Олійник О.Б., Шинкарук В.Д., Гребницький Г.М. Граматика української мови

Подождите немного. Документ загружается.

Однорідні члени речення

381

5. Між двома дієсловами в Не журися, козаченьку, не журися,

однаковій формі, одне з а на тую дівчиноньку піди подивися

яких означає рух, друге – (Нар. творчість)

його мету

6. Якщо між двома Ти гукай не гукай, а літа не почують

однаковими словами стоїть (Б. Олійник)

заперечна частка не

Тире ставиться

1. При протиставленні Тільки нам все жити – не вмирати,

зерно сіять, зацвітати знов

(А. Малишко)

2. Коли наступний Ніч, озеро, комиші внизу шумлять –

однорідний член шумлять дужо, тривожно (О. Гончар)

(присудок) пояснює,

уточнює, означає наслідок,

швидку зміну подій,

причину попередньої дії

Крапка з комою

ставиться

У реченнях складної Давні українці мали свій язичницький

синтаксичної конструкції, Олімп, одухворювали природу,

де виражено не одну, надаючи їй чарівної сили; вони

а кілька думок, і кожна з створили поетичні образи долі різних

них оформлена реченням духів (О. Олійник)

з поширеними

однорідними членами,

вставними конструкціями

тощо

Завдання

Вправа 427. Спишіть. Визначіть однорідні члени речення.

Оберіть правильну відповідь. Які це члени речення?

Там були вже і бунчук, і булава, і гетьманська печатка

війська реєстрового Запорозького (П. Панч).

Граматика української мови

382

Відповіді:

а) підмети; в) додатки;

б) присудки; г) означення.

Вправа 428. Прочитайте. Визначіть кількість розділових

знаків та вид зв’язку між однорідними членами у реченні.

Скористайтеся підказкою.

Видатний поет прозаїк і драматург перекладач і публі&

цист критик і бібліограф етнограф і фольклорист видавець

і громадський діяч вчений&філолог і педагог Борис Грінченко

надзвичайно енергійно і продуктивно працював на ниві

української культури кінця XIX – початку XX ст.

(З газ.)

а) 6 ком, тире; а) сполучниковий;

б) 7 ком; б) безсполучниковий;

в) 6 ком, двокрапка. в) сполучниковий та безспо

лучниковий.

Вправа 429. Прочитайте. Оберіть правильну відповідь.

Який розділовий знак необхідно поставити у наведеному

реченні замість крапок?

Гори, гай, луги, поля...

Вся земля виспівує: “Осанна!”

(М. Вороний)

Відповіді:

а) двокрапку; б) тире.

Вправа 430. Прочитайте. Спишіть, розтавляючи розділові

знаки. Визначіть зв’язок між однорідними членами речення.

Скористайтеся підказкою.

Дівчина була невелика на зріст але рівна гнучка довго&

браза повновида (І. Нечуй&Левицький).

Довідковий матеріал:

а) 2 коми; а) сполучниковий;

б) 3 коми; б) безсполучниковий;

в) 4 коми. в) сполучниковий та безспо

лучниковий.

Однорідні члени речення

383

Вправа 431. Прочитайте. Спишіть, розтавляючи розділо

ві знаки. Вкажіть кількість груп однорідних членів.

А крізь виноградне листя веранди сонце сходить росяно

червоно (О. Гончар).

Вправа 432. Прочитайте.Спишіть, розставляючи розділо

ві знаки. Зробіть синтаксичний розбір речення Визначіть

стильову приналежність речення.

У вигуках у скрипінні вітряків у пізніх скриках півнів у

капотінні роси з важкого пагілля дерев в усьому цьому русі і

благословенному спокої була якась виболена, скупа

доцільність (В. Яворівський).

Вправа 433. Прочитайте. Оберіть правильну відповідь. У

якому рядку неправильно поставлені розділові знаки при

однорідних членах речення?

1. Слово впливає на читача, і своїм змістом І, своїм

звучанням.

2. Жодне слово у світі не вміщує стільки ласки і ніж&

ності, стільки почуттів і змісту, як слово “мама”.

