Лісабонський договір (консолідовані версії)

Подождите немного. Документ загружается.

9.5.2008 UA Офіційний вісник Європейського Союзу С 115/91

2. Суб’єкти господарювання, яким довірено бути операторами послуг загального

економічного інтересу або які мають характер прибуткової монополії, підпадають під дію

правил, що містяться в Договорах, зокрема правил конкуренції, тією мірою, якою

застосування таких правил не заважає, de jure або de facto, виконанню окремих завдань,

які їм доручено. Розвиток торгівлі не повинен зазнавати впливу у такій мірі, в якій це

суперечить інтересам Союзу.

3. Комісія забезпечує застосування положень цієї статті і за необхідності направляє

державам-членам належні директиви або рішення.

СЕКЦІЯ 2

ДОПОМОГА, ЩО НАДАЄТЬСЯ ДЕРЖАВАМИ

Стаття 107

1. Якщо в Договорах не обумовлено інакше, допомога, яку в будь-якій формі надає

держава-член або яку надано за рахунок державних ресурсів, що спотворює або загрожує

спотворити конкуренцію, надаючи переваги певним суб’єктам господарювання або

виробництву певних товарів, є несумісною з внутрішнім ринком тією мірою, якою вона

впливає на торгівлю між державами-членами.

2. Сумісною з внутрішнім ринком є:

(a) допомога соціального характеру, надана окремим споживачам, за умови, що вона

надається без дискримінації на підставі походження відповідних товарів;

(b) допомога для ліквідації наслідків стихійного лиха або надзвичайних ситуацій;

що зазнали впливу поділу Німеччини, тією мірою, якою така допомого необхідна

для компенсації економічних втрат, спричинених таким поділом. Через п’ять років

після набуття чинності Лісабонським Договором Рада, діючи за пропозицією

Комісії, може ухвалити рішення, що скасовує цей пункт.

3. Сумісною з внутрішнім ринком можна вважати:

(a) допомогу, що сприяє економічному розвиткові регіонів з надзвичайно низьким

рівнем життя або високим рівнем безробіття та регіонів, зазначених в статті 349, з

огляду на їх структурну, економічну та соціал

ьну ситуацію;

(b) допомогу, що сприяє здійсненню важливого проекту спільного європейського

інтересу або усуває суттєву шкоду функціонуванню економіки держави-члена;

С 115/92 UA Офіційний вісник Європейського Союзу 9.5.2008

сфер економіки, якщо така допомога не впливає негативно на умови торгівлі такою

мірою, що це суперечить спільному інтересові;

(d) допомогу, що сприяє культурному розвиткові та збереженню культурної спадщини,

якщо така допомога не впливає на умови торгівлі та конкуренцію в Союзі такою

мірою, що це суперечить спільному інтересові;

(e) інші категорії допомоги, що можуть бути визначеними рішенням Ради за

пропозицією Комісії.

Стаття 108

1. Комісія у співпраці з державами-членами постійно наглядає за всіма системами

допомоги, що існують в цих державах. Комісія пропонує державам будь-які належні

заходи, необхідні для поступового розвитку або для функціонування внутрішнього ринку.

2. Якщо після повідомлення зацікавлених сторін з пропозицією подати свої коментарі

Комісія встановлює, що допомога, яку надала держава-член або яку отримано з державних

ресурсів, є несумісною з внутрішнім ринком з огляду на статтю 107 або що таку допомогу

використовують неналежним чином, вона приймає рішення, що вимагає від зацікавленої

держави-члена скасувати або змінити таку допомогу протягом строку, який встановлює

Комісія.

Якщо зацікавлена держава-член не виконує рішення протягом установленого строку,

Комісія або будь-яка інша зацікавлена держава-член може як відступ від положень статей

258 та 259 передати питання безпосередньо до Суду Європейського Союзу.

