Онуфрієнко Г.С. Науковий стиль української мови

Подождите немного. Документ загружается.

РОЗДІЛ 3. АЛҐОРИТМІЧНІ ПРИПИСИ ЯК РЕГЛАМЕНТОВАНІ СХЕМИ НАВЧАЛЬНИХ

ДІЙ ПРИ АНАЛІТИЧНОМУ ОПРАЦЮВАННІ ІНФОРМАЦІЇ НАУКОВОГО ДЖЕРЕЛА

— 161 —

від німецького Balken [7, с. 115; 8, с. 31]. У медич ній термінології тер-

мін тик /від фр. tіс/ означає нервове посмикуван ня м’язів обличчя,

шиї, рук як наслідок захворювання нервової системи. В ботанічній

термінології тик /від англ. tеак/ — дерево з міцною й твердою дере-

виною. В текстильній термінології під терміном тик /від англ. tick/

розуміють дебелу лляну або бавовняну тканину [9, с. 53]. Розглянуті

терміни, які побутують у різних мікросистемах, мають всі ознаки

омонімів.

Омонімізувались в українській мові і деякі слова, засвоєні з од-

нієї мови: проспект /від лат. prospectus/, що означає широку пряму

вулицю, в друкарській термінології та книгознавчій справі означає

детальний план майбутньої книги, який автор подає до видавництва

разом із пропозицією про видання книги, а також друковану рекла-

му — буклет. Слово тираж /від фр. tirage/ має значення розиграшу

облігацій державної позики, білетів лотереї або рахунків виграшних

вкладів [10, с. 666]; у поліграфії під цим терміном розуміють загальну

кількість усіх примірників друкованого видання, зробленого з одного

набору.

Трапляються випадки, коли іншомовні терміни у мові, з якої вони

запозичені, мали різне звукове оформлення, а в українській збіглись

у фонетичному відношенні: банкет /від фр. banguette/ — земляний

або кам’яний насип для якої-небудь споруди; банкет, бенкет /від фр.

banquet/ — урочистий сніданок, обід, вечеря, що влаштовується на

честь кого-небудь, або відзначення певної події.

Знаходимо в технічній термінології омографи: зв’язки, ложок,

правило; так, у будівельній термінології правило означає пристрій, на

якому щось розправляють або за допомогою якого щось розрів нюють,

вигладжують; загальнонаукове слово правило означає положення,

котрим передається якась закономірність, стале спів відношення

певних явищ. Наявні й технічні терміни-омофони — власні й за-

гальні найменування, іншомовні слова, що різняться наявністю чи

відсутністю подвоєння приголосних на письмі, та слова, що від-

мінні тільки ненаголошеними е, и [9, с. 52]: камчатка, Камчатка;

кант, Кант; майя, Майя. Так, камчат ка означає назву тканини, а

Камчатка — півострів. Будівельний термін кант позначає ребро,

круг дошки, брус, а в швейній промис ловості це кольоровий шну-

рок чи вузька смужка тканини іншого кольору, яку вшивають у бор-

ти, у шви одягу, найчастіше — форменого, тобто облямівка. Словом

НАУКОВИЙ СТИЛЬ Галина

УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ОНУФРІЄНКО

— 162 —

майя позначають тонку бавовняну тка нину; в Центральній Америці

є індіанські племена майя; відоме майя як термін з індуської ідеаліс-

тичної філософії, а Майя — ім’я жінки. Активний у технічній термі-

нології спосіб творення омофонів — абревіація, за допомогою якої

виникає багато неологізмів, омоніміч них існуючим словам: пор.

омоніми газ і омофон до них ГАЗ — назва Горьковського автозаводу,

марка автомашини.

Для технічної термінології характерна омонімія словотворчих

компонентів, оскільки однозвучні афікси можуть мати відмінні зна-

чення (11, с. 47]. За даними спостережень, омонімія в сфері словотвір-

ної будови виявляється в іменниках більше, ніж в інших частинах мови;

пор. давній суфікс -к- та його варіанти, за допомогою яких утворю-

ються терміни на позначення знарядь дії /машин, механізмів, апара-

тів, приладів, пристроїв, устаткувань/, а також їх складових частин

/верстатка, витушка, дранка, качалка, котушка, моталка, обв’язка,

опалубка, перекладка, підмостки, ремізка, риштовка, розпірка, рубил-

ка, скалка, стяжка, хлопавка/; виробничого процесу, дії /вибілка, ви-

клейка, вичитка, затравка, зйомка, зчитка, нульовка, окирковка, опа-

лубка, перебивка, переверстка, перекладка, плюсовка, посадка, правка,

проводка, розверстка, розпалубка, стрижка/; предмета як об’єкта і

наслідку дії /байка, бруківка, брущатка, вибійка, виноска, віньєтка,

восківка, гранка, ґрунтовка, заставка, колонка, крайка, мичка, накид-

ка, підливка, підмурок, плетінка, плівка, повітка, прядка, сарпинка,

стрічка/; способу дії, техніки виконання /врозбивку, мережка, очко,

плетінка, розрядка, розрядкою/; місця дії: площадка, склейка. У на-

ведених групах термінів нерідко спостерігається поєднання різних

словотвірних значень цього суфікса в одному словесному комплек-

сі. Це вимагає уважного ставлення до вживання термінів, дефініція

яких відповідає конкретному контекстуальному оточенню; напр. тер-

мін склейка означає не лише дію /склеювати, склеїти щось/, а й місце,

де склеєно що-небудь: міцність склейки.

Полісемія. Це явище полягає в тому, що кожне переносне зна-

чення полісемічного слова обов’язково так чи інакше пов’язане з його

первинним значенням, бо розвинулося воно внаслідок певної подіб-

ності визначуваних понять [9, с. 46]. До цього основного стрижневого

значення тяжіють усі переносні вторинні значення, хоч міра близь-

кості їх, звичайно, неоднакова. Як пише О. С. Ахманова, полісемія —

це “тотожність слова при наявності у нього двох або більше виразних

РОЗДІЛ 3. АЛҐОРИТМІЧНІ ПРИПИСИ ЯК РЕГЛАМЕНТОВАНІ СХЕМИ НАВЧАЛЬНИХ

ДІЙ ПРИ АНАЛІТИЧНОМУ ОПРАЦЮВАННІ ІНФОРМАЦІЇ НАУКОВОГО ДЖЕРЕЛА

— 163 —

відмінних значень”, а “омонімія — зовнішній збіг за звуковою оболонкою

двох або більше різних слів” [12, с. 104].

У поліграфічній термінології вживається термін верстка на озна-

чення процесу верстання, тобто монтажу сторінок книги, журналу

або газети строго певного розміру і форми із гранок тексту, кліше та

інших елементів, а також коректурного відбитку із зверстаного набо-

ру. У будівельній термінології побутує термін ґрунтовка. Він означає

перший нижній шар фарби, що є основою, на яку наносять інші фар-

би, та речовину, якою покривають полотно картини або предмет, під-

готовляючи їх до фарбування. Говорячи про багатозначність термінів,

слід відзначити, що вони утруднюють сприймання спеціального тек-

сту. Щоправда, ступінь їх стилістичної неприйнятності неоднаковий.

Якщо одні терміни викли кають лише утруднення при читанні літе-

ратури, порушують взаєморозуміння, обмежують можливість обміну

досвідом, інші ведуть до хиткості уявлень і до більших чи менших

практичних помилок. Особливо небажаною є багатозначність термі-

нів, які позначають розрахункові поняття. Аналіз текстів свідчить про

доцільність вилучення полісемічннх термінів. Необхідно домагатися,

щоб кожен термін був однозначним.

Синонімія. В принципі синонімічність не властива терміноло гії,

оскільки в ідеалі терміни — це слова однозначні, які точно визначають

відповідне поняття в повному його обсязі. Термін не потребує емоцій-

ного забарвлення, він належить до стилістично нейтральної лексики.

