Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф. Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових культур

Подождите немного. Документ загружается.

нога, синя, смугаста. Найбільш шкідливі у сонячну і суху погоду.

Блішки вигризають в листках отвори. Можуть пошкоджувати па-

гін і точку росту. За масового розмноження можуть за 2-3 дні

повністю знищити сходи. Якщо насіння перед сівбою обробляєть-

ся інсектицидним протруйником, то проводити обприскування для

захисту від блішок немає потреби.

Ріпакова блішка - РзуШойез скгузосеркаїа. На молодих

листках ріпаку вигризають отвори. Дуже шкідливим є проникнен-

ня личинок у черешки, стебла ріпаку. У виїдені ходи проникає вода,

яка при замерзанні розриває тканину. Пошкоджені рослини відста-

ють у рості, знижують зимостійкість, дуже пошкоджені пагони

ламаються. Пошкоджує ріпак озимий під час сходів. Знижує ак-

тивність лише за низьких температур (близько 6°С тепла). Може

сильно пошкоджувати посіви, аж до повного знищення. Характер-

ною ознакою блішок є те, що вони добре скачуть.

Хресгоцвітий прихованохоботник - Сеиіогкупскиз

рісііагзіз. Жуки з'являються уже за температури повітря 4-6°С,

першими серед прихованохоботників, навіть у березні, а іноді ще й

у лютому. Яйця відкладає у пазухи листків, у грубіші жилки лист-

ків, кореневу шийку. Личинки розвиваються у кореневій шийці, ни-

жній частині стебла, листках. Типовим пошкодженням посівів є

вилягання рослин на рівні поверхні ґрунту. У рослин, що зберегли-

ся, в'януть та опадають листки, ріст рослин сповільнюється. Вер-

хівка пагона рослини, пошкоджена восени, відмирає, а рослина

вимерзає або формує бічний пагін. Проведення захисних обро-

бітків проти ріпакової блішки одночасно вирішує проблему

захисту від хрестоцвітого прихованохоботника.

Великий ріпаковий прихованохоботник - Сеиіогкупскиз

парі. Жуки цього шкідника зимують у грунті. За температури по-

вітря вище 6°С починають з'являтись з місць зимівлі, масово ви-

літають за температури 9-12°С. Рано навесні, коли впродовж 7-

10 днів максимальна денна температура перевищує 9°С тепла,

самки великого ріпакового прихованохоботника відкладають яйця

у верхівки молодих пагонів ріпаку. Через 7-10 днів личинки про-

гризають ходи всередині пагонів, спричинюючи розтріскування

стебла і його вигинання у вигляді літери "З". Можуть пошкоджу-

вати також кореневу шийку. У місця пошкодження проникає також

639

патогенна інфекція, викликаючи ураження хворобами. Уражені

хворобами рослини відстають у рості, передчасно достигають,

зменшується маса насіння, значно знижується врожайність. Тому

важливо вчасно обприскати посіви навесні, ще до появи квіткоїда,

для захисту від ушкодження великим ріпаковим прихованохобот-

ником. Тривала дія, наприклад інсектициду Нурел впродовж 15 днів,

дозволяє захистити посіви також від ранніх проявів квіткоїда.

Капустяний стебловий прихованохоботник - Сеиіогкуп-

скиз циасігійепз. Має меншу шкідливість ніж великий ріпаковий

прихованохоботник. Навіть при сильному поширенні цього шкід-

ника зниження врожаю не перевищує 20%. Розвивається навесні

трохи пізніше від великого ріпакового прихованохоботника. Жуки

живляться листками. Наприкінці квітня самки відкладають яйця

на нижньому боці листка на головній жилці у заглибленнях, рідше

у черешки і стебла. Місця яйцекладок нагадують бородавки. Ли-

чинки проїдають ходи по черешках листка в стебло, рухаючись

по ньому вниз. На великих листках розвиток личинок може закін-

чуватися без переходу в стебло. Пошкоджені рослини відстають

у рості, стебла можуть ламатися, стручки передчасно світліша-

ють і достигають, що спричинює втрати врожаю.

