Олійник О.Б., Шинкарук В.Д., Гребницький Г.М. Граматика української мови

Подождите немного. Документ загружается.

Іменник

а) ом, мерседес, дизель, декан, галіфе;

б) генерал, ад’ютант, фріц, френч, кулон;

в) браунінг, маузер, полтавець, ампер, маршал;

г) вольт, рентген, форд, плюшкін, бостон.

Диктанти

Дівчиною з легенди називають Марусю Чурай. Її вва%

жають автором багатьох народних пісень: “Ой, не ходи,

Грицю” й “Засвіт встали козаченьки” та інших.

За існуючими переказами, народна поетеса народилася у

1625 р. у Полтаві, в козацькій родині. Маруся мала чудовий

голос і майстерно співала пісні, які складала сама. Чарівна

зовнішність й талановитість Марусі доповнились ко%

ханням із хорунжим Григорієм Бобренком. Але незабаром

Григорій зрадив їхнє кохання. Маруся за цей ганебний вчи%

нок його отруїла. Суд засудив влітку 1652 р. Марусю Чурай

до смертної кари.

У день страти через натовп прорвався на змиленому коні

вершник. Іменем Богдана Хмельницького він припинив чи%

тання вироку і вручив писарю гетьманський наказ про

помилування Марусі. Життя було їй даровано в пам’ять ге%

роїчної загибелі батька та за чудові пісні, які вона склала.

Маруся недовго жила на світі після помилування і померла

в каятті у 1653 р.

(За Л. Кауфманом)

Прибуваючи до безмежного українського степу, козаки

селилися понад Дніпром та Південним Бугом. Та особливо

притягував їх Дніпро. Це була священна й заповітна для

козаків ріка, оспівана ними в думах та переказах. Слово

Дніпро було вживано вже перівсними індоєвропейськими

племенами. Пізніше з них вийшли слов’янські, германські

та інші народи, в тому числі скіфи. Перший склад “Дн”, тоб%

то вода. Другий склад “іпро” зустрічається в санскриті —

Граматика української мови

найдавнішій індоєвропейській мові. В перекладі цей склад

означає “західний”. Отже, назва Дніпро, найвірогідніше, пе%

рекладається як “західна ріка”. Батько історії Геродот

називав Дніпро Борисфеном. Тюркські племена, печеніги й

половці називали Дніпро Ізом. У скандинавських сагах він

виступає як “вода Вандів”. Наші предки%слов’яни називали

Дніпро Славутичем, тобто слов’янською рікою. Козаки лю%

бовно називали Дніпро своїм братом, а лоцмани говорили

про нього як про “козацький шлях”.

(З кн. “Як козаки воювали”)

Контрольні запитання і завдання

1. Дайте визначення, що таке загальні та власні назви.

Наведіть приклади.

2. З якої літери (великої чи малої) пишуться власні

назви?

3. Складіть та запишіть 10 речень з власними назвами.

Поясніть їх правопис.

4. Поясніть правопис власних назв у лапках. Наведіть

приклади.

3. Рід іменників.

Іменники спільного роду

1. Іменники бувають чоловічого, жіночого та середього

роду, окрім тих, що вживаються тільки у формі множини.

Серед назв істот рід іменників можно встановити за такими

чинниками:

– за закінченням: син – о; батьк – о; сестр – а;

– за суфіксами: учень – учениця;

– за різними основами: корова – бик;

– за зв’язок з іншими словами: твоя ручка, твій портфель.

Іменник

2. Іменники чоловічого роду частіше мають нульове

закінчення: Володимир, Борис, син;

деякі мають закінчення %а (я): – воєвода, Микола, або о:

батько, Дніпро, Петро.

Іменники жіночого роду частіше мають закінчення – а

(%я): дівчина, вівця; або нульове закінчення: піч, річ.

Іменники середнього роду мають закінчення %о, %е: море,

коло, поле, ведмежа, теля, провалля, зілля, сузір’я.

