Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф. Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових культур

Подождите немного. Документ загружается.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Вимоги картоплі до температури, вологи, світла та ґрунту.

2. Попередники картоплі.

3. Обробіток ґрунту під картоплю.

4. Система удобрення картоплі.

5. Назвати найкращі калійні добрива під картоплю.

6. Підготовка бульб до садіння.

7. Сорти картоплі.

8. Спосіб садіння і глибина загортання бульб.

9. Строки і густота садіння.

10. Обробіток міжрядь картоплі.

11. Хімічний метод боротьби з бур'янами.

12. Основні хвороби картоплі.

13. Фунгіциди для захисту посівів від ураження хворобами.

14. Захист картоплі від шкідників.

15. Збирання врожаю бульб.

16. Особливості зберігання бульб.

17. Вирощування ранньої картоплі.

18. Вирощування картоплі на грядах.

19. Особливості вирощування картоплі на чіпси.

20. Скласти технологічну схему вирощування картоплі.

ЗАДАЧІ

8.1. Картоплю посаджено з міжряддями 70 см та нормою 28 ц/га.

Встановити відстань між бульбами в рядку, якщо середня маса

їх становить 50 г.

8.2. На 1 м довжини рядка посаджено три бульби з середньою ма-

сою 70 г. Міжряддя 70 см. Визначити норму садіння бульб.

8.3. На 1 м довжини рядка посаджено 4 бульби. З кожної бульби

виросте 4 стебла. Чи буде сформовано оптимальну густоту стеб-

лостою, якщо оптимальна густота стебел 200 тис./га?

8.4. Визначити біологічну врожайність картоплі, якщо площа живлен-

ня однієї бульби 30 х 70 см. Всі рослини сформували по 4 стебла,

на кожному з яких є по три бульби середньою масою 70 г.

8 5. Картоплю висаджено за схемою 35 х 70 см. Скільки витрачено

садивного матеріалу на 1 га, якщо середня маса 1 бульби 65 г?

498

Цукровий буряк належить до головних цукровмісних рослин.

У коренеплодах міститься 17-18% цукру, а іноді 20% і більше.

Цукор в основному представлений вуглеводом сахароза

(С

). Вона викристалізовується із соку рослин і зустріча-

ється в природі в чистому виді. На відміну від сахарози, інші види

цукрів - глюкоза та фруктоза - рідко зустрічаються в значній

кількості у чистому вигляді. Вони знаходяться або в змішаному

стані, або в плодах і ягодах - і з ними вживаються в їжу. Так,

виноград нагромаджує понад 26% дуже цінного легкозасвоюва-

ного виноградного цукру - глюкози. У підсушених виноградних

ягодах (ізюмі) вміст глюкози становить 64-71%.

Сахароза складається з молекул глюкози і фруктози і під дією фер-

ментів в організмі людини гідролізується до цих складових елементів.

Цукор має високі смакові якості, швидко засвоюється організ-

мом, відновлює його енергію і працездатність, позитивно впливає

на емоційний стан людини. Особливу цінність має цукор для відно-

влення сил хворому, спортсмену, людині що зайнята важкою фізи-

чною або розумовою працею. Він необхідний для нормального

функціонування печінки, мозку, живлення м'язів. У давнину його

використовували як ліки.

499

Людині потрібно 80-100 грамів цукру на добу, або 29-37 кг на

рік. Зловживання цукром викликає захворювання - діабет, гіпер-

тонію, ожиріння, карієс зубів та ін.

Згідно останніх досліджень вчених, цукор відносять до загаль-

новизнаних нешкідливих продуктів. Приблизно 50% цукру викори-

стовується у харчовій промисловості, 30% - у хімічній та фарма-

цевтичній, 20% - в інших галузях.

До хімічного складу коренеплодів входить 75% води і 25% сухої

речовини. Вміст окремих речовин залежить від місця вирощування,

технології, сорту тощо. Так, сухої речовини може бути від 16% до

26%, цукру - від 8% до 23%. До складу коренеплодів входять та-

кож клітковина (2%), азотисті речовини (1,5%) і зола (0,7%). Вміст

сахарози сильно зменшується при високих, незбалансованих дозах

азотних добрив, ураженні хворобами. Крім того, азотисті речовини

утруднюють кристалізацію цукру і зменшують його вихід.

Цукровий буряк має високу кормову цінність. У 100 кг корене-

плодів міститься 26 к.о., 1,2 кг перетравного протеїну, 0,5 кг кальцію

і 0,5 кг фосфору. За поживністю він переважає кормовий буряк у 2,2

рази. Проте цукровий буряк засвоюється ВРХ тільки на 40%, а кор-

мовий буряк - на всі 100%. Тому згодовувати його худобі недоцільно.

