Мумінова-Савіна Г.Г.Судово-бухгалтерська експертиза

Подождите немного. Документ загружается.

256

2. Розкрийте зміст і структуру постанови (ухвали) про

призначення судово-бухгалтерської експертизи.

3. Розкрийте зміст вхідної, описової та резолютивної ча-

стин постанови (ухвали) про призначення експертизи.

4. Які питання розв’язуються в процесі проведення судово-

бухгалтерської експертизи на стадії попереднього розсліду-

вання?

5. Які строки проведення експертизи?

6. Розкрийте зміст завдання на проведення експертизи.

7. Чим відрізняється методика проведення бухгалтерської

експертизи в експертних установах і в суді?

8. Які права та обов’язки має експерт-бухгалтер?

9. Які питання не входять у коло обов’язків експерта-бух-

галтера?

10. Визначте відповідальність експерта-бухгалтера.

11. Які права обвинувачуваного у разі призначення та про-

ведення судово-бухгалтерської експертизи?

Рекомендована література за темою:

[2; 4; 5; 28; 30; 56; 71, с. 86—106; 72, с. 146—165; 76].

257

ТЕМА 6. МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ

СУДОВО-БУХГАЛТЕРСЬКОЮ ЕКСПЕРТИЗОЮ

ОСНОВНИХ ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКИХ ОПЕРАЦІЙ

ПЛАН

6.1. Методика експертного дослідження стану та

операцій із грошовими коштами в касі.

6.2. Методика експертного дослідження операцій на

рахунках у банку.

6.3. Методика експертного дослідження операцій з

основними засобами, малоцінними та швидкозношу-

ваними предметами (МШП).

6.4. Методика експертного дослідження операцій з

матеріальними запасами.

6.5. Експертне дослідження операцій, пов’язаних із

виробництвом та реалізацією продукції.

6.6. Методика експертного дослідження операцій з

нарахування та виплати заробітної плати.

6.7. Методика експертного дослідження операцій,

пов’язаних з обігом цінних паперів.

6.8. Методика проведення судово-бухгалтерської екс-

пертизи фінансових результатів діяльності підпри-

ємства.

6.9. Методика проведення судово-бухгалтерської екс-

пертизи правопорушень, пов’язаних із ухиленням від

сплати податків.

6.10. Особливості експертного дослідження товар-

них операцій у торгівлі.

6.11. Бухгалтерський облік в умовах функціонування

автоматизованої обробки інформації за допомогою бух-

галтерської програми «1С» (на прикладі розрахунків з

персоналом з оплати праці та заробітної плати).

Опрацьовуючи питання цієї теми, потрібно спи-

ратися на програмні положення дисципліни «Су-

дово-бухгалтерська експертиза» та питання,

сформульовані у плані лекційних занять. Ці пи-

тання достатньо повно висвітлені у навчальному

посібнику «Судово-бухгалтерська експертиза»

[71, с. 108—169].

У цій темі основним ключовим є питання, присвя-

258

чене методиці проведення судово

бухгалтерської

експертизи основних фінансово-господарських

операцій з:

 грошовими коштами у касі та на рахунках у

банку;

 основними засобами, МШП;

 матеріальними запасами;

 виробництвом та реалізацією продукції;

 розрахунків з персоналом;

 цінними паперами;

 фінансовими результатами діяльності підпри-

ємства;

 ухиленням від сплати податків;

 дослідженням товарних операцій в торгівлі.

У процесі самостійного опрацювання цієї теми

студентові треба з’ясувати завдання, об’єкти,

джерела інформації та методичні прийоми судо-

во-бухгалтерської експертизи основних фінансо-

во-господарських операцій підприємства, а також

облік в умовах функціонування автоматизованої

обробки інформації за допомогою бухгалтерської

програми «1С».