Рід іменників

Чоловічий рід Жіночий рід Середній рід

а, я, о а, я о, е, я

лист книга полотно

край Земля поле

Микола душа вогнище

Ілля піч лоша

дядько вість теля

Назви людей за професією належать до чоловічого роду:

голова, староста, суддя.

Окрім іменників жіночого, чоловічого і середнього роду, є

ще іменники спільного роду. У реченні вони можуть

виступати то як іменники чоловічого роду, то як іменники

жіночого роду: Листоноша приніс листа. Листоноша

принесла листа.

Не мають роду іменники, що вживаються лише в множині:

окуляри, ножиці, двері.

У складноскорочених іменниках, утворених з перших

букв чи звуків, рід встановлюється за родом головного слова

словосполучення: ДПА ухвалила рішення (Державна

податкова адміністрація).

Рід невідмінюваних іменників

1. Іншомовні назви осіб мають рід відповідно до статі:

Граматика української мови

маестро, аташе (він, чоловічий рід);

леді, мадам (вона, жіночій рід).

2. Назви неістот – середнього роду: купе, бюро, алібі, метро.

3. Назви тварин, як правило, чоловічого роду: кенгуру,

поні, какаду.

4. Власні назви – рід визначають за родовою назвою (ріка,

озеро, країна, острів тощо): цей Кюсю (острів).

Завдання

Вправа 10. Прочитайте іменники. Визначте їх рід за

семантичними, морфологічними або синтаксичними

ознаками.

Край, степ, пастух, пастушка, ручище, альпінізм, філе,

бандура, Валя, касир, касирка, листоноша, рис, рись, леді,

гарбузиння, дубище, космос, півень, курка, нероба, ніжність,

сучасник, сучасниця, зять, невістка, середовище, атмосфера,

ворон, ворона, ягня, ягнятко, Слава, дівчина, дівчатко,

діаспора, грація.

Вправа 11. Прочитайте рядки і визначте, у якому з них

всі іменники – жіночого роду?

1. Жайворонок, коваль, день, сторож.

2. Гусеня, курча, зайченя, левеня.

3. Річ, тінь, совість, мати.

Відповіді:

а) у першому; б) у другому; в) у третьому.

Вправа 12. Скільки у реченні іменників чоловічого роду?

Оберіть правильну відповідь.

Понад нашим гаєм у височині осінь пропливає в золотім

човні.

(О. Слісаренко)

Відповіді:

а) один; б) два; в) чотири.

Іменник

Вправа 13. У якому рядку всі іменники належать до

спільного роду? Оберіть правильну відповідь.

1. Марія, нація, громада, самота.

2. Базіка, трудяга, листоноша, нечепура.

3. Радість, пам’ять, віддаль.

Відповіді:

а) у першому; б) у другому; в) у третьому.

Вправа 14. Дайте відповіді на питання одним словом,

іменником спільного роду.

1. Хто цурається фізичної праці, чорної роботи? 2. Хто

любить багато говорити, базікати? 3. Як називають

вередливу людину? 4. Хто крутить іншим голови, моро%

чить інших? 5. Як назвати неврівноважену людину, вчинки

якої позбавлені розсудливості? 6. Як називають неслухняну

дитину?

Диктант з граматичним завданням

Природи рідної багатство і краса

На Десні і в лугах починається ранок, а в небі гріється

день. В небі вже насіялись жайворонки. А попід ними, наче

змагаючись між собою, в синьо%золотистому сяйві чорними

стрілами миготять ластівки.

Лисиця виглянула з нори, помружила малинові від сон%

ця очі, розсунула мордочкою звіробій, подумала, помріяла,

жовтенько залягла.

Лисиця жила в старому деснянському березі під старою

дикою грушкою. І кращого місця для неї не було: від лівого

ока на горбі темніє ліс, від правого ока тече правдива Дес%

на. Перед норою внизу лежить озерце з чаїними гніздами в

рогозі. А далі, скільки біліє чаїне крило, туманіють

деснянські луги, з мишами і жуками, жабами та вужами.

