Мельник О.О. Корпоративне право

Подождите немного. Документ загружается.

150

5) затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів, розподіл прибутку та збитків

товариства;

6) вирішення питання про придбання товариством частки учасника;

7) виключення учасника із товариства;

8) прийняття рішення про ліквідацію товариства, призначення ліквідаційної комісії, за-

твердження ліквідаційного балансу.

Цей перелік не є вичерпним і статут товариства чи закон можуть відносити до виключної

компетенції загальних зборів й вирішення інших питань. Питання, віднесені до виключної

компетенції загальних зборів учасників товариства, не можуть бути передані ними для вирі-

шення виконавчому органу товариства.

Збори учасників за критерієм періодичності їх проведення поділяються на чергові та по-

зачергові збори. Як правило, статут товариства має визначати дати проведення чергових збо-

рів учасників.

Чергові збори учасників скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбаче-

но установчими документами.

Позачергові збори учасників скликаються за наявності обставин, зазначених у статуті, у

разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього по-

требують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення

статутного капіталу. Збори учасників товариства повинні скликатися також на вимогу вико-

навчого органу. Учасники товариства, що володіють у сукупності більше ніж 10 % голосів,

мають право вимагати скликання позачергових зборів учасників у будь-який час і з будь-

якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товарис-

тва не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати збори учасників.

Загальні збори учасників мають скликатися у чітко визначеному законом порядку. Проте

досить часто загальні збори скликаються з порушенням визначеного порядку, що призводить

до порушення прав учасників товариств та, як наслідок, визнання недійсним рішення таких

зборів.

Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим

статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повід-

омлення повинно бути зроблено не менше ніж за 30 днів до скликання загальних зборів.

Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на зборах учасників за

умови, що воно було ним поставлено не пізніше ніж за 25 днів до початку зборів. Не пізніше

ніж за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана мо-

жливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. На відміну від

акціонерного товариства, в товаристві з обмеженою відповідальністю загальні збори можуть

приймати рішення з питань, не включених до порядку денного. Такі рішення приймаються

тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

У день проведення зборів учасники товариства або їх представники, які беруть участь у

зборах, реєструються для участі у загальних зборах із зазначенням кількості голосів, яку має

кожний учасник. Цей перелік мають підписати голова та секретар зборів. Збори учасників

вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники або представники учасників, що

володіють у сукупності більше ніж 60 % голосів.

Брати участь у зборах із правом дорадчого голосу можуть члени виконавчих органів, які

не є учасниками товариства.

Рішення про відчуження майна товариства на суму, що становить п’ятдесят і більше від-

сотків майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у

3/4 голосів.

Рішення щодо визначення основних напрямів діяльності товариства і затвердження його

планів та звітів про їх виконання, внесення змін до статуту товариства, а також рішення про

виключення учасника з товариства вважається прийнятим, якщо за нього проголосують уча-

сники, що володіють у сукупності більше ніж 50 % загальної кількості голосів учасників то-

вариства. З решти питань порядку денного рішення приймається простою більшістю голосів

учасників.

Ведення протоколу загальних зборів учасників організує голова зборів товариства.

У товаристві з обмеженою відповідальністю ведеться книга протоколів, яка має бути у

будь-який час надана учасникам товариства. На вимогу учасників товариства з книги прото-

колів повинні видаватися засвідчені витяги.

У випадках, передбачених статутом або затвердженими товариством правилами процеду-

ри, допускається прийняття рішення методом опитування. У цьому разі проект рішення або

151

питання для голосування надсилається учасникам, які повинні у письмовій формі сповістити

щодо нього свою думку. Протягом 10 днів із моменту одержання повідомлення від останньо-

го учасника голосування всі вони повинні бути проінформовані головою про прийняте рі-

шення.

Наступним органом управління є виконавчий орган, що здійснює поточне керівництво ді-

яльністю товариства. Він може складатися з однієї особи (директор) або ж з кількох осіб (ди-

рекція), тобто бути одноособовим чи колегіальним

Назва виконавчого органу товариства визначається учасниками та фіксується в статуті

товариства або визначається законом. Виконавчий орган може називатися «правління», «ди-

рекція», «рада директорів» тощо.

Створення та відкликання виконавчого органу товариства належить до виключної компе-

тенції загальних зборів учасників товариства. Загальні збори своїм рішенням створюють ви-

конавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад.

