Олійник О.Б., Шинкарук В.Д., Гребницький Г.М. Граматика української мови
Подождите немного. Документ загружается.
Однорідні члени речення
391
Завдання
Вправа 442. Прочитайте. Доберіть узагальнюючі слова
до поданих однорідних членів. Складіть речення з будь
якими трьома рядами однорідних членів.
Жито, пшениця, ячмінь
Марс, Венера, Юпітер
Підмет, присудок
Дніпро, Десна, Тиса, Буг
Іменник, вигук, прийменник
Радість, сум, жаль, прикрість
Вправа 443. Прочитайте. Визначіть, у якому рядку ви
ділене слово є узагальнюючим при однорідних членах
речення?
1. Уся земля, мов килим під тобою,
З усіх джерел дзвенять мої пісні (П. Филипович).
2. За хвилю знов усе стихає:
І птахи, крик, і воза стук (Р. Купчинський).
3. Все кругом жило, змагалось,
Ліс дивився і шумів (О. Олесь).
Диктант
У народі є безліч прикмет, пов’язаних з лелеками. Ось од&
на з них: якщо кому пощастить першим у селі побачити
весняного лелеку і тричі присісти, прикривши ноги, той про&
тягом року не хворітиме.
А з яким старанням і любов’ю виховують своє потомст&
во бусли! Недарма кажуть, що дітей до хати приносять
лелеки. Образ цей широко побутує у народній творчості.
Він оспіваний і в багатьох піснях.
Запрягає ратай воли сивії, половії,
Виїжджає орать в поле ниви веснянії.
Граматика української мови
392
Оре з ранку до вечора, вже й кінчає ниву,
Йому бузько на борозну дитиночку кинув.
Одвічна людська любов і шана до птахів, що поруч нас,
підтверджується і в назвах. Чи ще знайдуться представники
фауни, яких би нарікали стількома йменнями: боцюн, боцян,
бузько, бусьо, бусел, веселик, гайстер, лелека, чорногуз тощо?
Крім того, їх скликували людськими іменами.
Все це, разом узяте, утверджує велику пошану до птахів
з чорною ознакою.
(За В. Скуратівським)
Контрольні запитання і завдання
1. Які відношення існують між узагальнюючим словом
і однорідними членами речення? Відповідь проілюструйте
прикладами.
2. Якими частинами мови можуть бути виражені уза
гальнюючі слова при однорідних членах речення? Наведіть
приклади.
3. Як змінюється інтонація у реченнях з узагальнюючими
словами?
5. Розділові знаки при однорідних
членах речення в реченні з
узагальнюючими словами
Правило Приклади
1. Якщо узагальнююче слово стоїть Все бачить співець
перед однорідними членами речення, у широкім роздоллі:
то перед першим однорідним членом і небо, і море, красу світову
речення ставиться двокрапка (Леся Українка).
Однорідні члени речення
393
А наше все круг нас:
і води, й дерева,
і переплески хвиль,
і вогкість лісова,
і хмари з синьої
прозорчастої криги
(М. Рильський).
2. Якщо узагальнююче слово стоїть Усе: і це повітря, і покручені
перед однорідними членами, а потім лози, і зів’яла трава – все це
речення ще продовжується, то після мимохіть нагадує їй щасливі
узагальнюючого слова ставиться хвилини її життя
двокрапка, а після однорідних (М. Коцюбинський).
членів – тире
3. Якщо між узагальнюючими Чарівний світ пливе переді
словами і однорідними членами є мною, як&от: сині води,
слова, а саме, наприклад, білі піски, хати на високих
як&от, то після них ставиться берегах (О. Довженко).
двокрапка, а перед ними – кома
4. Перед узагальнюючими словами, І над водою, і над гаєм –
що стоять після однорідних членів, кругом, як в усі, все мовчить
ставиться тире (Т. Шевченко).
Завдання
Вправа 444. Прочитайте. Спишіть, розтавлюючи розділо
ві знаки, підкресліть узагальнюючі слова й однорідні члени
речення. Зробіть синтаксичний розбір другого речення.
На будинках на деревах на парканах всюди червоний від&
блиск (Марко Вовчок). В теплий край тоді полетять усі
пташки журавлі качки лелеки і маленькі ластівки (Л. За&
башта). Озеро кишіло хижаками а саме окунем щукою
судаком. У лісах нашої Батьківщини ростуть такі види
хвойних дерев як&от ялина смерека сосна (З газ.).
Впава 445. Прочитайте. У якому реченні тире відокремлює
однорідні члени від узагальнюючого слова?
Граматика української мови
394
1. Запах смерекових дощок – де моя колиска мила! (Д. Пав&
личко).
2. 3 дитячих років його рука потягнулась до письма, душа –
до краси, а серце – до людини (М. Стельмах).
3. У письменника звірі, трави, квіти, птахи – все
конкретне, все має характер (Р. Лубківський).
Вправа 446. Прочитайте. Спишіть, пояснюючи розділові
знаки при узагальнюючих словах у реченнях з однорідними
членами.
