Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф. Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових культур

Подождите немного. Документ загружается.

Закінчення табл. 8.7

14.

Танос, в.р. (цимоксаніл 250

г/кг + фамоксадон 250 г/кг)

ф. Дюпон, Швейцарія

0,6

Фітофтороз,

альтернаріоз

Обприскування в період

вегетації

15.

Татту, 55% к.е. (манкоцеб

30,2%+ пропамокарб

гідрохлорид 24,8%), ф. Байєр

Кроп Саєнс, Німеччина

3,0

Фітофтороз

Обприскування за

перших ознак хвороб

16.

Фітал, 65% в.р.к. (фосфіт

алюмінію, 570 г/л +

фосфориста кислота, 80 г/л),

ф. Кемілайн Агро, Україна

2,0-2,5

Фітофтороз,

альтернаріоз,

макроспоріоз

Обприскування в період

вегетації

17.

Фольпан, 50% з.п. (фолпет),

ф. Мактешим-Атан, Ізраїль

3,0

Фітофтороз

Обприскування в період

вегетації

18.

Хлорокис міді, 90% з.п.

(хлорокис міді), Україна

2,4-3,2

Фітофтороз,

макроспоріоз

Обприскування в період

вегетації 0,4% робочою

рідиною

19.

Чемпіон, 77% з.п. (гідроокис

міді), ф. Нуфарм, Австрія

2,5-3,0

Фітофтороз

Обприскування в період

вегетації, за перших

ознак хвороб

20.

Ширлан, 5008С, 50% к.с.

(флуазінам, 500 г/л), Ф. АЕК

Біосайнсез Європа, Бельгія

0,3-0,4

Фітофтороз,

альтернаріоз

Обприскування в період

вегетації

Для запобігання ураження нематодою не можна садити карто-

плю по картоплі, потрібно вирощувати нематодостійкі сорти, пе-

ревіряти садивний матеріал. Допомагає боротися з нематодою

жито. Його висівають після викопування бульб і переорюють на-

весні. Помічено, що спалах нематоди після цього вщухає. Мабуть,

жито негативно впливає на нематоду кореневими виділеннями.

Важливим заходом є також вирощування капустяних культур (гір-

чиця, редька олійна), які стимулюють вихід личинок із старих цист.

Для захисту від фітофтори використовують також народні ме-

тоди. Зокрема є такі рекомендації обробки посівів:

1. На 10 л води додають 40-50 г часнику і настоюють 10 діб,

після цього проціджують і обприскують рослини.

2. На 10 частин води додають 1 частину коров'яка, настою-

ють 3^1 години і обприскують.

3. Піввідра лушпиння цибулі заливають гарячою (65°С) водою,

через добу проціджують, додають ще відро води і обробляють

так, щоб рідина попала на всю вегетативну масу.

Народні методи використовують в основному на присадиб-

них ділянках, доцільність їх застосування обов'язково потребує

додаткової перевірки.

МІ

• Захист від шкідників. Основну шкоду на посівах картоплі

завдає колорадський жук. Він відзначається великою плодовитіс-

тю і прожерливістю, пристосований до різних умов. Кожна самка

може відкласти від 400 до 3000 яєць, личинки з яких можуть зни-

щити картоплю на площі 2,5 га.

Картопляні поля обприскують перший раз під час масового

виходу шкідника з ґрунту. Вдруге обробіток проводять після по-

яви личинок, які завдають найбільшої шкоди. Обприскування по-

вторюють при масовій появі нової хвилі молодих жуків. При

протруєнні бульб препаратом престиж, старий жук гине, немає

потреби боротьби з ним, у більшості випадків немає і личинок впро-

довж вегетаційного періоду аж до збирання.

Для знищення колорадського жука використовують інсектици-

ди (табл. 8.8).