Якщо ж у мовній практиці синоніми з’являються до якогось терміна,

то вони, як слова абсолютно ідентичні за значенням, з часом звичайно

виходять з ужитку або ж набувають іншого значення і детермінологі-

зуються [9, с. 72].

У термінології досліджуваних галузей необхідно розрізняти си-

ноніми абсолютні та відносні. Абсолютні терміносиноніми (лексичні

дублети) — це слова, зміст яких тотожний; під відносними термі-

носинонімами розуміємо такі, в яких значення збігається частково.

Абсолюті синоніми з’являються у термінології різними шляхами:

внаслідок взаємодії літературної мови і діалектного мовлення: ґонт,

гонтя (діал.); дрань, дранка, драниця (діал.); кужелиця, мичка, пере-

ділка (діал.); люстриновий, люстровий (діал.);

— внаслідок взаємодії української мови з іншими мовами: бан-

тина, ригель; вертоліт, автожир; видошукач, візир; закріплю-

вач, фіксаж; літак, аероплан;

НАУКОВИЙ СТИЛЬ Галина

УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ОНУФРІЄНКО

— 164 —

— внаслідок різного фонетичного освоєння іншомовних слів:

траверс, траверз; кегль, кегель;

— внаслідок творення термінів на власній основі з використан-

ням позичених елементів: радіовисотомір, радіолот; турбо-

нагнітач, турбокомпресор;

— внаслідок появи фіксованих варіантів одного й того самого

терміна: великоблоковий, великоблочний; басонний, басоновий;

карнизний, карнизований; китаєвий, китайчаний; летючий, лі-

таючий; нельотний, нелітний; нулівка, нульовка.

Треба мати на увазі, що хоча абсолютні синоніми й не різняться

своїм лексичним значенням і емоційним забарвленням, проте їх іден-

тичність порівняно недовготривала, а спільність не завжди охоплює

всі особливості функціонування слова в мові. Тому в сучасній укра-

їнській мові абсолютні синоніми трапляються рідко. Більшість же та-

ких слів, що умовно об’єднуються в групу абсолютних синонімів, ди-

ференціюється за сферою вживання і стилістичним використанням у

тому чи іншому жанрі мови. Наприклад, із синонімічної пари термі-

нів літак, аероплан останній у сучасній українській мові вживається

рідко і майже тільки в розмовній мові.

Багато спеціалістів вважає абсолютні синоніми нешкідливими;

такі синоніми, з їх точки зору, являють собою незручність лише в

тому відношенні, що змушують витрачати зайві безкорисні зусилля

на запам’ятовування. Однак незручність абсолютних синонімів не

обмежується цим. Існування двох термінів для одного поняття не-

безпечне тим, що в один із цих термінів поступово вкладається зміст

більш вузький, аніж в інший, або більш широкий, або, нарешті, зовсім

інший. Таким чином, абсолютні синоніми в переважній більшості

перетворюються у відносні з усіма недоліками багатозначних тер-

мінів [5, с. 22].

Досліджені мікротерміносистеми показують, що синонімія

термі нів небажана і її варто вилучати, орієнтуючись на загальну ви-

могу спеціальної стилістики вкладати в кожне поняття-термін одне

зна чення, тобто виражати одне поняття одним терміном. Але інколи

синонімів позбутися важко. Скажімо, необхідно для точності ство-

рити занадто довгий термін, а він незручний для застосування. В

цьому випадку з’являється до нього синонім. Може виникнути не-

безпека, що довгий термін з часом буде перекручений або навіть

зовсім замінений іншим, більш коротким синонімічним терміном.