При вирощуванні цукрового буряку з однієї площі практично

одержуємо два врожаї. Перший - коренеплоди, сировину для ви-

робництва цукру; другий - корм для худоби у вигляді гички, жому,

меляси та ін.

Урожайність гички становить 30-50% від урожайності коре-

неплодів, а в деяких випадках майже наближається до неї. У 1 ц

гички міститься 20 к.о. її використовують на зелений корм, для

виготовлення силосу, як зелене добриво. Приорана гичка с доб-

рим повільнодіючим азотним добривом для наступних куль-

тур, особливо зернових.

Жом є знецукреною стружкою коренеплодів. Свіжий жом в 1 ц

містить 8 кормових одиниць, а в 1 ц сухого жому є 85 к.о. Жом -

цінний корм для великої рогатої худоби. При врожайності буряку

300 ц/га, вихід свіжого жому становить 240 ц.

У мелясі міститься 77 к.о. Вона використовується як компо-

нент при підготовці грубих кормів до згодовування. Виготовляють

з неї спирт, гліцерин, дріжджі та ін.

500

Цукровий буряк має велике агротехнічне значення. Глибока

оранка, внесення великих норм органічних і мінеральних добрив

покращують структуру ґрунту, підвищують його біологічну актив-

ність. Після цієї просапної культури поле залишається чистим від

бур'янів, оскільки застосовуються агротехнічні і хімічні методи

боротьби з ними. Буряк є добрим попередником для більшості

культур у сівозміні. Найкраще після нього родить ярий ячмінь.

Відходи цукровиробництва дефекати використовують для зни-

ження кислотності ґрунтів.

У Бразилії, яка не має достатньо нафти, але має багато цукро-

вої тростини, цукор переробляють на газголь і використовують як

паливо, додаючи в бензин у пропорції 5 л бензину до 1 л газголю.

Цукровий буряк поглинає найбільше серед сільськогоспо-

дарських культур вуглекислого газу (С0

) і виділяє кисень (0

що забезпечує значний екологічний ефект. З 1 га виділяється така

кількість кисню, що достатня для дихання 60 людей впродовж року.

Високе поглинання С0

запобігає створенню на планеті парнико-

вого ефекту. За своєю позитивною дією на повітря і клімат 1 га

цукрового буряку прирівнюється 1 га лісу.

ІСТОРІЯ І ПОШИРЕННЯ

Найбільше цукру виготовляють із цукрової тростини (87,1 млн.

т, або 70%) і цукрового буряку (36,4 млн. т, або 30%). Можна оде-

ржувати цукор із цукрового сорго, кукурудзи, цукрового клену та

ін. Цукрова тростина поширилась з Індії, де про неї згадується ще

декілька тисяч років тому. Якщо історія тростини губиться у тем-

ряві віків, то цукровий буряк належить до молодих культур. Його

вік налічує лише 200 років.

До XVII століття буряки вирощували як листкові (мангольд) і

коренеплідні овочі. На кормові цілі почали вирощувати приблизно

з 1700 року.

У 1747 році німецький хімік А.С. Маргграф довів, що цукор з

буряків аналогічний тростинному. Лише у 1784 році його учень

Ф.К.Аккард розпочав досліди з селекції, розробки агротехніки ви-

рощування і технології переробки буряку на цукор. Він з кормових

буряків відбирав білі форми. Зразок з білою м'якоттю, білою шкір-

501

кою, який лише головкою виступав з грунту виявився найбільш цук-

ристим. Сенсаційні повідомлення заполонили Європу - звістка про

буряковий цукор. Ця новина свого часу мала таку вибухову силу, що

дорівнювала б винаходу сьогодні культурної рослини, з допомогою

якої можна було б покінчити з монополією нафти. У 1802 році Ак-

кард одержав перший урожай чисто білого буряку з вмістом цукру

5-7%, який пізніше за місцем вирощування отримав назву сілезький

білий. З одної тонни коренеплодів він добув лише 30 кг цукру, тоді як

сьогодні вихід цукру досягає 140-160 кг і більше. У 1810 році вини-

кла перша цукрова фабрика у Німеччині, у 1820 році - у Франції.

Термін "цукровий буряк" виник лише близько 1830 року, коли розши-

рились посівні площі і з'явилися цукрові заводи.

Наприкінці 60-х років XIX століття німецьким вченим вдалося

підвищити вміст цукру у коренеплодах до 13-14%.