3. Слово стає могутнім і нездоланним, дієвим і при&

вабливим, якщо сказане вміло, щиро і вчасно.

Відповіді:

а) у першому; б) у другому; в) у третьому.

Вправа 434. Прочитайте. Спишіть, розтавляючи розділові

знаки. Зробіть синтаксичний розбір наведеного речення.

Якою є смислова й стилістична роль однорідних членів?

Вдень Однокрил ходив пастися на молодій траві несучи

в дзьобі щось блискуче або ґудзик або скляночку або ще якусь

цяцьку (Григір Тютюнник).

Вправа 435. Спишіть, доповняючи речення однорідними

членами. Розставте розділові знаки.

Це все ознаки пізньої осені.

Народні обряди це ...

Серед жита виднілись польові квіти як&от ...

Граматика української мови

384

Вправа 436. Прочитайте. Спишіть, розтавляючи розділові

знаки, підкресліть однорідні члени відповідно до їхньої

синтаксичної ролі в реченні. До виділеного слова доберіть

синоніми.

І пада сніг лапатий волохатий спокійно й величаво над

селом. Не баранці а білі коні по морю синьому летять

(М. Рильський). Я про все співаю молодо і дзвінко піснею

дишу й піснею живу. Я знайомий і з кайлом і з пером і з

багнетом (В. Сосюра).

Диктант

Ви зробили комусь послугу – вам дякують. А як саме дя&

кують? Можна це зробити першим&ліпшим словом, а можна

подякувати словом продуманим, спеціально дібраним, точно

“підігнаним” до ситуації. В одному разі – за дрібну послугу –

це просто напівавтоматичне “дякую”, “спасибі”. Коли ж

зроблено щось значне, – “прийміть мою найщирішу вдяч&

ність”, “дозвольте висловити вам подяку”, “дуже вдячний

за вашу турботу”, “це дуже люб’язно з вашого боку – не знаю,

як вам і дякувати”, “як же мені віддячити вам за вашу допо&

могу?” Враховуються тут і значність послуги, і вік людини,

і характер стосунків, і середовище. Іншими словами – для

вибору форми подяки потрібні уважність, тактовність і

знання форм ввічливості. Не менш потрібне тут і знання

граматичних форм. Треба, наприклад, знати, що дякують

звичайно “кому”, а не “кого”. Що “дякуючи” і “завдяки” вжи&

ваються лише тоді, коли справді йдеться про почуття вдяч&

ності. Не можна, наприклад, говорити “завдяки хворобі”.

(А. Коваль)

Контрольні запитання і завдання

1. Які розділові знаки ставляться між однорідними члена

ми речення?

Однорідні члени речення

385

2. Доповніть правило. Наведіть приклади.

Кома не ставиться між однорідними членами речення,

якщо це:

а) ...

б) ...

в) два дієслова в однаковій формі, що вказують на рух

і мету. Наприклад: Піди принеси мені ручку.

3. Які розділові знаки використовуються при однорідних

членах речення?

3. Однорідні й неоднорідні означення

Не завжди члени речення, які стоять поряд і є членами

речення однієї і тієї самої групи, є однорідними.

Узгоджені означення характеризують спільний для них

член речення, вони можуть бути однорідними та неодно

рідними.

Однорідні означення:

1. Характеризують предмети з одного боку (за розміром,

кольором, смаком тощо): А маки процвітають і білим, і

сивим, і червоним квітом (М. Вовчок).

2. Вказують на споріднені ознаки одного предмета: І пада

сніг лапатий, волохатий спокійно й величаво над селом

(М. Рильський).

3. Є означеннямиепітетами (означеннямисинонімами,

означеннямиантонімами; художніми означеннями): Рівний,

залитий сонцем степ одразу принишк (О. Гончар).

4. Підсилюють, пояснюють одне одного: І зразу Демид з

надхмарних, космічних висот майбутнього повернувся на

звичайну грішну землю (В. Собко).

5. Одне виражає зовнішній, а друге – внутрішній вияв

ознаки: Сократ говорив рівніш, спокійним голосом (Ю. Муш&

кетик).