Як відступ від статті 107 або регламентів, передбачених у статті 109, Рада за зверненням

держави-члена може одностайно ухвалити рішення, якщо воно виправдане винятковими

обставинами, про те, що допомогу, яку ця держава надає або має намір надати, визнано

сумісною з внутрішнім ринком. Якщо Комісія вже почала стосовно зазначеної допомоги

процедуру, передбачену в абзаці першому цієї частини, факт звернення зацікавленої

держави-члена до Ради призводить до призупинення цієї процедури, доки Рада не

повідомить свою позицію.

Проте, якщо Рада не повідомить свою позицію протягом трьох місяців від моменту

подання зазначеного звернення, Комісія надає своє рішення у цій справі.

3. Держави-члени інформують Комісію про будь-які плани щодо надання або зміни

допомоги завчасно, щоб вона мала змогу подати свої коментарі. Якщо Комісія вважає, що

будь-який такий план є несумісний з внутрішнім ринком з огляду на статтю 107, вона

невідкладно розпочинає процедуру, передбачену в частині 2. Зацікавлена держава-член не

вживає запланованих заходів до завершення цієї процедури остаточним рішенням.

9.5.2008 UA Офіційний вісник Європейського Союзу С 115/93

4. Комісія може ухвалити регламенти стосовно категорій державної допомоги, які

відповідно до статті 109 Рада визначила такими, які можуть бути звільнені від процедури,

передбаченої частиною 3 цієї статті.

Стаття 109

Рада за пропозицією Комісії та після проведення консультації з Європейським

Парламентом може ухвалити необхідні регламенти для застосування статей 107 та 108 та,

зокрема, визначити умови застосування частини 3 статті 108 та категорії допомоги, які

звільняються від такої процедури.

ГЛАВА 2

ПОДАТКОВІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 110

Жодна держава-член прямо або опосередковано не накладає на продукцію інших держав-

членів будь-які внутрішні податки будь-якого типу, що перевищують податки, прямо або

опосередковано накладені на подібну продукцію національного виробництва.

Окрім того, жодна держава-член не накладає на продукцію інших держав-членів жодних

внутрішніх податків, що за своєю суттю надають непрямий захист іншій продукції.

Стаття 111

Якщо держава-член експортує продукцію на територію іншої держави-члена, будь-яке

відшкодування внутрішнього податку не може перевищувати внутрішнього податку,

прямо або опосередковано накладеного на цю продукцію.

Стаття 112

Звільнення від сплати та відшкодування платежів, що не є податком з обороту, акцизними

зборами та іншими формами непрямого оподаткування стосовно експорту до інших

держав-членів, не надаються, а компенсаційні податки стосовно імпорту з держав-членів

не накладаються, якщо зазначені вище заходи обмеженого строку дії не були попередньо

затверджені Радою за пропозицією Комісії.

С 115/94 UA Офіційний вісник Європейського Союзу 9.5.2008

Стаття 113

Рада, діючи одностайно згідно зі спеціальною законодавчою процедурою та після

проведення консультацій з Європейським Парламентом та Економічно-соціальним

комітетом, ухвалює положення щодо гармонізації законодавства стосовно податків з

обороту, акцизних зборів та інших форм непрямого оподаткування тією мірою, якою

така гармонізація необхідна для забезпечення створення і функціонування

внутрішнього ринку та для уникнення спотворення конкуренції.

ГЛАВА 3

ЗБЛИЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА

Стаття 114

1. Якщо в Договорах не обумовлено інакше, нижчезазначені положення

застосовуються для досягнення цілей, встановлених у статті 26. Європейський

Парламент та Рада, діючи згідно зі звичайною законодавчою процедурою та після

проведення консультацій з Економічно-соціальним комітетом, ухвалюють заходи щодо

зближення положень законів, підзаконних або адміністративних актів держав-членів,

спрямованих на створення та функціонування внутрішнього ринку.

