Олійник О.Б., Шинкарук В.Д., Гребницький Г.М. Граматика української мови
Подождите немного. Документ загружается.
Прислівник
151
Увага!
Через дефіс пишуться ще деякі прислівники: по8латині,
на8гора.
Написання прислівників разом і окремо
Прислівникові сполучення
Окремо Разом
1. Прислівники, утворені Деякі прислівники,
за допомогою прийменника які є винятками з правил:
в: в цілому, в основному врешті, всмак, додому,
наостанку, насилу,
навесні, нінащо
2. Прислівникові
сполучення, в яких іменник
як складова частина не
втратив свого
іменникового значення:
без черги, до відома, з боку,
за рахунок, на вибір, по
честі, у поміч, на зразок
Написання прислівників разом і окремо
Разом пишуться складні прислівники, утворені:
– від прикметників: пізній – допізна, молодий –
змолоду;
– від числівників: вдруге, усімох, потричі;
– від займенників: почім, причому, внічию;
– від словосполучень: мимо ходити – мимохідь, на
самий перед – насамперед, має бути – мабуть;
– поєднанням прийменника з іменником: навшпиньки,
попідтинню;
Граматика української мови
152
– поєднанням сполучника що з іменником: щотижня,
щодня, щогодини;
– від злиття прийменника з прислівником: назавжди,
дотепер, відтоді;
– від кількох основ (з прийменником чи без
прийменника): навпростець, воднораз, напризволяще;
– від поєднання часток аби, де, як, ані з
прислівником: декуди, аніде, якомога, абикуди.
Окремо пишуться складні прислівники, утворені:
– повторенням змінюваного слова в різних відмінках:
(називний + орудний, називний + знахідний): день у день,
сам на сам, один одинцем;
– злиттям прийменника з прислівником: на потім, на
завтра, до завтра, на коли, на відмінно;
– від числівників з прийменником: по двоє, по троє, по
четверо, по п’ятеро, по одному.
Завдання
Вправа 130. Запишіть прислівники, разом, окремо чи
через дефіс.
Не/раз, зроду/віку, час/від/часу, що/сили, казна/
звідки, будь/де.
Вправа 131. Прочитайте прислівники. Випишіть із них
ті, які треба писати через дефіс?
1. На/показ. 2. У/двох. 3. Будь/де
4. Казна/що. 5. Аби/де. 6. Чим/дуж.
Вправа 132. Складіть речення, в яких би сполучення на
пам’ять, в останнє, по вашому, в край, до волі, на віки
писалися як окремо, так і разом. Поясніть явище.
Прислівник
153
Вправа 133. Визначте, які з наведених прислівників треба
писати разом? Оберіть правильну відповідь.
1. (Без)кінця. 2. (До)вподоби. 3. (До)побачення.
4. (Спокон)віків. 5. (За)панібрата. 6. (Не)раз.
Відповіді:
а) 1 і 2; б) 3 і 4; в) 4 і 5.
Вправа 134. Складіть і запишіть речення, в яких би слова
по8нашому і по нашому, вперше і в перше, втрьох і в трьох, не
сьогодні8завтра і не сьогодні, а завтра були написані разом,
через дефіс і окремо.
Вправа 135. Прочитайте і визначте словосполучення, у
якому рядку слово поосінньому пишеться через дефіс? Яка
з відповідей правильна?
1. Одягнувся (по)осінньому.
2. (По)осінньому небу.
3. Йшов (по)осінньому саду.
Відповіді:
а) у першому; б) у другому; в) у третьому.
Вправа 136. Прочитайте речення. Визначте, як пишеться
виділений у реченні прислівник? Яка з відповідей правильна?
Болить душа, душа болить сто/крат: свої ж таки,
слов’яни не погани (Л. Горлач).
Відповіді:
а) разом; б) окремо; в) через дефіс.
Вправа 137. Прочитайте і запишіть прислівники і прислів
никові сполучення, знімаючи риски, поясніть їх правопис.
/На/двору, без/вісти, за/разом, на/про/весні, за/очі, з/
віку, босо/ніж, що/Місяця, на/пере/бій, с /під /лоба, в /одно
/сталь, віч/на/віч, день/за/днем, куди/небудь, будь/де, ні/
Граматика української мови
154
коли, на /відмінно, один/в/один, на/диво, на/відріз, стрім/
голов, на/впростець, не/Здогад, ні /звідки, куди/небудь, за /
для, темно /темно, до /пуття.
Диктант
Магія слова
Слово, якщо воно мовлене неложними вустами, має
особливу цінність. Спокон віків його магічність прирів8
нювалася до найвищих людських якостей. Недарма ж, якщо
хотіли у давнину ствердити непорушність істини, то
привселюдно присягалися: “Слово честі!”