Капустяний галовий прихованохоботник - Сеиіогкупскиз

рІеигозІі§та. Жук з'являється на посівах ріпаку наприкінці серпня

- на початку вересня. Самка вигризає заглибини у кореневій ший-

ці або головному корені і відкладає в них яйця. Внаслідок пошко-

дження тканин утворюється наріст (гали) розміром в середньому

1 см. Якщо на одній рослині яйця відклали кілька самок, форму-

ється кілька наростів (галів). Це послаблює ріст рослини, знижує

зимостійкість, рослини можуть ламатися, мають нижчу стійкість

до ураження грибковими хворобами.

Капустяний стручковий прихованохоботник - Сеиіог-

купскиз аззітіїіз. Розвивається навесні за температури понад

15° С. Перед цвітінням поселяється на ріпаку. Самка відкладає

яйця (одне, рідко два) у малі молоді стручки, що мають довжину

2 см. Через 7-10 днів відроджуються личинки, які живуть усере-

дині стручка. Кожна личинка з'їдає або пошкоджує 3-5 насінин.

Зовні пошкодження стає помітним після того, як личинка виїдає в

стручку отвори розміром 0,8 мм. Через ці отвори відкладають яйця

також самки капустяного стручкового комарика.

640

Капустяний стручковий комарик - Вазупеига Ьгаззісае.

Вихід комариків з зимівлі і початок льоту починається за темпера-

тури ґрунту понад 12-15° С. На посіви ріпаку прилітає під час цві-

тіння. Комарик літає тільки вечорами, особливо після дощу. Поши-

рюється спочатку на краях поля, але може спричинити зниження

врожаю до 10% і в глибині поля. Самка може відкласти яйця у мо-

лоді стручки лише при пошкодженні їх градом, або в отвори, зроб-

лені капустяним стручковим прихованохоботником. Личинки висмок-

тують сік з насіння і стінок стручка, спричинюючи його передчасне

пожовтіння, викривлення і розтріскування. Насіння формується щу-

пле. В одному стручку може бути 15-20 личинок. Хімічний захист

рослин від ушкодження ріпаковим квіткоїдом і капустяним стручко-

вим прихованохоботником, дозволяє боротись також з капустяним

стручковим комариком. Обприскування інсектицидом лише для

знищення комариків не застосовується.

Ріпаковий пильщик (трач) - Аікаїіа гозае. Комахи відклада-

ють яйця у паренхиму листків, а через 6-11 днів з'являються личи-

нки. Вони живляться листками, вигризаючи спочатку краї, а згодом

- всю пластинку, залишаючи лише жилки листка. Становить загро-

зу посівам ярого ріпаку раз у три-чотири роки. Сприятливі умови

складаються для трача у сухі і теплі роки. У таких умовах може

масово появитись восени і сильно пошкодити ріпак озимий.

Борошниста капустяна попелиця - Вгеуісогупе Ьгаззісае.

Попелиці висмоктують сік із листя, стебел, черешків та стручків

рослин, які внаслідок цього відстають у рості, викривляються, пе-

редчасно жовтіють, насіння випадає із стручків. Капустяна попе-

лиця є також переносником вірусних хвороб. Найбільш поширю-

ється в період цвітіння і достигання ріпаку. У фазі цвітіння на верхівці

головного квіткового пагона, а пізніше і на бічних, з'являються

колонії попелиці. Крім цього вона розміщується на листкових че-

решках, листках і стручках. Зазвичай попелиця поселяється на

краях поля. Значну шкоду попелиця завдає лише в окремі роки, що

характеризуються м'якою зимою, сухою і теплою погодою наве-

сні, як наприклад у 2004 році. Негативно впливають на поширення

попелиці дощі й холодна погода.

