Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф. Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових культур

Подождите немного. Документ загружается.

мінеральних добрив на родючих (чорноземах) ґрунтах -

^о-9о

бо-9о

8о-,2о

8зо-4

На

бі

ніших

ґрунтах норму добрив збі-

льшують до ^

120

150

М§

. Фосфорні, калійні і ма-

гнієві добрива вносять восени під оранку, азотні під весняну куль-

тивацію. Надмірні норми азоту можуть призвести до

нагромадження нітратів у бульбах. Щоб цього не допустити,

краще з азотних добрив використовувати сечовину (карбамід -

СО(1\іН

),). СО використовується в процесі фотосинтезу, а ЇЧН

не дає нітратів. Нітрати нагромаджуються з >Ю

, що є в аміа-

чній селітрі. Рекомендується вносити під картоплю сульфат амо-

нію, який знижує ураження паршею. Під картоплю вносять та-

кож азотні добрива у вигляді кальцієвої або калійної селітри.

Внесення 1 ц аміачної селітри продовжує період вегетації на 5-

7 днів, кожні 10 т гною - на 1 день. Це необхідно враховувати,

особливо при вирощуванні ранньостиглих сортів.

З калійних добрив краще вносити калімагнезію. Крім калію

(28%), в ній є 8% магнію, який необхідний для формування високо-

го урожаю бульб. Хлорвмісні добрива (калійна сіль, каїніт та ін.)

знижують вміст крохмалю і смакові якості, затримують фотосин-

тез, підвищують вміст нітратів, тому використовувати їх під кар-

топлю не бажано.

Якщо з осені мінеральні добрива не вносилися, навесні засто-

совують складні добрива - нітроамофоска (і\"

К,

) та ін.

На врожайність картоплі позитивно впливають мікроелеме-

нти. Мікродобрива можна вносити в ґрунт разом з мінеральни-

ми добривами, обробляти бульби розчином мікродобрив одно-

часно з протруюванням, або обприскувати рослини в період

вегетації під час першого обробітку фунгіцидами (змикання рос-

лин у рядку).

При обробці бульб чи рослин під час вегетації мікроелемента-

ми застосовують сульфат міді (10-20 г/т; 200-300 г/га), сульфат

цинку (10-20 г/т; 150-200 г/га), молібденовокислий амоній (10-

20 г/т; 200 г/га), борну кислоту (40-60 г/т), сульфат марганцю (40-

60 г/т; 200 г/га).

З метою оптимізації мінерального живлення сільськогос-

подарських культур пропонується застосовувати добрива нового

покоління - кристалони, вуксал та ін.

457

Кристалони - високоефективні водорозчинні, збалансовані

комплексні добрива з макро- та мікроелементами на хелатній

основі.

Кристалони мають високий коефіцієнт використання рослина-

ми елементів мінерального живлення, який становить 80-95%.

Позакореневе підживлення Кристалоном жовтим в нормі 1—

2 кг/га на об'єм 200-250 л/га робочої рідини в ранні фази вегетації

покращить процеси розвитку кореневої системи та формування

бульб. Краще застосовувати разом з засобами захисту рослин.

Останній обробіток проводиться одразу після цвітіння Крис-

талоном коричневим в нормі 1-2 кг/га на об'єм 200-250 л/га

робочої рідини. Це підживлення покращить якість бульб та їх леж-

кість.

За останні роки набувають поширення стимулятори росту рос-

лин. Серед них найвідоміші: агат 25К, емістим С, потейтін, вер-

містим, фумар (табл. 8.4).

Таблиця 8.4 - Норми та строки використання

стимуляторів росту

Регулятори

Обробка бульб

(на 1 тонну)

Обприскування посівів у фазі

бутонізації (на 1 га)

Агат 25К

90 мл

70 мл

Вермісол

2 л

6л

Вермістим

8-10 л

8-15

Гумюол

2л

6-15 л

Емістим С

7,5 мл

5-10 мл

Потейтін

2,5 мл

5-10 мл

Фумар

2,5 мл

50 мл

Тримай

0,1-20 г

Застосування стимуляторів сприяє появі дружніх сходів, стій-

кості рослин до вірусних хвороб і несприятливих погодних умов.

Під дією препаратів зростає кількість бульб на рослину, їх маса,

вміст у бульбах крохмалю, зменшується при цьому вміст нітра-

тів. Обприскування рослин водними розчинами регуляторів росту

доцільно поєднувати з внесенням пестицидів, тобто застосовува-

ти їх у бакових сумішах.

