Олійник О.Б., Шинкарук В.Д., Гребницький Г.М. Граматика української мови

Подождите немного. Документ загружается.

Іменник

Що я, отруєний журбою,

В світах блукатиму літа.

Що в мене будуть руки скуті

І в мури замкнені пісні, —

Я попрощався б хоч з тобою,

До лона рідного припав,

Прислухався б до шуму трав

І зник...

Ні! не пішов би я з ганьбою

Шукать ганьби на чужині...

На хрест?! Однаково мені!

(О. Олесь)

Вправа 2. Прочитайте тексти. Визначте приналежність

слів до певної частини мови: за загальним значенням,

морфемною будовою, за синтаксичною роллю в реченні.

І. Тихим струмочком,

Першим листочком,

Може, зорею у небі,

Може, маленьким

Добрим зерном

Я повернуся до тебе,

Земле родюча моя.

II. Та шлях до правди тарний і крутий,

І я, напевне, також пам’ятаю,

Що білий світ не тільки з доброти,

Що руки і руйнують, і стріляють.

(Г. Чубач)

III. Не жаль мені, що я тебе кохаю,

Та в нас дороги різко розійшлись.

Граматика української мови

Цікаво знати

У сучасній науці про мову граматику розглядають як

розділ мовознавства, до складу якого входять морфологія,

синтаксис і словотвір. У сиву давнину граматику вважали

“наукою, як правильно писати і розмовляти”.

Винахід терміна “морфологія”, який походить з коренів

двох грецьких слів (morphe “морфо” – вид, форма і logos

“логос” – слово, вчення), належить великому німецькому

поетові Гете, який багато років вивчав будову й форму рослин

і тварин.

Найбільшого розвитку в давнину граматичне вчення

досягло у греків в епоху еллінізму. Саме греки першими

запровадили поділ слів на частини мови, виділили окремі

відмінки, визначили такі категорії дієслова, як стан, вид,

число, особа.

Контрольні питання і завдання

1. Які ви знаєте частини мови?

2. Назвіть принципи поділу слів за частинами мови.

3. Складіть та запишить 10 речень з різними частинами

мови.

1. Iменник

Література

1. Сучасна українська літературна мова. Морфологія За

ред. І. К. Білодіда. – К. : Наук. думка, 1969. – С. 60–66.

2. Жовтобрюх М. А., Кулик Б. М. Курс сучасної ук

раїнської літературної мови. – К. : Вища шк., 1972. – С.

204–213.

3. Безпояско О. К., Городенська К. Г., Русанівсь%

кий В. М. Граматика української мови. Морфологія. –

К. : Либідь, 1993. – С. 16–19.

Іменник

4. Волох О. Т., Чемерисов М. Т., Чернов Є. І. Сучасна ук

раїнська літературна мова. Морфологія. Синтаксис. – К. :

Вища шк., 1989. – С.3–9.

5. Матвіяс І. Г. Іменник в українській мові. – К. : Рад.

шк., 1974. – С. 5–41.

6. Сучасна українська літературна мова / За ред. О. Д. По

номаріва – К. : Либідь, 1997. – С. 114–118.

1. Іменник як частина мови

Загальні значення

Іменником називається частина мови, що означає предмет

чи явище і відповідає на питання хто? що?

Наприклад: хлопчик і дівчинка, зошит, книга.

Морфологічні ознаки

Змініються за відмінками та числами:

відносяться до певного роду:

чоловічого – син,

жіночого – трава,

середнього – сонце.

Синтаксична роль

У реченні найчастіше виступає в ролі підмета чи

додатка, але також може бути присудком, обставиною,

означенням.

Іменники, що означають назви істот і неістот

Іменники, що означають назви істот, відповідають на

питання хто?

Істоти – хто?

Граматика української мови

1. Назви людей і тварин: чоловік, кіт, собака.

2. Міфологічних істот: мавка, Нептун.

Іменники, що означають назви неістот, відповідають на

питання що?

Неістоти  що?

Дерево, праця, ручка, сніг, сміх.

Іменники можуть означати

1. Назви конкретних предметів: книга, дерево, кишеня

2. Назви людей: хлопець, мати, Ольга

3. Назви явищ природи: вітер, злива, сніг, веселка

4. Назви тварин та птахів: голуб, лев, курка

5. Назви абстрактних понять: мрія, радість, любов

6. Назви частин тіла: рука, голова, ніс

Завдання

Вправа 3. Спишіть текст. Підкресліть у ньому іменники,

визначте їх предметне значення, морфологічні ознаки і

синтаксичну роль.

