Мельник О.О. Корпоративне право

Подождите немного. Документ загружается.

160

гану (наприклад, ревізійну комісію). Порядок створення та повноваження контрольного ор-

гану встановлюються загальними зборами учасників товариства. Для здійснення контролю за

фінансовою діяльністю товариства з додатковою відповідальністю, згідно з рішенням його

загальних зборів, а також в інших випадках, встановлених статутом і законом товариства,

може призначатися аудиторська перевірка. Аудиторська перевірка може проводитися на ви-

могу будь-кого з учасників товариства. У випадку проведення аудиторської перевірки на ви-

могу учасника товариства витрати, пов’язані з проведенням такої перевірки, покладаються

на учасника, на вимогу якого проводиться аудиторська перевірка, якщо інше не встановлено

статутом товариства.

Навчальні завдання

1. Дослідити наукову та навчальну літературу, нормативно-правові акти (як чинні, так і ті,

що втратили чинність) та навести визначення поняття «товариство з додатковою відповіда-

льністю».

2. Назвати вимоги, яким має відповідати найменування товариства з додатковою від-

повідальністю та надати п’ять прикладів найменувань товариств з додатковою відповіда-

льністю.

3. Дати коротку характеристику ознак товариства з додатковою відповідальністю.

4. Скласти перелік нормативно-правових актів, які регламентують порядок заснування

товариств з додатковою відповідальністю.

5. Ознайомитися з положеннями Цивільного кодексу України, спеціальних законів і скла-

сти перелік заборон щодо участі в товаристві з додатковою відповідальністю.

6. Дослідити положення Цивільного кодексу України, спеціальних законів і з’ясувати, у

якій формі укладається договір про заснування товариства з додатковою відповідальністю.

7. Розробити проект договору про заснування товариства з додатковою відповідальністю.

8. Скласти перелік відомостей, які має містити статут товариства з додатковою відповіда-

льністю.

9. З’ясувати мінімальний розмір статутного капіталу товариства з додатковою відповіда-

льністю на 01 травня 1997 р., 10 січня 1999 р., 1 червня 2000 р., 1 вересня 2002 р., 1 жовтня

2004 р., 1 січня 2005 р., 1 жовтня 2006 р., 1 червня 2007 р., 10 вересня 2007 р., 1 жовтня 2008

р., 1 грудня 2008 р.

10. Скласти перелік об’єктів, які не можуть виступати вкладом до статутного капіталу то-

вариства з додатковою відповідальністю.

11. Охарактеризувати варіанти формування статутного капіталу товариства з додатковою

відповідальністю.

12. Дати визначення поняття «активи».

13. Охарактеризувати порядок зменшення статутного капіталу товариства з додатковою

відповідальністю.

14. Дослідити порядок збільшення статутного капіталу товариства з додатковою відпові-

дальністю.

15. Охарактеризувати фонди, які створюються в товаристві з додатковою відповідальністю.

16. Охарактеризувати підготовчий етап створення товариства з додатковою відповідаль-

ністю.

17. Охарактеризувати етап державної реєстрації товариства з додатковою відповідальністю.

18. З’ясувати, які документи опосередковують процедуру заснування товариства з додат-

ковою відповідальністю та охарактеризувати їх.

19. З’ясувати, у якому порядку та на підставі яких документів здійснюється відступлення

учасником своєї частки у статутному капіталі товариства з додатковою відповідальністю.

20. Скласти перелік дій, пов’язаних із відступленням частки учасника у статутному капі-

талі товариства з додатковою відповідальністю.

21. Дослідити положення Закону України «Про господарські товариства», інші нормати-

вно-правові акти та охарактеризувати порядок виключення учасника з товариства з додатко-

вою відповідальністю.

22. Дослідити порядок призначення учасниками своїх представників й ознайомитися зі

змістом і формою довіреності на участь у загальних зборах учасників товариства з додатко-

вою відповідальністю.

161

23. Охарактеризувати порядок прийняття рішень загальними зборами учасників товарис-

тва з додатковою відповідальністю, порядок підрахунку голосів учасників і ведення прото-

колу.

24. Висвітлити порядок формування виконавчого органу товариства з додатковою відпо-

відальністю.

25. Дати характеристику порядку проведення аудиторської перевірки діяльності та звіт-

ності товариства з додатковою відповідальністю.

Практичні завдання

Ситуація 1. Громадяни України Ступашин О. М., Свиридова Т. М. та Лапко П. Г. та Від-

крите акціонерне товариство «Квітка» домовилися про заснування товариства з додатковою

відповідальністю «Квартет».