2. Частина 1 не застосовується до фінансових положень, положень про вільний рух

осіб або положень, що стосуються прав та інтересів найманих працівників.

3. У своїх пропозиціях щодо здоров’я, безпеки, охорони довкілля та захисту прав

споживачів, передбачених частиною 1, Комісія бере за основу високий рівень захисту з

урахуванням, зокрема, будь-яких нових досягнень, що ґрунтуються на наукових

фактах. У межах своїх відповідних повноважень Європейський Парламент та Рада

також прагнуть досягти цієї мети.

4. Якщо держава-член, після того як Європейський Парламент та Рада, Рада або

Комісія ухвалила захід із гармонізації, вважає за необхідне зберегти національні

положення на підставі важливих потреб, зазначених у статті 36 або пов’язаних із

захистом довкілля або умов праці, вона інформує Комісію про ці положення та підстави

для їх збереження.

5. Окрім того, без шкоди частині 4, якщо, після того як Європейський Парламент та

Рада, Рада або Комісія ухвалила захід із гармонізації, держава-член, виходячи з

проблеми, характерної для цієї держави-члена та що постала після запровадження

заходу з гармонізації, вважає за необхідне впровадити національні положення на

підставі нового наукового доказу щодо захисту довкілля або умов праці, вона

повідомляє Комісії про заплановані положення та причини їх впровадження.

9.5.2008 UA Офіційний вісник Європейського Союзу С 115/95

6. Комісія упродовж шести місяців після повідомлень, зазначених у частинах 4 та 5,

схвалює або відхиляє відповідні національні положення, попередньо перевіривши, чи не є

такі положення проявом свавільної дискримінації або прихованим обмеженням торгівлі

між державами-членами та чи не становлять вони перешкоди функціонуванню

внутрішнього ринку.

За відсутності рішення Комісії протягом цього строку національні положення, зазначені в

частинах 4 та 5, вважаються затвердженими.

Якщо складність питання є достатньою причиною і за відсутності загрози здоров’ю

людей, Комісія може сповістити зацікавлену державу-члена про те, що строк, зазначений

в цій частині, може бути продовжено ще на період до шести місяців.

7. Якщо на підставі частини 6 державі-члену надано дозвіл залишити або впровадити

національні положення, що є відступом від заходів щодо гармонізації, Комісія

невідкладно перевіряє, чи необхідно запропонувати внесення змін до цього заходу.

8. Якщо держава-член порушує окрему проблему щодо охорони суспільного здоров’я у

сфері, де проведено заходи з попередньої гармонізації, вона звертає на це увагу Комісії,

яка невідкладно перевіряє те, чи необхідно запропонувати Раді належні заходи.

9. Як виняток з процедури, встановленої в статтях 258 та 259, Комісія та будь-яка

держава-член можуть передати справу безпосередньо до Суду Європейського Союзу,

якщо вона вважає, що інша держава-член неналежним чином використовує повноваження,

передбачені цією статтею.

10. Заходи з гармонізації, зазначені в цій статті, в належних випадках містять захисне

застереження, що вповноважує держави-члени вживати з огляду на одну або більше

неекономічних причин, зазначених у статті 36, тимчасових заходів, що підлягають

процедурі контролю Союзу.

Стаття 115

Без шкоди статті 114 Рада, діючи одностайно згідно зі спеціальною законодавчою

процедурою та після проведення консультацій з Європейським Парламентом та

Економічно-соціальни

м комітетом, видає директиви щодо зближення таких законів,

підзаконних або адміністративних актів держав-членів, що безпосередньо впливають на

створення або функціонування внутрішнього ринку.

Стаття 116

Якщо Комісія виявляє, що розбіжності між положеннями, встановленими в законах,

підзаконних або адміністративних актах держав-членів, спотворюють умови конкуренції

на внутрішньому ринку і що таке спотворення необхідно ус

унути, Комісія проводить

консультації з зацікавленими державами-членами.

