С 115/276 UA Офіційний вісник Європейського Союзу 9.5.2008
ПОГОДИЛИСЯ про такі положення, які додаються до Договору про Європейський Союз
та до Договору про функціонування Європейського Союзу:
Стаття 1
Постійна структурна співпраця, зазначена у частині 6 статті 42 Договору про
Європейський Союз, є відкритою для будь-якої держави-члена, яка візьме на себе такі
зобов’язання з дати набуття чинності Лісабонським Договором, для того, щоб:
(а) більш інтенсивно підвищувати свій оборонний потенціал через розширення своїх
національних внесків та участі, якщо необхідно, у багатонаціональних силах, в
основних європейських програмах оснащення, та в діяльності Агенції у сфері
розвитку оборонного потенціалу, досліджень, закупівель та озброєння (далі –
«Європейська оборонна агенція»), та
(b) мати можливість не пізніше ніж до 2010 року забезпечити, або на національному
рівні, або у якості частини багатонаціональних груп збройних сил, спеціальних
бойових одиниць для запланованих місій, структурованих на тактичному рівні як
бойова група, елементами підтримки, що включають транспорт і логістику, здатними
виконувати завдання, зазначені у статті 43 Договору про Європейський Союз,
протягом періоду від п’яти до 30 днів, зокрема, у відповідь на запити від Організації
Об’єднаних Націй, і які можуть тривати 30 днів на початковому етапі та можуть бути
подовжені щонайменше до 120 днів.
Стаття 2
Для досягнення цілей, встановлених у статті 1, держави-члени, що беруть участь у
постійній структурній співпраці, зобов’язуються:
(а) співпрацювати з дати набуття чинності Лісабонським Договором з метою досягнення
ухвалених цілей щодо рівня інвестиційних витрат на військову техніку та регулярно
переглядати ці цілі з огляду на умови безпеки та міжнародні обов’язки Союзу;
(b) приводити свої системи оборони у відповідність одна одній настільки, наскільки це
можливо, зокрема шляхом гармонізації визначення своїх військових потреб за
допомогою об’єднання та, за можливості, спеціалізації своїх оборонних засобів і
потенціалу та шляхом заохочення співпраці у сферах військових навчань та
логістики;
(с) вживати чітких заходів для посилення доступності, сумісності, гнучкості та здатності
до розгортання своїх збройних сил, зокрема, шляхом встановлення спільних цілей
стосовно зобов’язання щодо направлення збройних сил, включаючи можливий
перегляд своїх національних процедур із прийняття рішень;
(d) співпрацювати з метою вжиття необхідних заходів для виправлення, зокрема шляхом
багатонаціональних підходів, без шкоди зобов’язанням стосовно цього в рамках
Організації Північноатлантичного Договору, недоліків виявлених в рамках
«Механізму розвитку потенціалу»;