Ріпаковий квіткоїд - Меіщеікез аепеиз. Найбільш поши-

рений і шкідливий для ріпаку в Україні. Дрібний овальний жук

завдовжки 1,5-2,7 мм, чорного кольору з зеленуватим блиском.

641

Зимують жуки під опалим листям і рослинними рештками, в ґру-

нті. Навесні, при прогріванні ґрунту до 10°С, жук залишає місця

зимівлі і живиться бур'янами, за температури 12''С перелітає

на рослини, що мають жовті квітки. Лише за температури

понад 15°С він перелітає на поля ріпаку, де заселяє спочатку їх

краї. За сонячної і теплої погоди ріпаковий квіткоїд швидко поши-

рюється на всю площу. Від початку фази розетки і включно

до цвітіння висока температура повітря сприяє швидкому

розмноженню шкідника.

На посіви ріпаку квіткоїд переселяється у фазі стеблування -

утворення бутонів (код ЄС 40-63). У закритих бутонах вигризає

отвори, виїдає внутрішню частину - пильники, тичинки, маточки і

пелюстки. Пошкоджені бутони і квітки опадають, на гілках лиша-

ються лише черешки від стручків. При частковому пошкодженні

формуються неповноцінні, викривлені, малопродуктивні стручки.

Квіткоїд пошкоджує бутони й органи квітки з метою добратися

до пилку, який є основним кормом для нього. Чим швидше квітко-

їд з'являється на полі, тим більше шкоди від нього. При пізньому

розвитку квіток зменшення врожаю може досягати 50%.

У літературних джерелах часто вказується на те, що у фазі

масового цвітіння квіткоїд харчується лише пилком і не завдає

шкоди рослині. Проте за нашими спостереженнями, за масового

розвитку квіткоїда пошкодження бутонів (а не квіток!) відбуваєть-

ся і під час цвітіння, причому дуже інтенсивне, про що свідчить

відсутність стручків на середньому або верхньому ярусах рос-

лин. Тому одне обприскування навіть найефективнішим інсекти-

цидом не вирішує проблеми боротьби з квіткоїдом. В окремі роки

необхідно проводити два, а то й три (2002 рік) обприскування.

Зменшити ураження шкідниками можна агротехнічними захо-

дами, а саме - чергуванням культур у сівозміні, глибокою оран-

кою, оптимальними параметрами сівби, дотриманням рекомендо-

ваного співвідношення макроелементів, просторовою ізоляцією,

відсутністю бур'янів.

Для економного і ефективного використання препаратів необ-

хідно знати періоди контролю появи шкідників і пороги їх шкідли-

вості (табл. 11.25).

642

Таблиця 11.25 - Періоди контролю і економічні пороги

шкідливості

Шкідники

Період контролю

Економічні пороги

чисельності

Хрестоцвіті

блішки

Поява сходів, температура

повітря 15°С за сухої

сонячної погоди

Більше 3 жуків

на

м"

Блішка

ріпакова

Від сходів ріпаку до зни-

ження температури нижче

6°С (для озимого ріпаку)

Більше 3 жуків

на

Ріпаковий пильщик

(трач)

У вересні - жовтні 1 і більше гусениць на рослину

Ріпаковий пильщик

(трач)

Травень 2 і більше гусениць на рослину

Великий ріпаковий

прихованохоботник

За температури більше 9°С:

жовті посудини по краях поля

Більше 4 жуків на 1 м

або 2-3

жуки на 1 жовту посудину в день

Капустяний

стебловий

прихованохоботник

За температури більше 12°С:

