. Порядок роботи на станції під час нівелювання Ш класу 61

1.^2. Порядок роботи на станції під час нівелювання IV класу 64

3.3/Похибки нівелювання. Іх зменшення та усунення 65

1.3.4. Точність нівелювання III, IVкласів 75

1.4. ЗРІВНОВАЖЕННЯ НІВЕЛІРНИХ ХОДІВ ТА МЕРЕЖ 78

1.4.1. Зрівноваження висот окремого нівелірного ходу 78

1.4.2. Зрівноваження нівелірної мережі з однією вузловою точкою 80

1.4.3. Зрівноваження перевищень нівелірних мереж методом

еквівалентної заміни 81

1.4.4. Зрівноваження висот нівелірних мереж методом еквівалентної заміни 84

1.4.5. Зрівноваження нівелірних мереж способом послідовних

наближень (спосіб вузлів) 85

1.4.6. Зрівноваження нівелірної мережі порівнянням нев 'язок суміжних ходів 88

1.4.7. Зрівноваження нівелірної мережі методом В.В.Попова 89

РОЗДІЛ II. ПЛАНОВІ ГЕОДЕЗИЧНІ МЕРЕЖІ 92

II. 1. МЕТОДИ СТВОРЕННЯ ПЛАІІОВИХ МЕРЕЖ. ОСНОВНІ ВИМОГИ. ФОРМУЛИ 92

11.1.1. Сучасні методи створення планових мереж. 92

11.1.2. Основні положення створення планових державних геодезичних

мереж (ДГМ) 96

II. 1.3. Астрономо-геодезична мережа 1 класу (АГМ-І) 97

II. 1.4. Основні вимоги до державної мережі 2 класу 98

II. 1.5. Основні вимоги до державної мережі згущення 3 класу 99

II. 1.6. Розрядні мережі згущення 100

11.1.7. Класифікація полігонометрії 105

11.1.8. Формули для обчислення кутових та лінійних нев 'язок в ходах

полігонометрії.

І Об

11.1.9. Поздовжні та поперечні похибки витягнутого

полігонометричного ходу 108

11.1.10. Основні розрахункові формули очікуваних поздовжніх похибок

траверсних та віддалемірних полігонометричних ходів 109

11.1.11. Виведення розрахункової формули поперечної похибки висячого

полігонометричного ходу 114

II. 1.12. Виведення формули поперечної похибки полігонометричного ходу з

попередньо ув язаними кутами 117

II.

1.13. Полігонометричні знаки 119

II.1.14. Організація полігонометричних робіт 121

11.2, ЛІНІЙНІ ВИМІРЮВАННЯ В ТРАВЕРСНІЙ ПОЛІГОНОМЕТРІЇ 124

11.2.1. Прилади для вимірювання ліній у траверсній полігонометрії 124

//.2.2. Виконання лінійних вимірювань підвісними мірними приладами 125

11.2.3.

Джерела похибок під час вимірювання ліній підвісними мірними

приладами 128

11.2.4. Розрахунок допусків на окреме джерело похибок лінійних вимірів 129

11.3. КУТОВІ ВИМІРЮВАННЯ В ПОЛІГОНОМЕТРІЇ 134

11.3.1. Основні вимоги до кутомірних приладів в полігонометрії. Класифікація

теодолітів та тахеометрів 134

, 77.Х?.

Відлікові пристрої оптичних кутомірних приладів. їх призначення та

^класифікація 139 •г

II.

3.3. Принцип роботи автоматичних систем відліків електронних

теодолітів та тахеометрів 144

11.3.4. Будова оптичних і електронних теодолітів та тахеометрів 150

II. і,

Перевірки теодолітів 154

II. 3.6:

Вимірювання горизонтальних кутів способом кругових прийомів 160

ІІ.З.7. Вимірювання горизонтальних кутів способом повторень

167 У

II. 3.8. Вимірювання горизонтальних кутів електронними теодолітами

(тахеометрами) 169

II. 3.9. Джерела похибок вимірювання горизонтальних кутів 171

11.3.10. Розрахунок допуску сумарної величини випадкової похибки вимірювання

окремого горизонтального кута 173

II.

