Олійник О.Б., Шинкарук В.Д., Гребницький Г.М. Граматика української мови
Подождите немного. Документ загружается.
Речення з відокремленими членами
441
Завдання
Вправа 517. Прочитайте. Подумайте, як називається
обставина, виділена у поданому реченні.
Наша хата під горою, край долини,
У вишневому садочку та в калині … (Я. Щоголів).
Відповіді:
а) відокремлена обставина;
б) відокремлена уточнююча обставина.
Вправа 518. Прочитайте. Спишіть. Вставте замість кра
пок, де треба, пропущені букви, розставте розділові знаки,
відкрийте дужки, підкресліть уточнюючі члени речення.
І с…огодні в цей веч...р іскристий не забут... м...ні слів тих
твоїх (В. Сосюра). В морі десь (далеко)далеко п...р...моргува5
лис... ч...рвоні та з...лені вогники (Ю. Збанацька). Небо над
головою було прозоре голубоватого ві...тінку. ...хоже на ріку
в повін... (Ю. Мушкетик). Поряд із словом таким найтон...5
шим засобом впливу юну душу є краса (В. Сухомлинський).
Вправа 519. Прочитайте. Вкажіть, якою частиною мови
виражена відокремлена уточнююча обставина у поданому
реченні?
Вуса в обох – вниз, покозацькому (І. Шаповал).
Відповіді:
а) іменником з прийменником; б) прислівником.
Вправа 520. Прочитайте. Зазначте, як називається обста
вина, виділена у даному реченні?
В сінцях хтось затупав ногами, оббиваючи сніг (П. Панч).
Відповіді:
а) відокремлена обставина;
б) відокремлена уточнююча обставина.
Граматика української мови
442
Вправа 522. Прочитайте. Спишіть. Розставите розділові
знаки і зробіть синтаксичний аналіз наведеного речення.
Вихованка господаря Текля ясна блондинка з лукавимі
очима й кирпатим носиком ішла під руку з дочкою Млада5
пович Веронікою гарненькою шатенкою (М. Старицький).
Вправа 523. Прочитайте. Спишіть. Замість крапок
вставте уточнюючі члени речення, що є в довідковому
матеріалі, підкресліть їх.
Там, ... , виднівся козацький острів Хортиця. Жоден з нас,
... , не запізнився на екскурсію. Навколо оазисів, ... ,
зосереджено майже все життя в пустелях (О. Довженко).
Для довідок: ділянка з водою й буйною рослинністю; окрім
Сергія; за Дніпром.
Вправа 524. Прочитайте. Вкажіть, у котрому реченні
вжито відокремлену уточнюючу обставину?
1. Ми зустрілися сьогодні,
Не стрічавшись тридцять літ (П. Карманський).
2. Незважаючи на травень, було душно, як улітку
(М. Коцюбинський).
2. Уздовж долини, праворуч і ліворуч, горіло кілька
вогнищ, над якими висіли великі казани (М. Старицький).
Диктант
Дерева зелені, травиця м’яка, і сонце ясне, таке тепле, і
щебетливі пташки.
Пасіка на невеличкій прогалині на горі, серед лісу. Високі
дерева, оточуючи її з усіх боків, робили круг неї таку стіну,
що, тільки підійшовши аж до пасіки, видно було, що в ній
робиться. І на самій прогалині стояло кілька дерев, росла
трава, з квітками рясно помішана, і стояло з десяток
вуликів. Тут був і невеличкий курінь. Сонце сяяло з неба, і
золоті бджоли бриніли в повітрі.
Речення з відокремленими членами
443
Ліс тихо шелестів, якась пташка щось висвистувала,
тихо та любо гули бджоли, купаючись у сонячному золотому
промінні.
Пробігло сонце вже більшу частину свого шляху на небі,
а тоді пішло наниз і сідало все нижче, нижче, нижче... І
котилося далі наниз.