У товаристві з додатковою відповідальністю було сформовано статутний капітал у розмі-

рі 100 000,00 грн. Учасники Ступашин О. М., Свиридова Т. М. та Лапко П. Г. внесли до ста-

тутного капіталу по 20 000, 00 грн кожний, Відкрите акціонерне товариство «Квітка» внесло

автомобіль вартістю 40 000,00 грн.

3 вересня представник засновника Миколаєнко Т. В. подала державному реєстратору для

реєстрації Товариства з додатковою відповідальністю «Квартет» пакет документів, передба-

чений чинним законодавством.

Проте державний реєстратор 5 вересня відмовив у проведенні державної реєстрації Това-

риства з додатковою відповідальністю «Квартет».

Завдання

Дати правову оцінку згаданій ситуації.

Скласти перелік документів, які потрібно подати для державної реєстрації Товариства з

додатковою відповідальністю «Квартет».

Оцінити порядок формування статутного капіталу товариства з огляду на податкове зако-

нодавство.

Запитання

Які нормативно-правові акти регламентують порядок заснування товариства з додатко-

вою відповідальністю?

На підставі яких установчих документів діє товариство з додатковою відповідальністю?

Які дії слід вчинити на етапі заснування товариства з додатковою відповідальністю?

Чи правомірні дії державного реєстратора?

Ситуація 2. 10 січня 2008 р. учасник товариства з додатковою відповідальністю «Сеп-

ро» Колодій М. П. повідомив учасників товариства про відступлення ним своєї частки у

статутному капіталі товариства. 15 лютого учасник Колодій М. П. відступив свою частку

у статутному капіталі товариства за договором купівлі-продажу на користь брата Колодія

П. П. Частка учасника у статутному капіталі товариства становить 30 000, 00 грн (25 %

статутного капіталу). 1 серпня 2008 р. до суду звернувся учасник товариства з додатко-

вою відповідальністю «Сепро» Ващук А. В. з вимогою визнати договір купівлі-продажу

недійсним у зв’язку з порушенням його права на переважне придбання частки у статут-

ному капіталі.

Завдання

Дати правову оцінку згаданій ситуації.

Скласти перелік документів, які опосередковують відчуження частки у статутному капі-

талі товариства з додатковою відповідальністю.

Запитання

Які нормативно-правові акти регламентують порядок відчуження частки у статутному

капіталі товариства з додатковою відповідальністю?

Який розмір статутного капіталу Товариства з додатковою відповідальністю «Сепро»?

Які дії слід вчинити для внесення змін до статуту товариства з додатковою відповідальні-

стю, що пов’язані з відчуженням частки у статутному капіталі?

До якого суду слід звернутися позивачеві?

Яке рішення має прийняти суд?

162

Завдання для перевірки знань

 Розкрити зміст поняття «товариство з додатковою відповідальністю».

 Назвати ознаки товариства з додатковою відповідальністю.

 Перелічити вимоги, яким має відповідати найменування товариства з додатковою від-

повідальністю.

 Назвати нормативно-правові акти, які регламентують порядок заснування товариства з

додатковою відповідальністю.

 Які особи не можуть бути учасниками товариства з додатковою відповідальністю?

 У якій формі укладається договір про заснування товариства з додатковою відповіда-

льністю?

 Назвати істотні умови договору про заснування товариства з додатковою відповідаль-

ністю.

 Які відомості має містити статут товариства з додатковою відповідальністю?

 Який мінімальний розмір статутного капіталу товариства з додатковою відповідальні-

стю?

 Дати визначення поняття «вклад до статутного капіталу товариства з додатковою від-

повідальністю».

 Розкрити зміст поняття «статутний капітал».

 Які об’єкти не можуть виступати вкладом до статутного капіталу товариства з додат-

ковою відповідальністю?

 Розкрити зміст поняття «чисті активи».

 Назвати підстави для зменшення статутного капіталу товариства з додатковою відпо-

відальністю.

 Охарактеризувати порядок зменшення статутного капіталу товариства з додатковою

відповідальністю.

 Охарактеризувати порядок збільшення статутного капіталу товариства з додатковою

відповідальністю.

 Назвати фонди, які слід створити у товаристві з додатковою відповідальністю.

 Які дії потрібно вчинити на підготовчому етапі створення товариства з додатковою

відповідальністю?

 Які документи необхідно подати для державної реєстрації товариства з додатковою

відповідальністю?

 Назвати випадки зміни складу учасників товариства з додатковою відповідальністю.

 На підставі яких документів здійснюється відступлення учасником своєї частки у ста-

тутному капіталі товариства з додатковою відповідальністю?