Для запобігання розвитку у шкідника стійкості до інсектициду, їх

необхідно чергувати. Якщо оптимальні строки боротьби з колорад-

ським жуком і хворобами збігаються, доцільно застосовувати бакові

суміші інсектицидів і фунгіцидів з врахуванням їх сумісності.

Сучасний асортимент інсектицидів представлений на ринку Укра-

їни фосфоро-органічними препаратами (золон, 35% к.е., волатон, 50%

к.е. та інші), класом піретроїдів (децис, 2,5% к.е., карате, 5% к.е.,

арріво, 25% к.е., фастак, 10% к.е. та інші), класом інгібіторів синте-

зу хітину (номолт, 15% к.е., со-

нет, 10% к.е.).

Найбільше застосування

має клас піретроїдів, який по-

стійно удосконалюється фірма-

ми-виробниками. Однак, масш-

табне використання їх створює

умови для розвитку резистент-

них популяцій, крім того, недо-

ліком є те, що ця група інсекти-

цидів негативно реагує на

високу температуру навколиш-

нього середовища.

Декілька років тому з'яви-

лись інсекциди нового поколін-

ня: класу фенілпіразолових спо- фото 8.2. Колорадський жук

478

Таблиця 8.8 - Препарати для знищення шкідників

на посівах картоплі

№

з/п

Назва препарату, діючої

речовини, фірми, країни

Норма

внесення,

л/га

Проти яких

шкідників

Час обробки, застереження

2 3

Актара 25 в.г. (тіаметоксам),

ф. Сингента, Швейцарія

0,06-0,08

колорадський

жук

Обприскування в період ве-

гетації не більше двох разів

Актеллік, 50% к.е. (піриміфос-

метил), ф. Сингента. Швейцарія

1,5

колорадський

жук

Обприскування в період ве-

гетації' не більше двох разів

Арріво, 25% к.е. (ципер-

метрин), ф. ФМСі, США

0,1-0,16

колорадський

жук, картопляна

міль

Обприскування в період ве-

гетації не більше двох разів

Бапкол, 50% з.п. (бенсултап),

ф. Сумітомо, Японія

0,2-0,3

колорадський

жук

Обприскування під час ма-

сового виходу жуків та

появи личинок 1-2-го поко-

ління, не більше двох разів

Бі 58 новий, 40% к.е. (диме-

тоат), ф. БАСФ, Німеччина

1,5-2,5

попелиці,

картопляна міль

Обприскування в період

вегетації не більше двох

разів (насіннєві посіви)

Бомбардир, 70% в.р.п. (іміда-

клоприд, 700 г/л), ф. Хімікел

Агро, Україна

0,045-

0,050

колорадський

жук

Обприскування в період ве-

гетації не більше одного

разу

Бульдок, 2,5% к.е. (бета-цифлу-

трин), ф. Байєр Кроп Саєнс,

Німеччина

0,25

колорадський

жук

Обприскування в період ве-

гетації не більше одного

разу

Ван гекс, 6% мк.с. (гамма-

цигалотрин, 60 г/л), ф. Доу Агро

Сайенсіс, США

0,07

колорадський

жук

Обприскування в період ве-

гетації не більше одного

разу

Вектор, 20% в.р.к

(імідаклоприд, 200 г/л), ф.

Агробізнеспром, Україна

0,20-0,25

колорадський

жук

Обприскування в період ве-

гетації не більше одного

разу

10.

Волатон 500, 50% к.е.

(фоксим), ф. Байєр Кроп Саєнс,

Німеччина

1,0-1,5

колорадський

жук, картопляна

міль

Обприскування в період

вегетації не більше двох

разів

11.

Данадим, 40% к.е. (диметоат)

ф. Кемінова Агро, Данія

2,0

попелиці,

картопляна міль

Обприскування в період ве-

гетації не більше двох разів

(насіннєві посіви)

12.

Даптоп, в.г. (клотіанідин, 160

г/кг), ф. Сумітомо, Японія,

ф. Калліоп, Франція

0,080-

0,095

колорадський

жук

Обприскування в період ве-

гетації не більше одного

разу

13.