А бджоли ще бриніли, ще золотилися від сонця дерева, ще
воркувала десь горлиця...
(За Б. Грінченком)
Контрольні запитання і завдання
1. Вкажіть функції уточнюючих членів речення:
а) звуження значення уточнюваних членів речення;
б) розширення значення уточнюваних членів речення.
2. Як пов’язується уточнюване слово з уточнюючим?
Наведіть приклади.
3. Складіть план усного зв’язного виступу “Відокремлені
уточнюючі члени речення ”.
Граматика української мови
444
Основні способи передачи
чужої мови
У процесі спілкування у мовців виникає потреба відтворю
вати і передавати чуже мовлення. Існує три способи передачі
чужої мови:
1) прямий (власне пряма мова, діалог, цитата);
2) непрямий (непряма мова);
3) мішаний (невласне пряма мова).
1. Пряма мова
Інтонація при прямій мові
Пряма мова передається розповідними, питальними, спо
нукальними чи окличними реченнями залежно від мети
висловлювання.
Слова автора вимовляються тільки з розповідною інто
нацією. Якщо слова автора стоять перед прямою мовою, то
вони вимовляються з пониженням голосу і невеликою паузою:
Мені казав розумний садівник (слова автора): “Коли ти
пересаджуєш ялинку, відзнач північний і південний бік і так
сади: ростиме добре й гінко” (М. Рильський).
Слова автора, що стоять після прямої мови, вимовляють
ся трохи прискорено і з пониженням голосу: “Це він тільки
на вигляд єфрейтор!” – пояснив подоляк (О. Гончар).
Основні способи передачі чужої мова
445
Слова автора, що стоять у середині прямої мови, ділять
речення на три частини. Перша частина прямої мови ви
мовляється з підвищенням голосу, далі розміщуються слова
автора, що виділяються паузами з обох боків і вимовляються
із зниженням голосу вкінці, друга частина прямої мови ви
мовляється і виділяється залежно від мети висловлювання:
“Де ж він, де? & гукнув Бертольдо, –
Що ж він криється між вами?”
(Леся Українка)
Розділові знаки при прямій мові
1. Пряма мова, розташована у середені рядку, з обох боків
виділяється лапками: “Повертаймо коней, підемо походимо
ще!” – випростався на стременах князь.
2. Якщо пряма мова стоїть після слів автора, то перед нею
ставиться двокрапка і перше її слово починається з великої
літери. У кінці прямої мови ставиться відповідний знак (знак
оклику, знак питання, крапка, три крапки): Гримить мені
пам’ять у серце, як ртуть: “Ти владен простити, але – не
забудь!” (Б. Олійник); Вершник відгукнувся хмуро, неохоче:
“Свої” (О. Гончар).
3. Якщо пряма мова стоїть перед словами автора, то після
неї ставиться кома або знак питання, знак оклику, три крап
ки, і тире, а слова автора починаються з малої літери: “Здоров
був, любий!” – жінка говорила, а в голосі сльоза бриніла (Леся
Українка); “Ніщо так не красить людину, як натхнення”, –
подумала Ярославна (О. Гончар).
4. Якщо слова автора стоять у середені прямої мови, то
розділові знаки ставляться так:
а) слова автора виділяються з обох боків комами та тире,
а після них перше слово пишеться з малої букви: “Ото воно
там якраз і було, – сказав мій візник, – отам, де стовп”
(П. Панч);
Граматика української мови
446
б) коли слова автора розділяють пряму мову, що виражена
двома або більше реченнями, то після першої частини прямої
мови ставиться кома (знак питання чи знак оклику) й тире,
а після слів автора – крапка й тире; друга частина прямої мо
ви починається з великої букви: “А це ти, Максиме? – зрадів
Карпа, дивлячись у вікно. – Заходь, заходь!” (М. Коцюбинський);
в) коли у словах автора, що стоять у середені прямої мови,
вказується, що пряма мова буде продовжуватись, то після
них ставиться двокрапка й тире; друга частина прямої мови
починається з великої букви: “Чи бачили таке! – сказав
батько і, помовчавши, додав: – Готовий хлібороб, одним сло&
вом” (А. Головко).