Формою роботи колегіального виконавчого органу є засідання, періодичність проведення

яких визначається в статуті товариства або у положенні про виконавчий орган чи іншому ло-

кальному акті товариства.

Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення простою більшістю

від кількості присутніх членів, якщо інше не встановлено статутом товариства або законом.

Дирекцію, як правило, очолює генеральний директор. Членами виконавчого органу мо-

жуть бути як учасники товариства, так і особи, які не є його учасниками.

Виконавчий орган товариства вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих,

що належать до виключної компетенції зборів учасників. Збори учасників товариства можуть

винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції дирекції

(директора). Дирекція (директор) підзвітна зборам учасників і організує виконання їх рішень.

Виконавчий орган не вправі приймати рішення, обов’язкові для учасників товариства.

Дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених Законом про госпо-

дарські товариства та установчими документами.

Особа, яка очолює виконавчий орган, має право виконувати дії від імені товариства без

довіреності.

Водночас необхідно пам’ятати про те, що керівник колегіального виконавчого органу не

має права самостійно приймати рішення. Саме тому актуальним на сьогодні є питання роз-

межування компетенції голови та членів колегіального виконавчого органу товариства.

Якщо статутом товариства передбачено, що його виконавчий орган діє у складі кількох

осіб, то керівник такого виконавчого органу не є самостійним органом управління, тому для

набуття товариством цивільних прав і обов’язків, він на підставі ч. 2 ст. 99 та ст. 145 ЦК

України повинен виносити відповідні питання на розгляд засідання правління чи загальних

зборів акціонерів.

Рішення виконавчого органу товариства, прийняті з перевищенням компетенції, можуть

бути визнані недійсними за позовом учасників товариства у випадку порушення цим рішен-

ням прав учасників товариства.

Законодавством не передбачено порядку скликання та проведення засідань колегіального

виконавчого органу товариства. Тому відповідні положення повинні передбачатися в статуті

товариства, зокрема про обов’язковість повідомлення усіх членів колегіального виконавчого

органу про проведення засідання, надання інформації з питань порядку денного, правомоч-

ність, порядок прийняття рішення тощо.

Особа, яка очолює виконавчий орган, одночасно не може бути головою загальних зборів

учасників товариства.

Слід зазначити, що члени виконавчого органу можуть бути у будь-який час усунені від

виконання своїх обов’язків, якщо в установчих документах не визначені підстави усунення

членів виконавчого органу від виконання своїх обов’язків.

Контроль за діяльністю виконавчого органу товариства здійснюється у порядку, встанов-

леному статутом та законом. Загальні збори учасників товариства можуть формувати органи,

що здійснюють постійний контроль за фінансово-господарською діяльністю виконавчого ор-

гану (наприклад, ревізійну комісію).

Порядок створення та повноваження контрольного органу встановлюються загальними

зборами учасників товариства. Для здійснення контролю за фінансовою діяльністю товарис-

тва з обмеженою відповідальністю згідно з рішенням його загальних зборів, а також в інших

випадках, встановлених статутом і законом товариства, може призначатися аудиторська пе-

ревірка.

152

Аудиторська перевірка може проводитися на вимогу будь-кого з учасників товариства. У

випадку проведення аудиторської перевірки на вимогу учасника товариства витрати,

пов’язані з проведенням такої перевірки, покладаються на учасника, на вимогу якого прово-

диться аудиторська перевірка, якщо інше не встановлено статутом товариства.

Навчальні завдання

1. Дослідити наукову та навчальну літературу, нормативно-правові акти (як чинні, так і ті,

що втратили чинність) та вибрати визначення поняття «товариство з обмеженою відповіда-

льністю».

2. Скласти перелік вимог, яким має відповідати найменування товариства з обмеженою

відповідальністю та надати сім прикладів найменувань товариств з обмеженою відповідаль-

ністю.

3. Охарактеризувати ознаки товариства з обмеженою відповідальністю.

4. Скласти перелік нормативно-правових актів, які регламентують порядок заснування

товариств з обмеженою відповідальністю.

5. Ознайомитися з основними нормативно-правовими актами корпоративного законодавст-

ва та з’ясувати максимальну кількість учасників товариства з обмеженою відповідальністю.

6. Дослідити положення Цивільного кодексу України, спеціальних законів і скласти пере-

лік заборон щодо участі в товаристві з обмеженою відповідальністю.

7. Дослідити положення Цивільного кодексу України, спеціальних законів та з’ясувати, в

якій формі укладається договір про заснування товариства з обмеженою відповідальністю.

