Момот Т.В. Фінансовий менеджмент

Подождите немного. Документ загружается.

раціональним поділом навчального матеріалу дисципліни на три змістові

модулі: концептуально-методичні засади і інформаційна база фінансового

менеджменту, управління фінансово – економічною діяльністю і капіталом

підприємства, інвестиційна діяльність, фінансове планування і антикризове

фінансове управління підприємством.

Кожний розділ навчального посібника складається з двох частин:

теоретичної, та контрольної, де наводиться перелік запитань та контрольних

тестів для перевірки якості засвоєння теоретичного і практичного матеріалу

кожного модуля, вправи та проблемні ситуації для самостійної роботи

студентів.

У додатках міститься довідковий матеріал щодо форм фінансової

звітності підприємства, визначення основних фінансових показників діяльності

та таблиці визначення факторів відсотків грошей в часі.

Зміст навчального посібника композиційно і структурно сприятиме

отриманню ґрунтовних знань, умінь і компетентності в організації вивчення

дисципліни «Фінансовий менеджмент» на новій методичній і технологічній базі

- кредитно-модульній і акумулюючій системі навчання.

Навчальний посібник буде корисним для студентів, магістрів, слухачів

бізнес-шкіл та практиків, які працюють в сфері фінансового менеджменту.

Висловлюємо щиру вдячність шановним рецензентам – докторам

економічних наук, професорам Онищенко Володимиру Олександровичу,

Крушевському Аркадію Володимировичу, Волинському Георгію Семеновичу

за корисні зауваження і поради щодо змісту і методики викладу матеріалу

навчального посібника.

ТЕМА 1.

ТЕОРЕТИЧНІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ ФІНАНСОВОГО

МЕНЕДЖМЕНТУ

1.1. Сутність фінансового менеджменту.

Фінансовий менеджмент як окрема наука виник в розвинутих країнах

на межі XIX і XX ст. з розвитком грошових і товарних ринків та з появою

нагальної потреби у більш детальному обґрунтуванні фінансових операцій

економічними розрахунками. У розвитку західноєвропейського та

американського фінансового менеджменту залежно від предмету й основних

пріоритетів управління фінансами можна виділити такі етапи.

Суттєвий внесок в розвиток концептуально-методологічних засад

фінансового менеджменту внесли зарубіжні вчені, такі, як Дж. Вільямс,

М. Гордон, Дж. Хікс, Ф. Модігльяні, М. Міллер, Г. Марковіц, В. Шарп,

Р. Брейлі, С. Майєрс, Дж. Лінтнер, Дж. Моссін, Ю. Брігхем, Л. Бернстайн,

Л. Гапенські, Дж. ван Хорн, Р. Холт, С. Росс, Б. Коласс, інші. Серед них

Дж. Хікс, Ф. Модігльяні, М. Міллер, Г. Марковіц, В. Шарп – лауреати

Нобелівської премії.

Важливими теоретичними положеннями сучасного фінансового

менеджменту є:

1. Концепція першочергового значення грошових потоків;

2. Концепція зміни вартості грошей у часі;

3. Концепція взаємозв’язку ризику і доходності;

4. Гіпотеза про ефективність ринків;

5. Теорія портфелю;

6. Теорія структури капіталу і дивідендної політики;

7. Теорія агентських відношень: урахування конфліктних інтересів

ринкових агентів.

Для розуміння суті фінансового управління на підприємстві необхідно

визначити базові категорії - «фінанси», «фінансові ресурси», «менеджмент».

Фінанси – сукупність економічних відносин, пов’язаних з формуванням

та використанням грошових коштів підприємства в процесі його

господарської діяльності.

Фінансові ресурси – це основа фінансів підприємства – сукупність

грошових коштів, що перебувають у розпорядженні підприємств і є джерелом

їх виробничого і соціального розвитку.

Фінансові ресурси класифікуються за такими ознаками: етапами

формування, напрямами використання, напрямами розподілу прибутку,

джерелами формування, формами реалізації (рис. 1.1).

Фінансові відносини підприємств охоплюють обмінні та розподільчі

відносини, що реалізуються в різноманітних грошових потоках. Із руху

грошей розпочинається і завершується кругообіг його капіталу. Протягом

формування цих відносин виникає необхідність у свідомому управлінні

ними.

ФІНАНСОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ – це система цілеспрямованих дій з

управління формуванням, використанням та розподілом фінансових ресурсів

підприємства та оптимізації їх обігу, в яку входять:

1. Формування і реалізація фінансової політики підприємства, фінансове

планування і прогнозування.

2. Інформаційне забезпечення (складання і аналіз фінансової звітності

підприємства).

