Граматика української мови
452
1). Якщо пряма мова виражена розповідним реченням, то
вона передається підрядною частиною складнопідрядного
речення і приєднується сполучниками що, ніби, щоб.
Пряма мова: “Земля найкраще пахне восени”, – говорив
сам до себе Тимофій (М. Стельмах).
Непряма мова: Сам до себе говорив Тимофій, що земля
найкраще пахне восени.
2). Якщо пряма мова виражена спонукальним реченням,
то вона передається підрядною частиною і приєднується
сполучником щоб або простим реченням.
Пряма мова: “Пора нам, Дмитре Тимофійовичу, в доро&
гу!”– сказав Марков, оточений людьми (М. Стельмах).
Непряма мова: Марков, оточений людьми, сказав Дмит&
ру Тимофійовичу, щоб збирався в дорогу.
3). Якщо пряма мова виражена питальним реченням, то
вона передається підрядною частиною і приєднується
сполучниками чи сполучними словами хто, що, який, чий,
котрий, де, коли, як та ін.
Пряма мова: “Мотре! Хто це тобі купив таке гарне
намисто?” – спитав Карпо (І. Нечуй&Левицький).
Непряма мова: Карпо спитав, хто купив Мотрі таке
гарне намисто.
Отже, речення з непрямою мовою – це здебільшого
складнопідрядне речення, що складається з 2ох частин: го
ловної (слова автора) та підрядної (пряма мова), що приєд
нується до головної сполучником або сполучним словом.
При заміні прямої мови непрямою займенники і дієслівні
форми 1ї і 2ї особи замінюються займенниками і дієсловами
3ї особи.
Звертання, вигуки, вставні слова, частки при заміні ви
пускаються.
Пряма мова: “А що, Лавріне, чи будемо городити тин, чи,
може, й без тину обійдеться?” – спитав Карпо (І. Нечуй&
Левицький).
Непряма мова: Карпо спитав, чи будуть городити тин,
чи без нього обійдеться.