До 1824 року відносять будівництво першого цукрового заводу

в Україні, у м. Таращі Київської губернії. З того часу бурякосіяння

стало швидко розвиватися в Україні. Вперше в світі тут було ство-

рено роздільноплідні форми цукрового буряку, що революційно

змінило технологію вирощування. Ще у довоєнні роки в Україні

зародився і набув масового поширення рух за одержання 500-цен-

тнерного врожаю. Україна була світовим лідером у буряківництві.

Посівна площа цукрового буряку у світі становить близько 8 млн.

га, з них найбільше - 18%, або 1,5 млн.га, раніше розміщувалося в

Україні.

На європейському континенті зосереджено понад 6 млн. га по-

сівів, у Росії - 1,4 млн. га, Німеччині 0,6 млн. га (табл. 9.1).

Таблиця 9.1 - Вирощування цукрового буряку у світі

Країна

Посівна площа

Середня

врожайність

Виробництво

коренеплодів

Країна

тис. га % ц/га млн. т %

Україна

1558 18 233 36.3

14,0

Росія

1460 17

213

31,1

12,0

Німеччина 574

6,6 415

23,8 9,2

США

560

6,3 440 24,6

9,5

Франція

459 5,3 650 29,9

11,5

Італія

278 3,2

497

13,8 5,3

Великобританія

170

2,0 470

8,0

3,1

Всього у світі

8660

100

300

260 100

502

У Франції вихід цукру з 1 га досягає 100 ц/га. В Україні в 1986-

1990 рр. з 1 га виробляли 30 ц цукру, а в 1998-1999 рр. - вихід

цукру знизився до 23 ц/га. Виробництво цукру з усієї площі змен-

шилося за цей період з 4,9-5,2 млн. т до 2 млн. т на рік.

Урожайність цукрового буряку в країнах світу у 1996-2001 ро-

ках подано в табл. 9.2.

Таблиця 9.2 - Урожайність цукрового буряку

у країнах світу, ц/га

Країна

1996 р.

1997 р.

1998 р.

1999

р.

2000 р.

2001 р.

Данія

437,7

488,0

528,1

562,7

565,3

543,9

Франція

678,5

744.0

683,2

741,7

757,9

689,3

Бельгія -

Люксембург

625,1

683,3

569,4

702,8

583,6

552,1

Угорщина

395,9

376,8

419,7 445,5

344,6

665,5

Ірландія

457,0

510,2

498,5 506,5

488,8

531,3

Нідерланди

548,4

579,0

487,1 611,3

540,5

550,5

Польща

394,3

378,8

379,0 338,0

394,3 409,5

Австрія

589,9

584,1

668,2

683,7

592,2

567,1

Україна

182,6

175,8

173,8

156,3

176,8

181,6

Швеція

410,5

401,9

429,3

459,7

469,0

506,0

Весь світ 344,8

379,2

388,3 400,8

410,9

391,3

Для того, щоб вирощування цукрового буряку було прибутковим,

урожайність коренеплодів повинна бути не нижче 400 ц/га. Це дасть

можливість зменшити посівні площі в Україні до 0,8-1,0 млн. га і

виробляти 5,5-6,2 млн. т цукру.

Таблиця 9.3 - Виробництво цукрового буряку в Україні

Рік

Площа, млн.

га

Урожайність, ц/га

Виробництво

коренеплодів, млн. т

1991

1,56

233

36,3

1998 0,89

174

15,5

1999

0,90

156

14,1

2000

0,75

177

13,2

2001 0,85 183

15,6

2002

0,74

188

14,4

2003 0,67 200

13,4

2004

0,70

236

16,4

503

Існуючий стан справ у буряківництві України не відповідає ре-

альним можливостям виробництва цукросировини, а посівні площі

та врожайність у період 1998-2002 рр. знизилися до критичної від-

мітки (табл. 9.3).

Найбільше вирощують цукрового буряку у Вінницькій, Київсь-

кій, Харківській, Тернопільській, Полтавській областях (табл. 9.4).

Таблиця 9.4 - Валовий збір цукрового буряку за регіонами

(тис.

т)

Області

1985

р.

1990

р.

1995

р.

2000 р.

2001

р.

2002 р.

2003 р.