 На підставі яких документів представник учасника має право брати участь у загальних

зборах учасників товариства з додатковою відповідальністю?

 Назвати органи управління товариства з додатковою відповідальністю.

 Розкрити зміст понять «компетенція» і «виключна компетенція».

 Охарактеризувати порядок скликання загальних зборів учасників товариства з додат-

ковою відповідальністю.

 У якому випадку загальні збори учасників товариства з додатковою відповідальністю є

повноважними приймати рішення з питань порядку денного?

 У якому порядку вносяться зміни до порядку денного загальних зборів учасників то-

вариства з додатковою відповідальністю?

 Що таке протокол загальних зборів учасників товариства з додатковою відповідальні-

стю?

 Які функції виконує виконавчий орган товариства з додатковою відповідальністю?

 Хто утворює та відкликає виконавчий орган товариства з додатковою відповідальністю?

 Хто діє від імені товариства з додатковою відповідальністю?

 Розкрити зміст поняття «аудиторська перевірка».

 У яких випадках проводиться аудиторська перевірка діяльності та звітності товариства

з додатковою відповідальністю?

163

Глава 13. ПРАВОВІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ

ПОВНОГО ТОВАРИСТВА

§ 1. Поняття та загальна характеристика повного товариства

§ 2. Правові засади створення та припинення повного товариства

§ 3. Порядок зміни складу учасників повного товариства

§ 4. Управління повним товариством

§ 1. Поняття та загальна характеристика повного товариства

Повне товариство — це товариство, учасники якого відповідно до укладеного між ними

договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і солідарно несуть до-

даткову (субсидіарну) відповідальність за його зобов’язаннями усім майном, що їм нале-

жить.

Повна солідарна відповідальність учасників повного товариства передбачає, що у разі не-

достатності у повного товариства майна для задоволення вимог кредиторів у повному обсязі

учасники повного товариства солідарно відповідають за зобов’язаннями товариства усім сво-

їм майном, на яке може бути звернене стягнення. До того ж солідарна відповідальність ви-

ражається в тому, що кредитори можуть вимагати виконання зобов’язань як від усіх учасни-

ків повного товариства, так і від кожного окремо, як повністю, так і в частині боргу.

Досить часто на практиці кредитори помилково безпосередньо звертаються за задоволен-

ням своїх вимог до учасників повного товариства.

Зазначимо, що відповідальність учасників повного товариства є додатковою (субсидіар-

ною) стосовно відповідальності самого повного товариства. Це означає, що кредитор пови-

нен спершу звернутися зі своєю вимогою до повного товариства, і, якщо майна повного то-

вариства виявилося недостатньо для задоволення вимог кредиторів у повному обсязі,

звернутися з вимогою до учасників товариства.

Таким чином, повне товариство є основним боржником, а учасники — додатковими бор-

жниками.

Відповідно до ст. 123 ЦК України, учасник повного товариства відповідає за борги това-

риства, незалежно від того, виникли ці борги до чи після його вступу в товариство. Учасник

повного товариства, який вибув із товариства, відповідає за зобов’язання товариства, що ви-

никли до моменту його вибуття, рівною мірою з учасниками, що залишилися, протягом

трьох років із дня затвердження звіту про діяльність товариства за рік, у якому він вибув із

товариства. Учасник повного товариства, який сплатив повністю борги товариства, має право

звернутися з регресною вимогою у відповідній частині до інших учасників, які несуть перед

ним відповідальність пропорційно своїм часткам у складеному капіталі товариства.

Повне товариство має своє найменування. Найменування повного товариства має містити

імена (найменування) всіх його учасників, слова «повне товариство» або містити ім’я (на-

йменування) одного чи кількох учасників із доданням слів «і компанія», а також «повне то-

вариство».

Повні товариства можуть бути двох видів:

 товариства, які створюються на певний строк;

 товариства, які створюються на невизначений строк.

На сьогодні повні товариства недостатньо поширені, що пояснюється передусім повною

відповідальністю учасників цього товариства. Проте у деяких випадках закон надає право

здійснювати певні види підприємницької діяльності обмеженому колу осіб. Так, відповідно

до ст. 4 Закону України «Про підприємництво» здійснювати ломбардні операції мають право

державні підприємства та організації, а також повні товариства.

§ 2. Правові засади створення та припинення повного товариства

Повне товариство, як і будь-яке інше господарське товариство, створюється фізичними

та/або юридичними особами. До того ж Господарський кодекс України встановлює, що уча-

сниками повного товариства можуть бути лише особи, зареєстровані як суб’єкти підприєм-

ництва.

