Олійник О.Б., Шинкарук В.Д., Гребницький Г.М. Граматика української мови
Подождите немного. Документ загружается.
Вставні слова
411
Отакі вони, наші сусіди, наші пернаті друзі. Одних ми, бе!
зумовно, любимо, інших лаємо за бешкет. Даремно.
Усі птахи корисні. У природі все зрівноважене і доцільне,
навіть, уявіть собі, хижацтво. Тож любімо, друзі, братів на!
ших менших. Коли всюди засніжило, замело, допоможемо
кормом – жменькою насіння.
(В. Бурма)
Вправа 476. Яке значення виражає вставне слово, вжите
у наведеному реченні?
... Отже, Шевченко замість пензля взявся за слово
(Г. Хоткевич).
Вправа 477. Прочитайте. Випишіть з тексту речення зі
вставними словами. Визначте стилістичну приналежніть
тексту.
Сади цвіли в такому, здавалося, захваті, як ніколи.
Співали пташки, славлячи весну, і дівчата!опилювачі
перегукувались з пташками на своїх високих драбинах серед
запашного цвіту, допомагаючи, мабуть, квітам творити
таїнство свого буття за розумною волею людини!творця.
Природа, без сумніву, прекрасна. Несмак не притаман!
ний їй ні у сполученні кольорів, ні у формах. Нема в ній ні
місця, ні часу, коли б земля не гармонювала з небом чи вода з!
землею, нема негарного дерева й квітів негарних; нема й,
безумовно, не буде. І як би не панувала в природі анархія
випадковостей, якою інертною й непіддатливою людським
зусиллям вона не була, вона завжди буде дорога людині!
(За О. Довженком)
Вправа 478. Допишіть у кожному рядку по два приклади
вставних слів вказаними значенями.
Граматика української мови
412
Упевненість, достовірність: справді, звичайно ... ;
Джерело повідомлення: на мою думку, за повідомленням ... .
Впр. 479. Прочитайте. Оберіть правильну відповідь. Яке
значення виражає вставне слово, вжите: у наведеному
реченні?
За сімома десь горами,
За сімома десь ріками,
Кажуть, є там божий рай.
(А. Лотоцький)
Диктант
Знайомі незнайомці
Слово “день” належить до тих найдавніших слів,
відлуння яких чуємо майже в усіх мовах. Наприклад:
латинське “діес”, італійське “джорно”, литовське “діена”,
сербське “дан”, польське “джєнь”.
А як називають дні тижня різні народи? У мовах народів
Європи вони пов’язані з давніми богами. Так, англійська
“фрайді” – “п’ятниця” – це день, присвячений богині Фреї.
Німецький “доннерстаг” – четвер”– названий так на честь
бога грому Доннера.
У нас немає жодної такої назви. Що ж покладено в основу
нашого найменування? Звичайнісінька річ – порядкові
номери днів: “понеділок” – перший “по неділі”, “вівторок” –
корінь “втор” – другий”, “середа” – “середина тижня”,
“четвер” – “четвертий день”, “п’ятниця” – “п’ята”.
У цю струнку систему назв робочих днів тижня не
вкладається “субота”. Слово це було успадковане зі
старослов’янської мови. До старослов’янської мови
потрапило з грецької, де слово “самбатон” передає
давньоєврейське “шабат”– “вільний день”.
(За О. Стрижаком)
Вставні слова
413
Контрольні запитання і завдання
1. Закінчіть визначення.
Вставні слова – це ... .
2. Що виражають вставні слова, словосполучення та
речення? Наведіть приклади.
3. Чи бувать звертання та вставні слова членами речення?
4. 3 якою метою вживаються в мові вставні слова,
словосполучення? Оберіть правильну відповідь.
а) виражають ознаку предмета;
б) виражають ставлення мовця до висловленого.
Наведіть (дватри) приклади.
5. Доповніть правило.
Вставні слова можуть виражати такі значення:
ступінь
достовірності, оцінку, джерело повідомлення... .
6. Якою є інтонація у реченняз зі вставними
конструкціями.
7. Закінчіть визначення.
Вставлені конструкції – це … .
8. Вмотивуйте різницю між вставними словами,
словосполученнями і реченнями. Доведіть це на прикладах.
9. Як відрізняти вставні слова і речення від членів речення?
10. Дайте обґрунтовані відповіді на запитання.
– Яку роль відіграють вставлені конструкції у художньому
тексті?
– Чи можна обійтися без вставних слів. Коли?
11. Чи відрізняється інтонація при вимові вставших слів
і вставних речень?
Граматика української мови
414
2. Розділові знаки при
вставних словах і реченнях
Вставні слова, словосполучення і речення можуть стояти
на початку, у середині та наприкінці речення. Всі вони, як
правило, виділяються комами: Чи, може, щастя хочеш ти?
(О. Олесь). Вставлені конструкції не можуть стояти на
початку основного речення.
Два вставних слова, що стоять поруч, відділяються одне
від одного комою: Правда, може, я сам!таки в цьому винен ...
