Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф. Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових культур

Подождите немного. Документ загружается.

Таблиця 12.6 - Відповідність фаз стиглості

льону-довгунцю вологості коробочок

Фаза стиглості Вологість насінних коробочок (абсолютна вологість, визначена

лабораторним методом з висушуванням у термостаті), %

Зелена

230-140*

Рання жовта

139-70

Жовта

69-30

Повна

29-10

* Перший показник вологості відповідає початку фази, а другий - закінченню

ру. Після кінця цвітіння до часу десикації має пройти 25-30 днів.

Недопустима дуже рання десикація (під час зеленої стиглості), бо

насіння буде щуплим. Використовують для десикації льону-довгун-

цю гліфоган, домінатор або раундап з нормою 3 л/га. Збирають льо-

нопродукцію через 14 днів після обприскування посівів.

Крім підсушування рослин льону десиканти-гербіциди знищу-

ють зелені бур'яни, в тому числі багаторічні (пирій) і очищають

поле для наступної культури у сівозміні.

Починають збирати льон-довгунець через 2—3 дні після на-

стання ранньої жовтої стиглості, а основну кількість площ

— у фазі жовтої стиглості. Завершити збирання необхідно

впродовж 10—12 днів у жовтій стиглості.

За комбайнового способу збирання льон збирають дещо пізні-

ше - на 4—6 день після настання ранньої жовтої стиглості. Вихід

волокна льону, його

якість, урожай насін-

ня мало відрізня-

ються в ці фази -

ранній жовтій і жов-

тій. Насіння льону

збирають у фазі жов-

тої стиглості (кіль-

кість зелених коро-

бочок не перевищує

5%), коли найвища

л піп к - Й°

го

СХОЖІСТЬ.

Фото 12.1. льонозбиральний комоаин ЛК-4А

700

Найпродуктивнішим є ком-

байновий спосіб збирання. Льо-

нокомбайн ЛК-4А одночасно

вибирає льон, обчісує коробоч-

ки і подає льоновий ворох у при-

чіп, розстеляє солому на полі для

вилежування.

Розстелену льоносолому ви-

лежують до готової для відпра-

влення на льонозавод трести.

Під час вилежування льону під

дією тепла, вологи та світла за

допомогою мікроорганізмів від-

бувається відділення волокна від

деревини і солома за 15-25 днів

перетворюється у тресту. Пек-

тиноруйнівні аеробні гриби

Сіааозрогішп ЬегЬагат розкла-

Фото

12.2.

Перевертач стрічок

льону-

дають пектинові речовини, що

довгунцю ОСН-1

склеюють волокнисті пучки з тканинами стебла, а сонячне про-

міння сприяє відбіленню волокнистого шару. Найкращі умови для

діяльності грибів складаються при температурі 16-18°С і волого-

сті повітря 60%, що звичайно спостерігається при розстелюванні

й вилежуванні льоносоломи в серпні.

Через 10-20 днів після розстилання соломи стрічки обертають за

допомогою перевертача ОСН-1, коли стебла мають вигляд напів-

трести. Вдруге стрічку готової трести перевертають перед її підби-

ранням для швидшого підсихання.

Суху тресту (вологість не більше 20%о) підбирають і в'яжуть у

снопи підбирачем ПТН-1, а при рулонній технології - прес-підби-

рачем ПРП-1,6. Вилежана треста має сірий колір, після обробки її

проби на тіпальній машині, дає м'яке і чисте від костриці волокно.

Готову тресту відправляють на льонозавод.

Для піднімання трести, особливо за дощової погоди, можна з ве-

ликим ефектом застосувати грабельний підбирач-порцієутворювач

ПНН-3, який навішується на фактор Т-25А, Т-40 та МТЗ. Його об-

слуговує лише один тракторист. Підбирач піднімає з формуванням

701

порцій за зміну тресту на площі 15-20 га. Утворені підбирачем порції

встановлюють в конуси для просушування, а суху тресту зв'язують

в снопи. Затрати праці порівняно з підніманням трести вручну скоро-

чуються в 2-2,5 рази.

