Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф. Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових культур

Подождите немного. Документ загружается.

і фунгіцидну дію. Це екологічно доцільний агрозахід, оскільки ви-

користовуються менші норми пестицидів, зберігається більше ко-

рисних ґрунтових організмів, порівняно з суцільним обробітком поля

пестицидами чи внесенням гранулятів у рядки. Протруюють на-

сіння буряку такими препаратами (табл. 9.6.). Високу ефектив-

ність проти ґрунтових і наземних шкідників має протруйник гаучо.

Таблиця 9.6 - Протруйники насіння буряку

Назва препарату, фірма,

країна

Норма

внесення,

кг, л/т

Особливості використання препарату,

шкідливі організми

Адіфур, 35 СТ т.п.с.

(карбофуран, 350 г/л),

ф. Сер-Італія, Італія

25-35 л/т

Проти комплексу ґрунтових і

надземних шкідників сходів. Обробка

насіння на насіннєвих заводах

Апрон ХЬ 350Р5, т.к.с.

(металаксил-М, 350 г/л), ф.

Сингента, Швейцарія

2,0 л/т

Коренеїд, пероноспороз.

Протруювання перед висіванням

Гаучо, 70% з.п.

(імідаклоприд), ф. Байєр

Кроп Саєнс, Німеччина

128,6 г на

100000

насінин або

60 кг на ! т

насіння

Комплекс ґрунтових і наземних

шкідників сходів. Передпосівна

обробка на насіннєвих заводах

Карбосан 350 СТ т.п.с.

(карбофуран, 350 г/л), ф.

Доу Аі~ро Сайенсіс, США

25-35 л/т

Комплекс ґрунтових і наземних

шкідників сходів

Космос 250, т.к.с.

(фшроніл, 250 г/л), ф. Байєр

Кроп Саєнс, Німеччина

0,1 л на

100000

насінин

Комплекс ґрунтових і надземних

шкідників сходів. Обробка насіння

перед висівом

Круізер 350 Г8

(тіметоксам, 350 г/л), ф.

Сингента, Швейцарія

10-15 л/т

Комплекс шкідників сходів. Обробка

насіння перед висівом

Максим ХЬ 035 Р8, т.к.с.

(флудиоксоніл, 25 г/л +

металаксил-М, 10 г/л), ф.

Сингента, Швейцарія

9 мл на

посівну

одиницю

Коренеїд. Передпосівна обробка

насіння на насіннєвих заводах

Превікур 607 СЛ, в.р.

(пропамокарб гідрохлорид,

722 г/л), ф. Байєр Кроп

Саєнс, Німеччина

4,0 л/т

Коренеїд. Передпосівна обробка

насіння в складі захисно-стимулюючої

композиції

Промет 400 С8, м.к.с.

(фуратіокарб, 400 г/л,

ф. Сингента, Швейцарія

30,0 л/т

Дротяники, звичайний буряковий

довгоносик, чорний довгоносик,

блішки. Інкрустація насіння перед

висівом на насіннєвих заводах

519

Закінчення табл. 9.6.

Роялфло, 48% в.с.к.

(гирам), ф. Кромптон, США

6,0 л/т

Коренеїд. Обробка насіння

Семафор, т.к.с. (біфентрин,

200 г/л), ф.

ФМС),

США

6-9 мл на

посівну

одиницю

Шкідники сходів. Обробка насіння

Тачигарен, 70% з.п.

(пмексазол), ф. Санкіо,

Японія

6 л/т

Коренеїд. Нанесення суспензії на

насіння (5 л води на 1 г насіння)

Тачигарен, 70% з.п.

(пмексазол), ф. Санкіо,

Японія

15 л/т

Коренеїд. Обробка дражованого

насіння перед висівом

ТМТД, 40% в.с.к. (тирам,

400 г/л), ф. Авгусг, Росія

8 л/т

Коренеїд, пероноспороз Передпосівна

обробка насіння (10 л розчину на 1 т

насіння

Фурадан, т.п.с.

(карбофуран, 35%), ф.