(За М. Вінграновським)

Випишіть з текста іменники, визначте їх рід.

Граматика української мови

Цікаво знати

Уперше термін “рід” був використаний Т. Глинським у

неопублікованій граматиці (1845). А в 1849 році поняття

“рід” вжив Яків Федорович Головацький у своїй граматиці.

Англійці, коли “видумували ” свою мову, були значно

“розумнішими” за наші народи. У них жіночий або чоловічий

рід мають лише живі істоти, а всі інші іменники належать до

середнього роду.

Контрольні запитання і завдання

1. З’ясуйте засоби вираження категорії роду.

2. Які закінчення мають іменники середнього роду?

Наведіть приклади.

3. Дайте визначення іменників спільного роду?

4. Які іменники не мають роду?

5. Як визначається рід у складноскороченних іменниках,

утворених з перших букв чи звуків?

6. Як визначити рід невідмінюваних іменників? Яку роль

відіграє при цьому контекст?

7. З поданими іменниками складіть по два речення так,

щоб в одному з них іменник означав особу чоловічої статі, а в

другому – жіночої?

І варіант: замазура, педагог, офтальмолог, підлабуза.

ІІ варіант: архітектор, президент, роботяга, гуляка.

8. Від наведених іменників чоловічого роду утворіть імен

ники жіночого роду. Окремо запишіть ті, які не мають таких

відповідників.

Піаніст, біолог, поет, грузин, ортопед, турок, скрипаль,

прокурор, співак, доцент, перекладач, секретар, кравець,

біатлоніст автор, педіатр, депутат.

Іменник

9. У поданих трьох колонках допущено помилки у

визначенні роду іменників. Переставте слова так, щоб всі

іменники відповідали вказаному роду.

Чоловічий рід Жіночий рід Середній рід

півень біль прізвище

хлопча радість зелень

столяр стаття убозтво

степ рояль ательє

Сибір насіння краєвид

олово подорож кошеня

10. Прочитайте іменники і вкажіть граматичні ознаки,

за якими визначається приналежність поданих іменників до

певного роду.

Соловей, соловейко, кум, кума, ластівка, ластівеня, Він%

ниця, праця, невдаха, Мінськ, демократія, авангар%дизм,

скрипаль, мати, морозище, плем’я, Слобожанщина, повінь,

батько, дядько, тітка, режисер, крильце, суддя, юстиція,

бізнесмен, цукор, тістечко, легенда, стиль.

11. Дайте обґрунтовану відповідь на запитання.

Які головні ознаки чоловічого роду іменників?

Чи є в українській мові іменники без ознак роду?

12. Наведіть приклади іменників, в яких, на вашу думку,

важко визначити рід.

4. Число іменників.

Іменники, що мають форму тільки

однини або тільки множини

За відношенням до значення числа іменники поділяються

на три групи.

Граматика української мови

1. Вживаються і в однині і в множині: рушник%рушники.

2. Вживаються тільки в множині: канікули, шахи.

3. Вживаються тільки в однині: молоко, любов.

Для позначення назви одного предмета вживається

однина: ручка, поле.

Для позначення двох і більше предметів вживається

множина: ручки, поля.

Мають тільки однину

1. Назви абстрактних понять: добро, честь.

2. Власні назви: Україна, Шевченко.

3. Збірні іменники: дітвора, коріння.

4. Назви речовин: молоко, цукор.

Мають тільки множину

1. Назви парних предметів: ножиці.

2. Назви предметів одягу та взуття: черевики, калоші.

3. Назви речовин та матеріалів: дріжджі.

4. Власні назви: Карпати, Альпи, Чернівці.

5. Назви часових понять, ігор: дебати, шахмати.

6. Назви музичних інструментів: цимбали.

7. Назви обрядів: хрестини.

Увага!

Іменники, що вживаються тільки в множині, до

відмін не належать, але мають такі самі закінчення,

як і іменники, що належать до тієї чи іншої відміни.