5. Якщо пряма мова стоїть у середині слів автора, то після
першої їх частини ставиться двокрапка, а після прямої мови
перед другою частиною слів автора – кома; тире; кома, знак
питання, знак оклику, три крапки і тире: “Хотів іще
[панотець] сказати: “Ти робиш навмисне дідові шкоду?” –
але ці слова застили йому на устах, бо не мав нагоди їх випо&
вісти (Л. Мартович); І звелів одвітовати по&запорозьки:
“Козак з лугу”, або запорожці здоровкались мов хиже птаст&
во на степу (П. Куліш).
Додаток. Знак оклику, знак питання, три крапки після
прямої мови ставляться перед лапками, кома – після них.
Завдання
Вправа 522. Прочитайте. Розставте розділові знаки у
наведеному реченні з прямою мовою. Зробіть синтаксичний
аналіз речення.
Сто братів за руки узялися // Присягали разом у боях//
Волю взяту шаблею і списом // Понесем як прапор у віках.
(Т. Масенко)
Вправа 523. Складіть чотири речення з прямою мовою так,
щоб слова автора стояли:
Основні способи передачі чужої мова
447
а) перед прямою мовою;
б) після прямої мови:
в) в середині прямої мови.
г) з обох боків прямої мови.
Вправа 524. Випишіть з тексту речення, в якому слова
автора стоять після прямої мови, та речення, в якому слова
автора стоять в середині неї.
Я відчув, що батько старіє. Я відчув, що, може, він вто&
мився. “Як робота?” – спитав він мене, і я знову помітив,
що раніше про роботу й навчання він не питав. Він говорив:
“Надіюсь, ти цілком дисциплінований і ввічливий”. Мати
відповідала: “Цілком”. І на цьому допит закінчувався. Але
сьогодні він спитав: “Як робота?” І я відповів, як то звичайно
відповідають у таких випадках: “Нічого, дякую”. “Ми трохи
не маємо з тобою контакту”, – сказав він. Я знову зди&
вувався: “Можливо”. “Дівчину маєш?” – спитав він, і мені
стало смішно. А він це помітив: “Ти смієшся, бо так говорять
всі батьки, які хочуть встановити контакт з синами?”
(В. Шевчук)
Вправа 525. Вкажіть, у якому реченні неправильно роз
тавлені розділові знаки при прямій мові.
1. – А чиї опери, крім, звісно, Лисенкових, ти ще радив
би послухати? – спитала Оленка приятеля. 2. “Перші виста&
ви кияни побачили ще на почагку сімнадцятого століття в
стінах братської школи та Киево&Могилянської, колегії, –
пристрасно пояснював своїм друзям Микола.” 3. “Чи знаєте
ви, що С. Гулак&Артемовський починав як співак у Флоренції,
а потім був солістом Петербурзького оперного театру?” –
здивував колег своєю обізнаністю Юрко.
Вправа 526. Вкажіть, у якому реченні пропущено дво
крапку після слів автора. Запишіть його з правильними роз
діловими знаками.
Граматика української мови
448
1. Обізвався козаченько з гаю
– Ой я ж твоє відерце дістану.
Я з тобою на рушничок стану.
2. Обізвався козак на солодкім меду:
– Гуляй, гуляй, дівчинонько,
Я й додому відведу.
3. Мати сина в доріженьку
Слізно проводжає:
– Іди, іди, мій синочок
Та й не забаряйся,
За чотири неділеньки
Додому вертайся.
Вправа 527. Прочитайте. В якому місці щодо прямої мови
стоять слова автора? Перебудуйте речення так, щоб слова
автора стояли на початку речення. Запишіть нове речення.
Зазначити, у якому місці відносно прямої мови стоять слова
автора.