Це вже у наш час втрачено зміст цього вислову, бо нерідко
він став словесною іграшкою в людей легковажних і слово8
блудних. Відтак ми перестали вірити в істинність цієї
шляхетної присяги.
Між тим традиційна мораль ґрунтувалася на авто8
ритеті слова, його високій місії і незаперечності. Особливо
це стосувалося родинного етикету. Та пріоритет
незаперечно належав главі сім’ї – батькові. Батькове слово
було не тільки законом – воно повчало, об’єднувало і утверд8
жувало моральні устої. Разом з тим пошана до батькового
слова вимагала від останнього особливої відповідальності
й житейських чеснот. Батьків приклад, батькове слово,
наказ були законом, нормою виховання. Не випадково
казали: “Не навчив батько – не навчить і дядько”.
(За В. Скуратівським)
Контрольне завдання
Спишіть прислівники. Поясніть їх правопис. Сформу
люйте правила написання прислівників.
Невтомно, назовсім, хоч8не8хоч, раз у раз, віднині, давним8
давно, до речі, на жаль, тим часом, не з руки, згори, під гору,
Прислівник
155
по8перше, вщент, зопалу, по троє, в цілому, вручну, до
сьогодні, по8тернопільськи, додолу, врозтіч, по суті, рано8
вранці, назовсім, всього8на8всього, досхочу.
9. Правопис И та І у кінці прислівників
1. У кінці прислівників після г, к, х завжди пишеться и:
трохи, пішки, по8товариськи.
2. Після ж, к, ч у кінці прислівників може писатися и або
і: и пишеться у кінці прислівників з префіксом по" після к, ж,
ч: по8вовчачи, по8дівочи; і пишеться в усіх інших випадках:
тричі, опівночі, вночі, двічі.
Завдання
Вправа 138. Прочитайте і спишіть прислівники. Поясніть
їх утворення.
Невдогад, недалеко, будь8як, невтямки, по8грузинськи,
бігом, напоказ, анітрохи, учетверо, надміру, наостанок, до
лиця, коли8не8коли, щосили, врівні, до пари, без кінця8краю,
на ходу, по8домашньому,
Вправа 139. Прочитайте текст. Випишіть прислівники,
поставте до них запитання, визначте їх розряд, спосіб
творення і поясніть правопис.
З давніх8давен виготовляли барвники з багатьох компо8
нентів живої природи – кори дерев, листя, коріння, плодів
та квітів. Особливих канонів дотримувались повсюди при
заготівлі трав – тут, як вважають знавці своєї справи,
багато залежало на яку фазу місяця, в який день, навіть
годину зібрано барвникове зілля. Скажімо, материнку і
мокринку, з котрих готували червону фарбу, збирали лише
Граматика української мови
156
вдосвіта на день Луки (5 травня). Особливо ужитковим
для українських селян був коричневий колір. Ним фарбували
переважно свити.
(За В. Скуратівським)
Вправа 140. Спишіть прислівники. Поясніть правопис
кінцевих голосних.
Навшпиньки, навкруги, навіки, анітрохи, завжди,
безвісти, верхи, тричі, вночі, восени, мовчки, поночі, по8заячи,
поволеньки, надворі, по8українськи.
Диктант
Рання весна
Дві жовтогрудки веселенько вицвірінькують у припо8
рошеному гіллі. Вони вже чують весну. Допитливо схиливши
голівки набік, дивляться зверху, а потім, осмілівши, злі"
тають на сніг. А сонце – молоде, весняне – аж сурмить над
степом. Чорні смуги землі курять мінливими відпарами,
ламають обриси хаток та дерев. А по ярках та байраках
білі косинці снігів як помах білої хустини... . Далеко попереду
блиснула під сонцем вузька блакитна смужка води і знову
зникла. Повітря стало прохолоднішим, запахло вологою.
Внизу під кручею билися хвилі. Шелестіла, обсипаючись
цівками, червона жорства, й піна від неї при березі теж
була червона. А за Дніпром купалися в мареві села й куріли
димки над садками. Скоро городи копати почнуть, дерева
підбілювати, хати... .
(За Гр. Тютюнником)
Контрольне завдання
Запишіть 10 прислівників з кінцевим голосним и.
Дієслово
157
Дієслово
Література
1. Сучасна українська літературна мова. Морфологія /
За ред. І. К. Білодіда. – К.: Наук.думка, 1969. – С. 296–
311.
2. Безпояско О. К., Городенська К. Г., Русанівський В. М.