Децис, 2,5% к.е. (дельта-

метрин), ф. Байєр Кроп Саєнс,

Німеччина

0,2

колорадський

жук,картопляна

міль

Обприскування в період

вегетації не більше двох

разів

14.

Дурсбан 48% к.е. (хлорпіри-

фос), ф. Доу Агро Сайенсіс,

США

1,5

колорадський

жук

Обприскування в період

вегетації не більше двох

разів

15.

Золои, 35% к.е. (фозалон),

ф. Кемінова, Данія

1,5-2,0

колорадський

жук,картопляна

міль

Обприскування в період

вегетації не більше двох

разів

16.

Каліпсо 4808С, к.с.

(тіаклоприд, 480 г/л), ф. Байєр

Кроп Саєнс, Німеччина

0,1-0,2

колорадський

жук, попелиці,

трипси

Обприскування в період

вегетації не більше одного

разу

17.

Карате, 5% к е. (лямбдацигало-

трин), ф. Сингента, Швейцарія

0,1

колорадський

жук

Обприскування в період ве-

гетації не більше двох разів

479

Закінчення таблиці 8.8

Кшмікс 5КЕ (бета-ципермет-

рин, 50 г/л), ф Агро Кемі,

Угорщина

0,15-0,2

колорадський

жук

Обприскування в період ве-

гетації не більше двох разів

Конфщор, врк {шідаклоприд,

200 г/л), ф Байєр Кроп Саєнс,

Німеччина

0,2-0,25

колорадський

жук

Обприскування в період

вегетації не більше одного

разу

Конфідор Максі, в г (іміда-

клоприд, 700 г/л), ф Байєр Кроп

Саєнс, Німеччина

0,045-

0,050

колорадський

жук

Обприскування в період

вегетації не більше одного

разу

Маршал, 25% к е

(карбосульфан, 250 г/л),

ф ФМСі, США

0,75-1,0

колорадський

жук

Обприскування в період

вегетації виключно при

використаннівисокогреб-

невого методу вирощування

МоснІлан, р п (ацетамшрид,

200 г/л), ф Ніппон Сода, Японія

0,02-0,025

колорадський

жук

Обприскування в період

вегетації не більше одного

разу

Номолі, 15%

ке (тєфпубеи-

зурон), ф БАСФ, Німеччина

0,15

колорадський

жук

Обприскування в період ве-

гетації не більше двох разів

Очайт 570, 57% к е

(пропарпт), ф Кромптон, США

0,15

колорадський

жук

Обприскування в період ве-

гетації не більше твох разів

Пілот 48% к е (хлоршрифос)

ф Гарма Кеміказ, Англія

1,5

колорадський

жук

Обприскування в період ве-

гетації не більше двох разів

Пірінекс, 40,8 к е

(хлоршрифос), ф Мактешим-

Аган, Ізраїль

1,5

колорадський

жук

Обприскування в період ве-

гетації не більше двох разів

По.іприн 200ЕС, ке

(циперметрин, 200 г/л),

ф Сингента, Швейцарія

0,15

колорадський

жук

Обприскування в період ве-

гетації не більше двох разів

28.

Проаіро 1008Ц 10% врк

(імідаклоприд 100 г/л), ф

Світязь, Україна

0,25

колорадський

жук

Обприскування в період

вегетації не більше одного

раіу

Ратибор, 20% врк (імідакло-

прид, 200 г/л), ф Презепс,

Україна

0,15-0,20

колорадський

жук

Обприскування в період

вегетації не більше одного

разу

Реї єні 25, 2 5% ке (фіпрошл)

