Односкладні речення
347
Вправа 375. Прочитайте текст. Випишіть з нього два
односкладних речення, у дужках зазначте їх вид, підкресліть
граматичні основи. До якої частини слова належить виділене
слово?
А, бувало, прокинешся вранці – надворі вже біло. Сніжок
сіється і сіється. Усе, що недавно було таке заболочене й
похмуре, раптом полегшало, повеселішало. Добре пройтись
по першому сніжку. Ген уже й на санях проїхали, прославши
перший слід та присипавши його золотою соломою. Біля
ставу на самісінькому вершечку калини зоріє кетяг, і горобці
чубляться навколо нього, затівають цвірінькливу колотне
чу. Через лід подалась якась дівчина, її голуба хустка видніє
віддалік великою пелюсткою, що прикрила її голову. Зазир
неш в ополонку – і плесне тобі в лице чи то димок од води, чи
то пара невистиглого ставу, і поля на тому березі білі, аж
зливаються з молочним обрієм.
(За Є. Гуцалом)
Диктант
По кряжу над урочищем зберігся чималий клапоть
цілини. В один бік – степ, у другий – сяючі простори моря.
Восени воно як розштормиться, то добиває крутою хвилею
аж до цього пагорба. Рве, відламує звідси брили чорнозему
та глини... Зараз море поки що спокійне. Вздовж кряжа воно
всуціль біліє барашками. Саме урочище, весь його крутояр
потопає в розквітлих акаціях, що стали ярусами по схилах.
А по самому дну урочища блискоче вода, зайшовши із моря й
створивши тут, у колись похмурім яру, тихий сяючий
затон. Шторми сюди не дістають, бурі не зрихлюють воду,
всю весну й літо сяйвом її налите урочище. Чітко від
дзеркалюються в ясних водах затону округлі шатра білих
акацій. І навіть коли понад шляхами в степах їхній цвіт