8. Скласти перелік істотних умов договору про заснування товариства з обмеженою від-

повідальністю.

9. Скласти перелік відомостей, які має містити статут товариства з обмеженою відповіда-

льністю.

10. З’ясувати мінімальний розмір статутного капіталу товариства з обмеженою відповіда-

льністю на 01 січня 1998 р., 10 квітня 2000 р., 1 червня 2002 р., 1 вересня 2004 р., 1 жовтня

2005 р., 1 січня 2006 р., 1 жовтня 2006 р., 1 березня 2007 р., 10 вересня 2007 р.

11. Назвати об’єкти, які не можуть виступати вкладом до статутного капіталу товариства

з обмеженою відповідальністю.

12. Розробити три варіанти формування статутного капіталу товариства з обмеженою

відповідальністю. Назвати переваги та недоліки кожного з варіантів.

13. Дати визначення поняття «чисті активи».

14. Назвати випадки обов’язкового зменшення статутного капіталу товариства з обмеже-

ною відповідальністю.

15. Охарактеризувати порядок зменшення статутного капіталу товариства з обмеженою

відповідальністю.

16. Дослідити порядок збільшення статутного капіталу товариства

з обмеженою відпові-

дальністю.

17. Охарактеризувати дії, які відбуваються у разі зменшення статутного капіталу товари-

ства з обмеженою відповідальністю, визначити послідовність цих дій.

18. Охарактеризувати дії, які відбуваються у разі збільшення статутного капіталу товари-

ства з обмеженою відповідальністю, визначити послідовність цих дій.

19. Назвати фонди, які слід створити у товаристві

з обмеженою відповідальністю.

20. Скласти перелік дій, що відбуваються на підготовчому етапі створення товариства з

обмеженою відповідальністю.

21. Скласти перелік дій, що відбуваються на етапі державної реєстрації товариства з об-

меженою відповідальністю.

22. Охарактеризувати документи, що опосередковують процедуру заснування товариства

з обмеженою відповідальністю.

23. З’ясувати, у якому порядку та на

підставі яких документів здійснюється відступлення

учасником своєї частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю в

повному обсязі або ж частково.

24. Скласти перелік дій, пов’язаних із відступленням частки учасника у статутному капі-

талі товариства з обмеженою відповідальністю або ж її частини третім особам.

25. Ознайомитися з порядком придбання

частки учасника товариства з обмеженою відпо-

відальністю або її частини самим товариством і документами, що опосередковують цю опе-

рацію.

153

26. Дослідити положення Закону України «Про господарські товариства», інших норма-

тивно-правових актів та з’ясувати, в яких випадках виключення учасника з товариства з об-

меженою відповідальністю неможливо.

27. Дослідити порядок призначення учасниками своїх представників й ознайомитися зі

змістом і формою довіреності на участь у загальних зборах учасників товариства з обмеже-

ною відповідальністю.

28. Охарактеризувати порядок прийняття рішень загальними зборами учасників товариства

з обмеженою відповідальністю, порядок підрахунку голосів учасників і ведення протоколу.

29. Ознайомитися з порядком формування виконавчого органу товариства з обмеженою

відповідальністю, відкликанням його, вибуттям зі складу виконавчого органу його членів.

30. На підставі аналізу нормативно-правових актів та установчих документів товариства з

обмеженою відповідальністю охарактеризувати порядок проведення аудиторської перевірки

діяльності та звітності товариства.

Практичні завдання

Ситуація 1. 15 серпня 2007 р. громадянин Франції Мердео Мішель прийняв рішення про

створення в Україні Товариства з обмеженою відповідальністю «Парі де Франс». У товарист-

ві з обмеженою відповідальністю було сформовано статутний капітал у розмірі 40 000,00 грн.

Засновник вніс до статутного капіталу 20 000, 00 грн та майнові права, які він оцінив у

20 000, 00 грн.

3 вересня представник засновника Миколаєнко Т. В. подала державному реєстратору для

реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Парі де Франс» пакет документів, пе-

редбачений чинним законодавством.

Проте державний реєстратор 5 вересня відмовив у проведенні державної реєстрації Това-

риства з обмеженою відповідальністю «Парі де Франс».

Завдання

Дати правову оцінку описаній ситуації. Скласти перелік документів, які потрібно подати

для державної реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Парі де Франс».