С 115/96 UA Офіційний вісник Європейського Союзу 9.5.2008

Якщо після консультацій сторони не дійшли згоди щодо усунення зазначеного

спотворення, Європейський Парламент та Рада, діючи згідно зі звичайною законодавчою

процедурою, видають відповідні директиви. Можуть бути ухвалені будь-які інші

необхідні заходи, передбачені Договорами.

Стаття 117

1. Якщо є підстави побоюватися, що ухвалення або зміна національних положень,

встановлених у законах, підзаконних або адміністративних актах, може спричинити

спотворення у значенні статті 116, то держава-член, що має такий намір, проводить

консультації з Комісією. Після проведення консультацій з державами-членами Комісія

рекомендує зацікавленим державам-членам такі заходи, які можуть бути доцільними для

уникнення такого спотворення.

2. Якщо держава-член, що має намір запровадити або внести зміни у свої власні акти,

не дотримується рекомендації Комісії, інші держави-члени не зобов’язані на підставі

статті 116 змінювати свої національні положення, щоб усунути такі спотворення.

Положення статті 116 не застосовуються, якщо держава-член, що проігнорувала

рекомендацію Комісії, спричиняє спотворення, що завдає шкоди лише їй.

Стаття 118

У контексті створення і функціонування внутрішнього ринку Європейський Парламент та

Рада, діючи згідно зі звичайною законодавчою процедурою, встановлюють заходи щодо

започаткування Європейського права інтелектуальної власності з метою запровадження

уніфікованого захисту прав інтелектуальної власності в усьому Союзі та з метою

встановлення централізованого механізму надання дозволів, узгодження та нагляду в

межах усього Союзу.

Рада, діючи згідно зі спеціальною законодавчою процедурою, за допомогою регламентів

встановлює положення щодо мови Європейського права інтелектуальної власності. Рада

діє одностайно після проведення консультацій з Європейським Парламентом.

РОЗДІЛ VIII

ЕКОНОМІЧНА ТА МОНЕТАРНА ПОЛІТИКА

Стаття 119

1. Для цілей, встановлених у статті 3 Договору про Європейський Союз, діяльність

держав-членів та Союзу, як передбачено у Договорах, включає затвердження економічної

політики, що ґрунтується на тісній координації економічних політик держав-членів на

внутрішньому ринку і на визначенні спільних цілей та яка здійснюється на принципі

відкритої ринкової економіки з вільною конкуренцією.

9.5.2008 UA Офіційний вісник Європейського Союзу С 115/97

2. Одночасно із зазначеним вище та як передбачено в Договорах та згідно з

визначеними в ньому процедурами, така діяльність включає єдину валюту – євро, а також

визначення й здійснення єдиної монетарної політики та політики обмінного курсу з

головною ціллю – підтримувати цінову стабільність та без шкоди цій цілі підтримувати

загальні економічні політики в рамках Союзу згідно з принципом відкритої ринкової

економіки з вільною конкуренцією.

3. Ця діяльність держав-членів та Союзу обумовлює дотримання таких керівних

принципів: стабільні ціни, здорові державні фінанси та монетарні умови, стабільний

баланс платежів.

ГЛАВА 1

ЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА

Стаття 120

Держави-члени провадять свої економічні політики з метою сприяння досягненню цілей

Союзу, як це визначено у статті 3 Договору про Європейський Союз, та в контексті

загальних керівних принципів, зазначених в частині 2 статті 121. Держави-члени та Союз

діють згідно з принципом відкритої ринкової економіки з вільною конкуренцією,

сприяючи ефективному розподілу ресурсів та відповідно до принципів, встановлених у

статті 119.

Стаття 121

1. Держави-члени вважають свої економічн

і політики предметом спільного інтересу та

координують їх у рамках Ради відповідно до положень статті 120.