Граматика української мови

386

6. У реченні стоять після означуваного слова – іменника:

І так повзла зима, заметільна, сніжна, морозна (М. Рильсь&

кий).

7. Прикметник, дієприкметник і дієприкметниковий зво

рот, які характеризують один предмет: Поміж кучугурами,

твердими, залежачими, порослими бур’янами, він грався зі

своїм дитячим товариством у жмурки (Григір Тютюнник).

Однорідні означення відділяються одне від одного комами,

зв’язані між собою інтонацією переліку. Між ними можна

вставити сполучник і.

Неоднорідні означення характеризують предмет з різних

боків: Я на гору круту кам’яную буду камінь важкий

підіймать (Леся Українка).

Можуть бути виражені:

а) займенником і прикметником чи дієприкметником: мій

громадський обов’язок;

б) прикметником і дієприкметником: чорна потріскана

глина;

в) числівником та прикметником: перший шкільний день;

г) якісним і відносним прикметниками: густий вечірній

туман.

На відміну від однорідних означень неоднорідні не

відділяються комами. Єднальні сполучники між ними

поставити не можна.

Завдання

Вправа 437. Прочитайте. Як називаються означення, ви

ділені у наведеному реченні? Яким є їхне смислове наванта

ження?

Краса іде, гаптує золотом

Ясні, глибокі небеса.

(М. Рильський)

Вправа 438. Прочитайте. Оберіть правильну відповідь. У

якому реченні є однорідні неузгоджені означення?

Однорідні члени речення

387

1. 3 першого ж погляду сотникове обличчя з орлиним

носом, гострим поглядом і хвацько закрученими вусами вра&

жали кожного непохитною волею й нестримною енергією.

2. До зали входив високий, огрядний, смаглявий

чоловік з розумним обличчям...

3. Його гарне, енергійне обличчя, справна атлетична

постать... привернули її увагу й викликали співчуття.

(З тв. М. Старицького)

Відповіді:

а) у першому; б) у другому; в) у третьому.

Вправа 439. Прочитайте. Знайдіть і позначте однорідні

(о.) і неоднорідні (н.) означення. Якою частиною мови вони

виражені?

Густий осінній туман стає над лісом вечірньою добою.

Настане задушливе, гаряче літо (І. Нечуй&Левицький). Степ

дедалі втрачав свої барви, свою весняну моложаву свіжість.

(О. Гончар). Він заснув міцним, здоровим сном (І. Нечуй&

Левицький). Під осінніми зорями затихають оселі (М. Стель&

мах).

Вправа 440. Прочитайте. Випишить з тексту неоднорідні

означення Знайдіть речення з кількома рядами однорідних

членів. Підкресліть у ньому однорідні члени.

Вечір 18 січня напередодні Хрещення в українців...

Приступаючи до вечері, слід випити свяченої води, що, за

народними уявленнями, мала велику силу, їжа була пісною.

Кутею, узваром, як правило, закінчували вечерю. У багатьох

місцевостях України до цього дня готували різноманітний

обрядовий хліб, пироги, книші.

Дорослі, а частіше діти, виходили на вулицю і зчиняли

шум, галасували, б’ючи макогоном або дровиною в ріг хати,

по воротах, порожніх цебрах.

(3 календаря)

Граматика української мови

388

Вправа 441. Прочитайте. Спишіть, зазначаючи узгоджені

(у.) та неузгоджені означення (н.). З двома будьякими

словосполученнями складіть речення.

Хлопець – з вудочкою, усміхнений;

сніг – з дощем, лапатий;

порада – матері, щира;

ранок – осені, туманний;

обличчя – без емоцій, кругле.

Диктант

Слово “школа” є в усіх слов’янських мовах. Було воно ще

в давньоруській мові, про що свідчить літопис 1388 року.