ФМСі, США

25-35 л/т

Комплекс ґрунтових і надземних

шкідників сходів. Обробка насіння на

насіннєвих заводах

Хінуфур, в.е. (карбофуран,

400 г/л), ф. Агро Кемі,

Угорщина

18 л/т

Комплекс ґрунтових і надземних

шкідників сходів. Передпосівна

обробка насіння на заводах

• Сорти та гібриди. Частку селекції у підвищенні врожайності

цукрового буряку в останні роки оцінюють в 45%. Зараз у вироб-

ництві використовуються сорти і гібриди. Гібриди забезпечують

вищий урожай і цукристість, характеризуються одноростковістю,

мають потужний стартовий ріст, рослини вирівняні за темпом ро-

сту і по габітусу. Проте вони вимогливіші за сорти до умов виро-

щування, дотримання технологічних вимог.

Сортотипи цукрового буряку мають таку класифікацію :

Е - високоврожайний тип, вихід цукру реалізується за раху-

нок високого врожаю коренеплодів.

N - нормальний тип, вихід цукру реалізується як урожайністю

гак і цукристістю.

X - високоцукристий тип, вихід цукру реалізується за рахунок

високого вмісту цукру.

У нових гібридах селекціонерам вдалось подолати негативну

кореляцію між урожайністю і вмістом цукру.

В Україні зареєстровано 94 сортів і гібридів цукрового буряку

вітчизняної і зарубіжної селекції. До державного Реєстру сортів

рослин України на 2003 рік занесено понад 40 однонасінних сортів

та гібридів вітчизняної селекції (табл. 9.7). Вони забезпечують

урожай коренеплодів 400-600 ц/га.

520

Таблиця 9.7 - Сорти та гібриди цукрового буряку

української селекції

Назва сорту, гібриду

Рік

реєстрації

Зона

Напрямо к

використання

Плоїдність

СОРТИ

Веселмю долянський одно нас ішіий 29

1979

СЛП

уц* дипл

Уладівський однонасінний 35

1979

уц

дипл

Ялтушківський однонасінними ЗО 1979

СЛП

уц

дипл

Ялтушківський однонасінний 64

1992

уц

дипл

Білоцерківський однонасінний 45 1984

уц

дипл

ГІБРИДИ

Аббатіса

2003

СЛП

уц

дипл

Аріана

2001

СЛП

уц

трп

Білоцерківський ЧС 57

1995

уц

трп

Білоцерківський ЧС 90 1999

лс

уц

трп

Верхняцький ЧС 31 1997

уц

дипл

Верхняцький ЧС 63 1996

уц

дипл

Весто

2001

уц

дипл

Ворскла

2003

ЛП

уц

дипл

ІванівськийЧСЗЗ 1993 ЛП

уц

дипл

Івано-Весело по долянський ЧС 84

1999

лп

цукр

дипл

Каверось

1998

уц

трп

КВБар 2001

уц

трп

КВБуг 2001

уц

трп

КВ Вінниця 2001

уц

трп

КВ Збруч 2001

уц

трп

КВ-Десна

2002

уц

трп

КВ-Дніпро

2002

лп

уц

трп

КВ-Умань

2003

ЛП

уц

трп

КВ-Ялтушків 1999

лп

цукр

трп

Лідер

2000

лп

цукр дипл

Олександрія 1997

лп

уц

трп

Слов'янський ЧС 94

1992

лп

уц

трп

УкраінськийЧС 70

1992

уц

трп

УкраїнськийЧС 72

2002

уц

дипл

Уладівський ЧС 35

2002

уц

трп

Уладово-Верх няцький Ч С 3 7 1993

уц

дипл

Уманський ЧС 76

1997

уц

дипл

Уманський ЧС 90

2003

СЛП

цу

трп

Уманський ЧС97

2003

лп

цу

трп

Шевченківський

СЛ

УР

дипл

Ювілейний

1981

СЛП

уц

дипл

Явір

2002

уц

дипл

Ялтушківський ЧС 72 1997

лп

уц

дипл

* уц - урожайно-цукристий

521

• Удобрення. Цукровий буряк дуже вимогливий до рівня удоб-

рення. Він використовує значно більше елементів живлення, ніж

інші культури. На кожні 100 ц коренеплодів і відповідної кількості

гички з ґрунту виноситься 50-70 кг азоту, 10-20 кг фосфору, 60-80

кг калію, по 10-20 магнію і кальцію, 5 кг сірки. Середня потреба

цукрового буряку в елементах живлення є такою:

Таблиця 9.8 - Середня потреба в основних макро-

і мікроелементах залежно від рівня врожайності

Назва елементу

Рівень урожайності, ц/га

Назва елементу

400

500

600

Азот, N. кг/га

200 250 300

Фосфор, Р, кг/га

60 75 90

Калій, К, кг/га

240 300 360

Магній, М§, кг/га

60 75 90

Кальцій, Са, кг/га

60 75 90

Марганець, Мп, г/га

240 300 360

Вор, В,

г/га

215 270 325

Цинк, 2п, г/га

145 180 220

Залізо, Ре, г/га

135 170 200

Мідь, Си, г/га

90 110 130

Молібден, Мо, г/га 6

7 8

Азот є обов'язковим компонентом всіх білкових речовин, які

складають структурну основу протоплазми, входить до складу

більшості ферментів. Серед елементів живлення має найбільший

вплив на формування величини врожайності коренеплодів. Джере-

лом азоту для цукрового буряку з ґрунту є його аміачні, нітратні та

амідні форми. З підвищенням норми азотних добрив, підвищуєть-

ся врожайність коренеплодів, але зменшується вміст цукру і від-

бувається значне нагромадження амідного азоту.

При азотному голодуванні рослини відстають у рості, листки

набувають світло-зеленого хлоротичного кольору (хлороз), а сі-

м'ядолі жовтими. Відмирають нижні листки навіть при достат-

ньому забезпеченні вологою.

Фосфор є складовою частиною нуклеотидів, нуклеїнових кис-

лот, фітину, поліфосфатів, сприяє процесам фотосинтезу. Викорис-

товується рослинами з ґрунту в основному у формі вищого окислу

іону ортофосфорної кислоти. Для фосфору дуже важливе зна-

522

чення має добре змішування з орним шаром ґрунту, оскільки він у

ґрунті майже нерухомий.

Фосфорне голодування частіше буває в молодому віці. Ріст

сходів сповільнюється, жовтіють сім'ядолі. Рослини надмірно за-

своюють азот. Листки жовтіють, жилки коричневі.

Калій. Цукровий буряк нагромаджує багато вуглеводів, тому

потребує великої кількості калію. Калій регулює фотосинтетичну

активність рослин, підвищує гідрофільність та водоутримуючу зда-

тність, стійкість листків до захворювань.

При калійному голодуванні краї листків стають зморщеними, жо-

вто-коричневими, на них з'являються темно-бурі плями. Інша назва

хвороби краєлистий некроз. При подальшому розвитку плями з'явля-

ються в центрі листка, на черешках і весь листок відмирає.

Кальцій входить до складу ядра і мікросом, бере участь у зв'я-

зуванні нуклеотидів. Він нейтралізує органічні кислоти, які утво-

рюються при обміні речовин. Кальцій на противагу калію і натрію,

знижує гідрофільність і зменшує кількість води в тканинах.

Кальцієве голодування проявляється у другій половині вегета-

ції у вигляді зморщених пластинок старих листків. На кінцях лист-

ків видно опіки, в центрі листка хлороз і некроз.

Магній входить до складу хлорофілу, активізує діяльність фер-

ментів, сприяє нагромадженню цукру. Магнієве голодування спри-

чинює скручування листків у фазі 2-3 пар листків, а потім їх нек-

роз по краях. Потреби магнію і натрію задовольняються

мінеральними добривами, де ці елементи містяться як домішки.

Сірка входить до складу деяких амінокислот і білків, впливає

на азотне живлення. Цукровий буряк має велику потребу в на-

трію. За його нестачі вносять натрієву селітру в рядки.