3. Аналіз і контроль фінансово-господарської діяльності підприємства з

метою діагностики його фінансового стану, виявлення резервів

зниження витрат, збільшення доходів і прибутків.

4. Оцінка інвестиційних проектів і формування ―портфеля‖ інвестиції;

5. Поточна фінансово-економічна робота та контроль.

Рис. 1.1 – Класифікація фінансових ресурсів

Фінансові ресурси

За етапами

формування

За напрямами

використання

За напрямами

розподілу прибутку

За джерелами

формування

За формами

реалізації

Набуті (прирощені) – отримані підприємством у

результаті його діяльності

Початкові, з

якими

підприємство

розпочинає

свою

діяльність

Покриття витрат

(в т.ч. сплата відсотків по кредитах банків і по облігаціям,

сплата податків та інші обов’язкових платежів)

Накопичення

Резервний капітал

Фонд споживання

Інші фонди, передбачені статутом підприємства

Власні

внутрішні

Власні

зовнішні

Залучені

Матеріальні активи

Нематеріальні активи

Фінансові активи

Внесок

засновників у

статутний

капітал

Кредити

банків

Нерозподіле

ний

прибуток

Статутний

капітал

Кошти,

отримані від

емісії акцій

Кошти від емісії

облігацій,

векселів, інших

боргових

зобов’язань

Амортиза-

ційні

відрахуван-

ня

Дивіденди,

відсотки на

цінні папери

інших емітетнів

Кредиторська

заборгованість

Пайовий

капітал

Дотації, субсидії,

субвенції, страхові

відшкодування

Інвестиції

Фонд розвитку виробництва

Фінансова діяльність посідає важливе місце в управління

підприємством, від неї залежить повнота фінансового забезпечення поточної

виробничо-господарської діяльності та розвитку підприємства, тому головною

метою фінансового менеджменту є: знаходження розумного компромісу між

завданнями, що їх ставить перед собою підприємство, і фінансовими

можливостями реалізації цих завдань

Отже, успішна діяльність будь-якого підприємства, його життєздатність

протягом тривалого періоду часу залежить від неперервної послідовності

управлінських рішень, що приймають менеджери як індивідуально, так і

колективно.

Фінансовий менеджмент базується на принципах

системності – врахування взаємодії окремих структурно-

функціональних елементів фінансової системи, всіх її рівнів і підсистем з

метою отримання ефекту від управлінських рішень;

цільової спрямованості — орієнтації на цілі й завдання, які ставить

перед собою підприємство;

диверсифікованості інвестування - інвестування грошових коштів у

різні цінні папери та інвестиційні проекти;

стратегічної орієнтованості — впровадження вартісно-орієнтованої

стратегії розвитку підприємства.

1.2. Мета та завдання фінансового менеджменту.

Спільним для усіх підприємств є визначення головної мети фінансового

менеджменту – забезпечення максимізації добробуту (багатства) власників

капіталу підприємства, що знаходить конкретне втілення у підвищенні

ринкової вартості підприємства (або його акцій) тобто одержання максимальної

вигоди від функціонування підприємства в інтересах його власників.

Головна мета фінансового менеджменту конкретизується у системі цілей,

що різняться за ступенем формалізації, пріоритетності і можливостями

кількісної оцінки, а саме:

- максимізація ринкової вартості підприємства;

- максимізація прибутку;

- мінімізація витрат;

- забезпечення рентабельної діяльності підприємства;

- забезпечення зростання обсягу виробництва і реалізації продукції;

- мінімізація фінансових ризиків.

В процесі досягнення головної мети вирішуються такі завдання

фінансового менеджменту

1. Забезпечення високої фінансової стійкості підприємства в процесі

його розвитку – відбувається шляхом втілення ефективної політики

фінансування господарської діяльності підприємства, управління формуванням

фінансових ресурсів, оптимізації фінансової структури підприємства.

2. Забезпечення реалізації економічних інтересів суб’єктів фінансових

відносин – здійснюється за допомогою ефективного управління активами

підприємства, оптимізації їх складу, структури, розміру.

3. Забезпечення мінімізації фінансових ризиків – реалізується шляхом

ефективного управління фінансовими ризиками, що передбачає оцінку окремих

видів фінансових ризиків, застосування превентивних заходів і ефективних

норм зовнішнього та внутрішнього страхування.

4. Оптимізація грошового обороту і підтримання постійної

платоспроможності підприємства – досягається за рахунок ефективного

управління грошовими потоками підприємства, підтримання ліквідності його

активів, забезпеченням постійної платоспроможності підприємства.