Запитання

Які нормативно-правові акти регламентують порядок заснування товариства з обмеже-

ною відповідальністю іноземними громадянами?

Які дії слід вчинити на етапі заснування товариства з обмеженою відповідальністю?

Чи правомірні дії державного реєстратора?

Ситуація 2. 10 грудня 2006 р. учасник товариства з обмеженою відповідальністю «Свір-

та» Єросів С. М. повідомив виконавчий орган товариства про вихід зі складу учасників това-

риства. Частка учасника у статутному капіталі товариства становить 25 000, 00 грн (25 %

статутного капіталу). Загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю

«Свірта» прийняли

рішення про зменшення статутного капіталу товариства у зв’язку з вихо-

дом учасника з товариства.

Завдання

Дати правову оцінку згаданій ситуації.

Скласти перелік документів, які слід подати для державної реєстрації змін до статуту То-

вариства з обмеженою відповідальністю «Свірта».

Запитання

Які нормативно-правові акти регламентують порядок внесення змін до статуту

товарист-

ва з обмеженою відповідальністю?

Який розмір статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Свірта» до

виходу учасника?

Який розмір статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Свірта» пі-

сля виходу учасника?

Які дії слід вчинити для внесення змін до статуту товариства з обмеженою відповідальні-

стю, що пов’язані зі зменшенням розміру статутного капіталу?

Ситуація 3. Для організації чергових зборів учасників товариства з обмеженою відпові-

дальністю «Фактор» трьом учасникам товариства: Мішень М. Р. (40 % голосів), Садко П. К.

154

(30 % голосів) та Сміт В. М. (30 % голосів) — 20 березня 2007 р. було надіслано повідомлен-

ня про проведення загальних зборів учансиків. Загальні збори були заплановані на 5 квітня

2007 р. 30 березня учасників було повідомлено про перенесення загальних зборів на 15 квіт-

ня у зв’язку з поважними причинами.

15 квітня 2007 р. для участі у зборах було зареєстровано двоє учасників: Садко П. К. та

Сміт В. М.

Збори були визнані повноважними приймати рішення з питань порядку денного.

На зборах учасниками було прийнято рішення про виключення учасника товариства Мі-

шень М. Р. у зв’язку з неналежним виконанням ним обов’язку щодо внесення вкладів до ста-

тутного капіталу товариства.

1 грудня 2007 р. учасник товарситва Мішень М. Р. оскаржив рішення загальних зборів

учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор» у судовому порядку.

Завдання

Дати правову оцінку даній ситуації.

Скласти перелік дій, що опосередковують процедуру скликання чергових загальних збо-

рів учасників.

Аргументувати позицію Мішень М. Р.

Запитання

До якого суду слід звернутися позивачу?

Чи мали загальні збори ТОВ «Фактор» достатні підстави для виключення учасника?

Яке рішення має прийняти суд?

Завдання для перевірки знань

 Розкрити поняття «товариство з обмеженою відповідальністю».

 Перелічити ознаки товариства з обмеженою відповідальністю.

 Перелічити вимоги, яким має відповідати найменування товариства з обмеженою від-

повідальністю.

 Назвати нормативно-правові акти, які регламентують порядок заснування товариства з

обмеженою відповідальністю.

 Перелічити заборони щодо участі в товаристві з обмеженою відповідальністю.

 Хто є сторонами договору про заснування товариства з обмеженою відповідальністю?

 У якій формі укладається договір про заснування товариства з обмеженою відповіда-

льністю?

 Перелічити істотні умови договору про заснування товариства з обмеженою відпові-

дальністю.

 Перелічити відомості, які має містити статут товариства з обмеженою відповідальністю.

 Який мінімальний розмір статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю?

 Дати визначення поняття «вклад до статутного капіталу».

 Розкрити зміст поняття «статутний капітал».

 Які об’єкти не можуть виступати вкладом до статутного капіталу товариства з обме-

женою відповідальністю?

 Дати визначення поняття «чисті активи».

 Перелічити підстави для зменшення статутного капіталу товариства з обмеженою від-

повідальністю.

 Охарактеризувати порядок зменшення статутного капіталу товариства з обмеженою

відповідальністю.

 Охарактеризувати порядок збільшення статутного капіталу товариства з обмеженою

відповідальністю.

 Назвати фонди, які необхідно створити в товаристві з обмеженою відповідальністю.

 Які дії необхідно вчинити на підготовчому етапі створення товариства з обмеженою

відповідальністю?