Студенти після самостійного вивчення ключових положень,

що становлять зміст теми «Методика дослідження судово-бух-

галтерською експертизою основних фінансово-господарських опе-

рацій», зможуть ознайомитись, зрозуміти, опанувати та охарак-

теризувати:

 об’єкти, інформаційно-методичне забезпечення та ме-

тодику експертного дослідження господарських операцій з

коштами, розрахунками та іншими активами;

 об’єкти, інформаційно-методичне забезпечення та ме-

тодику експертного дослідження необоротних матеріальних

і нематеріальних активів;

 об’єкти, інформаційно-методичне забезпечення та ме-

тодику експертного дослідження операцій з матеріальними

запасами;

 експертне дослідження собівартості реалізованої продук-

ції на підприємствах промисловості;

 експертне дослідження операцій із цінними паперами;

 особливості експертного дослідження товарних опера-

цій у торгівлі;

259

 експертне дослідження доходів та фінансових резуль-

татів діяльності суб’єктів господарювання;

 облік в умовах функціонування автомтизованої обробки

інформації за допомогою бухгалтерської програми «1С»;

 систему формування показників ситуаційних операцій

судово-бухгалтерської експертизи в базах даних ПЕОМ.

Експертне дослідження як своєрідна галузь пізнання, здійс-

нюване в рамках кримінального або цивільного процесу, підпо-

рядковується закономірностям будь-якого пізнання і базується на

загальних методологічних положеннях, які забезпечують устано-

влення об’єктивної істини у кожній кримінальній чи цивільній

справі.

У процесі дослідження експерт-бухгалтер порівнює зміст

окремих бухгалтерських документів, їхні реквізити тощо, ви-

конуючи при цьому низку таких послідовних логічних дій,

як аналіз і синтез, абстрагування й аналогія. Розібратися у ве-

личезній кількості документів, визначити їхню роль і значення

як доказів у справі експертові допомагає використання загаль-

них та окремих методів і методик судово-бухгалтерської екс-

пертизи.

До загальних методичних прийомів судово-бухгалтерської ек-

спертизи, які найбільш повно і чітко відбивають процес експерт-

ного дослідження бухгалтерських документів, відносять докуме-

нтальну перевірку, зіставлення документів, моделювання

документів та ін.

6.1. Методика експертного дослідження

стану та операцій

із грошовими коштами в касі

Грошові кошти в національній та іноземній валюті пі-

дприємств, організацій, установ можуть перебувати у вигляді го-

тівки в касі, зберігатися в установах банків, у підзвітних осіб, а

також використовуватися у вигляді акредитивів, чеків тощо.

На кожному підприємстві для забезпечення належного ви-

користання і контролю за рухом грошової маси організується її

облік.

Основними завданнями обліку грошових коштів є:

 забезпечення їх зберігання і правильного використання;

 суворе додержання встановлених правил касових та ба-

нківських операцій;

260

 правильне оформлення руху грошових коштів у доку-

ментах і регістрах бухгалтерського обліку [69, с. 85].

Об’єктами експертного дослідження операцій з кош-

тами є:



інтерпретація, достовірність оцінки та реальність

відображення в балансі та фінансовій звітності;



повнота оприбуткування;



обґрунтованість (законність) вибуття;



цільове використання;



дотримання вимог законодавчо-нормативного за-

безпечення щодо їх обліку;



стан збереження грошових коштів;



сума заподіяної шкоди за наслідками виявлених не-

стач, розкрадань та особи, причетні до цих порушень

[74, с. 69].

Методичні прийоми експертного дослідження операцій з

коштами у касі та на рахунках у банку включають розрахун-

ково-аналітичні, документальні, прийоми узагальнення й ре-

алізації результатів експертизи, аналітичного групування до-

казів правопорушень та ін. (див. тему 3, підрозд. 3.2).

Усі операції щодо приймання та видачі грошей з каси вико-

нує матеріально відповідальна особа — касир. Оформляючись

на роботу, касир дає зобов’язання (відображене в договорі про

матеріальну відповідальність), за яким бере на себе повну ма-

теріальну відповідальність за прийняті грошові кошти та інші

цінності в касі. Якщо через необережність, недбалість касира

підприємству будуть заподіяні збитки, касир зобов’язаний їх

відшкодувати.