3.11. Розрахунок допустимої величини систематичної похибки вимірювання

окремого кута 174

II. 3.12. Похибка редукції. 175

11.3.13. Похибки центрування теодоліта 177

II. 3.14. Методи зменшення похибок редукції та центрування 179

ІІ.З.

15.

Похибки вимірювання горизонтальних кутів 180

11.3.16. Інструментальні (приладні) похибки 183

11.3.17. Вплив зовнішнього середовища на вимірювання горизонтачьних кутів 187

11.4. ПОПЕРЕДНЄ ОПРАЦЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ПОЛЬОВИХ ВИМІРІВ В ПОЛІГОНОМЕТРІЇ 189

II. 4.1. Попереднє опрацювання лінійних вимірів 189

ІІ.4.2. Редукування довжин ліній на рівень моря і на площину Гаусса-Крюгера.... 189

II. 4.3. Опрацювання результатів кутових вимірів на окремому

геодезичному пункті 192

11.4.4. Оцінка точності лінійних вимірювань за результатами польових робіт.... 193

11.4.5. Оцінка точності кутових вимірювань за результатами польових робіт ... 194

11.5. ПРИВ'ЯЗУВАЛЬНІ РОБОТИ В ПОЛІГОНОМЕТРІЇ 196

11.5.1. Види та задачі прив 'язувальнихробіт. Способи прив 'язування 196

11.5.2. Передача координат із високих (недоступних) точок на Землю (знесення

координат) .• ^6

11.5.3. Пряма одноразова та багаторазова засічки 198

.•«•«•'чгсіияр

11.5.4.

Обернена одноразова кутова засічка (задача Потеиота) 199

11.5.5.

Диференційні формули дирекційних кутів 201

II. 5. б.

Обернена багаторазова кутова засічка 202

II.5.7. Точність прямої та оберненої багаторазових кутових засічок 205

Я. 5.5.

Точність прямої та оберненої одноразових кутових засічок 206

11.5.9.

Лінійна геодезична засічка 208

11.5.10. Визначення координат двох точок за відомими координатами

двох інших точок (задача Ганзена) 210

11.5.11. Прив'язування пунктів полігонометрії

до

постійних об'єктів

місцевості. Відшукування полігонометричних пунктів 211

11.6.

СВІТЛОВІДДАЛЕМІРНА ПОЛІГОНОМЕТРІЯ. Основи ТЕОРІЇ

ПРАКТИКИ

СВІТЛОВІДДАЛЕМІРНИХ ВИМІРЮВАНЬ 215

II. 6.1. Класифікація віддалемірної полігонометрії та віддалемірів 215'

II.6.2. Принцип вимірювання віддалі шляхом визначення часу розповсюдження

електромагнітних (світлових) хвиль 215

II. 6.3.

Основні відомості з теорії гармонійних коливань 217

ІІ.6.4. Поняття про модулювання коливань 219

II. б. 5.

Принцип роботи фазових світловіддалемірів 221

11.6.6. Блок-схема візуального світловіддалеміра з визначенням різниці фаз по

екстремумах світлового потоку 222

II. 6.7. Блок-схема світловіддалеміра на фіксованих частотах із парафазним

фотоелектронним визначенням різниці фаз 224

11.6.8. Світловіддсшемір топографічний СТ-5 ("Блеск"). Будова.

Імпульсний метод вимірювання віддалей 227

11.6.9. Перевірки світловіддалеміра СТ-5 231

11.6.10. Вимірювання ліній світловіддалеміром СТ-5 235

II. 6.11. Вимірювання ліній та вертикаїьних кутів компактною тотальною

станцією 5ЕТ-СЕ 236

Ц.