Всього

38326

44264

29650

13199

15575

14452 13392

Вінницька

5437 5749

3981

1916

1911

2069 1728

Волинська

866 1168

597

486 644

555 572

Дніпропетровська

477

672

763 270 467

383 326

Донецька

- -

157

37 56

Житомирська

1136 1300 975 388 466

460

524

Запорізька

36 27

Івано-Франківська

665 665 427

202 268 179 140

Київська

3064 3261

2565

1216

1770

1820

1528

Кіровоградська

2502

2541

1898

642

740

750 640

Луганська

- -

78 77 46 18

Львівська

1397

1597 924 401 404

422 422

Миколаївська

893 989 582 130 261

202

253

Одеська

922

873 524

214

272 248

224

Полтавська

3520 4625 2711 975 1120

1115 1033

Рівненська 1374

1639 763 431 480

437 424

Сумська

2272

2973

1658

773 778

706

839

Тернопільська

2716 3313 2011

1202

1572

1204 1102

Харківська

2304

2802

2510 1117 1170

1087 1221

Херсонська

Хмельницька

3000

3978

2369

1146 1257

901 788

Черкаська

4050

4097

2634

860

988

1005 859

Чернівецька

833 975

557

322

428

275 163

Чернігівська

898

1045 747

341

357

450 476

504

МОРФОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ

Цукровий буряк-дворічна кульгура. У перший рік формується

розетка листків і коренеплід. На другий рік виростають стебла, на

яких розміщуються плоди.

Може спостерігатися відхилення від дворічного циклу розвит-

ку. У холодну весну на першому році життя виростають квітконо-

сні стебла. Це небажане явище має назву цвітушності. Корене-

плоди таких рослин дерев'янисті з низьким вмістом цукру.

Частина коренеплодів, що висаджуються на другий рік для

одержання насіння, можуть не формувати пагонів. Такі рослини

називаються "впертюхами". Наявність їх серед висадків-насінни-

ків знижує врожай насіння.

У перший рік вегетації виділяють такі фенологічні фази: сходи

(вилочка), перша пара справжніх листків, третя пара справжніх

листків, змикання листків у міжряддях. На другий рік - поява роз-

етки листків, утворення стебел, цвітіння, достигання плодів.

Ріст рослин умовно ділять на 3 етапи. Тривалість кожного

орієнтовно 50 днів. На першому ростуть листки і коренева систе-

ма. На другому відбувається інтенсивне розростання коренепло-

ду. Для третього етапу характерні сповільнений приріст листків,

інтенсивне нагромадження цукру і збільшення маси коренеплоду,

яке продовжується у вересні і навіть у жовтні.

Цукровий буряк належить до родини лободових (СЬепоро-

аіасеае). Крім цукрового буряку Веіа уи1§агіз БаесЬагіїега, до цьо-

го виду належать буряк кормовий (В.у.уаг. егазза), буряк столо-

вий

(В.у.уаг.

езсиїепіа) і буряк

ЛИСТЯНИЙ

(мангольд)

(В.у.уаг.

сісіа).

Коренева система - стрижнева, проникає на глибину до 2-

2,5 м і розгалужується в ширину (в одній площині) на 1,0-1,2 м. У

фазі 2-х листків головний корінь проникає на глибину до 30 см, у

фазі 4-х листків - до 40 см. У верхній частині головний корінь

потовщується і формує коренеплід, що складається з головки,

шийки, власне кореня і хвостика.

Листки буряка складаються з черешка і пластинки. Плас-

тинки великі, суцільні, гладенькі чи гофровані. Всього за вегета-

ційний період з листкових бруньок в центрі головки кореня вирос-

тає 50-60 листків, спірально розміщених на головці кореня. Рослина

впродовж вегетаційного періоду постійно формує нові листки і ски-

505

дає старі. Індекс листкової поверхні вище 3,5 не дає користі, оскі-

льки листки взаємозатінюються. Ураження листків хворобами, що

масово спостерігається в останні роки, призводить до втрати вро-

жайності коренеплодів і зменшення цукристості.

Стебло у рослини формується на другий рік життя. Стебла

заввишки 80-150 см. їх формується на одному коренеплоді декілька

(від 1 до 10) у вигляді куща. На стеблах розміщуються листки і

квітки, що формують суцвіття - нещільний колос.

Квітки розміщені в пазухах листків по одній (однонасінні) або

групами (багатонасінні). У багатонасінних буряків квітки в процесі

росту зростаються між собою і утворюють клубочки (супліддя).

Плід - однонасінний горішок з товстим навколоплідником з

пористої дерев'янистої тканини. Навколоплідник разом з кришеч-

кою плоду захищає насінину від механічних пошкоджень і неспри-

ятливих умов зовнішнього середовища. Кількість плодів у клубо-

чках коливається від 1 до 6. Вперше у світі в Україні були створені

однонасінні цукрові буряки, у яких клубочки не утворюються. Ви-

користання однонасінних сортів і гібридів дає можливість обійтись

без затрат ручної праці при формуванні густоти рослин.

Для сівби використовують плоди.