1.3. Складові, функції та напрямки фінансового менеджменту

Фінансовий менеджмент охоплює три складові:

− операційний менеджмент (управління витратами, цільове планування

прибутку, бюджетне планування та оцінка фінансового стану підприємства);

− інвестиційний менеджмент (розробка інвестиційних проектів та оцінка

їх ефективності);

− власне фінансовий менеджмент (визначення структури та вартості

капіталу, формування портфелю цінних паперів, розробка дивідендної політики

та ін.).

Основними функціями фінансового менеджменту є:

− дослідження зовнішнього економічного середовища;

− розробка фінансової стратегії підприємства;

− аналіз і планування фінансової діяльності;

− прийняття рішень з питань оперативної фінансової діяльності;

− прийняття інвестиційних рішень;

− взаємодія з іншими контрагентами з питань фінансової діяльності;

Враховуючи функції фінансового менеджменту на підприємстві,

виділяють його наступні напрямки:

1. Управління поточною фінансовою діяльністю підприємства – аналіз

фінансової діяльності, управління формуванням та використанням доходів та

прибутку, розробка податкової та амортизаційної політики, формування

інформаційних систем.

2. Забезпечення ефективності фінансової діяльності у цілому – розробка

фінансової стратегії, запобігання банкрутству, планування фінансової

діяльності, управління інвестиціями, здійснення моніторингу ефективності

фінансової діяльності.

3. Управління активами та капіталом підприємства – формування активів

управління оборотними та необоротними активами та інвестиціями,

формування фінансових ресурсів та забезпечення оптимальної структури

капіталу.

1.4. Cтратегія і тактика фінансового менеджменту. фінансова політика.

об'єкти і суб'єкти фінансового менеджменту

Стратегія – це формування довгострокових цілей фінансового

менеджменту і вибір найбільш оптимальних шляхів їх досягнення.

Формування стратегії фінансового менеджменту відбувається у декілька

етапів:

1. Визначення загального періоду формування фінансової стратегії.

2. Формування стратегічної мети фінансової діяльності (з визначенням

етапу життєвого циклу, галузевої належності, розміру капіталу, конкурентного

статусу, виробничих потужностей та інших характеристик підприємства).

Досягнення стратегічної мети забезпечується наступними умовами:

1. Достатність капіталу для формування необхідних активів.

2. Оптимальна фінансова структура капіталу.

3. Прийнятний рівень фінансового ризику.

4. Фінансові інновації (вихід на нові сегменти фінансового ринку,

використання нових фінансових інструментів, проведення нових фінансових

операцій).

При розробці стратегії на підприємств обґрунтовуються стратегічні

нормативи, до яких відносять

1. Середньорічний темп зростання власного капіталу.

2. Рівень рентабельності власного капіталу.

3. Співвідношення оборотних і необоротних активів.

4. Мінімальний рівень ліквідності активів.

5. Коефіцієнт автономії.

6. Співвідношення довгострокових і короткострокових заборгованостей

підприємства та ін.

Фінансова політика – це сукупність методів фінансового менеджменту з

організації і використання фінансових відносин на підприємстві.

Напрямки фінансової політики:

1. Формування активів і фінансової структури капіталу.

2. Управління оборотними активами.

3. Управління необоротними активами.

4. Управління власними фінансовими ресурсами (дивідендна політика,

емісійна політика, податкова політика).

5. Управління позиковими фінансовими ресурсами.

6. Політика управління фінансовими ризиками.

Далі виконується оцінка фінансової стратегії:

 оцінюється узгодженість фінансової стратегії із загальною стратегією;

 оцінюється внутрішня збалансованість цільових установок і

нормативів;

 оцінюється результативність стратегії і прийнятний рівень ризику.

Тактика фінансового менеджменту здійснюється за напрямками:

− маркетингові дослідження.

− ціноутворення.

− орієнтація сегментів фінансового ринку.

− забезпечення рентабельності.

− Збалансованість термінів надходження грошових

− коштів.

Об’єкт управління фінансового менеджменту – фінансові ресурси

підприємства, а також фінансові відносини з приводу формування,

використання та розподілу фінансових ресурсів.

Суб’єкти управління в системі фінансового менеджменту –

власники, фінансові менеджери.

ФУНКЦІЇ СУБ'ЄКТА УПРАВЛІННЯ ВКЛЮЧАЮТЬ:

відіграє істотну роль і охоплює весь комплекс заходів як по

розробці рішень, так і по впровадженню їх у життя. Для того,

щоб ця діяльність була успішною, створюються методологія й

методика розробки фінансових планів.

Плануванн

являє собою розробку на довгострокову перспективу змін

фінансового стану об'єкта в цілому і його різних частин.

Особливістю є альтернативність у побудові фінансових

1.5. Механізм та прийоми фінансового менеджменту.

Ефективність прийняття управлінських рішень з формування і

використання фінансових ресурсів підприємства забезпечується формуванням

оптимального механізму фінансового менеджменту.