РОЗДІЛ 3. АЛҐОРИТМІЧНІ ПРИПИСИ ЯК РЕГЛАМЕНТОВАНІ СХЕМИ НАВЧАЛЬНИХ

ДІЙ ПРИ АНАЛІТИЧНОМУ ОПРАЦЮВАННІ ІНФОРМАЦІЇ НАУКОВОГО ДЖЕРЕЛА

— 165 —

Тому рекомендується поряд з довгим терміном створювати більш

короткий і вживати його тоді, коли нема необхідності використову-

вати основний термін для кращого і більш точного засвоєння понят-

тя або коли з контексту ясно, про яке поняття йде мова. Напр.: пер-

форована стрічка і перфострічка, універсальний блок і блок-перфект

(полігр.); кінопроекційний апарат і кінопроектор; паралактичне

зміщення і паралакс; повторний негатив і контратип; світлова пля-

ма і рефлекс (кін.); карбоксиметилцелюлоза і КМЦ; консольні балки

і КБ; паста для змащення форм, у яких виготовляють залізобетонні

конструкції і ПАС-11; розчин акустичний цементно-шлаковий і роз-

чин АЦШ (буд.).

Спостерігається, що коли один із термінів належить до інтер-

національного лексичного фонду, а другий, ідентичний йому сво-

їм лексичним значенням, утворений на національній основі й має

певну традицію в мові, то такі паралельні терміни не обтяжують

спеціальної термінології; другий з них поширений переважно в

науково-популярній літературі, а перший — у наукових виданнях,

розрахованих на спеціалістів [9, с. 84].

Дослідження технічної термінології показало, що вона

надзвичай но різноманітна за лексико-семантичним змістом, про-

те наявні у ній лексико-семантичні групи засвідчують широке ві-

дображення нею оптимального кола наукових, технічних понять.

Ці групи закономірно зазнають постійних змін унаслідок поповне-

ння новими термінами, вилучення з ужитку старих, потреба в яких

відпала. Серед лексико-семантичних груп можна виділити такі, що

об’єднують терміни для позначення загальних понять, властивих

усім дослідженим галузевим мікросистемам, і такі, що об’єднують

терміни специфічні, властиві лише окремим мікросистемам чи гру-

пам споріднених мікросистем.

Вивчені нами мікротерміносистеми, як взагалі будь-яка галузева

термінологія, побутують у сфері фіксації і у сфері функціонування;

якщо перша відображає прагнення спеціалістів показати терміноло-

гію, якою вона повинна бути в ідеалі, то друга являє собою реальну

картину конкретно-галузевого термінотворення й терміновикорис-

тання. У другій сфері відбуваються внутрішньомовні парадигматичні

процеси: функціонують групи синонімів, антонімів, омонімів, полісе-

мічних термінів (за С. Марченком).

НАУКОВИЙ СТИЛЬ Галина

УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ОНУФРІЄНКО

— 166 —

Література

1. Даниленко В. П. Русская терминология: Опыт лингвистического опи-

сания. — М., 1977. — 246 с.

2. Булаховський Л. А. Нариси з загального мовознавства. — К., 1955. —

248 с.

3. Панфілов М. Д. Короткий словник кінолюбителя. — К., 1971. — 128 с.

4. Булаховский Л. А. Введение в языкознание. — К., 1953. — Ч. 2. — 178 с.

5. Лотте Д. С. Основы построения научно-технической терминологии. —

М., 1961. — 158 с.

6. Преображенский А. Этимологический словарь русского языка. — М.,

1959. — Т. 1. — 674 с.

7. Фасмер М. Этимологический словарь русского языка. — М., 1964. —

Т. 1. — 562 с.

8. Цыганенко Г. П. Этимологический словарь русского языка. — М.,

1970. — 599 с.

9. Сучасна українська літературна мова: Лексика і фразеологія. — К.,

1973. — 439 с.

10. Словник іншомовних слів / За ред. О. С. Мельничука. — К., 1974. —

776 с.

11. Словотвір сучасної української літературної мови. — К., 1979. — 406 с.

12. Ахманова О. С. Очерки по общей и русской лексикологии. — М.,

1957. — 295 с.