Каса — самостійний структурний підрозділ підприємства,

призначений для зберігання грошових коштів і проведення роз-

рахунків готівкою.

Адміністрація підприємства зобов’язана створювати необхідні

умови для забезпечення збереження грошових коштів у касі. Пі-

дприємство може мати у своїй касі мінімальні суми готівки на

задоволення невідкладних господарських потреб. Ліміт залишку

готівки в касі встановлюється установою банку або самостійно

визначається підприємством. Перевищення ліміту можливе лише

в дні видачі заробітної плати протягом трьох робочих днів. Збері-

гання в касі цінностей, які не належать даному підприємству, за-

бороняється [63].

Основними джерелами поновлення готівки в касі є надхо-

дження з поточного рахунка в банку, виручка від реалізації про-

261

дукції чи послуг, надходження невикористаних залишків підзвіт-

них сум тощо.

Для одержання грошових коштів з поточного рахунка устано-

ви банку на підставі спеціальних заяв видають підприємствам че-

кові книжки.

Надходження готівки в касу оформлюється прибутковим

касовим ордером. У ньому вказується, від кого надійшли гро-

ші, на які цілі або за що вони вносяться, сума і дата. Видача

готівки з каси оформлюється видатковим касовим ордером. У

ньому зазначається кому, на які цілі або за що видані гроші,

сума і дата. У разі видачі грошей готівкою за видатковим касо-

вим ордером касир ретельно перевіряє правильність його офо-

рмлення, наявність підписів керівника підприємства та голов-

ного бухгалтера.

Облік руху грошових коштів підприємства здійснюється в ка-

совій книзі, записи в якій ведуть у двох примірниках. Після виве-

дення результатів за день касир надсилає другий примірник у бух-

галтерію як звіт про касові операції. До нього додаються всі

документи, що надійшли до каси протягом дня. Відповідальність

за додержання касової дисципліни покладається на керівників пі-

дприємств, головних бухгалтерів, керівників фінансових служб і

касирів.

Облік руху грошових коштів по касі здійснюється на ак-

тивному рахунку № 30 «Каса». За дебетом цього рахунка ві-

дображається надходження грошей до каси.

У разі виявлення в касі нестач або лишків готівкових

грошей експертне дослідження касових операцій проводить-

ся, як правило, у такій послідовності:

1) порівнюються записи в касовій книзі з прибутковими

та видатковими касовими документами. Визначається пов-

нота і правильність оформлення документації. При цьому

необхідно зіставити дані, вказані у прибуткових касових ор-

дерах, з даними записів на контрольній стрічці регістрів ро-

зрахункових операцій (якщо вони є на підприємстві) або з

даними розрахункових книжок;

2) перевіряється арифметична достовірність підрахунків у

касовій книзі сум операцій за кожний день і правильність пе-

реносу сум залишків на наступну сторінку книги;

3) установлюється тотожність записів у касовій книзі за-

писам у звітах касира за кожний операційний день;

262

4) аналізуються по суті операції в документах, які дода-

ються до прибуткових та видаткових касових ордерів [72,

с. 179].

Найбільш характерними видами зловживань у здійсненні ка-

сових операцій є:

 оформлення видаткових операцій по касі за недоброякіс-

ними та підробленими документами;

 підробки в касових книгах і касових звітах;

 привласнення готівкових грошей, отриманих за чековою

книжкою у банку через підробку банківських виписок;

 незаконна видача готівкових грошей з каси після підробки

авансових звітів з відряджень;

 розкрадання грошових коштів через привласнення депо-

нованих сум;

 розкрадання грошових коштів, призначених для заробітної

плати, за допомогою підроблення розрахунково-платіжної

відомості.

Особливу увагу під час проведення експертного дослі-

дження необхідно приділити повноті оприбуткування готів-

кових грошей та цільовому їх використанню.

