НАУКОВИЙ СТИЛЬ Галина
УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ОНУФРІЄНКО
— 192 —
3.Ш.1644. Етнічні особливості мовних картин світу/ І. О. Голу-
бовська; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. — 2-е вид., виправл. і до-
повн. — К.: Логос, 2004. — 284 с. — Бібліогр.: с. 255–283. — укр.
Проаналізовано культурно-детерміновані мовні феномени всіх
ярусів мовної системи (фонетичної, морфологічної, лек сичної, фра-
зеологічної, синтаксичної) на матеріалі україн ської, російської, ан-
глійської та китайської мов. Запропоно вано новий категоріальний
апарат метаопису, який ґрунтуєть ся на понятті культурного кванту-
вання семантичного просто ру, запозиченого з квантової механіки, та
когнітивному понят ті концептуалізації.
3.ІІІ.1653. Проблеми семантики, прагматики та когнитивної
лінгвістики: Зб. наук. пр. Вип. 4 / Ред.: Н. М. Корбозерова; Київ.
нац. ун-т ім. Т. Шевченка. — К., 2004. — 204 с. — укр.
Розглянуто способи творення термінів у сучасній англій ській
мові. Висвітлено стан кон’юнктиву в італійській мові, наведено
порівняльно-типологічний аналіз іспанської та англійської мов на
рівні синтаксису, зіставно-типологічний аналіз афіксального запе-
речення у германських, слов’янських та романських мовах. Описано
логіко-риторичну модель аргу ментації прототипного іспаномовного
рекламного тексту, особ ливості функціонування неологізмів іспан-
ської мови у науково-популярних текстах.
4.Х.489. Проблеми тлумачення норм права: Автореф. дис…
канд. юрид. наук: 12.00.01 / Ю. Л. Власов / НАН України, Ін-т
держави і права ім. В. М. Корецького. — К., 2000. — 17 с. — укр.
Здійснено комплексне дослідження проблеми тлумачення норм
права. Визначено його юридичну природу, методологію, змістовий та
функціональний обсяг. Проведено класифікацію та впорядкування
засобів і видів тлумачення. Зроблено висновки та надано практичні
рекомендації щодо тлумачення правових норм і вдосконалення чин-
ного законодавства в напрямку врегулювання відносин тлумачення в
Україні. Розкрито чинники, які підвищують актуальність тлумачен-
ня норм права в Україні. Встановлено місце тлумачення у правовій
дійсності. Впорядковано методологію тлумачення. Вказано на необ-
хідність адекватності результату тлумачення дійсній волі законодав-
ця, вираженій у нормі права. Наведено класифікацію актів тлумачен-
ня з виділенням актів юридичної конкретизації та актів тлумачення.