Льоновий ворох (обчісані комбайном коробочки 50-80%, на-

сіння 5-10%, інші домішки 10-20%) висушують до 16-18% піді-

грітим або атмосферним повітрям на спеціальних сушарках. Піс-

ля цього його обмолочують на молотарці-віялці МВ-2,5А,

очищають на насіннєочисній машині МНС-1,25, яка забезпечує

чистоту не менше 99%, на ОС-4,5А чи інших зерноочисних маши-

нах. Зберігають при вологості не більше 12-13%.

Одним із шляхів зменшення енерговитрат на сушіння льоново-

роху є поступовий перехід до двофазної технології. Двофазна тех-

нологія збирання льону передбачає вибирання (висмикування

рослин з ґрунту) льону, його розстилання необмолоченим для ви-

сушування коробочок. Насіння продовжує достигати з одночас-

ним висиханням коробочок і вилежуванням трести. Коли коробо-

чки висохнуть (через 6-8 днів), їх очісують, а треста залишається

на полі до повного вилежування, після чого її збирають у рулони.

• Механічна переробка трести на волокно. Завданням ме-

ханічної переробки трести на волокно є руйнація деревини стеб-

ла і відділення її від волокна. Вона включає процеси плющення,

м'яття стебел трести і тіпання отриманого пром'ятого сирцю.

Всі процеси на заводах здійснюються за допомогою м'яльно-

тіпальних агрегатів МТ-1001 або інших марок. Відходи тіпання

переробляють на коротке волокно на куделеприготувальному

агрегаті КПА-1.

Льонотресту безпосередньо в господарстві виминають на

льоноконоплем'ялках МЛКУ-6А. Одержане волокно-сирець від-

діляють від залишків костриці на льонотіпальній машині ТЛ-40А.

Відходи після тіпання обробляють на куделеприготувачах КЛ-25М

і одержують коротке волокно. Якісне волокно має бути чистим

від костриці, міцним на розрив, довгим, тонким, м'яким, однорід-

ним за кольором - світло-срібним, білим. Вихід чистого волокна

становить не менше 15% від маси соломи, або не менше 20%

маси трести.

702

льон

ОЛІЙНИЙ

Ьіпит

и8Ііатл88Ітит

А^. -,

ЗНАЧЕННЯ

У насінні льону олійного

МІСТИТЬСЯ

ДО

45% олії, яка швидко ви-

сихає (йодне число 175-195), утворюючи тонку гладеньку блиску-

чу плівку. Олія - найкраща сировина для лакофарбової промисло-

вості і виготовлення натуральної оліфи. З неї виготовляють оліфу

для високоякісних фарб, які використовують в електротехнічній,

авіаційній, автомобільній, ливарній, суднобудівній промисловості.

Олія льону використовується у миловарінні та медицині, для їжі та

у харчовій промисловості. Завдяки вмісту ненасичених жирних

кислот (олеїнова, лінолева, ліноленова, ізоліноленова), олія сприяє

зниженню вмісту холестерину в крові.

Льон має велику кормову цінність. В одному кілограмі насін-

ня міститься 1,8 кормових одиниць, а в макусі - 1,2 к.о. Макуха

містить 33%о білка та близько 9% жиру і за кормовими якостями

переважає макуху інших рослин, тому що легко засвоюється тва-

ринами.

Із стебел льону олійного, яким є льон-межеумок (Ьлі.іпіег-

тейіа), виробляють волокно для грубих тканин, шпагат та іншу

потрібну для народного господарства продукцію. Солома, яка мі-

стить до 50%о целюлози, служить сировиною для виробництва си-

гаретного паперу, картону. З відходів переробки стебел на волок-

но - костриці виготовляють будівельні та мебльові плити.

703

Насіння і олію льону використовують також як лікарські засоби.

Якщо насіння залити окропом, то через 2-3 години воно розбухає і

утворюється слизоподібна маса, що має протизапальну і обволіка-

ючу дію, застосовується при запаленні та виразках шлунково-киш-

кового тракту. Лляну олію вживають в їжу в разі порушення обміну

речовин та при атеросклерозі. Із олії одержують препарат лінетол

для лікування опіків шкіри.