6.12. Похибки світловіддалемірних вимірювань 238 /

ІІ.6.13. Розрахунок точності ходів світловіддалемірноїпопігонометрії 242

11.7. ОПТИЧНО-ВІДДАЛЕМІРНА ПОЛІГОНОМЕТРІЯ 245

11.7.1. Принцип роботи та класифікація оптичних віддалемірів 245

11.7.2. Віддалемір із постійним базисом та змінним кутом 246

11.7.3. Віддапеміри подвійного зображення 248

11.7.4. Суть паралактичної полігонометрії. 250

11.7.5. Суть віддалемірно-базисноїполігонометрії 252

11.7.6. Типи паралактичних і віддалемірно-базиснихланок. 253

11.8. СТРОГЕ ЗРІВНОВАЖЕННЯ ПОЛІГОНОМЕТРИЧНИХ ХОДІВ 255

11.8.1. Недоліки спрощених методів зрівноваження 255

11.8.2. Кількість вимірів та невідомих в попігонометричному ході.

Необхідні та надлишкові виміри 257

І 18.3. Виведення формул, що зв'язують поздовжній та поперечний зсуви

ходу з нев'язками по осях координат 258

11.8.4. Виведення умовних рівнянь, що виникають в полігонометричному ході,

прокладеному між відомими пунктами 259

II. 8.5. Строге зрівноваження довільного полігонометричного ходу корепатним

методом 264

11.8.6. Строге зрівноваження витягнутого полігонометричного ходу

корепатним методам 266

II. 8.7. Строге зрівноваження витягнутого рівностороімього

полігонометричного ходу 269

118.8. Приклад зрівноваження витягнутого полігонометричного ходу

корепатним методом (способом найменших квадратів) 271

11.8.9. Суть параметричного методу зрівноваження геодезичних мчреж 275

II.9. ЗРІВНОВАЖЕННЯ ПОЛІГОНОМЕТРИЧНИХ МЕРЕЖ 279

11.9.1. Зрівноваження

полігонометричної мережі, що сходиться в одну

вузцов)'точку 279

11.9.2. Зрівноваження

полігонометричноїмережі способом послідовних

наближень 280

11.9.3. Зрівноваження

полігонометричної мережі методом еквівалентної

заміни 283

11.9.4. Зрівноваження

кутів полігонометричної мережі методом професора

В.В.Попова 285

11.9.5. Зрівноваження

приростів координат полігонометричних мереж

методом професора

В.В.Попова 287

11.9.6. Оцінка точності

полігонометричних ходів та мереж за результатами

зрівноваження 289

РОЗДІЛ

III. ПРОСТОРОВІ СУПУТНИКОВІ МЕРЕЖІ (ОСНОВИ

СУПУТНИКОВОЇ ГЕОДЕЗІЇ) 290

ПІ. 1. БУДОВА ТА ПРИНЦИП РОБОТИ ГЕОДЕЗИЧНИХ СУПУТНИКОВИХ СИСТЕМ 290

III.

1.1.

Принцип роботи систем визначення просторового положення точок 290

111.1.2. Найважливіші

відомості про будову глобальних навігаційних систем 292

111.1.3. Основи

теорії визначення положення пунктів глобальними

супутниковими системами

299

111.1.4. Абсолютні

та відносні методи супутникового вимірювання 304

111.1.5. Основні відомості

про параметри орбіт супутників 308

Ш.1.6. Загальний принцип

побудови супутникових передавачів системи ОРЗ. 310

111.1.7. Структурна

схема геодезичного супутникового приймача 313

III. 1.8.

Короткі

відомості

про роботу системи керування та опрацювання

вимірів приймачем

ОРЗ 315

ІІІ.2. СУПУТНИКОВІ МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ КООРДИНАТ 318