2. Рада за рекомендацією Комісії формулює проект загальних керівних принципів

щодо економічних політик держав-членів та Союзу й звітує про свої висновки

Європейській Раді.

Європейська Рада на підставі звіту Ради обговорює висновки щодо загальних керівних

принципів економічних політик держав-член

ів та Союзу. На підставі зазначених

висновків Рада ухвалює рекомендацію, встановлюючи ці загальні керівні принципи. Рада

повідомляє Європейському Парламенту про свою рекомендацію.

3. З метою забезпечення тіснішої координації економічних політик та сталої

конвергенції економічних досягнень держав-членів Рада на підставі поданих звітів Комісії

стежить за економічним розвитком кожної держави-члена та Союзу та за відповідністю

економічних політик загальним керівним принципам, зазначеним в частині 2, а також

регулярно проводить загальну оцінку.

С 115/98 UA Офіційний вісник Європейського Союзу 9.5.2008

Для цілей такого багатостороннього нагляду держави-члени надають Комісії інформацію

про свої важливі заходи у сфері їхньої економічної політики та іншу інформацію, яку вони

вважають необхідною.

4. Якщо згідно з процедурою, зазначеною в частині 3, встановлено, що економічну

політику держави-члена не узгоджено з загальними керівними принципами, зазначеними

в частині 2, або якщо вона загрожує належному функціонуванню економічного та

валютного союзу, Комісія може надіслати попередження відповідній державі-членові.

Рада за рекомендацією Комісії може надіслати необхідні рекомендації відповідній

державі-членові. Рада за пропозицією Комісії може прийняти рішення про оприлюднення

своїх рекомендацій.

У рамках сфери застосування цієї частини Рада діє без урахування голосу члена Ради, що

представляє відповідну державу-члена.

Кваліфікована більшість інших членів Ради визначається відповідно до пункту (а) частини

3 статті 238.

5. Голова Ради та Комісія звітують Європейському Парламентові про результати

багатостороннього нагляду. Голову Ради може бути запрошено до участі у засіданні

компетентного комітету Європейського Парламенту, якщо Рада оприлюднила свої

рекомендації.

6. Європейський Парламент та Рада, діючи за допомогою регламентів та згідно зі

звичайною законодавчою процедурою, можуть ухвалити детальні правила процедури

багатостороннього нагляду, зазначеної в частинах 3 та 4.

Стаття 122

1. Без шкоди будь-яким іншим процедурам, передбаченим в Договорах, Рада за

пропозицією Комісії може, в дусі солідарності між державами-членами, прийняти рішення

щодо заходів, доречних в економічній ситуації, зокрема у випадку серйозних ускладнень у

постачанні деяких товарів, особливо у сфері енергетики.

2. Якщо держава-член перебуває у складному становищі або їй загрожують серйозні

ускладнення, спричинені природним стихійним лихом або надзвичайними обставинами

поза її контролем, Рада за пропозицією Комісії може за певних умов надати відповідній

державі-члену фінансову допомогу Союзу. Голова Ради повідомляє Європейському

Парламенту про прийняте рішення.

9.5.2008 UA Офіційний вісник Європейського Союзу С 115/99

Стаття 123

1. Європейському центральному банку та центральним банкам держав-членів (далі –

“національні центральні банки”) заборонено надавати овердрафти або будь-які інші

кредитні ресурси установам, органам, службам або агенціям Союзу, центральним урядам,

регіональним, місцевим або іншим органам державної влади та іншим органам, діяльність

яких регулюється публічним правом, або державним підприємствам держав-членів.

Європейському центральному банку та національним центральним банкам також

заборонено безпосередньо купувати у зазначених вище органів та установ боргові

зобов’язання.

2. Частина 1 не застосовується до кредитних установ, що є державною власністю та

яким національні центральні банки та Європейський центральний банк надають у

контексті надання грошових резервів центральних банків такий самий режим, що й

приватним кредитним установам.

