Олійник О.Б., Шинкарук В.Д., Гребницький Г.М. Граматика української мови
Подождите немного. Документ загружается.
Основні способи передачі чужої мова
461
Вправа 548. Прочитайте. Скільки реплік у поданому
діалозі? Запишіть.
– Так ти й з латиною ладуєш? – запитав Стефан.
– Чом би й ні! – ледь помітно подивувався Петро. – Де ще
вичитаєш про когорти, легіони, походи?
(Г. Книш)
Вправа 549. Прочитайте. В якій репліці поданого діалогу
немає слів автора?
– Почекай, – заклинає проміння.
– Ще рости, – промовляють жита (П. Филипович).
Вправа 550. Прочитайте. В якій репліці поданого діалогу
вжито слова автора?
– Чи не чутно у вас про Кармалюка?
– Чули ми, сподіваємось, що й до нас прийде, – каже газда,
– і виручить нас.
(З книги “Євшан&зілля. Легенди і перекази Поділля”)
Вправа 551. Прочитайте. Назвіть репліку з наведеного
діалогу, до якої відносяться слова автора?
Здивована Наталка запитала Ірину:
– Чого це ти до рідної бабусі звертаєшся на “Ви”?
– Бо батьки привчили мене звертатися по&
старосвітському й до себе, й до бабусі.
Вправа 552. Прочитайте. Спишіть, розтавляючи розділо
ві знаки. Зробити синтаксичний аналіз виділеного речення.
Ви отче добродію також Бог знає звідки час на все берете.
Бо я бачите від малого хлопця ніколи не дармував. О
подивіться і показав на хату. Чим те все добуто? Тільки
працею, тільки щоденною, радісною працею.
(Б. Лепкий)
Вправа 553. Прочитайте. В якій репліці наведеного діалогу
вжито слова автора? Накресліть схему другого речення.
Граматика української мови
462
– Давно мрію, щоб у нашому селі з’явилась хоч одна
тополя.
– Це не тополя, – сказав я. – Це осика.
(О. Сизоненко)
Диктант
Нові слова виникають не лише в мові науки. Вони обслуго&
вують усі сторони нашого життя, оскільки нове з’являється
повсякчас. Так, порівняно недавно з’явилося у нашій мові сло&
во “глобальний”. Вважають, що це сталося не раніше
п’ятдесятих років. Джерело його появи – французька мова,
в якій є слово “глобал”, що в перекладі означає “загальний,
взятий в цілому”. Оскільки в українській мові є слово
“глобус”, давно запозичене і добре всім знайоме, слово
“глобальний” швидко засвоїлось. Тепер воно вживається з
таким значенням: “те, що охоплює всю земну кулю”.
З’явилися у цього слова й супровідні значення: “всесвітній,
всезагальний, єдиний для всіх”.
Нові слова постійно поповнюють також запас побуто&
вих понять. Так, сьогодні кожен знає, що таке целофан. А в
тридцятих роках його ще не було.
Нові побутові слова можна нараховувати десятками і
сотнями, якщо починати, наприклад, з машин: міксер, тран&
зистор, телевізор, магнітофон...
(За О. Стрижаком)
Контрольні запитання і завдання
1. Діалог – це передача:
а) розмови однієї особи;
б) розмови кількох осіб;
в) розмови двох осіб.
Основні способи передачі чужої мова
463
2. Якою є особливість діалогу як різновиду прямої мови?
3. З чого складається діалог? Наведіть приклад.
4. Яка різниця між прямою мовою і діалогом? Чи можна
діалог записати у формі непрямої мови? Як вплине така
заміна на зміст?
Відповідь проілюструйте прикладами.
Граматика української мови
464
Складне речення
1. Поняття про складне речення
Складним називається речення, яке складається з двох
або більше простих речень, об’єднаних в одне ціле змістом та
інтонацією, за допомогою сполучників чи без них. Наприк
лад: Спізнавши мову, плакали німії, і раб стрічав надію в
безнадії (А. Малишко).
Складні речення утворюються з простих речень. Основою
різниці між простим і складним реченням є не ступінь
складності висловлюваної думки (просте поширене речення
також може висловлювати складну думку), а структура
першого й другого: просте речення має одну граматичну
основу, а складне – кілька. Складні речення співвідносяться
зі складним судженням. Між окремими частинами складних
речень встановлюється зв’язок.
Прості речення можуть з’єднуватися у складні двома ос
новними способами:
1. За допомогою інтонації та сполучників або сполучних
слів. Такі складні речення називаються сполучниковими.
Наприклад: День погас, і все спочило (Т. Шевченко).