ф БАСФ, Німеччина

0,050-

0 060

колорадський

жук

Обприскування в період ве-

гетації не більше двох разів

Рімон, к е (повалурон, 100 г/л),

ф Мактешим-Аган, Ізраїль

0,25-0 ЗО

колорадський

жук

Обприскування в період ве-

гетації не більше 1-го раз\

Соне і 10% ке (гексафлуму-

рон), ф Доу Агро Сайенсіс,

США

0,2

колорадський

жук

Обприскування в період

вегетації не бпьше двох

разів

СумІ-Альфа, 5% к е (енфеїь

валерат), ф Сумітомо Кемікл,

Японія

0 25

колорадський

жук

Обприскування в період

вегетації не більше двох

разів

Фасіак, 10% ке (альфаципер-

метрин), ф БАСФ, Німеччина

0,07-0,1

колорадський

ж>к

Обприскування в період

вегетації не більше двох

разів

Ф'юрі, 10% ке (зетаципер

метрип), ф ФМСі, США

0,07

колорадський

жук

Обприскування в період

вегетації не більше двох

разів

Циракс25%ке (циперметрин,

250 г/л), ф Юнайтед фосфорус,

ІНДІЯ

0,10-0,16

колорадський

жук

Обприскування в період

вегетації не більше двох

разів

Шерпа, 25% ке (ципермет-

рин), ф Байср Кроп Саєнс,

Німеччина

0,10-0 16

колорадський

жук, картопляна

міль

Обприскування в період

вегетації не бтьше двох

разів

480

лук - регент, 2,5% к.е.; класу нікотиноїдів - конфідор, 20% в.р.к.,

акт ара, моспілан, каліпсо; та класу ацетамідних - банкол, 50%

з.п. Ці препарати відмінні від попередньо зазначених інсектицидів

за унікальністю механізму дії, не реагують на високі температури

повітря, а низькі норми витрати знижують їх негативний вплив на

навколишнє середовище.

У середині 90-х років створено трансгенні сорти картоплі, що ма-

ють загальну назву "Новий лист", вегетативну масу яких не їсть жук.

Вони містять природний білок, що захищає рослини від шкідника.

Проте впровадження цих сортів справедливо обмежено до оста-

точного встановлення їх нешкідливості для людського організму.

Існує багато народних методів і рецептів захисту рослин кар-

топлі від колорадського жука, які можна використати на невели-

ких площах. Частину з них наведено нижче, проте ефективність їх

не завжди висока, тому вказані народні методи обов'язково

потребують додаткової перевірки.

1. Березовий дьоготь (100 г) розводять в 10 л води і приготовленим

розчином обприскують рослини для знищення колорадського жука.

2. Картоплю обприскують розчином 0,5 л меляси у 10 л води.

3. Настояти декілька днів 1/3 відра полину гіркого на відро води.

4. На 10 л води додають 1/2 відра листків тополі і кип'ятять 15хв.На-

стоюють 3 -4 дні, обприскують, і жуки мають пропасти надовго.

5. На 10 л кип'ятку додають 1 кг деревного попелу, настоюють добу і

добавляють ще відро води з розведеним господарським милом (40 г).

6. Зелену масу помідорів (1 кг) заливають відром (10л) теплої води,

настоюють 3-5 год. і додають 40 г мила.

7. Є дані, що значний ефект забезпечує обпилення рослин деревним

попелом.

8. У відро води всипають 100 г сухого гіркого перцю і варять впродовж

2-х годин. Потім додають у цей розчин трохи стружки господарського мила.

9. На відро води (10л) додають 200 г стрілок чи головок часнику, на-

стоюють добу і перед обприскуванням додають 40 г мила.

10. На відро води дають 300 г полину, 3 стручки гіркого перцю, 100 г

молотого червоного перцю, 200 г трави болиголов, 200 г стебел часнику і

1/4 куска господарського мила. Настоюють цю суміш 12 год. і обробля-

ють картоплю. Є дані, що 2 тижні жук не появляється на полі.

11. Подрібнений чистотіл (стебла, листя) варять 2 год. у відрі води і

настоюють 3 доби. Перед обприскуванням наполовину розводять водою.