(О. Гончар).
Вставні слова відділяються комами від усіх сполучників,
що стоять перед ними, крім а. Після сполучника а кома
ставиться тоді, коли перед ним стоїть слово з часткою не:
Вчіться, діти мої, людина багата не золотом, а, наприклад,
добром... (Панас Мирний).
Кома не ставиться, якщо на початку речення перед встав
ним словом стоїть приєднувальний сполучник: І справді, сміх –
це здоров’я (ГригірТютюнник).
Вставні слова на письмі слід відрізняти відневставних
слів, які не виділяються комами. Не є встаними і не виділя
ються комами слова: принаймні, адже, вже ж таки, наче,
немов, начебто, от, ніби.
Завдання
Вправа 480. Прочитайте. Спишіть, розтавляючи розді
лові знаки, підкресліть граматичну основу. У дужках
запишіть характеристику речення.
По!перше Михайле треба зібрати тісне коло найнадій!
ніших товаришів прочитати всю книжку од початку до кін!
ця гуртом і всебічно обміркувати її (П. Колесник).
Вставні слова
415
Вправа 481. Прочитайте. Спишіть речення, в якому за
допомогою тире відокремлено вставлену конструкцію?
1. День – прямокутник матового скла, велика грудка
кинутого снігу (О. Ольжич).
2. Кожен кущик, горбок, долинка, кожна стежечка –
все це було йому знайоме, промовляло до нього (М. Коцю!
бинський).
3. Нахиляючись, вони пройшли – чи, мабуть, краще,
сказати – пролізли у нору (Б. Грінченко).
Вправа 482. Прочитайте. Спишіть, розтавляючи потрібні
розділові знаки. Підкресліть вставні слова, визначте їхне
значення.
Може то птахи приносять на своїх крилах (Ю. Мушкетик).
Кажуть ніби аж до Чорного моря (О. Гончар). Шкода ми
втрачаємо прекрасного солдата (В. Собко). Ніжність
наприклад описати математичнно не можна (В. Собко).
На його думку ситуація набуває загрозлого характеру
(В. Бедзик).
Вправа 483. Прочитайте. Спишіть. Замість крапок
доберіть вставні слова зі значенням, вказаним у дужках.
Розставте розділові знаки.
Новий рік – це ... найчарівніше свято для дітвори
(відтінок упевненості). Віхола ... втомилась від роботи
заспокоїлась і заснула (відтінок припущення). ... народні
пісні виникли дуже давно (вказівка на джерело
повідомлення). Читати улюблену книгу ... це така насолода
(активізація уваги). ... до контрольної роботи треба
готуватись … заздалегідь а ... ретельно (зв’язок з попередньою
думкою).
Вправа 484. Прочитайте. Спишіть. Замість крапок встав
ляючи потрібні вставні слова, словосполучення чи речення.
Граматика української мови
416
Розставте розділові знаки.
... люди жили табунами, спали покотом в млі печер (В.
Симоненко). Кожній людині личить усмішка та ...
найбільше дівчатам (О. Гончар). Він згадував: над тихою
рікою стоїть село а в тім селі хатина ... у хаті тій живуть
його батьки (М. Рильський). Додому я приїхав ... гордий
(Остап Вишня). У цьому прізвиську ... захована глибина й
тайна нашого минулого (О. Бердник).
Довідковий матеріал: зрозуміло, кажуть, так пісню й
казку можна починати, мабуть, безперечно.
Вправа 485. Прочитайте. Спишіть, розкриваючи дужки.
Розставте розділові знаки. Замість крапок вставте пропущені
букви. Над вставними словами надпишіть їхній розряд за
значенням.
(Не)можна кажут... людині помолодшати а подобрі!
шати завжди можн... (О. Гончар). Справді краще в ріднім
краю хоч і кості положит... ніж в чужині в супокою, хоч(би)
і в достатку, жит... (І. Франко). По вулиці йду і здаєт...ся
(у)перше ро...плющ...в оч...я на світ. Серед нас знайдуться ще
на жал... варвари які злочи...о ставляться до землі (І. Цюпа).
Диктант
3 давніх!давен слово “місяць” було назвою небесного сві!
тила і відрізка часу, що визначався чотирма фазами цього
небесного світила.
Наші назви місяців прозорі: легко встановити, яка ознака
є основою називання. Січень дістав свою назву від “сікти”
(у цей час найчастіше вирубували ліс під поле). Лютий наз!
вано за люті морози, які бувають у цьому місяці. Березень –
місяць, коли збирали березовий сік. Квітень – місяць цвітіння.
Травень відзначався буйним зростанням трав. Червень – від
Вставні слова
417
“червець”, з якого видобували червону фарбу; у цьому місяці
також з’являлися червоні ягоди, фрукти і квіти. Липень –
місяць цвітіння липи, дерева, дуже шанованого як медонос.
Серпень – місяць серпів, жнив. Вересень – місяць цвітіння ве!