 Які документи необхідно подати для державної реєстрації товариства з обмеженою

відповідальністю?

 Назвати випадки зміни складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю.

 На підставі яких документів здійснюється відступлення учасником своєї частки у ста-

тутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю?

155

 На підставі яких документів представник учасника має право брати участь у загальних

зборах учасників товариства з обмеженою відповідальністю?

 Назвати органи управління товариства з обмеженою відповідальністю.

 Чим відрізняються поняття «компетенція» і «виключна компетенція»?

 Охарактеризувати порядок скликання загальних зборів учасників товариства з обме-

женою відповідальністю.

 У якому випадку загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю є

повноважними приймати рішення з питань порядку денного?

 Чи можуть вноситися зміни до порядку денного в ході проведення загальних зборів

учасників?

 Що таке протокол?

 Які функції виконує виконавчий орган товариства з обмеженою відповідальністю?

 Хто утворює та відкликає виконавчий орган товариства з обмеженою відповідальністю?

 Хто діє від імені товариства з обмеженою відповідальністю?

 Розкрити зміст поняття «аудиторська перевірка».

 У яких випадках проводиться аудиторська перевірка діяльності та звітності товариства?

Глава 12. ПРАВОВИЙ СТАТУС ТОВАРИСТВА

З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ

§ 1. Поняття товариства з додатковою відповідальністю

§ 2. Загальні засади створення товариства з додатковою відповідальністю

§ 3. Порядок зміни складу учасників товариства з додатковою відповідальністю

§ 4. Управління товариством з додатковою відповідальністю

§ 1. Поняття товариства з додатковою відповідальністю

Товариство з додатковою відповідальністю — це господарське товариство, яке засноване

однією або кількома особами, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких ви-

значений статутом. Учасники такого товариства солідарно несуть додаткову (субсидіарну)

відповідальність за його зобов’язаннями своїм майном у розмірі, який встановлюється стату-

том товариства і є однаково кратним для всіх учасників до вартості внесеного кожним учас-

ником вкладу. У разі визнання банкрутом одного з учасників, його відповідальність за зо-

бов’язаннями товариства розподіляється між іншими учасниками товариства пропорційно їх

часткам у статутному капіталі товариства.

Товариство з додатковою відповідальністю має своє найменування. Найменування това-

риства з додатковою відповідальністю має містити назву товариства, а також слова «товари-

ство з додатковою відповідальністю».

§ 2. Загальні засади створення товариства

з додатковою відповідальністю

До товариства з додатковою відповідальністю застосовуються положення Цивільного ко-

дексу України про товариство з обмеженою відповідальністю, якщо в статуті товариства чи

законі не встановлено інше.

Таким чином, якщо учасники не обумовили інше, товариство з додатковою відповідаль-

ністю може бути засновано як однією, так і кількома особами. Товариство з додатковою від-

повідальністю не може мати єдиним учасником інше господарське товариство, учасником

якого є одна особа. Особа може одноосібно виступати учасником лише одного товариства з

додатковою відповідальністю.

Якщо в товаристві з додатковою відповідальністю два чи більше засновників, вони у разі

потреби визначити взаємовідносини між собою щодо створення товариства укладають дого-

вір про заснування товариства. Слід звернути увагу на те, що цей договір не є установчим

документом.

156

Договір про заснування оформлюється письмово та встановлює порядок заснування това-

риства, умови здійснення спільної діяльності щодо створення товариства, розмір статутного

капіталу, частку у статутному капіталі кожного з учасників, строки та порядок внесення

вкладів та інші умови.

Товариство з додатковою відповідальністю діє на підставі статуту.

Статут товариства з додатковою відповідальністю має містити відомості про:

 найменування товариства;

 вид товариства;

 предмет і мета (цілі) діяльності товариства;

 склад засновників та учасників;

 розмір статутного капіталу товариства;

 розмір часток кожного учасника;

 розмір, склад та порядок внесення вкладів учасниками;

 розмір додаткової відповідальності учасників;

 розмір і порядок формування резервного фонду;

 порядок передання (переходу) часток у статутному капіталі товариства;

 органи управління товариством;

 компетенція органів управління товариством;

 порядок прийняття рішень органами управління товариством, включаючи перелік пи-

тань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів;

 порядок вступу до товариства та виходу з нього;

 розподіл прибутків та збитків;

 порядок внесення змін до установчих документів;

 умови його реорганізації та ліквідації.