481

12. Подрібнене листя кульбаби заливають водою і ставлять бродити на

10 днів, після цього проціджують і обробляють картоплю.

13. Рекомендується обприскувати соняшниковою олією - жук боїться

її запаху. На 10 л води дають 200 мл олії і 200 мл оцту.

14. Взяти 100 г листя грецького горіха, залити 2 л води, кип'ятити 5—10

хв. Розвести 200 г цього концентрату у 10 л води і обробити рослини.

15. Відро на третину заповнюють кропивою, заливають холодною во-

дою, настоюють 3—4 доби і цим настоєм обприскують рослини.

Під час обприскування необхідно рівномірно і рясно зволожу-

вати вегетативну масу картоплі.

Значної шкоди насадженням картоплі завдають личинки трав-

невого хруща та жука-ковалика (дротяника).

Личинки травневого хруща після першої та другої зимівлі почи-

нають під'їдати коріння в кущі, в бульбах вигризають круглі ямки

з нерівними краями (бульби можуть пошкоджуватись на 60-70%).

Личинки жуків-коваликів (дротяники) у молодих рослин картоплі

часто пошкоджують корені та кореневу шийку. Такі рослини в'януть,

відстають у рості, а іноді всихають. Також личинки пошкоджують і

бульби. Вони прогризають у бульбах м'якуш і роблять довгі нори. По-

шкоджені бульби втрачають господарську цінність і часто загнивають

при зберіганні внаслідок потрапляння в м'якуш бактерій та грибів.

Для боротьби з личинками травневого хруща та жука-ковали-

ка бульби перед садінням обробляють препаратом престиж, 290

к.с. у нормі 1 кг/т бульб, який має інсектицидну дію.

• Збирання врожаю. Ранню картоплю збирають до настання

фізіологічної стиглості бульб.

Ранні сорти на насіння збирають у серпні, середньостиглі - в

кінці серпня - до 15-20 вересня, пізньостиглі - до 1 жовтня. При

зниженні середньодобової температури понад 7°С, різко збіль-

шується пошкоджуваність бульб при збиранні.

За 10-15 днів до збирання картоплі скошують бадилля. Ґрунт

швидше просихає, бульби менше уражуються хворобами.

Бадилля можна знищити хімічним способом. Це знижує за-

хворювання, сприяє зміцненню шкірки бульб, прискорює

фізіологічне дозрівання. На відміну від механічного скошування

бадилля, яке припиняє наростання врожаю бульб, при хімічному

482

Фото 8.3. Збирання картоплі

знищенні продовжуєть-

ся інтенсивний відтік

поживних речовин з ба-

дилля в бульби, і цим

самим збільшується

врожайність. За 12-14

днів до збирання, кар-

топлю обробляють

реглоном (2 л/га) або

препаратом баста

(З л/га).

При збиранні картоплі застосовують пряме комбайнування,

комбінований, роздільний способи. При комбайновому збиран-

ні застосовують потоковий (зразу на сортувальний пункт КСП-

15Б) або потоково-перевалочний способи (бульби зберігають в

тимчасових кагатах під соломою 2-3 тижні, а потім сортують і

засипають на зберігання).

Комбінований спосіб: збирають копачем-валкоутворювачем

УКВ-2 картоплю з двох рядків і укладають валок в 2 рядки на-

ступні. Залишені рядки з бульбами викопують комбайном ККУ-2

"Дружба", Е-665.

Роздільний спосіб застосовують при високій вологості ґрунту.

Валки укладають не в міжряддя суміжних незібраних рядків, а на

попередньо викопані бульби. Таким чином комбайн ККУ-2 підби-

рає викопану картоплю з двох, чотирьох або шести рядків.

Збирають картоплю і картоплекопалками: КТН-2В, КСТ-1,4А,

КСТ-1,4-2 (на грядах).

