Ортинський В.Л. Педагогіка вищої школи

Подождите немного. Документ загружается.

441

й повазі до людини, оскільки саме у вимогливості до людини

полягає повага до неї.

Ерудованість науково-педагогічного працівника ви-

являється в тому, що він, окрім глибоких знань свого предме-

та, має володіти ґрунтовними знаннями з питань філософії,

політики, мистецтва, сучасних досягнень науки і техніки. Це

допоможе йому спілкуватися зі студентами на

різноманітні

теми. Широта його інтересів дає змогу спрямувати студентів

на цікаві справи, допомагати їм в організації змістовного до-

звілля.

Науково-педагогічному працівнику необхідна твор-

чість у педагогічній діяльності. Як творча особистість,

він перевіряє та аналізує власний досвід, вивчає й використо-

вує все краще з чужого, шукає і знаходить нові, досконаліші,

раціональніші педагогічні технології.

Психологічними передумовами педагогічної творчості є

професійно-специфічні здібності, тобто сукупність інди-

відуально-психологічних якостей особистості, які сприяють

успішній педагогічній діяльності, а саме:

 організаторсько-педагогічні здібності (організу-

вання навчально-пізнавальної діяльності студентів і

власної діяльності, загальне та професійне самовдо-

сконалення);

 дидактичні здібності (підготовка навчальних мате-

ріалів,

доступність, виразність, переконливість під

час пояснення навчального матеріалу; здійснення

мотивації діяльності);

 перцептивні здібності (об’єктивне оцінювання

емоційного стану студентів і його врахування у на-

вчальній діяльності);

 комунікативні здібності (налагодження педагогіч-

но доцільних стосунків зі студентами та колегами з

навчально-виховної діяльності);

 сугестивні здібності (здібності емоційно-вольового

впливу

на людину);

 гносеологічно-дослідницькі здібності (виявляються

в умінні пізнати й об’єктивно оцінити педагогічні

442

явища та процеси; їх рівень залежить від рівня до-

слідницької культури викладача, його методологіч-

них знань і дослідницьких умінь);

 науково-пізнавальні здібності (володіння наукови-

ми знаннями, розуміння взаємозв’язків між наука-

ми).

Творчий науково-педагогічний працівник досліджує на-

вчально-виховний процес, робить висновки, експериментує.

Здійснення педагогічної діяльності на дослідницькому рівні

творчий підхід до неї вимагає від науково-педагогічного пра-

цівника постійної роботи над собою.

Безумовно, науково-педагогічний працівник має бути

носієм високих моральних якостей. У моральному аспе-

кті педагог повинен бути таким, якими прагне зробити вихо-

ванців, тобто живим взірцем чеснот.

Важливо вимогою до науково-педагогічного працівника

залишається уміння володіти

власною емоційно-

вольовою сферою та доцільно використовувати

емоції. Це виявляється передусім у продуманій поведінці,

відповідних емоціях «мажорного» чи «мінорного» характеру.

Таке перевтілення науково-педагогічного працівника необ-

хідне, щоб вплинути на студента, змусивши його пережити

певну ситуацію. Крім того, педагогу необхідно виявляти емоції

і волю у несподіваних ситуаціях педагогічного процесу, що

потребує розвинутого педагогічного самовладання, витримки,

вміння швидко вибирати шляхи адекватного реагування на

ситуацію, правильно її розв’язувати.

Для успішної роботи зі студентами науково-

педагогічний працівник має бути цілеспрямованим, ініціати-

вним, дисциплінованим, вимогливим до себе та інших. Особ-

ливо важливі для нього витримка, здатність до гальмування у

поєднанні зі швидкою реакцією й

винахідливістю, емоційною

рівновагою, умінням володіти своїми почуттями.

Від науково-педагогічного працівника вимагають ово-

лодіти педагогічною спостережливістю й уважніс-

тю. Спостерігаючи за студентами, науково-педагогічний

працівник отримує інформацію про їхні індивідуальні особ-

ливості, розуміння навчального матеріалу, ставлення до на-

443

вчання й науково-педагогічного працівника, стосунки між

ними, настрої і психічні стани, їх реагування на зауваження та

оцінку успіхів у навчанні й поведінці.

Під час навчальних занять науково-педагогічному пра-

цівникові необхідно тримати в полі зору всіх студентів групи.

Він має концентрувати свою увагу на викладенні теми, зміні

різних видів навчальних

завдань і засобів, а також зосереджу-

вати свою увагу на написаному, щоб не допустити помилок у

словах, формулах, обчисленнях тощо.