Витрата робочого розчину - 20 л на 1 т бульб, або 200-400 л на 1 га.

458

• Підготовка насіння, сорти. Підготовка насіннєвого матері-

алу - трудомісткий процес, що передбачає не тільки добре збере-

ження бульб під час зимівлі, а й комплекс робіт навесні. Насампе-

ред бульби перебирають, відбираючи гнилі, пошкоджені і

нестандартні. Якщо восени на зберігання закладались бульби різ-

ного розміру, їх сортують на картоплесортувальних пунктах

КСП-15; КСП-25 на 3 фракції: дрібну - 30-50 г; середню -51-

80 г і велику - понад 80 г. Великі бульби ріжуть.

Відсортовані для садіння бульби прогрівають на сонці впро-

довж 2-3-х тижнів до утворення проростків завдовжки 5 мм. їх

накривають плівкою, підтримуючи температуру 12-15°С вдень і

5°С вночі.

Пророщують бульби у теплих приміщеннях (15°С), на світлі,

з доброю вентиляцією впродовж 15-30 днів. Пророщування

особливо ефективне при вирощуванні ранньої картоплі.

Перед садінням або під час садіння, картоплю протруюють.

На поверхні бульб містяться бактерії фітофторозу, ризоктоніозу,

фомозу, сухої гнилі та інших хвороб. Бульби сильно перезаражують-

ся під час сортування. Тому фунгіциди, що наносяться на поверхню

бульб, є своєрідним захисним екраном проти шкідливих організмів.

Протруювання зменшує кількість патогенів у 5-7 разів.

Використовують дітан М45 (2,0-2,5 кг/т) проти ризоктоніо-

зу; максим 0,25 Р5 (0,75 л/т) проти сухої гнилі, ризоктоніозу, ге-

льмінтоспоріозу, звичайної парші, фомозу; полікарбацин (2,6-

2,7 кг/т) проти фітофторозу, парші, мокрої гнилі; фундазол, ТМТД.

Особливо ефективним є новий протруйник картоплі престиж

(1 л/т). Він має фунгіцидну та інсектицидну дію і захищає моло-

ду рослину від ураження хворобами та шкідниками. Запобігає

пошкодженню майже всіма видами ґрунтових шкідників, надійно

захищає від дротяників, личинок травневого хруща тощо. У бі-

льшості випадків за допомогою престижу вирішується пробле-

ма захисту від колорадського жука. Старий жук гине, немає яй-

цекладки, і впродовж вегетації на посівах жодного разу не

застосовуються інсектициди. Витрати робочої рідини - 20 л/т.

Разом з протруюванням бульби картоплі бажано обробити сти-

мулятором та мікроелементами, проте слід зауважити, що це

потрібно робити не раніше як за 3-4 години до садіння. Весняне

459

протруювання знижує випадання рослин, збільшує число продук-

тивних пагонів і розвиток листкової поверхні рослин, зменшує

розвиток хвороб під час вегетації і забезпечує приріст урожаю

на 50-70 ц/га.

• Сорти. В Україні зареєстровано понад 100 сортів картоплі

(табл. 8.5). Залежно від напряму використання їх ділять на 4

групи: столові, кормові, технічні та універсальні. Найпоширеніші

(70% посівних площ) столові сорти.

Столові - відзначаються високими смаковими якостями,

сприятливим співвідношенням білка й крохмалю як 1:12 - 1:16,

підвищеним вмістом вітамінів. Придатні для механізованого очи-

щення. Мають добру лежкість.

Кормові - повинні забезпечувати високий вихід кормових оди-

ниць, бути високоврожайними з вмістом білка 2% і більше. Крох-

малистість має становити 17-18%. Вміст сухих речовин високий.

Технічні - характеризуються підвищеним (18-25%) вмістом

крупнозернистого крохмалю і сухих речовин. Кожний 1% крохма-

листості дає можливість економити 30 кг бульб картоплі. Викорис-

товуються для виробництва спирту, крохмалю, чіпсів та ін. Най-

більш придатні для виробництва чіпсів сорти з низьким вмістом

редукованих цукрів - Зарево, Дзвін.

Універсальні - використовуються на різні цілі.

Залежно від тривалості вегетаційного періоду сорти поді-

ляються на:

1) ранньостиглі (70-80 днів) - Божедар, Бородянська роже-

ва, Зов, Кобза, Краса, Повінь, Пролісок, Розара та ін.;

2) середньоранні (80-90 днів) - Адретта, Берегиня, Водограй,

Мавка, Малич, Невська, Обрій, Санте, Цезар та ін.;

3) середньостиглі (90-120 днів) - Горлиця, Західний, Либідь,

Луговська, Слава, Явір та ін.;

4) середньопізні (120-130 днів) - Воловецька, Зарево, Полі-

ська рожева, Ракурс та ін.;

5) Пізньостиглі (130-150 днів) - Древлянка, Ласунак, Темп.