• Зберігання бульб. До часу закладання бульб на зберігання

значна частина їх (30^10%) пошкоджується. В середньому 18-

20% бульб пошкоджується при збиранні, 6% - при перевезенні,

8% - при сортуванні. Особливо сильно травмуються бульби при

надмірному застосуванні азотних добрив, або коли бульби ще мо-

лоді, в холодну погоду. При зниженні температури від 13-15°С до

7-8°С механічні пошкодження збільшуються у 2-3 рази.

Для зниження втрат при зберіганні необхідно створити оптима-

льний водно-повітряний і температурний режим, захистити від по-

падання світла.

483

Оптимальною температурою в основний період зберігання є

1,5-2°С для ранньостиглих і близько 3-4°С для середньостиглих і

5-6"С для пізньостиглих сортів за відносної вологості повітря 6\5-

95%.

Перед засипанням насінних бульб на зимове зберігання їх

треба належно підготувати: просушити на сонці, а при можливо-

сті озеленити, витримавши на світлі два дні. Соланін, який утво-

рився під дією світла, пригнічує розвиток грибків і бактерій.

Потім проводять сортування бульб з видаленням нестандар-

тних за розміром, уражених хворобами і пошкоджених механі-

чно та шкідниками.

При зберіганні картоплі в картоплесховищах, останні за ЗО—

45 днів до закладання бульб дезінфікують розчином з розрахун-

ку 35 кг хлорного вапна на 100 л води або розчином формаліну.

За два тижні до завантаження насінної картоплі сховища білять

свіжегашеним вапном з розрахунку 2 кг на відро води з дода-

ванням до розчину 100 г мідного купоросу.

У картоплесховищах з природною вентиляцією насінні бульби

зберігаються в засіках при висоті шару бульб 1,0-1,2 м для ран-

ніх і 1,2-1,5 м для середньостиглих і пізньостиглих сортів. При

активній вентиляції картоплесховищ висота насипу в засіках може

збільшуватись до 3 метрів.

При зберіганні картоплі в кагатах їх обладнують системою

припливно-витяжної вентиляції, встановлюючи душники й венти-

ляційні решітки над каналами. Постійні кагати роблять шириною

2 м і довжиною не більше 15-20 м з поглибленням в ґрунт не біль-

ше 20 см. Картоплю з перезволожених ділянок та в роки надмір-

ного випадання опадів під час збирання, зберігають в тимчасових

і постійних кагатах за методом активної вентиляції. При цьому

способі зберігання, картоплю кагатують після відокремлення на

сортувальних машинах землі, рослинних решток, пошкоджених та

явно уражених і хворих бульб.

Мокру картоплю попередньо вентилюють до повного обсихан-

ня бульб. Потім картоплю вентилюють у режимі охолодження.

При цьому температура повітря, що подається вентилятором, не

повинна бути вище температури в кагаті.

Необхідна температура в кагатах підтримується закриттям і від-

криттям душників та товщиною солом'яного і земляного накриттів.

484

ОСОБЛИВОСТІ ВИРОЩУВАННЯ

РАННЬОЇ КАРТОПЛІ

В умовах західного Лісостепу Україничерез 60-75 днів після

садіння можна мати врожай бульб ранньої картоплі в межах 140—

150 кг з 0,01 га.

Для ранньої картоплі найпридатнішими є легкі піщані та супі-

щані, а також суглинкові ґрунти. Проте вони повинні бути досить

родючими і не перезволоженими. Слід враховувати ту особливість,

що, крім загальної значної потреби картоплі в поживних речови-

нах, ранні сорти починають їх інтенсивно використовувати значно

раніше. Через півтора місяця після садіння рослини ранньої кар-

топлі починають цвісти. На цей час бадилля досягає найбільшої

маси, починається посилене бульбоутворення. Тому важливо дати

рослинам легкодоступні елементи живлення якомога раніше.