Граматика української мови. Морфологія. – К. : Либідь,
1993. – С. 157–179.
3. Русанівський В. М. Структура українського дієслова. –
К. : Наук. думка, 1971.
4. Волох О. Т., Чемерисов М. Т., Чернов Є. І. Сучасна ук&
раїнська літературна мова. Морфологія. Синтаксис. – К. :
Вища шк., 1989. – С. 121–127.
5. Сучасна українська літературна мова / За ред.
А. П. Грищенка. – К. : Вища шк., 1997. – С. 403–407, 434–
439.
1. Дієслово як частина мови
Загальне значення
Дієсловом називається самостійна частина мови, яка
означає дію або стан предмета і відповідає на питання що
робити? що зробити?
Наприклад: чистити, прочитати.
Морфологічні ознаки
Дієслово має три часи: минулий, теперешній і майбутній.
Граматика української мови
158
У теперешніму і майбутньому часі дієслова змінюються за
особами і числами, а в минулому часі – за родами (в однині) і
числами.
Синтаксична роль
У реченні найчастіше дієслово буває присудком і
узгоджується з підметом (має те саме число, а в минулому
часі однини – і той самий рід).
Лексичне значення дієслова
Дієслово може означати
1. Фізичну дію – писати, шити.
2. Стан особи чи предмета – стояти, мріяти.
3. Емоції – любити, ненавидіти.
4. Бажання – хотіти, прагнути.
5. Процеси мовлення, мислення – думати, повідомити.
6. Становлення предмета – рости, сохнути.
Дієслово
Значення Граматичні ознаки Синтаксична роль
Означає дію Вид: присудок
чи стан доконаний
недоконаний
перехідність; Спосіб:
неперехідність дійсний;
умовний;
наказовий.
Час:
теперішній;
минулий;
майбутній.
Дієвідміна:
І – &уть, &ють;
ІІ – &ать, &ять
Дієслово
159
Завдання
Вправа 141. Прочитайте і спишіть вірш, підкресліть у
ньому дієслова, з’ясуйте їх лексичне значення.
Слово
Ватра, вогнище, багаття
А вогонь один? Та ні
Різні назви, різні плаття,
Різні лики вогняні.
Срібна, злотна, пурпурова
грань+жарина спалахне,
Доки вимовиш три слова,
Вибираючи одне.
Звісно, всі три слова добрі,
Але ти своє знайди –
Дух печеної картоплі
В ньому залишив сліди.
Пахне слово те журбою
Димом осені в полях,
І між матір’ю й тобою
В ньому – найкоротший шлях.
(Д. Павличко)
Вправа 142. Прочитайте, визначте і запишіть, у якому
рядку всі дієслова мають однакові граматичні значення часу
і виду?
а) Бракуватиме, стоятиму, буде стерегти, гасити+
меш, везтимуть;
б) повернуться, ждуть, стежать, вибореш, обмина+
тимуть;
в) теши, стверджувати, врахуєш, запливеш, вип’ють;
г) загартуєтеся, зморишся, зніматиме, заглиби+тись,
друкувати.
Граматика української мови
160
Вправа 143. Прочитайте визначення і оберіть те, яке
визначає категорію способу дієслова?
а) дію, яка є цілком реальним фактом;
б) ставлення дії до дійсності й визначається особовими
закінченнями дієслів;
в) відношення дії до дійсності;
г) відношення дії до дійсності з точки зору того, хто
говорить.
Диктант
Дієслово відзначається великою силою. Здатне тримати
на своїх раменах багато іменників. Та й не тільки їх. Через
те його можна порівняти з Гераклом – героєм давньогрець+
кої міфології, у якого була неймовірна фізична сила.
Граматична сила дієслова найбільше виявляється у його
зв’язках з іменниками. Воно регулює кількість іменникових
членів речення. Наприклад: Андрій привезе внучку бабусі
машиною з міста у село. Дієслово “привезе” керує аж
шістьома іменниками!
Дієслово наділене не тільки силою. В реченні воно виконує
найскладнішу роботу. Дієслово, наче талановитий дири+
гент оркестру, надихає цей оркестр своєю невтомністю.
Добирає учасників і дає ролі кожному. Бо ж дієслово від+
повідає за всі граматичні дії у реченні. Воно докладає усіх
сил, щоб інші члени речення найкраще виконали чарівну
мелодію думки.
(За І. Вихованцем)
Цікаво знати
Термін “дъєслово” вперше використано у “Практичній
граматиці нъмацкого языка”(1862). Трапляється він і в
“Методичній граматиці языка малоруского” Пилипа