111.2.1. Технології

СРЗ-вимірювання 318

III.2.2. Статичний

метод визначення координат пунктів 319

111.2.3. Параметри місії,

тривалість та довжини векторів під час роботи в

статичному режимі 321

111.2.4. Визначення

координат методом "стій/йди " ("8іор апсі%о") 322

111.2.5. Вибір проміжку

часу та параметри місії під час спостереження

в режимі "стій/йди" ("ііор апсі %о") 323

111.2.6. Визначення координат

методом "швидкої статики" 324

111.2.7. Технологія

псевдо-статична, псевдокінематична, реокупаційна

(Кеоссираііоп) 325

ЦІ.2.8. Робота

в режимі "кінематика" 325

111.2.9. Робота в

режимі "кінематика в польоті" 326

111.2.10. Технологія

диференційного ОСР8-вимірювання (Пі£[егепІіа1 СР8) 327

Ш.З. ПОБУДОВА ДЕРЖАВНИХ ГЕОДЕЗИЧНИХ МЕРЕЖ (ДГМ) СУПУТНИКОВИМИ МЕТОДАМИ 329

1113.1. Загальні

відомості про побудову ДГМ супутниковими методами 329

111.3.2. Системи координат,

що використовуються в космічній геодезії. 331

111.3.5. Проектування

тарекогностування просторових супутникових

геодезичних

мереж

(СГМ)

336

НІ. 3.4.

Складання

робочого проекту 340

111.3.5. Підготування

комплексу приладів до польового вимірювання 344

111.3.6.

Будова та

технічні

характеристики компактного одночастотного

приймача

СР8

РгоМагк-2

345

111.3.7.

Підготування приймача Рго Магк-2 до роботи та виконання

спостережень

на геодезичному пункті 351

III.

3.8. Застосування

режиму "стій/йди" для визначення просторових

координат

під час топографічного знімання місцевості 358

III. 3.9.

Загальні відомості про опрацювання 0Р8-вимірів 362

III.4.

Основні ДЖЕРЕЛА ПОХИБОК СУПУТНИКОВИХ ВИМІРІВ І МЕТОДИ ПОСЛАБЛЕННЯ

їх

ВПЛИВУ 365

ПІ.4.1. Класифікація джерел похибок супутникових вимірів 365

/11.4.2.

Джерела похибок, пов 'язані з неточними ефемеридами супутників та

методи послаблення їх впливу 365

III.

4.3.

Оцінка впливу зовнішнього середовища на результати супутникового

вимірювання 368

ІII.

4.4.

Вплив іоносфери 369

111.4.5.