Льон олійний має агротехнічне значення. На відміну від соня-

шнику, у південних і східних регіонах України він є добрим попере-

дником, особливо для зернових культур. Озима пшениця після льону

забезпечує урожайність таку саму, як і при сівбі після чорного пару.

Із чотирьох видів льону (довгунець, межеумок, кучерявець та

сланкий), виключно на олію вирощують льон-кучерявець. Проте в

Україні для одержання олії в основному вирощується льон-меже-

умок. Льон-кучерявець є культурою країн Середньої Азії та Кав-

казу (табл. 12.7). З льону-межеумка можна одержувати грубе во-

локно, а льон-довгунець вирощують головним чином для одержання

якісного волокна, одночасно з насіння теж добувають олію. Най-

більший урожай насіння і вихід олії одержують з льону-межеумка

і льону-кучерявцю, які часто об'єднують під однією назвою - льон

олійний.

Розгалуженість стебла і кількість коробочок залежно від умов

вирощування дуже змінюється. При загущенні посівів рослини

можуть бути одностебловими з малою кількістю коробочок.

Таблиця 12.7 - Основні ознаки груп олійного льону

у порівнянні з льоном-довгунцем

Ознаки

Межеумок

Кучерявець

Довгунець

Маса 1000 насінин, г

до

до 8

до 5,5

Вміст олії в насінні, %

до 42

до

до 39

Гілкування стебла

менше

сильне

не галузиться

Стебел на рослині, шт

1-2

4-5

Плодів па рослині, шт

15-20

30-60

5-10

Висота рослин, см

50-75

30-50

70-125

704

ІСТОРІЯ ТА ПОШИРЕННЯ

Олійний льон є давньою культурою. В Індії, Китаї, Єгипті, кра-

їнах Закавказзя його вирощували за 4-5 тис. років до н.е. Давні

слов'янські племена також добре знали цю культуру і вміли виго-

товити з льону прядиво, а з насіння - олію. На території України

культура льону відома ще до виникнення Київської Русі.

Спостерігається тенденція зменшення посівних площ олійного

льону у світі. У 50-х роках минулого століття найбільші площі льону

олійного були в Миколаївській, Кіровоградській, Донецькій, Луган-

ській, Запорізькій та Дніпропетровській областях. Проте в 1955 році

вирощування льону олійного в Україні було припинено та, у зв'язку з

його скоростиглістю, перенесено до Казахстану на цілинні землі.

Найбільші посівні площі льону олійного в Канаді, Аргентині,

Китаї, Індії, США, Росії.

В Україні льон олійний у 2002 році вирощували на площі 1500 га

- у Миколаївській, Запорізькій, Одеській областях.

БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ

• Вимоги до температури. Льон олійний вимогливіший до

тепла, ніж льон-довгунець. Мало потребує тепла і вологи під час

проростання насіння. Тривалість набубнявіння 50 год., насіння по-

чинає проростати за температури 3-5°С, сходи з'являються при

6°С. Сходи льону витримують приморозки до мінус 3-4°С, а рос-

лини двотижневого віку - до мінус 6°С. Проте культура вимогли-

ва до тепла (20-22°С) під час достигання. За хмарної погоди із

зниженням температури достигає повільно.

• Вимоги до вологи. Льон олійний є посухостійкою культу-

рою. Потреба у воді менша, ніж у льону-довгунцю, проте коефіці-

єнт транспірації в нього великий - 420-690. Коли не вистачає води

в першій половині вегетації, фази розвитку набагато скорочують-

ся, урожай зменшується. Коренева система порівняно з іншими

культурами відносно малорозвинута, але характеризується висо-

кою всмоктувальною здатністю. Вона постійно росте вглиб і за-

своює вологу з глибших шарів ґрунту, завдяки цьому має вищу

посухостійкість порівняно з іншими ярими культурами.

705

• Вимоги до ґрунту. Льон вимогливий до родючості ґрунту. На

1 ц врожаю насіння він виносить з ґрунту в 2-3 рази більше азоту,

фосфору і калію, ніж зернові культури. Зважаючи на це, посіви льону

треба розміщувати на ґрунтах з достатнім вмістом доступних пожив-

них речовин. Кращими ґрунтами для нього є чорноземи і каштанові.