Минають роки і сторіччя, відходять у небуття покоління

людей, змінюються їхні звичаї, вірування та погляди, а великі

мистецькі надбання залишаються, надовго переживають

своїх творців, по%новому розмовляють з кожним віком.

Змальовані в них картини життя давно відійшли в минуле,

але думи й помисли їх авторів завжди звернені до майбут%

нього, завжди чарують і надихають нові покоління...

До таких скарбів світового значення належать і творін%

ня великого поета українського народу Тараса Григоровича

Шевченка.

(М. Рильський)

Іменник

Вправа 4. Прочитайте речення. Скільки іменників у

ньому? Оберіть правильну відповідь.

Давно колись Таврійським степом чумаки по сіль у Крим

ходили.

Відповіді:

а) два; б) три; в) чотири.

Вправа 5. У якому рядку всі слова є іменниками? Оберіть

правильну відповідь.

1. Вниз, увечері, пліч%о%пліч, навколо.

2. Карпати, Київ, шевченкіана, Одеса.

3. Добрий, ввічливий, ведмежий, численний.

Відповіді:

а) у першому; б) у другому; в) у третьому.

Вправа 6. Прочитайте речення. Скільки іменників у цих

реченнях означають назви істот? Оберіть правильну відповідь.

Протягом двадцяти шести років Сірко був кошовим

отаманом запорозьких козаків. Воюючи то з татарами, то

з поляками й росіянами, він брав участь у п’ятдесяти

п’ятьох битвах.

(Д. Яворницький)

Відповіді:

а) шість; б) два; в) вісім.

Вправа 7. Розподіліть іменники на такі групи за предметним

значенням: назви людей; назви тварин; назви рослин; назви

предметів; назви опредмечених якостей; назви кількостей;

назви опредмечених дій; назви почуттів; назви установ,

підприємств, організацій; назви наукових понять.

Ніжність, принтер, суфікс, град, Нацбанк, двійка, хода,

пшениця, тюлень, сивина, кохання, краса, боротьба, ди%

ректор, Стус, міськрада, колібрі, біганина, УПА, редакція,

танк, борошно, сотня, будинок, значення, аломорфоз, туман,

Граматика української мови

слон, Василь, паронімія, синус, ясен, відвертість, хлібороб,

НДП, тигр, магнітофон, півень, какаду, ООН, третина, фо%

нема, ненависть, парадигма, зрада, динго, комп’ютер.

Диктант з граматичним завданням

Мова — скарбниця духовності народу

Українська мова дивує й захоплює. Перш за все вражає її

синонімічне багатство, різноманітність діалектних форм,

її безмежність. Вона ясна й повноголоса.

Українська мова — це море, в якого немає дна й берегів і

яке настільки багатоманітне й невичерпне, що ніколи не

встановити йому межі. Вона може звучати різноманітно,

по%простому й найвишуканіше. Нею легко передавати

найтонші настрої. Надається вона й до найповажнішого

мислення й творення. В неї рухомий наголос, і її важко

ввібрати в постійні граматичні форми. Бо вона жива,

мінлива, плинна і неодновимірна. Словниковий її запас так

само незміренний. На її основі гарно творяться неологізми.

З нею просто і надійно, бо вона — душа нашої нації.

(За В. Шевчуком)

Назвіть іменники, складіть з ними речення.

Цікаво знати

Термін “іменник“ уперше в українському мовознавстві

використав Омелян Осипович Партицький у 70х роках ХІХ

століття. Вчені дослідили, що половина усіх слів, наявних у

нашій мові, припадає на іменник; кожне друге слово в нашій

мові – іменник. Спостереження показали, що іменник –

перша частина мови, яка з’являється в мовленні дітей. Ще

іменник – найсамостійніша частина мови.

Іменник

Контрольні запитання і завдання

1. Що називається іменником?

2. Назвіть морфологічні ознаки іменника.

3. Яка синтаксична роль іменника? Наведіть свої

приклади.

4. Як розрізняються назви істот і неістот? Доведіть грама

тичну природу їх розмежування.

5. Що можуть означати іменники? Наведіть приклади та

складіть з ними речення.

2. Загальні і власні назви.

Велика літера і лапки у

власних назвах

Загальні назви – це узагальнені найменування однорідних

предметів: ручка, учень, думка.

Власні назви – це індивідуальні назви людей, тварин та

окремих предметів: Марія, кіт Сірко, Борис.

Власні назви

1. Імена, прізвища та імена по батькові людей, їх

прізвиська та псевдоніми: Володимир, Оксана, Леся Україн%

ка, Іван Васильович.