164

Стаття 114 ЦК України передбачає, що «господарське товариство, крім повного та ко-

мандитного товариств, може бути створене однією особою, яка стає його єдиним учасни-

ком». Таким чином, мінімальна кількість учасників повного товариства — дві особи. Зазна-

чимо, що максимальну кількість учасників повного товариства законодавець не встановлює.

Учасник повного товариства не має права без згоди інших учасників вчиняти від свого

імені та у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб правочини, що є однорідними з тими, які

становлять предмет діяльності повного товариства. У разі порушення цього правила товари-

ство має право за своїм вибором вимагати від такого учасника або відшкодування завданих

товариству збитків, або передання товариству усієї вигоди, набутої за такими правочинами.

Особа може бути учасником тільки одного повного товариства.

Учасники повного товариства мають право у порядку, встановленому засновницьким до-

говором товариства та законом:

1) брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому докуме-

нті, крім випадків, встановлених законом. Кожний учасник повного товариства має право ді-

яти від імені товариства, якщо засновницьким договором не визначено, що всі учасники ве-

дуть справи спільно або що ведення справ доручено окремим учасникам;

2) брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди).

Прибуток повного товариства розподіляється між його учасниками пропорційно до їхніх ча-

сток у складеному капіталі, якщо інше не передбачено засновницьким договором або домов-

леністю учасників. Позбавлення учасника повного товариства права на участь у розподілі

прибутку не допускається;

3) вийти у встановленому порядку з товариства. Реалізація цього права безпосередньо за-

лежить від виду повного товариства (повне товариство може бути таким, що створене на пе-

вний строк, та таким, яке створене на невизначений строк). Учасник повного товариства, яке

було створене на невизначений строк, може у будь-який момент вийти з товариства, заявив-

ши про це не пізніше ніж за три місяці до фактичного виходу із товариства. Учасник повного

товариства може достроково вийти з товариства, заснованого на певний строк, лише за наяв-

ності поважних причин. При створенні повного товариства, яке діятиме протягом визначено-

го періоду часу в засновницькому договорі, доцільно передбачити приблизний перелік при-

чин, які учасники визнаватимуть поважними для дострокового припинення участі в

товаристві. Слід зазначити, що згідно із чинним законодавством України будь-яка відмова

від права вийти з повного товариства є нікчемною;

4) одержати вартість частини майна товариства, пропорційну частці цього учасника у

складеному капіталі повного товариства, якщо інше не встановлено засновницьким догово-

ром у випадку виходу учасника, його виключення, вибуття з повного товариства з підстав,

встановлених законодавством;

5) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства у порядку,

встановленому законом. Учасник повного товариства має право за згодою інших його учас-

ників передати свою частку у складеному капіталі чи її частину іншому учасникові товарис-

тва або третій особі;

6) одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установ-

чим документом. Зазначимо, що кожний учасник повного товариства, незалежно від того, чи

уповноважений він вести справи товариства, має право ознайомлюватися з усією документа-

цією щодо ведення справ товариства. Будь-яка відмова від цього права чи його обмеження є

нікчемною;

7) вимагати від товариства відшкодування здійснених ним витрат, якщо він доведе, що у

зв’язку з його діями товариство зберегло чи набуло майно, яке за вартістю перевищує ці

витрати. Зазначене право має лише учасник повного товариства, який діяв у спільних інте-

ресах, але не мав на це повноважень, за умови, що його дії не були схвалені іншими учас-

никами;

8) звернутися з регресною вимогою у відповідній частині до інших учасників, які несуть

відповідальність перед учасником, який сплатив повністю борги повного товариства, пропо-

рційно своїм часткам у складеному капіталі товариства.

Учасники повного товариства мають ряд обов’язків, зокрема:

1) додержувати засновницького договору товариства та виконувати рішення, прийняті

учасниками;

2) виконувати свої зобов’язання перед товариством, у тому числі ті, що пов’язані з май-

новою участю, а також робити вклади у розмірі, в порядку та засобами, що передбачені уста-

новчим документом;

165

3) не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність

товариства.

Повне товариство створюється і діє на підставі засновницького договору, який є його

єдиним установчим документом.