У кожному господарстві рекомендується вирощувати 3-4 сор-

ти: 30-35% площі відводять під ранні та середньоранні, 40-50%-

під середньостиглі і 15-30% під середньопізні і пізньостиглі.

460

Таблиця 8.5 - Сорти картоплі

Назва сорту

Країна

Рік

Зона виро-

Група

Напрямок

Назва сорту

Країна

реєстрації

щування

стиглості

використання

5 6

Адрстта

Німеччина

1985

ср

стл

Альвара

Німеччина

2001

ср стл

Аноста

Голландія

1999

ЛП

ср

тхет

Аргос

Англія

2001

рс

стл

Астсрікс

Голландія

1996

СЛП

рс стл

Багряна Україна

2001

СП

сс стл

Бєллароса

Німеччина

2003

ЛП

рс

стл

Берегиня Україна

1992

ср стл

Божедар Україна

1996

СЛП

рс стл

Бородянська рожева

Україна

1993

СЛП

рс стл

Валор

Шотландія

2001

сс

стл

Вслокс

Німеччина

2001

ПС

рс стл

Всста

Україна

2003

СЛ

рс

стл

Вінста

Німеччина

2001

ПС

рс

стл

Віра

Україна

2001

сс стл

Віринся

Україна

2001

сс

стл

Вітара

Німеччина

2001

ЛП

рс

стл

Водограй Україна

1995

ЛП

ср стл

Гарт

Україна

1990

рс

стл

Гатчннська

Росія

1973

СЛП

сс

стл

Гсрмес Шотландія

2001

сс

стл

Голдіка

Німеччина

2003

СЛП

ср

стл

Горлиця

Україна

1996

СЛП

сс

стл

Дарина

Україна

2002

сп

стл

Джаерла

Голландія

1998

СЛП

рс

стл

Дзвін

Україна

2000

сп

тхет

Дніпрянка

Україна

2002

СЛП

рс стл

Доброчин Україна

1995

СЛП

ср

стл

Древлянка

Україна

1984

ПС

тхет

Дубравка

Україна

2001

сп

стл

Зарево

Україна

1983

ЛП

сп

тхет

Західний Україна

1998

ГІ сс стл

Зов

Україна

1989

СЛП

рс

стл

Золушка Р1

Голландія

2003

сс стл

Ікар

Україна

1983

сп

тхет

Імпала Голландія

2000

СЛП

рс стл

Інноватор

Голландія

2002

СЛП

сс універ.

Карін Чехія

1998

ЛП

ср

стл

Кобза Україна

1995

СЛП

рс

стл

Кондор

Голландія

1999

СЛП

сс

стл

461

Продовження табл. 8.5

3 І

4 5

Коруна

Чехія

1997

рс

стл

Косень 95

Україна

1999

СЛП

рс

стл

Космос

Голландія

1999

СЛП

ср

стл

Краса

Чехія

1997

СЛП

рс

стл

Купава

Україна

1998

СЛП

ср

стл

Ластівка

Україна

2002

рс

стл

Ласунак

Білорусь

1989

ЛП

пс

тхет

Латона (ВДЗ-83-60)