Вплив тропосфери 373

III. 4. б.

Багатошляховість 374

І 114.7. Інструментальні джерела похибок 376

III.4.8. Геометричний фактор 378

РОЗДІЛ IV. ВЕЛИКОМАСШТАБНЕ ТОПОГРАФІЧНЕ ЗНІМАННЯ 380

IV. 1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ВЕЛИКОМАСШТАБНЕ ТОПОГРАФІЧНЕ ЗНІМАННЯ 380

IV. 1.1. Топографічні плани та карти 380

IV. 1.2. Мета та призначення топографічного знімання 383

(Іу.^.З. Методи топографічного знімання. їх суть 384 /

IV.1.4. Обгрунтування вибору перерізу рельєфу 387

/К/.5. Обгрунтування масштабу знімання 389

IV. 1.6. Технічний проект топографо-геодезичних робіт 396

IV.2. РОБОЧІ (ЗНІМАЛЬНІ) МЕРЕЖІ ВЕЛИКОМАСШТАБНОГО ТОПОГРАФІЧНОГО ЗНІМАННЯ 398

IV.2.1. Види геодезичної основи великомасштабного знімання. Розрахунок

необхідної щільності робочої основи 398

IV.2.2. Методи створення знімальної (робочої) основи. Закріплення пунктів

мережі на місцевості 401

IV.2.3. Аналітичні мережі (польовіроботи) 402

IV. 2.4. Розрахунок точності ланки трикутників аналітичної мережі 404

ІУ.2.5. Спрощені способи зрівноваження аналітичних мереж 406

IV. 2.6. Розрахунок планової точності та допустимої довжини

мензульного ходу 408

IV.2.7. Розрахунок точності та допустимої довжини теодолітного ходу 410

ІУ.2.8. Розрахунок планової точності та допустимої довжини

тахеометричного ходу 411

ІУ.2.9. Технічне нівелювання для створення робочої основи топографічного

знімання 413

IV.2.10. Тригонометричне нівелювання для створення висотної

знімальної основи 414

ІУ.2.11. Вимірювання зенітних віддалей. Вертикальна рефракція 416

І У.З. КОМБІНОВАНЕ ТОПОГРАФІЧНЕ ЗНІМАННЯ 422

IV. 3.1. Виконання аерофотознімання 422

IV. 3.2. Складання накидного монтажу. Оцінка якості аерофотознімання 428

IV. 3.3. Технологічна схема комбінованого методу знімання 429

IV.3.4. Прив'язування знімків 430

IV. 3.5. Процеси польових робіт під час аеротопографічного знімання 433

IV.3.6. Маркування розпізнавачьних знаків 433

IV.3.7. Планове підготування аерознімків 434

IV.3.8. Висотне підготування аерознімків 435

IV. 3.9. Камеральне згущення планових та висотних точок. Мета.

Суть. Методи 437

IV.3.10. Редукування фототріангуляційноїмережі 440

ІУ.З.П. Трансформування знімків 442

1У.3.12. Складання фотопланів 442

ІУ.3.13. Складання графічних планів 443

IV.4. ЗНІМАННЯ РЕЛЬЄФУ ТА ДЕШИФРУВАННЯ ФОТОПЛАНІВ ПІД ЧАС КОМБІНОВАНОГО

МЕТОДУ ТОПОЗШМАННЯ 445

ІУ.4.І. Встановлення мензули над точкою 445

IV.4.2. Польове та камеральне дешифрування 446

ІУ.4.3. Порядок роботи на станції під час рисування рельєфу й дешифрування

фотопланів 447

ІУ.4.4. Основні офіційні вимоги до точності зображення контурів

та рельєфу 449

IV, 4.5 Камеральні роботи під час знімання рельєфу на фотопланах

(каїька висот, викреаіювання польового оригінаїу. формуляр трапеції) 450

ІУ.4.6. Зведення за рамками суміжних топографічних планів 451

ІУ.4.7. Контроль робіт та приймачьно-здавачьні роботи 452

ІУ5. СТЕРБОАЕРОФОТОГРАММЕТРИЧНЕ ЗНІМАННЯ 455

IV.5.1. Загальні відомості про стереоаерофотограмметричне знімання 455

ІУ.5.2. Технологічна схема стереофотограмметричного методу знімання 456

ІУ.5.3. Сучасні станції аначітичної фотограмметрії. 457

ІУ6. ЦИФРОВЕ АЕРОЗНІМАННЯ 459

ІУ.6.1. Цифрова аерознімальна система 459

ІУ.6.2.

Порівняння технічних можливостей фотограмметричної та

цифрової камери. Опрацювання цифрових знімків системою АБ540 460

IV, 6.3. Цифрові аерознімальні комплекси з лазерним скануванням 462

РОЗДІЛ V. АВТОМАТИЗАЦІЯ ПРОЦЕСІВ НАЗЕМНИХ ТОПОГРАФО-

ГЕОДЕЗИЧННХ РОБІТ. ЦИФРОВІ ПЛАНИ ТА КАРТИ 466

V I. АВТОМАТИЗАЦІЯ ПРОЦЕСІВ ТОПОГРАФО-ГЕОДЕЗИЧНИХ РОБІТ 466

V. 1.1. Основні напрямки та технології автоматизації топографо-геодезичного

вимірювання 466

У. 1.2.