Стаття 124

Заборонено будь-які заходи, що не ґрунтуються на розсудливих міркуваннях та які

встановлюють привілейований доступ до фінансових установ для установ, органів, служб

або агенцій Союзу, центральних урядів, регіональних, місцевих або інших органів

державної влади та інших органів, діяльність яких регулюється публічним правом, або для

державних підприємств держав-членів.

Стаття 125

1. Союз не несе відповідальності та не бере на себе зобов’язань центральних урядів,

регіональних, місцевих або інших органів державної влади та інших органів, діяльність

яких регулюється публічним правом, або державних підприємств будь-якої держави-члена

без шкоди взаємним фінансовим гарантіям щодо спільного виконання окремого проекту.

Держава-член не несе відповідальності та не бере на себе зобов’язань центральних урядів,

регіональних, місцевих або інших органів державної влади та інших органів, діяльність

яких регулюється публічним правом, або державних підприємств іншої держави-члена без

шкоди взаємним фінансовим гарантіям щодо спільного виконання окремого проекту.

2. Рада за пропозицією Комісії та після проведення консультацій із Європейським

Парламентом може в разі потреби встановити визначення для застосування заборон,

зазначених в статтях 123, 124, а також в цій статті.

Стаття 126

1. Держави-члени уникають надмірного державного дефіциту.

С 115/100 UA Офіційний вісник Європейського Союзу 9.5.2008

2. Комісія стежить за розвитком бюджетної ситуації та розміром державного боргу в

державах-членах, щоб виявити значні помилки. Зокрема, Комісія перевіряє дотримання

бюджетної дисципліни на підставі таких двох критеріїв:

(a) чи співвідношення запланованого або фактичного державного дефіциту до валового

внутрішнього продукту перевищує контрольне значення, окрім випадків коли:

- це співвідношення істотним чином та безперервно зменшувалось й досягло

рівня, близького до контрольного значення;

- або ж, навпаки, перевищення контрольного значення є винятковим і

тимчасовим, а співвідношення лишається близьким до контрольного значення;

(b) чи співвідношення державного боргу до валового внутрішнього продукту перевищує

контрольне значення, окрім випадків, коли таке співвідношення достатньою мірою

зменшується та в задовільному темпі наближається до контрольного значення.

Контрольне значення визначено в Протоколі про процедуру щодо надмірного дефіциту,

що додається до Договорів.

3. Якщо держава-член не виконує вимог за одним або обома зазначеними критеріями,

Комісія готує звіт. Звіт Комісії також враховує те, чи перевищує державний дефіцит

державні видатки на інвестиції, враховує всі інші важливі фактори, включаючи

середньостроковий економічний та бюджетний стан держави-члена.

Комісія може також підготувати звіт, якщо вона вважає, що, незважаючи на дотримання

вимог за цими критеріями, існує ризик надмірного дефіциту у державі-члені.

4. Економічно-фінансовий комітет готує висновок щодо звіту Комісії.

5. Якщо Комісія вважає, що в державі-члені існує або може виникну

ти надмірний

дефіцит, вона надсилає відповідній державі-члену висновок та інформує про це Раду.

6. Рада за пропозицією Комісії, розглянувши будь-які зауваження, які держава-член

може зробити за бажанням, та після загальної оцінки ситуації приймає рішення про те, чи

існує надмірний дефіцит.

7. Якщо Рада відповідно до частини 6 приймає рішення про те, що існ

ує надмірний

дефіцит, Рада без необґрунтованого зволікання за рекомендацією Комісії ухвалює

рекомендації, адресовані відповідній державі-члену для того, щоб покласти край цій

ситуації протягом визначеного строку. Враховуючи положення частини 8, ці рекомендації

не оприлюднюються.

8. Якщо Рада встановлює, що протягом визначеного строку не вжито ефективних

заходів у відповідь на її рекомендації, Рада може оприлюднити свої рекомендації.