Аналіз експертної практики показує, що можливі випадки

утворення в касі нестачі готівкових коштів без відображення в

обліку. Але частіше вилучення грошових коштів із каси відбува-

ється через неоприбуткування грошей та необґрунтоване їх спи-

сання у видатки, а саме:

 неоприбуткування виручки від реалізації товарно-матеріаль-

них цінностей та за надані послуги;

 неоприбуткування коштів, отриманих із банку на виплату

заробітної плати та на адміністративно-господарські та виробничі

потреби;

 списання грошових коштів без виправдувальних докумен-

тів, за підробленими документами та в більших розмірах, ніж це

потрібно за документами;

 повторне списання грошових коштів за тими самими випра-

вдувальними документами. Як правило, це відбувається, коли ви-

тратні документи не були погашені в установленому порядку.

Під час дослідження матеріалів кримінальних справ, пов’я-

заних з установленням фактів лишків та нестач у касі, експерту в

усіх випадках необхідно мати всі регістри бухгалтерського облі-

ку та касові звіти з доданими до них документами.

263

Для висновків експерта особливе значення мають акти зняття

фактичної наявності грошових коштів, оскільки без них немож-

ливо вирішити, чи мають місце нестачі або лишки грошових ко-

штів у касі.

За відсутності актів зняття залишків каси на початок дослі-

джуваного періоду збільшується обсяг матеріалів, оскільки в та-

ких випадках належить досліджувати рух грошових коштів, по-

чинаючи з дати попереднього зняття залишків каси, підтверд-

женого актом. У цьому разі, а також за відсутності приймально-

передаточних актів у період заміни касирів розмежувати період

утворення нестач або лишків не завжди можливо.

У разі неоприбуткування грошових коштів у касі аналіз та

встановлення нестач слід здійснювати порівнянням записів про

надходження грошових коштів:

 із банку — з даними виписок та корінців чеків про отри-

мання готівкових коштів;

 із виручки від реалізації товарно-матеріальних цінностей —

з даними товарних звітів про здавання виручки в касу, відобра-

женими на рахунку «Реалізація»;

 від окремих осіб за різні послуги — з документами, що

служать підставою для одержання та утримання грошей.

За необхідності поглибленої перевірки повного оприбутку-

вання в касі готівкових коштів, отриманих із різних джерел, екс-

перт-бухгалтер повинен проаналізувати також обороти відомості

№ 1 за дебетом рахунка 301 «Каса в національній валюті» порів-

няно з оборотами за кредитом кожного з кореспондуючих рахун-

ків (311 «Поточні рахунки в національній валюті», 631 «Розрахун-

ки з вітчизняними постачальниками», 661 «Розрахунки за заробіт-

ною платою», 681 «Розрахунки за авансами одержаними») та ін. з

наступним зіставленням їх з відповідними записами в касовій

книзі і даними документів, які підтверджують отримання підпри-

ємством певних сум готівки у певні строки.

Перевіряючи цільове використання готівки, отриманої підприємс-

твом в установі банку, використовують виписки банків, касові книги і

звіти касира, видаткові касові ордери, журнали-ордери № 1 за креди-

том рахунка 301 «Каса в національній валюті», книги обліку прид-

бання товарів, а також документи, що підтверджують факт витрачан-

ня готівки за призначенням, авансові звіти підзвітних осіб та ін.

6.2. Методика експертного дослідження

операцій на рахунках у банку

264

Відповідно до чинного законодавства підприємства,

незалежно від форми власності, зобов’язані зберігати свої грошо-

ві кошти на відкритих у банку поточних або інших рахунках у рі-

зних валютах. Тому перед початком дослідження розрахункових

операцій експерт зобов’язаний вимагати у керівництва довідку

про всі наявні у підприємства рахунки в установах банків. Банки

контролюють використання коштів, які зберігаються на рахун-

ках, однак це не виключає можливості фінансових порушень під

час здійснення розрахункових операцій.

Порядок здійснення розрахункових операцій на рахунках у

банках та порядок оформлення відповідних банківських докумен-

тів регламентуються в Україні Інструкцією про безготівкові роз-

рахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постано-

вою Правління НБУ від 29.03.2001 р. № 135, та Законом України

«Про банки і банківську діяльність», затвердженим постановою

ВР України від 07.12.2000 р. № 2121-ІІІ (зі змінами і доповнен-

нями), та іншими нормативними актами.