2. За допомогою тільки інтонації (без сполучників чи
сполучних слів). Такі складні речення називаються без
сполучниковими. Наприклад: Як мудро все у таємничім сві#
ті – велике пізнається у малім (М. Терещенко).
Складне речення
465
Складні сполучникові речення у свою чергу поділяються
на складносурядні та складнопідрядні.
1. Складносурядні – це складні речення, що складаються
з рівноправних речень, з’єднаних сурядними відносно спо
лучниками. Найчастіше складносурядні речення використо
вуються в описових текстах. Наприклад: Місяць зійшов над
морем, і скелі ближчими стали (М. Коцюбинський). Кожна
з частин складносурядного речення має характер самостій
ного твердження й зберігає синтаксичну незалежність.
Частини складносурядного речення можна переставити
місцями.
2. Складнопідрядні – це складні речення, що складаються
з речень, з яких одне є основним, а решта – залежні від нього
і підрядними приєднуються сполучниками або сполучними
словами (причиновими, часовими, умовними, мети, порівняль
ними, допустовими, пояснювальними тощо).
Найчастіше трапляються складнопідрядні речення в
творахрозповідях та творахроздумах. Наприклад: На світі
вже давно ведеться, що нижчий перед вищим гнеться (Л.
Глібов).
Кожна з частин складносурядного речення має характер
самостійного твердження й зберігає синтаксичну незалеж
ніть. Частини складносурядного речення можна переставити
місцями. У складносурядному реченні від одного речення до
іншого не можна поставити запитання. Наприклад: Місяць
спускався над море і став примеркати, і море вщухло –
здрімають під ранок (Дніпрова Чайка).
У складнопідрядному реченні підрядне речення підпоряд
ковуються, пояснюють чи доповнюють одне одного чи основ
не речення.
До кожного з підрядних речень можна поставити запитан
ня. Наприклад: Через увесь лан, аж до самого лісу, тяглася
густа хмара куряви (яка?), яка висіла над головами
вершників (Петро Панч).
Граматика української мови
466
Завдання
Вправа 554. Складіть складносурядне, складнопідрядне
безсполучникове речення зі словами особистий, особовий.
Поясніть значеннєву різницю між словами.
Вправа 555. Складіть речення за схемами: [ ] – [ ]. [ ], ( ),
( ).
Вправа 556. Накресліть схему наведеного речення, виді
літь граматичні основи. У дужках поясніть, чому в цьому ре
ченні ставиться тире.
То не від сонця урожаій доспів – то спів про щастя затвер#
дів в зерні (Є. Лєтюк).
Диктант
Звичайне, нічим не примітне собі дерево. Але чи так це?
Хіба не від поваги до нього оспіване воно в піснях і художній
літературі? Пам’ятаєте Шевченкове: “Посаджу коло ха#
тини і яблуньку, і грушеньку...”?
Садили їх усюди: біля хат і на городах, обіч вулиць та би#
тих шляхів. Самостійно зростали вони у лісах і серед полів.
За давнім народним звичаєм, вважалося великим свято#
татством зрубати чи викорчувати дичку. І в цьому також
глибока повага до неї, груші.
Прекрасне, я б сказав, унікальне це дерево за будь#якої пори.
Пригляньтеся навесні до лісової красуні: струнка й недотор#
кана, вона пишно спалахує ніжним суцвіттям. Зеленаві, з
яскравим відблиском її листочки кучерявлять крону навіть
за найбільшої спеки. А скільки принади в тугеньких плодах,
і якими барвами, неповторними кольорами радує вона наш
зір восени! А як любить це дерево птаство! Придивіться
пізньої осені, коли опаде листя, скільки в густих гіллях
шапкує кубелець!...
(За В. Скуратівським)
Складне речення
467
Контрольні запитання і завдання
1. Оберіть правильну відповідь. Яке речення називається
складним?
а) довге речення, в якому багато розділових знаків;
б) речення, яке складається з двох або більше простих
речень, об’єднаних в одне ціле змістом та інтонацією.
2. Закінчіть твердження.
Складне речення відрізняється від простого ...
3. Якими є основні ознаки складного речення?
4. Оберіть правильну відповідь. На які групи поділяються
складні речення за характером синтаксичного зв’язку?
а) поширені та непоширені;
б) сполучникові та безсполучникові.
5. Якими основними способами прості речення
поєднуються у складні?
6. У чому полягає основна різниця між простим пошире
ним і складним реченням?
2. Складносурядне речення
Складносурядним називається складне речення, частини
якого пов’язані між собою сполучниками сурядності. Прості
речення, що входять до складу складнопідрядного речення,
можуть бути однотипними (двоскладні, односкладні) чи різні
за типами (одна частина складного – двоскладне просте
речення, інша – односкладне.