– Як живете, дядьку? – спитав Федір Нестерович,
стягуючи з голови мокрого картуза (Григір Тютюнник).
Вправа 528. Доберіть приклади вживання прямої мови
користуючись схемами.
“П?” – а.
А: “П”.
“П! – а. – П!”
“П, – а, – п”.
Вправа 529. Випишіть з тексту репліку, в якій слова авто
ра стоять в середині прямої мови, та репліку без слів автора,
яка є неповним реченням.
– Про що ж тобі на завтра врок задали? – воркоче до сина
чи дочки і гладить чуб або кіски.
– Про перпетуум&мобіле, тату...
– А що ж воно таке?
Основні способи передачі чужої мова
449
– Вічний двигун, тату.
– Гм, – каже Юхим і надовго замислюється. – Та й що ж,
є такий двигун?
– Немає, тату.
– Правильно, немає, – радіє Кравчина. – Нічого вічного
немає.
– А ви, тату? – озивається Колько. Юхим регоче й каже:
– А я, синоцю, вічний. Я – як той перетмобіле! І ти підро&
стеш – будеш вічним двигуном. Хто робить – той і двигун.
– А хто не робить? – допитується Колько.
– А хто не робить, той свистить, – сміється Юхим.
(Григір Тютюнник)
Вправа 530. Вставте в речення слова автора, наведені в
дужках. Поставте потрібні розділові знаки.
Буду все собі світить (ясне сонечко сказало).
Прочитайте. В якому реченні правильно розставлені знаки
при прямій мові. Запишіть усі речення, розтавляючи розділо
ви знаки.
1. Гречка каже: “А мене хоч в золу, аби в пору”.
2. Нехай гуляє “Що робив?” – зима спитає.
3. “Казав овес”: Сій мене в болото – буду я золото.
(Нар. творчість)
Вправа 531. Розставте розділові знаки у поданому тексті
з прямою мовою.
Тільки часом до хмароньки скажеш ти
Ой хмаронько ой чаронько не лети.
Зірви з мене це листячко,
Це листячко&намистечко без краси,
На милую Вкраїноньку віднеси.
(О. Олесь)
Вправа 532. Прочитайте. Спишіть. Визначіть тип речен
ня. Чи наявна в ньому пряма мова?
Граматика української мови
450
Іван Петрович разом з онуком повернулися додому і
спитали бабусю, чи готовий вже обід.
Вправа 533. Вкажіть, який розділовий знак необхідно
поставити замість крапок.
Все це оцінивши і зваживши, Олег і сказав ... – Буде Київ
матір’ю городам руським!
(В. Чемерис)
Вправа 534. Прочитайте. Визначте, у якому місці відносно
прямої мови стоять слова автора. Запишіть.
Зажурились галичани та й на тую зміну:
“Ой відходять наші стрільці десь на Україну...”
(Р. Купчинський)
Вправа 535. Прочитайте. Вкажіть тип наведеного речення
з точки зору наявності у ньому прямої чи непрямої мови.
Вже сама Олена прийшла до Марусі й питається, чи вона
тутечки довго буде (Г. Квітка&Основ’яненко).
Вправа 536. Прочитайте. В якому рядку наведено речення
з непрямою мовою. Запишіть це речення.
1. Лукавий хлопчисько ізнов натякнув на щось, відоме
тільки йому.
2. Григорій думав про те, що справді видно пана по
халявах.
3. Кочубей наказав жінці запросити усіх пообідати з
хазяїном.
(З тв. Г. Колісника)
Вправа 537. Прочитайте. Вкажіть, у якому реченні наве
дено речення з непрямою мовою.
1. Панько залюбки згадував, що сьогодні піде додому,
обмиється, відпочине й побуде у своїй сім’ї.
2. Він тепер думав про свою теплу чистеньку хатку.
3. Панько почув, як щось штовхнуло його в груди й
кинуло навзнем.
(З тв. Б. Грінченка)