У давньогрецькій мові було слово “схоле”, від якого

походить і наше “школа”. От тільки буквальне значення

його у греків було іншим: спочатку “затримка”, потім

“заняття у вільний час”, далі “читання”. І тільки пізніше –

“лекція”, сучасне – “школа”. З’явилися школи у Груції десь у

VI столітті до нашої ери. Вчилися в них хлопчики з вільних

родин. Спочатку вони відвідували школу, де навчалися

читати, писати й рахувати. Потім – школу, де їх навчали

співів, музики, поезії. Ще пізніше, в інших школах,

здійснювалося фізичне виховання й загартування: тут

готували майбутніх воїнів. Усі ці школи були приватними.

Наша середньовічна школа теж була багатоступеневою:

спочатку елементарна школа, потім граматична, далі

школа риторів. Училися тут також лише діти привілейо&

ваних верств. У Київській Русі перші школи з’явилися

наприкінці X століття.

(За О. Стрижаком)

Контрольні запитання і завдання

1. Продовжіть речення.

Однорідні члени речення

389

Однорідні означення – це означення, які характери

зують предмети ... .

2. Продовжіть правило.

Неоднорідні означення можуть бути виражені:

а) іменником і прикметником; в) ... ;

б) ...; г) ... .

3. Чим можуть бути виражені неузгоджені означення?

Наведіть приклади.

4. Коли означення не є однорідними? Наведіть приклади.

5. Оберіть правильні відповіді. Якою частиною мови вира

жаються узгоджені означення?

а) іменником; г) дієприкметником;

б) прикметником; д) займенниковим

прикметником;

в) порядковим числівником; е) прислівником.

4. Узагальнюючі слова в реченнях

з однорідними членами

При однорідних членах речення можуть уживатися

узагальнюючі слова, що об’єднують в одну групу всі

перелічувані предмети, ознаки дії, явища тощо. Наприклад:

І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю: і дитинство,

й розлука, й твоя материнська любов (А. Малишко).

Таким чином, узагальнюючі слова – це слова чи

словосполучення, що є більш загальним позначенням

однорідних членів.

Узагальнюючі слова виконують ту саме синтаксичну

функцію, що й об’єднувані ними однорідні члени речення.

Можуть виражатися різними частинами мови, найчастіше –

займенниками і прислівниками все, ніщо, ніхто, всюди та

ін.: Подяка вам за все: і за довір’я, й за любов (П. Тичина).

Граматика української мови

390

Узагальнюючі слова можуть стояти:

І. Перед однорідними членами. Тоді після узагаль

нюючого слова ставиться двокрапка, рідше – тире: Ми сади&

ли ліс у полі: і дубочки, і тополі, і осику, і ліщину, і червону

горобину (М. Стельмах). Усе навколо: дерева, птахи, люди –

сповнене весняної пружної, нестримної сили (В. Собко).

2. Після однорідних членів речення: Сором, досада, злість –

усе разом прийшло в його голову (Панас Мирний).

3. Перед однорідними членами речення до слів як&от,

тобто, а саме, наприклад: Усе його цікавило, а саме: дорога,

ліс, окопи під лісом (Ю. Збанацький).

Між узагальюючим словом і однорідними членами можуть

встановлюватися різні типи відношень. Основними є такі:

а) смислові відношення родового (узагальнююче слово) і

видового (однорідні члени) понять: Я знаю до тебе усі

почуття: і темну ненавість, і ясну любов (Леся Українка);

б) цілого і частини: А по боках вимерлий від спеки

степ:засмучені трави, заспані солончаки, сіра порепана

земля (М. Коцюбинський);

в) пояснювального зв’язку – однорідні члени конкрети

зують поняття, виражене узаганюючим словом: Я зрозумів

дійсність, тобто: що сказати, де сміятися, навіщо суму&

вати... (З газ.).

Інтонація речень з узагальнюючими словами

Залежно від місця узагальнюючого слова стосовно одно

рідних членів змінюється інтонація речення:

а) перед однорідними членами голос на узагальнюючому

слові знижується, робиться пауза;

б) після однорідних членів і тривалої паузи узагальнююче

слово вимовляється з сильним підвищенням голосу.

Однорідні члени речення вимовляються з перелічуваль

ною інтонацією, незалежно від місця узагальнюючого слова.