Складносурядні речення можуть мати відкриту структу
ру, тобто створювати незамкнутий ряд, що складається з
Граматика української мови
468
двох або більше частин, кількість яких потенційно може бути
збільшена додаванням нових частин. Наприклад: Жостигла
нива колосиста, і зріють яблуні в саду (М. Терещенко).
Закриті структури створюють замкнутий ряд, що завжди
складається з двох частин і не може бути поширений третью,
четвертою тощо частинами. Наприклад: Зранку була трохи
відлига, а під вечір мороз ще зміцнів... (М. Малиновська).
Сполучники та смислові зв’язки між
частинами у складносурядному реченні
Відповідно до функцій єдальних, протиставних та роз
ділових сполучників у складносурядних реченнях найчастіше
виражаються відношення єднальні, протиставні та розділові.
Смислові зв’язки
Розряди між частинами Приклади
сурядних складносурядного
сполучників речення
1 . Єднальні Одночасність І серцю дано не бідніти, і
(й), та (у думам не дано всихать.
значенні і), ні ... (М. Стельмах).
ні, ані, також, Послідовність Достигла нива колосиста,
як так і зріють яблуні в саду
(М. Терещенко)
Причинно Бджоли облітались, і дід
наслідковість з Дмитриком заносять
вулики в ольшаник
(М. Стельмах)
2. Протиставні Протиставлення Все повертається, але
але, та (у роки йдуть без вороття
значенні але), (Нар. творчість)
проте, однак,
зате а, й, же Зіставлення На столі з#під рушника
виглядає житній хліб, а
рядом темніє пучок
польових волошок
(С. Васильченко)
Складне речення
469
3. Розділові Означають явища, То сонце вигляне, то
або, чи, чи .., що чергуються, знову туча, і блискавиця,
чи; або .., або; змінюють одне і дощ (П. Тичина)
то .., то; не одного.
то .., не то Означають явища, Чи то праця задавала
які виключають молоду силу, чи то
одне одного нудьга невсипуща його з
ніг валила (Т. Шевченко)
Розділові знаки у
складносурядних реченнях
Частини складносурядного речення відокремлюються
одна від одної комою, крапкою з комою, зрідка – тире.
Правило Приклади
Кома ставиться
перед сполучниками і(й), Хутенько казка мовиться, та
та, але, однак, аби, зате, не так#то хутко діло
чи, ні #ні, то # то, проте, робиться (Марко Вовчок).
або # або, не то # не то, Згода дім будує, а незгода
чи то – чи то та ін. руйнує (Нар. творчість).
Чи то галич налетіла чорна,
чи то гору турки обступили
(Леся Українка)
Кома не ставиться
1. Перед сполучником і(й),
якщо він поєднує дві
частиниеквіваленти і
якщо ці частини є речення
а) питальні До кого я пригорнуся і хто
приголубить?(І. Котляревський)
б) окличні
Яке чудове море і як легко
дихається
біля нього! (Ю. Збанаць#
кий)
в) спонукальні Хай дружби непогасної крило
гірке від тебе відганяє зло і
хай у час останній свій про сина
спокійно я подумаю: людина!
(М. Рильський)
Граматика української мови
470
г) називні Сльози і сміх (О. Олесь)
д) безособові Було затишно і пахло вогкістю
(А. Головко)
2. Перед сполучниками і(й),
та і, якщо сурядні
частини мають
а) спільну підрядну частину
Коли він торкався смичком
дострун
скрипки, все на світі
зникало і залишалася тільки
музика (В. Собко)
б) спільний другорядний член Скоро уся долина і гори блищали
вогнями і разом з димом з землі
здіймається вгору і пісня
(М. Коцюбинський)
Крапка з комою ставиться,
якщо частини складносу Вітерець легенький дихнув;
рядного речення з’єднані поблизу у траві засюрчав коник;
сполучниками а, але, проте, а десь далеко ударив перепел,
все ж, однак, і, та; дуже а там, над шляхом,
поширеними; мають свої понеслась#полилась, наче
розділові знаки або дрібний дзвіночок, жайворонкова
далекі за змістом пісня (Панас Мирний)
Тире ставиться,
якщо частини складносу Йон порівнявся з колодязем,
рядного речення з’єднані глянув # і аж йому щось йокнуло
сполучниками і(й), та, та всередині з несподіванки
й, а і виражають швидку (М. Коцюбинський)
або несподівану зміну подій,
різке протиставлення
Кома і тире ставляться,
Тріпоче сокір сріблом потемнілим,
якщо в другій частині складно здіймаючись у вогку височінь –
сурядного речення говориться і любо впасти на зелену тінь
про наслідки того, про що натрудженим і наболілим
йдеться у першій його частині тілом (М. Рильський)