Аналіз положень Цивільного та Господарського кодексів України, Закону про господар-

ські товариства дає можливість дійти висновку про те, що засновницький договір повного

товариства має містити відомості про:

 найменування повного товариства;

 вид товариства;

 предмет і мета (цілі) діяльності товариства;

 склад засновників та учасників;

 порядок спільної діяльності учасників щодо утворення товариства;

 управління діяльністю товариства та участі в ньому засновників;

 порядок вступу до товариства та виходу з нього;

 розмір та склад складеного капіталу товариства;

 розмір частки кожного учасника у складеному капіталі товариства;

 розмір, склад та порядок внесення вкладів учасниками до складеного капіталу товари-

ства;

 порядок зміни часток кожного з учасників у складеному капіталі товариства;

 розподіл прибутків та збитків;

 порядок внесення змін до установчих документів;

 умови його реорганізації та ліквідації.

Засновницький договір може містити також відомості щодо інших умов діяльності това-

риства, які не суперечать закону.

На засновницький договір поширюються всі положення чинного законодавства України

про правочини.

Засновницький договір як установчий документ має бути викладений державною мовою.

До того ж закон не забороняє викладення засновницького договору одночасно кількома мо-

вами — українською та однією чи кількома іноземними. Така необхідність може бути викли-

кана участю в товаристві іноземних фізичних та/або юридичних осіб.

Учасники повного товариства мають дійти згоди щодо всіх істотних умов засновницького

договору. Цивільний кодекс України визнає істотними умовами договору умови про предмет

договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду,

а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Засновницький договір має бути викладений письмово, прошитий, пронумерований та

підписаний засновниками (учасниками) або уповноваженими особами.

Зазначимо, що відповідальність за відповідність установчих документів законодавству

несуть засновники (учасники) повного товариства.

Учасники повного товариства повинні сформувати складений капітал повного товари-

ства.

Складений капітал повного товариства формується за рахунок вкладів його учасників.

Проте слід пам’ятати, що інтереси кредиторів гарантує не тільки майно товариства, а й май-

но всіх учасників повного товариства. Цим пояснюється той факт, що закон не визначає мі-

німального розміру складеного капіталу повного товариства.

Вкладами учасників до складеного капіталу повного товариства можуть виступати гроші,

цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку.

Однак при формуванні складеного капіталу слід пам’ятати про те, що закон може забороняти

вносити певні об’єкти до складеного капіталу. Так, ст. 13 Закону про господарські товарист-

ва передбачає, що для формування складеного капіталу забороняється використовувати бю-

джетні кошти, кошти, одержані в кредит та під заставу.

Звернімо увагу також на те, що законодавство не регламентує порядок формування чи

зміни складеного капіталу повного товариства. Саме тому учасникам необхідно передбачити

в засновницькому договорі розмір складеного капіталу, його склад, порядок та строки вне-

сення учасниками своїх вкладів.

Зазначимо, що прибуток та збитки повного товариства розподіляються між його учасни-

ками пропорційно до їхніх часток у складеному капіталі. Проте учасники повного товариства

можуть обумовити інший порядок розподілу прибутку та збитків у засновницькому договорі

або іншій домовленості. Жоден учасник повного товариства не може бути позбавлений права

на участь у розподілі прибутку чи збитків.

166

Процедура створення повного товариства складається з двох основних етапів: підготов-

чого етапу та етапу державної реєстрації.

На підготовчому етапі вчиняються такі дії, як:

а) визначення коло учасників повного товариства;

б) визначення найменування повного товариства;

в) резервування найменування повного товариства (проводиться за бажанням учасників).

Засновник (засновники) повного товариства мають право зарезервувати найменування пов-

ного товариства строком на два місяці;

г) розроблення та підписання засновницького договору;

д) повне або часткове формування складеного капіталу товариства у випадках, визначе-

них законом або рішенням учасників.

Другим, обов’язковим етапом заснування повного товариства, є його державна реєстра-

ція.

Державна реєстрація повного товариства здійснюється за загальними правилами держав-

ної реєстрації господарських товариств.

Припинення повного товариства здійснюється в порядку, передбаченому чинним законо-

давством для припинення юридичних осіб з особливостями, встановленими Цивільним коде-

ксом України для повного товариства.

Процедура припинення повного товариства передбачена Цивільним кодексом України,

законами про господарські товариства, про державну реєстрацію, про банкрутство та іншими

нормативно-правовими актами.

Рішення про припинення повного товариства може бути прийнято учасниками такого го-

сподарського товариства або компетентним органом державної влади.

Цивільний кодекс України встановлює, що юридична особа припиняється в результаті

передання всього свого майна, прав та обов’язків іншим юридичним особам-

правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Таким чином, повне товариство може припинитися внаслідок правонаступництва (реор-

ганізації шляхом злиття, приєднання, поділу чи перетворення) або ліквідації.