Педагогічну діяльність науково-педагогічного праців-

ника має супроводжувати натхнення та інтуїція. На-

тхнення приходить до науково-педагогічного працівника вна-

слідок його значних зусиль над своєю психікою, спрямованос-

ті на предмет

дослідження, постійного обмірковування й пе-

реживання його. Це такий психічний стан, коли одночасно

задіяно всі сфери психіки — розум, почуття, сприймання, інту-

їцію тощо.

Інтуїція виявляється в особливому відчутті та передба-

ченні правильного напряму діяльності, у бажанні її результа-

тів, неусвідомленому переконанні, що саме так, а не інакше

слід діяти.

Науково-педагогічний

працівник має досконало во-

лодіти мовою і мисленням. Мова і мислення науково-

педагогічного працівника повинні бути педагогічними.

Йдеться про конкретність, чіткість думок, їхню логічність,

дохідливість, переконливість, впливовість, здатність виклика-

ти у студентів відповідні почуття. Крім того, мова педагога має

бути позбавлена дефектів (шепелявість, затинання, невимов-

ляння окремих звуків, надмірно швидкий

або сповільнений

темп). Важливою і необхідною вимогою до науково-

педагогічного працівника вищого навчального закладу є во-

лодіння ним державною українською мовою.

Педагогічне мислення науково-педагогічного працівни-

ка полягає у здатності застосовувати теоретичні положення

філософії, психології, педагогіки, методики у конкретних пе-

дагогічних ситуаціях навчально-виховної роботи.

Оптимістичність науково-педагогічного праців-

ника має

бути його невід’ємною рисою. Її наявність впливає

444

на ефективність навчання і виховання студентів, викликає у

них позитивні емоції, добрий настрій і захопленість справою,

активність, рішучість, упевненість у своїх силах.

Педагогічний такт науково-педагогічного праців-

ника виявляється у психолого-педагогічних особливостях

його поведінки, взаємодії зі студентами. Поведінка має відпо-

відати цілям і завданням виховання та навчання, виявляється

у творчій

педагогічно виправданій його діяльності. Педагогіч-

ний такт означає відповідне ставлення до студентів та вміння

в кожній ситуації знаходити правильну лінію поведінки. Він

потрібен науково-педагогічному працівнику в системі його

виховного впливу і на студентський колектив, і на кожного

студента зокрема.

Від науково-педагогічного працівника вимагають по-

стійно підтримувати хороший зовнішній

вигляд. Неприва-

блива зовнішність зумовлює негативне ставлення до нього, а

відтак і до навчальної дисципліни, яку він викладає, до мора-

льних настанов, які він пропагує.

Науково-педагогічний працівник має завжди підтриму-

вати необхідний рівень фізичного, духовного і психічного

здоров’я.

Сукупність особистих якостей науково-педагогічного

працівника формує його авторитет, тобто загальнови

знану студентами значущість його достоїнств й основану на

цьому силу його виховного впливу. Авторитетним є той нау-

ково-педагогічний працівник, який глибоко знає свій предмет

і майстерно його викладає, любить молодь, відчуває її наміри і

прагнення, доброзичливо відгукується на них.

Без авторитетної, незламної, непохитної в очах ви-

хованців особистості педагога,

зазначав В. Сухомлинський,

ідеал перетворюється на покинутий прапороносцем прапор.

Багато проблем виховання пов’язані саме з тим, що часто ви-

хованця закликають іти за прапором, якого ніхто не несе. Бути

прапороносцем ідеалу, нести на своєму прапорі вогонь ідеа-

льного — саме в цьому секрети педагогічного авторитету.

Науково-педагогічний працівник має постійно адекват

но оцінювати свою особистість.

Контрольні запитання та завдання:

445

Які вимоги висувають до науково-педагогічного працівника?

Охарактеризуйте кожну вимогу, яку висувають до науково-

педагогічного працівника.

Опишіть професійно-специфічні здібності науково-

педагогічного працівника, які сприяють успішній педагогіч-

ній діяльності.

У чому виявляється педагогічний такт науково-

педагогічного працівника?

У чому виявляється вимога до науково-педагогічного пра-

цівника володіти власною емоційно-вольовою сферою

та

доцільно використовувати емоції?

Поясніть, чи може науково-педагогічний працівник ефекти-

вно виконувати свої обов’язки, якщо не буде відповідати

всім вимогам?