Найбільш ефективно вносити мінеральні добрива одночасно з

органічними. Останні підвищують ефективність мінеральних доб-

рив, поліпшують технологічні якості коренеплодів. Органічні доб-

рива покращують структуру ґрунту, збільшують вміст елементів

живлення, сприяють активній життєдіяльності ґрунтових мікро-

організмів, поліпшують водний і повітряний режими ґрунту.

У підзоні недостатнього зволоження в ланці сівозміна з зайня-

тим паром, гній рекомендується вносити під попередник цукрово-

го буряку (озиму пшеницю) в нормах 20-30 т/га, а в ланках з бага-

523

торічними травами та горохом - безпосередньо під цукрові буря-

ки по 30-40 т/га.

У районах достатнього і нестійкого зволоження для вирощування

450-500 ц/га і більше, норму гною збільшують до 40-50 т/га і вно-

сять його безпосередньо під буряк незалежно від місця цієї куль-

тури у сівозміні. Цукровий буряк у цій зоні першочергова культура

для внесення органічних добрив.

Вносять підстилковий і рідкий гній перед оранкою без розриву

між розкиданням і приорюванням. Використання соломи як доб-

рива одночасно з гноєм дозволяє значно поповнити ґрунт органіч-

ними речовинами і сприяє процесу ґрунтоутворення.

Не рекомендується застосовувати органічні добрива навесні

під передпосівний обробіток ґрунту та зимою по снігу. Внесення

рідкого гною взимку зменшує його ефективність вдвічі або зовсім

не дає позитивних наслідків.

Буряк дуже негативно реагує на веснооранку. Внесення

гною під веснооранку неефективне. Гній необхідно закагатувати і

використати для осіннього внесення у перепрілому стані.

Для внесення підстилкового гною використовують гноєрозкидачі

РОУ-5; РОУ-6; ПРТ-10; ПРТ-16 та ін. Рідкий гній вологістю 90-

92% вносять гноївкорозкидачами РЖТ-4, РЖТ-8, РЖТ-16.

На початкових фазах росту до третьої-четвертої пари листків

потреба у поживних речовинах незначна. Максимальна вона в лип-

ні-серпні у фазі сильного росту листків і формування коренеплодів.

Підвищує ефективність добрив різноглибинне внесення, що дося-

гається застосуванням їх у такі строки: основне удобрення - восени

під час оранки загортають на глибину 15-30 см; рядкове - під час

сівби на 4-6 см, підживлення - в період вегетації на 10-14 см.

При вирощуванні за інтенсивною технологією 90-95% фосфор-

них і калійних добрив рекомендується вносити восени під оранку,

оскільки ці види добрив дуже повільно переміщуються в ґрунті

(Р,0 за місяць на 1см). Решту під час сівби в рядки. Азотні доб-

рива, що легко вимиваються, вносять перед весняним обробітком

ґрунту (70-90%) за 10-14 днів до сівби, а решту у підживлення.

Найкраще азот для підживлення внести у фазі 4-х пар листків, не

пізніше 6-ти пар справжніх листків. Частину азоту у вигляді аміа-

чної води (1М

1()0

) можна внести пізно восени.

524

Раціональніш є внесення частини азотних добрив у вигляді

аміачної сечітри і частини — у вигляді карбаміду. Спочатку вико-

ристовується нітратна форма азоту з селітри, пізніше аміачна. Кар-

бамід містить 46% азоту в амідній формі, яка в ґрунті переходить в

доступну для рослин аміачну форму, а пізніше в нітратну. Процес цей

тривалий, тому азот з карбаміду використовується рослинами буря-

ку пізніше, в період інтенсивного росту. Карбамід замінює підживлен-

ня аміачною селітрою, має м'якшу фізіологічну реакцію. Не відбува-

ється вимивання з ґрунту і забруднення навколишнього середовища.

Орієнтовні норми внесення мінеральних добрив залежно від

зони вирощування і величини врожаю подано в табл. 9.9. Найкра-

ще співвідношення елементів живлення ЇЧ:Р:К=1:1:1.