Зазначимо, що при реорганізації шляхом злиття, приєднання, поділу чи перетворення всі

права та обов’язки повного товариства-правопопередника переходять до правонаступника/ів,

тоді як при ліквідації права та обов’язки повного товариства припиняються. Відрізняються

згадані способи припинення також тим, що при ліквідації, майно товариства, яке залишилося

після задоволення вимог кредиторів, розподіляється між учасниками господарського товари-

ства, тоді як при злитті, приєднанні, поділі та перетворенні все майно товариства-

правопопередника переходить до правонаступника.

Слід звернути увагу на те, що повне товариство ліквідовується у разі, якщо в товаристві

залишається один учасник. Цей учасник має право протягом шести місяців із моменту, коли

він став єдиним учасником товариства, перетворити таке товариство в інше господарське то-

вариство.

Повне товариство є таким, що припинилося, з дня внесення до єдиного державного реєст-

ру запису про його припинення.

§ 3. Порядок зміни складу учасників повного товариства

Аналіз положень Цивільного кодексу України та інших нормативно-правових актів дає

змогу дійти висновку про те, що склад учасників повного товариства змінюється у зв’язку з:

1) переданням учасником повного товариства своєї частки чи її частини у складеному ка-

піталі іншому учасникові товариства або третій особі. Учасник повного товариства має право

за згодою інших його учасників передати свою частку у складеному капіталі чи її частину

іншому учасникові товариства або третій особі. У разі передання частки (її частини) новому

учасникові до нього переходять повністю чи у відповідній частині права, що належали учас-

никові, який передав частку (її частину). Особа, якій передано частку (її частину), відповідає

за боргами товариства незалежно від того, виникли ці борги до чи після його вступу до това-

риства. У разі передання учасником товариства усієї частки іншій особі участь цього учасни-

ка в повному товаристві припиняється, проте він відповідатиме за зобов’язаннями товарист-

ва, що виникли до моменту його вибуття, рівною мірою з учасниками, що залишилися,

протягом трьох років з дня затвердження звіту про діяльність товариства за рік, у якому він

вибув із товариства;

167

2) вступом нових учасників до товариства. Переважним правом вступу до повного това-

риства користуються правонаступники учасника або його спадкоємці. Спадкоємцям (право-

наступникам) учасника, які не вступили до повного товариства виплачується вартість части-

ни майна товариства, пропорційна частці учасника у складеному капіталі товариства, якщо

інше не встановлено засновницьким договором. Порядок визначення вартості частки учас-

ника у майні повного товариства та строки її виплати встановлюються засновницьким дого-

вором і законом;

3) виходом учасника повного товариства з його складу з власної ініціативи. Слід звер-

нути увагу на те, що порядок виходу учасника зі складу повного товариства залежить від

виду товариства. При виході з повного товариства, яке було створене на невизначений

строк, учасник може вийти з товариства у будь-який момент. До того ж він має повідоми-

ти про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до фактичного виходу з товариства. Дост-

роковий вихід учасника з повного товариства, що засноване на певний строк, допускаєть-

ся лише за наявності поважних причин. Зазначимо, що закон не містить ані визначення,

ані переліку поважних причин, тому це питання слід регламентувати в засновницькому

договорі. Відповідно до вимог Закону про господарські товариства, учасник, що виходить

із повного товариства, заснованого на певний строк, має повідомити про свій вихід не пі-

зніше ніж за 6 місяців. Відмова від права вийти з повного товариства, відповідно до зако-

ну, є нікчемною. При виході з повного товариства, учасник має право одержати вартість

частини майна товариства, пропорційну частці цього учасника у складеному капіталі то-

вариства, якщо інше не встановлено засновницьким договором. Слід зазначити, що закон

на сьогодні не передбачає порядку визначення вартості частки учасника у майні повного

товариства та строки її виплати. Саме тому зазначені питання необхідно визначити в за-

сновницькому договорі.

Юридична особа, яка бажає вийти з повного товариства має подати копію рішення про

вихід зі складу засновників (учасників) повного товариства, завірену в установленому по-

рядку. Якщо зі складу повного товариства виходить фізична особа, вона має подати нотаріа-

льно посвідчену копію заяви фізичної особи про вихід зі складу засновників (учасників) пов-

ного товариства.

Після цього необхідно внести відповідні зміни до установчих документів та зареєструва-

ти їх у державного реєстратора.

Учаснику повного товариства, який має намір вийти з нього, варто пам’ятати про те, що

він відповідатиме за зобов’язання товариства, що виникли до моменту його виходу, рівною

мірою з учасниками, що залишилися, протягом трьох років з дня затвердження звіту про дія-

льність товариства за рік, у якому він вийшов із товариства.