Статут може містити також відомості щодо інших умов діяльності товариства, які не су-

перечать закону.

Статут має бути викладений письмово, прошитий, пронумерований та підписаний засно-

вниками (учасниками), якщо законом не встановлено інший порядок його затвердження.

Підписи засновників (учасників) на статуті товариства з додатковою відповідальністю пови-

нні бути нотаріально посвідчені. У випадках, які передбачені законом, установчі документи

повинні бути погоджені з відповідними органами державної влади.

Товариство, створене однією особою, діє на підставі статуту, затвердженого цією особою.

У товаристві з додатковою відповідальністю створюється статутний капітал. Статутний

капітал товариства з додатковою відповідальністю складається з вартості вкладів його учас-

ників. Відповідно до статутного капіталу визначається мінімальний розмір майна товариства,

який гарантує інтереси його кредиторів. Розмір статутного капіталу товариства не може бути

меншим розміру, встановленого законом (на сьогодні — не менше суми, еквівалентної 100

мінімальним заробітним платам виходячи зі ставки мінімальної заробітної плати, що діє на

момент створення товариства).

Вкладом учасника до статутного капіталу товариства можуть виступати гроші, цінні па-

пери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку. Однак при

формуванні статутного капіталу слід пам’ятати про те, що закон може забороняти вносити

певні об’єкти до статутного капіталу.

Учасник товариства з додатковою відповідальністю не може звільнятися від обов’язку

внесення вкладу до статутного капіталу товариства.

До моменту державної реєстрації товариства його учасники повинні сплатити не менше

ніж 50 % суми своїх вкладів. Частина статутного капіталу, що залишилася несплаченою, під-

лягає сплаті протягом першого року діяльності товариства. Якщо учасники не сплатили по-

вністю суму своїх вкладів протягом першого року діяльності товариства, товариство повинно

оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до ста-

туту у встановленому порядку або прийняти рішення про ліквідацію товариства.

Якщо після закінчення другого чи кожного наступного фінансового року вартість чистих ак-

тивів товариства з додатковою відповідальністю виявиться меншою від статутного капіталу, то-

вариство зобов’язане оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відпо-

відні зміни до статуту в установленому порядку, якщо учасники не прийняли рішення про

внесення додаткових вкладів. Якщо вартість чистих активів товариства стає меншою від визна-

ченого законом мінімального розміру статутного капіталу, товариство підлягає ліквідації.

Розмір статутного капіталу товариства з додатковою відповідальністю може зменшувати-

ся та збільшуватися. Зменшення статутного капіталу товариства з додатковою відповідальні-

157

стю допускається після повідомлення в порядку, встановленому законом, усіх його кредито-

рів. У цьому разі кредитори мають право вимагати дострокового припинення або виконання

відповідних зобов’язань товариства та відшкодування їм збитків.

Збільшення статутного капіталу товариства допускається після внесення усіма його учас-

никами вкладів у повному обсязі. Порядок внесення додаткових вкладів регламентується за-

коном і статутом товариства.

У товаристві створюється резервний (страховий) фонд у розмірі, встановленому статутом,

який не може бути меншим 25 % статутного капіталу, а також інші фонди, передбачені зако-

нодавством України або установчими документами товариства. Розмір щорічних відрахувань

до резервного (страхового) фонду передбачається установчими документами товариства, але

не може бути меншим 5 % суми чистого прибутку.

Процедура створення товариства з додатковою відповідальністю складається з двох осно-

вних етапів: підготовчого етапу та етапу державної реєстрації.

Товариство з додатковою відповідальністю може бути ліквідоване за рішенням загальних

зборів його учасників, у тому числі у зв’язку зі спливом строку, на який товариство було

створене, а також за рішенням суду — у випадках, встановлених законом.

Товариство з додатковою відповідальністю може бути перетворене в акціонерне товарис-

тво чи у виробничий кооператив.

§ 3. Порядок зміни складу учасників товариства

з додатковою відповідальністю

Порядок зміни складу учасників товариства з додатковою відповідальністю є аналогічним

за порядок зміни складу учасників у товаристві з обмеженою відповідальністю. Підставами

для зміни складу учасників товариства з додатковою відповідальністю є:

 відступлення учасником товариства з додатковою відповідальністю своєї частки (чи її

частини) одному чи кільком учасникам цього ж товариства. Учасник має право відступити

свою частку, якщо вона не оплачена повністю. Учасники товариства користуються переваж-

ним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо

статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здій-

снення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її ча-

стина) пропонувалася для продажу третім особам;

 відступлення учасником товариства з додатковою відповідальністю своєї частки (чи її

частини) третім особам, якщо інше не передбачено установчими документами. Якщо частка

учасника не оплачена повністю, її можна відступити в тій частині, в якій вона вже сплачена.