Голландія

1997

СЛП

рс

стл

Леді Розстта

Німеччина

2001

сс

тхет

Лелека

Україна

2002

сп

сс

стл

Либідь

Україна

1993

сс

стл

Лікарія

Німеччина

1997

рс

стл

Лілея

Україна

2003

ЛП

сс

стл

Луговська

Україна

1987

ЛП

сс

стл

Мавка

Україна

1982

ЛП

ср

стл

Малич

Україна

1998

ЛП

ср

стл

Марфона

Голландія

1999

сс

стл

Молодіжна

Україна

1996

сп

рс

стл

Нсвська

Росія

1984

СЛП

ср

стл

Незабудка

Україна

1981 СЛ

рс

стл

Обелікс

Голландія

1996

СЛ ср

стл

Обрііі

Україна

1997

СЛП

ср

стл

Оксамит 99

Україна

2002

СЛП

сп

стл

Ольвія

Україна

1999

СЛП

сс

стл

Палма

Німеччина

2001

ПС

ср

стл

Памір

Німеччина

1997

рс

стл

Панда

Німеччина

2003

сс

стл

Пскуровська

Україна

1995

ср

стл

Пікассо

Голландія

1998

СЛП

сп

стл

Повінь

Україна

2000

СЛП

рс

стл

Поліська 96

Україна

2001

ПС

ср

стл

Поліська рожева

Україна

1978

сп

стл

Поляна

Україна

2002

СЛП

ср

стл

Поран

Україна

2001

ПС

рс

стл

Посвіт

Україна

1992

СП

рс

стл

Пост 86

Україна

1991

СЛП

ср

стл

Прпдсснянська

Україна

1996

СЛП

сс

тхет

Провсню

Голландія

1997

СЛП

рс

стл

Пролісок

Україна

1991

СЛП

рс

стл

Радим

Україна

1997

ср

стл

Ракурс

Україна

1997

ЛП

сп

стл

Рая

Голландія

1997

рс

стл

462

Закінчення табл. 8.5

3 4

Розара Німеччина

1997

рс

стл

Сантс Голландія

2000

СЛП

рс стл

Сантано

Україна

2003

СЛП

сс стл

Сатіна

Німеччина

2001

ср стл

Сатурна

Крофт Україна

2001

сп

тхет

Свалявська

Україна

2001

ср

стл

Світанок київський

Україна

1987

СЛП

ср

стл

Секура

Німеччина

2003

ЛП

ср стл

Серпанок

Україна

2001

СП

рс стл

Симфонія (ВАЛ-82-161)

Голландія

1997

ПЛ

рс стл

Слава

Україна

1992

сс стл

Слов'янка

Україна

1999

СЛП

сс

стл

Солара

Німеччина

2001

ПС

ср

стл

Українська рожева

Україна

1989

ЛП

сс стл

Фантазія

Україна

2001 сп

ср

тхет

Фельсина

Україна

2003

СЛП

сс стл

Цезар

Голландія

1996

СЛП

ср егл

Чернігівська 98

Україна

2002

ЛП

сс стл

Чернігівська рання

Україна

1999

ЛП

рс стл

Юкама

Голландія

1998

рс стл

Явір

Україна

2000

СЛП

сс стл

(і

САДІННЯ

• Спосіб садіння. Садять картоплю широкорядним способом

з відстанню між рядками 70-80 см залежно від існуючого комп-

лексу машин. Є такі способи садіння: гребеневий, безгребеневий,

посадка на грядах.

Гребеневим способом або садіння в гребені, попередньо на-

різані, здійснюють саджалками САЯ^А, КСМГ-4, КСМГ-6, СН-

4Б. Ґрунт під гребенем повинен бути розпушеним.

Безгребеневим способом вирощують переважно на присадиб-

них ділянках, при цьому гребені формуються не при садінні, а під

час одного-двох підгортань рослин.

Для зменшення пошкодження кореневої системи колесами трак-

тора рекомендується така схема садіння [(80 х 60) х 2 ] х 25—40

(рис. 8.1). По ширших міжряддях (80 см) проходять колеса тракто-

463

ра. Чергуються два рядки на 60 см і два на 80 см при 4-х рядковій

саджалці і культиваторі. Відстань в рядку між бульбами 25-40 см.

На грядах садять саджалкою КСМ-ЗА.

60 гч 80 см 60 см 80 см 60 см

Рис. 8.1. Розміщення рядків при садінні за схемою [(80 х 60) х 2 ] х 25-^Ю.

• Глибина садіння. Бульби садять на глибину 5-6 см від вер-

шини гребеня з наступним нагортанням ґрунту. При надмірно гли-

бокому садінні бульби нового врожаю розміщуються глибоко, що

ускладнює механізоване збирання. Крім того, сходи з'являються

пізніше, часто зріджені і невирівняні внаслідок ураження ризокто-

ніозом, особливо в роки з холодною і затяжною весною.

Перевагу має мілке садіння (4-5 см) і подальше нарощування

гребенів під час міжрядних обробітків. Мілке садіння дозволяє

бульбам краще прогріватись і проростати, а пізніше нагортання

ґрунту дає змогу боротись з бур'янами.

и Густота садіння. На 1 га в Поліссі має бути 55-60 тис. кущів

для продовольчої та 60-70 тис. кущів для насінної картоплі. У Лі-

состепу - відповідно 50 і 55 тис./га. Залежно від розміру бульб на

1 га висаджують 2,5-4,5 т. Якщо садити бульби близько одна до

одної, то зростає внутрівидова конкуренція між кущами картоплі.