2. Клички тварин: Жулька, Мурчик, Рябко.

3. Назви книг, газет, журналів, заводів, фабрик,

кінофільмів та ін.: газета “Факти”, завод “Арсенал”.

4. Географічні та астрономічні назви: Київ, Сіріус,

Карпати.

5. Назви сортів, марок, типів деяких предметів: цукерки

“Вишня”, автомашина “Запорожець”.

6. Назви посад: Президент України, Прем’єр%міністр

Великобританії.

Граматика української мови

1.Імена, по батькові,

прізвища, псевдоніми,

прізвиська

2. Індивідуальні назви мі

фологічних істот і божеств,

дійові особи у байках,

казках, драматичних тво

рах

3. Клички свійських тва

рин

4. Назви найвищих поса

дових осіб України та поса

дових осіб міжнародних

організацій

5. Назви сортів рослин у

спеціальній літературі

6. Астрономічні, геогра

фічні й топографічні назви.

7. Назви вулиць, майда

нів, парків, шляхів

8. Назви держав, союзів

держав

9. У назвах державних,

партійних, громадських

установ та організацій –

перше слово

Леся Українка (Лариса

Петрівна Косач), Жан%Жак,

Ярослав Мудрий

Венера, Перун, Дід Мороз,

Мавка, Щука, Будяк

собака Сірко, кінь Гнідко

Президент України, Гене%

ральний секретар ООН

Білий налив, Шпанка рання

Чумацький Шлях, Ріо%де%

Жанейро, Ла%Манш

майдан Незалежності,

Стрийський парк

Республіка Польща, Коро%

лівство Бельгія

Демократична партія України,

Міністерство освіти Украї%

ни, але Верховна Рада України,

Кабінет Міністрів України

Велика літера у власних назвах

Іменник

10. Назви художніх, музич

них та ін. творів, газет,

журналів, заводів, виробни

чих об’єднань, наукових

закладів, театрів, клубів,

літаків, машин, виробів

11. Назви релігійних свят, по

нять, культових книг

12.Назви історичних подій,

епох, війн, визвольних

рухів, знаменних дат

13. Назви орденів, меда

лей, відзнак

Газета “Українське слово”,

спектакль “За двома зайця%

ми”, Державний музей ук%

раїнського мистецтва,

колгосп ім. Шевченка

Івана Купала, Божа Матір,

Бог (але бог Перун, боги), Біблія

Коліївщина, День незалеж%

ності України, Перше

травня (1 Травня)

медаль “За відвагу”, орден

Вітчизняної війни.

Лапки у власних назвах

Індивідуальні назви

– заводів, фабрик, шахта “Глибока”,

організацій, підприємств колгосп “Дружба”,

кооператив “Наука”

– пароплавів, літаків, автобус “Турист”,

тракторів, автомобілів комбайн “Нива”, літак

“Антей”

– літературних, художніх, журнал “Всесвіт”,

музичних творів, газет, підручник “Історія

журналів України”

– будинків відпочинку, санаторій “Україна”,

готелів, кав’ярень тощо готель “Золотий колос”

Граматика української мови

– виробів, продуктів цукерки “Пташине

Молоко”

– медалей, а також орден медаль “За бойові

“Знак пошани”, орден заслуги”

“Матигероїня”

у лапки не беруться

– назви культових книг Біблія, Псалтир

Завдання

Вправа 8. Прочитайте текст. Знайдіть іменники: власні і

загальні; істоти і неістоти; конкретні й абстрактні; збірні;

що означають речовину.

Наша мрія – хліб. Виростити хліб на пустирі, де ніколи

нічого не росло, — це пробуджує в серцях дітей сили, які до%

помагають їм долати труднощі: нелегко носити мул, пе%

рекопувати грунт, набирати в кошики перегній. Перший

піт трудової втоми, перша думка про те, що хліб дається

людині нелегко. Ми збираємося тихими осінніми вечорами

під сторічним дубом, мріємо про те, яким повним, важким

буде колосся на нашому маленькому полі, як ми зберемо все

до зернятка, змелемо зерно, спечемо свій перший хліб. Діти

люблять мріяти, вони жваво, наочно уявляють собі те, про

що розповідають їм старші, у них палають очі, їм хочеться

трудитися, щоб мрія скоріше здійснилась. Якби не було мрії,

праця втратила б свою привабливість. У мрії – краса праці.

(В. Сухомлинський)

Вправа 9. Прочитайте рядки. В якому рядку всі загальні

назви походять від власних?