5.3. Особливості педагогічної

діяльності у ВНЗ

До безпосередніх функціональних обов’язків науково-

педагогічних працівників вищої школи належать:

 підготовка навчальних курсів, їх методологічне й

методичне забезпечення, вибір засобів інформацій-

ної (аудіо, відео, комп’ютерної, телекомунікаційної

та ін.) підтримки;

 створення навчальних, тренінгових і контролюючих

програм, зокрема комп’ютерних;

 авторська участь у підготовці навчальної літератури

навчально-методичних посібників;

 читання лекцій, проведення лабораторних, семінар-

ських та інших практичних занять, конференцій,

рольових, ситуаційних і ділових ігор тощо;

 організаційно-методичне забезпечення практики

студентів і участь у її проведенні;

 пошук і розроблення нових педагогічних методів і

освітніх технологій підвищеної ефективності;

 консультаційна та інша індивідуальна робота зі

сту-

дентами;

446

 пошук джерел фінансування наукових досліджень і

споживачів наукових розробок;

 планування, організація й виконання наукових до-

сліджень і конкретних практичних розробок;

 підготовка наукових, науково-популярних та інших

матеріалів;

 підготовка розробок, що їх патентують;

 реалізація виховних функцій у процесі групової та

індивідуальної роботи зі студентами, під час нефор

мального спілкування з ними;

 неперервний особистісний і професійний розвиток,

підвищення наукової та педагогічної компетентності

й кваліфікації;

 володіння різними професійно необхідними прак-

тичними навичками.

У системі відкритої та гнучкої освіти особливу увагу при-

діляють підготовленості педагогів до:

 організації навчання на базі практики через дії та

аналіз цих дій

;

 формування дослідницьких і творчих умінь;

 формування у студентів віри у власні можливості й у

реальність професійних досягнень;

 вибору залежно від ситуації відповідної ролі, напри-

клад, експерта, консультанта, організатора, проек-

танта, порадника;

 організації студентів у робочі групи, а також до роз-

поділу обсягів навчального матеріалу й формування

правил співпраці;

 підтримки соціальної інтеграції студентського коле-

ктиву; застосування ефективних методик запобіган-

ня й розв’язання міжособистісних і групових конф-

ліктів;

 організації індивідуалізованого навчання у групах,

комунікація зі зворотним зв’язком);

447

 організації самонавчання студентів, зокрема підго-

товки їх до самостійного користування текстовими й

позатекстовими джерелами інформації;

 вироблення вміння індивідуального й групового ух-

валення рішень, а також розв’язування різних про-

блем перед ухваленням рішень;

 формування вмінь самостійного планування й адап-

тації до змінних умов праці; розумового конструю-

вання через

операції порівняння, аналізу, висновків

і верифікації, а також предметно-маніпуляційного

конструювання згідно з аналітичними, опера-

ційними і синтетичними стадіями поведінки під час

розв’язування проблем;

 практичного застосування концепції різнобічного

навчання й концепції індивідуалізованого навчання

з урахуванням потреб студентів.

Для успішного виконання своїх обов’язків науково-

педагогічний працівник має бути

організатором, оратором,

аналітиком, психологом, висококомпетентним фахівцем у

своїй галузі, ерудитом в інших галузях знань. Також науково-

педагогічний працівник повинен мати талант, природні здіб-

ності. Від нього вимагають значних розумових, фізичних,

часових та емоційно-вольових затрат. Науково-педагогічний

працівник ВНЗ має бути творчою особистістю, оскільки підго-

тувати майбутнього творчого фахівця може лише

творча осо-

бистість.

Науково-педагогічний працівник вищого навчального

закладу свою педагогічну діяльність здійснює у напрямах:

навчальної, методичної, науково-дослідницької та

виховної діяльності.

Визначальним завданням науково-педагогічного пра-

цівника є навчальна діяльність, спрямована на організа-

цію процесу навчання відповідно до нормативних документів.

Вона поєднує теоретичну складову, пов’язану з розкриттям

сутності

науки, нових закономірностей, і практичну, яка

спрямована на розв’язання педагогічних завдань. Науково-

педагогічний працівник визначає мету і завдання навчання з

448

конкретного предмета у взаємозв’язку з іншими дисципліна-

ми; обмірковує зміст навчання, сучасні форми і методи, що

сприяють активізації навчально-пізнавальної діяльності сту-

дента, форми контролю.

Основні види цієї діяльності – лекції, лабораторні, прак-

тичні, семінарські заняття, консультації, заліки, іспити, рецен-

зування, організація захисту курсових робіт і проектів, керів-

ництво практикою та

навчально-дослідною роботою сту-

дентів, керівництво дипломними роботами тощо.

З навчальною роботою тісно пов’язана методична ді-

яльність щодо підготовки навчального процесу, його за-

безпечення та удосконалення. До неї належить: підготовка до

лекційних, лабораторних, практичних, семінарських занять,

навчальної практики; розроблення і підготовка до видання

конспектів лекцій, збірників вправ і задач,

лабораторних

практикумів, методичних матеріалів з курсових і дипломних

робіт; поточна робота щодо підвищення педагогічної кваліфі-

кації (читання методичної і навчальної, науково-методичної

літератури); вивчення передового досвіду з наданням звіт-

ності і рецензування конспектів лекцій, збірників задач і ла-

бораторних практикумів; складання методичних розробок,

завдань, екзаменаційних білетів, тематики курсових робіт;

розроблення графіків

самостійної роботи студентів тощо.