Фактичну густоту садіння картоплі перевіряють в полі, підні-

маючи один загортач саджалки на відстань 14,3 метра. Кількість

бульб, що висаджуються на цій відстані після помноження на 1000,

дасть фактичну густоту їх на 1 га.

Є рекомендації встановлювати густоту садіння залежно від роз-

міру фракції насіння. Бульби масою 30-50 г висаджують у кількості

65-70 тис./га, 50-80 г - 55-60 тис./га і 80-100 г - 50 тис./га.

Важливим показником для встановлення густоти садіння є гус-

тота стебел. Кожне стебло є самостійною рослиною з власною

464

кореневою системою. Вони пов'язані між собою тільки спільним

походженням від однієї материнської бульби. На 1 га має бути 180-

200 тис. стебел, а на насінницьких посівах 200-250 тис./га.

Необхідно враховувати, що бульби, залежно від сорту, масою

30-50 г здатні утворити 1,8^1 стебла; 50-80 г - 2,1^4,9 стебла;

80-120 г - 2,7-6 стебел. Тобто чим більші бульби - тим менша

густота садіння.

З великих бульб виростає більше стебел, що розміщуються

поряд одне з одним у кущі рослини, і вони сильно конкурують між

собою. Середні та дрібніші бульби дають менше стебел у кущі і

зменшують конкуренцію між стеблами. Тому при використанні

дрібніших бульб кількість стебел може зрости до 300 тис./га.

• Строки садіння. Оптимальні строки садіння картоплі наста-

ють при прогріванні ґрунту до 5-8°С на глибині 10-12 см. Це при-

падає на квітень, друга-третя декада. У зоні Полісся і Лісосте-

пу садять зразу ж після завершення сівби ярих зернових.

Насамперед висаджують пророщені бульби ранньостиглих сортів

для одержання ранньої продукції, мінімальна температура проро-

стання яких на 2°С нижче. їх необхідно висадити до 10 квітня.

Потім висаджують картоплю на насінницьких посівах та для про-

довольчих цілей. Закінчують садіння різаними бульбами у добре

прогрітий ґрунт. При ранньому садінні в стислі строки кущі вирос-

тають до настання літньої спеки, а врожай формується до настан-

ня масового поширення фітофтори. За народними прикметами

ознакою прогрівання орного шару ґрунту на 7°С є поява першої

зелені на березі. Це оптимальний строк садіння картоплі.

В окремі роки з хо-

лодною весною при са-

дінні пізніше - в третій аддй^уІЛ* .

декаді квітня - урожай-

нісгь не знижується, по-

рівняно з ранніми стро-

ками садіння (1-20

квітня). Різко зменшує-

ться урожайність бульб

при садінні в травні.

Фого 8.1. Садіння картоплі

465

ДОГЛЯД

Догляд за посівами проводять для знищення бур'янів, поліп-

шення повітряного і водного режимів ґрунту, запобігання непродук-

тивним втратам вологи, захисту від хвороб і шкідників та одер-

жання запрограмованого врожаю.

Він полягає в суцільному розпушуванні ґрунту до і після з'яв-

лення сходів, розпушування в міжряддях з присипанням бур'янів

ґрунтом в рядках та обприскуванні для захисту від шкідливих

організмів.

Якісний обробіток ґрунту забезпечують культиватори КОН-

2,8ПМ, КОН-2,8А, КРН-4,2Г, КРН-5,6Д, що комплектуються з

роторними (БРУ-0,7) та сітчастими боронами.

Для формування бульб потрібний добрий доступ повітря (рис.

8.2). Від садіння до сходів проходить 15-25 днів, а до змикання

рядків - 40-60 днів. У цей період гребені необхідно обробляти.

Насіння бур'янів проростає через 4-6 днів. Важливо не запіз-

нитись з першим обробітком і знищити пророслі бур'яни до їх схо-

дів. Тому перше досходове розпушування найдоцільніше почи-

нати на 5-7-й день після садіння. На культиватор ставлять

стрільчасту лапу (лапу-підгортач чи дисковий підгортач за необ-

хідності підрівняти гребені або збільшити їх об'єм), дві долотопо-

дібні лапи з ротаційною або сітчастою бороною позаду. Глибина

Повітря виходить

через

вершину Ш .

гребеня ,к Шф*

Повітря

зменшується протяг

Якщо міжряддя

не розпушені,

і кількість повітря,

що поступає в гребінь

(принцип печі).

Рис. 8.2. Циркуляція

повітря в гребенях

466

Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф. Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових куль­тур

Подождите немного. Документ загружается.

Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф. Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових культур