Відчуження учасником товариства з додатковою відповідальністю своєї частки (її частини)

третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства. Якщо учасники

товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення

про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого

статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника

може бути відчужена третій особі;

 придбання частки (її частини) учасника товариства з додатковою відповідальністю са-

мим товариством. До того ж товариство зобов’язане передати її іншим учасникам або третім

особам у строк, що не перевищує одного року або зменшити свій статутний капітал;

 виходу учасника зі складу товариства, повідомивши товариство не пізніше ніж за 3 мі-

сяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. При виході учасника з товарис-

тва з додатковою відповідальністю, йому виплачується вартість частини майна товариства,

пропорційна його частці у статутному капіталі товариства. Виплата провадиться після за-

твердження звіту за рік, в якому він вийшов із товариства, і в строк до 12 місяців із дня вихо-

ду. За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товарис-

тва може бути замінена переданням майна в натурі. Якщо вклад до статутного капіталу

товариства був здійснений шляхом передання права користування майном, відповідне майно

повертається учасникові без виплати винагороди. Порядок і спосіб визначення вартості час-

тини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі товариства, а також по-

рядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом. Спори, що виникають у

зв’язку з виходом учасника із товариства з додатковою відповідальністю, у тому числі спори

щодо порядку визначення частки у статутному капіталі, її розміру і строків виплати, вирі-

шуються судом;

158

 включення до товариства нових учасників. Переважним правом вступу у товариство ко-

ристуються правонаступники учасника або його спадкоємці. Частка у статутному капіталі това-

риства з додатковою відповідальністю переходить до спадкоємця фізичної особи або правона-

ступника юридичної особи — учасника товариства, якщо статутом товариства не передбачено,

що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства. Спадкоємцям (пра-

вонаступникам) учасника, які не вступили до товариства, виплачується вартість частини майна

товариства, пропорційна частці учасника у статутному капіталі товариства;

 виключення учасника з товариства. Учасника товариства з додатковою відповідальніс-

тю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов’язки, або перешко-

джає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на ос-

нові рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 %

загальної кількості голосів учасників товариства. До того ж цей учасник (його представник)

у голосуванні участі не бере;

 припинення участі особи у товаристві, якщо стягнення звернено на всю частку учас-

ника в статутному капіталі товариства з додатковою відповідальністю. Цивільний кодекс

України регулює порядок звернення стягнення на частину майна товариства пропорційну ча-

стці учасника товариства у статутному капіталі, за його особистими боргами. Таке звернення

допускається лише у разі недостатності в особи іншого майна для задоволення вимог креди-

торів. Кредитори такого учасника мають право вимагати від товариства виплати вартості ча-

стини майна товариства, пропорційної частці боржника у статутному капіталі товариства,

або виділенню відповідної частини майна для звернення на нього стягнення. Частина майна,

що підлягає виділенню, або обсяг коштів, що становлять її вартість, встановлюється згідно з

балансом, який складається на дату пред’явлення вимог кредиторами.

§ 4. Управління товариством з додатковою відповідальністю

Зазначимо, що управління товариством з додатковою відповідальністю здійснюють пе-

редбачені законом органи — загальні збори учасників та виконавчий орган.

Загальні збори учасників товариства — це вищий орган управління товариства з додатко-

вою відповідальністю. Збори складаються з учасників товариства або призначених ними

представників.

Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їхніх часток у статутному капіта-

лі товариства з додатковою відповідальністю.

Цивільний кодекс України передбачає, що до виключної компетенції загальних зборів

учасників товариства з додатковою відповідальністю належить:

1) визначення основних напрямів діяльності товариства, затвердження його планів і звітів

про їхнє виконання;

2) внесення змін до статуту товариства, зміна розміру його статутного капіталу;

3) створення та відкликання виконавчого органу товариства;

4) визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення

повноважень відповідних контрольних органів;

5) затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів, розподіл прибутку та збитків

товариства;

6) вирішення питання про придбання товариством частки учасника;

7) виключення учасника із товариства;

8) прийняття рішення про ліквідацію товариства, призначення ліквідаційної комісії, за-

твердження ліквідаційного балансу.