Проблеми перекладу бізнесової термінології

з англійської на українську мову*

З виникненням ринкових економічних відносин в Україні акти-

візувалися проце си проникнення в українську мову іншомовної еко-

номічної та бізнесової терміно логії, якою тепер послуговуються не

тільки фахівці-економісти, але й широкий за гал. Цьому достатньою

мірою сприяла поява низки економічних вищих навчальних закла-

дів та факультетів економіки, розвиток малого бізнесу, пожвавлений

інтерес до вивчення іноземних мов, особливо англійської, та широкі

міжнародні контакти. Проникнення економічної термінолексики в усі

сфери життя сучасного українсько го суспільства спричинено також

інтенсивним впливом мас-медіа та тенденціями до глобалізації світо-

вої економіки. Поява новітньої термінології відбувається за ра хунок

* Див.: Українська термінологія і сучасність: Зб.наук. праць. — Вип. ІV /

Відп. ред. Л. О. Симоненко. — К.: КНЕУ, 2001. — С. 200–201.

РОЗДІЛ 3. АЛҐОРИТМІЧНІ ПРИПИСИ ЯК РЕГЛАМЕНТОВАНІ СХЕМИ НАВЧАЛЬНИХ

ДІЙ ПРИ АНАЛІТИЧНОМУ ОПРАЦЮВАННІ ІНФОРМАЦІЇ НАУКОВОГО ДЖЕРЕЛА

— 167 —

процесів дифузії англомовних запозичень, в основному американ-

ського по ходження, в український мовний інвентар. Іншомовні слова

(етранжизми) значною мірою викликані потребою номінації нових

економічних реалій, донедавна невідо мих в українському суспіль-

стві. За останнє десятиліття у мовний обіг потрапила низка неолек-

сем, наприклад: мотивація, маркетинг, менеджмент, промоушн,

логістика, форс-мажор, офіс-менеджер, франшизинг, харизма,

дефолт, паблі ситі тощо.

Іншомовна термінолексика проходить різні стадії адаптації в

українській мові і має різні способи відтворення оригінального дено-

тативного значення. Не дивно, що економічні та бізнесові словники

останніх років видання

наводять дещо відмін ні значення і по-різному

тлумачать сучасні бізнесові терміни.

Певний масив новітньої бізнесової термінології функціонує в

українській мові у двох варіантах — у вигляді кальок з оригіналу та

їхніх українських еквівалентів. Ми одночасно можемо зустріти вжи-

вання дилер і посередник (dealer), дефолт і невиконання грошових

зобов’язань (default), дисконт і знижка (discount), офіс-менеджер

і керівник офісу (office manager), рієлтер і агент з продажу

нерухомо сті (realtor), траст i довірче товариство (trust) тощо.

Але більшість англомовних бізнесових термінів не мають чіткого від-

повідника в українській мові і тому пода ються в словниках у вигляді

транслітерації з оригіналу з подальшим їх тлумачен ням або дефініцією.

Таким чином, beneficiary — це бенефіціар “отримувач грошей за акре-

дитивом або страховим полісом”; franchise — франшиза “монопольне

пра во або привілей, що надається приватною корпорацією дилеру на

право діяльності у певному районі”; logistics — логістика “управління

матеріально-технічним за безпеченням, рухом товарно-матеріальних

запасів”; monitoring — моніторинг “нагляд (спостереження, стежен-

ня) за виробничою і фінансовою діяльністю під приємства” тощо.

Алексєєнко Л. М., Олексієнко В. М., Юркевич А. І. Економічний словник:

Банківська справа. Фондовий ринок (укр.-англ.-рос. тлумачний словник). —

Тернопіль–К., 2000;

Словник-посібник економічних термінів: Російсько-українсько-англійсь-

кий / О. М. Дрозд, В. В. Дубічинський, А. С. Д’яков та ін. / За ред. Т. Р. Кия-

ка. — К., 1997.

Гаврилишин Я., Каркоць О. Словник ділових термінів (англо-українсь-

кий, українсько-англійський). — К., 1993.