Надмірна доза азоту збільшує вміст амідного азоту в коре-

неплодах, знижує цукристість і вихід цукру.

Таблиця 9.9 - Орієнтовні норми внесення мінеральних

добрив під цукровий буряк на фоні 50 т/га гною

Показники

Юлькість добрив

Зона достатнього зволоження, урожайність - 500 ц/га

Мінеральні добрива всього, кг/га д р

в т ч на ґрунта\

чорноземи типові

гемно-сірі лісові, чорноземи ОП1ДЗОЛЄН1

сірі лісові

420-530

N(20 15оРпоКпО

N140- 17()Р ІбоК.200

N150 18()Р 150^240

Зона нестійкого зволоження, урожайність - 450 ц/га

Мінеральні добрива, всього, кг/га д р

в т ч на ґрунтах

чорноземи типові

гемно-сірі лісові, чорноземи опідзолені

сірі ЛІСОВІ

370-470

N100 130Р150-160К120

N120 І-юРіЗО 14()Кі70 180

N140 І6()РпоК|бО 180

Зона недостатнього зволоження, урожайність - 400 ц/іа

Мінеральні добрива, всього, кг/га д р

в тч на грунтах.

чорноземи типові

темно-сірі лісові, чорноземи опідзолені

сірі лісові

310-410

N«0 ИоРіЗО 140^100

N110 П0Р120К150

N120 МОРШКІЗД

Для одержання високих врожаїв (понад 500 ц/га) без орга-

нічних добрив норми внесення мінеральних добрив необхідно

збільшувати до N

250

ІМ

2т

280

525

З фосфорних добрив під цукровий буряк використовують супер-

фосфат, з калійних - калійну сіль, хлористий калій, калімагнезію.

Рослини добре реагують на внесення каїніту, в якому багато мік-

роелементів.

Застосування дешевших простих добрив (суперфосфату, калій-

ної солі, аміачної селітри) дає змогу скоротити витрати коштів на

20-40%, порівняно із застосуванням складних добрив.

Підживлюють буряк (Т^

) аміачною селітрою у фазі 4-ї - не

пізніше появи 6-ї пари справжніх листків. При підживленні в пізніші

строки зменшується цукристість коренеплодів, азот спричинює

надмірний ріст листків.

Пізніше можна проводити позакореневе (листкове) підживлен-

ня розчином карбаміду у концентрації 6-10%. У 100 л води розчи-

няють 6-10 кг карбаміду за фізичною вагою. Норма внесення зале-

жить від погоди. Якщо опадів мало, дуже сонячно і низька вологість

повітря, концентрація розчину має становити 6%. Вища концентрація

може спричинити опіки листків. За більш прохолодної, похмурої, во-

логої погоди концентрацію збільшують максимум до 10%. Норма

робочого розчину - 200-300 л/га. Робочий розчин не повинен бути

холоднішим від температури повітря більше ніж на 10-12°С, оскільки

буряк дуже чутливий до "термічного стресу". Під час позакореневого

підживлення разом з карбамідом можна вносити фунгіциди та інсек-

тициди. Не рекомендується проводити листкове підживлення в серп-

ні, оскільки азот може погіршити технологічну якість коренеплодів.

Оптимальні терміни листкового підживлення цукрового буряку

припадають на період росту і розвитку від 6 листків до змикання

міжрядь. Виконують чотири обприскування (рис. 9.3)

Досить ефективне підживлення рослин аміачною водою за умови

внесення її на глибину 12-15 см.

Однією з найкращих форм азоту в добривах для цукрового буряку

є кальцієва селітра. Інші азотні добрива помітно поступаються їй

і розташовуються в наступному низхідному порядку: сечовина,

аміачна селітра, сульфат амонію та ціанамід кальцію.

Кальцієва селітра (И - 15,5%, СаО - 26,5%) використовується

для прикореневого підживлення або вноситься поверхнево 100-

200 кг/га (фізична вага) у фазі 3-5 листків. Можливо поєднання з

іншими азотними добривами.