На важких заболочених і солонуватих ґрунтах сіяти не варто.

• Сорти. Вирощувані в Україні сорти олійного льону належать

до рослин середнього світлового дня. Тривалість вегетаційного

періоду 70-115 днів. Зареєстровані в Україні сорти льону олійного

Дебют, Айсберг, Південна ніч, Лірина, Орфей придатні для виро-

щування в зоні Лісостепу і Степу.

ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ

• Попередники. Кращими попередниками для льону олійного

є багаторічні трави, озимі зернові, зернові бобові культури, просапні

та ін. Щоб запобігти ураженню хворобами (фузаріозом та ін.), льон

не рекомендується сіяти після соняшника. Для зменшення пошко-

дженості блохою, льон не сіють після капустяних культур. На те

саме поле льон олійний можна повертати не раніше, як через 5-6

років. Льон є добрим попередником для зернових культур.

• Обробіток ґрунту. Після збирання попередника проводять

лущення стерні на глибину 6-8 см, після чого орють на глибину

27-30 см. Після появи на зораному полі сходів бур'янів, їх знищу-

ють поверхневими обробітками.

Навесні зяб боронують для зменшення втрат вологи. Перед

сівбою поле культивують, а в суху погоду додатково коткують.

Найкраще використовувати для передпосівного обробітку ґрунту

комбіновані агрегати.

• Удобрення. Льон добре реагує на внесення добрив. Найбіль-

шу кількість азоту він засвоює з початку фази з'явлення сходів до

цвітіння. Фосфор необхідний рослинам впродовж всього періоду

вегетації. Потреба в калійних добривах збільшується під час бу-

тонізації-цвітіння та утворення насіння.

706

Під льон вносять мінеральні добрива з такою орієнтовною нор-

мою: ГЧ

. Для одержання високого врожаю, фосфорні

і калійні добрива необхідно вносити під глибоку зяблеву оранку,

азотні - навесні під культивацію. Необхідно враховувати, що нерів-

номірне внесення добрив по полю, неякісне мілке загортання в

грунт може підвищувати їх концентрацію і викликати опіки корене-

вої системи, особливо в суху погоду.

Льон олійний добре реагує на післядію мінеральних та органіч-

них добрив.

СІВБА

• Спосіб сівби. Сіють льон звичайним рядковим способом з

міжряддями 15 см і широкорядним з міжряддям 45 см. Для сівби

використовують зернові сівалки СЗ-3,6; СЗТ-3,6; СЗЛ-3,6. Вищу

польову схожість одержують при сівбі сівалками з анкерними сош-

никами. Рядковий спосіб має перевагу при застосуванні хімічного

методу боротьби з бур'янами. Цей спосіб кращий при двосторон-

ньому використанні льону олійного - на волокно і насіння.

• Глибина сівби. Глибина загортання насіння - 3^1 см. Значне

зниження польової схожості спостерігається при загортанні насін-

ня у пересушений шар ґрунту та недостатньому контакті насіння з

ґрунтом (за висіву сівалками з дисковими сошниками. Для покра-

щення контакту насіння з ґрунтом поле після сівби коткують.

• Норма висіву. Норму висіву встановлюють з розрахунку 5-7

млн. схожих насінин на 1 га, або 50-70 кг/га при рядковому спосо-

бі сівби. Для широкорядного способу сівби норма висіву стано-

вить 3,5-4,0 млн. га, або 35-40 кг/га. Найвища врожайність насін-

ня формується при густоті стояння рослин на час збирання в межах

300-500 шт./м

. При використанні льону олійного (межеумка) для

виготовлення волокна і олії, норму висіву збільшують на 10-15 кг.

• Строк сівби. Льон олійний належить до культур ранніх стро-

ків сівби. Не рекомендується сіяти надто рано в зв'язку з тим, що

зниження температури до мінус 4°С призводить до пошкодження

сходів. Краще сіяти після завершення сівби вівса, ярої пшениці.

На забур'янених площах, де не планується застосування гербіци-

707

дів, сіють у середні строки (20-30 квітня), щоб додатковими куль-

тиваціями знищити пророслі ранні бур'яни.