Безготівкові розрахунки здійснюються за такими формами ро-

зрахункових документів: платіжними дорученнями, платіжними

вимогами-дорученнями, чеками, акредитивами, векселями, інка-

совими дорученнями (розпорядженнями). Платіжні вимоги та ін-

касові доручення застосовуються у випадках, передбачених чин-

ним законодавством та нормативними актами Національного

банку України.

Як зазначено в Законі України «Про банки і банківську діяль-

ність» та Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в націо-

нальній валюті, основними напрямками використання грошей з

рахунка, відкритого в банку, є платежі постачальника за сирови-

ну, матеріали, готову продукцію, внески до бюджету, погашення

заборгованості за позиками тощо [7, с. 60].

Для контролю за рухом грошових коштів на рахунках у

банку, а також для відображення цих операцій в обліку підп-

риємств (незалежно від форми власності) установи банку пе-

ріодично надсилають підприємствам виписки з поточного та

інших рахунків із зазначенням сум надходжень і платежів. У

випадках, коли запис проведений не за наказом підприємст-

ва, до виписки додають усі виправдувальні документи. Випи-

ски з рахунків — це другий примірник відповідного особис-

того рахунка підприємства, що ведеться в установах банку.

Облік руху грошових коштів у бухгалтерії підприємства

ведеться на рахунку № 31 «Розрахунки в банках». За дебетом

відображається надходження коштів на поточний рахунок у

265

банку. Залежно від джерел надходження грошей кореспонду-

ючими рахунками можуть бути: рахунок «Каса», рахунки об-

ліку розрахунків, рахунки обліку позик банку тощо.

Початковим етапом дослідження операцій щодо кожного

рахунка є перевірка тотожності залишків грошових коштів

на кінець кварталу (року) за даними:

 виписок банків;

 бухгалтерських балансів і облікових регістрів підприємства

(Головної книги, журналів-ордерів № 2 і № 3).

Потім за кожний звітний період звіряються записи у регістрах

синтетичного (Головна книга) і аналітичного обліку (журнал-

ордер № 2 і відомість № 2), робиться підрахунок щоденних, що-

місячних і квартальних підсумків з постійним звірянням їх з ви-

писками банку. Необхідно також установити, чи надані експерту

всі виписки банку. Якщо на підприємстві немає окремих випи-

сок, то слід отримати з банку їх засвідчені копії. У разі розбіжно-

стей між обліковими даними підприємства та виписками банку

треба з’ясувати їх причини за матеріалами установи банку.

Перевіряючи тотожність облікових даних змісту виписок з ро-

зрахункового рахунка, необхідно з’ясувати, чи всі банківські ви-

писки надані та наскільки вони достовірні. Повноту банківських

виписок з’ясовують за їхньою посторінковою нумерацією та пе-

реносом посторінкових підсумків. Достовірність виписок визна-

чають за зовнішніми ознаками (реквізитами, підписами, штам-

пами банку та ін.), а за необхідності — і способом зустрічної

перевірки в банку. При цьому експерт-бухгалтер не встановлює

підроблень штампів та підписів.

Банк систематично контролює залишки грошових коштів на

розрахункових, поточних та інших рахунках, тому залишки кош-

тів на початок та на кінець місяця, показані підприємством, як

правило, відповідають залишкам виписок банку. Проте це не ви-

ключає можливості здійснення протягом місяця різного роду

зловживань.

Під час дослідження банківських операцій можуть бути вста-

новлені такі факти:

 розбіжність між записами по касі зданих до банку готівко-

вих коштів та відображенням цих операцій у виписках банку;

 розбіжність між записами у виписках банку сум, виданих

готівковими коштами, та записами тієї самої операції по касі,

а також із записами на корінцях чеків;

 необґрунтованість перерахування грошей з рахунків у бан-

ку та інші недоліки в порядку оплати.