Насіння розміщується в гнізді плоду, має буро-каштанову бли-

скучу оболонку, яка щільно облягає зародок, зігнутий майже кіль-

цем навколо перисперму, крохмаль якого є основним запасом по-

живних речовин для молодої рослини. Зародок складається з двох

сім'ядоль, брунечки, підсім'ядольного коліна і зародкового корін-

ця. Сім'ядолі виносяться на поверхню ґрунту (фаза вилочки), із

брунечки формується головка коренеплоду, із підсім'ядольного

коліна виростає шийка кореня, а зародковий корінець перет-

ворюється у власне корінь.

БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ

• Вимоги до температури. Насіння цукрового буряку починає

проростати за температури ґрунту 4-5°С, але сходи з'являються

лише через 20-22 дні. Життєздатні сходи з'являються при 6-7°С.

За температури 10-12°С сходи з'являються через 12-14 днів, а за

15-17°С - через 7-8 днів. У фазі вилочки рослини чутливі до при-

морозків і можуть пошкоджуватися при мінус 3-4°С. З появою

506

Таблиця 9.5 - Взаємозв'язок фаз росту, етапів органогенезу, коду ЕС,

закладання та формування органів рослин і вплив агрозаходів на продуктивність

Фенологічна фаза росту

Код ЕС

Етапи органогенезу за

Ф М Куперман

Які елементи

продуктивності

можна змінити

Якими агротехнічними

заходами підвищується

продуктивність рослин

Фенологічна фаза росту

Код ЕС

№ етапу 1

Формування органів в

ембріональному стані

Які елементи

продуктивності

можна змінити

Якими агротехнічними

заходами підвищується

продуктивність рослин

Рослини першою року

ЖИТТЯ

Проростання

Польова

схожість

Сівба насінням, що мас

лабораторну схожість не

менше 90%, одноростковість

більше 95%, протруєння для

захисту від шкідників і хвороб

Суха насінина

Польова

схожість

Сівба насінням, що мас

лабораторну схожість не

менше 90%, одноростковість

більше 95%, протруєння для

захисту від шкідників і хвороб

Бубнявіння

Польова

схожість

Сівба насінням, що мас

лабораторну схожість не

менше 90%, одноростковість

більше 95%, протруєння для

захисту від шкідників і хвороб

Кінець бубнявіння, насіпева оболонка

відкрита Дражована плівка лопнула

Польова

схожість

Сівба насінням, що мас

лабораторну схожість не

менше 90%, одноростковість

більше 95%, протруєння для

захисту від шкідників і хвороб

Поява зародкового коріння

Польова

схожість

Сівба насінням, що мас

лабораторну схожість не

менше 90%, одноростковість

більше 95%, протруєння для

захисту від шкідників і хвороб

Поява зародкового проростка

Польова

схожість

Сівба насінням, що мас

лабораторну схожість не

менше 90%, одноростковість

більше 95%, протруєння для

захисту від шкідників і хвороб

1. Сходи, поява проростків на поверхні

ґрунт}, фаза вилочки (сім'ядоль)

Конус наростання

недиференщйований, у вигляді

плоского горбочка

Польова схо-

жість, рівномір-

ність сходів за

розвитком і роз-

міщенням на

площі

Підготовка грунту до сівби,

загортання насіння на одн>

глибину, рівномірна відстань

між насінням, захист від

шкідників

Зародкові листки розміщені горизонтально

Перша пара справжніх листків мас розмір

головки шпильки

Диференціація зародкового

стебла і закладка пазушних

бруньок Основа конуса

наростання сильно

розширюється І

перетворюється у головку

коренеплоду

Формування

оптимальної

густоти рослин

Сівба на кінцеву густоту,

проріджування механізоване,

ручна проривка, знищення

бур'янів

Першу пару справжніх листків добре видно,

вона мас розмір горошини

Диференціація зародкового

стебла і закладка пазушних

бруньок Основа конуса

наростання сильно

розширюється І

перетворюється у головку

коренеплоду

Формування

оптимальної

густоти рослин

Сівба на кінцеву густоту,

проріджування механізоване,

ручна проривка, знищення

бур'янів

2. Два справжніх листки або перша пара

справжніх листків

Диференціація зародкового

стебла і закладка пазушних

бруньок Основа конуса

наростання сильно

розширюється І

перетворюється у головку

коренеплоду

Формування

оптимальної

густоти рослин

Сівба на кінцеву густоту,

проріджування механізоване,

ручна проривка, знищення

бур'янів

Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф. Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових куль­тур

Подождите немного. Документ загружается.

Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф. Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових культур