ресу, рослини, що, як і липа, є багатим медоносом. Жовтень –
місяць жовтого листя. Листопад не потребує пояснення,
бо у самому слові чути шелест листя, що падає на землю.
Грудень – місяць, коли земля змерзається у груддя.
(За О. Стрижаком)
Контрольні запитання і завдання
1. Закінчіть правило.
Вставити слова, словосполучення, речення на письмы
видыляються такими роздыловими знаками: ...
2. Назвіть слова, які ніколи не відокремлюються з
особливою інтонацією, властивою вставним словом і
конструкціям.
Граматика української мови
418
Речення з
відокремленими членами
1. Поняття про відокремлення
другорядних членів речення
Відокремленими називаються такі другорядні члени ре
чення, що виділяються інтонаційно та вносять у речення до
даткові відтінки, повідомлення, доповнюють основну його
думку. Наприклад: Я люблю українське село, повне шуму,
повне дум (В. Сосюра).
Відокремлюватися можуть усі другорядні члени речення:
означення, додатки, обставини. Головні члени не відокремлю
ються, оскільки вони є носіями основного повідомлення.
На письмі відокремлені члени речення виділяються
найчастіше комами, рідше – тире. Наприклад: Кілометрів
зо три ліс тягся, пустий і незайманий (Ю. Яновський).
Два журавлі над нами – двоє друзів – тепло вони несли
через фронти (М. Ткач).
За наявністю залежних слів відокремлені члени речення
поділяються на: поширені й непоширені. Наприклад: Гола
земля, бита крилами вітру, безнадійно сіріла під олив
’
яним
небом (М. Коцюбинський). А пісня, наростаючи, пливла не
берегом (О. Гончар).
Речення з відокремленими членами
419
Також відокремлення поділяють на: напівпредикативні
та пояснювальні (уточнюючі). Напівпредикативні називають
процесуальну ознаку підмета, від якого вони залежать,
додаткову до тієї, що виражена присудком. Уточнююче відо
кремлення пояснює, конкретизує, подає додаткову інформа
цію про член речення, від якого вони залежать. Наприклад:
Протяягнувши щит ближче до світла, Ігор провів по ньому
рукою (Ю. Щербак). Він був родом з Черкащини, давньої ко
зацької сторони (І. Нечуй5Левицький).
Завдання
Вправа 486. Прочитайте. Оберіть правильну відповідь.
Який відокремлений член речення вжито у поданому реченні?
В Січі, брати, крім наук,
Є й забави, жартів гук ... (О. Шпитко)
Відповіді:
а) відокремлений додаток; б) відокремлена прикладка.
Вправа 487. Прочитайте. Спишіть. Підкресліть відокрем
лені члени речення.
Чорне небо висіло над степом, граючи незліченним розси5
пом зоряних іскор (М. Коцюбинський). Крім щастя, в житті
людському є горе, біда, страждання, розпач, тривога, біль ду5
ші (В. Сухомлинський). Легенький попілець, підхоплений
силою вогню, злітав догори та розходився навколо (М. Ко5
цюбинський). Дивлячись на людей, усміхавсь і мій батько –
великий добрий чоловік (О. Довженко).
Вправа 488. Прочитайте подані словосполучення. Скла
діть речення, використавши їх як відокремлені члени
речення.
Граматика української мови
420
Прикрашена вінком з польових квітів. Радісні й бадьорі.
Хвилюючись за майбутнє. За винятком старшокласників.
Вправа 489. Прочитайте. Спишіть. Поставте на місце
трьох крапок необхідні літери. Розставте розділові знаки.
Підкресліть відокремлені члени речення, визначте, якими
частинами мови вони виражені.
Орли кл…котіли плаваюч… понад глибокими повними
спеки міжгір’ями (О. Гончар). Йдучи в ш...рокий світ віз...му
з собою пісню (А. Кримський). Бійці стояли (де)який час
задумавшис... . Завдяки райдузі небо й з…мля поєдналис… (О.
Гончар). Замість майстерні художника Тарас оп…нився на
панс…кій кухні (О. Федченко).
Вправа 490. Прочитайте подані словосполучення.
Продовжіть їх у реченні на письмі, підкресліть відокремлені
члени речення.
Вирушаючи в дорогу,
Край дороги стояла молода берізка,
Де5не5де зустрічався й білий гриб –
Там,____, ще довго чувся плескіт затихаючого моря.
Диктант
Краса і багатство української мови
Значну роль у спілкуванні відіграють жести. Наприклад,
ствердження чи заперечення чогось ми можемо виразити
словом “так” чи “ні”, а можемо – рухами голови. “Там” або
“туди” – вказівним пальцем. Промовляючи вітання, злегка
вклоняємося. Дивуючись, ми хитаємо головою, знизуємо
плечима, розводимо руками. Сердячись, супимо брови,
затискаємо зуби, погрожуємо пальцем. Гніваючись,
стукаємо кулаком об стіл, тупаємо ногами, хапаємося за