жовті посудини по краях поля

5-7 жуків на 1 жовту посудину в

день, або 4 жуки на 25 рослин

Ріпаковий

квіткоїд

Утворення бутонів, часті дні з

температурою більше 12°С

В середньому 1 жук на одне

суцвіття

Капустяний

стручковий

комарик

Від утворення перших

стручків до кінця цвітіння, 3

температурою до обіду

більше 15°С

В середньому одна

яйцекладуча самка на

4 рослини

Капустяний

стручковий

прихованохоботник

Від початку цвітіння до пов-

ного цвітіння, з температу-

рою після обіду більше 15°С

В середньому 1 жук на

2 рослини

Попелиця

капустяна

Перед цвітінням

В середньому 60 попелиць

на рослину

Попелиця

капустяна

Кінець цвітіння - не пізніше 7

днів після цвітіння

100 і більше попелиць

на рослину

Боротьбу зі шкідниками ріпаку хімічним методом проводять при

перевищенні порогу чисельності і шкідливості (табл. 11.26). Закінчу-

ють обробіток інсектицидами за 4-5 днів до вильоту на поле бджіл.

Під час цвітіння необхідно посіви обприскувати після повернення

бджіл до вуликів, в кінці дня. За потреби посіви обприскують по-

вторно, змінюючи при цьому інсектициди. Необхідно врахову-

вати, що інсектициди з групи піретроїдів за температури вище 20°С

практично неефективні. їх можна вносити в кінці дня, коли зни-

зиться температура, або обробляти посіви фосфорорганічними пре-

паратами (діазинон, золон, фуфанон та ін.), які не знижують ефек-

тивності за високої температури.

643

Таблиця 11.26 - Інсектициди для захисту посівів ріпаку

від шкідників

Назва препарату, діюча речовина, фірма,

країна

Норма

внесення

л/га

Шкідливий організм проти якого

обробляється

Альфагард, 100 к е (альфаципер-

метрин, 100 тіл), ф Гарда Кеміклз

Лічітед, Великобританія

0,15

Хрестоцвіті блішки, квіткоїд

Обприскування в період вегетації

Блискавка, 10% ке (альфа-щіпсрмстрин,

100 г/л), ф Презенс. Україна

0,15-0,165

Комплекс шкідників Обприску-

вання в період вегетації

Бульдок. 2.5% к е (бета-цифлутрин),

ф Байср Кроп Саєнс, Німеччина

0.3

Ріпаковий квіткоїд, пильщики

Обприскування у фазі бутонізації

Вантекс, 6% чк с (гамма-цигалотрин,

60 г/л), ф Доу Агро Сайенсіс

0,04-0,06

Ріпаковий квіткоїд Обприскування

в період вегетації

Волатон 500, 50% к е (фоксим),

ф Байєр Кроп Саєнс, Німеччина

1.0

Хрестоцвіті блішки, трач, квіткоїд,

прихованохоботники Обприску-

вання рослин у період вегетації

Децис, 2,5% к е (дельтаметрин, 25 г/л),

ф Ватр Кроп Саснс. Німеччина

0,3

Квіткоїд, блішки, попелиці,

білянки Обприскування у період

веіетацп (насіннєві посіви)

Децис Форге, 12,5% ке (дельтаметрин.

125 г/л), ф Байср Кроп Саєнс, Німеч-

чина

0,06-0,07

Квіткоїд, клоп, білани, блішки,

попелиці, листоїд, совки

Обприскування рослин у період

вегетації

Діазинон, 60% к е (діазинон, 600 г/л),

ф Каллюп, Аріста

1,0

Ріпаковий квіткоїд. Обприскування

в період вегетації

Золон, 35% к е (фозалон 350 г/л),

ф Байєр Кроп Саєнс, Німеччина

1,5-2,0

Квіткоїд, клоп, білани, пильщик,

совка Обприскування в період

вегетації (на технічні цілі)

Карате, 5% к е (лямбда-цигалотрин),

ф Сингента, Швейцарія

0,1-0.15

Квіткоїд Обприскування у фазі

бутонізації (на технічні цілі)

Парашут450, чк с (паратюн-метіл 450

г/л), ф Кемінова Агро, Данія

0,75

Совки, білянки, попелищ, ріпаковий

пильщик, міль Обприскування в

період вегетації

Сумі-Альфа, 5% к е (есфенвалерат),

ф Сумітомо Кемікл, Японія

0,3

Квіткоїд, блішки Обприскування в

період вегетації

Фастак. 10% ке (альфа-циперметрин),

ф БАСФ, Німеччина

0,1-0,15

Кві гкощ, блішки Обприскування в

період вегетації (на технічні цілі)

