Однорідні члени речення
373
3) Додатки: Вітер в гаї нагинає лозу і тополю (Т. Шев&
ченко).
4) означення (узгоджені й неузгоджені): Тихі, ніжні зорі
спадали з неба (Леся Українка).
5) обставини: Життя, немов ріка, пливе в майбутнє, в
завтрашнє, в безкрає (Л. Дмитренко).
Однорідні члени речення, як правило, виражаються
словами однієї частини мови, проте іноді в одному ряді
однорідних членів можуть вживатися слова різних частин
мови. Наприклад: Чоловіки весело, з жартами відповідали
на привітання.
Однорідні члени речення з’єднуються:
1) сурядними сполучниками (сполучниковий зв’язок):
– єднальні: і (й), та (в значенні і), також, та й, ні ... ні,
ані ... ані, але і (й), як..., так і: Місяць пливе оглядать і небо,
і зорі, і землю, і море (Т. Шевченко);
– протиставні: а, але, та (в значенні але), однак, зате,
проте, хоч, хоч.., але; хоч.., проте: Є багато на світі учених
людей, а постів – мало (М. Коцюбинський);
– розділові: або, чи, а чи, чи то, не то – не то; і чи то – чи
то: Хоч їж, хоч дивись, а щоб ціле було і неголодний був (Нар.
творчість);
2) інтонацією перелічення (безполучниковий зв’язок): 3
городу не біжить – вихором вилітає Мар’яна (М. Стель&
мах);
3) змішаним (сполучниковим і безсполучниковим зв’яз
ком): І так повзла зима, заметільна, сніжна, морозна і ча&
рівна (М. Рильський).
Не є однорідними членами:
1) повторення одного й того самого слова: Рости, рости,
моя пташко, мій маковий цвіте (Т. Шевченко);
2) цілісні вирази фразеологічного характеру: і день, і ніч,
ні риба ні м’ясо і подібні до них: За характером він був ні
риба ні м’ясо;