НАУКОВИЙ СТИЛЬ Галина

УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ОНУФРІЄНКО

— 168 —

Складні терміни можуть мати або дослівний переклад з оригі-

налу: chain of comman — ланцюг інстанцій, door-to-door delivery —

доставка товарів додо му, funds raising — збирання коштів, risk

aversion — неприйняття ризику, span of control — норма керова-

ності та ін. або перекладатися описово. Це в основному стосується

тих понять і реалій, які вже давно відомі в постіндустріальних суспіль-

ствах, але тільки зараз починають з’являтися в українському соціумі.

До них належать сучасні форми торгівлі: drive-in (амер. банк або ма-

газин, який обслуговує клієнтів безпосередньо в автомобілі), one-stop

environment (торгове льне містечко, де можна купити будь-які товари),

атрибути ведення бізнесу та ділового спілкування: short-list (остаточ-

ний список кандидатів для співбесіди під час прийому на роботу), self-

motivation (наявність власної життєвої програ ми або мети), dress code

(правила, що передбачають носити певний одяг на ро боті) тощо.

Деякі з сучасних американських бізнесових реалій, що вже ста-

більно зайняли своє місце в діловому англійському лексиконі, ще

не знайшли відображення у дво мовних англо-українських фахових

словниках. Це стосується таких широко відо мих у бізнесі понять, як

glass ceiling — буквально “скляна стеля”, а саме: “невиди ма межа в

службовій ієрархії, неподоланна для певних категорій працівників

(жінок та певних етнічних груп) через упередження та негативні

стереотипи”; socialising — “прийом і розвага ділових партнерів”; job

objective — “професія і сфера діяльності (в автобіографії або анкеті)”;

petty cash — “невелика сума готів кою для дрібних офісних покупок”,

status symbols — “матеріальні ознаки службо вого становища (напри-

клад, власний кабінет, службовий автомобіль, іменний па пір)” тощо.

Під час пошуку способів відтворення адекватних значень англій-

ських терміно логічних одиниць привернули до себе увагу дві цікаві

тенденції у розвитку сучас ної англійської бізнесової термінолексики:

термінологізація загальновживаної лек сики та вживання економічних

термінів у переносному значенні, що взагалі не характерне для тер-

мінології. Можливо, бурхливий розвиток ділових контактів та по-

треба номінації нових понять і явищ у бізнесі й діловому спілкуванні

спричи няє рухомість лексичного значення слова. Так, соттіtтепt,

що має загальновживане значення “відданість (справі)”, в бізнесі на-

було ще одного значення “обов’язки”; feedback (зворотний зв’язок),

відповідно, означає “зв’язок із споживачами” або “інформація від

спожива чів”, дієслово to handle (брати рукою, тримати в руках, пе-

РОЗДІЛ 3. АЛҐОРИТМІЧНІ ПРИПИСИ ЯК РЕГЛАМЕНТОВАНІ СХЕМИ НАВЧАЛЬНИХ

ДІЙ ПРИ АНАЛІТИЧНОМУ ОПРАЦЮВАННІ ІНФОРМАЦІЇ НАУКОВОГО ДЖЕРЕЛА

— 169 —

ребирати, перекла дати та ін.) в американському варіанті ділової

англійської мови має значення “торгувати”. Це значення виявило-

ся продуктивним на деривати handling (торгі вля) та handler (про-

давець). Віддієслівний прикметник challenging, утворений від to

challenge (кидати виклик, заперечувати, піддавати сумніву, вимага-

ти, претенду вати), у словосполученні challenging job відповідає укра-

їнському перспективна робота. Asset, окрім загальновживаного

значення “позитивна якість” та термінологі чного “актив”, у діловому

спілкуванні набуло нового додаткового значення “на буток”; bottom

line (фін. “баланс”) має, крім того, переносне значення “ос таннє”.