Фуфаіюн, 57% к с (малатюн, 570 г/л),

ф Кемінова Агро, Данія

0,6-0,8

Ріпаковий квіткоїд Обприскування в

період всі етаци

Ф'юрі, 10% к е (зета-циперметрин),

ф ФМСі, США

0,10-0,15

Блішки, квіткоїд, капустяна совка,

білани, капустяна міль, капустяний

листоїд Обприскування посівів на-

прикінці бутонізації (на техн цілі)

Циклон, 10% кс (альфа-циперметрин,

100 г/л), ф Агробізнеспром, Україна

0.10-0.15

Хрестоцвіті блішки, ріпаковий

квіткоїд

Штефесін, 2,5% к е (дельтаметрин),

ф Штефес Агро, Німеччина

0,3

Квіткоїд, клопи, блішки, білянки,

попелиці Обприскування в період

вегетації (на технічні цілі)

644

ЗАХИСТ ВІД ХВОРОБ

Хвороби завдають меншої шкоди рослинам ріпаку, порівняно з

шкідниками. Проте у разі недотримання основних вимог техноло-

гії (попередник, оранка, якісна сівба) в окремі роки хвороби мо-

жуть різко знижувати врожайність посівів. До числа найбільш по-

ширених хвороб в Україні належать чорна ніжка, снігова плісень,

несправжня борошниста роса (пероноспороз), фомо і, альтернарі-

оз, тифульоз.

Чорна ніжка. Проявляється на сходах у вигляді гнилі стебла

біля кореневої шийки. Згодом хвороба поширюється на корені.

Уражені рослини легко висмикуються із ґрунту. Листки жовтіють,

рослини відстають у росгі, вилягають, пізніше засихають. Збуд-

никами хвороби є гриби із родів Рушіит Ргіп^зп., РДлігосгопіа О.С.,

Оіріаіит А.Вг., АІІегпагіа Кеез та ін.

Пероноспороз (несправжня борошниста роса). Збудником

хвороби є гриб Регопокрога Ьгаззісае Саеит. Хвороба найчастіше

проявляється на достатньо зволожених ділянках й уражує росли-

ни на всіх фазах розвитку. Найнебезпечніша вона для сходів. На

сім'ядолях і перших справжніх листках з'являються буро-зелені,

жовті, розпливчасті плями, на нижньому боці яких з 'являється у

вологу погоду слабкий ніжний білий наліт, який пізніше набуває

сіро-фюлетового відтінку. Хвороба поширюється на нові листки.

На стеблах і стручках утворюються округлі або видовжені, світ-

ло-бурі, трохи вдавлені плями, які пізніше вкриваються сіро-фіоле-

товим нальотом. При значному ураженні не утворюється насіння,

або утворюється щупле, недорозвинуте. Втрати врожаю можуть

становити 15-25%.

Альтернаріоз. Збудником хвороби є гриби АІІегпагіа Ьгаззісісоїа

\Уі1ґ5. (викликає темну плямистість, зустрічається частіше) та

АІІегпагіа Ьгаззісае (викликає сіру плямистість). Розвитку хворо-

би сприяє висока вологість повітря (100%) і температура повітря

21-27° С. Часті дощі з вітром у період цвітіння і дозрівання є опти-

мальною умовою для поширення інфекції та ураження рослин цією

хворобою Перші ознаки можна виявити на розеткових листках

сходів ріпаку. Проте інтенсивний розвиток її спостерігається під

час формування стручків і достигання насіння. На листках з'яв-

ляються темно-коричневі, майже чорні або світло-сірі, округлі пля-

645

ми діаметром 1-15 мм. Навколо плям часто спостерігається жо-

вто- або світло-зелена облямівка. Пізніше уражена тканина вкри-

вається чорним або сірим нальотом. На стеблах і стручках пля-

ми темні, блискучі. Найбільшої шкоди завдає ураження стручків.