526

Строк

обприскування

6-8 добре

розвинутих

листків

Через7 10

днів після

першого

III

Через 8-12

днів

ПІСЛЯ

другого

Перед

змиканням

міжрядь

Фаза розвитку

І"

і\

Концентрація

карбаміду в

РОЗЧИНІ. %

6 6 6

Мікроелементи

(кристалони)

так

Рис. 9.3. Строки і норми листкового підживлення цукрового буряку

карбамідом ("Ршадау", Польща)

Під цукровий буряк застосовують рідкі комплексні добрива

(РКД). їх вносять під оранку, передпосівну культивацію, у піджив-

лення. Вони містять 10% азоту і 34% фосфору.

Якщо восени не було внесено добрив, то навесні для удобрення

використовується складне комплексне добриво нітроамофоска

(1Ч:Р:К=16:16:16), його необхідно вносити під весняний обробіток

ґрунту за 10-14 днів до сівби з нормою 0,5-1,0 т/га.

У складних добривах (нітроамофоска, амофос, діамофос)

всі елементи живлення перебувають в розчинній формі, тому вони

ефективні при рядковому внесенні. У штрофосі та в нітрофос-

ках більше половини фосфору є у важкорозчинному стані, тому їх

доцільно вносити на кислих ґрунтах під оранку.

Для розрахунку норм добрив на формування 500 ц/га корене-

плодів використовують логічні схеми (табл. 9.10) чи формули. Для

формування 1 ц коренеплодів необхідно в середньому 0,60 кг азо-

ту, 0,20 кг фосфору, 0,70 кг калію, а для одержання 500 ц/га

N Р К

300

100 350"

527

Таблиця 9.10 - Розрахунок норм добрив для

одержання 500 ц/га коренеплодів цукрового буряку

№

Показник

Символ

Азот,

Фосфор,

Калій,

К,0

Програмована врожайність

500

500 500

Винос елементів живлення для

формування 1 ц коренеплодів, кг

0,6 0,20 0,70

Винос елементів програмованим

урожаєм (У • в = В), кг/га

300

100

350

Маса розрахункового шару ірунту, т/га М

3600 3600 3600

Вміст елементів живлення у грунті за

результатами аналізів, мг на 100 г.

10 10

Вміст елементів живлення в

розрахунковому шарі грунту

(Г = 0,01 -М-г), кг/га

288

360

Коефіцієнт використання поживних

речовин з грунту

Кг

0,40

0,10 0,35

Буде засвоєно урожаєм елементів з

грунту (Г • Кг), кг/га

115

36 126

Не вистачає елементів живлення для

формування програмованого (500 ц/га)

врожаю (В - К), кг/га

185

64 224

10.

Коефіцієнт використання поживних

речовин з мінеральних добрив

Км

0,80

0,40 0,80

Потрібно внести поживних речовин 3

мінеральними добривами (д : Км), кг/га

231 160 280

Масу розрахункового шару ґрун гу вираховуємо, виходячи з гли-

бини орного шару (30 см), площі 1 га (10000 м

) та об'ємної маси

метра кубічного ґрунту (1,2 т/м

Звідси: 10000 м

• 0,30 м 1,2 т/м

= 3600 т/га. Знаючи, що в

100 г ґрунту міститься 8 мг азоту, визначаємо його кількість в

3600 т/га за формулою:

Г = 0,01 • М • г = 0,01 -3600 -8 = 288 кг/га азоту

Коефіцієнт використання того чи іншого елементу з ґрунту (Кг)

показує ту його частину, яка надходить у рослину впродовж веге-

тації, відносно загальних запасів рухомої форми елементу у орно-

му (розрахунковому, 0,30 м) шарі ґрунту.

Коефіцієнт використання рухомих форм поживних речовин з

ґрунту змінюється під впливом таких чинників, як родючість ґрун-

ту, його кислотність, погодні умови, модель технології тощо. Це

528

Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф. Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових куль­тур

Подождите немного. Документ загружается.

Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф. Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових культур