Автоматизація визначення висот 468

У.1.5.

Автоматизація визначення планового положення точок 469

V.1,4.

Автоматизація визначення просторового положення точок 471

У.1.5.

Автоматизовані динамічні топографічні системи 474

У.1.6.

Автоматизовані лазерно-паралактичні топографічні системи 475

У.

1.7.

Електронна тахеометрія 475

У.1.8.

Автоматичні координатографи 477

У.1.9.

Перетворювачі аналогової інформації в цифрову 477

У.1.10.

Наземні лазерні сканери 479

V.2. ЦИФРОВІ ПЛАНИ ТА КАРТИ 482

У. 2.1.

Загальні відомості про цифрові моделі місцевості 482

У2.2. Вимоги до цифрових карт та планів 484

У.2.3.

Поняття про кодування топографо-геодезичної інформації (ТГІ) 485

У.2.4,

Алгоритми опрацювання польової інформації. 487

У.2.5.

Алгоритми формування моделі ситуації (МС) 489

У.2.6.

Алгоритм формування модулі рельєфу (МР) 489

У.2.7.

Диференційні перетворення або ортофототрансформування 492

У.2.8. Поняття

про цифрову фотограмметрію та цифровий

фотограмметричний

знімок 497

У.2.9.

Сканування фотознімків 499

У.2.10.

Цифрові фотокамери 501

У.2.11.

Цифрові фотограмметричні станції. 502

ЛІТАРАТУРА 506

ПЕРЕДМОВА '

У відповідності з навчальними планами вищих геодезичних закладів

дисципліна "Геодезія", що є базовою для геодезичних спеціальностей,

вивчається протягом першого та другого курсів. На першому курсі

вивчається перша частина курсу, яка достатньо обгрунтовано називається

"Топографією". На другому курсі вивчається "Геодезія". Різниця між

топографією та геодезією буде зрозуміла з подальшого тексту. Про це ж іде

мова і в "Топографії

В курсі "Геодезія", як І

курсі "Топографія", автори, з метою полег-

шення засвоєння предмету студентами, окремо подають питання висотних

та планових геодезичних мереж, а також просторових (супутникових)

мереж, і тільки потім переходять до питань сумісного використання цих

мереж як математичної основи створення графічних та цифрових

топографічних планів та карт. Саме такої послідовності дотримувались

видатні вчені, педагоги, професори Н.Н.Загрубський, М.В.В'яхірєв,

А.Д.Моторний, автори перших підручників геодезії, виданих українською

мовою ще до другої світової війни.

Друга частина геодезії присвячена питанням:

• створення висотних мереж методами геометричного нівелювання

III, IV класів та технічного нівелювання;

• створення геодезичних планових мереж методами тріангуляції,

полігонометрії трилатерації;

• створення просторових геодезичних мереж глобальними супут-

никовими системами;

• створення знімальної (робочої) основи та виконання топогра-

фічних аерофото та цифрових аерознімань в масштабах 1:5000-

1:500;

• автоматизацї топографічних і геодезичних робіт, створення

цифрових карт та планів.

Зауважимо, що на другому курсі вивчаються, переважно, методи

аерознімання, тоді, як на першому курсі головна увага акцентована на

наземне топографічне знімання. У відповідності з питаннями, яким

присвячена друга частина геодезії, підручник має п'ять розділів:

РОЗДІЛ І. Висотні геодезичні мережі;

РОЗДІЛ II. Планові геодезичні мережі;

РОЗДІЛ III. Просторові супутникові мережі (основи супутникової

геодезії);

РОЗДІЛ IV. Великомасштабне топографічне знімання;

РОЗДІЛ V. Автоматизація процесів наземних топографо-геоде-

зичних робіт. Цифрові плани та карти.

Особливістю цього підручника є поєднання методів класичної на-

земної та супутникової геодезії. Незважючн на значні переваги супут