При ранньому ураженні стручки деформуються, насіння в них

щупле, недорозвинуте. Якщо плями розміщуються на верхівці або

по швах стулок, стручки передчасно розтріскуються, що може

призвести до втрати 20-30% урожаю. Збудники проникають в ро-

слини насамперед через пошкодження комахами, тому захист від

шкідників запобігає масовому ураженню альтернаріозом.

Фомоз (гниль кореневої шийки і стебел). Збудником хво-

роби є гриб РЬота 1іп§ат Безт. Хвороба проявляється на сходах

і на дорослих рослинах на всіх органах. На сім'ядолях спочатку

з'являються водянисті плями, які пізніше підсихають і набувають

світло-сірого або попелястого забарвлення. На сходах хвороба ви-

кликає почорніння нижньої частини стебла і спочатку нагадує чо-

рну ніжку. Проте фомоз не викликає суцільного почорніння навко-

ло стебла. Ураження стебла на рівні поверхні ґрунту часто

називають кореневим раком або некрозом кореневої шийки. Фо-

моз на стеблах ближче до пазухи черешків нижніх листків у ви-

гляді виразок називають раком стебла. Хворі рослини відстають

у рості, набувають хлоротичного або синюватого забарвлення,

часто вилягають, більшість з них в'яне і гине. На листках та стру-

чках фомоз проявляється у вигляді сірих сухих плям, на стручках

вони злегка вдавлені, часто з концентричною зональністю і чорни-

ми пікнідами.

Найбільш сприяють ураженню рослин температура повітря

близько 20° С і висока відносна вологість повітря, або наявність

краплинної вологи на рослинах. Найнижча стійкість до ураження

фомозом у фазах сім'ядолей і цвітіння, стійкіші рослини до цієї

хвороби у фазі 2^1 справжніх листків. Втрати врожаю внаслідок

зрідження посівів, зменшення асиміляційної поверхні, зниження

маси 1000 насінин можуть сягати до 50 і більше.

Біла плямистість листків і сіростебельність. Збудник хво-

роби - гриб Рзеиаосегсозрогеїіа саркеїіае. Хвороба

уражує

ЛИСТ-

КИ, рідше стебла і стручки. На листках утворюються брудно-білі,

світлуваті в центрі плями, часто з коричневою вузькою смужкою.

Плями зливаються, листки скручуються і засихають. На стеблах

646

і стручках з'являються вдавлені, подовжені, брудно-сірі, білі або

фіолетові плями. У місцях ураження стручки вигинаються, насін-

ня стає щупле, матове.

Борошниста роса. Збудником є гриб Егузірке соттипіз Е

Ьгаззісае. Хвороба проявляється на всіх частинах рослини у ви-

гляді борошнистого нальоту, що покривається темно-коричневи-

ми крапочками, надаючи йому брудно-білого або коричневого

забарвлення.

Ріпак сильніше уражується борошнистою росою за лужної ре-

акції, що пояснюється меншим засвоєнням рослинами марганцю.

Хвороба більш поширена на півдні України.

Склеротініоз (біла гниль, білостебельність). Збудником хво-

роби є гриб Зсіегоііпіа зсіегогіогат. Сприятливі умови - висока воло-

гість і температура 15-25°С. Хвороба проявляється на стеблах, лис-

тках, квітках, стручках у вигляді слизистих мокрих плям, які згодом

покриваються білим ватоподібним нальотом. Великі листки відми-

рають, стебла і гілки ламаються, стручки на них не формуються або

утворюються недорозвинені, зменшується маса 1000 насінин. Заран-

нього ураження стебла рослина передчасно достигає. При цьому все

стебло знебарвлюється, звідки пішла інша назва хвороби - білосте-

бельність. У місцях ураження на поверхні та всередині стебла і стру-

чків формуються чорні склероції, за розміром і формою подібні до

насіння ріпаку. Склеротініоз знижує якість насіння, може призвести

до втрати 40-60% урожаю. Найбільшу шкідливість хвороба має у

роки, коли під час цвітіння йдуть дощі. У сухі роки, без опадів у фазі

цвітіння, ураження склеротініозом зменшується.