Англійська ділова термінолексика, що все активніше проникає в

українську сис тему термінології, потребує до себе прискіпливої уваги

філологів і перекладачів з метою її детального аналізу і належної адап-

тації в українській мові. (Л. Науменко)

Суспільно-політична термінологія в мові періодики

кінця 80-х — 90-х років*

Під суспільно-політичною термінологією розуміємо спеціальні

слова або словосполучення, що вживаються для точного вираження

певного поняття суспільно-політичного життя.

Незважаючи на те, що ця проблема не нова, на сьогодні нечітко

визначені склад суспільно-політичної термінології, її основні тематич-

ні групи, функціонально-семантичні властивості. Крім того, потребу-

ють подальшого дослідження й загальнотеоретичні питання — аналіз

поняття “суспільно-політичний термін”, визначення місця суспільно-

політичної термінології в системі ле ксичного складу мови.

Перспективи і напрямки вивчення суспільно-політичної лексики

та термінології української мови намітила в своїй монографії відомий

термінолог Т. Панько. Зокрема, для висвітлення питання про системну

організацію суспільно-політичної термінології важливе значення має

така думка дослідниці: “семантичне ядро суспільно-політичних термінів

являє собою порівняно невелику групу поняттєво об’єднаних лексем, які,

з одного боку, традиційно використовуються на різних етапах розвитку

суспільства (конституція держави, демократія, право, свобода), з друго-

го, зазнають суспільно-ідеологічної семантизації” (Т. Панько, 1988, с. 3).

* Див.: Українська термiнологiя i сучаснiсть: Збiрник наукових праць /

НАН України, Інститут української мови, Комiтет наукової термінології/

Вiдп. ред. Л. О. Симоненко. — К., 1998. — С. 119–123.

НАУКОВИЙ СТИЛЬ Галина

УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ОНУФРІЄНКО

— 170 —

За Л. Скворцовим, основою визначення суспільно-політичної

лексики мови може бути її активне вживання в мові, функціональ-

не навантаження при відповідній поняттєвій співвіднесеності з

“критерієм, що визначає входження того чи іншого слова (словоспо-

лучення) до складу суспільно-політичної лексики та термінології”

(Л. І. Скворцов, 1982, с. 83).

Слушні зауваження подає В. М. Туркін: “До сучасної терміно-

логії слід віднести системи номінативних одиниць різного похо-

дження, які спеціалізовані лексично (терміни-лексеми), семан-

тично (семи загальновживаних слів) і фразеологічно (стійкі назви

в писемному й усному спілкуванні населення для вираження

соціальних реалій у сферах політичній, економічній, судовій...”

(В. Туркін, 1975, с. 63).

Функціонально-семантичні ознаки завжди використовуються

дослідниками при характеристиці суспільно-політичної термінології

як особливого шару лексичного складу мови. Скажімо, російський

мовознавець Ю. Бєльчиков, досліджуючи питання мови публіцисти-

ки середини XIX сторіччя, визначає такі шари суспільно-політичної

термінології: 1) слова, що називають основні суспільно-політичні

категорії й поняття; 2) слова, що називають поняття, які складають

зміст тієї чи іншої ідеології, системи соціальних поглядів; 3) номі-

нації політичних партій, груп, ідейних течій, напрямків, соціальних

доктрин, їх представників; 4) слова, що називають інститути суспіль-

ного і державного устрою; 5) лексика на позначення явищ і понять із

сфери державного управління; 6) лексика на позначення різних со-

ціальних прошарків.

У своїх спостереженнях над функціонуванням суспільно-

політичної лексики в мові української періодики частково викорис-

товуємо саме цю класифікацію, розширивши її відповідно до обсягу

та змісту матеріалу, який розглядається. Вибір для мовного аналізу

в означеному аспекті газетно-публіцистичного стилю не є випад-

ковим. “У мові засобів масової інформації народжуються, форму-

ються і набувають подальшого розвитку багато важливих проце-

сів, стосовних насамперед суспільно-політичного шару лексики

“(К. Ленець, 1988, с. 41).

Спостереження над мовою української періодики 80-х — 90-х

років надало змогу визначити такі особливості функціонування в ній

суспільно-політичної термінології.