До того ж статутом товариства і законом до виключної компетенції загальних зборів мо-

же бути також віднесене вирішення інших питань. Питання, віднесені до виключної компе-

тенції загальних зборів учасників товариства, не можуть бути передані ними для вирішення

виконавчому органу товариства.

Збори учасників за критерієм періодичності їхнього проведення поділяються на чергові та

позачергові збори. Як правило, статут товариства має визначати дати проведення чергових

зборів учасників.

Чергові збори учасників скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбаче-

но установчими документами.

Позачергові збори учасників скликаються за наявності обставин, зазначених у статуті, у

разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього по-

159

требують інтереси товариства зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутно-

го капіталу. Збори учасників товариства повинні скликатися також на вимогу виконавчого

органу. Учасники товариства, що володіють у сукупності більше ніж 10 % голосів, мають

право вимагати скликання позачергових зборів учасників у будь-який час і з будь-якого при-

воду, що стосується діяльності товариства.

Важливим питанням, на розгляді якого слід зупинитися, є порядок скликання загальних

зборів учасників. Досить часто на практиці порядок скликання зборів порушується, що при-

зводить до порушення прав учасників товариства та, як наслідок, — визнання недійсним рі-

шення таких зборів.

Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим

статутом способом із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повід-

омлення повинно бути зроблено не менше ніж за 30 днів до скликання загальних зборів.

Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на зборах учасників за

умови, що воно було ним поставлено не пізніше ніж за 25 днів до початку зборів. Не пізніше

ніж за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана мо-

жливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. На відміну від

акціонерного товариства, в товаристві з додатковою відповідальністю загальні збори можуть

приймати рішення з питань, не включених до порядку денного. Такі рішення приймаються

тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Учасники товариства або їхні представники, які беруть участь у зборах, реєструються з

зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою

та секретарем зборів. Збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні

учасники або представники учасників, що володіють у сукупності більше ніж 60 % голосів.

Брати участь у зборах із правом дорадчого голосу можуть члени виконавчих органів, які

не є учасниками товариства.

Рішення про відчуження майна товариства на суму, що становить 50 і більше відсотків

майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у 3/4 го-

лосів.

Рішення щодо визначення основних напрямів діяльності товариства і затвердження його

планів та звітів про їхнє виконання, внесення змін до статуту товариства, а також рішення

про виключення учасника з товариства вважається прийнятим, якщо за нього проголосують

учасники, що володіють у сукупності більше ніж 50 % загальної кількості голосів учасників

товариства. З решти питань порядку денного рішення приймається простою більшістю голо-

сів учасників.

Голова зборів товариства організує ведення протоколу. Книга протоколів має бути у

будь-який час надана учасникам товариства. На їхню вимогу повинні видаватися засвідчені

витяги з книги протоколів.

У випадках, передбачених установчими документами або затвердженими товариством

правилами процедури, допускається прийняття рішення методом опитування. У цьому разі

проект рішення або питання для голосування надсилається учасникам, які повинні у письмо-

вій формі сповістити щодо нього свою думку. Протягом 10 днів із моменту одержання повід-

омлення від останнього учасника голосування всі вони повинні бути проінформовані голо-

вою про прийняте рішення.

Наступним органом управління є виконавчий орган, що здійснює поточне керівництво ді-

яльністю товариства. Він може бути колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор).

Дирекцію очолює генеральний директор. Членами виконавчого органу можуть бути також і

особи, які не є учасниками товариства. Дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності

товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції зборів учасників.

Збори учасників товариства можуть винести рішення про передачу частини повноважень,

що належать їм, до компетенції дирекції (директора). Дирекція (директор) підзвітна зборам

учасників і організує виконання їх рішень. Виконавчий орган не вправі приймати рішення,

обов’язкові для учасників товариства.

Дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених Законом України

«Про господарські товариства» та установчими документами. Особа, яка очолює виконавчий

орган має право без довіреності виконувати дії від імені товариства, проте не може бути од-

ночасно головою зборів учасників товариства.

Контроль за діяльністю виконавчого органу товариства здійснюється у порядку, встанов-

леному статутом та законом. Загальні збори учасників товариства можуть формувати органи,

що здійснюють постійний контроль за фінансово-господарською діяльністю виконавчого ор-