Сіра гниль. Збудником хвороби є гриб Воггуііз сіпегеа. Сильне

осіннє ураження знижує зимостійкість рослин. Ознаки хвороби про-

являються у вологу погоду на стеблах, суцвіттях і стручках ріпаку

у вигляді бурих зневоднених ділянок тканини, які покриваються сі-

рим пухким нальотом, що при дотику легко розпилюється. На зеле-

них стручках хвороба проявляється у вигляді поздовжнього просві-

тління шва стулок. Пізніше тканина знебарвлюється, розм'якшується

і вкривається сірим нальотом. У суху погоду уражені стручки роз-

криваються і в них видно щупле недорозвинуте насіння. Хвороба

прогресує в густих, полеглих посівах, уражаючи ослаблені рослини.

Розвитку хвороби сприяють опади дощу і низька температура 15-

18° С. Втрати врожаю у вологі роки можуть досягати 20—30%.

647

Циліндроспоріоз (світла листкова плямистість). Збудни-

ком хвороби є гриб Суііпагозрогіига сопсепіпсит. Зовнішні ознаки

хвороби проявляються на листках, стеблах і стручках. На лист-

ках з обох боків пластини з'являються невеликі за розмірами (до

2 см) світло-зелені плями. Пізніше вони збільшуються, часто зли-

ваються, центр їх блідне, а на межі здорової і ураженої тканини

формується мохнатий, лапатий білий наліт. Пізніше плями стають

коричнево-іржасті. На стеблах, квітконожках і стручках плями

коричневі, 1-2 см завдовжки, або світло-бурі з темною облямів-

кою Ріст стебел, стручків припиняється, вони деформуються, стру-

чки передчасно розкриваються. При ураженні черешків у місцях

плям тканина звужується, стручки відриваються і падають на зе-

млю. Сприятливими для поширення циліндроспоріозу є умови во-

логої і холодної осені, теплої зими, мокрої весни. Втрати врожаю

від циліндроспоріозу можуть становити 15-30%.

Вертицильоз (в'янення і гниль стебел). Збудником хворо-

би є гриб Уегисіїїішті сіапііае. Хвороба проявляється пізніше - в

кінці фази цвітіння у вигляді поступового в'янення або передчас-

ного достигання рослин. Стебла і гілки у хворих рослин знебар-

влюються, стають світло-жовтими. Листки жовтіють, засихають

і опадають. Насіння щупле, низької якості. Під час достигання

здорові рослини схиляються, хворі - прямостоячі і мають світле

забарвлення. Втрати від ураження вертицильозом можуть сягати

15-20%. Розвитку хвороби сприяє суха і жарка погода.

Тифульоз (гниль ріпаку). Збудником хвороби є гриб Тургшіа

§угап$. Тифульоз проявляється навесні, після танення снігу. На

листках з'являється білий або брудно-білий наліт Уражені листки

немов приклеюються до землі. Пізніше наліт з'являється навколо

кореневої шийки, біля основи черешків розетки листків і на Грунті

довкола них цілими гніздами. Рослини поступово жовтіють, в'я-

нуть, буріють і засихають. Сприятливими умовами для розвитку

тифульозу є часті відлиги взимку, випадання снігу на незамерзлий

ґрунт, надмірна вологість при відновленні вегетації ріпаку.

Спричинити ураження грибковими хворобами можуть багато

чинників. Найголовніші з них такі:

- надлишок вологи (дощ, роса, туман);

- температура в межах 16—25°С;

648

Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф. Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових куль­тур

Подождите немного. Документ загружается.

Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф. Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових культур