4) виключенням із складу учасників. Відповідно до вимог закону, підставою для виклю-

чення учасника є систематичне невиконання чи неналежне виконання обов’язків, покладених

на нього товариством, або ж перешкоджання своїми діями (бездіяльністю) досягненню цілей

товариства. Слід зазначити, що закон не регламентує порядку виключення учасника з повно-

го товариства. Тому у засновницькому договорі необхідно визначити порядок виключення

учасника, зокрема слід передбачити порядок прийняття рішення про виключення учасника.

Учасник, якого виключили, має право оскаржити до суду рішення про виключення зі складу

учасників повного товариства. Учасникові, якого виключено з повного товариства, виплачу-

ється вартість частини майна товариства, пропорційна частці цього учасника у складеному

капіталі товариства, якщо інше не встановлено засновницьким договором;

5) вибуттям із складу учасників із причин, що не залежать від учасника. Повне товариство

може прийняти рішення про визнання учасника повного товариства таким, що вибув із його

складу, в таких випадках:

 смерті учасника або оголошення його померлим — за відсутності спадкоємців;

 ліквідації юридичної особи — учасника товариства, в тому числі у зв’язку з визнанням

її банкрутом;

 визнання учасника недієздатним, обмеження його цивільної дієздатності або визнання

безвісно відсутнім;

 призначення за рішенням суду примусової реорганізації юридичної особи — учасника

товариства, зокрема у зв’язку з її неплатоспроможністю;

 звернення стягнення на частину майна повного товариства, що відповідає частці учас-

ника у складеному капіталі товариства.

Рішення про визнання учасника повного товариства таким, що вибув із його складу, може

бути оскаржене заінтересованими особами до суду.

168

Учасникові, який вибув із повного товариства з наведених вище підстав виплачується ва-

ртість частини майна товариства, пропорційна частці цього учасника у складеному капіталі

товариства, якщо інше не встановлено засновницьким договором;

6) звернення стягнення на частку учасника у складеному капіталі повного товариства за

його власними зобов’язаннями допускається тільки у разі недостатності іншого майна для

задоволення вимог кредиторів. У разі недостатності майна учасника повного товариства для

виконання його зобов’язань перед кредиторами вони можуть вимагати у встановленому по-

рядку виділення частини майна повного товариства, пропорційної частці учасника-боржника

у складеному капіталі товариства. Частина майна повного товариства, пропорційна частці

учасника-боржника у складеному капіталі, виділяється у грошовій формі чи в натурі відпові-

дно до балансу, складеного на момент вибуття такого учасника з товариства.

§ 4. Управління повним товариством

Досить часто помилково ототожнюють поняття «управління повним товариством» та

«ведення справ повного товариства».

Управління повним товариством слід розглядати як цілеспрямований вплив на товари-

ство для впорядкування та розвитку його діяльності. Ведення справ повного товариства є

значно вужчим ніж управління. Під веденням справ законодавець розуміє реалізацію діє-

здатності повного товариства, тобто визначення тих осіб, що діють від імені повного то-

вариства.

Управління діяльністю повного товариства відповідно до закону здійснюється за спіль-

ною згодою всіх учасників. Водночас учасники у засновницькому договорі можуть передба-

чити випадки прийняття рішення більшістю голосів учасників. Кожний учасник повного то-

вариства має один голос, якщо засновницьким договором не передбачений інший порядок

визначення кількості голосів.

Діяти від імені повного товариства має право кожний учасник повного товариства, якщо

засновницьким договором не визначено, що всі учасники ведуть справи спільно або що ве-

дення справ доручено окремим учасникам.

У разі спільного ведення учасниками справ товариства для вчинення кожного правочину

є необхідною згода всіх учасників товариства.

Ведення справ повного товариства може бути доручено окремим учасникам. Якщо в за-

сновницькому договорі визначаються декілька учасників, які наділяються повноваженнями

на ведення справ товариства, то передбачається, що кожен із них може діяти від імені това-

риства самостійно. Проте в засновницькому договорі може бути зазначено, що такі учасники

мають право вчиняти відповідні дії лише спільно.

Якщо ведення справ доручено окремим учасникам повного товариства, інші учасники

можуть вчиняти правочини від імені товариства за наявності у них довіреності, виданої уча-

сниками, яким доручено ведення справ товариства.

Закон покладає на учасників, яким було доручено ведення справ повного товариства,

обов’язок надавати решті учасників на їхню вимогу повну інформацію про дії, що викону-

ються від імені та в інтересах товариства.