Завдання

Вправа 15. Прочитайте реченя і випишіть іменники у три

колонки: іменники, що мають форми однини і множини;

іменники, що вживаються тільки в однині; іменники, що

мають форму тільки множини.

1. Мої зернини – то слова. Як відберуть їх на насіння –

мене чекає воскресіння, і сонце, і весна нова, і слави жнива зо%

лоті (Д. Павличко). 2. Карпати... Млиста давнина при

цьому слові вирина (М. Рильський). 3. Суремна мідь співає

з%над

Дністра (М. Бажан).

Іменник

Вправа. 16. У три колонки випишіть іменники, що

вживаються тільки в однині, множині та незмінювані.

Радощі, врода, Київ, хід, чорнило, Дніпро, масло, гіпс, мед,

малювання, Афіни, ательє, метро, двері, кіно, шимпанзе,

таксі, поні, пюре, лещата, вила, ножиці, сходи, купе, депо,

окуляри.

Диктант з граматичним завданням

Мліє степ у малинових променях передвечірнього сонця.

Мліє і сходить до неба степова імла. А тумани вже давно

щезли. Розвіяли їх сині та теплі вітри й вітерці. Степ уже

вбирався у вечорову просинь. Спершу вона, як вода, вступила

у видолинки. Стала у полинових кущах та побіля них. А

далечінь була вже вся синя. Над нею аж ген%ген крайнеба

червоніла сонячна заграва та вітерець ледве чутно дихав.

А степ уже вгортався в прозелень. Сонно зітхав утомле%

ний за день вітрисько. І з%за стовпів на шляху сходив

круглісінький червоний місяць.

Тиха й тепла стала ніч над степом. А вдалині край сте%

пу, за селом, біліє вже вузенька смужечка поміж хатами й

садками. То повертається із своєї мандрівки по всіх усюдах

на землі новий ранок.

(За Григорем Тютюнником)

Випишіть іменники, що мають форму тільки однини.

Цікаво знати

Категорія числа іменника нині об’єднує два значення:

однину і множину. А колись (приблизно до кінця ХІІ –

початку ХІІІ століття) існувала ще форма двоїни, тому можна

було сказати “дві руці”, “дві рибі”, “дві голови”. У деяких

мовах (серболужицькій, словенській) двоїна існує ще й зараз.

А є мови, у яких існує форма для позначення не лише двох, а

й трьох предметів (троїна). Це деякі мови Австралії, нової

Гвінеї, індіанців Америки та ін.

Граматика української мови

Контрольні запитання і завдання

1. Як поділяються іменники за відношенням до значення

числа?

2. Які іменники мають тільки однину? Визначте, у яко

му рядку всі іменники вживаються тільки в однині?

молодь, давнина, швидкість, блакить, цемент;

боротьба, сум, сіль, очерет, година;

доброта, мовознавство, маркетинг, країна, море;

дарвінізм, гостинність, імідж, братва, рахунок.

3. Які іменники мають тільки множину? У якому рядку

всі іменники мають тільки множинну форму?

заручини, вакації, кошти, ночви, заздрощі;

ресурси, сани, студентство, збіжжя, роковини;

хрестини, обжинки, Сочі, Ромни, портьє;

Чернівці, гордощі, очі, волосся, Сухумі;

Сочі, колібрі, двері, Гімалаї, фінанси;

ножиці, землі, вибори, гроші, вуха;

граблі, ворота, канікули, Черкаси, окуляри.

5. Відмінки іменників

Іменники змінюються за відмінками, які виражають

відношення іменників до інших членів речення. В

український мові 7 відмінків.

Назви відмінків Запитання Синтаксична роль

1. Називний хто? що? підмет

2. Родовий кого? чого? додаток

3. Давальний кому? чому? додаток

4. Знахідний кого? що? додаток

5. Орудний ким? чим? додаток

6. Місцевий на (у) кого? додаток

на (у) чому

7. Кличний звертання