У процесі методичної роботи підвищується рівень май-

стерності науково-педагогічного працівника, оскільки він

засвоює зміст нових навчальних програм, технологій і реалі-

зовує їх; постійно ознайомлюється з досягненнями психолого-

педагогічних наук і методик викладання навчальних дисцип-

лін; вивчає і впроваджує передовий педагогічний досвід; удо-

сконалює власні навички

самоосвіти тощо.

Педагогічна діяльність науково-педагогічного праців-

ника обов’язково поєднана з науково-дослідницькою ді-

яльністю, яка збагачує внутрішній світ, розвиває творчий

потенціал, підвищує науковий рівень знань. А педагогічна

діяльність спонукає до глибоких узагальнень і систематизації

матеріалу, до досконалішого формулювання ідей, висновків і

нових гіпотез.

449

Педагогічна наука може розвиватися лише за умови

збагачення її новими фактами, здобутими у процесі науково-

дослідної роботи. Науково-педагогічний працівник, щоб кра-

ще й глибше оволодіти навчальним предметом, ознайом-

люється з новою науковою літературою, стежить за розвитком

цієї науки за кордоном, аналізує основну методичну літерату-

ру, уважно опрацьовує науково-методичні журнали

зі свого

предмета, вивчає досвід навчально-виховної роботи колег за

фахом, експериментально перевіряє доцільність запрова-

дження у власну практику педагогічних новацій.

Працюючи над науковим матеріалом, науково-

педагогічному працівнику слід його переосмислити, виявити

те, що доцільно застосувати у своїй навчально-виховній дія-

льності.

Виховну діяльність науково-педагогічний праців-

ник здійснює передусім

у процесі навчання, використовуючи

потенційні можливості навчальних дисциплін, а також під час

спілкування у позалекційний час. Кожен науково-

педагогічний працівник має усвідомити важливість свого

виховного впливу на майбутніх фахівців і реалізувати цю фу-

нкцію не лише через співбесіди, кураторську роботу, керівни-

ка клубів, роботу в гуртожитках, проведення вечорів, екскур-

сій тощо

, а й на власному прикладі.

Контрольні запитання та завдання:

Опишіть безпосередні функціональні обов’язки науково-

педагогічного працівника.

За якими напрямами здійснює свою педагогічну діяльність

науково-педагогічний працівник?

Охарактеризуйте навчальну діяльність науково-

педагогічного працівника.

У чому виявляється методична діяльність науково-

педагогічного працівника?

Чому науково-педагогічному працівнику необхідно займати-

ся науково-дослідницькою діяльністю?

Опишіть характер виховної діяльності науково-

педагогічного працівника.

450

5.4. Професійна готовність

науково-педагогічного працівника

до педагогічної діяльності

Готовність науково-педагогічного працівника до профе-

сійної педагогічної діяльності полягає в засвоєнні повного

складу спеціальних знань (з предмета, навчальної дисциплі-

ни, курсу) психолого-педагогічних дій у вищому навчальному

закладі та соціальних відносин, у сформованості й зрілості

професійно значущих і громадських якостей особистості.

Професійна кваліфікація полягає в умінні прогнозу-

вати цілі

та результат педагогічного впливу, у побудові інфо-

рмаційних моделей, ухваленні самостійних рішень та ін.

Бути професійно педагогічно компетентним означає

мати багатокомпонентний склад інтеграційних професійних

знань і вмінь, що забезпечує усвідомлення вольових рішень,

виконання творчих дій з конструювання процесу навчання й

моделювання комунікативних зв’язків.

Отже, професійна готовність науково-педагогічного

працівника до

педагогічної діяльності передбачає його профе-

сійну кваліфікацію та певну сукупність особистісних якостей і

властивостей.

Професійна кваліфікація науково-педагогічного пра-

цівника містить такі складові:

 спеціально-предметну компетентність;

 психолого-педагогічну компетентність;

 комунікативну компетентність;

 соціокультурну компетентність.

Спеціально-предметна компетентність – глибокі

та всебічні знання з навчальної дисципліни (курсу), яку ви-

кладає науково-педагогічний працівник, а також широка еру-

диція в цій науково-предметній галузі.

Психолого-педагогічна компетентність науково-

педагогічного працівника виявляє його глибокі теоретичні

знання з психології і педагогіки, а також уміння втілити їх у

практиці навчально-виховного процесу у вищому навчально-

му закладі.