Слід зазначити, що у відносинах із третіми особами повне товариство не може посилати-

ся на положення засновницького договору, які обмежують повноваження учасників повного

товариства щодо права діяти від імені товариства, крім випадків, коли буде доведено, що

третя особа у момент вчинення правочину знала чи могла знати про відсутність в учасника

товариства права діяти від імені товариства.

На практиці трапляються випадки, коли правочин від імені повного товариства вчинив

учасник, який не мав на це повноважень. Учасник повного товариства, що діяв у спільних

інтересах, але не мав на це повноважень, має право у разі, якщо його дії не були схвалені

іншими учасниками, вимагати від товариства відшкодування здійснених ним витрат, якщо

він доведе, що у зв’язку з його діями товариство зберегло чи набуло майно, яке за вартістю

перевищує ці витрати.

Трапляються випадки, коли між учасниками повного товариства виникає спір із приводу

ведення справ товариства. У такому випадку на вимогу одного чи кількох учасників товарис-

тва суд може припинити повноваження на ведення справ товариства, надані одному чи кіль-

ком учасникам. Припинення повноважень відбувається лише за наявності для цього достат-

ніх підстав, наприклад грубого порушення учасником, уповноваженим на ведення справ

169

товариства, своїх обов’язків чи виявлення його нездатності до розумного ведення справ. Рі-

шення суду є підставою для внесення змін до засновницького договору повного товариства.

Зазначимо, що кожен учасник повного товариства, незалежно від того, чи уповноважений

він вести справи товариства, має право ознайомлюватися з усією документацією щодо ве-

дення справ товариства. Згідно з вимогами закону, відмова від цього права чи його обмежен-

ня, зокрема за домовленістю учасників товариства, є нікчемною.

Навчальні завдання

1. Дослідити наукову і навчальну літературу, нормативно-правові акти (як чинні, так і ті,

що втратили чинність) та навести визначення поняття «повне товариство».

2. Дати коротку характеристику ознак повного товариства.

3. Назвати вимоги, яким має відповідати найменування повного товариства та надати

п’ять прикладів найменувань повних товариств.

4. Скласти перелік нормативно-правових актів, які регламентують порядок заснування

повного товариства.

5. Ознайомитися з положеннями Цивільного кодексу України, спеціальних законів і скла-

сти перелік вимог, що висуваються до учасників повного товариства.

6. Охарактеризувати засновницький договір повного товариства.

7. Скласти перелік істотних умов засновницького договору повного товариства.

8. Розробити проект засновницького договору повного товариства.

9. Охарактеризувати складений капітал повного товариства.

10. Скласти перелік об’єктів, які не можуть виступати вкладом до складеного капіталу

повного товариства.

11. Охарактеризувати порядок зменшення складеного капіталу повного товариства.

12. Дослідити порядок збільшення складеного капіталу повного товариства.

13. Охарактеризувати підготовчий етап створення повного товариства.

14. Охарактеризувати етап державної реєстрації повного товариства.

15. З’ясувати, які документи опосередковують процедуру заснування повного товариства,

та охарактеризувати їх.

16. З’ясувати, у якому порядку та на підставі яких документів здійснюється передання

учасником повного товариства своєї частки у складеному капіталі повного товариства.

17. Скласти перелік дій, пов’язаних із прийняттям повним товариством рішення про ви-

знання учасника повного товариства таким, що вибув з його складу.

18. Дослідити положення Закону України «Про господарські товариства», інших норма-

тивно-правових актів та охарактеризувати порядок виключення учасника з повного товарис-

тва.

19. Охарактеризувати порядок управління повним товариством.

20. Висвітлити порядок ведення

справ повного товариства.

Практичні завдання

Ситуація 1. Для здійснення ломбардної діяльності 17 травня 2007 р. трьома учасниками

Комар С. Д., Партко П. Д. та Сміла А. М. було створено Повне товариство «Комар і партне-

ри». У повному товаристві було сформовано складений капітал у розмірі 200 000 грн. 1 квіт-

ня 2008 р. за здійснення аналогічної з товариством

діяльності зі складу повного товариства

було виключено Комара С. Д.

17 вересня 2008 року учасниками повного товариства було прийнято рішення про лікві-

дацію повного товариства. На момент ліквідації активи повного товариства становили 70 000

гривень.

Кредитори звернулися зі своїми вимогами (розмір вимог — 500 000 грн) до повного това-

риства, а також до Комара С. Д.

Громадянин Комар С. Д. звернувся за консультацією до юриста.

Завдання

Дайте правову оцінку ситуації.

Складіть проект проміжного ліквідаційного балансу.

Складіть проект ліквідаційного балансу.