1. І жовті, обпалені сонцем скелі, і невелика глиняна
круча, зрита, як віспою, гніздами щурів, і рідкий чагарник, і
ріка в глибоких берегах, і сірі стовбури сосон – все стає
звичайним та буденним (С. Бабаєвський). 2. Високий,
стрункий, білявий; блакитні, притомлені трохи очі, темна
сорочка – такий приїхав він у місто (М. Коцюбинський).
3. Усе: і небо, і перемелене на труху в глибоких коліях дороги
сіно, і вогкий шипуватий повів ріки, і тривожний скрик
птиці, і невисока росиста отава – сповіщало, що літо вже
здає ключі сумовитій осені (М. Дашкієв).
Диктант
Неабиякими віщунами погоди є бджоли. “Бджолина
метеорологія” має безліч форм прогнозування погоди. До&
свідчений пасічник зможе безпомилково визначити: якщо
комахи літають біля вуликів і не поспішають у поле, над&
мірно гудуть та кусаються, бути негоді. Й навпаки: рано
залишають роботу – наступний день буде сонячний і жар&
кий. Проте хоч і хмарне небо, але бджоли дружно летять у
поле. Наближається гроза, та комахи не ховаються до
вулика – дощу не буде, хмару пронесе стороною.
Завдяки бджолам можна зробити не тільки коротко&
часне, а й більш тривале прогнозування. Здавна помічено:
Однорідні члени речення
395
якщо восени льотки старанно заліплені воском чи пропо&
лісом з ледь помітними виками, зима буде холодна. І
навпаки, видасться сирітською, коли “двері” у вуликах ледь&
ледь ошпакльовані.
(За В. Скуратівським)
Цікаво знати
Знак питання з’явився у ХVІІІ столітті, а до того часу йо
го роль виконувала крапка з комою (;), що відображено в
граматиках Лаврентія Зизанія (1596), Мелетія Смотриць
кого (1619). Вигадали його у стародавньому Римі. А трапило
ся це ось як. Наприкінці питального речення римляни просто
почали писати слово “запитання”.
Але щоб якось заощаджувати дорогоцінний папір, писали
тільки першу літеру, а нижче, під нею – останню (у них це лі
тера “о”, яка згодом стала звичайною крапкою.
Контрольні запитання і завдання
1. Які розділові знаки ставляться, коли в реченні є уза
гальнююче слово, а після нього – однорідні члени речення?
Наведіть приклад.
2. Продовжіть правило.
Тире ставиться, коли узагальнююче слово стоїть...
3. Покажіть схематично, які розділові знаки вживаються,
коли узагальнююче слово стоїть а) перед; б) після однорідних
членів. Наведіть приклади.
4. Назвіть, основні правила вживання розділових знаків
у реченнях з загальнюючими словами при однорідних членах.
Наведіть приклади.
Граматика української мови
396
Звертання
1. Поняття про звертання.
Способи його вираження
Звертання – це слово або словосполучення, що називають
особу чи предмет, до якого звернене мовлення. Наприклад:
Україно! Україно! Серце моє, ненько! Як згадаю твою долю,
заплаче серденько (Т. Шевченко).
Найчастіше звертання буває виражене іменником у
кличній формі або в називному відмінку, а також субстанти"
вованими словами: Заходьте, господарі, в хату (Б. Олій%
ник); Спи ж ти, малесенький, пізній%бо час (Леся Українка).
Якщо у ролі звертань виступають займенники ти, ви, то
їм властивий відтінок різкості, грубуватості: Ей, ти, чого
ревеш? (Панас Мирний) чи піднесеності: О ти, Земле! (З
літоп.).
Звертання можуть бути поширеними і непоширеними.
Поширені мають у своєму складі узгоджені й неузгоджені
означення, прикладки, додатки, обставини, підрядні речен"
ня: Моя ти доле молодая, не покидай мене (Т. Шевченко);
До тебе, Україно, наша бездольная мати, струна моя перша
озветься (Леся Українка).
Звертання граматично не пов’язане з реченням, у складі
якого знаходиться. Може бути використане на початку, у
середині й наприкінці речення.
Звертання
397
Якщо у звертанні перше слово є загальною назвою, а друге –
власною, то обидва іменники мають кличну форму: брате
Володимире, колего Олексію, пане Сергію.
Якщо перше слово вказує на ранг чи посаду, то друге слово –
власна назва – вживається у формі називного відмінка:
професоре Піддубний.
Звертання вживаються переважно у розмовній мові, у мові
художніх творів, діалогах, діловому й ораторському мовленні.
Інтонація речень із звертаннями
Як ви вже знаєте, звертання має кличну форму і ви"
мовляється з кличною інтонацією. Особливи це стосується
звертань, розташованих на початку речення: Дівчино, йди%
но сюди! (В. Земляк). Для звертань, розташованих у середині
речення, характерною є інтонація вводності: Тихіше, дитино,
тихіше. Інтонація речень із звертаннями наприкінці зале"
жить від типу речення: Квітни, міцній, наша державо! (П. Ти%
чина); Міркуй, мастер культури.
