Граматика української мови
394
1. Запах смерекових дощок – де моя колиска мила! (Д. Пав&
личко).
2. 3 дитячих років його рука потягнулась до письма, душа –
до краси, а серце – до людини (М. Стельмах).
3. У письменника звірі, трави, квіти, птахи – все
конкретне, все має характер (Р. Лубківський).
Вправа 446. Прочитайте. Спишіть, пояснюючи розділові
знаки при узагальнюючих словах у реченнях з однорідними
членами.
1. І жовті, обпалені сонцем скелі, і невелика глиняна
круча, зрита, як віспою, гніздами щурів, і рідкий чагарник, і
ріка в глибоких берегах, і сірі стовбури сосон – все стає
звичайним та буденним (С. Бабаєвський). 2. Високий,
стрункий, білявий; блакитні, притомлені трохи очі, темна
сорочка – такий приїхав він у місто (М. Коцюбинський).
3. Усе: і небо, і перемелене на труху в глибоких коліях дороги
сіно, і вогкий шипуватий повів ріки, і тривожний скрик
птиці, і невисока росиста отава – сповіщало, що літо вже
здає ключі сумовитій осені (М. Дашкієв).
Диктант
Неабиякими віщунами погоди є бджоли. “Бджолина
метеорологія” має безліч форм прогнозування погоди. До&
свідчений пасічник зможе безпомилково визначити: якщо
комахи літають біля вуликів і не поспішають у поле, над&
мірно гудуть та кусаються, бути негоді. Й навпаки: рано
залишають роботу – наступний день буде сонячний і жар&
кий. Проте хоч і хмарне небо, але бджоли дружно летять у
поле. Наближається гроза, та комахи не ховаються до
вулика – дощу не буде, хмару пронесе стороною.
Завдяки бджолам можна зробити не тільки коротко&
часне, а й більш тривале прогнозування. Здавна помічено: