Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф. Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових культур
Подождите немного. Документ загружается.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
1. Значення сої як найпоширенішої зернобобової культури у
світі.
2. Хімічний склад зерна сої.
3. Вимоги сої до температури, вологи, світла, ґрунту.
4. Назвати попередники сої.
5. Основний і передпосівний обробіток ґрунту.
6. Особливості удобрення сої.
7. Найважливіші мікроелементи для сої.
8. Що таке кристалони, Тенсо-коктейль?
9. Підготовка насіння сої до сівби.
10. Найпоширеніші сорти сої.
11. Способи сівби.
12. Глибина загортання насіння.
13. Норма висіву.
14. Строки сівби.
15. Боротьба з бур'янами на посівах сої.
16. Дати характеристику основних гербіцидів, що застосовують-
ся на сої.
17. Які шкідники є на сої?
18.
Захист сої від шкідників агротехнічним і хімічним метода-
ми.
19. Захист сої від хвороб.
20. Післязбиральна обробка насіння.
21. Збирання зерна сої.
22. Використання зерна сої.
23.
Скласти технологічну схему вирощування сої.
426
ЗАДАЧІ
6.1. Сою посіяно з міжряддями 45 см. На 1 м довжини рядка
висіяно 20 насінин. Визначити норму висіву, якщо чистота
насіння становить 99%, а маса 1000 насінин - 160 г.
6.2. Встановити норму висіву сої, якщо на 1 м
2
висіяно 45 схо-
жих насінин, маса 1000 насінин 165 г, посівна придатність -
97%.
6.3. На 1 м довжини рядка перед збиранням було 20 насінин.
Ширина міжрядь 45 см. Кожна рослина сформувала по 5 г
насіння. Визначити біологічну врожайність зерна.
6.4. Біологічна врожайність сої - 280 г/ м
2
. Вологість зерна під
час збирання 22%, базисна 12%. Втрати при збиранні -2 ц/
га. Встановити врожайність за базисної вологості зерна.
6.5. Зерно сої містить 40% білка і 22% жиру. Який вміст білка
буде в шроті за 100% екстракції олії?
6.6. Яку кількість добрив у фізичній вазі необхідно внести для
забезпечення норми фосфору і калію на рівні Р
60
К
80
? Вико-
ристовується суперфосфат і калійна сіль.
6.7. Розрахувати норму внесення мінеральних добрив для одер-
жання 20 ц/га зерна сої.
427
ЗНАЧЕННЯ
Кормові боби - цінна кормова і продовольча культура. Зерно
містить 25-35% білка, 50-55% крохмалю, 3-6% клітковини, 0,8-
1,5% жиру, 2,6-4,1 % золи. Це високопоживний концентрований корм.
У 1 кг зерна міститься 1,29 кормових одиниць і 280 г перетравного
протеїну. Зерно використовується при виготовленні комбікормів.
У зерні бобів міститься велика кількість незамінних амінокислот:
триптофану - 1,6%, лізину - 13,9%, аргініну - 17,2%, гістидину-
7,2%, цистину-4,8%, метіоніну - 3,1%. Характеризуються висо-
ким вмістом таких вітамінів, як каротин (провітамін А), вітамін В,
аскорбінова кислота, тіамін та інших, які необхідні для нормально-
го розвитку молодняка сільськогосподарських тварин.
Кормові боби належать до біологічно цінних білкових кормів.
Перетравність їхнього зерна становить 98%, а зеленої маси - 72%.
Зелена маса бобів в 100 кг містить 16 к.о. Урожайність зеле-
ної маси може досягати 500-600 ц/га. її використовують для си-
лосування з кукурудзою, на зелений корм. Маючи високу стійкість
до вилягання, кормові боби є цінним компонентом однорічних трав.
На важких ґрунтах зелену масу заорюють на добриво.
428
Можлива сівба кормових бобів як післяукісних і післяжнивних
культур. Кормові боби добре ростуть, майже не пошкоджуються
хворобами і шкідниками, витримують знижені температури
вересня-жовтня. Врожаї післяжнивних і післяукісних культур
становлять 150-180 ц/га. Післяукісні та післяжнивні посіви дуже
цінні для використання на зелене добриво.
Боби вирощують як продовольчу культуру. Зерно вживають в
їжу у вареному вигляді. Боби мають агротехнічне значення. При
врожаї 30 ц/га зерна вони фіксують більше 100 кг/га азоту, з якого
майже половина залишається в ґрунті. Вони є добрим попередником
для багатьох польових культур.
Крупнонасінш боби як городню харчову культуру вирощують
на присадибних ділянках і дачах. Городній біб досить поширений
на важких глинистих ґрунтах Передкарпаття та гірських районах
Карпат. Тут він має велике продовольче значення. Крупнонасінні
городні боби вживаються для харчування у вареному вигляді.
Особливо цінні, смачні і поживні недостиглі зелені зерна бобів.
Проте сирі чи недостатньо зварені боби можуть бути причиною
отруєння людини. Насіння містить токсичні речовини (інгібітори
трипсину), які руйнуються при термічній обробці.
ІСТОРІЯ І ПОШИРЕННЯ
Кормові боби - дуже давня культура. їх вирощували в Єгипті,
Греції, Римі понад 2 тис. років до н.е. В нашій країні вони відомі з
IV—V століття. До появи картоплі боби були важливим продуктом
харчування, поряд з хлібом, капустою, ріпою. Основні посівні пло-
щі зосереджені в країнах Середземномор'я: Італії, Іспанії, Франції,
Єгипті, Марокко. Сіють в Китаї, Америці, Польщі, Англії. Світова
площа бобів становить близько 2,4 млн. га, валовий збір 3,5 млн.т
при врожайності 15,0 ц/га (дані за 1998 рік, табл. 6.4).
В Україні боби займають близько 10 тис. га. Проте в умовах
достатнього зволоження ця невилягаюча зернобобова культура
може переважати за продуктивністю горох. Середня врожайність
зерна становить 20 ц/га. При інтенсивній технології вирощування
збирають по 40-50 ц/га. Особливо перспективні кормові боби на
важких глинистих ґрунтах західних областей України.
429
БОТАНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА
Фото 7.
Боби (Уісіа ГаЬа) - однорічна рослина з родини бобових
(РаЬасеае). У сільськогосподарському виробництві поширені
переважно дві різновидності.
Боби звичайні (городні, овочеві)
Використовуються в основному для
харчових цілей як овочева культура.
Стебло товсте, прямостояче, по-
рівняно низьке, заввишки 50-80 см.
Боби крупні, завдовжки 8-12 см,
широкі. Насіння крупне, плоске, ви-
довжене. Маса 1000 насінин - 1500-
3000 г. Квітки білі з чорною плямою на
крилах. Овочеві боби зацвітають
раніше бобів інших груп і достигають
через 95-105 днів після сходів. Вміст
білка в насінні - до 35%. Насіння добре
розварюється.
Боби кормові або кінські
Стебло пряме, високе - від 80 до 170 см, чотиригранне, слабо
галузиться біля основи. Листки парноперисті, гострі, еліптичні. Квітки
білі з чорною плямою на крилах, зібрані в китиці у пазухах листків.
Кормові боби мають сильно розвинуту
кореневу систему, яка складається з
головного стрижневого кореня і багатьох
бічних корінців. За сприятливих умов
кормові боби можуть фіксувати до 100—
120 кг/га азоту з повітря, забезпечуючи
себе повністю азотними добривами.
Плід - біб багатонасінний, має пере-
важно 3-5 насінин, але бувають сорти, в
яких є 3-8 насінин. Біб має циліндричну
форму, оксамитноопушений, завдовжки
від 4 до 15 см і завтовшки 1,5-2 см. Після
достигання набуває чорного кольору і ф
ото
7 2 Коренева
твердне. система кормових бобів
. Стебло і квітки
бобів
430
Фото 7.3. Листок кормових бобів
Залежно від крупності насін-
ня всі сорти кормових бобів
поділяються на три групи:
дрібнонасінні (маса 1000 насінин
- 300-400 г); середньонасінні
(маса 1000 насінин - 400-600 г);
і крупнонасінні (маса 1000
насінин-600-1200 г).
Вегетаційний період кормо-
вих бобів залежно від сорту
становить 90-130 днів, у холодні
роки цей період трохи продов-
жується.
БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
• Вимоги до температури. Кормові боби належать до холо-
достійких культур. Насіння проростає за температури 3-4°С.
Сходи витримують приморозки до мінус 3-5°С і гинуть при тем-
пературі мінус 6-7°С. Від осінніх приморозків - 3^-°С припиня-
ють вегетацію. Під час вегетації боби нормально розвиваються
за 15—18°С, оптимальна температура для росту і розвитку - 20°С.
У період цвітіння і зав'язування плодів кормові боби найкраще роз-
виваються при 15-20°С. За температури вище 30°С рослини при-
гнічуються.
• Вимоги до вологи. Кормові боби - дуже вологолюбна куль-
тура, особливо в період появи сходів - цвітіння. Для проростання
насіння потребує 110-120% води від своєї маси. Транспіраційний
коефіцієнт - 800. Коли в ґрунті мало води, боби погано ростуть,
скидають листя, урожайність різко знижується. Разом з тим, рос-
лини майже не витримують перезволоження, застою води, тому
ділянки з близьким заляганням ґрунтових вод непридатні для їх
вирощування. Кормові боби вимагають більше вологи, ніж горох,
особливо добре ростуть, коли в травні і червні часто випадають
дощі.
431
Найбільші врожаї зерна і зеленої маси дають у вологому, досить
теплому кліматі, з достатньою кількістю атмосферних опадів під
час вегетації.
Кормові боби -рослина досить чутлива на довготривалу посуху.
Незважаючи на те, що вони мають добре розвинуту кореневу
систему, погано переносять суху і жарку погоду, рослини швидко
в'януть, менше утворюють бобів з малою кількістю зерен.
• Вимоги до світла. Кормові боби належать до рослин довгого
світлового дня. На півночі вони визрівають швидше, ніж на півдні.
Вегетаційний період від 95 до 130 днів. Світлолюбна культура.
• Вимоги до ґрунту. Найкращі врожаї зерна і зеленої маси вони
дають на родючих ґрунтах, глибоких чорноземах, темно-сірих су-
глинках, осушених заплавних ґрунтах і на зв'язаних глинистих ґру-
нтах. На дерново-підзолистих ґрунтах Прикарпаття вони також
добре плодоносять, бо там випадає досить опадів.
Кормові боби вимагають достатньої кількості вапна в ґрунті,
тому на карбонатних ґрунтах з глибоким ґрунтовим шаром дають
високі врожаї зерна. Але слід звернути увагу на те, що на
карбонатних ґрунтах з мілким орним шаром, які влітку швидко
пересихають, кормові боби дають низькі врожаї зерна. На таких
ґрунтах краще сіяти еспарцет та буркун білий.
Завдяки добре розвинутій кореневій системі (довжина коренів
80-120 см) боби здатні засвоювати важкорозчинні фосфорні і
кальцієві сполуки з нижніх горизонтів ґрунту і виносити їх у верхні
горизонти, де вони стають доступними для інших рослин. Вони
засвоюють з ґрунту азоту більше в два рази, фосфору в 1,5 рази в
порівнянні з ячменем і озимою пшеницею, а калію - в 2,5 рази
більше, ніж горох і зернові культури.
Непридатні для бобів ґрунти кислі, перезволожені і з близьким
стоянням ґрунтових вод на глибині 50-60 см. На таких ґрунтах
пригнічується діяльність бульбочкових бактерій, коренева
система відмирає, припиняється ріст рослин, що призводить до
зниження врожаю. Мало придатні для культури кормових бобів і
легкі піщані ґрунти, тут кращі результати дає жовтий люпин.
432
ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ
• Попередники. Кращими попередниками для кормових бобів
є просапні культури - картопля, цукровий буряк, кукурудза.
Після них поле залишається чистим від бур'янів. Під просапні куль-
тури до того ж вносять органічні і мінеральні добрива, післядію
яких кормові боби використовують ефективно.
При внесенні мінеральних добрив вони, як і інші зернобобові
культури, ставлять відносно невисокі вимоги до вибору поперед-
ника. Тому часто їх розміщують після озимих зернових.
Проте доцільнішим поєднанням культур у сівозміні є розміщення
озимих після кормових бобів. Боби є добрим попередником для
всіх зернових та інших культур, оскільки мають глибокопроникаючу,
потужну кореневу систему. Відмерлі рештки коріння утворюють у
грунті порожнини, які надають йому пухкості і сприяють доступові
повітря. Завдяки цьому підґрунтя стає більш доступним для коріння
зернових та інших культур, що висіваються після бобів. Маючи
добре розвинену кореневу систему, зокрема стрижневий головний
корінь, рослина засвоює з нижніх шарів вапно, фосфор і калій і цим
сприяє підвищенню врожайності наступних культур сівозміни.
Грубі стебла малопридатні для згодовування худобі. їх краще
подрібнити при збиранні зерна і приорати разом з кореневою
системою та стернею для поповнення органічних речовин у ґрунті.
У західних областях України кормові боби є одним з найкращих
попередників під озиму пшеницю.
Не слід вирощувати кормові боби після бобових і злакових трав,
зернобобових культур. Повторно сіяти їх на тому ж полі можна не
раніше, як через 4-5 років, інакше вони пошкоджуються кореневими
гнилями та іншими хворобами і шкідниками.
Розміщувати кормові боби в сівозміні необхідно так, щоб
просторова ізоляція від посівів багаторічних трав була не менше
500 м. Це дозволяє зменшити пошкодження сходів спільними
шкідниками.
Кормові боби є також цінним сидеральним добривом.
Одержані дослідні дані, що приорювання зеленої маси під озиму
пшеницю забезпечує вищий урожай зерна, ніж при розміщенні
її після чорного угноєного пару.
433
• Обробіток грунту. Обробіток ґрунту під боби залежить від
попередника. Після просапних культур проводять зяблеву оранку.
Необхідно враховувати, що боби дуже добре реагують на глибоку
зяблеву оранку - 25-27 см. У випадку розміщення кормових бо-
бів після зернових, до оранки поле один-два рази лущать з допо-
могою дискових чи один раз лемішним лущильником. Оранку не-
обхідно провести через 15-20 днів після лущення. При ранній
зяблевій оранці восени можуть з'явитися сходи бур'янів. їх зни-
щують за допомогою боронування важкими боронами БЗТС-1,0
або культиватором КПС-4.
Рано навесні, при першій можливості виходу в поле, зяб боро-
нують важкими боронами. Якщо планується поле засіяти якнай-
швидше, боронування не проводять, а зразу ж приступають до
підготовки ґрунту до сівби. Глибина передпосівної культивації —
10-12 см. На важких ґрунтах проводять дві культивації: першу на
глибину 6-8 см, другу під кутом до першої на глибину 10-12 см.
В умовах повного "достигання" ґрунту можна використати для
підготовки ґрунту комбіновані агрегати (ЛК-4), за умови, що
стрільчасті лапи розпушуватимуть ґрунт на глибину 10-12 см.
Для максимального збереження вологи в ґрунті розрив між
передпосівним обробітком ґрунту і сівбою не повинен перевищувати
0,5-1 год. Тому допускається передпосівну культивацію і сівбу
проводити під невеликим кутом в одному напрямку, не очікуючи
завершення культивації всього поля.
• Система удобрення. Кормові боби характеризуються знач-
ним використанням поживних речовин з грунту, а тому добре роз-
виваються на родючих грунтах з реакцією, близькою до нейтраль-
ної. Для формування 1 ц зерна і відповідної кількості соломи вони
використовують 6-7 кг азоту, 1,5-2,1 кг фосфору, 2,5-2,8 кг калію,
2,2-2,8 кг кальцію. Найбільша кількість поживних речовин посту-
пає в рослину у фазах інтенсивного росту стебла - утворення бо-
бів. Вони добре реагують на органічні та мінеральні добрива не
тільки на бідних, але і на багатих грунтах.
На наш погляд, не зовсім раціональними є поради щодо внесення
органічних добрив і мінерального азоту безпосередньо під кормові
боби. Краще ці види добрив внести під попередник і використати
їх післядію. Зусилля ж при врощуванні бобів доцільніше направити
434
на створення таких умов, які забезпечуватимуть найвищу продук-
тивність симбіотичної азотфіксації. Це стосується і до розміщення
кормових бобів після зернових і, тим більше, до розміщення після
просапних культур. Актуальність такого підходу підтверджується
від'ємними показниками економічної ефективності особливо при
цінах, що склалися після 90-х років. Необхідно враховувати також
екологічні проблеми.
Норму мінеральних добрив встановлюють залежно від родю-
чості ґрунту, величини запланованого врожаю тощо. Вона колива-
ється в межах Р
40 90
К
40 90
. Всю норму добрив необхідно внести
під зяблеву оранку. Весняне внесення під культивацію зменшує
ефективність фосфорних і калійних добрив.
Кормові боби добре реагують на вапнування кислих ґрунтів (рН
5,5-6,0). Для цього вносять 3-5 т/га вапнякових матеріалів. Кра-
ще ростуть на ґрунтах з нейтральною реакцією (рН 6-7).
Обробіток насіння бактеріальним добривом теж слід розгля-
дати як один із елементів системи удобрення бобів. Мікродобри-
ва - бор, марганець, мідь, кобальт, молібден, магній - сприяють
збільшенню врожаю і поліпшують якість насіння. Молібден особ-
ливо ефективний на кислих ґрунтах. Кормові боби дуже добре
реагують на внесення міді.
• Підготовка насіння. Сорти. Більшість сортів кормових бо-
бів характеризується високорослістю і мають відносно дрібне на-
сіння - маса 1000 зерен - 250-650 г. На 2003 рік до "Реєстру сор-
тів України" занесено 9 сортів (табл. 7.1).
Для сівби використовують крупне, вирівняне насіння з високою
схожістю. У день сівби насіння обробляють бактеріальним
добривом у затемнених приміщеннях, щоб на нього не попадали
прямі сонячні промені, які згубно діють на бактерії. Протруєння
поєднують з обробітком мікродобривами.
На жаль в Україні для протруєння насіння кормових бобів
офіційно не зареєстровано жодного препарату. Є дані про викорис-
тання для передпосівної обробки фундазолу, 50% з.п. (З кг/т).
Результати багаторічних досліджень кафедри рослинництва і
луківництва Львівського державного аграрного університету (Онишук
Д.М.) переконливо довели ефективність застосування ризоторфіну для
збільшення врожайності і якості зерна. Приріст урожайності зерна у
435