Бульби перед садінням пророщують. У завчасно пророщених

бульб прискорюються фази розвитку (з'явлення сходів, настання

бутонізації та цвітіння). Крім того, створюються оптимальні умо-

ви для формування листкової поверхні, що, в свою чергу, спри-

чинюється до прискореного нагромадження врожаю, формування

його товарного вигляду, збільшення в бульбах вітаміну С.

При пророщуванні бульб на світлі під їх шкіркою нагромаджу-

ються отруйні речовини, які негативно діють на мікроорганізми.

Як наслідок така картопля менше уражується хворобами після

висаджування.

Найпоширенішим способом пророщування бульб є світловий.

Він відносно простий і практично доступний кожному, хто хоче мати

ранню продукцію молодої картоплі. Для цього потрібні світло, те-

пло і повітря. При цьому слід мати на 50-60 кг насінних бульб 1 м

площі. Оптимальна температура для пророщування —12-15°С

(допускається коливання від 8 до 18°С).

Садивний матеріал для пророщування в приміщенні розклада-

ють на підлозі у 2-3 шари (товщиною в одну бульбу кожен) або в

ящиках з решітчастим дном (довжина 50-60 см, ширина 40-50 і

висота 12-15 см). Термін такого пророщування ранніх сортів 30-

40, середньостиглих 45-50 днів. Необхідно передбачити, щоб на

бульби рівномірно падало розсіяне світло, яке стримує ростові про-

цеси і сприяє формуванню коротких і товстих паростків. Для рів-

485

номірності освітлення, насіння періодично переміщують з нижніх

шарів у верхні та навпаки. Цю роботу слід виконувати обережно,

щоб не обламати паростків. Важливою умовою пророщування є

відповідна вологість повітря у приміщеннях (85-90%). Зниження її

призводить до зайвої втрати бульбами вологи, підвищення актив-

ності і поширення грибних та бактеріальних хвороб.

Бульби також пророщують у вологому середовищі. Для цього

використовують торф, перегній, тирсу. їх вологість слід підтриму-

вати на рівні 75-80%. Температурний режим такий же, як при сві-

тловому пророщуванні - 12-15°С. Прискорений розвиток рос-

лин при цьому способі пророщування пояснюється тим, що в

бульбах створюється коренева система. Завдяки цьому рослини

швидше переходять на самостійне живлення, у коренях створю-

ються специфічні сполуки, які необхідні для росту й розвитку сте-

бел і листя. Крім того, коріння відіграє значну роль у мобілізації та

використанні фосфору бульб і переміщення його в стебла.

На дно тари насипають прогрітий до 12°С розпушений матері-

ал шаром 2-3 см. Потім кладуть бульби верхівковою частиною

вгору та засипають тим же матеріалом так, щоб шар над бульба-

ми не перевищував 2-3 см. Поверх першого шару в такому ж по-

рядку кладуть другий і так до того часу, поки тара не буде запов-

нена. Термін пророщування у вологому середовищі - 15-20 днів.

При цьому способі важливо простежити, щоб корінці й паростки

не переросли. їх довжина не повинна бути більшою від діаметра

бульби. Слід мати на увазі, що перерослі паростки й корінці лама-

ються при вибиранні бульб для садіння.

При комбінованому способі бульби спочатку пророщують на

світлі до утворення міцних зелених паростків, а потім - у торфо-

крошці, перегної чи торфоперегної. Термін вологого пророщування

в даному випадку скорочується до 7-10 днів.

Найпростішими способами передсадивної підготовки бульб є

прогрівання в приміщенні (найчастіше в тарі) як без освітлення,

так і з його застосуванням. В останньому випадку бульби пере-

важно пров'ялюють. Для цього протягом 5-15 днів їх витримують

тонким шаром у приміщенні чи навіть на відкритому повітрі за

температури 12-15°С.

Висаджувати ранню картоплю найкраще одночасно з сівбою

ранніх зернових. Поява вчасних і дружніх сходів обумовлюється

486

Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф. Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових куль­тур

Подождите немного. Документ загружается.

Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф. Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових культур