Вимовляеться звертання з логічним наголосом і паузою
перед і після нього.
Завдання
Вправа 447. Прочитайте. Скільки звертань у наведеному
реченні?
Ростіть, ростіть яблунята, не хиліться,
Живіть довго, батько й мати, не журіться.
(Нар. творчість)
Вправа 448. Прочитайте. Спишіть речення із звертанням.
Чи висловлене у звертання ставлення мовця? У який спосіб?
1. Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай.
Граматика української мови
398
2. Скажи мені правду, мій добрий козаче,
Що діяти серцю, коли заболить?
3. Ой не світи, місяченьку, не світи нікому,
Тільки світи миленькому, як іде додому.
(Нар. творчість)
Вправа 449. Прочитайте. Спишіть. Підкресліть
звертання. Яку характеристику йому можна дати?
Мій друже вбогий, нелукавий!
Ходімо дальше, дальше слава,
А слава – заповідь моя.
(Т. Шевченко)
Вправа 450. Від поданих слів утворіть кличний відмінок .
Добродійка, пан Ярослав, Анастасія, душа, небога, світ.
Вправа 451. Прочитайте. Спишіть, розтавляючи розділові
знаки. Скільки звертань у наведених реченнях?
Як ти співаєш Півне, веселенько...
А ти Зозуленько ти зіронько моя
Виводиш так і жалібненько,
Що іноді аж плачу я...
(Л. Глібов)
Вправа 452. З поданих слів утворіть поширені звертання.
З трьома з наих складіть речення.
Річко, сестрице, діброво, мово, бабусе, Хортице.
Вправа 453. Прочитайте. З поданих характеристик
оберіть ту, яка підходить до виділеного звертання.
Зеленійся, рідне поле, українська ниво!
Подоймися, колосися, достигай щасливо!
(І. Франко)
Характеристики:
а) неоднорідні, непоширені; в) однорідні, непоширені;
б) неоднорідні, поширені; г) однорідні, поширені.
Звертання
399
Вправа 454. Користуючись мовним етикетом, доберіть усі
можливі варіанти прощання.
До побачення!
Вправа 455. Прочитайте. У котрому реченні вжито поши"
рене звертання? Спишіть це речення.
1. Я не жалуюсь на тебе, доле:
Добре ти вела мене, мов мати.
2. Я не геній, синку милий,
Тим ніколи не хваливсь...
3. “Ходіть, люди, з хат, із поля!
Тут кується краща доля.”
(З тв. І. Франка)
Вправа 456. Прочитайте. Випишіть речення, в якому
немає звертання. Поясніть розділові знаки в цьому реченні.
1 . Загрими, могуча пісне!
Срібні задзвеніть, литаври!
(С. Яричевський)
2. Сини мої, мої соколи,
Не розлюблю я вас ніяк!
(В. Сосюра)
3. Людина, байдужа до рідної мови, – дикун.
(М. Шумило)
Вправа 457. Прочитайте. З поданих характеристик обе"
ріть ту, яку можна дати виділеним звертанням. Спишіть.
Відтворіть мовну ситуацію, в якій могло б бути використане
звертання.
Нене, ластівочко! Я ж у вас люба дитина!
(М. Кропивницький)
Характеристики:
а) неоднорідні, непоширені; в) однорідні, непоширені;
б) неоднорідні, поширені; г) однорідні, поширені.
Граматика української мови
400
Вправа 458. З поданих слів утворіть кличний відмінок.
Максим Матвійович, Мар’янка, пан учитель, совість,
світлий ясен, директор Гальчинський.
Вправа 459. Прочитайте. Спишіть, знайдіть у реченнях
звертання. Вкажіть способи їх вираження. Поясніть їхню
стилістичну роль.
1. Орися ж ти, моя ниво,
Долом та горою!
2. Доле моя, доле,
Чом ти не такая,
Як інша чужая?
3. Рости, рости, моя пташко,
Мій маковий цвіте,
Розвивайся, поки твоє
Серце не розбите...
(З тв. Т. Шевченка)
Вправа 460. З поданих речень виберіть і запишіть те, в
якому звертання поширене прикладкою.
1. Ти довго снилася, Полтаво,
Ввижалася мені здаля (М. Хоросницька).
2. Мати%природо, дай мені сили
Влить в мою пісню жар і чуття (П. Карманський).
3. Повій, вітре, до схід сонця,
До схід сонця, край віконця (Я. Щоголів).
Вправа 461. Прочитайте. Знайдіть звертання. Запишіть
ті речення, в яких звертання створює якісну характеристику
адресата мовлення.
1. Гей, ви, хлопці%козаки,
Кожний книжку до руки... (П. Думка).
2. Україно! Спокійна будь,
Тверда, мов сталь, стрілецька грудь (А. Лотоцький).