ДОГЛЯД

Першим заходом догляду є коткування. Для знищення ґрун-

тової кірки проводять боронування райборінками впоперек

напрямку рядків. Сходи льону з'являються за сприятливих умов

на 6-12 день після сівби. На широкорядних посівах проводять ша-

ровку і 2-3 рази розпушують міжряддя лапами і долотами.

Найефективніше боротися з бур'янами за допомогою гербіци-

дів. Вносять 2М-4Х (0,8-1,0 кг/га), коли рослини льону мають ви-

соту 10-20 см. Використовують також базагран, льонок.

Найчастіше льон уражують такі хвороби: фузаріоз, поліспороз,

антракноз, бактеріоз, аскохітоз та ін. Для захисту від них посіви

обробляють хлорокисом міді.

Проти шкідників (блоха, трипси, листокрутка льонова, гусениці

різних совок) використовують інсектициди - децис, карате та ін.

ЗБИРАННЯ

Льон олійний краще збирати двофазним способом. Скошуван-

ня у валки починають при достиганні 50-75% коробочок. Вони

пожовклі і побурілі, при струшуванні насіння в коробочках торох-

тить. Вологість насіння 25-35%. Висота зрізу має бути 12-14 см.

Така стерня забезпечує швидке і рівномірне підсихання валка.

Підбирають і обмолочують валки через 6-8 днів за вологості

насіння 12%о. Якщо обмолочувати непросушені валки, спостеріга-

ються великі втрати насіння від недомолоту і намотування сте-

бел на обертальні частини комбайна.

При двосторонньому використанні, льон скошують у валки у

фазі жовтої стиглості при висоті зрізу 10 см. Після обмолочування

солома розстеляється валками за комбайнами. За сирої і теплої

погоди стебла льону можуть вилежуватися за 10-12 днів. Пізніше

їх підбирають і відправляють на переробку на льонозавод.

При застосуванні десикантів льон збирають прямим комбай-

нуванням.

Насіння очищають і зберігають за вологості не більше 12%.

708

Таблиця 12.8 — Технологічна схема вирощування льону-довгунцю

Площа 1 га.

№

з/п

Назва робіт

Одиниця виміру

! Обсяг робіт

| Норма виробітку

і Тарифна ставка,

1 грн/га

Технічні засоби

Вартість матеріальних ресурсів:

пальне, добрива, отрутохімікати

та ін,

грн.

Амортизація та

непередбачені

витрати, грн.

Всього витрат по

виду робіт,

грн.

4 5 6 7

8 9

1. Лущіння стерні га

20 2 Т-150 + БДТ-7 Пальне-45 грн.

Перевезення, навантаження і

внесення мінеральних добрив:

- Суперфосфат

- Калімагнезія

Транспортний засіб

ПЗ-0,8 х 2 рази

МТЗ-80 + МВД-900

МТЗ-80+ МВД-900

Пальне 21 грн.

Суперфосфат -

Зц х 70

грн.

210 грн.

Калімагнезія -

Зц х 70 грн =210 грн.

454

3. Оранка на Іі=25 см га

11,5

К-700 + ПЛН-8-40 18 л х

грн.

54 грн.

Разом по осінньому циклу робіт 8

540 40 588

Культивація із закриттям вологи га

Т-150К + СП-11 +

КПС-4

15 л х 3 грн.=45 грн. 10

Навантаження і перевезення

насіння

1,5

Транспортний засіб

Електроенергія - 20 грн.

7 л х 3 грн.

21 грн.

Передпосівний обробіток грунту

га 25 2

Т-150

ЛК-4 18 л х

грн.

54 грн.

Внесення азотних добрив га

МТЗ-80 + МВД-900

Транспортний засіб

2л х

грн.

6 грн.

4л х 3 грн.

12 грн.

Селітра - 1ц х 100 грн.=100грн

130

Сівба

га

15 3 МТЗ-82+ СЗЛ-3.6

8л х 3 грн

24 грн.

насіння 1 ц = 300 грн

347

Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф. Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових куль­тур

Подождите немного. Документ загружается.

Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф. Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових культур